Чи мають українські ЗМІ перейти на «позитивні новини»

15 Квітня 2009
35241
15 Квітня 2009
12:27

Чи мають українські ЗМІ перейти на «позитивні новини»

35241
Українські ЗМІ потребують позитивних сюжетів, – вважає голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Хоча Василь Костицький відкидає слово «цензура», він вважає, що держава має втрутитись у роботу журналістів. Представники мас-медіа – проти.
Чи мають українські ЗМІ перейти на «позитивні новини»

Він подивився програму про телебаченню, де 9-річна дівчинка зав'язала собі зашморг, і вирішив зробити так само. Він був також школярем, і йому здалось, що його життя таке ж, як у тої дівчинки. Не стало двох життів.

Такий випадок в Україні не одинокий. І за словами психологів, депресивний настрій людям, а особливо дітям, нерідко навіюють засоби масової інформації. За словами Уляни Лущик, доктора медичних наук, це може призвести до небезпечних наслідків: «На сьогодні не можливо увімкнути жодного каналу. На перше місце скрізь проступає негатив. Що це породжує? Песимізм, негативізм, страх перед майбутнім, психосоматика, тобто захворювання тіла людини внаслідок психологічного впливу негативу, і далі депресія, самогубство».

Така ж ситуація з висвітлюванням кризи в Україні, - вважає директор громадської організації «Українська громада» Ігор Шевченко. В українській економіці нині немає настільки критичної ситуації, як сприймає кризу населення. За словами Ігоря Шевченка, медіа нехтують інтересами людей та держави.

Він згадує байку про жабенят, що борсались у сметані. Опустиш руки - потонеш, а працюватимеш - сметана перетвориться у масло і життя налагодиться, - зазначає Ігор Шевченко: «Замість того, щоб ЗМІ казали: люди, гребіть, гребіть і вигребете, нас годують інформацією негативною, поглиблюють той депресивний стан, який зараз є в нашому суспільстві. Завдання ЗМІ - допомагати суспільству виходити з цього психологічного стану».

Ігор Шевченко пропонує журналістам уникати слова криза. А ще - встановити своєрідний відсотковий поділ між позитивом і негативом. При цьому подавати більше позитивних новин.

Правдива інформація без психологічного впливу?

Ця позиція не знаходить підтримки у журналістів. Адже завдання ЗМІ - висвітлювати правдиву інформацію, а не займатись психологічним впливом. Один з керівників каналу СТБ Олексій Мустафін проти дискредитації місії засобів масової інформації: «Можна заборонити використовувати слово криза, можна заборонити взагалі половину слів у словнику, але я не думаю, що це матиме серйозний вплив. Це природна реакція суспільства на те, що відбувається. Не дуже хочеться людям зізнаватися, що їм подобаються негативні новини. Хоча як показують рейтинги, людям це цікаво».

Свобода вибору та відсутність будь-якої цензури у ЗМІ - серед принципів журналістської роботи. Втім деякі українські медіа присвоїли собі право визначати, що народ хоче бачити та чути.

Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький вважає такий процес інформаційним необільшовизмом.

Пан Костицький проти цензури, хоча зазначає, що держава мовчати не може: «Мовчання держави - це був би злочин перед суспільством. Якщо ми отримуємо результати соціологічних досліджень, де 59,4% людей в Україні готові, щоб якісь елементи моральної цензури запроваджувати. Якщо школярі готові чинити негатив, порушувати закон, наслідуючи телегероїв, чи може держава тут мовчати?»

Це питання, очевидно, потребує дискусії. Можливо, громадської.

(Київ-Прага)
 

Фото: http://www.liveinternet.ru/users/rusdiplomat/post68747462/

 

Ярина Матвійчук, «Радіо Свобода»  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ярина Матвійчук, «Радіо Свобода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
35241
Читайте також
21.04.2009 22:04
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 567
20.04.2009 23:55
Ірина Штогрін, «Радіо Свобода»
16 430
17.04.2009 11:52
Олена Олійник, «День»
28 576
13.04.2009 09:57
Николай Кононов, OpenSpace.ru
22 758
13.03.2009 11:01
Олег Кашин, OpenSpace.ru
16 386
12.03.2009 16:38
Артем Чапай, Інфопорн
18 992
11.03.2009 14:15
Екатерина Кронгауз, OpenSpace.ru
15 052
05.03.2009 23:23
Эдуард Дорожкин, OpenSpace.ru
27 855
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду