Уряд новий, маніпуляції старі. Огляд токшоу за 2-6 березня 2020 року

Уряд новий, маніпуляції старі. Огляд токшоу за 2-6 березня 2020 року

9 Березня 2020
2870
9 Березня 2020
14:00

Уряд новий, маніпуляції старі. Огляд токшоу за 2-6 березня 2020 року

2870
Герман мріє про візит Зеленського до Москви, Тимошенко критикує владу на підставі соцопитування 2018 року, а Ганапольський читає думки президента.
Уряд новий, маніпуляції старі. Огляд токшоу за 2-6 березня 2020 року
Уряд новий, маніпуляції старі. Огляд токшоу за 2-6 березня 2020 року

Топтемою всіх популярних українських токшоу стало призначення нового Кабінету Міністрів. Проте, послухати самих урядовців змогли лише глядачі «Права на владу» та «Свободи слова Савіка Шустера». Тоді як на каналах Медведчука в ефективні прем’єри сватали Бойка та Королевську, а на Прямому, незалежно від членів кабміну, знову бачили невпинний рух України у бік Москви.

2 березня, «Свобода слова», ICTV

На етері були перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, члени фракцій: ВО «Батьківщина» — Сергій Соболєв, «Голосf» — Ярослав Юрчишин. Разом — п’ятеро гостей (четверо чоловіків та одна жінка).

Говорили про топподії тижня: кадрові зміни в уряді (які зрештою сталися у середу, 5 березня) та довгоочікувані «весняні посадки», анонсовані командою Зеленського перед виборами. На старті слово дали першому заступнику голови Верховної Ради. Руслан Стефанчук конкретикою не тішив: скаржився на блокування роботи парламенту через численні поправки до закону про ринок землі; згадував слабку судову реформу; сказав, що у монобільшості є проєкт закону про референдум (який 4 березня зрештою винесли на громадське обговорення). Та коли Сергій Соболєв запитував про конкретні прізвища претендентів на кабмінівські крісла, Руслан Стефанчук жодного не назвав.

Ірина Геращенко дорікнула представникам влади відсутністю щорічної індексації пенсій з 1 березня (запровадженої у 2019-му тодішнім президентом Петром Порошенком — Авт.) та слабку профілактику поширення коронавірусу. За ту ж таки індексацію дорікав представникам монобільшості й нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв, хоча ще рік тому його однопартійці вважали тодішню ініціативу Порошенка непрямим підкупом виборців. Народний обранець діяв у притаманному опозиціонерам дусі: критикував владу за падіння промислового виробництва та прогнозував «провал ІІ і ІІІ етапів медреформи».

Не втратив Соболєв нагоди й пропіарити Юлію Тимошенко, розповідаючи, що найбільшу кількість апаратів штучної вентиляції легень закупили саме за прем’єрства лідерки «Батьківщини». Також, на думку нардепа, найбільш збалансованим був і проєкт закону «Про ринок землі», запропонований за каденції Тимошенко. При цьому член фракції «Батьківщини» змовчав, що можливість придбавати землю іноземцям, проти якої нині активно боряться представники «Батьківщини», у проєкті 2008 року була передбачена у статті 3 і під заборони не підпадала. Натомість Соболєв сказав, що той законопроєкт дозволяв торгувати землею тільки українцям.

Коли ж місце біля мікрофона зайняв лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, його, зокрема, запитувала Ірина Геращенко, чи не буде реваншистів у складі нового кабміну. (Зрештою, у новому уряді знайшлося місце й міністрові уряду Януковича — Авт.). Корнієнко відповів, що нині «просто бути новим недостатньо. Треба ще й бути досвідченим».

Решта програми запам’яталася хіба що черговими звинуваченнями від Ірини Геращенко у бездіяльності влади та її закликами до монобільшості ухвалити звернення, яке засуджує анонсований візит президента Франції Макрона до Росії на парад з нагоди 75-ї річниці перемоги.

3 березня, «Пульс», «112 Україна»

Постійний гість передмов «Пульсу», політично-громадський діяч Дмитро Співак, який звик з’являтися в проєкті з частотою ведучих, цього вечора, напевно, готувався до проведення авторської програми і не зміг прийти до колег. «На заміну» автори проєкту випустили колегу Співака — Петра Магу, ведучого програми «Мага». Зі старту телевізійник здивував глядачів тезою, що «вони (нардепи — Авт.) херять поправки».

Далі настала черга «фірмових» тез каналів Віктора Медведчука: чинна влада — слабка, нефахова, контрольована зовні і не сприймає критику. Як виявилося, не дуже стійкий до критичних зауважень і сам Мага. Який, мовляв, образився на таксиста, коли той обізвав його працівником «Медведчук-ТБ». «А ми не маємо інших політиків», — намагався виправдати засилля проросійських гостей в етерах 112-го телеведучий. Додавши, що «ми» («112 Україна» — Авт.) «промиванням мізків не займаємося». Що направду дійсності не відповідає.

Змінила Петра Магу на бойовому посту парламентарка 7 скликання від Партії регіонів Ганна Герман. Вона говорила, що ми все ще «можемо виховати президента», а самого главу держави називала «Володимиром Другим» (бо перший, мовляв, це Путін). Критикувала спікерка і владу загалом: «в країні анархія», але «ненависті від людей немає». Ганила тоді ще очільника МЗС Вадима Пристайка за заяву, що Україна не святкуватиме 9 травня на параді у Москві. На думку Герман, не святкує День Перемоги, мовляв, тільки «маргінес, а не нормальні люди», а міністра, переконувала присутніх гостя, невдовзі мають зняти з посади за такі заяви. Як виявилося, Ганна Герман «вгадала у зворотній бік»: Пристайка призначили євроінтеграційним віцепрем’єром

На студійному екрані в цей час демонстрували проєкт постанови представників «Опозиційної платформи – За життя», в якій ті закликають широко відзначити 75-ту річницю перемоги. Окремо про документ нагадувала й ведуча Анна Степанець. Тоді як Герман говорила, що візит на парад до Росії «буде плюсом для України». Гостя навіть взялася розповідати, як добре було б, аби президент США Трамп, який розглядає можливість відвідати парад у Росії, перед дійством прилетів до Києва, а потім забрав Володимира Зеленського з собою до Москви.

Захмарний рівень проросійських маніпуляцій Герман час від часу переривався прямою мовою нардепів з монобільшості, які радилися у парламенті щодо переформатування кабміну. Та наступного гостя передмови важко було зупинити включеннями. Міністр транспорту 2005 року Євген Червоненко взявся ганити чинну владу та співати дифірамби Росії. Схвально висловився гість і щодо кандидатури Сергія Тігіпка, якого чутки сватали у прем’єри та який врешті посади у новому уряді не отримав. Не виключав Червоненко, що сам піде в уряд, якщо, мовляв, посадовці «гратимуть за правилами». На завершення сольного блоку Євгеній Червоненко потужно проїхався тоді ще чинним прем’єрміністром, назвавши Олексія Гончарука «мерзостью» та звинувачуючи у нікчемності. Ведучі на закиди гостя не реагували.

Гуртову дискусію забезпечили народні депутати Наталія Королевська, Василь Німченко, Юрій Павленко, Нестор Шуфрич (ОП «За життя»), Оксана Савчук («Свобода»), політичні коментатори Дмитро Корнійчук та Андрій Вігірінський, член «Нацкорпуса», колишній «азовець», а до того — російський націонал-соціаліст Сергій Коротких, політтехнолог Олег Постернак, економічний експерт Віктор Скаршевський, ексміністр соціальної політики Андрій Рева, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Відеовключення мала народна депутатка з монобільшості Галина Янченко. Спільно 16 гостей (12 чоловіків та чотири жінки).

Почали «без розкачки»: на запитання ведучих, хто може стати ефективним очільником уряду, нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко згадав про однопартійців Юрія Бойка та Віктора Медведчука, а його колега по фракції, міністр молоді та спорту часів Ющенка Юрій Павленко, зупинився лише на кандидатурі Бойка. Найдалі у фантазіях зайшов політкоментатор Дмитро Корнійчук, на думку якого, «премьером должна быть женщина. Например, Наталья Королевская». Як для людини, яка не гребує публікуватися у російських пропагандистських ЗМІ, вибір цілком передбачуваний.

Представник «Нацкорпусу» Коротких займався тавруванням можновладців (тодішнього прем’єра Гончарука він назвав «бесполым существом», не отримавши жодних зауважень від ведучих); депутатка ОПЗЖ Королевська — згадками про «дискриминацию русскоязычных» та «правительство олигарханцев»; її колега Шуфрич — критикою кабміну («Милованову нужно было только распродать землю»). До гучного хору маніпуляторів долучилася навіть парламентарка від «Свободи» Оксана Савчук, розповідаючи, як «українські родини стали біднішими» (незрозуміло, з яким періодом депутатка порівнювала нинішній — Авт.) та бідкаючись, що громадяни «отримали дикі платіжки за комунальні послуги» (хоча газ для населення у Києві разом з розподілом коштує 5,34 грн/м3, а ще у травні 2019-го тариф був 8,25 грн. Тож узагальнення є маніпуляцією — Авт.).

Найспокнішим спікером гуртової частини «Пульсу» виглядав політкоментатор Вадим Карасьов, який стверджував, що Україна не вдасться до штучного дефолту, а з приходом нового уряду, мовляв, зовнішній вплив на нашу державу знизиться. При цьому його тези не були підкріплені фактажем. Завершилася програма сваркою. Чубилися міністр соцполітики уряду Гройсмана Андрій Рева та очільник МНС у другому кабміні Януковича Нестор Шуфрич. Та довести, чий кабмін був кращий, гості так і не встигли, бо саме завершився ефірний час.

4 березня, «Український формат», NewsOne

Цього разу автори проєкту обійшлися без передмови. В гуртовому етері на старті програми зібралися економічний «експерт» Олександр Охріменко, громадський діяч та дописувач російських пропагандистських ресурсів Олександр Скубченко, колишній командир розвідки полку «Азов», член «Нацкорпуса» Сергій Коротких, заступниця головного редактора видання «Страна.ua» Світлана Крюкова, колишні народні депутати: 5-7 скликань — Олена Бондаренко («Партія регіонів»), 8 скликання — Віталій Купрій («Блок Петра Порошенка»), чинні нардепи Юрій Камельчук, Олексій Устенко, Євген Шевченко (фракція «Слуга народу»), Наталя Королевська, Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа – За життя»), політичні коментатори Михайло Чаплига, Олександра Решмедилова, Валерій Димов, політтехнолог Дмитро Раїмов. Гуртом 15 гостей (11 чоловіків та чотири жінки). Говорили про «кадровий переворот» у кабміні, за яким гості та ведучі мали нагоду спостерігати наживо.

5 березня, «Право на владу», «1+1»

Участь у програмі взяли новопризначений прем’єрміністр Денис Шмигаль, очільники міністерств закордонних справ — Дмитро Кулеба та охорони здоров’я — Ілля Ємець, лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія, співголови фракцій: «Європейської солідарності» — Артур Герасимов та «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко, членкиня фракції «Голосу» Юлія Клименко, член депутатської групи «За майбутнє» Ігор Палиця. Разом дев’ять гостей (сім чоловіків та дві жінки).

Першим у програмі під назвою «Прем’єра прем’єра» місце біля мікрофона зайняв новопризначений голова уряду Денис Шмигаль. Та перш ніж посадовець встиг стати по центру студії, гості поділилися першими враженнями від нового кабміну. Найбільше повеселив діалог Юрія Бойка та Наталі Мосейчук.

— В этом правительстве меньше грантоедов, это хорошо, — розмірковував представник ОПЗЖ.

— А ви що, гранти їм даєте? — іронізувала ведуча.

На старті розмови присутнім показали інфографіку, скількох прем’єрів мала незалежна Україна та скільки днів кожен із них обіймав посаду. Найдовший термін у прем’єрському кріслі просидів попередник Гончарука — Володимир Гройсман (1232 дні). Всього на 213 днів менше уряд очолював Микола Азаров. А от Гончарук протримався у кріслі лише 188 днів.

Новий же прем’єр сказав, що до викликів сьогодення урядовці готові. А от до чого Денис Шмигаль виявився підготованим слабко, так це до маніпуляцій політичних опонентів. «Через 9 місяців після обрання президента Зеленського група “Рейтинг” провела соцопитування, згідно з яким 75% українців не підтримує курс країни», — розповідала посадовцю Юлія Тимошенко.

З цифрою лідерка «Батьківщини» не помилилася: 75% опитаних дійсно вважали, що Україна рухається не туди. Тільки це опитування «Рейтингу» було проведене ще у квітні 2018-го, коли главою держави був Петро Порошенко. Попре те, що на цю маніпуляцію спочатку зважили аналітики проєкту «Слово і діло», що співпрацюють з авторами «Права на владу», а після їхньої підказки на викривлення фактів лідерці «Батьківщини» вказала й ведуча програми, Юлія Тимошенко не знітилася і за введення глядачів в оману не перепросила.

Та й маніпуляція електоральними настроями була не єдиною у «послужному списку» Тимошенко цього вечора. Політикиня вкотре тиражувала жахалки про іноземців, які скуплять українську землю після відкриття ринку. Так само вчергове лідерка «Батьківщини» скромно мовчала про те, що законопроєкт «Про ринок землі» 2008 року, який до парламенту вносила сама Юлія Володимирівна, жодних обмежень для іноземців не вводив.

Рішуче гостя етеру виступала і проти приватизації держпідприємств. Хоча, будучи прем’єром, і сама ставила за мету приватизувати чимало потужних об’єктів. Цих нюансів новий прем’єрміністр, очевидно, не знав, адже ґрунтовно заперечити Тимошенко йому не вдалося. Посадовець лише озвучував позицію представників монобільшості про людей, які мають отримати право вільно розпоряджатися земельними ділянками.

Свій внесок у скарбничку маніпуляцій вечора вніс і Юрій Бойко. Він розповідав про те, що у невеликих містах, мовляв, школярі зможуть навчатися тільки до 9 класу. А до старшої школи змушені будуть виїжджати до більших населених пунктів. Звідки він це взяв, достеменно не відомо: у плані освітньої реформи такого немає.

Дивлячись на нападки гостей на новопризначеного главу уряду, ведуча час від часу ставала на захист як Дениса Шмигаля, так і його попередників. Спершу вона просила «не ставити по кілька запитань відразу», потім зауважила, що ексочільниця охорони здоров’я Скалецька — «чесний і хороший міністр». Та короткі репліки ведучої вкупі з інформаційними вкрапленнями на кшталт озвучування у студії постів, що їх нині пишуть у соцмережах звільнені урядовці, тонули у безодні маніпуляцій від гостей. Перекручувати взялася й представниця «Голосу» Юлія Клименко: говорила, що «в Україні щодня помирає 2 тисячі людей. А це значить, що медицина не працює».

Співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов у короткій промові встиг згадати, що все хороше в українській економіці сталося за каденції Петра Порошенка (не згадуючи при цьому ані кабмін Яценюка, ані уряд Гройсмана). А от чинна влада, мовляв, зруйнувала економіку вщент. Ще Герасимов вкотре згадував про неіндексовані пенсії, лякав глядачів «відбиранням субсидій», вимагав, щоб перед мікрофоном стояв не черговий прем’єр, а сам Зеленський, який, мовляв, несе персональну відповідальність за те, що відбувається в Україні. «Але ж Порошенко теж не ходив замість Гройсмана», — опонувала гостеві ведуча.

Втім, новий прем’єрміністр все ж змусив українців говорити про себе вже у перший день на посаді. Бо просто в етері «Права на владу» втрапив у скандал. Почалося із запитання представниці «Голосу» Клименко щодо подачі води до окупованого Криму. Шмигаль зненацька назвав питання відновлення водопостачання Криму «гуманітарною відповідальністю» та «запобіганням гуманітарної катастрофи», відзначивши, що там «живуть українці» (хоча направду води у Криму бракує саме окупантам, а не населенню — Авт.).

«Це особиста позиція?» — допитувалася у прем’єра ведуча. Адже нещодавно постпред президента у Криму Антон Кориневич писав зовсім інше. Шмигаль наголосив, що мав на увазі лишень воду для потреб населення. На слушне зауваження Юлії Клименко, як розрізнити воду, що подається одним каналом, посадовець відповіді не мав. Єдиним політиком у студії, хто слова голови уряду підтримав, був представник ОПЗЖ Юрій Бойко.

Слова Шмигаля очікувано мали резонанс у суспільстві й політикумі, тож прем’єр спробував виправдатися згодом: формулювання в етері «Права на владу», мовляв, хибно зрозуміли, а виступає він лише за турботу про українців, які мешкають на півострові. При цьому визнає: технічної можливості подавати воду саме населенню, оминаючи об’єкти окупантів, Україна не має.

Згадали у випуску і про Віктора Медведчука. У студії навели його заяву про необхідність відхилення від проєвропейського курсу та відновлення зв’язків із Росією. Проте будь-які наміри зблизитися з Росією новий прем’єр заперечив. 

Фінальний етап «Права на владу» пройшов у спробах співголови фракції «Євросолідарності» довести глядачам: Україна стала успішною тільки завдяки команді Порошенка, який, мовляв, відродив армію та дав економіці підґрунтя для зростання. Коли ж представник депутатської групи «За майбутнє» Ігор Палиця запитав, чому за каденції Порошенка терористу Ігорю Гіркіну (Стрєлкову) дозволили вільно залишити невеликий Слов’янськ і окупувати Донецьк (після чого на Донбасі і розпочалася найгарячіша фаза бойових дій), Герасимов згадав про «головного ворога  у Москві» та про те, що всі, хто ненавидить Порошенка, автоматично толерують політику Кремля. Крім того, коли мова пішла про обмін полоненими, Артур Герасимов дорікнув ведучій, що та «мабуть не знає»: за каденції Порошенка з полону звільнили понад три тисячі українців. Бідкався соратник Порошенка і про можливе закриття офісу України при НАТО. Звідки у нього такі дані, ані ведуча, ані міністр закордонних справ Дмитро Кулеба допитатися у гостя не змогли. Сам же Кулеба інформацію категорично заперечив.

5 березня, «Народ проти», ZIK

На передмову цього разу прийшов завсідник каналів Медведчука — міністр транспорту часів Ющенка Євген Червоненко. Підтримувати розмову прийшли журналісти Сергій Лямець, Орест Сохар та Антон Подлуцький, а також політкоментатор Михайло Чаплига.

В гуртовому етері були згадані коментатори, а також нардепи Ірина Констанкевич (група «За майбутнє»), Юрій Камельчук, Галина Янченко («Слуга народу»), Сергій Власенко, Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Володимир Кальцев, Тетяна Плачкова (ОПЗЖ), юристка Анна Маляр, ексзаступниця голови Адміністрації президента часів Януковича Марина Ставнійчук. Разом 14 гостей (дев’ятеро чоловіків та п’ятеро жінок). Традиційно резонували чинний нардеп з монобільшості Максим Бужанський та нардеп-свободівець 7 скликання Юрій Михальчишин.

Мова йшла про новий уряд, відставку генпрокурора, «дірки» у бюджеті тощо.

6 березня, «Ехо України», Прямий

Гостями проєкту були нардепи Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Юлія Клименко («Голос»), Сергій Шахов (група «Довіра»), міністр інфраструктури в кабміні Гройсмана Володимир Омелян, нардепи 8 скликання Вікторія Войціцька («Самопоміч»), Борислав Береза (позафракційний), політкоментатор Руслан Бортник, ексдепутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов, колишній член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський. Разом — дев’ять спікерів (семеро чоловіків та двоє жінок).

Стартував етер майже сенсаційно: у сюжеті про «свіжий» кабмін нових міністрів презентували без жодного слова критики. Однак співведуча «Еха» Олена Курбанова відразу ж кинулася виправляти поблажливість авторів сюжету про кабмін, згадавши, що новий міністр спорту Вадим Гутцайт фігурує у справі про розкрадання коштів, призначених для закупівлі спортивного знаряддя.

Згадали ведучі і про заяви нового прем’єра Шмигаля щодо поставок води у Крим. Присутні у студії гості (більшість з яких були симпатиками чи лояльними до Петра Порошенка) відразу ж винесли вердикт: це — рух у бік капітуляції.

Конструктивно намагався говорити лише колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов. Гість відзначив, що, маючи симпатії до президента Зеленського, хаотичну зміну кабміну засуджує. Бо такі рухи, мовляв, можуть принести Україні «три года отсутствия инвестиций», розлякавши зарубіжних партнерів.

Одним з відповідальних за нагнітання (не вперше на етері Прямого) був міністр інфраструктури уряду Гройсмана Володимир Омелян. На його думку, популізм Зеленського не дав результатів, економічна ситуація «плачевна», а загалом для України «відбувся розворот у бік Росії», бо «Москва дає уряду інструкції». Останнє твердження Омеляна базувалися на розслідуванні «Схем» про візит президента до Оману. І байдуже, що автори побудували матеріал на припущеннях.

Слова ексміністра дали поштовх колективним висновкам гостей про те, що Росія — єдина країна, готова вкладати гроші в Україну за таких нестабільних політичних умов. А тут ще й стане у нагоді «мініуряд Януковича» (таке визначення новому кабміну дала представниця «Голосу» Клименко).

Додавав апокаліптичних прогнозів і нардеп від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко. Через некваліфіковані дії влади, певен соратник Порошенка, «гривня полетить страшенно». З показовим сумом згадував Гончаренко і 2014 рік, коли він «зупиняв створення Одеської народної республіки», був в епіцентрі подій у Будинку профспілок та загалом протистояв сепаратистам. Не згадавши, як до того був членом «Партії регіонів», вихваляв Януковича та боровся за надання російській мові статусу другої державної як порятунку від «насильственной украинизации миллионов людей».

Маніпулював цього вечора і Матвій Ганапольський. Зокрема, розповідав, що «вигравши вибори, Зеленський думав, що керувати країною легко». Та, мовляв, не так сталося, як гадалося. Враховуючи, що ділитися враженнями з Ганапольським Зеленський би не став, залишається два варіанти: або ведучий Прямого читає думки, або фантазує.

А от чим ведучий «Еха» таки здивував, то це ейджизмом. Коментуючи призначення на посаду очільника МОЗ 64-річного Іллі Ємця, Ганапольський бідкався: «Як людина у такому віці робитиме реформу?». При цьому будучи старшим за посадовця на два роки.

Та в центрі уваги етеру «Еха України» частіше був Олексій Гончаренко. У студії дали пряму мову обранця під час пленарного засідання, на якому призначали новий уряд. У виступі з трибуни Гончаренко, зокрема, заявив, що Зеленському «не вистачає двох органів, які заважають поганому танцюристу». Як відомо, після цього президент підійшов до нардепа з вимогою «не переходити на особистості». Та Матвій Ганапольський жодних «личных выпадов» у бік президента не побачив, похваливши спіч народного депутата. А от близький до Медведчука політкоментатор Бортник говорив, що Україні потрібен опозиційний уряд. Ідею підтримав і Матвій Ганапольський, але він, здається, мав на увазі іншу опозицію. «Опозиція має впевнити людей, що ви робите краще, ніж Зеленський», — відверто підігрував симпатикам Порошенка Ганапольський.

Під завісу нинішнього етеру час для «сольної партії» надали вже колишньому члену Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергію Костинському, свого часу призначеному за квотою президента, яким тоді був Петро Порошенко. Днями його та колегу Уляну Фещук президент Зеленський з посад звільнив. Костинський спочатку звітував про перемоги в Нацраді, а потім розповідав, чому його звільнення схоже на політичне переслідування. Скаржився на тиск із боку влади і  Ганапольський, згадавши ухвалу Печерського райсуду Києва про надання Державному бюро розслідувань доступу до документів Прямого». «Як ми говорили, так і будемо», — сказав ведучий.

6 березня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

На своєрідну передмову цього випуску завітали новий прем’єрміністр Денис Шмигаль, один із його попередників та улюбленець каналу «Україна» Арсеній Яценюк та президент Грузії 2004-2013 років, ексголова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі.

Навчений гірким досвідом, цього разу прем’єр Шмигаль у тезах про воду і Крим був максимально конкретним: воду на півострів, мовляв, готові дати «за потреби», але тільки після деокупації. Тим часом 96% глядачів у студії підтримали зміну уряду. Шмигаль у передмові виглядав як зацікавлений учень, який слухає настанови від досвідчених «викладачів» — Яценюка (якого ЗМІ Рината Ахметова всіляко просувають в етерах) та Саакашвілі. Обидва ментори при цьому радили посадовцю не йти на поступки Росії в жодному з питань.

Далі Саакашвілі з власного досвіду радив Шмигалю активно саджати корупціонерів та знижувати податковий тиск, а Яценюк наголошував на важливості дешевих кредитів (щоправда, за його каденції ініціатива так і залишилася словами). Крім того, попередник Шмигаля наголошував на важливості того, за що чинний уряд активно критикує «вічна опозиціонерка» Тимошенко: земельної реформи та приватизації держпідприємств.

На гуртовій частині проєкту Шустера у студії залишився Денис Шмигаль, а компанію йому склали віцепрем’єр — міністр з питань реінтеграції ТОТ Олексій Резников, міністр фінансів Ігор Уманський, очільниця мінсоцполітики Марина Лазебна, в. о. генпрокурора Віктор Чумак, міністр соціальної політики в уряді Гройсмана Андрій Рева, його колега по кабміну — заступник міністра ТОТ у 2016-19 роках Георгій Тука, очільник мінфіну за Гройсмана та секретар РНБО за Зеленського Олександр Данилюк, член наглядової ради «Укрзалізниці», економіст Андерс Аслунд, телеведучий та блогер Дмитро Гордон, головреди: «РБК-Україна» — Сергій Щербина та «Цензор.нет» — Юрій Бутусов. Разом — 14 гостей (13 чоловіків та одна жінка).

Спершу прем’єра Шмигаля звели тет-а-тет з шахтарями шахти «Гірська», які вийшли на включення. Розв’язка діалогу була швидкою: голова уряду пообіцяв скорочення заборгованості і що нікого з шахтарів не звільнятимуть.

Далі біля центральних мікрофонів парою виступали колишній та нинішня очільники мінсоцполітики. Марина Лазебна пообіцяла, що індексація пенсій буде цього року (не називаючи дати), а от Андрій Рева критикував очільника «Укрпошти» Смілянського, витрати на утримання якого, мовляв, могли б бути спрямовані на соціальні виплати. При цьому не згадуючи, що на посаду Смілянського призначав саме кабмін Гройсмана, до якого входив і Рева.

«За все хороше» виступав і новий очільник мінфіну. Ігор Уманський обіцяв боротися з неплатниками податків, повернути довіру міжнародних партнерів. Проте так і не дав ведучому відповіді на питання, чи завищений нині курс гривні.

Тим часом телеведучий Дмитро Гордон дорікнув Ігорю Уманському за… занадто поношений костюм. Почувши, що міністр має зарплатню у близько 40 тисяч грн, журналіст висміяв таку зарплатню. «Дайте ему 50 тысяч, пусть ходит в “Бриони” или “Зилли”», — виніс «модний вирок» урядовцю Гордон. Хоча, щоб заробити на костюм від «Бріоні», навіть з 50-ти тисяч зарплатні міністру доведеться відкладати не один місяць.

На завершення програми звітувати про перемоги генпрокуратури часів Рябошапки взявся його соратник, виконувач обов’язків генпрокурора Віктор Чумак. Промову посадовця гості зустріли критикою, а Дмитро Гордон взагалі радив призначити на посаду генпрокурора родича ексрегіонала Ельбруса Тедеєва — Казбека Тедеєва, який днями врятував людей у Русанівському каналі.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації Детектор медіа та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2870
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду