Реальна причина – дискусія навколо листа, ініційованого юридичним лобі профспілки до Міжнародної федерації журналістів з вимогами вжити заходів до Союзу журналістів Росії після того, як він заявив, що Крим – це російська територія. Спершу в дискусії навіть висловлювалася ідея вимагати виключення СЖР з МФЖ. Але вона не дістала підтримки.

Я висловився проти цієї ідеї. Чому? Ось цитата з мого листа в загальній розсилці НМПУ:

«Наголошу ще раз: заява росіян обурлива. Я коли прочитав, то готовий був їх пошматувати. Але бурхливі емоції - не завжди хороший помічник.

Я розумію, що заява  не має залишитися без відповіді. Але в той же час усвідомлюю, що відповідь ця має бути адекватною і компетентною. Компетентність полягає в тому, щоб домагатися певного результату, враховуючи реалії міжнародних стосунків, сферу діяльності різних міжнародних організацій тощо. Або принаймні так продекларувати свою позицію, щоб вона була почута широкими колами журналістської громадськості, а не лише у рамках виконавчого комітету МФЖ.

На жаль, мій досвід, який я здобув, відповідаючи за міжнародний напрямок, свідчить, що ініціатива більшості членів  комітету  НМПУ приречена на провал. Не тому, що МФЖ так любить росіян. А тому, що міжнародні  організації діють у певних рамках. Кожна має свій формат.

МФЖ не тільки не займається загальнополітичними питаннями, а ще й уникає їх. Інакше організації не вдасться зберегти у своїх лавах журналістів з  антагоністичних територій, як, наприклад, Ізраїль і Палестина. Питання МФЖ  – це захист прав журналістів. Наприклад, вона відгукується на репресії журналістів у  Криму. Але реагувати на те,  чий Крим,  вона не стане».

Більшість комітету все одно підготувало звернення з вимогами до МФЖ щодо СЖР. Отримало відповідь, з якої випливало, що ініціатива не знайде підтримки. Було також повідомлено, що до Києва на переговори їде заступник генерального секретаря МФЖ.

Вчора Рада НМПУ схвалила позицію, висловлену у листі від НМПУ до МФЖ. Це свідчить про те, що ініціатори історії з моєю «корупцією» відмовлятися від своєї позиції не збираються. При цьому пишуть, що приїзд заступника генерального секретаря МФЖ – це великий успіх.  

На з’їзд МФЖ палкий прихильник  цих ідей Ігор Чайка. Він так само агресивно критикував ідею міжнародної моніторингової місії ОБСЄ в Криму. І  висловлювався проти співпраці із Заходом. Хоча не думаю, що він висловить ці ідеї на з’їзді.

Щоб моя позиція була цілком зрозумілою, наведу ще одну свою цитату з листа членам НМПУ.

«Нагадаю, що ми вже мали досвід конфліктних ситуацій з росіянами. Перший -  це наш заклик два роки тому  відмовитися від конференції ЄФЖ у Москві, оскільки вона означала  підтримку пропагандистській машині, створеній у Росії.

Це було питання компетенції ЄФЖ. У нас були союзники висловилися проти проведення впливові німці, можна було розраховувати на поляків. Тобто був розрахунок і  великий шанс перемогти.

Ми тоді програли, але під час рішення виконавчого комітету ЄФЖ голоси розподілилися 5 на 4. Це була почесна поразка організації, яка має свою позицію і вміє її обґрунтовувати. Зараз такого не станеться і близько. З причин,  про які я сказав вище.

Ще один приклад. Зовсім недавній.  Ви маєте пам’ятати про нього. Недавно конференція Європейської  федерації журналістів ухвалила заяву на підтримку кримських журналістів . Росіяни чинили опір, але ми перемогли, тому що діяли в рамках і за правилами, прийнятими  в цій організації. За наше рішення проголосувала переважна більшість делегатів».

Скандальне рішення Ради НМПУ сталося через  кілька днів після того, як в офісі ОБСЄ було вирішено ініціювати міжнародну  моніторингову місію ОБСЄ.  Члени комітету Ігор Чайка і Анна Андрієвська висловлювалися проти неї.