- Бі-Бі-Сі:  Ви - юрист і економіст. Економіка до суспільної моралі має відношення відносне, а от юриспруденція - має досить таке пряме відношення. Як ви бачите себе по відношенню до суспільної моралі?

- Василь Костицький: Дозвольте не погодитися щодо взаємодії економіки і права. Економіка - дуже моральна. І, якщо нечесним способом заробляються гроші, то рано чи пізно цьому приходить кінець. Навіть олігархи стараються зробити все, щоб їхній капітал був моральний. Тому вони не просто так фінансують проекти освітні, чи культурні.

Якщо говорити про загальне розуміння мною моралі, то я визначаю це як загальний імператив добра, який визначається усім суспільством, або більшістю суспільства.

На відміну від професійної етики, скажімо, журналістської, лікарів, мораль - це те, на що держава не в праві посягати, не в праві впливати, тому українська держава, я думаю, демократично поступила, визначивши види діяльності, які посягають на імператив добра. Це - пропаганда фашизму і неофашизму, сіяння національної, міжнаціональної, релігійної і міжконфесійної ворожнечі, образа народу за релігійною ознакою, посягання на релігійні і національні цінності, пропаганда наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, сіяння культу насильства, поширення порнографії.

- Бі-Бі-Сі: Дискусія про посягання на релігійні цінності триває, адже є люди, які кажуть, що критика релігії - це так само право. Критика релігійних настанов, догм - людина має право на цю критику.

- Василь Костицький: Я думаю, що українська держава вже відповіла на це питання і я, як один з авторів Конституції, і зокрема статті 35-ї, яка передбачає свободу світогляду, уже висловилися на предмет того, що держава визнає рівність прав християн, мусульман, іудеїв, але також і атеїстів.

- Тобто критика атеїзму дозволяється, але чи не має тут конфлікту?

- Василь Костицький: Якщо мова йде про аналіз і критику релігійних постулатів і догм, то кожна людина має право з цього приводу висловитися. Коли йде мова про образу якоїсь церкви чи її вірних, то це речі недопустимі.

- Володимир із Києва: Ви увесь час дбаєте про суспільну мораль, боретеся з пропагандою насильства, але, намагаючись робити це за допомогою контролю над засобами інформації, ви забуваєте, що все це насильство люди бачать на вулиці своїми очима. Я вчора на власні очі бачив як труїли собак і валялися трупи. Ви забуваєте, що стандарти, які ви захищаєте, дуже відрізняються від тих, що прийняті в європейській спільноті.

- Василь Костицький: Є 5 міфів про діяльність комісії. Перший, що комісія займається виключно боротьбою з порнографією, другий - про те, що в Україні є такий витвір, якого нема ніде у світі, що цивілізовані держави абсолютно не цікавляться проблемами захисту суспільної моралі. Ксенофобія, антисемітизм, ми ще говоримо про українофобію. Є передачі телевізійні, які спотворюють українську історію. Є російські фільми, які демонструвалися у нас - Полтавська баталія і Голодомор, де перекручується українська історія. Є публікації аналогічного характеру.

- Бі-Бі-Сі: Яке це має відношення до суспільної моралі?

- Василь Костицький: За законом про захист суспільної моралі приниження особи за національною ознакою є порушенням і розглядається як антиморальний вчинок.

- Бі-Бі-Сі: Тобто перекручування історичних фактів ви зараховуєте до образи української національної ідентичності?

- Василь Костицький: Якщо при цьому кажуть, що українська ідентичність взагалі відсутня, я думаю, що це є образа українського етносу.

Треба визначити предмет діяльності комісії. Ми маємо справу з телепродукцією, радіопродукцією, друкованими засобами інформації, рекламою і торгівля друкованими ЗМІ і відеопродукцією. Якщо мова йде про поведінку людей, це - справа суду і правоохоронних органів. Якщо йдеться про політиків, для цього є виборці, комітети з депутатської етики.

- Бі-Бі-Сі: Розкажіть, як виникла комісія, які її повноваження, бо дехто каже, що ви запроваджуєте цензуру. Дехто каже, що тільки надаєте рекомендації, а вже справа каналів і видавництв прислухатися чи не прислухатися. Що ви можете зробити?

- Василь Костицький: Комісія є позавідомчий контрольний орган (вона урядово-громадська). Ми здійснюємо моніторинг і надаємо експертні висновки. З усіх експертних висновків, які ми надали у минулому році (а їх було 335 за результатами оцінки приблизно 10-ти тисяч різної продукції, включаючи 8 тисяч фільмів), 90% надавалися на запити правоохоронних органів, громадських організацій, депутатів, суб'єктів підприємництва, окремих громадян і 6% - це те, що ми самі змогли оцінити. А цензура заборонена в Україні законом і ми свято цього дотримуємося. Цензура - це попередній перегляд творів, у нас попереднього перегляду немає.

Якщо громадянин пише, що в такій-то годині демонструвався фільм, в якому була порнографія, ми тоді робимо експертизу цього фільму. Ми тоді робимо експертний висновок і направляємо його в Нацраду з телебачення і радіомовлення чи міністерство внутрішніх справ і вони приймають рішення на підставі цього висновку.

Про Симпсонів і прогноз погоди

- У нас на зв'язку Валентин Коваль, генеральний продюсер каналу М1, де показували мультфільм Симпсони. Одна з найбільших претензій до комісії з питань захисту суспільної моралі це те, що вона рекомендувала перенести сатиричний мультсеріал на пізніший час і зрештою він зник з ефіру. Поясніть, що сталося.

- Валентин Коваль:  Ми зняли його з ефіру, коли зрозуміли, що комісія з моралі зацікавилася цим серіалом, бо ми отримали певні сигнали від Національної ради. Цей розгляд і отримання офіційних документів затягнувся до того, що термін ліцензії на показ Симпсонів на нашому каналі завершився. Тому сьогодні тема заборони Симпсонів актуальна не стільки для нас, скільки для тих, хто буде намагатися отримати цю ліцензію на майбутнє.

-Наскільки на ситуацію на вашому каналі впливає існування комісії з питань суспільної моралі?

- В.Коваль: На каналі М1 комісія заборонила три твори - програму погоди з Дашою..., кліп гурту Скрябін і обмежили час показу серіалу Симпсонів.

- Бі-Бі-Сі: Поясніть яка була мотивація з серіалом Симпсони?

- Василь Костицький: Щодо Симпсонів - у нас було звернення заступника прокурора міста Києва І Нацради з питань телебачення. Ми провели оцінку тільки однієї серії. Ми рекомендували розглянути питання про зміщення транслювання цієї серії після 21 години. Потім з'явилося звернення Нацради, де йшлося, що Нарада рекомендує телеканалам утриматися від демонстрації Симпсонів. Я не буду коментувати це рішення. Питання про одну серію Симпсонів, або про те чи може повністю роздягнена жінка коментувати погоду, я думаю, що було б смішно, якби в будь-якій іншій країні відбувалася дискусія. Є рішення експерта, яке може оскаржувати ся в суді. До речі, рішення не оскаржуються, а в багатьох випадках починалася публічна кампанія проти комісії.

- Далі, зокрема, буде про книгу «Жінка його мрії» Олеся Ульяненка, яку назвали порнографією.

- Василь Костицький: Мені дуже прикро, що ця ситуація із цією книжкою мала місце саме в такому вигляді. До комісії було надіслано рукопис від видавництва, і цей рукопис оцінила експерт і ви розумієте, що це було б недемократично, порушенням законодавства про державну службу, і навіть могло б розглядатися як корупція, якби я міг сказати експерту: виправляйте свій висновок, я з вами не згодний. В ньому ж було написано, що цей висновок не поширюється на тираж продукції.

- Бі-Бі-Сі: Ви говорили, що є ще суд для незгодних із висновками комісії...

- Василь Костицький: Коли мова йде про експерта, це не є висновок комісії. Висновок комісії є тоді, коли рішення прийняла комісія. Якщо поліцейський когось оштрафував, то ніхто не каже, що це - рішення міністерства поліції, це -рішення поліцейського. Якщо експерт видав висновок, то ніхто не каже, що це міністерство юстиції видало висновок.

- Бі-Бі-Сі: Ви знаєте, мабуть таки кажуть. Якщо в Британії якийсь експерт чи речник міністерства ним призначений каже, що так і так, то кажуть, що це - точка зору міністерства. Інакше, чому б у них не співпадали точки зору? Це теж цікаве питання. Ось ваш експерт Лілія Григорович каже, що її обурюють репортажі, де з неповагою говорять про Батурин.

- Василь Костицький: Це право пані Лілії Григорович, вона - не експерт, а член комісії

- Бі-Бі-Сі: Ще один член комісії Данило Яневський каже, що якщо на телеканалі показали розрубаний труп, то його треба закрити...

- Василь Костицький: На засіданні комісії рішення приймається колективно. Якщо підготовлені матеріали експертом, то це ще не означає, що комісія з ним погодиться. Бували випадки, коли комісія відмовлялася підтримати висновки експерта і, навпаки, бувала більш суворою.

- Бі-Бі-Сі: А ви підтримуєте рішення експерта про те, що роман Олеся Ульяненка є порнографією?

- Василь Костицький: На сьогодні до нас подано вже не рукопис, а книжку, і для того, щоб усунути будь-яку можливість звинуватити нас у цензурі, ми надіслали цю книжку до інститута українознавства, інститута літератури , до спілки письменників України і в принципі готові погодитися з висновком, який буде надано ними. Тут іще інше питання висвітлилося -- про українську книжку, воно стоїть досить гостро. Нас пробували звинувачувати в тому, що ми перешкоджаємо розвитку українського книгодрукування, і я хотів би з цього приводу сказати, що на цей розвиток потрібно 400 мільйонів, а виділено десь 20, держава підтримати не може.

А друге - це те, що завдяки цьому непопулярному серед багатьох людей рішенню, ми всі встрепенулися, і коли 85 відсотків інформації люди отримують з телебачення, то ми згадали, що все таки варто читати українські книжки. Не дивлячись на те, що мене особисто не зовсім влаштовує стиль викладу, у якому є нецензурні слова, які в Україні називають матюками, є відвертий опис порнографічних сцен, і не було вжито заходів, аби ця книжка була недоступна дітям, а продавалася окремо, а вона продавалася...

Бі-Бі-Сі: Я б хотіла б надати слово панові Ульяненку, щоб ви могли ще щось сказати у відповідь.

- Олесь Ульяненко: 21-го ми чекаємо суд. Комісія, як завжди, отнєкується. Спочатку казала, що вона ні при чому, тепер вона каже, що це помилка. Ну, нехай буде помилка. Але ця помилка коштувала репутації президенту, до речі. Він у комісії не сидить, але це все на ньому позначилося, і тепер весь молодняк сказав, що він голосувати не буде. До цього ніхто навіть не знав про цю комісію, навіть не догадувалися, що вона таке є. Суд для того, щоб вони признали книжку не порнографією і дозволили її продаж, і щоб більше вони таких прецедентів не чіпали. Але вони хочуть цим займаться...

- Бі-Бі-Сі: У книжці справді є багато сексуальних сцен...

- Олесь Ульяненко: А де їх небагато? В Біблії є багато сексуальних сцен, у Шекспіра, у Шевченка. Давайте візьмемо всю англійську нинішню літературу і пустимо її просто під ніж. Але вона ж просто на полицях стоїть. Якщо це порнографія, напишіть до 16 років і не давайте дітям.

- Бі-Бі-Сі: А чому видавництво цього не зробило?

- Олесь Ульяненко: Тут усі невинуваті, тільки Ульяненко один винний. Тут працює фактор страху. Тільки держава забороняє, людина лякається і все. Ради Бога, давайте розійдемося мирно, я з державою воювати не збираюся, тим паче, що я - український патріот.

- Бі-Бі-Сі: У нас на лінії Вадим Скуратівський. А ви читали цей твір?

- Вадим Скуратівський: Давайте поговоримо не про цей твір, а про те, що впродовж цілого радянського століття в Україні, спеціально в Києві бушувала найдурніша, найагресивніша радянська цензура. Те, що вони зробили з літературою, про це ще історики літератури напишуть цілу бібліотеку. Це - похідне від дурного, нерозумного, цензурного втручання в художньо-літературний процес. Цей процес має бути поза будь-якою державною цензурою.

Хай художник вирішує цю саму проблему, а тоді, коли туди втручається невіглас-цензор, то все закінчується великим скандалом. Отак заборонили Ульяненка, то що робити з українським перекладом Джеймса Джойса? От добродій Терех все це ось-ось має видати українською мовою. В англо-саксонському світі не від великого розуму він був заборонений впродовж десятків років. Слава Богу, американці на початку 30-х зняли цю саму заборону, потім з такою ж енергією все це впало на голову англомовного письменника Набокова, і «Лоліта» його теж була заборонена. Це - ганебні сюжети з історії літературної цивілізації.

Власне втручання некомпетентних персонажів у літературний процес, який є надзвичайно складним. Що ви тоді будете робити з дуже добрим українським перекладом «Коханця леді Чаттерлей» Лоуренса? Ульяненко дуже добрий український письменник, і до нього треба відповідним чином ставитися. Організаційно - так, не давайте цю книгу до рук неповнолітніх, а не влаштовуйте ось такі сюжети. Це - ганьба для української гуманітарної культури. Одверто кажучи, я не чекав від сучаної української ситуації от такої дурості.

- Василь Костицький: Знаєте, на прокуроські звинувачення важко відповідати. А якщо говорити по суті, то не це є нашою головною проблемою. На сьогодні 51 відсоток опитаних українців вважає, що стан дотримання законодавства про захист моралі загрожує національній безпеці, 53 відсотки опитаних школярів схильні робити вчинки, наслідуючи відомих їм телегероїв, 37 відсотків школярів готові порушувати закон. В Україні були резонансні кримінальні справи, пов»язані з насильством, де імітувалися сценарії з художніх фільмів.

Соціалогічне опитування, проведене інститутом Грушеніна каже, що 59 відсотків висловлюються за моральну цензуру. Наш стратегічний курс вирисувався ще в липні минулого року - це організація загальної суспільної дискусії. Суспільство заговорило завдяки діяльності комісії. Друге, розуміючи, що інформаційний капітал є дуже потужний, і він уже давно транснаціональний, ми спробували домовитися з цим капіталом про правила гри. То на сьогодні підписана хартія про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі. Віце-прем»єр підписав цю хартію і дев'ять провідних каналів.

Ми підписали меморандум з інтернет-асоціацією України, асоціацією друкованих засобів інформації. Кожний із цих документів займав дуже багато часу. І перше, що ми зробили, це підписали меморандум зі Всеукраїнською радою церков. Тобто, ми пішли на суспільний діалог. Ця ситуація з Ульяненком є єдина, унікальна, я думаю, з часом про неї забудуть, а питання захисту суспільної моралі є набагато ширшим і важливим. Ми почекаємо, який висновок дасть Спілька письменників. Не думаю, що тут треба продовжувати дискусію на цю тему.

Бі-Бі-Сі: Ми є строго регулюваною організацією, і в нас є набір правил: що ми можемо казати в ефірі, а що ні. У нас є конкурс «Книга року», і у виборі лауреатів ми також керуємося нашим кодексом діяльності. Ми не можемо обрати переможицею книжку, яку ми не змогли б прочитати в ефірі. В Британії є управління зв'язку Офком, який визначає кодекс мовлення.

Василь Костицький: Дуже вдячний, що ви сказали про Офком, бо нам весь час кажуть, що у Європі немає таких органів. Мудрий Черчіль колись казав ніколи не довіряти людині, у якої немає жодного недоліку. У нас було дуже резонасне питання, пов'язане з рішенням Британської ради з питань реклами, яка заборонила рекламу фільму за участі Анжеліни Джолі «Особливо небезпечний», де вона не зовсім одягнена скаче на коні і стріляє ніби в глядачів з пістолета. Ви щось про це чули?

- Бі-Бі-Сі: Таких рішень багато. Про цей конкретний випадок сказати не можу, але регуляторні органи, які стежать за рекламою, пильнують, щоб реклама відповідала суті продукту, а не лише, коли йдеться про оголоене тіло, чи нецензурні висловлювання.

- Оксана із Запоріжжя: Я вважаю, що держава повинна турбуватися про моральний стан суспільства. Це її обов'язок. Слава Богу, що існує така національна комісія. Зараз все залишилося на рівні сім»ї - фінансові і світоглядні обов»язки. Якщо держава зможе підставити своє плече у вигляді таких комісій, дебатів, то це просто було б чудово.

- Василь Костицький: Дуже шкода, що проблемами скандальними не стали наші рішення, пов'язані з розповсюдженням на останніх сторінках дитячих щоденників адрес, через які можна заходити на дитячі порнографічні сайти. І ще багато інших.

Фото: ВВС

ВВС