Санкції проти кола Медведчука, річниця Революції гідності та кампанія з вакцинації — теми, що домінували в токшоу цього тижня. Хоч їх опоненти влади і присмачували традиційними вигуками про «тиск на свободу слова», «послаблення армії» та іншими вигідними конкретним політсилам домашніми заготовками.

15 лютого, «Свобода слова», ICTV

Участь брали віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, народні депутати: лідери партій «Слуга народу» — Олександр Корнієнко та «Голос» — Кіра Рудик, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв, речник Тристоронньої контактної групи Олексій Арестович. Разом шестеро гостей (четверо чоловіків та дві жінки).

Темою випуску стало загострення ситуації на Донбасі. «Наша мета — щоб війна припинилася», — нерішуче провадив лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. А от кому рішучості було не позичати, то це співголові фракції «Європейської солідарності». Ірина Геращенко не втрачала й секунди, щоб не вколоти владу за слабку позицію щодо наступу Росії та не пропіарити себе та свою політсилу. Тож глядачі почули, що Геращенко «93-й раз повернулася з Донбасу», де побачила, як у захисників скуті руки. Адже їх, мовляв, штрафують за відсіч агресору та «переводять у тил». Ще говорила про давню ідею Порошенка — залучення до зони конфлікту миротворців. А під кінець виступу поцікавилася, з якого дива очільник ТКГ Леонід Кравчук днями вмикався в етер російського державного телебачення паралельно з ватажком сепаратистів Пушиліним.

Лідерка партії «Голос» Кіра Рудик сказала, що Мінські угоди потребують перегляду, тож її політсила вже має план деокупації. До честі ведучого, Вадим Карп’як своєчасно переривав гостей, які пірнали в самовихваляння, ставлячи їм запитання по темі етеру.

Коли ж слово отримав Арестович, то сказав, що тому, «як захищає інтереси України Кравчук, треба ще повчитися». І ввімкнення в ефір пропагандистського каналу, мовляв, було способом достукатися до російської авдиторії. А про те, що паралельно на зв'язок виведуть терориста Пушиліна, Кравчука, на думку Арестовича, просто не попередили.

«Міжнародні партнери нас чують», — це вже віцепрем'єрка Ольга Стефанішина заперечувала слова Геращенко про слабкість України на світовій арені. Ведучий намагався допитатися, чи чуємо їх ми, враховуючи, зокрема, нещодавні заяви представників Міжнародного валютного фонду. «У нас є різні антикорупційні органи», — відбивався лідер «Слуги народу» Корнієнко.

Та далі в етері знову критикували владу. Тріо критиків розділилося на помірних (Рудик) та більш агресивних (Соболєв, Геращенко). Соратниця Порошенка ганила владу за небажання боротися з контрабандою, а колега Тимошенко — за слабкі реакції на загострення на Донбасі, а ще — за непомічання «польотів Медведчука / Рабіновича» до Росії (щоправда, нині цим діячам діставатися до Москви літаком таки стало важче). А ще Сергій Соболєв у промові торкнувся теми «спецоперації по "вагнерівцях"», про яку так люблять згадувати у Порошенка.

Речник ТКГ Олексій Арестович, виборовши право на репліку, взявся спростовувати закиди опонентів у бік влади. Він, зокрема, сказав, що в України є план дій щодо розв’язання конфлікту на Донбасі. Слова Геращенко про штрафи для військових за відсіч агресору спікер назвав брехнею, а «зрив спецоперації» щодо «вагнерівців» — вкидом із Росії.

Та кодове слово «вагнерівці» вже прозвучало, тож Ірину Геращенко було не спинити: вона далі звинувачувала владу в брехні та хвалила законопроєкт своєї партії щодо протидії колабораціонізму. А Арестович казав, що лише за часів Зеленського ситуація на Донбасі вийшла із глухого кута. Сварка співголови фракції «ЄС» та речника ТКГ вже за кілька митей пішла за принципом «у бійці волосся не шкодують». Олексій Арестович дав волю емоціям. Розповів, що «наративи ЄС на 70 % повторюють російські», як «я вас підтримував півтора роки. Знаєте, чому я від вас пішов? Я зрозумів, що кращого асистента Російської Федерації нема» (чи просто змінив риторику, отримавши вигідну пропозицію від влади?) Загалом, на думку гостя, опозиційна політсила скотилася до рівня «жіночої общаги ПТУ», а «наступні канали, які треба закривати — це ваші (афілійовані з «ЄС». — Авт.), тому що вони діють часто гірше, ніж ті, які закрили» (хоча наш Отар Довженко з такою заявою не згоден).

Попри «офіційні звинувачення» (за визначенням самого Арестовича), слова опонента дали змогу Ірині Геращенко вчергове вказати на нефаховість влади та пропіарити власну партію. Вона заявила про «епоху інтелектуального зубожіння» та звернулася до віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної з проханням дати оцінку сексистському випаду речника ТКГ. Членкиня уряду слова Арестовича засудила, проте закликала сторони суперечки «дотримуватися інформаційної гігієни». «Перепросити за сексистський момент» просив гостя і ведучий. Геращенко, показово образившись на сексизм, у який, мовляв, не втручався ведучий (хоча таки втручався), покинула студію «Свободи слова». Символічність вчинку депутатки трохи нівелювало те, що з етеру вона пішла перед фінальним словом Вадима Карп’яка, менш ніж за хвилину до кінця програми.

16 лютого, «Пульс», «112 Україна»

Попри блокування ефірного мовлення, канали з пулу Віктора Медведчука продовжують транслюватись у ютубі. У цьому випуску програми були переважно сольні блоки. Здогадатися, що першим до етеру доєднається проросійський блогер та політик Анатолій Шарій, було неважко: саме 16 лютого СБУ оголосила йому підозру в державній зраді.

Заперечував Шарій у своєму стилі: «Это — какая-то чушь». А все, що говорив у відеоблогу, мовляв, готовий повторити й тут: зокрема, про те, що «в Украине — гражданская война… брат убивает брата». Та й загалом, наступ на Шарія, за його словами, свідчить, що «у Зеленского сорвало крышу», а можновладці таким чином «хотят запретить партию» (хоча назвати ПШ реальним конкурентом «Слуги народу» доволі важко).

Темп, заданий Шарієм, підхопила екснардепка Партії регіонів Олена Бондаренко, прийшовши до студії. Вона сказала, що «господин Шарий — следующий» (після каналів Медведчука), а з «незаангажованих» ЗМІ без санкцій, мовляв, залишилася тільки «Страна.ua». Зеленський, на думку Бондаренко, прибирає критиків влади, а отже прямує до диктатури.

Промову Бондаренко ведучі перервали новиною про те, що представники NewsOne уже подали позов до Верховного Суду (який, щоправда, згодом залишили без руху), а на захист «пригноблених» медіа навели пряму мову депутата німецького Бундестагу Вальдемара Гердта. Цей парламентар має послідовну проросійську позицію, а тому є бажаним спікером для пропагандистських медіа Кремля. «Контрольним пострілом» стала виведена на екран цитата Зеленського за 2019 рік, коли той говорив, що закривати телеканали не має ні прав, ні повноважень.

«Что ж ты, фраер, сдал назад?»

Цікавим епізодом у студії стало те, як слова Олени Бондаренко, що «ни одно обещание Зеленский не выполнил» заперечили ведучі! Мовляв, є і прийнятий закон про народовладдя, і рух до ринку землі, і закон про імпічмент (загалом, що виконав, а що провалив президент, можна подивитися тут). Гостя викрутилася, що всі ці ініціативи — не на користь людей. Та й загалом, Зеленський — «человек-пустота», а представники влади схожі на німецьких націонал-соціалістів 1930-х років (із такими заявами і на Прямий канал дорога відкриється).

Наступним спікером, пряму мову якого «на захист свободи слова» вивели на екран, був депутат Європарламенту Гельмут Шольц. Як на гріх, і цей діяч виявився доволі проросійським.

Цитати лояльних до Кремля політиків тільки піддали вогню у промову Бондаренко. Вона провадила, що нині питання в Україні вирішує «псевдогражданское общество», яке диктує владі порядок денний. От і щодо санкцій проти медіа Козака, на думку діячки, вирішувати мав би суд, але не було доказів (та як же не було — ось вони, та й ось). Та, на думку Бондаренко, вона так само бездоказово може стверджувати, що «Зеленский — педофил» (десь здригнувся від неприємних спогадів один Шарій). Далі у блоці «слабка влада» від гості було про те, що «Зеленский и Порошенко — зависимые политики» (так, наче Янукович був взірцем самостійності). При цьому, за словами Бондаренко, «каждый пятый еще наивно верит Зеленскому». Та і загалом, хоч що поганого в Україні стається, мовляв, «во всем будет виноват Путин и агенты Кремля».

У блоці про скасування перейменування проспекту Московського на Бандери гостя розповіла, що «тебе наступают на зов крови» (!), бо ж наші діди, мовляв, звільняли концтабори. Тоді як Степан Бандера, на її погляд, був «нацистским пособником» (насправді ж він також був в’язнем нацистського концтабору). Скандали через відмову працівників сфери обслуговування переходити з клієнтами на українську Бондаренко назвала «травлей по языковому принципу».

Далі в етер ввімкнули проросійську блогерку з ресурсу «Страна.ua» Олесю Медведєву. Вона сказала, що «є інформація» про таємну вакцинацію посадовців (пора вже її оприлюднювати, бо тема явно застаріла), а от справа щодо Шарія — це, звісно ж, зачищення інформаційного простору від противників Зеленського. З інших «інсайдів» Медведєвої — що генпрокурорки Ірини Венедиктової «скоро может не быть на посту».

Справжню «зливу інсайдів» у студії влаштував екскандидат у нардепи від «ОПЗЖ» Володимир Кацман, який відразу ж розповів, що ведуча телеканалу NewsOne Діана Панченко «выдвинута каким-то фондом (!) на премию UNICEF как журналист года». Гість побажав Панченко перемоги, адже вона, мовляв, «символ современной журналистики».

Наступні «інсайди» від Кацмана можна охарактеризувати народною приказкою «знаємо без попа, що в неділю свято». Бо гість розповідав, що в монобільшості немає голосів за призначення міністром енергетики Юрія Вітренка, та що Порошенко навряд чи буде прем’єром.

Роль ведучого «112» Петра Маги, який змінив на «бойовому посту» Володимира Кацмана, була незмінна за останній час: із сумним виразом обличчя переконувати авдиторію в тому, що санкції  не мали підґрунтя. «У нас на каналі завжди було дві думки», — мовив Мага, змовчавши, що обидві були проросійськими. При цьому, за словами ведучого, «ми не затикаємо людей у студії» (але тільки якщо вони — з пулу «ОПЗЖ»). Якщо ж хтось із запрошених перетнув межу, для реакції, мовляв, є СБУ (чому ж тоді, коли СБУ оголошує про підозру Шарію, на каналах Медведчука кричать про «зачищення інфопростору»?). «Хай нам покажуть, що ми порушили?» — не зупинявся Петро Мага (так ось же ж), додавши, що «єдине, що гарно робить влада — закриває телеканали» (звучить як прихований комплімент). На завершення власного блоку гість сказав, що не хоче «десакралізувати президента» та що «ми любимо нашу державу».

Гуртовий блок «Пульсу» був чи не найнуднішим з усіх блоків випуску. Зібралися тут народні депутати Віктор Чорний та Олександр Лукашев («ОПЗЖ»), ексзаступниця голови АП Януковича Марина Ставнійчук, політичні коментатори Валентин Землянський, Дмитро Корнейчук, Ростислав Балабан та Михайло Чаплига (телефоном).

Коли знову зайшлося про ситуацію із Шарієм, Чаплига запевнив присутніх, що «незгодних роблять ворогами народу», а Ставнійчук сказала, що сумнівається, чи підриває Шарій національну безпеку. На її думку, чинна влада «під маркою демократії пропонує звичайний тоталітаризм». Більший, ніж за каденції Порошенка, в якого, мовляв, «було відчуття межі». Крім того, гості згадували про «тиск» Міжнародного валютного фонду, тарифи, ринок землі — все як завжди. Тим же глядачам, яким могло здатися, що в етері «Пульсу» все ще замало проросійської риторики, «на десерт подали» прем’єр-міністра часів Януковича Миколу Азарова. Разом із ним участь у програмі взяли 13 гостей (10 чоловіків і три жінки). Азаров укотре бідкався через закриття каналів Медведчука, а у справі Шарія побачив тиск на «лидера партии, которая привела огромное количество депутатов на местных выборах». Про «величезну кількість» він серйозно?

«Віддав належне» Азаров і заяві Верховної Ради щодо сьомої річниці Революції гідності: це, мовляв, «бред», адже тоді стався «госпереворот». А ще гість, як і Бондаренко, запитувався, «сколько можно нести фигню, что Россия во всем виновата?»

17 лютого, «Токшоу №1», «Україна 24»

У програмі чубилися нардепи: лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, представники «Слуги народу» Михайло Радуцький, Євгенія Кравчук, Людмила Буймістер, Олена Шуляк, член фракції «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, позафракційний Вадим Новинський, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, ексгенпрокурор Святослав Піскун, анестезіолог Сергій Дубров, медичний бізнесмен Олексій Давиденко, політкоментатори Валентин Гладких, Олег Саакян та Дмитро Співак, епідеміологиня Наталія Виноград (відео). Гуртом 15 гостей (10 чоловіків та п’ять жінок).

Спершу міністра Степанова ведучий запитав, чому в Україні так і не стартувала анонсована владою вакцинація від коронавірусу. Той пояснив, що 117 тисяч доз вакцин Pfizer і Sinovac мали б уже надійти в Україну, якби не «бюрократичні процедури» у Covax. Тож старт зсувається на кінець лютого. Крім того, за словами Максима Степанова, до кінця тижня в Україну мають зайти і 500 тисяч доз вакцини AstraZeneca.

«Наша держава все провалила», — не давав владі жодного шансу Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності». При цьому просив вивести на екран слайд, що свідчив про те, що масові щеплення в Європі не стартували лише в Україні та Білорусі.

За Порошенка такого не було

Гончаренко також нагадав, що міністр Степанов має бути звільнений. Тільки не уточнив, згідно з регламентом чи ні.

Здивував ексрегіонал і партнер Ріната Ахметова Вадим Новинський: у своїй промові він стримано хвалив владу за протидію пандемії, критикуючи попередників, але не втратив нагоди попіарити російську вакцину. Так само помірно оптимістично щодо дій влади висловлювався ще донедавна її критик — медичний бізнесмен Олексій Давиденко. Мовляв, широка вакцинація від коронавірусу, що стартує вперше в історії, — це своєрідна «спецоперація», якої ніхто ніколи не проводив. Єдине, що закинув Давиденко посадовцям, — «провал інформаційної політики». Додавши, що не в інтересах держави сидіти і чекати, поки міністр «обосрется».

Сергій Дубров сказав, що медпрацівники готові до масового вакцинування. Ведучий згодом згадав про справу з можливими махінаціями при закупівлі вакцин, яку нині розслідує НАБУ. «Хтось намагається зробити з цього черговий хайп», — улюбленим слівцем відповів міністр.

Далі зайшлося про засідання РНБО у п’ятницю, 19 лютого, на якому, як припускали в медійних колах, можуть запровадити санкції щодо каналів із пулу Порошенка. В етер дали пряму мову нардепів, які дуже завуальовано розповідали, які питання мають звучати на нараді. Навели й синхрон Дмитра Гордона, який сказав, що довіряє президенту Зеленському.

А Гончаренко не довіряє. Бо, на його думку, головне — в чиїх руках санкційний інструмент. А завсідник каналів Медведчука Дмитро Співак сказав, що президент «перевищив повноваження», запроваджуючи санкції проти цих каналів, бо їхня провина, мовляв, судом не доведена.

Ти схвалюєш закриття каналів, де я піарився, і робиш це без поваги

Крім Співака, проти санкцій виступив і колишній генпрокурор Святослав Піскун. Найважче метатися між «розумними і гарними» було Олексію Гончаренку: він водночас мав схвалити закриття проросійських ресурсів, але при цьому й не подати це як вдалі дії чинної влади.

Ведучий запитав у нардепа про ситуацію, що виникла у «Свободі слова» на ICTV між Олексієм Арестовичем та Іриною Геращенко, та про можливі санкції щодо каналів на кшталт Прямого. Гончаренко не втратив нагоди згадати, що свого часу Арестович, мовляв, «називав Зеленського клоуном», а от Прямий, мовляв — «канал патріотичний». «Я — против закрытия Прямого, хоть и не смотрю его. Это — демократия», — підспівував Співак.

На захист санкцій став політичний коментатор Валентин Гладких — і ввійшов у словесну «зарубу» зі Співаком, яку натисненням червоної кнопки довелося зупиняти вже Голованову. «Найбільша загроза національній безпеці — політиканство», — розбавила розмову «слуга народу» Людмила Буймістер. Тоді як її колега Євгенія Кравчук нагадувала, що «Медведчук воскрес із 2014 року».

Не обійшли увагою й тему підозри в держзраді Шарію. Олексій Гончаренко називав його агентом Кремля та нагадував, що Шарій «зник із бази даних МВС у 2020 році». На захист проросійського блогера став Співак. На його думку, справа Шарія — «политтехнологическая тема».

Коли ж згадали про постанову парламенту з нагоди річниці Революції гідності, депутатка з монобільшості Кравчук закинула Гончаренку, чому подібний документ не проголосували за каденції попереднього парламенту. Той відбивався, що такі спроби були. «Это раскалывает общество… чтобы увести нас от проблем», — гнув свою лінію Дмитро Співак. На завершення ведучий нагадав, що «"Україна24" — канал різних думок». Хоча ми знаємо, що він дещо лукавить.

18 лютого, «Право на владу», «1+1»

У студії токшоу виступали генеральний прокурор часів Порошенка Юрій Луценко, колишній спікер парламенту та секретар РНБО Олександр Турчинов, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко, віцепрем’єр Олексій Резников (відео), перший президент України Леонід Кравчук (відео), народні депутати Сергій Рахманін («Голос»), Юрій Бойко (співголова фракції «ОПЗЖ»), Ірина Верещук («Слуга народу»), Ігор Гузь («За майбутнє»), речник ТКГ Олексій Арестович, лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький, військовий експерт Олег Жданов (відео). Разом 13 гостей (12 чоловіків та одна жінка).

Незадовго до етеру медіасвіт сколихнула «гаряча» новина: «рятуючи від санкцій» (про які ніхто офіційно не заявляв), лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко повідомив про придбання телеканалу Прямий. Новина схвилювала і Наталію Мосейчук, яка на старті етеру сказала, що якби мала змогу, змінила б назву випуску на «Війну двох президентів». Проте залишилися при анонсованій — «Війна із п’ятою колоною».

Стартували зі згадок про річницю Революції гідності, показавши на екрані найбільш трагічні та визначні кадри лютого 2014 року. До мікрофона тим часом пішов колишній генпрокурор Юрій Луценко. При собі мав «висновки судово-медичної експертизи» від 2018 року, які, мовляв, проливають світло на те, хто дав наказ стріляти у лютому 2014-го. Вердиктів у справі досі нема, бо, за словами гостя, президент Зеленський передав на обмін раніше затриманих беркутівців.

Згадував Луценко і про «перемоги» свого генпрокурорства. Тоді, мовляв, винесли вироки по 1200 терористах та колаборантах. Єдине, за що кум Порошенка стримано похвалив владу, — запровадження санкцій проти каналів Медведчука. Але, щоб не зійти з цього шляху, чинний президент, на переконання Луценка, «має подати руку Порошенку, а Разумков — Парубію».

Говорили і про постанову Верховної Ради до сьомої річниці Революції гідності, яку співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко вважає «цинічним використанням пам’яті загиблих людей». Попередникам чинної влади Бойко закинув те, що справи Майдану за п’ять років так і не довели до кінця, а торгівля з окупованими територіями як була тоді, так, мовляв, є і зараз.

Ведуча тим часом намагалася допитатися в міністра Олександра Ткаченка, чи мали на п’ятничному засіданні РНБО запроваджувати санкції проти Прямого. Той сказав, що про це нічого не знає. Ткаченко вчергове анонсував створення Центру протидії пропаганді та дезінформації. Мосейчук згадала часи Майдану, коли на «1+1» приходив «власник — олігарх Коломойський», якого журналісти запевняли, що будуть висвітлювати події, хоч там що станеться.

Потроху перейшли до справ на Донбасі. Профільний віцепрем’єр Олексій Резников запевняв, що Україна не відійде від Мінських угод, хоча Росія їх усе одно регулярно порушує. Але документ, мовляв, потребує перегляду та модернізації. Що ж до спроб бойовиків передати Україні заручників за посередництва Медведчука, їх урядовець вважає «провокацією Росії».

Глядачі «Права на владу» вже й підзабули, як виглядають в етері представники афілійованої з Коломойським партії «За майбутнє» (які до виборів з етерів «1+1» не вилазили). Тож аби освіжити у пам’яті авдиторії імідж правдоборців, представник політсили Ігор Гузь емоційно нагадав присутнім у студії представникам попередньої влади, як ті мали в парламенті більшість, але так і не голосували за промайданівські та антиросійські ініціативи. Що ж до закриття каналів Медведчука, то Зеленський, вважає Гузь, зробив те, чого не хотів робити Порошенко. Дійшло до того, що нардеп запропонував «заборонити "ОПЗЖ"». До суперечки долучилися Луценко та Верещук.

Дума про те, чий парламент був більш проукраїнським

Кум Петра Порошенка витягнув із рукава «козирі», як із втечею Януковича 2014-го «у казні було 7 тисяч доларів», а президент Порошенко тоді «працював до четвертої ранку».

Пізніше у студії показали інфографіку обстрілів та втрат українських вояків на фронті. З неї випливало, що чергове посилення обстрілів із боку бойовиків почалося якраз після закриття пропагандистських телеканалів. Про ситуацію говорив військовий кореспондент каналу «2+2» Руслан Ярмолюк. На його думку, в умовах перемир’я українські воїни виглядають «як терпіли», допоки окупанти розширюються та окопуються.

Представник фракції «Голосу» Сергій Рахманін згадував про наказ міністра оборони Тарана щодо премій воїнам, які не стріляють, та депреміювання за збройну відсіч ворогу, й ратував за відставку урядовця. Пояснювати ситуацію мав речник ТКГ Олексій Арестович. Він, як і раніше, посилався на міжнародні угоди про перемир’я, яких Україна дотримується. А також спростовував слова гостей студії про зняття премій за вогонь у бік ворога. За його словами, воїнів преміюють за перебування на лінії  фронту, а не за постріли. Підтвердив лише наявність наказу про «встановлення безпечних умов несення служби», який, за його словами, має регулювати небойові втрати у війську.

Як і в етері «Свободи слова» на ICTV, Арестович не уникнув суперечки із представниками «Євросолідарності». Нині обійшлося без скандалів: Турчинов розповідав, яку потужну армію чинній владі залишила попередня, Арестович дорікав соратникам Порошенка за спадок у вигляді Мінських угод. А ще говорив, що наша армія й досі недостатньо модернізувалася. Ведуча при цьому ностальгувала за тим, як поважають військових у США.

Завершили черговим діалогом із присутнім на відеозв’язку Леонідом Кравчуком. Той сказав, що на Росію треба тиснути, бо вона не визнає своєї присутності на Донбасі. А от власну появу в етері російського пропагандистського телеканалу, де йому в «суперники» ввімкнули ватажка донецьких сепаратистів Дениса Пушиліна, очільник ТКГ від України виправдовував словами «головне — що ти говориш». До того ж Пушилін, мовляв, і сам колись був у складі Тристоронньої групи. «Шкода, що Леоніда Кравчука використали», — бідкалася Наталя Мосейчук так, наче вмикатися до пропагандистів Кравчука змусили силоміць.

19 лютого, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

У дискусії (яка не раз переходила в балаган) брали участь секретар РНБО Олексій Данилов, народні депутати Давид Арахамія (очільник фракції «Слуги народу»), Кіра Рудик (лідерка партії «Голос»), Артур Герасимов (співголова фракції «Європейської солідарності»), Юрій Бойко (співголова фракції «ОПЗЖ»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Ірина Верещук, Михайло Радуцький («Слуга народу»), заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, віцепрезидент Автомобільної федерації України Олексій Мочанов. Відеозв’язком вмикалися прем’єр-міністр 2014‒2016 років Арсеній Яценюк та голова Івано-Франківської ОДА Андрій Бойчук. Разом 13 гостей (11 чоловіків та дві жінки).

На початку етеру ведучий зауважив, що нині у студії, вперше після початку пандемії, представлені глядачі з різних частин України, з дотриманням гендерної пропорції 50/50. До старту обговорення Шустер також встиг похвалити талісман каналів Ахметова — експрем’єра Яценюка — за якість відео під час ввімкнення.

А що, хлопці, скучили за експертною думкою?

У вступному слові ведучий також згадав про постанову парламенту з нагоди сьомої річниці Революції гідності. Зауваживши, що, за даними опитування авторів проєкту, нині з надією на завтра живе лише 44 % українців.

Далі ж зайшлося про тему дня — запровадження РНБО санкцій проти родини Медведчука/Марченко та дружини Тараса Козака. Пояснити ситуацію до мікрофона вийшов секретар Ради Олексій Данилов. Він дякував розвідникам за зібрану інформацію, згадав про нафтопереробний завод Козака/Медведчука, який діє у Росії, за 14 кілометрів від кордону з Україною, й постачає пальне терористам. А ще про нафтопродуктопровід, що, за його словами, незаконно належить компанії «Прикарпатзахідтранс».

Рятувати від критики свого колегу по партії взявся співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко. Той говорив, що українські танки все одно заправляються російським пальним. Для драматизму Бойко сказав, що можновладці санкціями «наехали на женщину… скоро и до детей доберутся». Добре, що перед тим у студії показали, скількома компаніями володіє дружина Медведчука. Крім того, секретар РНБО сказав, що Оксана Марченко фіктивно володіє цими активами. Доказом чому, мовляв, є відеозізнання самого Медведчука.

А от як у приватні руки втрапив нафтопродуктопровід «Прикарпатзахідтрансу», намагався пояснити прем’єр 2014‒2016 років Арсеній Яценюк. Він згадав, як у 2014 році об’єкт за рішенням суду перейшов до рук людей, пов’язаних із Медведчуком. У квітні 2016 року уряд, мовляв, хотів заборонити імпорт російських нафтопродуктів, які транспортувалися в тому числі цим продуктопроводом. Та засідання Кабміну, сказав Яценюк, тоді зірвали окремі урядовці (пізніше у студії йшлося, що це були урядовці, наближені до Порошенка), тож рішення так і не прийняли. Що ж до санкцій, то їх Яценюк вітає і вважає, що Зеленський «прийняв державницьке рішення». Та далі, мовляв, не гріх і активами нардепів у Європі зайнятися.

Нестор Шуфрич розповів іншу історію: мовляв, нафтопродуктопровід спершу викупили швейцарці, а потім його «віджала» група нардепа Кононенка. Що ж до фінансування Медведчуком терористичних організацій, так їх, мовляв, ніхто терористами не визнав. Бо інакше як би з терористами підписували Мінські угоди? У запалі вислужування перед шефом Шуфрич говорив, що дуже любить Оксану Марченко, бо вона — «красивый человек».

Олексій Данилов запевняв, що персонально Віктор Медведчук його не цікавить — мова лише про здобуте в незаконний спосіб. А ще секретар РНБО анонсував масштабну ревізію офшорів високопосадовців, які в результаті мають повернути все народу. Шуфрич при тому знову намагався пропіаритися, згадуючи, як у 2014-му одним із перших поїхав на Донбас. І розповідав, як актори «Кварталу 95», мовляв, навесні 2014 року виступали в охопленій сепаратистськими протестами Горлівці. Джерелом цієї новини, активно підхопленої «медіа» типу «Страна.ua», став допис дружини терориста Ігоря Безлера в соцмережах, а доказів так ніхто й не бачив.

У якийсь момент секретар РНБО Данилов навіть звинуватив Шуфрича у «словоблудді». Та соратник Медведчука завівся не на жарт, згадуючи, як «при нашей власти Крым был украинским, а газ — по 90 долларов». Зараз же, мовляв, можновладці «просрали независимость».

Шуфрича у студії проєкту було так багато, що він устиг ще й почубитися з Яценюком щодо того, чия влада більше зробила для України. Експрем’єр згадував про Харківські угоди за часів Януковича, що дозволили Чорноморському флоту Росії перебувати у Криму до 2042 року. На допомогу йому співголова фракції «Євросолідарності» Герасимов завів стару платівку про «108 тисяч гривень у бюджеті» після втечі Януковича.

Згодом тему продовжив заступник міністра внутрішніх справ. Антон Геращенко розповів, як санкції щодо власників «Прикарпатзахідтрансу» хотіли запровадити ще у 2018-му, але тодішній президент Порошенко, мовляв, блокував усі спроби. На таке святотатство зреагував Артур Герасимов, нагадавши тим, хто міг пропустити його попередні кілька сотень одноманітних виступів на телебаченні, що Порошенко «блокував російські телеканали, соцмережі», тоді як Зеленський два роки нічого у напрямку санкцій не робив.

Лідер фракції «Слуги народу» Арахамія в цей час згадав, як соратник Порошенка Ігор Кононенко (про якого раніше згадував Шуфрич), мовляв, завозив вугілля з окупованих територій, і п’ятого президента-«бізнесмена» це не хвилювало. А ще запитувався в Герасимова, чому ж команда Порошенка, будучи при владі, не закрила канали Медведчука. «Медведчук купив ZIK влітку 2019-го», — переводив тему нардеп з «Євросолідарності».

На словах про канали ведучий згадав, як напередодні Петро Порошенко заявив, що купив телеканал Прямий в ексрегіонала Володимира Макеєнка. На екран вивели слова Порошенка, сказані у студії «щойно придбаного» медіа, а Шустер поцікавився в секретаря РНБО, чи були в Ради нацбезпеки плани санкцій щодо Прямого. «Ніяких підстав накладати санкції не було», — сказав Данилов. Та що тобі якийсь секретар РНБО, коли треба відпрацювати партійну методичку? Герасимов усе одно сказав, що його шеф «врятував ключовий опозиційний телеканал». При цьому співголова фракції «ЄС» гримав на ведучого, щоби той не перебивав. Таке ставлення розлютило і так непривітного до порошенківців Шустера, який поцікавився у гостя: «Вы кто?».

Та Герасимова вже було не спинити. Він істерично кричав, що не вірить владі, адже про ймовірні санкції до каналів Порошенка «в одному з токшоу говорив радник керівника Офісу президента». Промову представник «Євросолідарності» присмачив тим, що його партія — «номер один в Україні» (забувши зауважити, що результати соцопитування оприлюднив центр «Социс», співзасновником якого є політтехнолог Порошенка Ігор Гринів), а Порошенко був значно кращим за Зеленського. «Рейтинги вам рисуют за деньги», — зауважив Давид Арахамія.

«Порошенко вкотре переграв Зеленського», — підсумував Артур Герасимов. «Зеленський зміг те, чого не зміг Порошенко», — симетрично відповіла Ірина Верещук. Та співголова фракції «ЄС» далі ганив владу за заборону солдатам стріляти у відповідь на провокації ворога. У понеділок цю тезу заперечував речник ТКГ Олексій Арестович, те саме цього разу зробив Данилов.

Зазвичай спокійний Савік Шустер так розпалився закидами Артура Герасимова, що, ледь приховуючи нервовість, сказав: «Я знаю, как Петр Порошенко защищает свободу слова», відіславши глядачів до давнього медійного конфлікту з п’ятим президентом.

Пристрасті суттєво вляглися, коли в заключному блоці програми зайшлося про вакцинацію від коронавірусу. До мікрофона вийшов спокійний Віктор Ляшко, який розповів, що нинішнє зростання захворюваності, мовляв, прогнозоване, адже люди ще й пізно звертаються до лікарів. Голова Івано-Франківської ОДА (а в регіоні саме лютує епідемія) Андрій Бойчук, у свою чергу, виступив за посилення карантинних заходів.

Співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко, отримавши слово, хотів допитатися в Ляшка, коли в Україні з’явиться хоч якась вакцина. Нардеп від «Слуги народу» Михайло Радуцький відповів, яка точно не з’явиться, — російська Sputnik V. На захист заступника міністра став і ведучий, сказавши, що проблеми з вакцинами — через помилки в логістиці від Євросоюзу, й відчуває їх не лише Україна. Підтвердив слова і Віктор Ляшко.

Ще у студії показали сюжет, у якому кореспондентка придбала собі фальшивий результат тесту на коронавірус та підробну довідку про вакцинацію. Перший документ коштував 1250 гривень, другий — 2850. Побороти це можна переходом на цифровий формат, запевнив нардеп Радуцький. А Арахамія наголошував на підсиленні відповідальності медиків за продаж фальшивок.

Наприкінці етеру гості «Свободи слова Савіка Шустера» ще трохи посперечалися довкола закону 2695 про збільшення штрафів за водіння напідпитку. Але пристрастей, що вирували у студії на початку, тут не було.

18 лютого, «Ехо України», Прямий

У студії та на зв’язку були народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Юрій Камельчук, Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), Інна Совсун («Голос»), екснардепи Віктор Уколов, Борислав Береза, Юрій Мірошниченко, колишній секретар РНБО та в. о. президента Олександр Турчинов, політичний коментатор Олег Саакян, громадський діяч Денис Волков (відеозв’язком із Канади). Всього 10 гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

Тон задав уже анонс: «Україна не отримає вакцин», «Глухий кут на Донбасі». При цьому новину того ж дня (19 лютого) про запровадження РНБО санкцій щодо подружжя Медведчуків в анонс не виносили, хоч згодом і обговорювали.

Першим гостем на правах сольного спікера став колишній голова парламенту, в. о. президента України та секретар РНБО часів Порошенка Олександр Турчинов. Майже пів години глядачі слухали, як героїчно команда Турчинова-Порошенка «кувала» Революцію гідності, рятувала поранених на Майдані. А зараз, звісно ж, запахло реваншем проросійських сил, згадки про ті події паплюжать, а влада веде капітулянтську політику. Присмачив Турчинов усе це агітками про послаблену армію, заборону воїнам відповідати на обстріли ворога, неможливістю Зеленського закінчити війну, як він про це говорив. До того ж, за часів Порошенка, мовляв, Україна позбулася енергозалежності, а нині вітчизняна енергетика зруйнована.

Як справді незаангажований ведучий, Ганапольський не просто не перебивав гостя, час від часу ставлячи вигідні Турчинову запитання. Більше того: коли соратник Порошенка закінчив сольний виступ, то одразу ж покинув студію. Представник монобільшості Камельчук саме хотів поставити спікеру запитання, та наштовхнувся на сувору ремарку ведучого: «А ви хочете дискусії?».

Далі гості мали змогу пропіаритися, розповідаючи, чим є для них Революція гідності. Ексрегіонал Юрій Мірошниченко сказав, що то була знакова подія в його житті та виклик українському суспільству. Тоді як нардеп від Порошенка Олексій Гончаренко не забув зі старту пригадати, як «Квартал 95», мовляв, давав концерт навесні 2014-го в Горлівці, де вже вирували проросійські протести. Справді, кому ж іще засуджувати друзів Зеленського за проросійськість, як не людині, яка за три роки до Майдану хотіла захищати державу від «насильственной украинизации».

Була у студії й тема, де ані гості, ані ведучий не згадували Зеленського. Це коли обговорювали законопроєкти про легалізацію зброї. За це активно виступав нардеп 8-го скликання Береза, проти — чинні парламентарі Гончаренко, Совсун та віртуальний гість із Канади Денис Волков. Коли хтось із глядачів висловився на користь легалізації, мотивуючи це слабкою роботою поліції, Ганапольський став на захист правоохоронців. Мовляв, не судіть суворо, вони намагаються.

Десь посередині етеру ведучий раптом згадав, що глядачам (хто раптом не бачив) не гріх нагадати, як «шокував» колектив телеканалу Порошенко, заявивши про купівлю Прямого напередодні. Тож Ганапольський, на максимум ввімкнувши здібності драматичного актора, розповів, що був здивований, коли лідер «Євросолідарності» заявив про купівлю медіа: «Коли прийшов Порошенко, я мав спитати, хто нас захистить? Я втомився чути, що буде. Я мав спитати у президента». Такий вдаваний подив змусив реготати екснардепа Борислава Березу та представницю монобільшості Ольгу Василевську-Смаглюк. Не виказати емоцій намагався лише Гончаренко.

Коли здивувався купівлі Прямого, а гості й так усе знали

Після цього зайшлося про санкції РНБО щодо родини Медведчука/Марченко. Про них говорили крізь призму «але є одне але». Зокрема, наближений до команди п’ятого президента політтехнолог Уколов сказав, що санкції — це добре, та має бути і справа проти лідера «ОПЗЖ». А ще нардепи мають ухвалити закон про колабораціонізм (який завбачливо підготували депутати з «ЄС»). Пройшовся санкціями і Борислав Береза, повторивши, що дії Зеленського — результат падіння його рейтингів.

Та як же завершити блок без «авторитетної» думки Матвія Ганапольського? Ведучий видав тираду, яку розпочав словами: «Медведчук був "священною коровою"». «Для кого?» — уточнила Василевська-Смаглюк, немовби відсилаючи глядачів на кілька років назад. Та Ганапольський саме набрав обертів: лякав владу, що, якщо справа проти Медведчука розсиплеться, це буде «кінець» і для Зеленського, і для монобільшості.

До критики влади підключився і нардеп з «ЄС» Гончаренко — згадав купівлю російської електроенергії і «вбивство» «Енергоатому». При цьому у студії спалахнула суперечка, в ході якої ведучий… захищав Гончаренка, аби той міг договорити. Тож далі було про «розвал армії», «спонукання від Байдена» та решта типових тез табору Порошенка.

Віктор Уколов раптом вирішив нагадати присутнім «слугам», що «ваші депутати не вилазили з каналів Медведчука» (хоча на них не гребував ходити і сам Порошенко).

Наступну тему ведучий анонсував словами: «Я про це розповім, але обговорювати ми не будемо». Мова пішла про свіжі рейтинги, опубліковані на сайті центру «Социс», згідно з якими партія Порошенка має найбільшу в Україні електоральну підтримку. Про те, що соціологічна компанія афілійована з Порошенком, ніхто й не думав згадувати.

Ще трохи негативу на адресу влади автори «Еха України» підготували на кінець програми: зайшлося про перенесення старту вакцинації. «Вся країна у заручниках… А одна людина полетіла до Індії», — лютував Ганапольський. «Півтора роки нам роблять вакцину непрофесійної влади», —піддав жару Гончаренко. «У владі — некомпетентні дилетанти», — не відставав Береза. А на завершення ефіру Ганапольський видав черговий хейтспіч до влади. «Може, хтось вибачиться? (за зрив старту вакцинації). Ми з вами заручники… Це я до Зеленського… Я радий, що «Європейська солідарність» всіх обігнала… Де гідність? Це — приниження гідності», — мовив ведучий.

19 лютого, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

У студії були міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш, колишні нардепи Ганна Герман, Михайло Добкін (Партія регіонів), міністр соцполітики в уряді Гройсмана Андрій Рева, віцепрем’єр того ж періоду Павло Розенко, народні депутати Олексій Устенко, Мар’яна Безугла, Юрій Камельчук, Євгеній Шевченко («Слуга народу»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Сергій Рудик («За майбутнє»), політкоментатори Юрій Атаманюк, Валентин Землянський, ексзаступниця голови АП Януковича Марина Ставнійчук. Разом 14 гостей (10 чоловіків та чотири жінки).

Право на сольний виступ нині надали міністерці юстиції часів Януковича Олені Лукаш. Вона, як і тезка Бондаренко, ходить на ефіри, щоб розповідати, як добре жилося в Україні до Майдану та як погано все стало по Революції гідності. Зайшлося про санкції проти каналів Медведчука. Рішення гостя вважає прийнятим «без суда и следствия» і переконує, що представники телеканалів його неодмінно оскаржать. Підігравали гості й ведучі. Зокрема, Макс Назаров цікавився, чи не узурпує владу Зеленський — Лукаш погодилася, що президент ще постане перед судом і слідством.

Купівля ж Прямого, на думку Олени Лукаш — «истерика Порошенко», з яким владна команда, мовляв, зазвичай голосує спільно. Назаров присмачував тези гості фразами на кшталт «велике договірництво». Та основні тези виступу Олени Лукаш стосувалися все ж подій семирічної давнини. Вона згадала і про «мифологизацию Майдана», і про «семь лет ада», в яких Україна, мовляв, живе. Подія, на думку Лукаш, привела до влади «кучку мародеров», а нині «мы живем очень плохо». Зеленський і Порошенко, вважає колишня міністерка юстиції, — це «хрен и редька», адже чинна влад, мовляв, ідеологічно наслідує попередню. Ще Олена Лукаш згадала, як нинішня соратниця Порошенка Ірина Геращенко, виступаючи у студії Шустера 30 листопада 2013 року, «анонсировала бойню» зі студентами, коли ніяких заворушень на Майдані, мовляв, ще не було.

Нині ж усі учасники протестних подій, як і ті, кого приписали до них помилково, вважає Лукаш, отримують від держави виплати та компенсації (це звичний наратив десакралізації Майдану, який «Детектор медіа» докладно досліджував). «Я у квітні був на Майдані. Споткнулся о баррикаду. Есть шанс легкие телесные оформить?» — випускав внутрішнього Петросяна назовні Макс Назаров. Підсумувала гостя свій виступ фразою: «Если бы участники могли заглянуть на семь лет вперед, на Майдан бы не вышел никто».

Студійний дискурс не змінився і на гуртовому блоці. На екрані показали нарізку подій 2013-2014 років та короткі репліки тих, хто виходив на сцену Майдану. «Дивитися на тих, хто був на сцені і пафосно шось вякав — жалюгідно», — говорив ведучий Назаров.

Не «вякав» на Майдані? Тримай вподобайку

Колишня соратниця Януковича Ганна Герман назвала Майдан «початком розпаду української держави», а ще закликала хвилиною мовчання вшанувати всіх, хто загинув з обох сторін. За хвилину та ж Герман розповідала, що зброю на Майдан «привезли зі Львова». Ексміністра соцполітики Андрія Реву, який самотужки намагався обстоювати честь Революції гідності, перекрикували не лише більшість гостей, але і ведучі.

«Слуга народу» Шевченко засудив постанову парламенту до сьомої річниці Революції Гідності та сказав, що «Майдан — это трагедия». Проте зазначив, що масовий протест був результатом суспільного напруження, яке допустив Віктор Янукович. Радикальніше висловлювався політкоментатор Атаманюк: з його вуст звучали фрази «позорная революция» та «Майдан — зло». «Коронавірус — теж наслідок Майдану», — іронізував нардеп 8-го скликання Сергій Рудик.

Рева кричав, що територій ми позбулися в результаті дій Росії, та нагадував, як терорист Гіркін «вторгся на Донбас». Нардеп Олексій Устенко, своєю чергою, нагадував, що внесок в окупацію Криму зробила і влада Януковича, підписавши сумнозвісні Харківські угоди. Зрештою, гаряча тема скотилася до гуртового крику та взаємних звинувачень. «Надеемся, что в этой студии украинцы все-таки помирятся», — видав щось схоже на сарказм Макс Назаров.

Ще гарячіше у студії стало, коли зайшлося про санкції РНБО проти Медведчука та його соратників. Чи не найактивніше критикував санкції… віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко. З виглядом експерта він кричав, що влада «відкрила ящик Пандори», а на Зеленського, мовляв, можуть так само накласти обмеження, щойно у нього завершиться каденція. «Прав тот, у кого сила», — додав екснардеп Михайло Добкін.

Санкції — це засіб невідкладного реагування, запевняла представниця монобільшості Безугла. До того, мовляв, влада збирала докази проти Медведчука. Але ж він досі вільно ходить у парламент! — істерично кричав Розенко. Коли він укотре перебив присутніх «слуг народу», член монобільшості Камельчук запропонував йому з таким підходом «сходити на футбол».

Треба гол, треба два, треба Кубок УЄФА!

Ну і який же ефір на проросійському телеканалі, та й без пригноблення влади з домішками сексизму. Ось Добкін і видав промову про те, як «в Комитет нацбезопасности понабирали кухарок. Может они борщ хорошо варят…» Членкиня профільного комітету Мар’яна Безугла хотіла залишити студію, та її зупинили ведучі словами «никто на оскорбления не переходил» (серйозно?!). «Как думаю, так и говорю», — відрізав Добкін.

Павло Розенко в цей час завів про купівлю російської електроенергії та запитував, чому ж не закрили «1+1», де Оксана Марченко має частку (це пояснювала РНБО). Санкції — рішення політичне, спрямоване проти електорального ворога та на підсилення власних рейтингів, твердила ексзаступниця голови АП Януковича Марина Ставнійчук. Натомість членкиня монобільшості сказала, що під санкції може втрапити і «частина попередньої влади».

Та тут знову «рішуче слово» сказав Добкін. Дивлячись на Мар’яну Безуглу, той мовив, що «вас я вижу в дурдоме» (членкиня фракції «Слуги народу» хотіла піти вдруге, та тепер її зупинив уже Нестор Шуфрич). Далі Добкін трохи перевів тему на купівлю Прямого, згадавши, як напередодні Порошенко «написал явку с повинной — приобрел сомнительный актив», свого часу, мовляв, незаконно відібраний у попередніх власників.

Мар’яна Безугла, зрештою, студію таки залишила. Шуфрич у цей час повторював виголошені у Шустера фрази про те, що «бороться с женами и детьми — дело паршивое» (а оформлювати на них компанії?), а сепаратистів, мовляв, «не признали террористами».

У цей час віцепрем’єр Кабміну Гройсмана Павло Розенко взявся захищати від санкцій уже блогера Анатолія Шарія. Доказів держзради, мовляв, у влади немає, а підозра — для того, щоби проросійський діяч міг і далі перебувати у статусі політичного біженця за кордоном.

Під завісу програми настав час політичних прогнозів. Шуфрич запевнив членів монобільшості, що «вы уйдете в мае», а Добкін говорив, що «в этом году будет смена правительства».

Загалом «П’ятниця. Вечір» являє собою клон «Пульсу» на «112» чи «Українського формату» на NewsOne. Адже подібне у проєктів практично все: проросійські ведучі, які не дають гостям із проукраїнською позицією довго говорити; пул проросійських гостей; купка гостей від влади, яких присутні (включно з ведучими) постійно цькують. Та й тривалість токшоу — п’ять годин —відсилає глядача до проєктів підсанкційних «112» чи NewsOne.

Токшоу, що не потрапили в огляд:

17 лютого, «Український формат», NewsOne

У передмові була міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш. У гуртовому етері, крім Лукаш — нардепи Олександр Качний, Юрій Павленко, Тетяна Плачкова («ОПЗЖ»), Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»), нардепи попередніх скликань Ганна Герман (Партія регіонів), політкоментатори Володимир Цибулько, Михайло Чаплига, Ірина Паламар, Юрій Атаманюк, Микита Василенко, медик Сергій Кравченко. Разом 12 гостей (вісім чоловіків, чотири жінки).

19 лютого, «Протистояння», NewsOne

Участь взяли народні депутати Тетяна Плачкова, Олександр Колтунович («ОПЗЖ»), Анна Скороход, Антон Поляков («За майбутнє»), депутати попередніх скликань Надія Савченко, Михайло Добкін, міністр внутрішніх справ 2010-2011 років Анатолій Могильов, політкоментатор Олександр Лазарєв, композитор Олександр Ягольник. Разом — девять гостей (шість чоловіків та три жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».