Канали продовжують вести дві основних лінії – позитив про владу і негатив про будь-яку опозицію владі. Узагальнюючий моніторинг за липень 2010 року

1. Основні показники липня

Загалом протягом липня у підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

Таблиця 1. Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики

з ознаками замовності (цензури):

Звертає на себе увагу значне збільшення кількості матеріалів із ознаками замовності на ICTV і відчутне зменшення кількості таких матеріалів на «1+1». Загалом «перша трійка», тобто ICTV, «Інтер» і Перший канал надзвичайно часто висвітлюють події, пов'язані з діями влади, дуже схожими сюжетами, з однаковими порушеннями стандартів, що може свідчити про скоординованість дій каналів на замовлення представників владних інститутів. Підтвердженням цього висновку може бути й те, що названі канали також зазвичай замовчують одні й ті самі теми або їхні складові.

Канали продовжують вести дві основних лінії - позитив про владу і негатив про будь-яку опозицію владі (до кола умовної «опозиції», як і раніше, канали долучають будь-які, навіть не пов'язані з опозиційними політичними силами протести громадян і будь-яких експертів чи представників неурядових і неполітичних організацій, які висловлюють критичні думки про дії влади, а також дії попередників на всіх рівнях влади). При цьому в липні позитив про владу тематично домінує.

Таблиця 2. Кількість замовних (підцензурних) матеріалів по основних лініях:

Примітка: Сума цифр не обов'язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, де водночас розвиваються обидві лінії.

Для реалізації замовних моментів канали, зокрема, порушують такі стандарти:

Таблиця 3. Порушення професійних стандартів,

за рахунок яких реалізується політичне замовлення (цензура):

Тут тенденції залишаються сталими. Замовні цілі досягаються насамперед за рахунок порушення стандартів балансу думок (рідко надається слово опонентам влади, ще рідше - експертам) і повноти інформації (замовчання важливих деталей теми, необхідних бекґраундів). Інші порушення використовуються не так інтенсивно.

У реалізації політичного замовлення значну роль продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позицій і аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для влади.

Таблиця 4. Кількість замовчань тем, думок, фактів або бекґраундів:

Загальні тенденції залишаються сталими - більшість каналів зберегла свої «місця» в цьому антирейтингу, змінився лише «лідер», крім того ICTV відчутно «наблизився» до Першого каналу й «Інтера» за кількістю замовчань.

Кількість замовчань у липні істотно зросла на більшості каналів переважно у висвітленні двох ключових тем місяця - візиту Московського патріарха Кирила і теми підвищення ціни на газ для населення. В першій темі каналами істотно замовчувалася позиція Київського патріархату, в другій - критично необхідні експертні оцінки і важливі бекґраунди, зокрема щодо попередніх обіцянок влади не підвищувати комунальних тарифів.

Кількість матеріалів, що рекламують бізнес-структури, порівняно з червнем відчутно не змінилася. Більшість таких сюжетів рекламують бізнес або благодійництво власників каналів (чи їхеіх родичів). Так, замовні бізнесові матеріали на «Україні» були присвячені придбанню власником каналу Рінатом Ахметовим меткомбінату імені Ілліча, канали групи Віктора Пінчука продовжують піарити заходи Фондів Пінчука і Кучми.

Таблиця 5. Кількість замовних бізнесових матеріалів

2. Висновки

Основні тенденції залишилися в липні незмінними. Кількість матеріалів із ознаками замовності, як і кількість замовчаних суспільно-важливих тем (а також окремих фактів, думок чи бекґраундів), продовжує зростати.

Як і в попередньому місяці, в липні канали видавали велику кількість «протокольних» матеріалів про численні наради, прес-конференції й окремі висловлювання президента, представників його Адміністрації, урядовців і представників парламентської коаліції. В конфліктних темах або ж у складних і неоднозначних темах, пов'язаних із зовнішньополітичними, внутрішньополітичними й економічними рішеннями влади, слово у відповідь опозиції надається рідко і не всіма каналами. Думку опозиції, хоч і не щоразу, можна почути на СТБ, 5-му каналі, «Україні». Рідше - на «1+1» і Новому каналі. Майже повністю замовчується позиція опонентів влади на Першому каналі, «Інтері» й ICTV.

Слід звернути увагу на максимальне замовчання більшістю каналів інформації про численні протести різних груп населення проти дій влади - як центральної, так і місцевої.

Таблиця 6. Кількість замовчань каналами інформації про різноманітні акції протесту різних політичних сил і окремих груп населення, про судові заборони таких акцій, а також про дії правоохоронців із блокування таких акцій і затримання їх учасників:

Особливу увагу слід звернути на замовчання більшістю каналів будь-яких фактів, пов'язаних із тиском влади на свободу слова. В демократичному суспільстві преса не може замовчувати такі факти. Справа тут не лише в корпоративній солідарності журналістів, ідеться про фундаментальну цінність демократії, оскільки без свободи слова суспільство стає дезінформованим. З-поміж усіх каналів цю тематику намагається підтримувати лише 5-й канал. Інколи про це згадують СТБ і Новий канал. Решта каналів ігнорують цю тематику як таку.

Таблиця 7. Кількість замовчань каналами інформації,

пов'язаної з наступами влади на свободу слова:

З ключових тем звітного місяця особливої уваги заслуговують дві:

1. Висвітлення візиту Московського патріарха Кирила протягом 20 - 28 липня більшістю каналів робилося сюжетами в єдиному стилі: репортажний переказ, переказ думок Кирила в закадровому журналістському тексті, синхрони самого Кирила, синхрони представників УПЦ (МП). При цьому більшість сюжетів доповнювали тенденційно підібрані компліментарні синхрони прочан Московського патріархату, власні компліментарні оцінки й узагальнення журналістів. При цьому більшістю каналів повністю замовчували будь-які думки й дії опонентів московської церкви. Надзвичайна схожість матеріалів на різних каналах дає всі підстави для припущення, що канали отримали детальні інструкції, як слід «правильно висвітлювати» цей візит.

2. Висвітлення теми підвищення урядом тарифів на газ для населення було в кращому разі на рівні політичних дискусій. «1+1», СТБ, 5-й канал і «Україна» періодично висвітлювали дії і позицію з цього приводу БЮТ, КПУ, профспілок. Але за весь час існування цієї теми в публічній площині жоден канал не зробив щонайменшої спроби якісно дослідити тему з точки зору реальності окремих тез, якими оперували уряд чи його опоненти. Зокрема, ретельного журналістського дослідження потребувало саме питання формування «економічно виправданих» тарифів - не мали права журналісти брати на віру слова урядовців про те, що нині населення сплачує лише 60-80% реальної вартості комунальних послуг. Ніхто не намагався перевірити твердження опозиції про те, що населення споживає газ українського видобутку і його начебто вистачає на ці цілі. У висвітленні теми Перший канал, «Інтер» і ICTV старанно уникали невигідного для влади бекґраунду про обіцянки Януковича, що підписання Харківських угод дасть змогу не підвищувати тарифи для населення. Крім того, майже всі канали, висвітлюючи тему, не надавали слова найголовнішій стороні конфлікту - простим людям, яких безпосередньо й торкнеться урядове рішення. Усі ці замовчання були однозначно вигідними для влади. Сюжети на цю тему часто робили висококваліфіковані журналісти, які прекрасно знають професійні стандарти. Отже, ці порушення є свідченням цензурування цієї теми редакторами або менеджерами каналів.

Слід також звернути увагу на те, що численні повідомлення каналів про різноманітні виділення урядом грошей із резервного фонду на ліквідацію наслідків різних стихійних лих або техногенних катастроф є хибними за формою. Така інформацію подається журналістами в такий спосіб, щоб підтримувати тезу «благодійництва» уряду. Що не відповідає дійсності. Уряд просто виконує свою функцію, що аж ніяк не є виявом звитяжності. При цьому канали повідомляють про виділення грошей, але не досліджують справжніх потреб, ці матеріали завжди подаються без мінімального балансу думок. Крім того, канали здебільшого не відстежують реального надходження грошей до кінцевих реципієнтів. А якщо відстежують, не зіставляють реальних термінів із обіцяними урядовцями.

Крім того, ще дві теми потребували окремих журналістських досліджень, але такі дослідження були однозначно невигідними для влади в цілому і для окремих представників вищого ешелону:

1) відпустки президента і кабмінівців -ретельного журналістського дослідження потребувало питання, наскільки законними є ці відпустки. Темою зацікавилися лише журналісти СТБ (сюжет 21 липня).

2) протягом місяця канали в репортажному режимі готували численні повідомлення про масові зсуви в західних областях, точніше в Карпатах, Прикарпатті та Закарпатті. Жоден із каналів не спромігся дослідити глибинні причини цих непересічних процесів.

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який громадська організація «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).

Фото - www.campusaccess.com