Війна, якої бояться прихильники «Z»
Так звану «військову операцію», а насправді криваву загарбницьку війну проти України, в Росії підтримує 71% громадян. Це дані Всеросійського центру вивчення суспільної думки за 5 березня. Лише 21% «радше не підтримують такі дії». Що саме мають на увазі росіяни під «спецоперацією», яку підтримують, теж важко зрозуміти, оскільки думки різняться. Згідно з цим самим опитуванням, 46% вважають, що таким чином Росія намагається зашкодити розміщенню воєнних баз НАТО, 19% переконані, що ці дії спрямовані на зміну політичного курсу України, ще 18% впевнені, що мета війни — захистити російськомовне населення раніше окупованих Росією частин Донеччини і Луганщини, і ще 5% переконані, що операція має на меті окупувати Україну та приєднати її до Росії.
Своє незалежне опитування спробував провести проєкт dorussianswantwar.com, який заснували російські опозиційні активісти. Вони вдалися до телефонного опитування та аналізу соцмереж і з'ясували: відсоток прихильників війни у Росії хоч і менший — 59%, однак тих, хто проти війни, лише 22%. Втім це дослідження має ще один очевидний висновок: 73% прихильників війни довіряють державним ЗМІ.
Саме державні та пов'язані з Кремлем та відданим Кремлю бізнесом медіа останні кілька тижнів намагаються створити з війни модний тренд, використовуючи страхи самого російського суспільства. Адже ще рік тому, за даними недержавної дослідницької організації «Левада-центр», 62% росіян казали, що бояться третьої світової війни. При цьому, крім хвороб близьких та війни, основою тривожних настроїв у суспільстві був страх свавілля влади та повернення до репресій.
Ключовим символом для інформаційної кампанії на підтримку війни одразу після вторгнення в Україну обрали літеру Z, якою була маркована частина воєнної техніки загарбників. Початкове значення цієї позначки не розкривається, бо зараз воно нікому не потрібне, натомість його замінюють штучно створені гасла. Нещодавно російське міністерство оборони пояснило значення Z як «За победу» та «Задача будет выполнена».
Інформаційну кампанію вибудовували за різними напрямами. Російський пропагандистський канал «Russia Today» став називати війну «спецоперація Z». А у власному магазині брендової продукції канал випустив футболки з емблемою Z. І цинічно чи саркастично назвав цю серію «В поддержку детей войны».
Почалися флешмоби у соціальних мережах, де літера Z з'явилась у кольорах георгіївської стрічки. Цей символ стали додавати в абревіатури. Наприклад, російський медійний регулятор саме так назвав себе в телеграмі: РоскомнадZор. Після розкрутки в медіа цей символ став з'являтися на громадському транспорті (маршрутках, метро, автобусах), як елемент «соціальної реклами». Але при цьому добровільно цю естафету підхоплюють не лише комунальні та владні установи, а й люди, які ліплять цей знак на автівках, виголюють на власній голові тощо. Найбільший цинізм — це долучення до цього флешмобу смертельно хворих дітей із Казанського хоспісу.
Хоч як це парадоксально, якщо згадаємо цитоване опитування та страх росіян перед посиленням репресій, цей знак якраз і стає відображенням цих страхів. Його використовують як залякування в тому числі для самих журналістів. Головний редактор журналу «Искусство кино» Антон Долін, повідомляючи про свій від’їзд із Росії, написав: «Перед отъездом, выходя из дома на поезд, мы увидели, что дверь нашей квартиры пометили огромной буквой Z».
Створення бренду зі страху не звільняє від цього страху, а створює як мінімум когнітивний дисонанс у сприйнятті навіть тих людей, які найглибше занурені в пропаганду. Ця ситуація некомфортна, вона потребує вирішення, пошуку виходу з психічного конфлікту. Тобто спонукає думати. Як російська пропаганда вже заявила про своє фіаско закриттям соцмереж і посиленням цензури, так і розкрутка бренду війни має зрештою змусити росіян помітити її: те, чого вони найбільше бояться, настало.