Штучно створений скандал навколо керівника Незалежної медіа-профспілки України Юрія Луканова аж надто насторожує. Особливо «причини» усунення з посади голови профспілки. Кажуть, начебто привласнив собі 6000 грн. Колеги, за стільки років керівництва профспілкою, якби Луканов захотів, згрібав би під себе сотні тисяч, а не шість… І то грамотно, ніхто б не знав навіть. Подумаймо тверезо: скільки зарплати отримує середньостатистичний журналіст у Києві? А журналіст у Києві, який періодично їздить на фронт? Луканов їздить. Навіщо було б так тупо «палитися» на шести тисячах? До того ж, «схема привласнення коштів» настільки примітивна й нелогічна, що важко повірити, що хтось хотів би із таким «способом привласнення» вийти сухим із води. Це дуже неграмотне та примітивне звинувачення, очевидно ж!

І є ще одна очевидна річ, яка вказує на те, що всі ці «викривальні схеми» звичайна  провокація — реакція членів НМПУ. Якою є природна реакція людей, яких обікрали? Обурення, гнів тощо. Чого ж тоді «обкрадені та обмануті» стали на захист Луканова? А найбільш радикально налаштовані взагалі вийшли з НМПУ, з очікуванням знову бачити Юрія на посаді голови організації.

Ми — журналісти, оперуймо фактами. За масою звинувачень я досі не побачила якогось переконливого речового доказу вини Юрія Луканова.

Наостанок: Юрій очолює профспілку з 2011 року. Про всі досягнення важко й згадати. Є сайт, на ньому можна почитати, помоніторити. Для мене визначальним є те, що про НМПУ знають у професійних колах в усьому світі, що в нас всюди є партнери, що спілка максимально сприяє журналістам, які працюють на фронті (випробувала «на своїй шкурі»): тренінги, посібники, амуніція, матеріальне відшкодування втраченої чи пошкодженої техніки, юридична, психологічна підтримка тощо. Пробачте, це банально, але я можу напряму подзвонити до голови НМПУ і попросити чи спитати, що мені треба. А не через десять рук і сотні паперів.

НМПУ — це дуже хороша професійна тусовка, яка об’єднує тямущих журналістів, мобілізує їх. Дуже не хочеться, щоби цю тусовку розвалили. Я щиро сподіваюся на тверезу оцінку ситуації та холодний розум тих людей, які кинули велику порцію дьогтю в бочку з медом. Маю надію, що колеги, які є членами профспілки, мобілізують свої сили та вплинуть на цю ситуацію. Хочу залишитися членом НМПУ. Але лише в тому випадку, якщо керувати нею далі буде Юрій Луканов, який не дасть її перетворити на організацію-грантоїда, від якої ніякого толку не буде.

Я щиро та наполегливо закликаю всіх тверезо оцінити ситуацію, критично оцінити кожне звинувачення голови НМПУ та не бігти на чергову #зраду, як на червону ганчірку. Кремль тихенько потирає руки, ми робимо його роботу, безкоштовно до того ж.

Дайте Луканову можливість працювати! Людина, не отримуючи за це зарплатні, керує профспілкою на високому рівні.

З Днем журналіста, колеги! Не втрачаймо голови. Такої розкоші собі дозволити не можемо.

Фото - www.bukinfo.com.ua