60,2% українців вважають, що рівень моралі в Україні низький. Такі дані опитування оприлюднив Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький під час круглого столу 16 червня.

На цьому круглому столі за участі представників громадських організацій, народних депутатів, членів НЕК та ЗМі презентували проект Концепції захисту суспільної моралі в Україні.

Як відзначив Василь Костицький, мета Концепції - продовжити «формування демократичного вирішення питань у сфері захисту суспільної моралі». У нормативно-правовій площині, за його словами, документ є декларацією позиції Комісії «і, в, якійсь мірі, матрицею для роботи державних органів».

Документ також покликаний окреслити сфери захисту суспільної моралі, зазначив у коментарі «Детектор медіа» Василь Костицький, розповідаючи про історію створення Концепції: «Свого часу ми проводили всеукраїнське громадське обговорення проекту закону "Про захист суспільної моралі", який розробляли за участю багатьох вчених і багатьох громадських діячів, представників громадських і журналістських організацій. І дуже часто на цих обговореннях звучала думка, що є чинний закон, є більш ліберальний проект закону, але було б добре розробити Концепцію, в якій були б визначені не тільки важелі юридичного впливу з боку держави на можливі факти порушень законодавства про захист суспільної моралі, а й документ, який би визначав організаційні, духовні, економічні сфери регулювання цієї важливої проблеми. Так народилася думка про те, щоб написати Концепцію». Потім комісія звернулася до відповідних міністерств і відомств, які делегували своїх представників у робочу групу, структуру якої затвердила НЕК. «Проект Концепції розроблявся за участі вчених і обговорювався цією міжвідомчою робочою групою, яка врешті-решт схвалила його для публічного обговорення сьогодні», - сказав Василь Костицький.

Що пропонує Концепція і для чого

Нагадаємо, у лютому цього року проекту Концепції НЕК опублікувала на своєму сайті і передала на розгляд Кабінету міністрів України. Остаточний варіант містить такі розділи:

1. Проблеми у сфері захисту суспільної моралі в Україні.
2. Мета, принципи, завдання реалізації державної політики у сфері захисту суспільної моралі в Україні.
3. Шляхи і засоби розв'язання проблем у сфері захисту суспільної моралі в Україні.
4. Очікувані результати реалізації державної політики у сфері захисту суспільної моралі в Україні.

Про очікувані результати Концепції розповів народний депутат Павло Унгурян, зауваживши, що втіленням завдань документу в життя займатиметься міжфракційна депутатська група «За духовність, моральність та здоров`я України». «Перший результат, який би ми закладали в логіку дій органів державної влади і місцевого самоврядування - це зміна парадигми роботи державних структур центрального рівня, місцевих рівнів, місцевого самоврядування тощо. Питання захисту духовності суспільної моралі мають увійти до переліку пріоритетних питань та пыдныматися регулярно», - відзначив він. За його словами, реалізація Концепції потребує окремих законів, постанов, низки рішень місцевих органів тощо. Верховна Рада найближчим часом почне в першому читанні розглядати «великий комплексний» закон закон «Про захист суспільної моралі» в новій редакції, внесений десятьма депутатами від усіх парламентських фракцій.

Серед виділених Павлом Унгуряном пріоритетних напрямків Концепції - засади функціонування соціальної реклами в Україні. Зокрема, 16 червня група «За духовність, моральність та здоров`я України» мала намір внести на розгляд парламенту і в подальшому зареєструвати окремий законопроект про соціальну рекламу. «Маємо опонентів, які кажуть, що достатньо існуючого закону про рекламу, в якому є згадування про соціальний аспект, про соціальну рекламу. Але розуміємо, що має бути окремий закон із значно потужнішими можливостями», - сказав пан Унгурян.

Ще один «очікуваний результат» Концепції, за його словами, - профілактика захворювань від алкоголю, тютюну, різного плану залежності. «Нагадаю, що завдяки нашій роботі у парламенті вдалося домогтися кількох підвищень акцизного навантаження на тютюнові, алкогольні вироби. Завдяки чому ми побачили за останні роки навіть падіння кількості курців в Україні і падіння кількості тих, хто вживає цей продукти. Перш за все, це діти, підлітки, студенти», - розповів депутат.

Також автори документу ставлять за мету вберегти українців від моральних цінностей Європи. «Сімейні цінності, традиційна сім'я - це дуже серйозний виклик, який стоїть в Україні, і він пов'язаний ще й з європейським вибором України. І в цих питаннях ми бачимо конфлікт: ми йдемо в Європу, але ці питання в Європі для нас викликають дуже й дуже серйозні зауваження», - наголосив пан Унгурян. За його словами, група «За духовність, моральність та здоров`я України» ініціювала проведення у вересні парламентських слухань на тему «Інститут сім`ї в Україні. Проблеми. Шляхи подолання...»

Також він ще раз підкреслив важливість регулювання інтернету. «Щодо юридичної відповідальності і етичних стандартів щодо інтернету, думаю, нам вдалося зробити за останні роки певний прорив. Це стосується і нашого законопроекту про боротьбу із дитячою порнографією в мережі інтернет, першого за останнє десятиріччя, який стосувався операторів комунікаційних послуг, провайдерів... Нам вдалося зобов'язати їх деякі серйозні кроки робити на вимогу суду і слідчих органів. І в цьому плані є успіх, є юридичне закріплення певних термінів, понять. До 12 років позбавлення волі виробникам та розповсюджувачам дитячого порно вже сьогодні відповідно до Кримінального кодексу може світити», - нагадав депутат.

Обговорення і пропозиції

Під час обговорення Концепції депутати Павло Унгурян і Лілія Григорович згадали акцію «День добровільної здачі порнографічної продукції» - як приклад некоректного тлумачення ЗМІ функцій НЕК. Нагадаємо, 15 квітня громадські активісти принесли до будівлі Адміністрації президента всесвітньо відомі картини та книги, які за визначеннями Закону «Про захист суспільної моралі» та критеріями НЕК можуть бути класифіковані як «порнографія» або «пропаганда насильства». «Ці люди звинувачували ініціаторів Закону про захист суспільної моралі у намаганні створити перешкоди у розвитку сучасного мистецтва. Абсолютно ні! Ми хочемо відділити нормальний розвиток мистецтва, розвиток комунікації, будь-яких людських процесів наукових, ціннісних, мистецьких від того, що є ганьбою України. І тут ми намагатимемося провести серйозний діалог з суспільством», - сказав Павло Унгурян. Лілія Григорович, у свою чергу, наголосила: учасники акції прийшли не з оригіналами картин, а лише з репродукціями, що, на її думку, свідчить про непрофесіоналізм: «Я розумію, що коли люди стурбовані платежами, школами, лікарнями і іншими речами, вони виходять на ті чи інші публічні акції. Але коли приходять не з оригіналами, а з копіями картин Рембранда чи Ренуара під Адміністрацію президента - це крайня вершина непрофесійності. Бо ніхто від епохи Відродження тих картин не забороняв і забороняти не буде. І дуже сумно, що люди з високими званнями, з гарними посадами цього не знають». Також пані Григорович нагадала, що НЕК не забороняє ніяких художніх творів, а лише звертається до експертів з проханням надати експертний висновок, на підставі якого правоохоронні чи адміністративні органи приймають відповідне рішення.

Активну участь у обговоренні Концепції взяли участь представники громадських організацій, які, за словами Василя Костицького, долучилися за власною ініціативою. Кожний з присутніх представників ГО та експертів схвально оцінив документ та подякував НЕК за її діяльність.

Однією з провідних тез обговорення стала тенденція посилення впливу на дітей ЗМІ, на тлі яких сім`я вже не здатна забезпечити повноцінне моральне виховання. Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Ольга Петрунько наголосила на необхідності виховання «відповідальних працівників медіа».

«Я не хочу виступити провокатором, але я не можу це не сказати. Значить, в чому печаль? Недаремно сьогодні наголошувалося на тому, що найбільшого захисту у існуючому медіапросторпі сучасному потребують діти, - сказала Ольга Петрунько. - Дитина приходить у світ і стикається з численними пропозиціями, в тому числі як поводитися в плані моралі. І в медіадержавах, в інформаційних суспільствах цей моральний простір значною мірою формують масмедіа».

Науковець запропонувала розширити пункт Концепції щодо підвищення рівня медіакультури: «Це дуже важливо, тому що усвідомлюючи себе четвертою владою, носіями ідей свободи слова, працівники медіа часто є досить цинічними молодими людьми. І рівень медіакультури оцієї нашої культурної еліти далеко не кращий, ніж рівень медіасуспільства загалом. Рівень моралі в нас поганенький, і рівень моралі працівників медіа - не вищий, він також поганенький. Слід говорити про виховання у вишах, я не знаю де там ще, соціально відповідальних працівників медіа. Інакше звідки ми візьмемо екологічний медіа простір і таке все інше?»

Наголошуючи на важливості діяльності НЕК, голова правління громадської організації «Асоціація замовників і виробників соціальної реклами в Україні» Ігор Бабій запропонував доповнити Концепцію новою опцією щодо схвалення комісією «моральної» аудіовідеопродукції. Йдеться про спеціальний «гриф» «НЕК рекомендує», що допоможе батькам зробити правильний педагогічний вибір. «Для певної частини суспільства це був би сигнал що ті ж самі мультики достойні того, щоб купити їх своїм дітям. Сьогодні при НЕК є фахівці, які могли б розібратися з цим питанням. Коли ми дивимося розкадровку мультика, 25-й кадр, там показують фільм у такому неприглядному світлі - з якимось звіриним оскалом, чоловіком-хануриком, що породжує образу сім`ї», - навів приклад Ігор Бабій. При цьому зауважив, що не слід переоцінювати вплив на дитячу психіку телеканалів, оскільки сучасні діти отримують інформацію не стільки з ТБ, скільки з мультимедіа.

Також пан Бабій запропонував розширити інформаційну політику НЕК. Зокрема, засобами інтернет-телебачення, що не є затратним: «НЕК може відкрити інтернет-канал і транслювати подібні обговорення на широкий загал».

Підсумовуючи обговорення Концепції, Василь Костицький сказав ТК: «Я тільки переймаюся одним: щоб у процесі цієї складної роботи ми не повернулися назад до цензури, а пам'ятали про те, що у проекті основного законодавчого акту закону "Про захист суспільної моралі" на розвиток конституційних норм ми визнаємо цензуру забороненою, а політику держави у сфері захисту суспільної моралі пропонуємо будувати на засадах діалогу медіабізнесу і держави та саморегуляції медіабізнесу».

Як повідомляла ТК, 12 травня 2011 року народні депутати відхилили законопроект № 6532 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі), який передбачає втрату чинності закону про захист суспільної моралі та, відповідно, ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Раніше Верховна Рада підтримала його в першому читанні. Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував парламенту ухвалити цей проект у другому читанні і в цілому. Проект не підтримали члени фракції Партії регіонів, КПУ та Народної партії. Загалом за законопроект проголосували всього 12 народних обранців.

«Детектор медіа»