Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «Ми — Україна» (8:00—12:00 14 березня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була типовою для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинні випуски новин (на початку години і «посередині»), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися випусками новин (10- й 15-хвилинними) і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Олена Чабак і Костянтин Лінчевський, згодом — Марія Скиба і Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про рятувально-пошукові роботи у зруйнованій багатоповерхівці в Сумах,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про відбудову будинку військового в Бучі «Добробатом»,

про псевдовибори на окупованих територіях,

про скажену лисицю в Кропивницькому,

про переговорну рамку ЄС для вступу України,

про бої російських добровольців на Бєлгородщині,

про центр навчання пілотів дронів на Черкащині.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про візит української делегації до Ісландії, про адвокатування країною вступу України до НАТО, про долучення Ісландії до двох коаліцій, про реєстр збитків для майбутніх репарацій від РФ.

Оксана Сивак, заступниця міністра у справах ветеранів, про центри психологічної підтримки ветеранів і членів їх родин.

Матвій Бідний, в.о. міністра молоді та спорту, про перемогу дефлімпійської збірної України, про перспективи відмови російським і білоруським спортсменам від участі в Олімпіаді, про розвиток ветеранського спорту.

Євген Ситниченко, голова Криворізької райвійськадміністрації, про ліквідацію наслідків влучання дронів у житлові багатоповерхівки, про стан поранених.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Олег Калашніков, речник 26-ї артилерійської бригади, про бої на Бахмутському напрямку, про навченість і якісний склад ворожого війська на напрямку, про посилення ворожих атак.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на заблокованому кордоні з Польщею, про ситуацію на ділянках кордону з Білоруссю і Росією.

Тетяна Сап’ян, радниця Держбюро розслідувань, про кримінальні справи проти нардепа Олександра Дубінського, про реєстр корупціонерів.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про ситуацію для аграріїв від блокування кордону поляками, про переговори з польською стороною щодо розблокування, про рішення Європарламенту про подовження пільг для українського експорту, про плани аграріїв на посівну по культурах, про проблеми на ринку землі.

Руслан Дейниченко, виконавчий директор «Stopfake», про російську дезінформаційну кампанію «Перун», про псевдовибори в Росії, про фейкові атаки росіян проти головнокомандувача Сирського.

Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, про нові ядерні погрози Путіна Заходу, про відсутність реакцій Китая, про останні заяви Макрона і реакції РФ на це.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник НАУ, про причини відмов Німеччини з ракетами Taurus, про призначення і можливості різних ракет союзників, про пошкодження чергового А-50, про падіння ворожих Іл-76, про залишки і будівництво нових ворожих літаків Су-34 і Су-35.

Євген Добряк, експерт-міжнародник, про відносини між Францією, Німеччиною і Польщею стосовно війни в Україні, про вплив на політику європейських країн загроз приходу до влади Трампа і послаблення участі США в НАТО, про імовірності військ країн НАТО на території України.

Геннадій Дубов, політичний оглядач, про імітацію виборів на окупованих територіях, про вибори в самій Росії, про настрої в російському суспільстві.

Олексій Барановський, доброволець легіону «Свобода Росії», про бої російських добровольців у Курській і Білгородській областях, про перспективні плани російських добровольців.

Кирило Міненко, керівник центрального управління Мін’юсту, про відкриття громадських організацій під час війни, про процедури створення і реєстрації громадських організацій, про створення благодійних фондів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 134 рази. Це «персональний» рекорд каналу і це по 33,5 порушення на годину ефіру в середньому. З телеграм-каналів і соцмереж брали відео й інформацію 55 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, батальйонів «Сибір» і «Свобода России», Головного управління розвідки, ДСНС Сумщини. І дуже багато було відео з анонімних ворожих телеграм-каналів «БелПлюс», «Жесть Белгород», «Gо31», «BelgorodVR», «Supernova plus» та інших. Були фото зі сторінки Харківської облпрокуратури в соцмережі. «Посилання» були такі: «ворожі телеграм-канали публікують відео», «місцеві публікують відео», «місцеві постять відео», «я тут в пабліках спеціалізованих бачу одкровення», «відео наслідків влучань щедро постять місцеві жителі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було 51. В такий спосіб «посилалися» на Збройні сили, Генштаб, Головне управління розвідки, Повітряні сили, Легіон «Свобода Росії», ДБР, МЗС, Сумську і Харківську ОВА, Держпродспоживслужбу, на уряд Ісландії. Так «посилалися» на вороже Міноборони, обласну владу Бєлгорода і місцеву владу Курська. Були геть розмиті псевдопосилання: «українські спецслужби повідомляють», «у військовій адміністрації наголошують» (Харківській, але невідомо якій), «пишуть німецькі ЗМІ», «мешканці будинку кажуть», «добровольці кажуть», «ветеринари кажуть», «стверджують очевидці», «повстанці повідомили».

Було 12 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «стало відомо», «нині відомо», «станом на зараз відомо», «тут написано», «знаємо», «ми знаємо». 8 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

І було ще 8 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «підтвердили в Києві та Брюсселі», «легіон "Свобода Росії" заявив», «російські добровольці закликали», «розробники обіцяють», «кажуть лікарі», «за словами законодавців», «кажуть добровольці».

Стандарт точності інформації

Було 33 порушення стандарту (більш як по 8 порушень на годину). 30 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Могли розповідати про обстріли й атаки дронами по населених пунктах, а показувати чомусь фронтове відео. Або таке — в повідомленні про перемогу дефлімпійської збірної ведучий говорив про лижників, показували керлінгістів. Про черговий обстріл Херсона «перекривали» відео наслідків попереднього обстрілу.

Були й фактичні неточності. Наприклад, ведуча казала про знищення за добу 970 ворожих солдатів, у тематичному титрі також було написано «мінус 970 росіян за добу», а в таблиці інфографіки наводили чомусь 900 знищених.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 144 рази (це по 36 в середньому на годину). 133 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «найгарячіші напрямки на передовій», «найгарячішими напрямками залишаються», «там гаряче із самого ранку», «неспокійний та гучний ранок», «своя трагічна історія».

Просто оцінки з будь-яких приводів: «штурмують найчастіше», «активно штурмують», «триває масштабний обстріл», «під багатотонною грудою уламків», «не мають спокою», «численні пожежі», «будинок вмить спалахнув», «миттєво охопив вогонь», «опинилися у вогняній пастці», «серйозно постраждала», «з численними переломами», «сильно постраждав», «несподівано розкритикувала», «є також проблеми», «кипить робота», «продовжує плідно працювати», «популярну соцмережу», «як і очікувалось, їх щедро постять», «фальстарт по-російськи», «стали ілюзією», «інтрига лише в тому», «охочих не бракує», «також стане викликом» тощо.

Трохи було й міркувань: «Ну і фактором негативного впливу можуть стати вибори до Європейського парламенту, адже саме від їхнього результату залежатиме розклад сил в ЄС» (сюжет Олени Чернякової). «Ворог шукає слабкі місця в нашій обороні, аби прорватися та закріпитися для наступу» (сюжет Влади Цимбаленко).

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань.

Було також 3 безпідставних узагальнення: «Бєлгородщина і Курщина не спали вночі і не мають спокою вранці», «європейці засуджують і плани росіян щодо Придністров’я», «вибухи поширюються на всю Бєлгородську область».

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину в середньому).

Доволі поширеним у марафоні є порушення, коли ведучі представляють військових або речників фронтових підрозділів і при цьому не кажуть, на якій саме ділянці фронту цей підрозділ воює. Запитання при цьому звучать так: «Яка ситуація на тому напрямку, який представляєте ви»? Далі глядач має хіба що здогадуватися, про який напрямок фронту взагалі йдеться. В кращому разі гість десь згадає його назву, як було цього разу в розмові ведучих із речником 26-ї артилерійської бригади Олегом Калашніковим. А буває й так, що гість напрямок не називає. Тричі було псевдопосилання на якусь — невідомо яку, чи то міську, чи то обласну — Харківську адміністрацію. А в оглядовому сюжеті був такий фрагмент з псевдопосиланням: «безсонною ніч була і в Бєлгороді, і в Курську, місцева влада повідомила…». Яка «місцева» — бєлгородська чи курська?

Ведуча не давала бекґраунд до терміна «праймериз».

У гостьових студіях не досить було представляти Євгена Добряка лише як «експерта-міжнародника», Геннадія Дубова лише як «політичного оглядача». Не досить було в сюжетах представляти Руслана Осипенка лише як «політолога-міжнародника», Ігоря Петренка і Дмитра Левуся лише як «політологів». У повідомленні про пораненого ножем школяра на Рівненщині на синхроні не було титру, абсолютно незрозуміло, що за жінка це коментувала. У сюжеті про центр навчання пілотів дронів на Черкащині на одному з експертних синхронів теж не було титру.

У сюжеті про переговорну рамку ЄС на бекґраундовому відео не було титровано дати. Та й взагалі, що то архів. Бекграундове відео про атаку дронів по Таганрогу теж не титрували датою.

Ще в 16 БЗ та сюжетах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення стандарту. Говорили з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про кримінальні справи проти нардепа Олександра Дубінського. Жодним чином ведучі не позначили позицію захисту нардепа.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень. Шість разів показували ось таку красиву мапу, але не дуже-то вона «читається», занадто дрібний шрифт, та й занадто багато деталей.

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися непіднімною для якісного сприйняття — всі дані (двох видів — загалом і за добу) в одній картинці, дуже дрібні тексти позицій, дуже умовні іконки тощо. І, як завжди, щоб ще більше ускладнити глядачу сприйняття, дані за кадром ведуча читала не в тому порядку, в якому вони розташовані на картинці.

Ведучі вживали терміни: «з приводу ноу-хау росіян», «тренди аграрної галузі». І уже згадані «праймеріз» без бекґраунду.

Інші зауваження

Традиційно ведучі закінчували свій ефір словами «далі ефір продовжать наші колеги» і традиційно не називали цих «колег» із Суспільного. Дивна така традиція у «Ми — України».

Забували часом про фемінітиви: «Дженніфер була соціальним працівником» (сюжет Тетяни Демух), «Євгенія Кравчук, народний депутат…» (титр у сюжеті Олени Чернякової, цікаво, що далі в титрі був фемінітив «заступниця голови Комітету»), «з іншою країною-кандидатом» (сюжет Олени Чернякової).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів також не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу вже традиційно була надзвичайно слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. В гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 355 разів за чотири години ефіру (в середньому — майже по 89 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушили 134 рази. Найбільше було відео та інформації, взятих із телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Стільки ж порушували і стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і одного разу — стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 14 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин (то 30-, то 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела спочатку Тетяна Шевченко, згодом — Дмитро Грінченко. Гостьові студії вели спочатку Інна Москвіна й Олеся Ніцевич, згодом — Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ракетної атаки ворога по Харкову,

про панахиду на місці влучання в житловий будинок у Кривому Розі,

про шкоду екології Чорного моря від війни,

про «перезавантаження» Бюро економічної безпеки,

про імітацію виборів на окупованих територіях,

про загиблого військового з Чернівецької області,

про 6-річного хлопчика-волонтера зі Львівщини,

про навчання службових собак у Запоріжжі на пошук вибухівки та наркотиків,

про 83-літню жінку, яка живе поблизу російського кордону,

про чернівецьких волонтерів, які готують їжу для військових на Донеччині,

про добровольця з Прикарпаття, який повернувся з Польщі, щоб стати до лав ЗСУ,

про добровольця з Черкащини.

Були прямі ввімкнення:

про продовження арешту бізнесмену Роману Гринкевичу,

про реакцію Білого Дому на слова Путіна про готовність РФ до ядерної війни,

про медичні вагони «Укрзалізниці» для доправлення поранених до шпиталів,

про здавання вторсировини.

Гостями ефіру були:

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Сум і області, про відновлення пошкодженого ворожими обстрілами ефірного мовлення і зв’язку, про посилення обстрілів області.

Олександр Драбинко, митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ, про святкування Масниці і підготовки до великого посту, українські традиції та звичаї Масниці.

Вадим Івченко, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, фракція «Батьківщина», про розгляд Комітетом поправок до законопроєкту про мобілізацію, про відсутність консенсусу між членами Комітету від фракції «Слуга народу», про «податок на боягузство».

Ірина Фріз, членкиня Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, фракція «Європейська солідарність», про розгляд Комітетом поправок до законопроєкту про мобілізацію, про відсутність консенсусу між членами Комітету від фракції «Слуга народу», про «податок на боягузство».

Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка від фракції «Слуга народу», про коротке засідання Верховної Ради, про зрадників у Верховній Раді, про роботу фракції «Слуга народу».

Юлія Клименко, народна депутатка від фракції «Голос», про коротке засідання Верховної Ради, про відсутність реальної більшості в «Слузі народу».

Тарас Кремінь, уповноважений з захисту державної мови, про відсутність російської в офіційному спілкуванні, про настрої українців щодо державної мови, про державну програму створення безоплатних курсів української.

Іван Шевцов, речник штурмової бригади «Сталевий кордон», про ситуацію на фронті на Куп’янському і Лиманському напрямках,

Наталія Птуха, синоптикиня Українського гідрометцентру, про прогноз погоди на найближчі дні.

Ілля Новіков, правозахисник, про чергову погрозу Путіна ядерною війною, про версії «переговорів» від РФ, про бої російських добровольців на території Росії, про неправомірність визначення «вибори» для Росії.

Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук, про вирощування овочів на підвіконні.

Іван Хомич, адвокат, про судові позови про перерахування пенсій пенсіонерами.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про наслідки для російської економіки українських ударів по нафтопереробних підприємствах.

Олеся Хусалімова, приватна нотаріуска, про правила безпеки при складанні заповіту.

Олег Лісний, віцепрезидент аналітичного центру «Політика», про слова Путіна щодо «технічної готовності» РФ до ядерної війни і реакції Заходу на ці слова, про «миротворчі» заяви Ердогана і Папи Римського, про можливості впливу рейдів російських добровольців на російське суспільство.

Артур Міхно, виконавчий директор сайту пошуку роботи, про зарплати в країні, які давали б «економічне бронювання» за задумом Кабміну, про зростання зарплат по Україні.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про загальну ситуацію з лінією фронту, про сенс ворожих атак по об’єктах зв’язку і телебачення, про чергову ядерну риторику Путіна і про поширення закликів до «переговорів» від політиків.

Андрій Отченаш, командир екіпажу безпілотників 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж», про ситуацію на Бахмутському напрямку, про посилення застосування ворогом авіабомб.

Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади, про свою історію приєднання до ЗСУ, про добровольців у ЗСУ.

Ірина Мазепа, заступниця начальника Управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби в Києві, про безвідповідальність супермаркетів за здані речі покупців, про конфліктні ситуації з охороною супермаркету.

Олексій Барановський, боєць легіону «Свобода Росії», про бої російських добровольців у Бєлгородській та Курських областях, про документування дій російських добровольців.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 57 разів (це більш як по 14 порушень на годину ефіру в середньому). 41 таким порушенням були інформація і відео, які брали без перевірок з телеграм-каналів і соцмереж. Так «посилалися» на телеграм-канали ДСНС, Сумської, Херсонської ОВА, очільників Харківської, Херсонської і Дніпропетровської ОВА, нардепів Олексія Гончаренка і Ярослава Железняка, легіону «Свобода Росії» і «Російського добровольчого батальйону» і каналу «Кримський вітер». Показували відео з ворожих й анонімних телеграм-каналів «Жесть Белгорода», «БелПлюс», «Baza», «Nexta», «Mash» та інших, і «посилалися» на телеграм очільника російської Бєлгородщини. Крім телеграмів, були «посилання» на фейсбук-сторінку командувача ЗСУ Олександра Сирського і сторінку в мережі Х OSINT-дослідника Марка Крутова. Періодично ведучі вживали ще й такий оксюморон як «офіційний телеграм-канал».

Попри таку величезну кількість «посилань» на інтернет, ще й було 15 узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на Медичні сили, Сумську МВА, пресслужбу ДСНС, Міндовкілля, Державний центр зайнятості, Асоціацію свинарів України, Білий Дім, «бійців «Російського добровольчого батальйону», а ще на пресслужбу Національної гвардії Росії і пресслужбу летовища в Сочі.

Було одне абстрактне псевдопосилання «є повідомлення».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 17 разів, це більш як по 4 порушення на годину. В 11 матеріалах картинка не відповідала тексту. Абичим «ілюстрували» пряме ввімкнення зі США. Традиційно невідповідно «ілюстрували» розмови з 5 гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 35 порушень стандарту (майже по 9 на годину). Майже всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «на найгарячіших напрямках», «ситуація на всіх напрямках зараз напружена», «масштабне опріснення води», «і що важливо». Але переважно це були всі оці урочисті й оцінні «закликав», «зазначила», «зізнається» тощо. Одне лише словосполучення «Путін заявив» було в ефірі 8 разів. Хоча, чесно кажучи, забагато честі — вживати слово урочистого стилю поряд зі словом «Путін». Додам ще й таке, журналісти завжди аргументують, що слова «заявив» та «зазначив» потрібні для того, щоб уникнути повторів слова «сказав». Але, даруйте, саме в цьому чотиригодинному ефірі слово сказав звучало лише двічі, та й те — в прямому ввімкненні кореспондентки «Голосу Америки».

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушили 9 разів (більш як по 2 порушення на годину).

Не навели всі належні дані, презентуючи результати соцопитування КМІСу. Зокрема, кількість опитаних, метод опитування, час проведення опитування тощо. Те, що частково ці дані типу вказані на інфографіці, але геть непіднімним для прочитання глядачем дрібнюсіньким шрифтом, не є виправданням.

Не досить було представляти Іллю Новікова лише як «правозахисника», ще й в контексті розмови про погрози Путіна ядерною війною. Хоча би пояснили глядачам, що він багато років був правозахисником саме у путінській Росії.

У сюжеті не титрували датою відео влучання в житловий будинок у Кривому Розі.

В 6 матеріалах на відео не було інтершуму.

Інші зауваження

Я не розумію, навіщо витрачати редакційний ресурс на те, щоб робити пряме ввімкнення з пункту прийому вторсировини, щоб розповісти про розцінки на здані пляшки і макулатуру. Певно, в країні нічого не відбувається?! Взагалі часом ефір Суспільного виглядає так, наче ніякої війни нема. Лише цього дня якісь нескінченні обговорення тем вирощування овочів на підвіконні, відповідальності супермаркетів за здані речі покупців і про вторсировину. Не кажучи вже про те, що репортажів канал продукує дедалі менше, переважно йдуть нариси. І це при тому, що саме Суспільний мовник має насправді найбільшу в країні кореспондентську мережу.

Незрозуміло також, у чому сенс повторювати в гостьовій студії сюжети, які перед тим показували у випусках новин, деякі навіть неодноразово?

Одного разу забули про фемінітив: «Олеся Хусалімова, приватний нотаріус» (ведуча Ганна Чередниченко і титр на гості).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня також не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети і 2 прямі ввімкнення (ще 2 ввімкнення були не подієвими), в гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 118 разів (це по 29,5 порушень на годину в середньому або ж по порушенню щодвіхвилини). Найчастіше порушували стандарт достовірності і більшістю з цих порушень були використанням телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 35 разів, майже все це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності було порушено 17 разів, усе це було некоректне використання картинки. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 14 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 10-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, який тривав 1 годину і 8 хвилин, далі була гостьова студія. Новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск вів Олексій Фадєєв, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу операторів дронів 30-ї бригади на фронті в Донецькій області,

про аварійно-пошукові роботи в розбитій дроном багатоповерхівці в Сумах,

про наслідки влучання ракети в багатоповерхівку в Кривому Розі,

про голосування бундестагу про передачу Україні ракет Taurus,

про переговорну рамку ЄС,

про нові правила оформлення гуманітарки для волонтерів,

про ниркові хвороби,

про бойові дії російських добровольців на території РФ,

про російську цензуру в інтернеті,

про імітацію виборів на окупованих територіях і колаборантів,

про будівництво фортифікацій на Херсонщині,

про запобігання замахам на перших осіб держави,

про неоднозначні заяви політиків,

про те, як шукати зниклих безвісти на війні,

про далекобійні ракети для України,

про харків’янина-добровольця і про його історію на війні.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумської області,

про наслідки обстрілів на Дніпропетровщині,

про ворожі обстріли Херсонщини та Миколаївщини,

про обстріли Харкова і області,

про розклад сил у Конгресі США щодо розблокування допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету, про фінансову допомогу від західних партнерів, про фінансові розклади по надходженням від партнерів, про варіанти американської допомоги, про перспективи отримання Україною російських активів.

Євген Ситниченко, голова Криворізької районної військової адміністрації, про ліквідацію наслідків ракетного удару по місту, про стан поранених, про загальну інтенсивність ворожих атак по Кривому Розі ракетами і «шахедами», про допомогу людям, про ситуацію з укриттями в місті.

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про постанову ВР щодо імітації виборів РФ на окупованих територіях України, про визнання російських «виборів» нелегітимними, про причини дуже короткого засідання ВР, про темпи проходження законопроєкту про мобілізацію.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про рейд російських добровольців у Курській та Бєлгородській областях, про ефект від українських ударів по російських НПЗ, про імітацію виборів на окупованих територіях України, про запобігання ГУР і СБУ підготовки ворогом замахів на перших осіб держави.

Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії SetStud,, про новий порядок реєстрації на мультипредметне тестування, про порядок і новації цьогорічного тестування, про недоліки порядку тестування.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про обмеження США в передачі ракет більшої дальності Україні, про чергові ядерні погрози Путіна, про спецоперацію російських добровільчих батальйонів на території РФ, про атаки на російські НПЗ.

Богдан Ференс, експерт-міжнародник, про реальність можливого відправлення військ інших країн в Україну, про відмови Шольца надавати Україні ракети Taurus, про чергові заяви щодо переговорів України і РФ.

«Макс», оператор ударних дронів, аеророзвідник 30-ї мехбригади, про потреби бригад на фронті в дронах, про особливості роботи дронами, про переваги «мавіків» над FPV-дронами в умовах роботи ворожої РЕБ.

Катерина, учасниця руху «Жовта стрічка» на окупованій Херсонщині, про настрої серед українців щодо псевдовиборів, поради про способи уникнення участі в псевдовиборах.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушили 99 разів (майже по 25 порушень на годину ефіру в середньому). 12 разів використовували відео й інформацію з телеграм-каналів і соцмереж. Користувалися телеграм-каналами легіону «Свобода России», «Російського добровольчого корпусу» і ворожими анонімними телеграм-каналами на кшталт «Жесть Белгород». Брали відео зі сторінок ДСНС Сумщини Херсонської МВА і Харківської облпрокуратури в соцмережах. Було «посилання» «у соцмережах пишуть».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 34. У такий спосіб «посилалися» на Повітряні сили, Сили оборони Півдня, Головне управління розвідки, МЗС, Мінфін, Мінюст, Харківську і Дніпропетровську ОВА, «Російський добровольчий корпус», легіон «Свобода Росії», Український центр оцінювання освіти, Центр національного спротиву, а також на уряд Чехії, Пентагон і Міноборони ворога. Були й ще більш розмиті: «офіційна Москва заявляє», «за даними розвідки» (причому з контексту було незрозуміло, якої саме), «американські військові підтверджують», «пише американська преса», «підкреслює американська преса», «у німецьких ЗМІ з’явилося цікаве повідомлення».

Було 11 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «наразі відомо» і «натепер відомо», «була інформація», «з’явилася інформація в різних джерелах», «є інформація», «попередньо», «за попередніми розрахунками». 15 разів наводили фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 27. Так «посилалися» на невідомо кого в МЗС, «РДК», американському Держдепі. Усі інші псевдо були геть розмитими: «бійці обіцяють», «медики закликають», «волонтери-благодійники за кордоном кажуть», «урядовці радять», «припускають військові експерти», «військові пояснюють», «посадовці кажуть», «припускають політтехнологи», «зауважують фахівці», «військові аналітики кажуть», «західні експерти говорять», «західні аналітики зазначають», «Київ запевняє» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 20 разів (по 5 порушень на годину). Половиною з цих порушень були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Тут традиційно переважало недоречне використання абияких архівів на абияких текстах. Була ще доволі красиво намальована динамічна мапа в повідомленні про атаки ворога по Сумщині, Харківщині і Дніпропетровщині, але динаміка її геть не збігалася з тим, що казав ведучий за кадром. Він розповідав про Харківщину, а показували в цей момент Сумщину, розповідав про Дніпропетровщину, показували Харківщину.

Невідповідно «ілюстрували» 3 прямих ввімкнення і 5 розмов із гостями.

У сюжеті про наслідки влучання ракети в житловий будинок у Кривому Розі був такий текст: «його помешкання на дев’ятому поверсі, саме воно опинилося в епіцентрі влучання». Ну ніяк не може помешкання на дев’ятому поверсі бути в епіцентрі, бо епіцентр — це завжди на рівні земної поверхні.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 314 порушень стандарту (це по 78,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). 304 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «найзапекліші бої», «ще однією гарячою точкою», «гаряче було», «натомість страх і відчуття небезпеки звичайні для жителів», «на жаль, з-під завалів дістали тіла», «ворог безпощадно гатить», «смертоносне залізяччя», «досить тривожно пройшов день», «дивом залишилася живою», «постраждалих, на щастя, немає», «у шоковому стані», «понівечила майно», «обурливу пораду», «дива не сталося», «усі ці неприємні запитання» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «після численних атак», «ворог уперто намагається», «підрозділи ЗСУ тримаються міцно», «влучно вражають ворожу техніку», «значно пошкоджений», «категорично відкинув», «потужний вибух», «потужні запальні процеси», «дуже обнадійлива новина», «дуже солідна сума», «триває політична епопея», «таку неоднозначну рекомендацію», «дослідила проблему», «такі важливі», «чіткий алгоритм роботи», «продовжують активно виявляти», «це велика підтримка», «активно возять», «кипить робота», «успішний підприємець», «змістовні відео», «наполегливо просять», «у Рязані підгоріло», «класичні методи впливу», «просто ідеальний для Кремля електорат», «знамениті Петров і Боширов», «тож дуже добре розуміє», «зможуть створити окупантам неабияких проблем», «роботи дуже багато», «ефективно працює», «пощастило стати свідком», «це майже сенсація», «тут відбуваються такі політичні ігри», «всі ці передвиборчі пристрасті», «політичне дежавю», «влаштували йому справжній допит», «чергова інтрига німецької епопеї», «хутко взявся контролювати», «Мекка тоталітаризму й несвободи слова», «по вінця залити пропагандою», «викликало величезний резонанс», «на досить гарячому саміті НАТО», «ці гострі слова», «активно користуються», «найгучніше прозвучала», «це був справжній прорив», «це дуже дорога зброя», «з нетерпінням очікують», «це теж дуже ефективна зброя» і багато подібних.

Траплялися різні міркування журналістів — «експертні», припущення, сумнівна образність тощо: «Натомість це типовий прийом піар-служб, якщо їхні підопічні говорять контроверсійні або взагалі неприйнятні речі» (ведучий Олексій Фадєєв в новинах). «Якщо Путіна ліквідують, швидше за все ми дізнаємося про це не одразу» (сюжет Михайла Манилюка). «Слово — не горобець, вилетить — упіймають». «За рівнем цензури в інтернеті Росія нині посідає третє місце в світі, услід за Китаєм та Іраном, та схоже невдовзі стане рекордсменом» (сюжет Ярини Марків). «Однак зважаючи на численні попередні висловлювання його Святості, виправдання пресслужби малопереконливі» (сюжет Ольги Жидецької). «Тож не варто втрачати пильності» (сюжет Жанни Дутчак). «Але у випадку ракет більшої дальності «зоопарк» - це добре, бо кожна ракета має свої переваги» (сюжет Світлани Чернецької).

І маркери суб’єктивної думки й посилення уваги: «я би сказав», «я хотів би», «треба сказати», «хотів би пояснити», «цікаво», «є дуже важливий і цікавий момент», «погодьтеся», «з’явилося цікаве повідомлення».

Натомість ведучі у гостьових студіях 6 разів не авторизували власних міркувань. Ще журналісти зробили 4 безпідставні узагальнення: «всі українці сподіваються, що у США пам’ятають головний принцип — з великою силою приходить велика відповідальність», «адже росіяни твердо вірять, що ліквідація ватажка — це прямий шлях до капітуляції», «обурилися не тільки українці, а й вся Європа» (тут навіть «два в одному»).

Стандарт повноти інформації

Було 10 порушень стандарту (по 2,5 на годину).

У сюжеті про російську цензуру в інтернеті згадувалися: «месенджери», «VPN», «тролі», «боти», «ботоферми». Усе це слід було пояснювати в бекґраундах, бо далеко не вся аудиторія розуміє, що то таке.

Не досить було представляти гостя Богдана Ференса лише як «експерта-міжнародника». Не досить було в сюжеті Олександра Мусієнка представляти лише як «військового експерта». Ще в двох сюжетах не на всіх синхронах були титри.

У 4 випадках не титрували датами бекґраундове відео конкретних подій.

У сюжеті про заяви Папи Римського на відео частково не було інтершуму, зокрема з передвиборчих мітингів Трампа. «Безшумні» вийшли мітинги.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушили 12 разів (по 3 порушення на годину).

Нема жодного сенсу показувати на екрані ось таку інфографіку, геть не адаптовану до телеперегляду.

У новинах наводили дані електорального соцопитування в США , то стільки різних чисел на слух не дають повноцінного уявлення. Подібний матеріал слід було ілюструвати інфографікою.

Жодна нормальна людина, по-перше, не говорить ось такими кострубатими конструкціями: «Ідеться про кредитну угоду та меморандум про перехідне фінансування, в рамках якого Київ вдосконалить управління державними фінансами, боротьбу з корупцією та розвиватиме бізнес-середовище». А по-друге, зрозуміти такий канцелярит на слух не може. Чи не завдання журналістів таки «перекладати» будь-яку інформацію з дикої канцелярської, бюрократичної мови, на людську?

У повідомленні про гуманітарний коридор для евакуації жителів Курської та Бєлгородської областей РФ ведучий посилався «в «РДК» заявили» і «у «РДК» зазначили». «РДК» — це явно не та абревіатура, яка відома всій аудиторії. У подібних випадках слід обов’язково при першій згадці давати повну назву, і лише згодом використовувати абревіатуру.

Ведучий у підсумковому випуску говорив образно: «у деяких селищах Бєлгородщини відчули на собі, що саме означає вислів «відвага білого флагу». Це контекстуальна образність, навряд чи вся аудиторія зрозуміла, що саме мав на увазі ведучий.

Крім того, журналісти використовували незагальновживані терміни й жаргонізми: «процес скринінгу законодавства», «на всі потрібні девайси», «топновиною цього тижня», «чую це від топпосадовців», «виважені топполітики». Ще було ось таке: «від відібраних метафор чи синекдох залежить». Дарма сподіватися, що вся аудиторія марафону є фаховими літературознавцями. І уже згадані «месенджери», «VPN», «тролі», «боти» без бекґраундів.

Інші зауваження

Якось дедалі дивніше. В ефірному блоці «Інтера» чомусь і навіщось показують бюлетень «Парламентський день», продукований телеканалом «Рада». Невже «Раді» вже не вистачає власної частини ефіру?

Цього дня в редакції певно вирішили «дати бій» фемінітивам: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «Міністерство оборони країни-агресора» (ведучий Олексій Фадєєв), «Тінатін Ахвледіані, дослідниця, завідувач відділу…» (титр у сюжеті Ірини Іванової, тут повний когнітивний дисонанс, бо фемінітив «через раз»), «Роксолана Підласа, народний депутат» (титр на гості), «Олена, головний лікар» (титр у сюжеті Олени Мендалюк), «Наталія Біляк, лікар-нефролог…», «Ірина Лотоцька, лікар-нефролог…» (титри у сюжеті Христини Гашенко), «Альона Луньова, директор…» (титр у сюжеті Ніни Коломієць), «жителька Бериславського району працювала так званим заступником голови…» (сюжет Ніни Коломієць), «Анетте Відманн-Мауц, депутат Бундестагу» (титр у сюжеті Тетяни Логунової), «Росія — рекордсмен із придушення свободи слова» (ведучий Олексій Фадєєв), «країна-медіатерорист, пропагандист, кіберцензор» (сюжет Ярини Марків), «Аліна Бондарук, заступник керівника…» (титр у сюжеті Ярини Марків).

Елементи політичного піару

Був класичний «паркет» про нагородження воїнів президентом Володимиром Зеленським. Головним героєм повідомлення був, звісно, президент. І слово в синхроні, звісно, дали лише президенту.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень, у гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортажі Ігоря Левенка про бойову роботу операторів дронів 30-ї бригади на фронті в Донецькій області (оператори Богдан Савруцький, Ігор Щепет) і Юлії Зайцевої про аварійно-пошукові роботи в розбитій дроном багатоповерхівці в Сумах (оператор Олександр Федчун).

Стандарти журналісти каналу порушували загалом 455 разів. Це майже по 114 разів на годину або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. І це «персональний рекорд» каналу. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 314 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 99 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 20 разів, половину з цього становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 10 разів — стандарт повноти.

Був один прояв політичного піару — класичне «паркетне» БЗ+СХ про нагородження президентом військових. Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 15 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з гостьовими студіями, часом замість гостьових показували фільми. Новини вела спочатку Оксана Гутцайт, згодом — Юлія Сеник, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 56-ї бригади саморобною РСЗВ під Бахмутом,

про наслідки атаки ворожих дронів по Вінниччині,

про презентацію книжки загиблого військового Юлія Гудими,

про виставку робіт Алли Горської,

про навчання у Львові з безбар’єрності,

про роботу лікарів Дніпра з порятунку важких поранених,

про гранти від Українського ветеранського фонду на розвиток бізнесів ветеранів,

про евакуацію поліцейськими «Білого янгола» людей з Лиманської громади,

про «вибори» Путіна в РФ,

про медичні потяги-шпиталі «Укрзалізниці»,

про ремонт пошкодженого будинку військового волонтерами «Добробату»,

про роботу снайперів на фронті,

про добровольчі пожежні дружини на Сумщині,

про тяжкопораненого бійця,

про одеських волонтерів, які виготовляють багі для фронту,

про бійців 108-ї бригади ТРО, які нині воюють на Запоріжжі,

про переселенку з Бахмута, яка відтворила свій втрачений бізнес у Черкасах.

Було пряме ввімкнення про евакуацію людей з Великописарівської громади на Сумщині,

Гостями ефіру були:

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про стан енергосистеми, про профіцит і експорт електроенергії.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про псевдовибори Путіна на окупованих територіях України, про ризики українців на окупованих територіях, пов’язаних з псевдовиборами, про те, що саме Україною вважатиметься колаборацією з окупантами, про можливості виїзду українців з окупованих територій, про стратегію деокупації і реінтеграції.

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, про старт реєстрації до національного мультипредметного тестування випускників, про відмінність НМТ цього року від попередніх.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань містобудування, про хід програми «єВідновлення», про плани щодо компенсацій за знищене житло на окупованих територіях.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони, про роботу електронного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», про взаємодію реєстру з прикордонниками, про підготовку до взаємодії з ВЛК, про електронний кабінет військовозобов’язаного.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про розбір завалів багатоповерхівки в Сумах, в яку влучила ворожа ракета, про посилення ворожих обстрілів і бомбувань в Сумській області, про евакуацію людей з Великописарівської громади, про дистанційне мінування ворогом земель області.

Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Віктор Перехрест, учасник проєкту «Майстер-шеф», боєць 101-ї бригади, про потреби батальйону в пікапі, про ситуацію на Оріхівському напрямку.

Олена Яновська, головна тренерка української збірної на змаганнях «United States Air Force Trials», про підсумки першої участі українських спортсменів-ветеранів у цих змаганнях.

Юлія Федосюк, заступниця голови Асоціації родин захисників «Азовсталі», про заходи Асоціації до роковин знищення Драмтеатру в Маріуполі, про щотижневі акції за звільнення захисників Маріуполя, про політичні причини того, що Росія не віддає «азовців» по обміну полоненими, про пасивність міжнародних організацій, про погану організацію реабілітації звільнених з полону.

Крім того, в ефірі були:

фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо «обстрілів українцями своїх»;

фільм проєкту «Громадянська оборона» про російську пропаганду щодо втрат кораблів і НПЗ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 82 рази (по 20,5 порушення на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і відео 20 разів. Користувалися зокрема телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади, Херсонської ОВА, цитували головкома Сирського з якогось телеграм-каналу, незрозуміло якого, бо так показали скриншот. Крім того, широко використовували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів «Астра», «RT», «БелПлюс», «Жесть Белгород» «Sota», «Лиц» тощо. Брали фото і відео зі сторінок ДСНС Вінниччини і Сумщини, київського міського голови Віталія Кличка у соцмережах. І були «посилання»: «місцеві телеграм-канали масово поширюють кадри» (російські), «у соцмережах поширюють відео» (російських), «у мережі уже активно шириться відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 34. У такий спосіб «посилалися» на «джерела в Силах оборони України», на Повітряні сили, на «бійців «РДК», МЗС, Мінінфраструктури, Держприкордонслужбу, ДСНС, Херсонську, Вінницьку і Сумську ОВА, Сумську облпрокуратуру, Київські ОВА і МВА, обласну владу Хмельниччини, мерію Львова і владу Великописарівської громади. Крім того, «посилалися» так на Держдеп США, на якусь невизначену «місцеву владу». Були «посилання» на Міноборони Росії, на Кремль на «місцеву владу» Калузької області та просто на якусь російську «владу». І ще було таке: «Україна закликала», «у ЄС розраховують», «за даними поліції».

Двічі було абстрактне псевдопосилання «за попередньою інформацією». 7 разів подавали фактичну інформацію без жодних посилань, зокрема, таким було перше повідомлення про вибухи в Одесі.

19 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «бійці наголошують», «бійці запевняють», «кажуть військові», «кажуть волонтери», «добровольці не приховують», «медики кажуть», «згадують його друзі», «у кіноакадемії пояснили», «аналітики припускають», «на думку західних оглядачів», «експерти передбачають», «російська опозиція закликає», «влада закликає» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, геть не до ладу «перекривали» повідомлення про Сирського і бої під Авдіївкою. На фото — головнокомандувач нагороджує бійця, а ведуча розповідає про ворожу авіацію тощо. Або таке: ведуча говорить про заморожені на Заході російські активи, а показують чомусь будівлю російського Центробанку в Москві. Ну і зрозуміло — архівне відео друку євро, як же без нього? Хоч і йдеться не про готівку.

Стилістична помилка у повідомленні про наслідок ворожої атаки дрона по Немирівській громаді Вінниччини призвела до того, що ведуча новин «поховала» живу людину: «тіло чоловіка три години витягували з-під завалів, жінка від травм померла у лікарні, а їхній 27-річний син — в одному з медзакладів області». Насправді їхній син в медзакладі з пораненнями, але з такого формулювання виходить, що він також «помер».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 299 разів (це майже по 75 порушень на годину і більш як по порушенню щохвилини в середньому). 295 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Були суто емоційні оцінки: «в найгарячіших точках», «страшна війна», «після пекельного бойового хрещення», «пам’ятає те пекло», «страх померти під ворожими обстрілами», «обурило українців», «ворога жахав «кошмаромобіль», «смертоносного залізяччя», «мажорне дитинство, шалена творчість, непересічна сміливість, трагічні знахідки і загадкове вбивство», «на жаль, померла», «на жаль, доба минула не у тиші», «минулося, на щастя, без постраждалих», «на щастя, дорога теж минає успішно», «творчість, яка вражає», «зворушливу промову» тощо.

Різноманітні оцінки з будь-яких приводів: «завдають ворогу нищівних ударів», «активно застосовують FPV-дрони», «шансів вижити у нього було мало», «це добре продумана і спланована спецоперація», «потужних ракетних атак», «хвацько споряджає магазин», «пройшов важкий шлях», «добряче посікло дах», «пощастило поспілкуватись», «вона є вкрай важливою», «опанував цю складну професію», «не приховували фарсу», «важкий шлях», «знайшли дивні маркування», «тримають свій медичний фронт», «має неабиякі ризики», «вишикувалися довжелезні черги», «єдина інтрига голосування», «маскарад на Росії уже стартував», «добряче пошкодило», «рішучими заявами», «вигадуючи дедалі дивніші відмовки», «цікаві обговорення», «активно шириться відео», «відомим ресторатором», «доволі високі посади», «жінку-легенду», «непересічне життя» і чимало подібних.

Траплялися різного виду міркування журналістів: «На війні вони залишили своє здоров’я, а нині завдання держави подбати про їхню економічну незалежність, не посадити на пожиттєві пільги, а посприяти, щоб відкривали свій бізнес, заробляли та розвивалися» (ведуча Юлія Сеник). «Але бажання вигнати ворога з усієї території нашої держави вселяє віру у перемогу» (сюжет Христини Венгеляускайте). «Попри те, що кандидатів у бюлетенях четверо, ні в кого немає жодних сумнівів, що перемогу собі намалює Путін». «Попри запевнення пропаганди в практично одностайній підтримці Путіна росіянами, ці вибори найважчі в його житті» (сюжет Олександра Мужичука).

Ведуча гостьової студії 3 рази не авторизувала власних міркувань. Ще було одне узагальнення: «рішення вилучити зворушливу промову режисера Мстислава Чернова обурило українців».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 9 разів.

Розмитість псевдопосилань часом доходила до того, що взагалі важко було зрозуміти, про яку саме установу йдеться. Ведуча повідомляла про збиття на Київщині всіх ворожих дронів з посиланням «за даними місцевої влади». З такого посилання взагалі незрозуміло, яка саме влада мається на увазі, міська, обласна, цивільна чи військова адміністрація. Так само «посилання» «за даними обласної влади» про Хмельниччину.

У сюжеті було: «виставляє буссоль». Потрібен був беграунд, бо не вся аудиторія знає, що це за прилад.

У сюжеті про медичні потяги-шпиталі «Укрзалізниці» на цілих двох синхронах якоїсь імовірно керівниці не було титрів, тож взагалі незрозумілою для глядача залишилася її компетентність у темі.

У сюжеті про добровольчі пожежні дружини на Сумщині бекґраундове відео не титрували датами.

Ще в одному матеріалі не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту.

Нема сенсу показувати такий дрібний текст, ще й маркером виділяти, значна частина аудиторії прочитати цього не зможе. Слід адаптувати до телевізора.

Говорили про участь української збірної на змаганнях «United States Air Force Trials». Усе ж далеко не вся аудиторія знає англійську, тож назви іноземними мовами слід згадувати не лише в оригіналі, а ще й давати їх переклад.

Були незагальновживані слова і терміни: «її ментальні роботи всі втрачені», «на цьому новинну частину слоту ми завершуємо». І уже згадана «буссоль» без бекґраунду.

Інші зауваження

В одному з сюжетів (Ірини Цимбал) забули про фемінітиви: «філолог, перекладач з вищою освітою, 22-річна Настя», «Таня — одна з найманих працівників».

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі також не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення, в студії спілкувалися з 6 ньюзмейкерами. Кращим був репортаж Олега Корнієнка про бої 56-ї бригади саморобною РСЗВ під Бахмутом (оператори Євген Задоя, Захар Комах).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 425 разів, це більш як по 106 порушень на годину ефіру в середньому, або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 299 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації і 7 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 15 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися з випусків новин (різних за хронометражем без певної системи — то по 10, то по 13, по 15, а то й по 20 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії вели спочатку Максим Зборовський і Ольга Нємцева, згодом — Ганна Гомонай і Вадим Колодійчук, «виїзну» гостьову в Інституті трансплантології вела Тетяна Гончарова.

В ефірі були такі сюжети:

про будівництво фортифікацій на Чернігівщині,

про роботу енергосистеми протягом зими,

про чоловіка з пересадженою печінкою від посмертного донора,

про людей, які дали згоду на посмертне донорство їхніх органів,

про киянина з пересадженим серцем від посмертної донорки,

про потяги-шпиталі «Укрзалізниці».

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про наслідки ракетної атаки по Одесі,

про згоди на донорство стовбурових клітин.

Гостями ефіру були:

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про наслідки ракетної атаки по Одесі, про кількість загиблих і поранених, про стан поранених, про ракети «Іскандер», випущені з Криму, в обох випадках, про стан укриттів у Одесі і області.

Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА, про ситуацію в Донецькій області, про обстріли прифронтових населених пунктів області, про евакуацію мешканців з прифронтових частин області, про стан укриттів на Донеччині, про зведення фортифікацій на Донеччині.

Андрій Вітренко, депутат Київміськради від «Слуги народу», про звинувачення в незаконних доходах керівника Київського метрополітену Віктора Брагінського, про директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора, який «покривав» Брагінського, про занадто широкі повноваження киїського міського голови з одноосібного призначення керівників комунальних підприємств.

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про зміни умов виплат вимушеним переселенцям, про верифікацію пенсіонерів.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про наслідки ракетного обстрілу Одеси.

Ірина Заславець, директорка з комунікацій Першого медоб’єднання Львова, про трансплантацію кісткового мозку від неродинних донорів, про позитивні зміни в українській медицині з цього приводу.

Георгій Біркадзе, «експерт з економічних і політичних питань», про ефект українських ударів по російських НПЗ, про блокаду українсько-польського кордону.

Георгій Коваленко, священнослужитель ПЦУ, про ставлення церкви до трансплантації органів.

Дмитро Коваль, гендиректор Українського центру трансплант-координації, про сутність згоди на посмертне донорство, про юридичні аспекти посмертного донорства, про процедуру реалізації згоди на посмертне донорство, про листи очікування на трансплантацію органів від посмертних донорів.

Арсен Мірзоян, співак, про донорство кісткового мозку.

Дмитро Андрющенко, офіцер управління 12-ї бригади «Азов», офіцер Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, про свою історію війни, про допомогу ттилу фронту, про братерство військових на фронті, про російський полон і обмін, про колаборантів і «ватників» (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Василь Стрілка, директор департаменту високотехнологічної меддопомоги МОЗу, про подробиці щодо донорства кісткового мозку, про базу донорів, про транспортування донорських матеріалів, про спроможності держави фінансувати трансплантації.

Олексій Вороняк, хірург-трансплантолог Інституту трансплантології, про операції з трансплантації нирок, які роблять хірурги інституту, про родинне донорство і про посмертне донорство, про розвиток української трансплантології.

Андрій Сапіга, чоловік з пересадженою ниркою, про свою історію хвороби і пересадження нирки.

Юлія Лисюк, жінка з пересадженою ниркою і підшлунковою, про свою історію хвороби і операції.

Любомир, диякон УГКЦ, про посмертне донорство його матері, яке порятувало чотирьох людей, про ставлення церкви до донорства і до трансплантацій.

Ярослав Хребтій, заступник директора з організації хірургічної допомоги Вінницької обласної клінічної лікарні, про розвиток української трансплантології, про проблеми швидкої доставки органів від посмертних донорів, про пропаганду посмертного донорства.

Микола Волохов, командир підрозділу «Теrrа» 3-ї окремої штурмової бригади, про специфіку роботи дронами на фронті, про збір на закупівлю радіообладнання для бригади, про змагання з ворогом за технологіями.

Крім того, в ефірі були:

бюлетень «Парламентський тиждень»;

опитування народних депутатів про рішення, необхідні для «пришвидшення шляху України до Євросоюзу і НАТО»;

опитування на вулиці Києва про те, «що знають кияни» про донорство кісткового мозку.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 102 рази (по 25,5 порушення на годину ефіру в середньому). 18 разів користувалися інформацією і картинкою з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, користувалися телеграмами Херсонської МВА, полку «Азов», 3-ї окремої штурмової бригади, очільника Запорізької ОВА Івана Федорова, а також анонімними ворожими телеграм-каналами «Baza», «Bel_Рlus» тощо. Брали відео і фото зі сторінок ДСНС Одещини, Херсонської МВА і Нацполіції в соцмережах. Скористалися дописом постійного представника України в ООН Сергія Кислиці в мережі Х. Були «посилання»: «місцеві телеграм-канали пишуть» (це ворожі), «у соцмережах поширюють кадри» (у ворожих), «російські телеграм-канали повідомили».

Найбільше порушень (35) було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, СБУ, Офіс генпрокурора, Нацполіцію, МВС, ДСНС, МЗС, Мінсоцполітики, МОЗ, Одеську, Дніпропетровську і Чернігівську ОВА, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Український центр трансплант-координації. «Посилалися» так на Європарламент і Держдеп США, а ще «місцева влада заявила» (якась ворожа, чи то Бєлгородська, чи то Воронезька).

Було цілих 26 абстрактних псевдопосилань. Найбільш «драматичною», як на мене, була градація всіх можливих форм використання безособового «відомо»: «як відомо», «також відомо», «вже відомо», «попередньо відомо», «зараз вже відомо», «вже зараз відомо», «зараз станом на цей час відомо», «станом на зараз відомо», «поки що відомо станом на зараз», «зараз стало відомо», «поки що відомо». Крім того, були й інші абстракції, як поширені в телемарафоні, так і оригінальні «знахідки»: «зустрічаю інформацію», «така остання інформація», «попередньо була інформація», «пишуть», «в інших джерелах я знайшов», «за попередніми розрахунками», «закликали» (невідомо хто), «нам розказали» і «за статистикою». 6 разів подавали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела.

І 17 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть в Міненерго», «у Міноборони кажуть», «кажуть депутати Сейму», «кажуть народні депутати», «зауважують парламентарі», «кажуть інженери», «зізнаються енергетики», «лікарі зазначають», «фахівці кажуть», «місцеві мешканці з нами поділилися», «люди кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 38 разів (по 9,5 порушення на годину ефіру). Більшість з того (28 порушень) були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Тут усе було неоригінально. Повідомлення про наслідки різних ворожих обстрілів «перекривали» невідповідно до подробиць у тексті, багато БЗ і сюжетів «перекривали» недоречно абияким архівним відео.

Так само невідповідно до слів кореспондентки «перекривали» всі 3 прямі ввімкнення з Одеси. І традиційно невідповідно «ілюстрували» 4 розмови з гостями.

Були також 3 фактичні неточності. Ведуча стверджувала, що «депутати Київради вимагають», «це пишуть депутати» про вимогу звільнити директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора і розголошення прибутків керівника Київського метрополітену Віктора Брагінського. На «підтвердження» цього показували якийсь скриншот якоїсь заяви, яку, звісно, прочитати з екрана було неможливо (привіт стандарту доступності), але можна було розгледіти, що цей поважний документ підписаний лише одним депутатом, щоправда, головою фракції «Слуга народу» в Київраді Андрієм Вітренком. Ведучий казав, що торік зробили 61 пересадку нирки, а на інфографіці в цей момент було написано, що 67. А ще була оцінка ведучого, яка не відповідала контексту: «У країни-терористки зупинилося 12 відсотків нафтопереробних потужностей. До цього призвели останні атаки українських безпілотників». «Призводить» лише до негативного результату. Тож вийшло, що ведучий вважає зупинку нафтопереробних потужностей ворога чимось поганим.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 144 рази (це по 36 порушень на годину в середньому). Найбільше (119) було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок: «ворог підступно вдарив», «на жаль, є 16 загиблих», «люди ще досі, вони налякані», «понівечено 10 приватних будинків», «дивом обійшлося», «поки що невідомо, на жаль», «хвилювання були присутні», «єдиний шанс на життя», «дійшов до крайньої межі» тощо.

Значно більше було різноманітних оцінок з будь-яких приводів: «чисельні атаки», «міцно тримають оборону», «пролунали потужні вибухи», «внаслідок потужного терору», «масштаби руйнувань дуже великі», «такої масштабної атаки», «велика потреба», «в досить важкому стані», «досить напружена така», «все було досить швидко», «завдяки більш надійному захисту неба і титанічній праці енергетиків», «до кордону з росіянами звідси рукою подати», «утримання таких укріплень дороговартісне», «він дороговартісний, але дуже необхідний», «масштабну ремонтну кампанію», «масштабні ремонтно-відновлювальні роботи», «чисельні спроби», «підготувалися серйозно», «світова спільнота уважно стежить», «надійною підтримкою», «а далі найважче», «довгий шлях реабілітації», «молода команда лікарів», «продовжує покращувати», «проблеми в минулому» тощо. І дуже багато, як і зазвичай, було урочистих оцінних дієслів на позначення простої дії «сказати».

Чимало було й зайвих у новинах маркерів авторизації і маркерів привернення уваги: «я вже неодноразово», «скажу чесно», «я пропоную послухати», «я вже отримала», «я так багато не буду» «додам» «до слова» «варто зауважити» «все це вкрай важливо» тощо.

Ведучі гостьових студій цього дня доволі часто забували авторизувати власні суб’єктивні міркування — таких випадків було 25. Інколи доволі суперечливі, як, наприклад, Вадим Колодійчук казав: «Ймовірно, росіяни використовують С-300 або С-400, якими також обстрілюють наземні цілі, які вони самі для себе визначають» (трохи дивне припущення щодо тривог зокрема в Черкаській і Кіровоградській областях, до яких С-300 і С-400 не досягають навіть за заявленими ворогом ТТХ).

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушили 17 разів (більш як по 4 порушення на годину ефіру).

«Посилання» було ось таке: «про вибухи у Воронезькій і Бєлгородській областях. Місцева влада заявила…». Незрозуміло, яка саме «місцева влада» мається на увазі. Воронезька чи Бєлгородська?

Не досить було представляти Георгія Біркадзе як «експерта з економічних і політичних питань». Хоча, звісно, навіть цікаво, чим можна було б довести компетентність цього пана в «економічних і політичних питаннях».

Гостя Арсена Мірзояна ведуча представляла просто як «Арсена Мірзояна». Ну наче всі на світі знають Арсена Мірзояна, і він не потребує представлень. Щобільше, зі співаком Мірзояном розмова пішла про донорство кісткового мозку, що, погодьтеся, дивно і потребувало теж якихось бекґраундів.

У «Парламентському тижні» не титрували синхрон спікера парламенту Руслана Стефанчука. Як би то не було, але завжди знайдеться хоч яка частина аудиторії, яка не знатиме навіть спікера парламенту. Не титрували там і нардепа Сергія Власенка, якого вже гарантовано більшість аудиторії не знає.

У сюжеті про фортифікації бекґраундове відео 2022 року не було титроване датою. Та навіть як архівне.

У 10 матеріалах у новинах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне грубе порушення стандарту. В розмові з депутатом Київради від «Слуги народу» Андрієм Вітренком ведучі жодним чином не реагували на жорсткі звинувачення гостя на адресу керівника Київського метрополітену Віктора Брагінського, директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора, київського міського голови Віталія Кличка і депутатів фракції «УДАР» в Київміськраді.

Стандарт доступності подачі інформації

Цей стандарт було порушено 7 разів.

Ось цей напис — для «переламу мізків».

Бо спершу сприймається як три числа. Далі глядачу належить здогадатися, що посередині — не число 31, а слово, прийменник «із». Якби не «капслок», цього ефекту не було б.

Набирати в ефірі титрами ось такий перелік, та ще й капслоком, та ще й дикою канцелярською мовою, по-моєму, абсолютно зайвий клопіт. Ніхто з глядачів цього прочитати і зрозуміти не зможе.

Та й зачитувати це ведучим — так само, бо думка втрачається дуже швидко. До речі, ведуча це героїчно прочитала, але це їй далося непросто. Бо ж нормальні люди не говорять «особами», «отримувачами», «сукупними доходами» і «здобуваннями освіти». Якось у розмовній мові все це інакше називають.

Або от цікаво: а навіщо взагалі ось такий скріншот показувати в ефірі?

У представленні гостей ведуча говорила: «реціпієнт нирки», «реціпієнткою комплексу нирки і підшлункової». Можна було й більш доступно пояснити, бо нормальні люди геть не говорять такими словами.

Ведучий говорив: «входять у топ-5 найбільших заводів» і «в нашому слоті».

Інші зауваження

У мене склалося стійке враження, що редакція, як собі напланувала, так і продовжувала свій «спецефір» про донорство органів і трансплантацію. Попри те, що максимум уваги, а відтак і редакційного ресурсу, вже з перших годин ефірного слота компанії точно слід було перемикати на події в Одесі. Це наочна ілюстрація того, як у марафоні редакції (і не лише «Рада») відбуваються якимись «домашніми заготовками» замість оперативного і якісного реагування на різкі зміни інформаційної картини дня. А такі зміни під час війни трапляються, на жаль, дуже часто. А телемарафон усе ж позиціюється як інформаційний канал.

Журналіст у новинах повинен чітко дотримуватися статусу спостерігача за подіями, і в жодному разі не ставати учасником цих подій. У цьому сенсі робити пряме ввімкнення про те, як кореспондентка здає тести для згоди на донорство своїх стовбурових клітин, є порушенням законів професії. Крім того, не така вже це подія, щоб робити з цього приводу пряме ввімкнення. Особливо ж недоречним таке неновинне пряме ввімкнення було на тлі того, що відбувалося цього дня в Одесі. Про яку найперше й хотіли чути в телемарафоні його глядачі. Не кажучи вже про події на фронті.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Наталія Гуменюк, начальниця…, полковник» (ведуча Ганна Гомонай), «Олена Нестеренко, лікар-трансфузіолог», «Анна Кузьма, менеджер…» (титри на синхронах у прямому ввімкненні Софії Чолас), «Дарія Марчак, перший заступник міністра…» (титр на гості), «Наталія Приплавко, лікар-кардіолог…» (титр у сюжеті Соні Григорчук).

Елементи політичного піару

Традиційно розмова з депутатом Київради від «Слуги народу» Андрієм Вітренком була сповнена різноманітних звинувачень. Цього разу — на адресу: керівника Київського метрополітену Віктора Брагінського, директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора, київського міського голови Віталія Кличка і депутатів фракції «УДАР» в Київміськраді. Зрозуміло, ведучі жодним чином не подбали про дотримання балансу думок. На початку розмови ведучий навіть сказав: «не вперше ми з вами обговорюємо проблеми Київського метрополітену». «Не вперше» — це дуже м’яко сказано, як на мене, бо пан Вітренко з’являється в ефірах «Ради» чи не частіше за одного відомого радника з ОП. Це вже була 5 поява депутат Вітренка в ефірі каналу в цьому кварталі. До цього додам, що всі ці його появи в ефірі були традиційно геть незбалансованими, ведучі ж просто поважно слухали обвинувальні промови пана депутата.

Було класичне «паркетне» БЗ з засідання Кабміну і з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля. І з формулюваннями на кшталт «умови для великих інвестиційних проєктів продовжує покращувати Кабінет міністрів України». «Продовжує покращувати» — краще і не скажеш!

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Гостьові студії вели токсичні ведучі каналу Максим Зборовський, Тетяна Гончарова і Ольга Нємцева, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині: жодного репортажного сюжету, було 3 прямих ввімкнення з Одеси про наслідки ракетної атаки, але в них були мінімальні оновлення інформації, ще одне ввімкнення було взагалі неподієвим і неновинним. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери. Доволі якісним був сюжет Олександри Кулібаби про будівництво фортифікацій на Чернігівщині (оператор Ігор Ткач).

Стандарти журналісти каналу порушували 309 разів. Це більш як по 77 порушень на годину ефіру і значно більше одного порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 102 рази. Більше третини з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 38 разів, більшістю порушень були невідповідності картинки і тексту, як у сюжетах і БЗ, так і в прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 17 разів порушили стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності і було одне, але дуже грубе порушення стандарту балансу думок.

Було 2 прояви політичного піару. Це вкрай незбалансована розмова з депутатом-«слугою» з Київради Андрієм Вітренком, де він виступав з серйозними звинуваченнями керівника Київського метрополітену, керівника департаменту транспорту КМДА, київського міського голови і депутатів Київради від фракції «УДАР». І був класичний «паркетний» матеріал про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих телеканалу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 15 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві години починалися новинами різного хронометражу (35 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск, який тривав більш як годину, далі був документальний фільм і гостьова студія. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії вели Наталія Островська і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу аеророзвідників батальйону «Ахіллес» під Бахмутом,

про бойову роботу роти ударних безпілотників під Роботиним,

про проєкт каналу «Хоробрі серця»,

про центр реабілітації на Прикарпатті,

про те, як медики Дніпра рятують хлопця, якого дістали з-під завалів будинку в Мирнограді,

про медичні вагони «Укрзалізниці»,

про нові винаходи для поновлення втрачених від поранень функцій організму,

про ідею республіканців давати гроші Україні лише у борг,

про іноземних найманців РФ, які потрапили в полон,

про продаж державою протезних підприємств у приватні руки,

про символи українського спротиву у війні.

Були прямі ввімкнення:

два про наслідки ракетного удару по Одесі,

два про пошукову операцію на руїнах багатоповерхівки в Сумах,

два про зустріч «Веймарського трикутника» у Берліні.

Гостями ефіру були:

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про збільшення кількості загиблих і поранених внаслідок ракетного удару по Одесі, про стан поранених, про рятувальну операцію, про наслідки ракетної атаки для інфраструктури.

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, про планове підвищення пенсій за індексацією, про ситуацію з допомогою від партнерів, про перспективи і форми конфіскації російських активів на користь України, про рух України до ЄС, про найскладніші питання для вступу, про переговори з Польщею щодо розблокування кордонів, про можливості збільшення підтримки народження дітей.

Ілля Вітюк, керівник департаменту кібербезпеки СБУ, про масштаби кібервійни з боку Росії, про подробиці атаки на «Київстар», про кібератаки на енергетичні системи, про навчання в Росії студентів хакерству проти об’єктів інфраструктури інших країн, про кібероперації СБУ проти ворога, про кіберрозвідку.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про ракетну атаку по Одесі і російську агентуру, про посилення обстрілів прифронтових областей ракетами і дронами, про події на фронті на різних напрямках і про подальші можливі плани ворога, про сподівання ворога на президентство Трампа, про вплив бойових дій на території Росії на перебіг війни, про ідеї Макрона і про європейську армію.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор КНУ, про перевибори Путіна в Росії, про впливи війни як такої, рейдів добровольців і атак по НПЗ на економічну ситуацію в РФ, про посилення антиросійських настроїв в Європі,

Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи, про перевибори Путіна в Росії, про можливості РФ вести довгу війну, про логіку і важливість нищення російських НПЗ, про слабку позицію Путіна в цьому переобранні.

Ілля Пономарьов, російський опозиціонер, про рейд російських добровольців у Бєлгородській та Курській областях, про перевибори Путіна в Росії, про ставку Путіна на обрання Трампа, про настрої серед російських еліт.

Олексій Барановський, представник легіону «Свобода России», про бої на території Росії, про бомбування Курщини росіянами з літаків, про евакуацію росіян з прикордонних населених пунктів і гуманітарний коридор, про рекрутинг, про інформаційний ефект операції.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

документальний фільм «Пропаганда між рядків».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 68 разів (по 17 разів на годину в середньому). З соцмереж і телеграмів брали картинку й інформацію в 16 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналом омбудсмена Дмитра Лубінця, Легіону «Свобода России», а також брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів «RT», «Жесть Белгород» тощо. Брали відео зі сторінок Нацполіції, ДСНС Одещини і Донеччини, Херсонської МВА в соцмережах. Були «посилання» «соцмережами сьогодні ширяться кадри», «нещодавно в соцмережі з’явилася інформація».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 12. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, ГУР, Сумську ОВА, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Фонд соціального захисту людей з інвалідністю, на бійців «Російського добровольчого корпусу» та Легіону «Свобода Росії». А також на вороже Міноборони й на владу Бєлгородщини.

Також було 5 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «як відомо», «є вже повідомлення» і «за прогнозами». 12 разів наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 23. Так «посилалися» на невідомо кого у ГУР і в Фонді держмайна. Решта ж псевдопосилань були геть розмитими: «як твердять журналісти», «військові кажуть», «медики попросили», «люди розповідають», «кажуть рятувальники», «влада настійливо просить», «хлопці-розвідники кажуть», «більшість із цих полонених твердять», «Україна нагадує», «закликають і уряди країн, звідки їдуть найманці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 40 разів (по 10 разів на годину). У 24 сюжетах та БЗ картинка не відповідала тексту. Наприклад, у БЗ про обстріл Херсона ведучий казав про пошкоджені багатоповерхівки, показували приватні будинки. В більшості ж випадків це було недоречне використання абияких архівів, абичим «перекрити» різноманітні тексти. Було ще й таке: ведучий розповідав про наслідки обстрілу на Вінниччині, показували якесь відео, а геотитр на ньому був «Херсонщина».

Невідповідно «перекривали» 5 прямих ввімкнень. Наприклад, кореспондентка з Сум розповідала про переведення шкіл на дистанційне навчання, а показували відео евакуації людей з прикордонних сіл області.

Були й фактичні неточності. Наприкінці випуску новин ведучий казав: «кілька хвилин тому голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив про вже 20 загиблих, 80 поранених». Але Кіпер казав про 75 поранених. У наступному випуску ведучий так само говорив про 80 поранених.

І традиційно раніше відзняте відео і синхрони в прямих ввімкненнях титрували «наживо». У ввімкненнях з Одеси і з Сум виходила повна дурниця: кореспонденти робили прямі ввімкнення в сутінках, а далі з титром «наживо» показували денне відео.

Народну депутатку Ольгу Саладуху (принаймні саме так її прізвище подано на офіційному сайті Верховної Ради) титрували «Ольга Солодуха».

І ще традиційно ведучий числа називав цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 306 разів. Це по 76,5 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. 294 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Традиційно чимало було суто емоційних оцінок: «найзапекліші бої», «з артилерії вгатив», «потрощені житлові будинки», «вороги без жалю випалюють міста», «таку людожерську тактику», «так лютують росіяни», «про жахіття, яке пережили», «до виборів долучили навіть потойбічний світ», «через скандал», «аж поки стало геть нестерпно», «сліз не стримує», «із невеселими обличчями» тощо.

Дуже багато було різноманітних оцінок з будь-яких приводів: «уникаючи гострих заяв», «підступної атаки», «потерпає від неймовірної кількості обстрілів», «викликає серйозне занепокоєння», «зайнялася велика пожежа», «у списках безліч мерців», «роблять вони це так стрімко», «сміливі заяви», «це зараз особливо актуально», «дедалі активніше заманюють найманців», «горе-заробітчан», «активно почали використовувати технології», «нова хвиля «бавовни», «купила землю просто із космічною націнкою», «один із найпотужніших», «була доволі нетривалою», «настільки критична», «виглядають архаїчно», «довго демонстративно на камери тисли один одному руки», «звучав дуже акуратно, навіть так трохи поверхнево», «обросла легендами», «є чимало прикладів», «неймовірні краєвиди», «нормальні умови утримання», «тема банальна лише на перший погляд», «неймовірна історія політичного покеру», «цінний вантаж», «тривала реабілітація» і подібних.

Траплялися міркування журналістів — «експертні» думки, припущення тощо: «Роботи найпевніше триватимуть і завтра зранку, поки не розберуть завали» (пряме ввімкнення Оксани Солодовник). «І справді зрозуміло, що основним меседжем, основною власне потребою була демонстрація єдності всередині Європи» (пряме ввімкнення Наталії Фібріг). «Втім затягування грає проти Джонсона, він надто довго годує однопартійців обіцянками у той чи інший спосіб вирішити питання» (сюжет Ольги Кошеленко). «Цим підприємствам потрібне не тільки оновлення виробництва, але і зміна у ставленні до людей, на яких вони працюють» (сюжет Ірини Маркевич). «Словами можна не лише говорити, ними можна обіймати, втішати турбуватися й боротися» (сюжет Інни Лебеденко).

Траплялися і маркери авторизації: «хочу додати», «хочу сказати», «я хочу доповнити».

Ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власних міркувань. Ще журналісти тричі робили узагальнення: «це фрази-символи української боротьби, які вже знає кожен», «молоді мами зраділи і навіть захотіли після такої ініціативи народити ще», «гумором українці знімають напругу і висміюють ворогів».

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення.

У сюжеті про медпотяги було таке: «місяць тому він втратив обидві кінцівки». Крім того, що люди в принципі не говорять «кінцівки», ще й спробуйте з такого визначення зрозуміти, чи йдеться про руки, чи про ноги.

Не було бекґраунду терміну «шатдаун» у сюжеті про американську допомогу.

Не досить було гостя Михайла Самуся представляти лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень (по 2,5 на годину).

Геть непіднімною для сприйняття була ось така таблиця

Така велика кількість складних чисел, які треба порівнювати, та ще й при цьому тримати в голові дати, до яких різні числа відносяться, та ще й остання колонка червоним на темному тлі взагалі не читається.

І вживання журналістами слів, якими далеко не вся аудиторія послуговується, а отже й не сприймає: «начиненій різними гаджетами», «керувати цим гаджетом», «основним меседжем», «такий головний меседж», «стартапи», «трек почав набувати», «а нашими вже мемами». І уже згаданий «шатдаун» без бекґраунду.

Інші зауваження

Раз таки забули про фемінітив: «країні-агресору» (сюжет Ірини Маркевич).

Елементи політичного піару

Зробили чималий матеріал (і навіть не полінувалися намалювати інфографіку) про те, що зареєстрували цілковито популістський законопроєкт, який презентувала в синхроні співавторка — народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Саладуха. Законопроєктом пропонується майже в 10 разів збільшити одноразову допомогу при народженні першої дитини. Вигідна, звісно, тема. І навіть гроші, на думку депутатки, на це є, в тексті повідомлення було таке: «платити майже 400 тисяч гривень за дитину цілком можливо, якщо депутати вміло перерахують бюджет». Бюджет, якого нині не вистачає на виживання країни у війні. Народні депутати реєструють чимало екзотичних законопроєктів, які не факт що доходять навіть до сесійної зали. Тож така увага одному з подібних виглядає щонайменше дивно.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу російських наративів і токсичних медіаперсонажів цього дня не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень, у студії побувало 3 гості-ньюзмейкери. Якісними були обидва фронтові репортажі Юлії Кирієнко про роботу аеророзвідників батальйону «Ахіллес» під Бахмутом (оператори Іван Головач, Олег Мостовий) і Олександра Моторного про бойову роботу роти ударних безпілотників під Роботиним (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило).

Стандарти журналісти каналу порушували 427 разів. Це майже по 107 порушень на годину, або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 306 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 68 разів, третиною цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 40 разів порушували стандарт точності. Переважною більшістю цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом за кадром в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності і 3 рази — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — повідомлення про реєстрацію суто популістського законопроєкту, співавторкою якого є народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Саладуха.

Російських пропагандистських наративів та токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

14 березня

Білий Дім відповів Джонсону про допомогу Україні: Віддаємо перевагу сенатському законопроєкту.

На Харківщині чоловік підірвався на вибухівці.

Федерації журналістів: Польща має розслідувати перешкоджання роботі українських журналістів, які знімали торгівлю з РФ.

Сейм Литви закликав заборонити імпорт зерна з РФ і Білорусі на рівні ЄС.

Столтенберг: Росія втратила в Україні понад 350 тисяч військових.

Дві третини жителів країн НАТО підтримують подальшу допомогу Україні.

Під Києвом досі працює виробник чаю, власниками якого є росіяни.

15 березня

Доповідь Бундесверу: Німеччина не передає Україні ракети Taurus через особливості наведення цілей.

Уряд затвердив програму розвитку української мови до 2030 року.

Комітет міністрів Ради Європи непокоїться, що через 10 років справи Євромайдану досі на розгляді.

Кабмін офіційно визначив місце розташування Національного військового меморіального кладовища.

Спікер Джонсон припустив, що допомогу Україні та Ізраїлю все ж розділять.

Орбан у святковій промові попросив аудиторію допомоги «окупувати Брюссель».

Суд арештував чотирьох учасників «медійного блоку» Московського патріархату, який працював на ФСБ.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була типовою для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинні випуски новин (на початку години і «посередині»), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися випусками новин (10- і 15-хвилинними) і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися випусками новин (то 30-, то 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 10-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, який тривав 1 годину і 8 хвилин, далі була гостьова студія.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з гостьовими студіями, часом замість гостьових показували фільми.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: ефірні години починалися з випусків новин (різних за хронометражем без певної системи — то по 10, то по 13, по 15, а то й по 20 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: перші дві години починалися новинами різного хронометражу (35 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск, який тривав більш як годину, далі був документальний фільм і гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» вже традиційно була надзвичайно слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. В гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 2 репортажні сюжети та 2 прямі ввімкнення (ще 2 ввімкнення були не подієвими), в гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень, у гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення, в студії спілкувалися з 6 ньюзмейкерами.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була слабкою в репортажній частині: жодного репортажного сюжету, було 3 прямих ввімкнення з Одеси про наслідки ракетної атаки, але в них були мінімальні оновлення інформації, ще одне ввімкнення було взагалі неподієвим і неновинним. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 2 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень, у студії побувало 3 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 16 людей: 4 ньюзмейкери, 3 речники, одна радниця, 6 експертів і 2 учасники подій.

У гостях на Першому каналі Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувала 21 людина: 7 ньюзмейкерів, один речник, 9 експертів і 4 учасники подій.

У гостьових студіях на «Інтері» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, 3 експерти і 2 часники подій.

У гостях ефіру каналів ICTV та СТБ побувало 10 людей: 6 ньюзмейкерів, один речник і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 18 людей: 4 ньюзмейкери, 2 речниці, 2 експерти і 10 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» побувало загалом 8 людей: 3 ньюзмейкери, 4 експерти і один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представників фракції «Слуга народу» в ефірі побувало 5 (Арсеній Пушкаренко в ефірі «Ми — Україна», Ольга Василевська-Смаглюк в ефірі Першого каналу Суспільного, Роксолана Підласа в ефірі «Інтера», Олена Шуляк в ефірі ICTV та СТБ і Віталій Безгін в ефірі каналу «Рада»), сюди ж можна додати формально позафракційного, але делегованого «Слугою народу» першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка (в ефірі «Інтера»). Представники інших фракцій були в ці дві доби лише в ефірі Першого каналу Суспільного: Вадим Івченко («Батьківщина»), Ірина Фріз («Європейська солідарність») і Юлія Клименко («Голос»). В ефірі каналу «1+1» народних обранців не було. В ефірі каналу «Рада» також був представник «Слуги народу» в Київраді Андрій Вітренко.

Прикметно також, що в бюлетені «Парламентський тиждень» каналу «Рада» спікерами були 5 представників «Слуги народу», 2 представники депутатської групи «Довіра», 2 представники «Батьківщини» і одна представниця фракції «Голос».

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 355 разів за чотири години ефіру (в середньому — майже по 89 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушили 134 рази. Найбільше було відео та інформації, взятих з телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Стільки ж порушували і стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і одного разу — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналу Першого каналу Суспільного порушували 118 разів (це по 29,5 порушення на годину в середньому або ж по порушенню щодвіхвилини). Найчастіше порушували стандарт достовірності й більшістю з цих порушень були використанням телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 35 разів, майже все це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності було порушено 17 разів, усе це було некоректне використання картинки. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували загалом 455 разів. Це майже по 114 разів на годину або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. І це «персональний рекорд» каналу. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 314 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 99 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 20 разів, половину з цього становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 10 разів — стандарт повноти.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 425 разів, це більш як по 106 порушень на годину ефіру в середньому, або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 299 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації і 7 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 309 разів. Це більш як по 77 порушень на годину ефіру і значно більше одного порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 102 рази. Більше третини з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 38 разів, більшістю порушень були невідповідності картинки і тексту, як у сюжетах і БЗ, так і в прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 17 разів порушили стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності і було одне, але дуже грубе порушення стандарту балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 427 разів. Це майже по 107 порушень на годину, або ж майже по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 306 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 68 разів, третиною цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 40 разів порушували стандарт точності. Переважною більшістю цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом за кадром в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності і 3 рази — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — класичне «паркетне» БЗ+СХ про нагородження президентом військових.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 2 прояви політичного піару. Це вкрай незбалансована розмова з депутатом-«слугою» з Київради Андрієм Вітренком, де він виступав з серйозними звинуваченнями керівника Київського метрополітену, керівника департаменту транспорту КМДА, київського міського голови і депутатів Київради від фракції «УДАР». І був класичний «паркетний» матеріал про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — повідомлення про реєстрацію суто популістського законопроєкту, співавторкою якого є народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Саладуха.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналів «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного, ICTV та СТБ не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих телеканалу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: Ведучі Максим Сухенко і Наталія Островська,  військовий експерт Михайло Самусь в етері телемарафону «Єдині новини» («ТСН» / ютуб)