Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Ефірна сітка телемарафону

У першому кварталі цього року розподіл ефіру між учасниками телемарафону залишався незмінним: добові ефіри були розбиті на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали 6 каналів. Розподіл ефірних блоків між різними учасниками марафону залишався незмінним за графіком, започаткованим ще 17 квітня минулого року, де кожен канал має свої визначені слоти в певні дні тижня.

В ефірній сітці, як і в попередньому кварталі, були такі однакові для всіх каналів позиції: у вечірніх слотах о 20-й в ефір виходив підсумковий випуск новин дня (годинний на всіх каналах, крім «1+1», де підсумковий роблять хронометражем в одну годину і 15 хвилин). Услід за підсумковим випуском на каналах, крім «1+1», ішов годинний гостьовий блок без новин. У ранкових слотах із 6-ї до 10-ї години виходили по два коротких випуски новин на годину (на початку години й посередині, на 30-й хвилині), всі інші години протягом дня і вечора на всіх каналах також починалися випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями, але на різних каналах ці випуски новин мали різні хронометражі (більшість каналів робили короткі випуски по 10–15 хвилин, на «1+1» хронометражі новин різні — по 15, 30, 45 хвилин, а в денному слоті з 17-ї до 18-ї почали робити годинний випуск новин без гостьової студії). Ефірна сітка каналів ICTV та СТБ протягом ранку-вечора теж залишалася традиційною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Нічні ефіри на більшості каналів остаточно перетворилися на вторинний продукт. У кращому випадку там показують записані інтерв’ю або документалку, але в більшості випадків відбуваються повторами того, що в них було напередодні у вечірньому слоті. Повторюють підсумковий випуск новин (подеколи навіть двічі), повторюють гостьові студії. В нічних ефірах каналу «Рада» час від часу показували записи пленарних засідань парламенту. Оригінальними свої нічні ефіри роблять лише на каналі «Ми — Україна» (випуски новин у цьому кварталі були опівночі, о 2-й і 4-й годинах, решту ефіру заповнювали реальними гостьовими студіями та лише частково повторами гостьових із попереднього вечора). В нічних ефірах «Інтера» часом чомусь ідуть записані гостьові студії каналу «Рада».

Важливий момент: повтори новин і гостьових студій у нічних ефірах чесно позначали відповідними титрами канали ICTV та СТБ, «Рада», Перший канал Суспільного і «Ми — Україна». На каналах «1+1» та «Інтер» повтори майже ніколи не позначали, натомість там і в новинах, і в гостьових студіях часто буває титр «наживо», отже для нічного глядача «наживо» відбувається те, що насправді відбувалося ще попередньої доби. Але найдивніше робить канал «Рада», де одночасно висять два титри: «повтор ефіру», а під ним «наживо». Редакція не бачить цього абсурду. І ще на «Раді» часто повторюють гостьові ефіри багатоденної давнини. Наприклад, 12 лютого показували записи ефіру за 7 лютого, а 11 березня — запис ефіру за 6 березня!

Завершують загальну картину ефірної сітки телемарафону тижневики, що їх по черзі видають в ефір канали «1+1» і ICTV по неділях о 20-й годині.

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й деякі інші елементи. Часом канали показували вечірні відеозвернення президента Володимира Зеленського, але вже набагато рідше, ніж це було раніше. Час від часу в ефірі марафону роблять прямі трансляції окремих важливих подій. Зокрема, в ефірі ICTV та СТБ 10 січня транслювали пресконференцію президента Володимира Зеленського і президента Литви Гітанаса Науседи та їхню зустріч із лідерами громадської думки Литви й Польщі, 28 лютого показували спільну пресконференцію Зеленського і прем’єра Албанії Еді Рами. В ефірі «Інтера» і «Ми — Україна» 11 січня транслювали спільну пресконференцію Зеленського і президента Латвії Едгарса Рінкевичса, а в ефірі Першого каналу Суспільного того ж дня показували виступ Володимира Зеленського в парламенті Естонії.

В ефірі телемарафону час від часу окремі канали показують власні документальні фільми, але їх, як і в попередньому кварталі, було не надто багато: три на «Раді» і по одному — на «1+1», Суспільному та «Ми — Україна». В ефірі каналів ICTV та СТБ, як і раніше, гостьові студії часто заміняли на пропагандистські фільми проєктів «Антизомбі» і «Громадянська оборона». Також медіагрупа часом замість гостьових студій ставить фрагменти свого тижневика «Факти тижня».

В ефірі каналу «1+1» по середах продовжували робити дуже якісну рубрику «Оперативний черговий», яку по черзі вели воєнкори каналу Олександр Моторний і Руслан Ярмолюк (огляд подій на фронті у змішаному форматі обговорення з експертом у студії, прямих увімкнень із зони бойових дій і оглядових сюжетів).

В ефірі каналу «Рада» стабільно роблять бюлетені «Парламентський тиждень», майже щоразу дають опитування народних депутатів із різних приводів. Прикметно, що в цих матеріалах редакції безумовно домінують народні депутати від «Слуги народу».

У першому кварталі цього року сталося велике диво. З ефіру марафону зникли витвори «Кварталу 95» — «Байрактар-ньюз» і «Бункер». Краще пізно, ніж ніколи, бо це точно був чужорідний жанр в ефірі суто інформаційного каналу.

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова — умовний показник для оцінки того, скільки реальних новин кожний учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями (тобто зйомками подій і спілкуванням із тими, хто може в ефірі озвучити реальні новини) — це сума кількості репортажних сюжетів, репортажних же прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. На пропозицію від редакцій у цьому кварталі я також ураховував і усну інформацію, яку редакції отримали від ньюзмейкерів телефоном або у відповідях на інформаційний запит (у таблиці — графа «інше»). Але насправді таких випадків майже не було (якщо бути точним — лише чотири випадки й лише на Першому каналі Суспільного), тож ця величина — за межею статпохибки. Навіть не знаю, чи варто її в майбутньому враховувати.

У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу в першому кварталі цього року:

Лідером за цим показником у першому кварталі року і далі залишається канал «Інтер», який робить найбільшу серед учасників телемарафону кількість прямих ввімкнень. Порівняно з попереднім кварталом сам показник інформаційної складової каналу не змінився, трохи змінилася лише його структура — стало трохи менше репортажних сюжетів, натомість побільшало гостей-ньюзмейкерів. На друге місце за новинною складовою в цьому кварталі вийшов Перший канал Суспільного, який наростив показники за всіма трьома позиціями, зокрема вийшов у лідери за кількістю гостей-ньюзмейкерів. Новинна складова каналу «1+1» трохи зменшилася порівняно з попереднім кварталом. І хоча канал наростив виробництво репортажних сюжетів, проте зменшив кількість прямих ввімкнень і кількість гостей-ньюзмейкерів. Зменшилася новинна складова і в ефірах каналів ICTV та СТБ. Стало менше репортажів і гостей-ньюзмейкерів, а кількість прямих ввімкнень залишилася такою ж незначною. Канал «Рада» в першому кварталі року відчутно погіршив усі показники й у підсумку новинна складова зменшилася до 2,2 на годину (у попередньому кварталі було 3). Погіршив свій показник і канал «Ми — Україна», насамперед через різке зменшення кількості гостей-ньюзмейкерів (було 1,5 на годину, стало 1). Та й загалом обом аутсайдерам марафону є над чим замислитися, тому що така ганебно мала кількість репортажів аж ніяк не відповідає потребам інформаційного каналу. На «Раді», зокрема, й далі робили велику кількість неподієвих прямих ввімкнень.

А ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну проаналізовану ефірну годину):

Як бачимо, порівняно з попереднім кварталом була лише одна неістотна зміна за кількістю гостей-ньюзмейкерів в ефірі марафону. А загалом новинна складова досі не повертається до рекордних (хоч і, прямо скажу, невеликих) значень початку роботи марафону і квітня — червня минулого року.

Сюжети і прямі ввімкнення в ефірі телемарафону

Жанровий розподіл усіх сюжетів, що їх виробляли телеканали в першому кварталі цього року, був такий:

Порівняно з попереднім кварталом середня кількість сюжетів у телемарафоні стала меншою (була 3,2, стала — 3 сюжети на годину). Загалом більше сюжетів стало лише в ефірах каналів «1+1» і Першого каналу Суспільного, на всіх інших каналах їхня кількість зменшилася. Особливо відчутно — в ефірах «Інтера» (з 4,1 на годину до 3,6) і ICTV з СТБ (з 4,4 до 4). Попри це вони залишилися лідерами за кількістю виготовлених сюжетів. Частка репортажних сюжетів в ефірі телемарафону зросла (з 22,5% до 23,2%). Такий приріст дали канали «1+1» (у попередньому кварталі частка репортажів була 30,6%, стала — 33,9%) і Перший канал Суспільного (було 22,2%, стало — 26,4%). На 0,5% зросла частка репортажів і на «Інтері». На решті каналів вона зменшилася, найвідчутніше на «Раді» (було 24,2%, а стало 19,8%). І гранично низькою залишається частка репортажів на каналі «Ми — Україна» (погодьтеся, 10 репортажних сюжетів на 40 проаналізованих годин ефірного часу інформаційного каналу — це ні про що).

Тематика сюжетів і прямих ввімкнень

Як і в попередніх підсумкових квартальних звітах, показники окремих каналів порівнюємо із середніми показниками по проаналізованих проміжках телемарафону (умовний «колективний розум» усіх редакцій або ж загальний тренд телемарафону). У колонці кожного каналу — показники у відсотках від загальної кількості репортажів (сюжетами й прямими ввімкненнями), які канал робив у проаналізовані мною дні протягом січня — березня цього року. В цій таблиці я залишив лише ту тематику, яка в першому кварталі цього року загалом у марафоні мала частку більш як 1 відсоток.

У першому кварталі цього року тематика наслідків ворожих атак цивільних об’єктів знову вийшла на перше місце — 17% від усіх матеріалів (у попередньому кварталі частка цієї тематики становила 11,4%). Частка цієї тематики зросла на всіх каналах, крім ICTV та СТБ, найбільше ж в ефірі «Ми — Україна» (на 15,7%, щоправда, через критично малу загальну кількість сюжетів на каналі такі зміни не є показовими, адже велике відсоткове збільшення в абсолютному вимірі становить насправді лічені матеріали). Найбільше уваги цій тематиці приділяли на «Інтері» (більш як чверть усіх сюжетів і прямих ввімкнень), найменше — на ICTV з СТБ (лише 7,6% від усіх матеріалів).

Частка міжнародної тематики та зовнішньої політики становила в першому кварталі року 16,9% від усіх матеріалів. Тут майже всі канали були близькими до загального тренду марафону, крім ICTV з СТБ, де частка цієї тематики була найменшою (10,6%).

На третьому місці знову були бойові дії, частка матеріалів на ці теми зросла — з 9,8% до 11,4%. Найбільш активно висвітлюють події на фронті канал «1+1» (19,7% всіх сюжетів і прямих ввімкнень каналу) і ICTV з СТБ (15,9%). Найгіршим серед каналів є показник Першого каналу Суспільного (лише 6,3% всіх матеріалів присвячені фронту).

Уже третій квартал поспіль четверту позицію посідає оце геть необов’язкове в марафоні «різне», хоча його частка і зменшилася порівняно з попереднім кварталом (було 6,9%, стало 5,5%). Найбільшою частка таких необов’язкових тем є на Першому каналі Суспільного (аж 9,9%) і на «1+1» (7%).

Стабільно високою залишається частка розповідей (переважно нарисами) про найрізноманітніших волонтерів, яким найбільше уваги приділяють на Суспільному (7,7%) і ICTV з СТБ (7,1%). Натомість на каналі «1+1» про волонтерів ішлося лише в 1,3% матеріалів.

Порівняно з попереднім кварталом зросли в марафоні частки матеріалів про порятунок, лікування і реабілітацію поранених (з 3,6% до 4,8%) і про підготовку до оборони (з 4,1% до 4,7%). Про поранених найбільше розповідали в ефірах ICTV та СТБ (8,2%), найменше — на «Інтері» (2%). Про оборону найбільшою була частка матеріалів на «Раді» (6,4%).

Серед інших тем у звітному кварталі порівняно з попереднім найвідчутніше зменшилися частки таких тем: розповіді про військових (на 2,3 відсоткового пункту), культура (на 1,8 в.п.) і відбудова зруйнованого ворогом (на 1,7 в.п.). Частки інших тем майже не змінилися.

Серед тих тем, які в марафоні в першому кварталі року мали частки, менші за один відсоток, були, зокрема, освітня тематика (0,8%) і розмінування (0,6%). Хоча обидві ці теми явно не назвеш другорядними й неважливими.

Порівнюючи показники окремих каналів із середнім трендом по телемарафону, можна звернути увагу на такі основні моменти.

Канал «1+1» і далі залишався лідером серед усіх учасників телемарафону за висвітленням подій на фронті, значно перевищивши середній показник по телемарафону, — цьому були присвячені 19,7% всіх сюжетів і ввімкнень каналу (при середньому показнику телемарафону в 11,4%). На каналі на це працює найбільша кількість потужних фронтових кореспондентів. Порівняно з трендами марафону канал також більше за інших приділяв уваги медичній тематиці. Відчутно меншою була увага каналу до тем волонтерства (на 3,8 відсоткового пункту), відбудови (на 2,5 в.п.) і полонених (на 2,1 в.п.). Порівняно з попереднім кварталом канал наростив частки висвітлення наслідків ворожих атак (з 10,8% до 16,6%), медичної тематики (з 2,5 до 5,7%), вже згаданих подій на фронті (з 17,7 до 19,7%), поранених (з 1,3 до 3,2%) та історії (з 0,6 до 2,5%). Найбільш відчутно на каналі зменшилися частки тем, пов’язаних із відбудовою (з 3,2 до 0,6%), волонтерством (з 3,8 до 1,3%) і освітою (з 2,5 до 0%). На цілих 5,7 відсоткового пункту зменшилася також частка необов’язкового «різного».

В ефірах каналів ICTV та СТБ у першому кварталі цього року значно вищими за тренд марафону були частки таких тем: бойові дії на фронті (на 4,6 відсоткового пункту), поранені (на 3,4 в.п.), евакуація (на 2,7 в.п.), полонені (на 2,6 в.п.) і культура (на 2,4 в.п.), культурній тематиці медіагрупа приділяла уваги більше за всіх учасників марафону (4,7% при тренді 2,3%). Натомість відчутно нижчими за тренд марафону були частки матеріалів про наслідки атак ворога по цивільних об’єктах (аж на 9,4 в.п.) і міжнародної тематики (на 6,2 в.п.). Порівняно з попереднім кварталом медіагрупа найбільш відчутно збільшила частки матеріалів про полонених (на 3,1 в.п.) і про евакуацію (на 3 в.п.), натомість відчутно зменшила частки розповідей про військових (на 2,8 в.п.) і матеріалів економічної тематики (на 2 в.п.).

Телеканал «Інтер» найбільше з усіх учасників марафону приділяв увагу темі наслідків ворожих атак цивільних об’єктів (25,6% від усіх матеріалів каналу при загальному тренді 17%) і міжнародній тематиці (20,1% при тренді 16,9%). Відчутно вищою за тренд була і частка матеріалів про події в Росії (на 3,1 відсоткового пункту). Натомість відчутно нижчими за тренд марафону були частки матеріалів про бойові дії (на 3,4 в.п.), про поранених (на 2,8 в.п.) і про медицину (на 2,4 в.п.). Порівняно з попереднім кварталом канал значно збільшив частки матеріалів про наслідки ворожих атак (на 5,5 в.п.), про Росію (на 4,1 в.п.) і про історію (на 3,6 в.п.). Натомість скоротив частки медичної тематики (на 6,6 в.п.), міжнародки (на 3,1 в.п.), тем відбудови (на 3 в.п.) і розповідей про військових (на 2,9 в.п.).

В ефірах каналу «Рада» у звітному кварталі найбільше за всіх і значно вище за тренд марафону розповідали про медицину (9,1% всіх матеріалів при тренді 3,4%). І навпаки, значно менше за загальний тренд розповідали про наслідки ворожих атак на цивільну інфраструктуру (лише 11,8% при тренді 17%) і про події на фронті (8,2% при тренді 11,4%). Порівняно з попереднім кварталом канал найбільше наростив частки таких тем, як міжнародка (на 9,7 відсоткового пункту), вже згадана медицина (на 8,3 в.п.). Натомість зменшив частки «різного» (на 4,6 в.п.), розповідей про військових (на 4,2 в.п.), про волонтерів (на 3,8 в.п.), про культуру (на 3,6 в.п.) і про прифронтове життя (на 2,9 в.п.).

На Першому каналі Суспільного була найвищою з усіх каналів частка необов’язкової тематики (оцього «різного» було 9,9% від усіх матеріалів при загальному тренді марафону в 5,5%). Також значно перевищували тренд нариси про військових (на 3,1 відсоткового пункту) і про волонтерів (на 2,6 в.п.). Натомість частка матеріалів про бої на фронті була найнижчою порівняно з іншими каналами — лише 6,3% від усіх матеріалів при тренді марафону в 11,4%. По-моєму, цю системну проблему каналу вже давно пора якось розв’язувати, бо це насправді головна тематика, але цього, на жаль, не відбувається. Порівняно з попереднім кварталом канал найбільше наростив частки вже згаданого непотрібного «різного» (на 7,1 відсоткового пункту!), історичної тематики (на 4,2 в.п.), про наслідки ворожих атак на цивільну інфраструктуру (на 3,6 в.п.) і про поранених (на 3,5 в.п.). Натомість відчутно зменшив частки таких тем: міжнародка (на 4,8 в.п.), медицина (на 3,5 в.п.) і розповіді про військових (на 2,8 в.п., при тому все одно значно перевищуючи тренд марафону за цією тематикою).

На каналі «Ми — Україна» значно вищою за загальний показник телемарафону була частка матеріалів про наслідки ворожих атак по цивільних об’єктах (24,2% при тренді в 17%). Порівняно з попереднім кварталом канал наростив частку таких матеріалів аж на 15,7 відсоткового пункту! Крім того, на 5,7 в.п. зросла частка матеріалів про події на фронті. Натомість відчутно на 6,4 в.п. зменшили частку матеріалів міжнародної тематики, чим канал раніше відверто зловживав. І на 4,4 в.п. зменшили частку матеріалів про події у Росії.

Тепер погляньмо на загальну динаміку змін у телемарафоні часток різної тематики сюжетів і прямих ввімкнень протягом останніх 12 місяців (у таблиці лише ті тематичні напрямки, які в першому кварталі цього року набрали загалом по марафону більше 1 відсотка):

З виразних тенденцій тут можна побачити, що хоч і нестабільно, але потихеньку в марафоні зростає частка матеріалів про події на фронті, що є позитивом, бо це і є основна тематика марафону. Частка міжнародної тематики і далі залишається зависокою, хоч і трохи зменшилася порівняно з попереднім кварталом. Частки сюжетів і ввімкнень про наслідки ворожих атак цивільних об’єктів змінюються залежно від інтенсивності таких дій ворога, тож не є показовими. Поступово в марафоні зростає частка матеріалів про поранених, і це, на жаль, логічно. Навпаки, з часом зменшується частка матеріалів про відбудову, хоча ця тематика не втрачає актуальності. Частка внутрішньополітичної тематики й далі невисока, попри те, що насправді суспільно важливих подій у цій тематиці відбувається дедалі більше.

А наостанок — традиційно про хороше. Про ті якісні сюжети та прямі ввімкнення, які я позначав як найкращі з огляду повноту розповіді, цінні синхрони людей і увагу до деталей. Тут теж традиційно наперед перепрошую, якщо неправильно напишу чиїсь прізвища (бо на більшості каналів авторів не титрують, а на слух можна помилитися) або якщо помилково раптом «зміню комусь фах» (назву репортером оператора чи оператором водія тощо, бо ж у «підписах» наприкінці сюжетів фах кожного з названих авторів не уточнюється). Отже, неодноразово до найкращих у цьому моніторингу потрапляли репортери з «1+1» Юлія Кирієнко, Наталія Нагорна, Андрій Цаплієнко, Іван Петричак, Олександр Моторний, Олександр Загородній і Руслан Ярмолюк. І оператори каналу Ілля Шинкаренко, Олег Мостовий, Сергій Шпортило, Данило Лисенко, Іван Головач, Сергій Перфілов, Андрій Романок і Павло Бориско. В ефірах ICTV та СТБ це були репортери Марія Малевська, Тетяна Наконечна, Костянтин Мельников, Олег Корнієнко, Тетяна Доцяк, Владислав Круглов і Софія Богуцька. І оператори Захар Комах, Олександр Бринза, Дмитро Матвієнко, Євген Задоя, Євген Зозуля, Ігор Серебріян, Олександр Миронюк, Юрій Остапчук і Ярослав Шейко. На каналі «Інтер» — репортери Ігор Левенок, Руслан Смещук і Станіслав Кухарчук, оператори Вадим Ревун, Віталій Більський, Ігор Щепет, Богдан Савруцький і В’ячеслав Ромодан. На каналі «Рада» — репортери Олександр Кривокульський і Соня Григорчук, оператори Володимир Ситюк і Андрій Киріян. На Першому каналі Суспільного — репортери Лариса Говина, Олександра Новосел і В’ячеслав Мавричев, оператори Владислав Киящук і Антон Калита. На каналі «Ми — Україна» — репортерка Ірина Антонюк.

Гостьові студії телемарафону

Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці у першому кварталі цього року була такою (для порівняння динаміки змін одночасно даю і дані попередніх трьох  кварталів), отже середня кількість гостей на проаналізовану годину ефіру:

Середня кількість гостей в ефірі телемарафону порівняно з попереднім кварталом незначно зменшилася. Безумовним лідером за кількістю гостей в ефірі вже який квартал поспіль продовжував залишатися Перший канал Суспільного. Хоча, знову-таки, кількість часом шкодить якості, бо часом розмови з гостями на каналі відбуваються дуже вже похапцем, особливо ж наприкінці ефірних годин, перед випусками новин. Таке ж трапляється часом і в гостьових каналу «Рада». Порівняно з попереднім кварталом найвідчутніше зменшилася кількість гостей на каналі «1+1», де гостьових ефірів як таких стає фізично менше, натомість зростає кількість новин в ефірі.

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах першого кварталу цього року в гостьових студіях телемарафону побувало 738 гостей (у попередньому кварталі було 749). За категоріями (чи то статусами) вони були розподілені ось так:

У відсотках від загальної кількості гостей по кожному каналу це виглядало так:

По окремих каналах картина гостьових студій була такою. На каналі «1+1» найвищими були частки гостей-експертів (36% від усіх гостьових студій) і учасників подій (32%). Обидва цих показники дуже сильно перевищували середній тренд телемарафону. Відповідно, відчутно меншими за тренд були частки посадовців, речників і народних депутатів. Подібною ж була картина на каналі й у попередньому кварталі. Також уже традиційно канал узагалі не запрошує в гості таку категорію як обрані представники місцевих влад.

В ефірах каналів ICTV та СТБ домінували посадовці (33%) і учасники подій (27%). Натомість на каналі була найменшою з усіх учасників марафону частка гостей-експертів, більш як удвічі нижча за загальний тренд (12% при тренді 26%). Меншою за середню по марафону була і частка народних депутатів. Порівняно з попереднім кварталом, зміни були такі: відчутно меншою стала частка посадовців (на 6 відсоткових пунктів, що не завадило їм домінувати в гостьових студіях медіагрупи) і відчутно збільшилася частка учасників подій (на 5 в.п.).

У гостьових студіях «Інтера» теж домінували посадовці (з перевищенням тренду на 7 відсоткових пунктів), попри навіть те, що порівняно з попереднім кварталом їхня частка відчутно зменшилася (на 6 в.п.). Натомість відчутно нижчою за загальний тренд марафону була частка експертів (на 6 в.п.), бо вона зменшилася в цьому кварталі на 5 відсоткових пунктів.

В ефірах каналу «Рада» на 12 відсоткових пунктів меншою за тренд була частка експертів, хоча вона трохи зросла, порівняно з попереднім кварталом. Натомість на каналі була найвищою серед усіх учасників марафону частка речників (22% при тренді 15%).

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного у звітному кварталі різко зросла частка народних депутатів у гостьових студіях (на 13 відсоткових пунктів) і була найвищою серед усіх учасників марафону. Це пояснюється насамперед тим, що канал — єдиний з усіх тепер системно практикує дуже якісну (з точки зору стандартів) форму, запрошуючи до обговорень неоднозначних питань одночасно представників владної фракції та однієї з опозиційних. Значно вищою за тренд марафону на каналі вже другий квартал поспіль продовжує залишатися частка експертів, вона ж була в цьому кварталі найвищою з усіх категорій гостей каналу (34%). Порівняно з попереднім кварталом канал менше запрошував у гості посадовців і речників. Ще в цьому кварталі на каналі в гостях була меншою, ніж це було раніше, кількість обраних представників місцевої влади (на 4 відсоткових пункти, порівняно з попереднім кварталом).

На телеканалі «Ми — Україна» у звітному кварталі значно (на 9 відсоткових пунктів) зросла частка експертів, яка й була найбільшою на каналі серед всіх категорій гостей (34%). Натомість значно нижчою за загальний тренд марафону була частка учасників подій (на 10 в.п.) і найнижчою серед усіх учасників марафону. Порівняно з попереднім кварталом канал також відчутно (на 9 в.п.) зменшив частку посадовців, відтак вона повністю відповідала середньому значенню по телемарафону.

А ось як по ефіру телемарафону загалом виглядав розподіл гостей за статусами за останні 12 місяців (у відсотках від загальної кількості гостей):

Як і раніше, відчутною в гостьових студіях телемарафону є тенденція постійної «конкуренції» між посадовцями й експертами. В марафоні періодично то одні, то другі мають найбільшу частку гостьових студій. У звітному кварталі знову переважали «експертні студії». Інші тенденції: поступово в марафоні зростають частки учасників подій і народних депутатів, натомість так само поступово зменшується частка обраних представників місцевих влад.

Найчастіші гості у проаналізованому ефірі телемарафону

Загальний список гостей телемарафону, які побували в ефірах в ті дні, які я моніторив, знову є дуже великим, тож я наведу лише тих людей, які побували у проаналізованих за цей період ефірах марафону по 6 разів і більше:

У першій десятці гостей знову, як і в попередньому кварталі, переважали речники, їх було шестеро. На першому місці прогнозовано був речник Генштабу Андрій Ковальов, оскільки тепер його стабільно залучають усі канали у випусках новин о 8-й ранку. Пан Ковальов дає в цих ввімкненнях зведення про ситуацію на різних ділянках фронту і дані про добові втрати ворога. Дуже зрідка додатково коментує окремі нестандартні теми. Друге місце в списку речника командування Повітряних Сил Юрія Ігната, нині вже колишнього, традиційно пояснюється регулярними ракетними й дроновими атаками ворога по Україні та роботою Повітряних Сил зі знищення цих ракет і дронів. (Гадаю, не лише мені цікаво, чи буде так само медійним у телемарафоні наступник пана Ігната)? Третє місце речника Держприкордонслужби Андрія Демченка було майже повністю пов’язано зі стабільно напруженою ситуацією на українсько-польському кордоні, набагато рідше Демченко коментував інші теми, як-от загрози ворожого наступу з півночі чи протидію прикордонників ворожим ДРГ. Цілком зрозумілими є і високі місця в цьому списку інших речників: Сил оборони Таврійського напрямку Дмитра Лиховія, Сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, Головного управління розвідки Андрія Юсова і командування Сухопутних військ Володимира Фітьо.

На четвертому місці у списку — народний депутат Єгор Чернєв, який коментував різні актуальні теми і як заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, і як голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО. Нардеп коментував переважно тему законопроєкту про мобілізацію і час від часу тематику, пов’язану з західною збройовою допомогою Україні.

Радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян в ефірах різних каналів розповідала про останні кримінальні провадження щодо бізнесмена Ігоря Гринкевича і його родини, справи бізнесмена Ігоря Мазепи, справ проти нардепа Олександра Дубінського і ще інцидент з арештом офісу компанії «Сінево». У багатьох випадках гостьові студії з радницею ДБР були незбалансованими (про це — далі буде). У пам’ятні дати Сап’ян також розповідала про справи Євромайдану.

Традиційно у першій десятці знову був радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. До ефірів каналу «Рада» його залучають регулярно вже давно, але в цьому кварталі він став з’являтися і в ефірах інших каналів, навіть Першого каналу Суспільного. Як і раніше, статус пана Подоляка залишається невизначеним, бо він виступає то як експерт у найрізноманітніших темах (міжнародної політики, воєнної тематики, внутрішньої політики, економіки тощо), а то як політик (бо часто дає «настанови» зокрема й світовим лідерам, що і як їм слід робити). При цьому окремі канали геть не шкодують на пана радника ефірного часу (по пів години ефіру в середньому, іншим гостям чомусь так не щастить). Були й узагалі якісь дивні девіації. Наприклад, Подоляка на «Інтері» 28 березня вмикали в ефір навіть у підсумковому випуску новин. При тому, що пан Подоляк не є ньюзмейкером. А після цього випуску зарядили на 40 хвилин записаного інтерв’ю з тим же Подоляком! Ця запопадливість «слухняних» редакцій до ОП та персонально до пана Подоляка починає бути занадто нав’язливою.

З політиків 7 разів у проаналізованих ефірах побувала народна депутатка Олена Шуляк. У більшості випадків із нею говорили (майже завжди без будь-яких інформаційних приводів до того) про перебіг програм «єВідновлення» і «єОселя». Чесно кажучи, виглядає трохи дивно. Хоча, звичайно, ці теми є виграшними для гості.

Цього разу експерти виявилися лише в другій десятці списку (Олександр Мусієнко, Валерій Романенко й Олександр Коваленко). Небагато у верхній частині списку було цього разу і посадовців, лише голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко і новоспечений голова Запорізької ОВА Іван Федоров (який спочатку виступав у марафоні як міський голова Мелітополя).

Тематика гостьових студій

Основна тематика розмов із гостями за найзагальнішими категоріями, виглядала у першому кварталі року так:

У відсотках від усіх гостьових студій:

Більш як половина гостьових студій були присвячені темам війни у всіх її проявах (51%). Найбільшою частка цієї тематики була в розмовних студіях каналів ICTV та СТБ (65%), найменше уваги головній тематиці марафону приділяли на Першому каналі Суспільного (лише 39%).

Друге місце в гостьових студіях марафону традиційно було за міжнародною політикою, що стосується України (18%). На каналі «Ми — Україна» саме цій тематиці теж традиційно приділяли найбільше уваги — третина всіх гостьових студій.

На третє місце у звітному кварталі вперше за весь час роботи телемарафону вийшла внутрішня політика (цілих 12% гостьових). Переважно зусиллями Першого каналу Суспільного, де цій тематиці було присвячено аж 22% всіх гостьових студій. Традиційно мало приділяли уваги цим темам на «1+1» і на ICTV з СТБ (по 3%). Інші канали наближалися до загального тренду.

По каналах картина була такою. На каналі «1+1» у звітному кварталі майже всі теми були близькими до загального тренду телемарафону. Значно перевищувала тренд воєнна тематика — на 7 відсоткових пунктів. Натомість значно не дотягувала до тренду внутрішньополітична тематика (на 9 відсоткових пунктів). У порівнянні з попереднім кварталом канал різко скоротив обговорення культурної тематики (у минулому кварталі ця тематика на каналі займала рекордні 10% гостьових студій, у звітному кварталі — лише 1%).

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ частки більшості тем були близькими до середніх показників марафону. Значно перевищувала тренд частка воєнної тематики (на 14 відсоткових пунктів) і була найвищою серед усіх учасників телемарафону. Натомість значно менше уваги в ефірі медіагрупи приділяли внутрішньополітичній тематиці (на 9 в.п.) і соціальній (на 5 відсоткових пунктів). Порівняно з попереднім кварталом, на 14 відсоткових пунктів наростили вже згадану воєнну тематику, натомість на 5 пунктів зменшили частку обговорень культури, якій канал раніше приділяв чимало уваги.

В ефірі каналу «Інтер» частки майже всіх тем у гостьових студіях були близькими до загального тренду телемарафону. Трохи більшою за тренд (на 4 в.п.) була частка воєнної тематики, трохи меншою (теж на 4 в.п.) — частка міжнародки. Порівняно з попереднім кварталом канал дуже відчутно збільшив частку воєнної тематики (аж на 18 відсоткових пунктів), на 7 пунктів наростив частку внутрішньополітичної тематики. І на 17 пунктів зменшив частку міжнародки, що трохи дивно, адже традиційно канал міжнародній тематиці приділяв багато уваги, маючи найбільшу серед учасників марафону мережу власних корпунктів за кордоном.

В ефірі каналу «Рада» частки майже всіх тем у гостьових студіях були близькими до загального тренду телемарафону. Незначно нижчими за тренд були частки міжнародки (на 4 в.п.) і медицини (на 3 в.п.). Порівняно з попереднім кварталом канал на 8 відсоткових пунктів збільшив частку внутрішньополітичної тематики та на 7 пунктів — частку медичної тематики. Про медицину в першому кварталі року в гостьових студіях каналу говорили найбільше з усіх учасників телемарафону. Натомість канал на 6 відсоткових пунктів зменшив частку обговорень міжнародної тематики.

На Першому телеканалі Суспільного у гостьових студіях рекордно багато обговорювали теми внутрішньої політики (22% всіх студій при загальному тренді 12%). Натомість на цілих 12 відсоткових пунктів відставали від тренду за часткою обговорення суто воєнної тематики. Саме її стало менше на 10 в.п. порівняно з попереднім кварталом (незрозуміла мені зміна). Зменшили також частку обговорення економічних тем — на 8 в.п. Натомість наростили на 14 пунктів частку внутрішньої політики.

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» рекордна частка обговорень міжнародки на 15 відсоткових пунктів перевищувала середній показник по марафону. Зі змін від попереднього кварталу найбільшим було зростання на 5 відсоткових пунктів частки воєнної тематики.

Для порівняння даю загальну динаміку розподілу тематики гостьових студій телемарафону протягом останніх 12 місяців (у відсотках від усіх гостьових ефірів):

Тут найбільш очевидною тенденцією стало значне зростання частки внутрішньополітичної тематики, досі в телемарафоні стільки уваги їй не приділяли. Частка суто воєнної тематики, як і тематики міжнародної, вже другий квартал поспіль тримається приблизно на одному рівні. Стабільно падає частка тем, пов’язаних із відбудовою. І ще у звітному кварталі канали значно менше, ніж зазвичай, приділяли уваги культурі.

Народні депутати в гостьових студіях телемарафону

Цього разу представництво народних депутатів в ефірі телемарафону подається абсолютно повно, враховано всі ефіри січня-березня цього року (а не лише проаналізовані, як це було раніше). Отже, в першому кварталі року народні депутати як гості побували в ефірі телемарафону 404 рази. Найбільше парламентарів побувало в ефірі Першого каналу Суспільного (134) і «Ради» (131), на інших каналах їхня кількість була значно помірнішою, а найменше депутатів побувало в гостях в ефірах каналу «1+1» (лише 19).

Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжувало залишатися вкрай нерівномірним. У першому кварталі цього року в ефірах побували народні депутати таких фракцій і депгруп:

У відсотках (по кожному каналу) це має такий вигляд:

Як і раніше, частка владної фракції «Слуга народу» продовжила залишатися найвищою як у телемарафоні загалом, так і на всіх без винятку каналах. Уже другий квартал поспіль упевнене друге місце залишається за фракцією «Голос», звісно ж, з величезним відставанням від «слуг». На п’яти «Голосу» наступає фракція «Батьківщина».

Порівняно з попередніми трьома кварталами 2023 року (у відсотках від всіх народних депутатів в ефірі марафону):

Не дуже значне скорочення незбалансовано великої частки депутатів владної фракції було зумовлене насамперед значним зростанням частки фракції «Батьківщина», представники якої в марафоні майже не виступають як опоненти влади. Збільшення до рекордного показника в 6 відсотків позиції найсистемніших опонентів влади від «Європейської солідарності» — одноосібна заслуга Першого каналу Суспільного, на інші канали їх не запрошують у марафоні взагалі.

Слід також мати на увазі, що в позиції позафракційних депутатів «справжніх» позафракційних є лише двоє — мажоритарниця від «Свободи» Оксана Савчук (була в ефірі тричі на «Раді» й одного разу на Першому каналі Суспільного) і Дмитро Разумков (одного разу побував на Першому каналі Суспільного). Решта — це формально позафракційні керівники парламенту, два з яких делеговані в керівництво «Слугою народу» — спікер Руслан Стефанчук (4 ефіри на «Раді» та по одному на «Інтері» і Першому каналі Суспільного), його перший заступник Олександр Корнієнко (теж 4 ефіри на «Раді», два — на «1+1» і по одному ефіру на ICTV з СТБ і на «Інтері») і делегована фракцією «Батьківщина» заступниця спікера ВР Олена Кондратюк (один ефір на ICTV з СТБ). Так що реальне представництво «Слуг народу» в ефірах телемарафону є навіть ще вищим, ніж це відображено в таблиці за формальним показником фракційності.

Слід до цього додати й те, що крім народних депутатів в ефірах окремих каналів бували й депутати обласних і міських рад. Переконаний, що нема сенсу враховувати як політичне представництво появи в ефірах першого заступника голови Херсонської ОВА Юрія Соболевського (делегованого «Слугою народу») і депутата Запорізької облради Аскада Ашурбекова (представника фракції «За майбутнє»), оскільки вони в усіх ефірах давали винятково фактичну інформацію про події у своїх прифронтових областях (наслідки ворожих обстрілів мирної інфраструктури, перебіг відновлювальних робіт, ситуація з укриттями, евакуація, ситуація на окупованих територіях областей тощо). Так само депутат Київради (від фракції «Слуга народу»), а нині командир батальйону БПЛА «Ахіллес» 92-ї ОШБ Юрій Федоренко в ефірі марафону розповідав винятково про фронтові події та про специфіку роботи з дронами на фронті, жодного разу я не бачив в марафоні, щоб з ним обговорювали політичну тематику, ба навіть згадували про його статус міського депутата.

І навпаки, є троє депутатів Київради від «Слуги народу», які були у звітному кварталі постійними гостями телемарафону: Андрій Вітренко (аж 13 запрошень до ефіру: 7 разів на «Раді», 4 рази на «Інтері» і 2 рази на «Ми — Україна»), Євгенія Кулеба (7 ефірів: 4 рази на «Раді», двічі на «Інтері» і один раз на «Ми — Україна») і Лілія Пашинна (5 ефірів: 4 на «Раді» і один на «Ми — Україна»). Всі вони коментували в ефірах марафону питання внутрішньої політики, переважно критикуючи київську міську виконавчу владу, міського голову столиці Віталія Кличка і керівників департаментів, а також фракції «УДАР» і «ЄС» у Київраді. При цьому ще жодного разу я не бачив, щоб ведучі всіх трьох каналів бодай навіть формально подбали в цих обговореннях про дотримання балансу думок. Ну і звісно ж, переконаний, що ця «одностайність» «Ради», «Інтера» і «Ми — України» у постійних запрошеннях саме цих трьох київських депутатів не є випадковою.

По окремих каналах картина є такою. На «1+1» в ефір кликали в більшості випадків представників владної фракції і формально позафракційного Корнієнка, з інших фракцій — лише представників «Голосу». В пропорції 3 до 1.

В ефірах каналів ICTV та СТБ ця пропорція була ще менш збалансованою: більшістю гостей були представники «Слуг народу» плюс формально позафракційного Корнієнка, відтак частка депутатів «Голосу» при однаковій кількості у (5 гостьових студій) була ще меншою, ніж на «1+1».

На «Інтері» завжди все просто — в гості кличуть винятково представників «Слуг народу» і формально позафракційних (але теж «слуг») Стефанчука і Корнієнка.

У гостьових студіях «Ради» звісно ж домінують представники фракції «Слуга народу» і позафракційні Стефанчук із Корнієнком. Для імітації «парламентського плюралізму» в ефірі тут запрошують чимало нардепів від «Батьківщини», а ще від двох депутатських груп — «Довіра» та «За майбутнє». Представників «Голосу» за квартал запросили лише тричі, ну а представників «Європейської солідарності», зрозуміло, тут і бути не могло. Слід також звернути увагу на те, що в ефірах каналу «Рада» (а подеколи й в ефірах інших каналів) виходять бюлетені «Парламентський тиждень» і «Парламентський день», у яких повну перевагу в повідомленнях і синхронах мають представники «Слуг народу». Так само безумовною є перевага «Слуг народу» і в усіх «опитуваннях народних депутатів» із різних приводів, які «Рада» робить регулярно. Це все — на додачу до тотальної переваги «Слуг народу» в гостьових студіях каналу.

Єдиний учасник телемарафону, який у своїх гостьових студіях забезпечує повноцінний і якісний баланс усіх основних сил парламенту, — це Перший канал Суспільного. Вищий за інші фракції відсоток «Слуг народу» (42 проти 19 у «Голосу» і «ЄС» і 16 у «Батьківщини») пояснюється тим, що канал до обговорення дискусійних, особливо ж внутрішньополітичних, тем стабільно запрошує одночасно представників владної фракції та когось з опозиційних фракцій. При цьому бувають випадки, коли «слуги народу», попри запрошення, до ефіру не долучаються (так було, наприклад, в обговоренні тем скасування засідання ВР щодо законопроєкту про мобілізацію або ж відставки Олексія Данілова). У таких випадках ведучі Суспільного мовника коректно повідомляють про це в ефірі з пропозицією до «слуг» долучитися до обговорення, коли їм буде зручно.

На каналі «Ми — Україна» теж усе просто — домінують народні депутати зі «Слуги народу», злегка «розбавлені» представниками «Голосу».

Тобто, як і в усі попередні часи в «депутатських» гостьових усі канали, крім Першого каналу Суспільного, грубо й однозначно порушували баланс однозначно на користь парламентської владної фракції «Слуга народу». Періодичне запрошення представників «помірних» опозиційних фракцій можна вважати не більше, ніж імітацією якогось балансу.

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою (повний список дуже великий, до таблиці увійшли всі нардепи, які побували в ефірі більш як 7 разів):

Тут жодних несподіванок. Перша десятка майже повністю була «укомплектована» народними обранцями від «Слуги народу». Єдиним представником іншої фракції був Михайло Цимбалюк із «Батьківщини». Виходячи з того, що дві третини його 18 появ у марафоні припадали на повністю лояльний до влади телеканал «Рада», можна зробити припущення, що пана Цимбалюка «санкціонували» до ефірів із «центру прийняття рішень».

Однозначне лідерство в цьому списку народного депутата Єгора Чернєва з 37 ефірами протягом звітного кварталу, звісно, частково пояснюється його компетенціями і як заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, і як голови постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО. Хоча, знову ж таки, в першій якості дивним є відсутність в ефірах телемарафону теж «слуги», але голови Комітету з нацбезпеки Олександра Завітневича. Або таке, наприклад, питання: чому в ефіри каналів «Рада», «1+1» і «Інтер», куди пана Чернєва як голови Комітету кликали найчастіше, не запрошували («для різноманітності») якихось інших членів Комітету, наприклад, тих же Сергія Рахманіна або ж Ірину Фріз, або Романа Костенка (щоправда, одного разу Костенко таки був в гостях на «Раді», але це не показово)?

Не зовсім зрозумілим виглядає і впевнене друге місце у списку «слуги народу» Олексія Леонова з 24 ефірами. Причому майже всі ці ефіри припали на канали «Ми — Україна» і «Рада», що вважаю симптоматичним. Великою популярністю на «Ми — Україна», на «Раді» та ще на «Інтері» користувався народний депутат від «слуг» Арсеній Пушкаренко — 19 гостьових і впевнене третє місце, завдяки каналам «Ми — Україна» (цілих 10 запрошень до ефіру!) і каналу «Рада». Першу десятку доповнювали завсідники телемарафону від владної фракції Євгенія Кравчук, Олена Шуляк і Данило Гетманцев, а в цьому кварталі компанію їм тут склали їхні колеги по фракції Марія Мезенцева, Віталій Безгін і Леся Забуранна. Причому Кравчук, Шуляк і Безгін опинилися в першій десятці насамперед завдяки телеканалу «Рада».

Якщо говорити про представництво інших фракцій у гостьових студіях телемарафону, то доволі високі місця представників «Європейської солідарності» Ірини Фріз і Олексія Гончаренка були забезпечені винятково запрошеннями в ефіри Першого каналу Суспільного. Значною мірою і представника «Голосу» Романа Костенка (8 запрошень із 9). Іншу представницю «Голосу» Олександру Устінову кликали в ефіри різні канали (крім «Ради» і «Інтера») завдяки її компетенціям як голови Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, як заступниці голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи та заступниці керівника групи з міжпарламентських зв’язків зі США. Інші представники опозиційних фракцій запрошувалися до ефіру марафону менш ніж 7 разів. І найчастіше вони були в ефірах знову-таки Першого каналу Суспільного.

Було одного разу взагалі диво дивнеє. 8 лютого в ефірі телеканалу «Рада» (щоправда, в нічному слоті) давали повний запис брифінгу народного депутата групи «Платформа за життя та мир» (себто колишньої «ОПЗЖ») Миколи Скорика. Цікаво, за які заслуги представник проросійських сил у парламенті отримав таку преференцію?

(Далі буде)

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Спецкор» / «Новини 2+2» / ютуб