Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазнаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Ми — Україна» (6:00–10:00, 1 червня)

 Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: щопівгодини виходили 10-хвилинні випуски новин (на початку години і на 30-й хвилині), решту часу займали гостьові студії. Новини вела Марина Кухар, згодом — Ігор Пупков, гостьові студії вели пари ведучих: спочатку Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм, згодом — Марія Скиба з Максимом Сікорою.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про роботу українських мінометників на фронті,
• про те, що не можна знімати під час повітряних атак ворога,
• про заарештовані російські активи в різних країнах світу,
• про події на Білгородщині в Росії,
• про постачання Іраном зброї Росії,
• про реакції українців на ворожі обстріли,
• про звільненого з полону прикордонника Ореста Толочка,
• про роботу двох братів-близннюків, які розміновують Херсонщину.

Були прямі ввімкнення:

• 7 ввімкнень про наслідки падіння уламків збитої ракети в Деснянському районі Києва,
• про приготування до саміту в Молдові.

Гостями ефірного блоку були:

• Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про ворожі обстріли області, про евакуацію мешканців прифронтових міст, про примусову паспортизацію на окупованих територіях, про боротьбу окупантів проти українських партизанів, про ситуацію на Запорізькій АЕС.
• Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА, про початок будівництва деревообробного підприємства в області.
• Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про зменшення застави судді Верховного суду Князєву.
• Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки нічної ракетної атаки ворога по Києву.
• Сергій Братчук, голова громадської ради при Одеській ОВА, про оперативну ситуацію на Одещині, про активізацію обстрілів області ворогом, про виїзне засідання Ставки верховного головнокомандувача в Одесі, про призначення президентом нового очільника Одеської ОВА, про відімкнення електрики в області, про підготовку до пляжного сезону.
• Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про нічні ворожі обстріли Херсонської області.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони «Південь», про ситуацію з ракетоносіями.
• Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про підрив росіянами дороги Чернігів — Брянськ, про щоденні обстріли України з прикордонних російських областей, про незахищеність російських кордонів.
• Юрій Ігнат, речник командування повітряних сил ЗСУ, про подробиці ракетної ворожої атаки на Київ, про роботу ППО, про озброєння проти балістики, про значення літаків F16 для роботи ППО.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої на Донеччині, про інтенсивність застосування ворогом артилерії.
• Наталія Попова, радниця голови Харківської обласної ради, про наслідки нічних ворожих обстрілів Харківщини, про спробу ДРГ зайти на територію області, про ситуацію в Куп’янську, про хід відновлення електропостачання у звільнених і прифронтових населених пунктах.
• Дарина Герасимчук, Уповноважена президента з прав дитини, про план щодо пошуку та повернення викрадених Росією українських дітей, про 6 російських сценаріїв викрадення українських дітей.
• Сергій Грабський, полковник у відставці, про необхідність ударів України по військових цілях на території Росії, про успішність контрнаступу без переваги в авіації, про останню ракетну атаку ворога на Київ, про можливості розвитку української далекобійної зброї, про ситуацію в Бахмуті.
• Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, про посилення інституційних зв’язків України з НАТО, про гарантії безпеки України до вступу до НАТО.
• Оксана Мельничук, політична оглядачка в Парижі, про міжнародну політику французького президента Макрона щодо підтримки України.
• Андрій «Уж», командир самохідної артилерійської батареї, про бої на східному фронті.

Крім того, в ефірі періодично робили коментовану ведучими трансляцію з місця падіння уламків у Деснянському районі Києва.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було рекордно багато для каналу порушень стандарту — 99 разів за чотири години ефіру. У 6 випадках подавали неперевірену інформацію з інтернету: раз «посилалися» на телеграм-канал київського міського голови Віталія Кличка, решту разів — на неназвані телеграм-канали, в тому числі російські.

48 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. У такий спосіб багаторазово «посилалися» на Київську ОВА і мерію столиці. Також розмиті «посилання» звучали на Херсонську ОВА, Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, Нацполіцію і Мінекономіки. Крім того, було дуже багато геть розмитих псевдопосилань: «в місцевих ЗМІ повідомили», «за даними ізраїльських ЗМІ», «повідомляють моніторингові групи», «повідомила місцева влада», «столична влада повідомляє», «очевидці кажуть», «за даними місцевих», «за даними розвідки» тощо.

Як це часто буває в телемарафоні (не лише у блоках «Ми — Україна»), під час надзвичайних подій чомусь різко зростає кількість повністю абстрактних псевдопосилань на джерела. Так і цього дня в ефірі каналу було 24 таких «посилання». Надзвичайною популярністю у журналістів користуються псевдо «попередньо» і «знаємо» (були по 7 разів), «відомо» і «стало відомо» (6 разів). Крім того були: «як ми бачимо», «за уточненими даними», «з’явилося відео», «за інформацією, яка є зараз», «за попередньою інформацією» і «за попередніми даними». Ще 7 разів подавали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань.

Було також 14 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть у Міненергетики», «кажуть» (мінометники, хлопці тощо), «за словами саперів», «організатори обіцяють», «у міській владі нагадують», «говорять енергетики», «багатьох це обурює», «на думку експертів», «аналітики припускають» і подібні.

Стандарт точності інформації

Порушували 34 рази. 20 із них були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про стан поранених 26 травня після обстрілу психіатричного будинку в Дніпрі. Ведуча казала про поранену 52-річну медсестру, а показували літнього чоловіка в лікарняному ліжку; казала про те, що «80-річний пенсіонер втратив руку», а показували молодого чоловіка в ліжку, який активно жестикулював саме рукою. У сюжеті Олександри Стасишин показували архівне відео зруйнованого Маріуполя, а геотитр частково був «Львівська область».

Великі тексти у псевдоаналітичному сюжеті Дарини Добровольської «перекривалися» абияким архівним відео — звична доля подібних сюжетів. Наприклад, говорили про конфісковані активи російських олігархів і показували при цьому друк доларів. Або говорили про Польщу та Естонію — і показували сесійну залу Європарламенту. Говорили про галузевих експертів, а показувати політикиню фон дер Ляєн тощо.

Ще одна дотична проблема — хаотичний монтаж відео. Повідомлення про заяву Джона Кірбі «перекривали» архівним відео Білого дому і Капітолія. То де Кірбі сидить? Склейки на кшталт «план сесійної зали Європарламенту» + «крупний план Урсули фон дер Ляєн на трибуні» виглядали так, ніби вона очолює Європарламент, а не Єврокомісію.

Повідомлення про саміт у Кишиневі «перекривали» абияк. Говорили, наприклад, про міністерку внутрішніх справ Молдови, а показували фон дер Ляєн і Санду. Повідомлення про ситуацію з безпекою Запорізької АЕС «перекривали» невідповідним архівним відео. До того ж показували план фасаду станції з написом «ЗАЕС», а геотитр був чомусь «Київ».

Ще зведення Генштабу «перекривали» непогано намальованою динамічною мапою. Але оскільки мапа була динамічною, то на ній показували щоразу не ті ділянки фронту, про які говорила ведуча за кадром.

Час від часу «ілюстрація» до прямих ввімкнень кореспондента з місця падіння уламків ракети в Києві геть не відповідала поточним словам кореспондента. Невідповідним було й «ілюстрування» прямого ввімкнення з Молдови. Традиційно невдалими були численні спроби «ілюструвати» якимось відео (ключове слово «якимось») розмови з гостями.

Було кілька грубих фактичних неточностей. Ведуча Марина Кухар у випуску о 6:30 повідомляла таке: «Нічна атака по столиці забрала життя двох дітей і одного дорослого. ... Загиблим діткам — близько 5, 6 і 12 років». У другому реченні йшлося про трьох дітей, хоча в першому журналістка заявила про двох. Насправді загинула одна дитина. І їй було 9 років.

Загалом в ефірі каналу кілька разів говорили, що загинула 12-річна дівчинка. Але починаючи з гостьової студії о 9:10 йшлося вже про 9-річну дівчинку. Оскільки в усіх цих випадках ведучі не робили посилань на джерела інформації (!), глядачі так і не дізналися, зокрема, що Нацполіція спочатку повідомляла, що загинула 11-річна дівчинка, а згодом виправилася, що загинула 9-річна. Звідки редакція взяла 12-річну дівчинку — загадка.

У сюжеті Дарина Добровольська казала: «Ідеться про п’ять і чотири мільйони доларів». Щоби ніхто ненароком не подумав, що йдеться про дев’ять мільйонів, краще сказати «п’ять цілих і чотири десятих» чи «близько п’яти з половиною».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня за порушеннями стандарту канал встановив персональний рекорд — 208 порушень за чотири години ефіру! 188 разів журналісти висловлювали свої суб’єктивні думки в новинах. Велика кількість емоційних оцінок: «нелюди атакували», «знову паніка», «вибухові реакції українців», «дивом вцілів», «одинадцять страшних місяців», «на жаль, є загиблі та поранені», «трагедії», «лунали потужні вибухи», «смертельні уламки», «картина тут, хочу сказати, дійсно жахає», «реакція її була жахливою», «жахлива трагедія», «і добрим цей ранок точно тут не назвеш», «були в шоці», «на щастя, вціліла», «розкішні маєтки», «веселі та відчайдушні», «соцмережі вибухають», «безпрецедентні заходи безпеки», «працюють із шаленою інтенсивністю», «залишається головною інтригою», «це потужний сигнал» і багато інших. Також була велика кількість «закликав» і «наголосила». Знову з’явилися «самопроголошеної влади Мінська», замість неурочистої «самоназваної».

Один приклад хочу розібрати окремо. Спочатку Владислав Паливода в перших прямих ввімкненнях робив висновок-припущення: «Імовірно, саме туди люди бігли, щоб укритися від ракетного обстрілу, але, на жаль, троє людей не встигли туди добігти й загинули». Такий самий висновок казала й ведуча новин Марина Кухар: «Між оголошенням повітряної тривоги і першими вибухами минуло не більше 5 хвилин. Тож багато людей просто не встигли спуститися до сховищ». Згодом Паливода довідався від чоловіка загиблої жінки, що все було інакше: добігти встигли, але їх не пустили в бомбосховище, тому вони загинули від падіння уламків. Проте ведуча продовжувала повторювати старий висновок у наступних випусках новин. Згодом цей же — вже очевидно хибний! — висновок продовжував повторювати в новинах і наступний ведучий Ігор Пупков. От що то значить текст у суфлері. Також, на мою думку, це доволі переконливий приклад того, чому журналістам новин не слід вдаватися до власних висновків і припущень.

Ще у 8 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні думки. 6 разів журналісти робили безпідставні узагальнення: «відтворюють рік, який змінив українців назавжди», «українці боряться з ворогом не лише зброєю, а ще й гумором», «українці намагаються не втрачати гумору», «місцеві мешканці від таких вибухів шоковані». Було ще таке: синхрон чоловіка на вулиці, який казав, що «залякати вже не вдасться». А далі був текст авторки сюжету: «в цьому переконані всі українці». Ось прямо «всі»?

Обидва ведучих новин у п’яти випусках жодним чином не маркували ймовірну цитату, відтак вона звучала як їхні міркування: «Підвищення ціни — це вимушений крок, аби ми змогли пережити наступну зиму. І це зростання вартості кіловата навіть менше, аніж пропонували у комісії НКРЄ». Ведучий Богдан Машай нечітко маркував межу цитати заступниці міністра оборони Ганни Маляр, відтак частина цієї читати сприймалася як його особиста думка.

Стандарт повноти інформації

Було 23 порушення стандарту. У чотирьох повідомленнях про саміт європейської політичної спільноти в Молдові говорилося, що там зустрічаються лідери 47 держав, але жодного слова про те, яких саме держав, сказано не було. Той випадок, коли слід було позначити рівень представництва, наприклад, назвавши хоча би групи країн.

Ведуча новин казала: «І зараз на мапі України весь схід червоний», та показували мапу в малесенькому віконечку. Навіть тим глядачам, які добре знають географію, важко було б точно визначити області. «Весь схід» — це занадто загально. В цій ситуації слід чітко називати області, в яких оголошено повітряну тривогу.

Ведуча новин казала: «Пропонували у комісії НКРЄ». Майже гарантовано більшість телеглядачів не знають, що означає ця абревіатура. Частина аудиторії не знає і що означає повна назва комісії, тож тут необхідним був бекграунд.

У 6 випусках новин не титрували синхрони місцевих жителів, які стали очевидцями падіння уламків у Деснянському районі Києва.

У сюжеті Ростислава Сисоєва не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». У сюжеті Дарини Добровольської не досить було представляти Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Олексія Буряченка як «політолога». Гостьові ведучі представляли Сергія Грабського як «полковника», забуваючи додати «у відставці». Без цієї згадки він виступає як учасник подій, зі згадкою — як експерт. Не досить було представляти й гостю Оксану Мельничук як «політичного оглядача в Парижі» (це дослівно). «Оглядачки» чого, якої саме інституції, принаймні?

Бекґраундове відео в повідомленні про зменшення застави ексголові Верховного Суду Князєву не було титроване датою.

У повідомленні про підвищення тарифу на електроенергію у відео не було інтершуму. І так у чотирьох випусках новин.

Стандарт доступності подачі інформації

9 разів порушували стандарт. Ведучі новин казали без розщифровки у п’яти випусках вже згадану абревіатуру НКРЄ.

В інфографіці щодо російських військових кораблів у трьох морях було дуже багато інформації й замало часу цю інформацію осягнути.

У сюжеті Вікторії Дмитренко був цілий огляд дописів українців у соцмережах як реакцій на ворожі обстріли, але кожний скриншот був на екрані менше секунди, тож вчитатися глядачі не мали змоги.

Ведучий Богдан Машай казав таке: «Має сформуватися новий кластер у регіоні, який дасть потужний імпульс».

Ведучий Максим Сікора говорив про програму «Вring Kids Back UA». Це той випадок, коли слід обов’язково, крім оригінальної назви, перекладати її українською.

Етичні порушення

В уже згаданому сюжеті Вікторії Дмитренко чи не єдиний скриншот із соцмережі, який можна було встигнути прочитати (бо він був на екрані довше за інші), містив на чільному місці ненормативну лексику «й...бана р...сня». Хоча я згоден, але ж це було в ефірі о 8:40, коли телевізор можуть дивитися малі діти.

Інші зауваження

Якось нелогічно, як на мене, працює канал із полівікнами в кадрі. У кадрі — чотири вікна. Найбільше — відеотрансляція з місця падіння уламків ракети в Києві, два менших — ведучі у студії і найменше, яке ледь видно, та ще й із різними бісерними титрами — гість Сергій Братчук. Логічно в найбільшому вікні має бути гість, який говорить, тобто є основним змістовним елементом. Трансляція з місця падіння уламків, — безумовно, цікава глядачам, але в цей момент є змістовно другорядною, бо гість студії говорить на зовсім інші теми. Ведучих цілком можна було й не показувати до того моменту, як хтось із них ставить запитання. А так вийшла перевернута логіка кадру й у такому вигляді це тривало цілих 2,5 хвилини на початку розмови з Братчуком. Майже вся розмова з речником Херсонської ОВА Олександром Толоконніковим була з такою ж побудовою кадру.

У прямих ввімкненнях із Деснянського району Владислав Паливода навіщось весь час поривався розповідати і про «схожу ситуацію» в Дніпровському районі. У прямому ввімкненні з місця події логічно розповідати лише про те, що відбувається чи відбувалося на місці події, а не у будь-якій іншій точці міста, держави чи планети. І друге зауваження. Мінімум двічі прямі ввімкенння Паливоди були дуже якісними. Саме ті, в яких кореспондент розповідав, що відбувається на місці події в момент ввімкнення. У решті своїх ввімкнень він намагався розповідати те, що вже розповідав у попередніх. І там все зводилося до штампів, суб’єктивних оцінок і міркувань тощо.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Наталія Попова, радник голови...» (ведучий Богдан Машай), «Оксана Мельничук, політичний оглядач» (ведучий Богдан Машай і в титрі), «країна-окупант» (ведучий Максим Сікора), «міністр внутрішніх справ Молдови заявила» (ведуча Марина Кухар), «Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, вона наголосила» (ведуча Вікторія Малосвітна).

Елементи політичного піару

У повідомленні про виставку в Українському домі була зовсім необов’язкова згадка про першу леді Олену Зеленську і її цитата.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу складалася з одного репортажного сюжету, 8 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 3 ньюзмейкери.

Серед численних прямих ввімкнень кореспондента каналу Владислава Паливоди з місця падіння уламків збитої ракети в Деснянському районі Києва як мінімум два були доволі якісні.

Цього дня редакція каналу встановила персональний рекорд за кількістю грубих порушень стандартів. Загалом це робили 374 рази — 93,5 порушення на годину в середньому. Подібне «досягнення» могло стати й абсолютним рекордом телемарафону, якби його цього ж дня не побив телеканал «Інтер». Загалом середня кількість порушень стандартів на каналі «Ми — Україна» у другому кварталі цього року невпинно зростає.

1 червня журналісти каналу найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 208 разів, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 99 разів, майже половину порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, також було багато абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності порушували 34 рази, більшість із цих порушень — невідповідності картинки тексту чи словам гостей, суто фактичних порушень було небагато, але серед них траплялися надзвичайно грубі. 23 рази в різні способи порушували стандарт повноти, 9 разів — стандарт доступності подачі інформації. Було одне грубе етичне порушення — ненормативна лексика на екрані.

Був один прояв політичного піару — позитивна згадка й цитування першої леді Олени Зеленської. Російських наративів та токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу не було.

Суспільне (12:00–16:00, 1 червня) 

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу кожна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин, щоправда, дуже різнилися за хронометражем — то 15, то 20, то 25, то 30 хвилин. Новини вів Дмитро Грінченко, гостьові студії по черзі вели Анатолій Єрема й Ганна Чередниченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про сім’ю з Умані, яка втратили двох дітей під час ракетного удару по житловому будинку,
• про дитбудинок сімейного типу з Донеччини, який двічі втікав від російської окупації,
• про повернення людей у звільнене Богородичне Донецької області,
• про 11-річного школяра-волонтера з Кропивницького,
• про дітей, які народилися після загибелі своїх батьків на фронті,
• про чернігівських волонтерів, які відновили для ЗСУ російський броньовик,
• про нацгвардійця бригади «Червона калина», який проходить реабілітацію після поранення.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про саміт європейської політичної спільноти в Молдові,
• про наслідки падіння уламків збитої ракети в Деснянському районі Києва,
• про наслідки денного ворожого обстрілу Харкова,
• про мистецьку акцію в Полтаві до Міжнародного дня захисту дітей,
• про ситуацію з укриттями в Києві.

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Сінкевич, міський голова Миколаєва, про те, як у місті контролюють роботу укриттів.
• Ігор Терехов, міський голова Харкова, про те, як у місті контролюють роботу укриттів.
• Роксолана Підласа, народна депутатка від фракції «Слуга народу», про другий етап програми «єВідновлення», про проблеми з роботою місцевих комісій.
• Олег Синютка, народний депутат від фракції «Європейська солідарність», про другий етап програми «єВідновлення», про протидію корупції при компенсуванні зруйнованого чи пошкодженого житла.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки денного ракетного удару по Харкову, про обстріли інших громад області.
• Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про кількість загиблих, кількість і стан поранених, про ліківідацію наслідків нічної ракетної атаки на Київ, про питання щодо закритого укриття, внаслідок чого загинули люди, про проблемну ситуацію з укриттями в Києві.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про ситуацію на південних ділянках фронту, про контрбатарейну боротьбу проти ворога на лівому березі Дніпра, про використання ворогом авіабомб проти мирних населених пунктів.
• Валерій Шершень, речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті в Запорізькій області, про обстріли прифронтових населених пунктів.
• Ганна Бородіна, психологиня, про те, як підтримувати психічне здоров’я і працездатність в умовах постійних тривог і ракетних атак.
• Оксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки, про можливості повернення вкрадених Росією українських дітей, про участь Білорусі у викраденні українських дітей.
• Микола Давидюк, директор аналітичного центру «Політика», про меседжі президента Зеленського на саміті європейської політичної спільноти в Молдові, про ймовірності приїзду Путіна до Туреччини на інавгурацію Ердогана.
• Наталія Птуха, синоптикиня Укргідрометцентру, про 5-й рівень пожежної небезпеки по Україні, про прогнози погоди на літо.
• Іван Ступак, ексспівробітник СБУ, про можливі впливи подій у Білгородській області на перебіг війни в Україні, про прогноз розвитку дій РДК і ЛСР.
• Геннадій Рябцев, директор проєктів у НТЦ «Психея», про підстави й наслідки підвищення тарифу на електроенергію для населення.
• Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про підстави й наслідки відвищення тарифу на електроенергію для населення.
• Іманс Лієпіньш, журналіст і письменник із Латвії, про україно-латвійські відносини після обрання нового президента Латвії.
• Карина Павлова, представниця женевського осередку Українського товариства Швейцарії, про всесвітню кампанію українських громад на захист дітей.
• Дмитро Новицький, голова асоціації «Укрводоканалекологія», про ймовірність підвищення комунальних тарифів на холодну воду,
• Мойсей Бондаренко, скрипаль і військовослужбовець ЗСУ, про музику під час війни, про «Музичний фронт».
• Роман Бондарчук, артдиректор і член Наглядової ради кінофестивалю DocudaysUA, про фестиваль документального кіно DocudaysUA.

Крім того, в ефірі була трансляція онлайн-виступів омбудсмана Дмитра Лубінця й першої леді Олени Зеленської на Українському національному форумі до Міжнародного дня захисту дітей.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

П’ятдесят два грубих порушення ключового стандарту за чотири ефірних години! 43 з них були інформацією, поданою без перевірки з інтернету. Не новини, а огляд телеграм-каналів: національної поліції, міністра внутрішніх справ Клименка, президента Зеленського, Офіса генпрокурора, київського міського голови Кличка, голови Київської МВА Попка, Київської ОВА, Херсонської ОВА, голови Дніпропетровської ОВА Лисака, заступниці міністра оборони Маляр.

Крім того, «посилалися» на телеграм-канали Російського добровольчого корпусу й легіону «Свобода Росії», міністерства оборони Росії, губернатора Білгородщини і «низку російських телеграм-каналів». У повідомленні про вибух у Шебекіно використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів. І навіщо тоді телебачення?

Також посилалися на фейсбук Новокаховської МВА і Оперативного командування «Південь». Твітери Блінкена й Кулеби. Вебсторінки СБУ і фестивалю документального кіно.

Оскільки редакція Суспільного (на відміну від колег по телемарафону) принаймні чесно каже, де бере інформацію, то й узагальнених розмитих псевдопосилань у них менше. За промоніторині чотири години таких було всього шість:: «за словами киян», «про це повідомляє Нацполіція», «це інформація від Херсонської обласної адміністрації», «наша розвідка все це заперечує», «місцеві також розповіли» і «за словами місцевих».

Було два абстрактних посилання. Ведучий Анатолій Єрема казав: «Була інформація, що вони не могли потрапити в укриття». Йшлося про принциповий момент, тож слід було чітко назвати джерело такої інформації. Від журналістки «Радіо Свобода» у прямому ввімкнені звучало «наразі вже відомо». Ще було одне узагальнене псевдо на авторство думки: «державної або військової адміністрації. Вони також обіцяють».

Стандарт точності інформації

Було 15 різних порушень стандарту. У трьох випадках невідповідно тексту «перекривали» повідомлення в новинах. Наприклад, у повідомлення про саміт у Молдові ведучий говорив про фон дер Ляєн, а показували Зеленського, говорив про Зеленського, а показували Макрона тощо.

Двічі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення. Ще 6 разів невдало «ілюстрували» розмови з гостями. Як «ілюстрацію» до розмови з речником Київської МВА Михайлом Шамановим показували фото, на одному з яких був частково зруйнований триповерховий будинок. Речник докладно розповідав про всі ушкодження будинків у трьох районах Києва, і максимальними зі згаданих були вибиті вікна та двері. Тобто це фото явно не мало стосунку до конкретно цієї ракетної атаки ворога.

І ще: чому будь-які розмови із синоптиками про погоду «ілюструють» просто якимись красивими краєвидами?

З фактичних неточностей ведучий Дмитро Грінченко у двох випусках новин казав: «Там на поліклініку і сусідній будинок упали уламки збитої ракети». Насправді ж уламки впали поряд із поліклінікою та будинком, жодної інформації про влучання уламків у самі ці будівлі не було.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 26 разів, 24 з них були оцінками журналістів у новинах та підводках. Переважно це була лексика урочистого стилю («зазначив», «закликав» тощо). У прямому ввімкненні Ганна Железняк роздавала «корисні поради» (що точно не є функцією новин), на кшталт: «Якщо ж ви потрапили у ситуацію, коли під час повітряної тривоги укриття зачинене — це пряме порушення ваших прав. Ви можете негайно телефонувати у поліцію за номером 101 або в рятувальну службу за номером 1551. Також ви можете дзвонити в райдержадміністрацію за телефонами, вказаним у них на сайті». До слова, 101 — це телефон рятувальників, а не поліції. Ще двічі ведуча гостьовох студії не авторизувала власних оцінок.

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення. У першому повідомленні про саміт у Кишиневі не сказали, які саме країни представлені.

Стандарт доступності подачі інформації

Двічі використовували запозичення «меседж», якого частина аудиторії не зрозуміє.

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви. «З психологом Анною Бородіною» (ведучий Анатолій Єрема), «Наталія Птуха, синоптик Гідрометцентру» (титр на гості, цікаво, що в її представленні ведучий Єрема говорив правильно «синоптикиня»), «Катерина Грузд, секретар...» (титр у сюжеті Анастасії Лози).

Елементи політичного піару

У повідомленні про скасування київського форуму до Дня захисту дітей невиправдано наводили великий фрагмент з онлайн-виступу першої леді Олени Зеленської.

Резюме

Новинна складова каналу була цього дня такою: жодного репортажного сюжету, більше того — всі сюжети були нарисовими, що для інформаційного каналу неправильно. Було 5 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було нерепортажним). У студії каналу за досліджених чотири години побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. Якісним було пряме ввімкнення В’ячеслава Мавричева з Харкова про наслідки ракетного удару по місту. Із сюжетів якісними були нариси Карини Бугайченко про родину з Умані, яка втратили двох дітей під час ракетного удару по житловому будинку (оператор Іван Корж), й Анастасії Галасюк про повернення людей у звільнене Богородичне Донецької області (оператор Олександр Буряк).

За чотири години ефіру каналу було 96 порушень стандартів (у середньому 24 порушення на годину). Найбільше порушували стандарт достовірності інформації — 52 рази. Переважно це була інформація, подана без перевірки з соцмереж і телеграм-каналів. 26 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і підводках. Стандарт точності порушували в різні способи 15 разів, стандарт доступності інформації — два рази, стандарт повноти інформації — один раз. Інші стандарти не порушували.

Був один випадок політичного піару — невиправдане цитування першої леді Олени Зеленської. Російських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірі каналу не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00, 1 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною. Кожна ефірна година починалася короткими (10–15-хвилинними) новинами і продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуску — Олексій Фадєєв, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв й Ірина Баглай.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про наслідки авіабомбардування Торецька на Донеччині,
• про наслідки ракетної атаки Києва,
• про саміт у Молдові,
• про роботу укриттів у Києві,
• про ракетну тактику ворога,
• про конференцію «UA: війна. недоспівана колискова»,
• про вшанування пам’яті загиблих у війні українських дітей у Берліні,
• про відвідини військовими хворих дітей в «Охматдиті»,
• про ситуацію на різних ділянках фронту,
• про події на Білгородщині,
• про реакції Заходу на події на Білгородщині,
• про реакції російського суспільства на останні події,
• про всиновлення дітей-сиріт під час війни,
• про посівну на Одещині,
• про українське виробництво міндобрив для аграріїв,
• про робочу поїздку спікера Руслана Стефанчука до Литви,
• про жительку Миколаївщини, яка втратила сина,
• про братів-близнюків, які розміновують Херсонщину,
• про родину переселенців із Маріуполя.

Були прямі ввімкнення:

• про денний ракетний обстріл Харкова,
• про українську акцію у Брюсселі щодо останніх ракетних обстрілів України,
• про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,
• про новий пакет американської збройової допомоги,
• про саміт в Молдові.

Гостями ефірного блоку були:

• Дмитро Ратніков, голова Деснянської райадміністрації Києва, про наслідки падіння уламків ракет і про ситуацію з зачиненими укриттями.
• Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про ситуацію в Бахмуті й на інших ділянках фронту, про нічну ракетну атаку ворога по Києву, про ракетні спроможності ворога в майбутньому, про зв’язок ворожих ракетних обстрілів тилу з очікуванням українського контрнаступу, про законодавчі нововведення щодо армії, про перспективи вступу України до НАТО.
• Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, про велику кількість незаповнених суддівських вакансій.
• Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, про подробиці встановлення українською владою місця перебування викрадених дітей, про сценарії викрадення дітей росіянами, про участь Білорусі у викраденні українських дітей.
• Олександр Ткаченко, міністр культури й інформаційної політики, про усунення Росії від головувань у комітетах ЮНЕСКО, про створення електронних реєстрів культурної спадщини, про зміни керівників культурних закладів.
• Ірина Борзова, членкиня Комітету ВР з питань молоді і спорту, про участь російських спортсменів у міжнародних змаганнях, про перспективи участі росіян у майбутній Олімпіаді, про питання участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях через допуск туди росіян.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію під Бахмутом і на інших ділянках фронту, про ротації і склад військ ворога, про їхню підготовку до оборони, про вплив подій у Білгородській області на події на фронті.
• Оазу Нантой, молдовський політик і політичний аналітик, про підсумки саміту європейської політичної спільноти в Молдові, про двосторонні відносини між Україною та Молдовою й питання врегулювання ситуації з окупованим Придністров’ям, про ризики ескалації з боку окупованого Придністров’я.
• Юрій Мацик, директор департаменту фіксованого інтернету Мінцифри, про відновлення інтернету і зв’язку у прифронтових зонах, про пілотний проєкт для Посад-Покровського на Херсонщині, про плани перенесення комунікацій під землю, про підготовку операторів до ймовірних блекаутів взимку, про інтернет у потягах.
• Артем Некрасов, в.о. директора Держпідприємства «Гарантований покупець», про причини підвищення тарифів на електроенергію для населення, про ймовірності відімкнень електрики влітку.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція відповіді президента Володимира Зеленського на запитання каналу «Інтер» щодо загибелі людей у Києві (під час пресконференції президента на саміті в Молдові).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 66 разів. У 9 випадках брали інформацію й відео з інтернету без перевірки. «Посилалися» на телеграм-канали київського міського голови Віталія Кличка й Російського добровольчого корпусу. Використовували відео з телеграм-каналів Держприкордонслужби, 3-ї окремої штурмової бригади, з анонімних телеграм-каналів «Труха», «Одесса инфо», «Украина сейчас». І з анонімних російських телеграм-каналів «БелПлюс», «Жесть Белгород», «Ваzа», «Москва Live», «catars_is» та інших. Інколи під час використання відео з ворожих телеграм-каналів на «Інтері» дають титр «відео РФ (країни-агресорки)». Але проблема в тому, що навіть таке попередження не додає цьому відео мінімальної достовірності.

У 20 випадках журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання: на різні військові адміністрації, Офіс президента, Генштаб, Міненерго, Мінагрополітики, обласну поліцію Київщини й поліцію Одеси, Академію держприкордонслужби в Хмельницькому, «РДК» і легіон «Свобода Росії». Та ще більш розмиті: «люди кажуть», «офіційна влада твердить», «люди стверджують», «російські медіа почали сипати повідомленнями» та інші.

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «за останньою інформацією відомо», «ми знаємо», «наскільки мені відомо», «за попередніми оцінками», «за офіційними даними», просто «офіційно» чи «за неофіційною інформацією», «зазначають джерела». Ще в 7 випадках подавали фактичну інформацію взагалі без посилань.

Найбільше — 22 — було узагальнених псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Так «посилалися» на когось невідомого в КМДА і Київській МВА, в Силах протиповітряної оборони й Головному управлінні розвідки, в Офісі президента й «Черкаси Азоті». Було дуже багато взагалі розмитих і невизначених «посилань»: «правоохоронці закликають», «запевняють люди», «місцеві з ними не згодні», «за версією росіян», «кажуть військові», «кажуть сапери», «наполягають піротехніки» «відзначають політологи», «як зазначають самі фермери», «стверджують фахівці хімічної галузі», «кажуть експерти». Або ще ось таке цікаве: «Так ці напади називають співрозмовники газети Financial Times».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів. У 19 випадках картинка не відповідала тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про наслідки обстрілу Херсона говорили про поранених — показували будинок, говорили про пошкоджений будинок — показували пошкоджені автівки тощо. Або таке: повідомлення про загибель курсанта Академії Держприкордонслужби у Хмельницькому «перекривали» архівним відео урочистого маршу на плацу, не позначеним як архів. У сюжеті про події в Росії за кадром казали про «удари по столиці», а показували вибух у Білгороді. У сюжеті про родину переселенців із Маріуполя до Дніпра раптом з’явилося відео, як у Києві діти біжать до укриття. А все тому, що авторці сюжету раптом захотілося абстрактно поміркувати на тему дітей і війни.

Чотири прямих ввімкнення «ілюстрували» невідповідним відео. Наприклад, у прямому ввімкненні про наслідки обстрілів Дніпропетровщини кореспондентка казала про пошкодженуу вибухом багатоповерхівку — показували зруйнований приватний будинок, говорила про зруйнований приватний будинок — показували багатоповерхівку. У чотирьох випадках не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями.

Були дві суто фактичних помилки. Ведучий Олексій Фадєєв говорив: «10 балістичних ракет "Іскандер", випущених російськими терористами і близько 8 хвилин аби сховатися». Балістичних ракет було 7, ще 3 були крилатими. Й оцінка про 8 хвилин між початком повітряної тривоги й падінням уламків була сумнівною, бо різні люди озвучували різні оцінки: і 5 хвилин (очевидці в синхронах телемарафону), і 6 хвилин (мер Кличко), але ніхто, крім ведучого, в ефірі не казав про 8 хвилин.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня редакція побила всі можливі рекорди з порушень цього стандарту — їх було 326 за чотири години ефіру! Більшість (309) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Значною частиною, як і завжди, були суто емоційні оцінки: «пекельний травень», «країна-агресор наче оскаженіла», «найспекотніше було», «страшну атаку», «діряве небо», «один із найгучніших воєнних злочинів РФ», «потужних промов», «страшна офіційна статистика», «фортеця практично знищена», «крик душі», «укриття, що мають жахливий стан», «безжально обстрілювали»,«смертоносного залізяччя», «це божевілля», «під зливами снарядів і бомб» тощо і тощо. Лише слово «трагедія» вживали 7 разів. Зашкально великою була також кількість лексики урочистого стилю («наголосила», «заявив», «зазначив» тощо).

Чимало було категоричних «експертних» тверджень із різних приводів: «А тим часом у Кремлі вже й не знають як латати інформаційні дірки» (ведучий Олексій Фадєєв). «На Одещині у 2023 очікується більший врожай зернових, ніж торік» і «Аграрії адаптувалися до нових викликів» (ведуча Ірина Баглай). «Тож українське громадянське суспільство за кордоном робить свою справу» (пряме ввімкнення Олени Абрамович). «Ще одна мета командування російської орди — виснажити систему української протиповітряної оборони, адже проти відносно дешевих дронів-камікадзе іранського виробництва в умовах масованих атак ми змушені використовувати для захисту зокрема і дорогі ракети, аби звести на нуль ці намагання Росії залякати нас, атакуючи мирні міста» (сюжет Михайла Манилюка). «Для Кремля що точкові удари по території РФ, що прорив кордону чи наліт ворожих безпілотників несуть чималі ризики, бо окрім розпорошення військових сил створюють внутрішню напругу в суспільстві і змушують росіян добряче хвилюватися» (сюжет Ірини Іванової та Світлани Чернецької). «І хоча у світі не існує механізму повернення дітей з депортації, Україна робить для цього все можливе» (сюжет Олени Мендалюк).

Сюжет Ганни Басової про продовження бойових дій на російській Білгородщині починався зі слів: «Від вибухів цієї ночі прокидалися не лише кияни». До чого тут кияни?! У телемарафоні загалом, і на «Інтері» зокрема, існує хибна традиція робити сюжети про те, що відбувається в Росії, в суто іронічній тональності. Наприклад: «А в міноборони країни-агресорки свято просто не припиняється, там укотре роздали медальки за безславний торішній відступ з-під Києва». «Локшину від придворних експертів, кровожерливих телеведучих та кремлівських кар’єристів росіяни слухняно споживають уже два десятки років і вірити у їхні байки можуть ще довго» (сюжет Ірини Іванової та Ольги Жидецької). Наче ж новини — не для жанру фейлетонів?

Ще у 9 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні судження. Слід додавати «на мою думку», коли кажеш щось таке: «Мінцифри славиться тим, що вони заявляють щось і швидко роблять, революційне таке міністерство, ми вже до того звикаємо» (ведуча Ірина Баглай).

Було 7 безпідставних узагальнень: «малеча залишилась задоволеною», «побачивши військових, діти наче на мить забули про свої хвороби», «місцеві жителі вже звикли до такої близькості фронту», «цей місяць напевно запам’ятали всі українці», «провини своєї... росіяни категорично не бачать», «погоджуються всі лідери», «аграрії встигли адаптуватися до нових викликів».

У сюжеті Ірини Іванової велика (із трьох речень) цитата якихось неназваних «співрозмовників газети Financial Times» не мала очевидних меж, тож частина цитати сприймалася як думка журналістки.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів. У всіх численних матеріалах про саміт у Молдові (від коротких усних повідомлень у новинах до прямих ввімкнень і сюжетів) говорилось про участь у заході «лідерів понад 40 країн». Точну кількість (47) назвали лише один раз наприкінці, але так повністю і не пояснили, які саме країни були представлені, лише вибірково називали окремих лідерів.

У сюжеті Михайла Манилюка не досить було представляти Дмитра Васильєва як «військового (в сенсі воєнного) аналітика». Ба більше, чому він став на «Інтері» «воєнним аналітиком» — незрозуміло. Досі він був в ефірі марафону «експертом з усіх на світі питань», крім воєнних.

У сюжеті Ганни Басової один із синхронів не був титрований, тож було геть незрозуміло, хто цей чоловік — якийсь місцевий чиновник чи простий житель російської Білгородщини. У сюжеті Олени Мендалюк не був титрований синхрон Уповноваженої президента з прав дитини Дарини Герасимчук. Не досить було в сюжеті Ірини Іванової та Ольги Жидецької представляти Андрія Миселюка лише як «політолога».

Михайло Манилюк у сюжеті згадував різні ракетні та дронові обстріли ворогом Києва у травні, але кожного разу забував сказати, про який саме день він розповідає.

У сюжеті Михайла Манилюка архівне відео влучання ракет по київських вулицях не було титроване датами. Глядачі могли сприйняти його як сьогоднішнє. Не було титроване датами також бекґраундове відео попередніх вибухів у Росії в сюжеті Ганни Басової. У сюжеті Ірини Іванової так само не титрували датами бекґраундове архівне відео попередніх вибухів.

Стандарт балансу думок

Два жорстких порушення стандарту. Голова Деснянської райадміністрації Києва Дмитро Ратніков в ефірі каналу, по суті, звинуватив Віталія Кличка в тому, що він начебто давав розпорядження, аби всі укриття в місті були зачиненими. Ведучий належно не відреагував на це звинувачення, не озвучив готовність надати слово для відповіді Кличку в наступному ефірі. Коли згодом у підсумковому випуску наводили новий синхрон Ратнікова, де він дублював це саме звинувачення, коментаря Кличка конкретно з цього приводу теж не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Гість Артем Некрасов, в.о. директора держпідприємства «Гарантований покупець», постійно вживав термінологічну абревіатуру «ОЗП». Ведучі повинні були б уточнити для глядачів значення вислову, але не зробили цього.

Ведуча Ірина Баглай казала про російських спортменів, які беруть громадянство Франції: «Латентно російські спортсмени обирають спорт». Навряд чи вся аудиторія знає значення цього слова.

«Популярним» цього дня було слово «меседжі». Мінімум тричі його вживали у своїх матеріалах журналісти, а ще раз воно було в перекладі синхрону Борреля. Також згадували «естеблішмент РФ».

Інші зауваження

Дуже круто, що «Інтер» наживо транслював відповідь президента Зеленського на запитання кореспондента каналу про загибель людей у Києві через закрите бомбосховище. Але ситуацію трохи «змазала» неузгодженість дій випускової групи — ведучий гостьової студії анонсував це як «промову президента на саміті». Моє припущення: ведучого неправильно інформували у «вухо».

У новинних сюжетах недоречно підкладати музику. Наприклад, у двох сюжетах Ніни Коломієць цього дня.

Кілька разів не вживали фемінітиви: «Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр, міністр...» (титр у сюжеті Ніни Коломієць і титр на гості студії. Цікаво, що ведучий при цьому представляв її правильно, з фемінітивами), «Віра Мазур, інспектор...» (титр на синхроні), «країна-агресор наче оскаженіла» (ведучий Олексій Фадєєв), «країни-терориста» (сюжет Ігоря Левенка), «Світлана Чернета, начальник відділу...» (титр у сюжеті Олени Мендалюк).

Елементи політичного піару

Був відверто рекламний бізнесовий сюжет про виробника міндобрив «Черкаси Азот» і «Рівне Азот» (групи підприємств Group DF Дмитра Фірташа, співвласника каналу «Інтер»). Велика кількість позитивних оцінок і тверджень, лише кілька прикладів: «стали чи не єдиними потужними виробниками», «замовлень від аграріїв безліч», «там черкаську селітру вже з нетерпінням чекають», «до того ж ціна українського добрива зараз значно менша за вартість імпортних аналогів», «адже робота хімічного гіганта важлива для продовольчої безпеки країни», «втім пріоритетом для вітчизняних виробників добрив залишаються українські аграрії» тощо. До повноцінної реклами забракло хіба що телефонних номерів відділу продажів.

Також у цьому сюжеті просували необхідність державної підтримки підприємств. Принагідно в матеріалі виявився експертом нардеп Данило Гетманцев, який у парламенті переймається податками, а не хімічною промисловістю чи аграрною сферою. На всю цю оду бізнесу Фірташа редакція не пошкодувала цілих 6,5 хвилин ефірного часу. І що характерно — навіть не назвала автора сюжету.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів в ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анатастасія Даугуле. Яка раніше вела на «Інтері» концерти до 9 травня та просувала російську пропаганду про нацизм в Україні.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжета, 5 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів я виділив би репортаж Ігоря Левенка про наслідки авіабомбардування Торецька на Донеччині (оператори Богдан Савруцький, Віталій Більський).

Канал можна привітати з абсолютним рекордом телемарафону. За чотири проаналізованих години ефіру стандарти порушили 439 разів, у середньому майже по 110 порушень на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 326 разів. Основу цього показника становила підміна фактів власними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактів. Стандарт точності порушували 29 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в новинах. Стандарт повноти інформації порушували 9 разів, стандарт доступності — 7 разів і ще двічі порушували стандарт балансу думок.

В ефірі каналу був піарний сюжет про високу якість і доступну ціну продукції заводів «Черкаси Азот» і «Рівне Азот», які належать співвласнику каналу олігарху Дмитру Фірташу.

Російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканали ІCTV та СТБ (8:00–12:00, 2 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вели спочатку Андрій Ковальський, згодом — Олена Фроляк, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

• про бої на околицях Нью-Йорка на Донеччині,
• про вишкіл тероборонців на Донеччині,
• про відкриття відновленої «Долини альпак» в екопарку на Харківщині,
• про дитяче кулінарне свято,
• про робочу поїздку спікера Стефанчука до Литви,
• про мистецьку виставку «Ти як?» у Києві,
• про посівну на прикордонні Сумщини,
• про ситуацію з бомбосховищами в Києві,
• про спростування Центром протидії дезінформації російських наративів щодо викрадення дітей,
• про тролейбуси українського виробництва,
• про самотніх людей з інвалідністю і людей похилого віку, які живуть у лікарні,
• про наслідки влучання ракети у Дніпрі у ветклініку,
• про тренування з дронами тероборонців у Дніпрі,
• про волонтерський мобільний «пункт незламності» в Одесі,
• про історію визволеного з полону військового (промосюжет програми каналу «ДНК. Свої»),
• про інклюзивну волонтерську київську хлібопекарню.

Були прямі ввімкнення:

• про поїздку спікера парламенту Стефанчука до Литви,
• про ситуацію у прифронтовій Костянтинівці й на східному фронті.

Гостями ефірного блоку були:

• Андрій Садовий, міський голова Львова, про ситуацію з укриттями у Львові, про проєкт реабілітаційного центру для дітей.
• Віталій Барабаш, голова Авдіївської МВА, про ворожі обстріли міста, про бої за місто, про гуманітарну ситуацію в місті й евакуацію мешканців.
• Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, про те, як відбуватимуться мультипредметні тести цього року, про проблеми з тестуванням українських дітей з-за кордону.
• Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, про збільшення кількості курців під час великої війни й боротьбу МОЗ із палінням.
• Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО, про очікування від вільнюського саміту НАТО, про гарантії безпеки Україні до вступу до НАТО.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, на Лимансько-Куп’янському напрямку.
• Мар’яна Рева, речниця Міністерства внутрішніх справ, про ситуацію з укриттями, про перевірки укриттів поліцією, про реагування патрульної поліції на скарги громадян щодо закритих укриттів, про протидію оприлюднення роботи ППО в соцмережах.
• Іванна Мальчевська, координаторка групи громадянського спостереження «Озон», про підсумки моніторингу стану київських укриттів, про шляхи підвищення доступності укриттів і підтримки їх у належному стані.
• Петро Черник, воєнний експерт, про зміну тактики ракетно-дронових атак у травні, про посилення виробництва ракет у Росії, про проблеми росіян із ракетоносіями, про вплив подій у Білгородській області на перебіг бойових дій на фронті.
• Мстислав Чернов, автор і режисер документального фільму «20 днів в Маріуполі», лауреат Пулітцерівської премії, про реакції західної аудиторії на фільм, про очікування від прем’єри фільму в Україні, про те, що нині відбувається в окупованому Маріуполі.
• Лариса Жарких, заввідділу Херсонського художнього музею, про викрадення росіянами картин із музею під час окупації, про можливі шляхи повернення викрадених культурних цінностей.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм із проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо ПВК «Вагнер».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 78 разів. 9 разів без перевірки брали інформацію й відео в соцмережах і телеграм-каналах. Зокрема, «посилалися» на фейсбук вірменського прем’єра Пашиняна, на сторінку якогось Олега Маркова й на телеграм-канали жителів російського Курська. Використовували відео з українського та російських анонімних телеграм-каналів.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 30. Так «посилалися» на Генштаб, обласні військові адміністрації, КМДА, Протиповітряну оборону, Головне управління розвідки, МВС, Генпрокуратуру, Деснянську РДА і «керівництво лікарні». Були й більш розмиті: «енергокомпанії повідомили», «повідомили нідерландські ЗМІ», «бійці кажуть», «мешканці кажуть», «у сусідній школі... запевняють» тощо.

10 разів робили абстрактні псевдопосилання: «вважається»,«за останніми даними», «також стало відомо», «також відомо»,«є інформація», «я знаю», «за приблизними підрахунками» тощо. Ще 5 разів подавали фактичну інформацію взагалі без посилань.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 24. З «адресних» згадували Херсонську адміністрацію і КМДА. Решта була розмита: «європейські лідери запевнили», «впевнені організатори виставки», «кажуть фахівці», «кажуть психологи», «засновники фонду кажуть», «тероборонці твердять», «кажуть в лікарні», «бійці кажуть», «піхотинці кажуть», «кажуть військові» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів. Картинка не відповідала тексту 20 разів. Наприклад, повідомлення про відсторонення керівників Національного університету цивільного захисту населення у Хмельницькому після загибелі двох курсантів «перекривали» архівним відео якихось польових розмінувань із крупними планами ворожих мін «пелюстка», що до події не мало жодного стосунку.

Цікаво виглядало, коли ведучий за кадром казав «наприкінці червня минулого року силами цього військового підрозділу було звільнено...», а на відео в цей момент бул військові в зимовому вбранні й на полі лежав сніг. На відео, звісно ж, не було титру «архів». На словах «наша авіація завдала ударів» — показували бійців із гранатометом. Говорили про вірменського прем’єра Пашиняна, а показували угорського Орбана тощо.

Традиційно «гібридне» повідомлення, де ведуча скоромовкою розповідала про обстріли близько десяти різних населених пунктів Запоріжжя, «перекривали» відео невідомо якої локації. Повідомлення про те, що Нідерланди хочуть купити для України танки у Швейцарії, «перекривали» зовсім  незрозумілим відео: якісь люди розмовляють у коридорі. Пряме ввімкнення кореспондента з Костянтинівки про ситуацію на східному фронті «перекривали» невідповідним відео.

У сюжеті Наталії Кулик про загибель людей у Деснянському районі було: «Через 4 хвилини після оголошення повітряної тривоги». Всі компетентні спікери називали в ефірі інші оцінки, звідки кореспондентка взяла саме 4 хвилини — невідомо.

Ведуча Олена Фроляк казала: «В марафоні останні новини про війну, сьогодні 464-й день». Нагадую, що війна триває з 2014 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найбільше — 220 разів. І майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Велика кількість емоційних оцінок: «найзапекліші і найважчі бої», «цинічно стирають з мапи України», «обставини трагедії», «на найгарячіших напрямках фронту», «крається серце», «від жахіть ракетних обстрілів», «потужні вибухи», «величезна вирва», «ця страшна статистика», «пройшов вогонь і воду», «завдають ворогу шалених втрат», «миттєво почали евакуйовувати», «в ту страшну добу», «на величезному стенді» тощо. Була велика кількість недоречної лексики урочистого стилю. І такі собі «поетичні» речі: «справжнє свято животиків», «шматочок дитячого щастя», «різні емоції українців за час великої війни митці переплавили в нові твори» і подібні.

Були різноманітні міркування, наприклад: «Це фактично антиросійський клуб» (ведучий Андрій Ковальський про саміт). «Росіяни крадуть наших дітей, аби перетворити їх на прихильників путінського режиму» (ведуча Олена Фроляк). «Пересувний "пункт незламності" — гарна альтернатива стаціонарним» (сюжет Олександри Ченкової). «Закриті бомбосховища на другий рік війни залишаються проблемою усього Києва» (сюжет Наталії Кулик). «Не маючи перемог на полі бою, російські нелюди відіграються на цивільному населенні» (пряме ввімкнення Владислава Круглова). «Повномасштабна війна — війна технологій» (сюжет Христини Венгеляускайте).

Ведучий гостьової студії Вадим Карп’як лише одного разу не авторизував власне міркування. Безпідставних узагальнень не було.

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту. У сюжеті Василя Саф’янюка звучало: «Ще рік тому комунальне підприємство дотувалося з міського бюджету — а це 80 мільйонів гривень». Не вказано період: за рік чи за місяць?

Не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

У сюжеті Наталії Кулик показували відео й синхрони, записані на місці загибелі людей 1 червня. При цьому не була титрована дата зйомки. Бекґраундове відео про наслідки падіння уламків збитої ракети напередодні не було титроване датою. У сюжеті Христини Венгеляускайте бекґраундове відео ракетного влучання у Дніпрі 26 травня не було титровано датою, отже цілком могло сприйматися глядачами як сьогоднішнє відео. У повідомленні про слова Байдена стосовно навчання українських пілотів показували бекґраундове архівне відео зустрічі Байдена із Зеленським не позначене ні датою, ні навіть просто як архів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення, всі три були вживанням слів, незрозумілих частині аудиторії: «зарядити ґаджети» (у сюжеті Олександри Ченкової), «завершують свій інформаційний слот» (ведуча Олена Фроляк), «на унікальному стартапі» (у сюжеті Ганни Боль).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ складалася з 6 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращими були репортажі Владислава Круглова про бої на околицях Нью-Йорка на Донеччині (оператори Євген Тур, Олег Цимбалюк) і Марії Малевської про відкриття відновленої «Долини альпак» в екопарку на Харківщині (оператор Олександр Бринза).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 337 разів, це більше ніж 84 рази на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт ввідокремлення фактів від думок — 220 разів, майже все це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 78 разів, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, стандарт доступності її подачі — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів та токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00, 2 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною, ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Знову не було «новин коротко», але ведучі гостьових періодично зачитували повідомлення, які перед тим уже були в штатних випусках новин. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії вели спочатку Ганна Гомонай і Максим Зборовський, потім Тетяна Гончарова й Максим Зборовський, а потім Катерина Федотенко й Назар Довгий.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про навчання пілотів гелікоптерів,
• про те, як відновлюють мобільний зв’язок на Миколаївщині,
• про підсумки саміту європейської спільноти в Молдові,
• про переселенку, яка в Полтавській області зробила бізнес за програмою «єРобота»,
• про відновлення роботи Херсонського театру імені Куліша,
• про двох жінок-волонтерок.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про наслідки ворожого обстрілу Комишувахи Запорізької області,
• про наслідки падіння уламків збитих ракет на приватний будинок на Київщині,
• про навчання з дій під час тривоги у столичній школі,
• про роботу прикордонників із затримання ухилянтів.

Гостями ефірного блоку були:

• Юлія Жовтяк, керівниця Державного центру зайнятості, про тенденції щодо зменшення офіційного безробіття в Україні та їхні причини, про наявні вакансії, зокрема сезонні в сільськогосподарських підприємствах, про навчання новим професіям, про програму «єРобота».
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про облаштування окупантами шпиталів у дитячих закладах міста й району, про заочні вироки колаборантам, про вибухи в порту Бердянська, про партизанський рух в окупованому Мелітополі, про посилення окупантами примусової паспортизації.
• Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про перерахунок субсидій через підвищення тарифу на електрику, про розрахунок субсидій на наступний опалювальний сезон.
• Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про терористичну тактику Росії, про дії Російського добровольчого корпусу на Білгородщині.
• Сергій Рудик, народний депутат і підполковник ЗСУ, про неврегульованість статусу ветерана війни, про ветеранів негласних загарбницьких воєн СРСР.
• Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики, про переоформлення субсидій у зв’язку з підвищенням тарифу на електрику.
• Арсеній Пушкаренко, член Комітету ВР з питань бюджету, про відкриття відновленого за гроші Естонії дитсадка в Овручі, про різні спільні з партнерами програми відбудови Житомирщини.
• Герман Галущенко, міністр енергетики, про причини підвищення тарифу на електрику для населення, про ймовірності відключень електрики.
• Олександр Камишін, міністр з питань стратегічних галузей промисловості, про плани ревізії захисних споруд у Києві.
• Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки нічної ракетно-дронової атаки по Києву, про проблему доступності укриттів.
• Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології й аналізу Росії, про ймовірні настрої російського суспільства в контексті подій у Білгородській області, про вплив цих подій на внутрішню ситуацію в Росії.
• Сергій Кузан, керівник Українського центру безпеки та співпраці, про можливі наслідки дій Російського добровольчого корпусу на Білгородщині для внутрішньої ситуації в РФ.
• Роберт Погосян, офіцер бригади наступу «Буревій», етнічний вірменин, про свою особисту історію, про геноцид Росії проти вірмен, грузинів і українців, про бої за Луганщину під час АТО, про загиблого комбата Сергія Губанова (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).
• Юрій Сухомлин, начальник оперативно-координаційного центру ДСНС в Києві, про відмінності в роботі рятувальників під час війни та мирного часу.
• Віталій Федорінін, офіцер групи розвідки «Палладін», про бої на Бахмутському напрямку.

Крім того, в ефірі були:

• бюлетень «Парламентський тиждень»;
• запис виступу голови Верховної Ради Руслана Стефанчука в парламенті Литви.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували 77 разів. 10 разів брали інформацію й відео з інтернету без перевірки. Зокрема, посилалися на сайт Кабміну й на телеграм-канал голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, використовували відео з телеграм-каналу Російського добровольчого корпусу й з анонімного телеграм-каналу «Главное в Бердянске».

Майже половину (37) всіх порушень стандарту становили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб ЗСУ, Повітряні сили, Кабмін, різні обласні та міські військові адміністрації, Київську прокуратуру, ДТЕК, Держаний центр зайнятості й Агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Крім того, були псевдопосилання: «за даними ЗМІ», «російська влада повідомляла», «окупаційна влада міста також підтвердила» тощо.

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «була інформація», «повідомляють», «відомо» і «знаємо». 8 разів подавали фактичну інформацію без посилань взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 16. Так «посилалися» на уряд та на «регулятора», решта ж були геть розмитими: «добровольці запевняють», «бійці розповіли», «говорять наші військові», «прикордонники закликають», «констатували європейські керманичі», «розповідають у командуванні» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів. 16 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, часом абсурдними. Наприклад, повідомлення про примусову російську паспортизацію жителів Херсонщини «перекривали» відео міста, на вулицях якого висять українські прапори. При цьому на картинці був геотитр «Херсон». Тобто, за версією каналу «Рада», Херсон і досі під окупацією?

Неохайна робота з картинкою часом давала комбіноване порушення — і стандарту точності, й етичної норми. Так, у сюжеті Наталії Якобсон про Херсонський театр був ось такий закадровий текст: «Однак були ті, хто спокусився на великі зарплати» (тобто пішли на співпрацю з окупантами). І саме під ці слова показували крупний план одного з артистів театру.

У прямому ввімкненні кореспондент із Чернівців розповідав про затримання прикордонниками ухилянтів, які «намагалися перетнути кордон поза пунктами пропуску». «Ілюстрували» це просто буденним відео роботи пункту пропуску.

Як і завжди, невдалими були всі спроби «ілюструвати» розмови з гостями. Наприклад, розмову з керівницею Державного центру зайнятості про безробіття й вакансії «ілюстрували» несезонним відео, де якісь люди висаджують квіти у формі герба України. Гостя розповідала про вакансії в сільському господарстві, а показували харківські вулиці, теж несезонні, бо люди на картинці були в теплому одязі.

У «Парламентському тижні» було ось таке твердження: «Парламент змінив концепцію лікування туберкульозу та розробив нові механізми його подолання». Із таким формулюванням це звучить наче нове слово в медицині.

Ведуча повідомляла в новинах: «П’ятеро людей отримали поранення внаслідок обстрілу росіянами Харківщини». В цей момент у рядку заголовків титром було: «Шестеро людей отримали поранення — ОВА». Щоправда, ведуча казала також про чоловіка, який підірвався на міні.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 127 порушень цього стандарту. Суб’єктивні думки журналістів у новинах звучали 114 разів. Переважно це були емоційні оцінки: «на одному з найгарячіших напрямків», «ворог щоночі гатить», «на місці трагедії», «паніка в Росії», «добре показав себе на фронті», «пощастило вирватися», «на жаль», «на щастя», «один із таких неординарних випадків», «гучні скандали», «кипить робота», «стала популярною», «тихий опір», «місце невипадкове та символічне». Дуже багато було недоречної лексики урочистого стилю («наголосив», «зазначив» тощо). І оцінок замість фактів, наприклад, що насправді означали ось такі визначення в прямому ввімкненні Єви Миронової: «Одна з них літня жінка, одна молода жінка», «дві літні жінки і жінка середнього віку»? Подібні оцінки різні люди можуть розуміти по-різному.

Неформатний бюлетень «Парламентський тиждень», як і раніше, послуговується лексикою і штампами радянської доби на кшталт: «280 народних депутатів підтримали жорстке та безкомпромісне подолання проявів корупції в системі правосуддя». Анонімний автор цього «Тижня» ще й робить якісь власні висновки: «У Верховній Раді цього тижня обговорили нові пріоритети парламентської дипломатії, яка є одним з найефективніших інструментів на шляху до посилення міжнародної підтримки України».

12 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні міркування. Ось такі «експертні»: «Починаючи із минулого року, в Україні дісно спостерігалась така доволі чітка тенденція такого щомісячного зменшення кількості офіційно безробітних громадян на обліку в центрах зайнятості» (Максим Зборовський). Або такі категоричні: «Помста — це не про емоції, а про холодний розум. Він куди кращий напарник на війні» (Тетяна Гончарова). Було одне безпідставне узагальнення: «Там (в Росії) люди почали боятися, причинно-наслідкових зв’язків вони не розуміють».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту. В сюжеті Артема Деркачова не титрували синхрон жінки, тож було незрозуміло, чи це просто жителька села, чи представниця місцевої влади. У матеріалі про акцію «Культурного десанту» щодо збору книг для військових на фронті не титрували жодного синхрону.

Ведуча Гончарова представляла Федора Веніславського як «члена Комітету з питань...», забувши згадати, що це парламентський комітет. І так само було в титрі. У представленні нардепа Михайла Цимбалюка і ведучий Довгий, і ведуча Федотенко казали: «Перший заступник голови комітету з питань...», забуваючи згадати, що йдеться про комітет Верховної Ради. Так само було в титрі.

У повідомленні про приїзд естонського президента на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Два порушення. У «Парламентському тижні» в матеріалі про скасуванні податкових пільг приватним підприємцям (явно дискусійна тема) слово надали лише лобісту рішення Данилі Гетманцеву, але не опонентам.

Загалом же, якщо взяти всіх спікерів «Парламентського тижня», виходить, що в парламенті працює переважно «Слуга народу». У цьому випуску були синхрони: «слуг народу» (включно з формально позафракційними керівниками парламенту) — 7, «Голосу» — 1, «Батьківщини» — 1, групи «Довіра» — 1, групи «За майбутнє» — 1. Був навіть один синхрон представника «Європейської солідарності», але, як і зазвичай, Ахтема Чийгоза, що коментував більш-менш «безпечне» для влади зовнішньополітичне питання відносин з Іраном.

Стандарт доступності подачі інформації

Чотири порушення стандарту. Ведучий Максим Зборовський казав: «Це прописано зокрема і в нормах ДБН». Ведучому слід було вказати, що йдеться про «державні будівельні норми».

Для мене залишається загадкою, навіщо показувати на екрані скриншот урядової постанови на сайті. Прочитати її глядач не зможе, але вона відволікатиме його увагу. Скриншот показували двічі.

У «Парламентському тижні» була ось таке: «Верховна Рада ухвалила статут цього банку та приєднання до третього протоколу Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи». Звісно ж кожен глядач зрозумів, про що йдеться.

Стандарт оперативності

У новинах двічі показували сюжет кореспондентки «Радіо Свобода» про саміт європейської політичної спільноти в Молдові, який відбувся напередодні. Нічого принципово нового в сюжеті не було, тобто це буле геть неоперативна інформація для другої половини дня 2 червня. Напередодні це все вже розповідали в телемарафоні інші телеканали.

Етичні порушення

Уже згаданий випадок у сюжеті про Херсонський театр, де крупний план актора показували на тексті про артистів-колаборантів. Був в ефірі двічі.

Інші зауваження

Навіщо каналу було робити виїзну студію на місці падіння уламків ракети в Деснянському районі Києва. На місці загибелі людей. Мені здається, що те, що давала така локація у  змістовному плані (якщо давала), аж ніяк не переважало суто етичну складову. При перегляді ефіру в мене склалося стійке враження, що й ведучі в такій «студії» почувалися геть дискомфортно. Особливо коли говорили на теми, далекі від смерті.

На каналі проблеми з плануванням ефіру. То «наповзли» записом виступу Стефанчука на власні новини аж на цілих 5 хвилин, то не давали говорити гостям, бо «мало часу» (може краще кликати менше гостей, але говорити з ними повноцінно?), а то навіть не попрощалися, бо «наповзли» на ефірний блок «1+1».

Двома журналістськими штампами «рухаємось далі» і «не пропустіть» на каналі зловживають майже всі ведучі, а «не пропустіть» ще й звучить постійно в анонсах. Гірше було б хіба що «не перемикайтесь».

Дуже часто на каналі забувають про фемінітиви: «за освітою вона менеджер-економіст, до окупації працювала директором» (сюжет Ганни Ружін). «Наталія Уварова, артист оркестру» (титр у сюжеті Наталії Якобсон), «Юлія Жовтяк, керівник Державного центру зайнятості» (титр на гості і у представленні ведучими), «Єва Скуг Хаслум, командувач ВМС Швеції» (титр), «Дарія Марчак, перший заступник міністра соціальної політики» (представлення ведучим Максимом Зборовським і титр на гості), «Марія Мезенцева, народний депутат», «Соломія Бобровська, народний депутат», «Євгенія Кравчук, народний депутат», «Лада Булах, народний депутат» (титри у «Парламентському тижні»), «поруч зі мною знаходиться психолог, яка...» (пряме ввімкнення Катерини Подленко), «Олена Крамаренко, дитячий психолог» (титр в прямому ввімкненні Катерини Подленко).

Елементи політичного піару

Було ось таке суто «паркетне» повідомлення: «Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зустрівся зі своїм естонським колегою Лаурі Гуссаром. Подякував за підтримку України в боротьбі проти російських загарбників і наголосив, що саме надання зброї дозволить отримати перевагу у війні та перемогти загарбника на полі бою. Стефанчук зауважив, що Естонія є лідером серед країн, які підтримують Україну гуманітарно, фінансово і політично. Руслан Стефанчук висловив вдячність Лаурі Гуссару за прийняття парламентом Естонії заяви про підтримку вступу України до НАТО і висловив сподівання, що це стане сигналом і прикладом для інших парламентів. Обговорили парламентарі членство України в ЄС, санкційний тиск проти Російської Федерації та реалізацію «формули миру» президента України Володимира Зеленського». В сухому залишку вся «новина» полягає в самому факті зустрічі. А так «подякував», «зауважив» і «висловив». До речі, навіть не сказано, що ж «зауважив» і «висловив» у відповідь естонський спікер.

Суто піарною була підводка до традиційного й абсолютно чужого для телемарафону «Парламентського тижня»: «Посилення міжпарламентських зв’язків, робота над збільшенням міжнародної допомоги та плідна робота зі щоденними викликами, які стоять перед Україною у зв’язку з розв’язаною проти нас війною, — все це входить до порядку денного українських парламентарів. Яких результатів депутатам вдалося досягти цього тижня, дивіться далі у нашому сюжеті». Впізнаю неповторний стиль ще радянського «УТ»: «плідна робота», «щоденні виклики».

У «Парламентському тижні» була інформаційно порожня, але іміджево вигідна цитата з промови спікера Стефанчука на відкритті засідання парламенту.

Там же було твердження: «Парламент зробив ще один крок назустріч українським військовим». І фрагменти виступів Давида Арахамії від «Слуги народу» й Павла Бакунця від «Довіри». У позитивному, зрозуміло, контексті «кроку назустріч українським військовим».

Там же надали трибуну нардепу Данилі Гетманцеву для обгрунтування, навіщо слід скасувати податкові пільги для приватних підприємців. Без балансу думок його опонентів.

Там же було повідомлення про скасування мит на ввезення дронів, яке чомусь коментував лише нардеп від групи «За майбутнє» Ігор Молоток. Я так розумію, нікого компетентнішого в цьому питанні не знайшли?

Там же повідомляли про реакцію парламенту на останні кримінальні справи проти суддів,  коментував це лише нардеп Денис Маслов.

Там же лише народна депутатка Євгенія Кравчук коментувала рішення про святкування дня перемоги і пам’яті 8, а не 9 травня.

Там же рішення про зміну концепції боротьби з туберкульозом коментували аж два представника «Слуги народу»: нардепи Лада Булах і Павло Сушко. Інші фракції цієї темою не переймаються?

Там же «обговорили нові пріоритети парламентської дипломатії, яка є одним з найефективніших інструментів на шляху до посилення міжнародної підтримки України» і «на цьому наголосив» перший віце-спікер Олександр Корнієнко. Далі його синхрон

Там же про те, що спікер парламенту перебував у Литві і «провів низку зустрічей». Та синхрон Стефанчука.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було. Гостьові студії традиційно вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий. Троє колишніх медійників Медведчука, яких українські журналісти закликали відсторонити від телемарафону.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу виглядала так: був лише один репортажний сюжет (та й загалом сюжетів було лише 6), 5 прямих ввімкнень, одне з яких було не репортажним. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів. Якісним було пряме ввімкнення Вікторії Прокопчук про наслідки падіння уламків збитих ракет на приватний будинок на Київщині.

Стандарти журналісти каналу порушували 245 разів, більше 61 порушення на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 127 разів, переважно це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 77 разів, найчастіше це були узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарт доступності подачі — 4 рази, по два рази порушували стандарти балансу думок й оперативності. Двічі також були порушені етичні норми.

Протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру було 11 проявів політичного піару. Всі вони були суто «паркетними» піарними матеріалами, майже всі в бюлетені «Парламентський тиждень». «Бенефіціарами» цих матеріалів були спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступник Олександр Корнієнко й різні депутати, переважно від «Слуги народу».

Російських наративів не було. Гостьові студії вели по черзі троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00, 2 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: перша година була поділена між півгодинним випуском новин і півгодинною гостьовою студією, наступна починалася 15-хвилиним випуском новин і продовжувалася гостьовою, о 20-й був підсумковий випуск новин, з 21-ї години був «Байрактар-ньюз» і гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, підсумковий випуск — Алла Мазур, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про вишкіл бригад «Гвардії наступу» на Харківщині,
• про бої під Нью-Йорком на Донеччині,
• про наслідки падіння уламків у Деснянському районі Києва,
• про стан укриттів у Києві,
• про загибель двох курсантів Університету цивільного захисту в Харкові,
• про те, як військового не пустили до розважального закладу в Запоріжжі,
• про намагання колишньої директорки Музею Голодомору поновитися на посаді,
• про саміт у Молдові,
• про підвищення цін на електрику,
• про саміт голів парламентів країн — членкинь НАТО,
• про реабілітацію поранених бійців,
• про вивезених із Нью-Йорка на Донеччині дітей-сиріт,
• про дівчинку Віку і її маму, які загинули від падіння уламка ракети в Києві.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки падіння уламків ракети в Деснянському районі 1 червня,
• про стан укриттів у Києві,
• про підсумки саміту європейської політичної спільноти у Молдові.

Гостями ефірного блоку були:

• Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про перевірку укриттів у Києві.
• Олексій Данілов, секретар РНБО, про отримання Росією запчастин для виробництва ракет із дружніх Україні країн, про підвищення тарифів на електрику, про вимоги Росії щодо використання аміакопроводу «Тольятті — Одеса», про події на російській Білгородщині, про «коаліцію винищувачів», про заяви китайського представника Лі Хуея, про час реформування судової гілки влади, про ситуацію з укриттями.
• Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про підсумки й особливості саміту європейської політичної спільноти в Молдові, про суть «коаліції "петріотів"», про гарантії безпеки України до вступу до НАТО, про прогрес у переговорах між Вірменією та Азербайджаном.
• Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка й міністерка економіки, про хід гуманітарного розмінування, про постачання партнерами розмінувальної техніки, про плани налагодження виробництва розмінувальної техніки в Україні.
• Андрій Вітренко, заступник міністра освіти і депутат Київради, про використання шкільних укриттів для порятунку сторонніх громадян, про використання грошей, виділених на укриття в Києві, про наступний навчальний рік.
• Михайло Самусь, воєнний експерт, про ситуацію на різних ділянках фронту, зокрема на Бахмутському напрямку, про події на Білгородщині і бездіяльність Кремля, про ротації «вагнерівців» і «кадирівців», про посилення ракетно-дронових обстрілів Києва й розвиток української ППО.
• Максим Жигун, політолог-аналітик, про прогнози щодо політики Ердогана щодо України й Росії під час нового президентського терміну.
• Володимир Фесенко, політичний експерт, про прогнози щодо політики Ердогана щодо України й Росії під час нового президентського терміну, про шантаж Росії щодо роботи аміакопроводу в обмін на «зерновий коридор».
• Мохаммед Фараджаллах, головний редактор інформаційного порталу «Україна по-арабськи», про прогнози щодо політики Ердогана щодо України й Росії під час нового президентського терміну.
• Алла Хоцянівська, кореспондентка каналу, про зйомки документального фільму «Останній бій» про пошук тіл загиблих українських військових, про те, як працюють пошуковці.
• Зоя Литвин, голова громадської спілки «Освіторія», про українську премію для найкращих учителів.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 65 разів. 8 разів брали інформацію й відео без перевірки з інтернету. Зокрема, використовували відео з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади та з анонімних телеграм-каналів «Труха», «Бердянськ» і «Реальный Киев». «Посилалися» на телеграм заступниці міністра оборони Ганни Маляр і на телеграм... Рамзана Кадирова.

Було відносно небагато — лише 8 — узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на КМДА, Кабмін, Мінкульт, Мінсоц і «Львівську політехніку». Більш розмито «посилалися»: «втім однокурсники і батьки твердять», «у медичних закладах обіцяють».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «як було сказано», «стало відомо», «повідомляють наші джерела» і навіть ось таке химерне «в нашій країні, всередині лунають голоси». 10 разів подавали фактичну інформацію без посилань взагалі. Якось дивно, як на мене, звучать, 6 підряд (!) повідомлень у новинах про наслідки ворожих обстрілів у різних областях без жодного посилання на джерела.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — цілих 35! Були такі собі «адресні», тобто «посилалися» на невідомо кого у певних структурах та установах: у Генштабі, Київській мерії, на «столичних депутатів» або ж навіть ширше на «столичну владу». Далі були ще більш розмиті: «мешканці будинків поруч розповіли», «втім представники і районної, і міської влади переконані», «місцеві скаржаться», «запевняють комунальники», «у виші поки не можуть прокоментувати», «розповідають однокурсники загиблих», «організатори дитячого свята твердять». І геть розмиті: «за прогнозами екологів», «проти і наукова спільнота», «і самі пацієнти, і фізотерапевти радять», «зізнаються бійці», «кажуть тут, в українському Нью-Йорку».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 15 разів, із них 12 були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як зазвичай, будь-які зведення з фронту «перекривали» випадковою нарізкою архівного відео бойових дій. А повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів «перекривали» фото невідомих локацій. Коли ведучі говорили про поранених, показували рятувальників тощо.

Вибачте, але мені видається нісенітницею «перекривати» пряме ввімкнення про саміт європейських лідерів у Молдові архівним відео з окупованого Росією Придністров’я. Та й загалом це ввімкнення було «перекрито» вінегретом із відео вулиць Кишинева, з відео самого саміту, архівного відео окупованого Придністров’я. Міркування кореспондентки за кадром (з яких переважно складалося це ввімкнення) і відео в кадрі існували окремо. Ще не до ладу «ілюстрували» розмову з Юлією Свириденко.

В сюжеті Ірини Прокоф’євої була красива інфографіка з діаграмою того, як в останні роки дорожчала електрика для домогосподарств Але сам графік був збудований, із математичної точки зору, безграмотно.

Стандарт відокремлення фактів від думок

216 порушень цього стандарту для «1+1» давно вже не є рекордом. Основу таких показників складають суб’єктивні думки журналістів у новинах. Дуже багато емоційних оцінок: «знову точаться запеклі бої», «дописувачі були обурені», «скандал у Музеї Голодомору», «у соцмережах активно діляться світлинами і відео жахливих укриттів», «страшну ніч пережила столиця», «у ту страшну ніч», «на місці трагедії», «це відео приголомшило всю Україну», «у найгарячіших точках», «криваве полювання на мирне населення», «мешканці міста радше шоковані», «безпрецедентні заходи безпеки», «гламурна винарня», «але на цьому гламур закінчується», «це була найбільша комунальна інтрига сезону»

Часто оцінками журналісти підміняють факти: «чималі сили», «значні втрати», «гармат стягнули рекордну кількість», «значне здорожання», «несуть колосальні збитки»

Медійники з легкістю роблять «експертні» оцінки в різних царинах, наприклад: «Це говорить про системну проблему питання укриттів» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Це означає, що тема відкритих укриттів важлива як ніколи, житєво важлива» (пряме ввімкнення Ігоря Бондаренка). «Як поведе себе ціна на ринку, прогнозувати складно, але не треба забувати, що 40% холодної води — це вартість електрики. Якщо вона зросте для бізнесу, нових тарифів для населення не уникнути» (сюжет Ірини Прокоф’євої).

Було припущення в сюжеті Івана Петричака: «Найімовірніше, зброя, яку ЗСУ не добили в Бахмуті, тепер переправляється на інші ділянки фронту».

Звучали також «настанови»: «Тому столичній міській адміністрації варто звернути увагу на карту, що висить на їхньому офіційному сайті» (ведуча Алла Мазур). І навіть серйозні звинувачення: «То чи не є ось така карта на сайті КМДА дезінформацією?» (ведуча Алла Мазур).

Піарні оцінки: «На Ставці Верховного головнокомандувача жорстко відреагували». Або таке: «Треба сказати, що дуже важлива, велика увага на саміті до президента України Зеленського» (в прямому ввімкненні Яни Слісарчук).

Оцінки на межі пристойності, як-от сюжеті Ігоря Бондаренка: «Олена Іванівна у свої 60+ кволенько спускається по сходах».

І ще одне, у прямих ввімкненнях і сюжетах доволі часто журналісти каналу подають занадто багато власного «я», якого в новинах бути взагалі не мало би, наприклад: «Як на мене, нічого не змінилося відтоді саме для цього укриття» (Ігор Бондаренко). «Мене дуже довго питали, чому це відбувається саме в Молдові?» (Яна Слісарчук). І подібні.

Гостьові ведучі в більшості випадків авторизували власні міркування, порушували цей стандарт лише 4 рази. Ще було 8 безпідставних узагальнень: «дописувачі були обурені», «в населення, у українців це викликає і розпач, і лють», «у істориків, особливо дослідників Голодомору, викликає багато запитань», «незважаючи на це майже ніхто не висловлював якогось розчарування чи злості з цього приводу», «мешканці міста радше шоковані», «селяни, які прагнуть жити як за кордоном, але не вірять, що дочекаються», «його приїзд тут ніхто не анонсував, але всі чекали», «дива ніхто не чекає».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 13 разів.

Гість програми секретар РНБО Олексій Данілов у ході розмови поклав усю відповідальність за бомбосховища у столиці на мера Кличка й органи місцевого самоврядування. Ведучі не навели бекґраунд про те, що, згідно із Законом про правовий режим воєнного стану, «військове командування разом із військовими адміністраціями:…встановлюють порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту».

У розмові заступник керівника Офісу президента Жовква неодноразово згадував «статтю 5». Ведучим слід було навести для глядачів бекґраунд про цю 5-ту статтю євроатлантичного договору, бо не всі глядачі її знають/пам’ятають. У сюжеті Яни Слісарчук про саміт у Молдові в синхроні був титр «Дорін Русу, репортер TVN». Так, наче всі знають, що це за медіа та з якої країни.

У 5 сюжетах не титрували частину синхронів, часто це було критично для розуміння глядачами контексту. Наприклад, у сюжеті Вікторії Стрельцової не був титрований синхрон представниці Університету цивільного захисту в Харкові. Набагато пізніше був ще один її синхрон уже з титром. У сюжеті Кіри Овес про те, що військового не пустили до розважального закладу в Запоріжжі, подію спочатку двічі коментувала якась жінка на київському Майдані, синхрон не був титрований, тож зрозуміти, що це саме донька військового, глядачі не могли. Зрозуміло це стало лише на третьому її синхроні, який так само не був титрований. У сюжеті Наталії Нагорної не була титрована в синхроні міністерка соціальної політики.

Ведучі гостьової студії Мосейчук і Сухенко так захопилися анонсуванням майбутнього ефіру, що гостя, який при цьому терпляче сидів у студії, представили зрештою просто як Михайла Самуся, не пояснивши глядачам його компетенції.

У сюжеті Дмитра Святненка та Карини Вакаревої бекґраундове архівне відео не було титроване як архів. А в повідомленні про зустріч Зеленського з президентом Естонії на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було два порушення стандарту. Із великого сюжету Кіри Овес про те, як у Запоріжжі не пустили військового до розважального закладу, виходило, що в усьому винна конкретна дівчина-адміністраторка, яку неодноразово показували на відео. Але їй самій так і не надали слова.

У відповіді на запитання ведучих щодо ситуації з укриттями секретар РНБО Олексій Данілов однозначно поклав відповідальність за стан і доступність укриттів у Києві на обрану міську владу й персонально на мера Віталія Кличка. Ведучі при цьому не пообіцяли надати слово для відповіді Кличку. Крім того, не нагадали про відповідальність призначених виконавчою владою голів районних адміністрацій столиці.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Ведуча Наталія Мосейчук двічі говорила: «це наш слот». У сюжеті Яни Слісарчук був«меседж».

Стандарт оперативності

Пряме ввімкнення Яни Слісарчук з Молдови про саміт, який відбувся напередодні, і про який в марафоні вже розповідали інші канали.

Інші зауваження

Незрозуміло, навіщо було робити пряме ввімкнення з місця падіння уламків ракети в Деснянському районі вночі 1 червня. Симптоматично, що це пряме ввімкнення починала кореспондентка словами: «Слідчі дії тут завершили ще напередодні». Ввімкнення має сенс робити звідти, де відбуваються реальні події. Так само було і з ввімкненням кореспондентки з Молдови про саміт, що відбувся напередодні. Досить було показати сюжети.

Одного разу ведучий Максим Сухенко забув фемінітив: «Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр України».

Елементи політичного піару

Проявом політичного піару можна вважати відсутність будь-якої реакції ведучих на звинувачення секретаря РНБО Данілова на адресу обраної київської влади та персонально мера Кличка в темі укриттів.

По-перше, ведучі, як належало б за стандартом, не звернули увагу глядачів, що слова гостя потребують балансу. По-друге, не сказали, що канал готовий надати Кличку чи іншим представникам обраної київської влади слово у відповідь на звинувачення. Узагалі редакція мала б сама запрошувати до ефіру іншу сторону конфлікту. По-третє, не надали бекґраунд, що, згідно із Законом про правовий режим воєнного стану, «військове командування разом із військовими адміністраціями:…встановлюють порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише 2 репортажних сюжета, всі три прямі ввімкнення були нерепортажними (два з них — про події, що сталися напередодні). У студії каналу побувало за цей час 5 ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був репортаж Івана Петричака про бої під Нью-Йорком на Донеччині (оператори Павло Бориско, Сергій Перфілов).

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу 315 разів грубо порушували стандарти інформаційної журналістики, це майже по 79 порушень на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 65 разів, більше половини цих порушень були узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 15 разів, у більшості випадків картинка не відповідала тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 13 разів, найчастіше це були неповні представлення спікерів або відсутність титрів на синхронах. Стандарт доступності порушували 3 рази, стандарт балансу думок — двічі, ще один раз порушували стандарт оперативності.

Проявом політичного піару була відсутність реакції й необхідного бекґраунду від ведучих на однобічне звинувачення з боку гостя (секретаря РНБО Данілова) на адресу київської влади й київського міського голови в темі укриттів.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

1 червня

• На Донеччині в 7 населених пунктах оголосили примусову евакуацію дітей.
• Пентагон уклав контракт зі SpaceX на постачання терміналів Starlink Україні.
• У Мелітополі окупанти зробили із санаторію військовий шпиталь, а з собору військову базу, — Генштаб.
• Після підриву курсантів у Харкові відсторонили чотирьох посадовців університету.
• Учні з України здобули 216 нагород на Європейських іграх єдиноборств.
• Нардеп-«слуга» Бужанський в ефірі грубо відмовився переходити на українську.
• Європарламент офіційно висловив сумнів у здатності Угорщини головувати в ЄС.
• Голова Мінфіну відповів волонтерам через їхні закиди щодо оподаткування благодійних внесків на армію.
• На Закарпатті заборонили діяльність Московського патріархату.
• Росія знову заблокувала роботу «зернового коридору».
• Сенат Чехії підтримав пришвидшення вступу України до НАТО.

2 червня

• Біля окупованого Мелітополя підірвали авто з чотирма колаборантами, — Федоров.
• У Миколаєві другу добу проблеми з постачанням води.
• Спецпризначенці пояснили, навіщо просили ГУР сприяти виїзду депутата Трубіцина за кордон.
• Петиція про звільнення міністра культури Ткаченка зібрала необхідну кількість підписів.
• Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила суддю, який збив на смерть нацгвардійця.
• Росіяни готують масове вивезення дітей з окупованої Запорізької області, — ОВА.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною: щопівгодини виходили 10-хвилинні випуски новин (на початку години і на 30-й хвилині), решту часу займали гостьові студії.

В ефірному блоці Суспільного кожна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин, щоправда, були дуже різними за хронометражем — від 15 до 30 хвилин.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною. Кожна ефірна година починалася короткими (10–15-хвилинними) новинами й продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною, ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Знову не було «новин коротко», але ведучі гостьових періодично зачитували повідомлення, які перед тим вже були у штатних випусках новин.

Уночі 1 червня стався ворожий ракетний обстріл Києва, внаслідок падіння уламків збитої ракети загинули й були поранені люди. Але виявилося, що весь цей блок «Ради» (0:00–6:00) складався із трансляції запису засідання Верховної Ради. Крім 7 коротких екстрених випусків. Віддаю належне, ці екстрені випуски (якщо лишити осторонь їхню якість) були доволі оперативними: зв’язувалися з речником Київської МВА Шамановим, організували пряме ввімкнення кореспондента з місця події. Але люди, які вмикали телемарафон вночі, щоб довідатися, що відбувається, мали мінімальні шанси натрапити на ці короткі екстрені випуски новин. Натомість, ввімкнувши телемарафон, вони бачили занудну трансляцію та, ймовірно, вимикали телевізор.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: перша година була поділена між півгодинним випуском новин і півгодинною гостьовою студією, наступна починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією, о 20-й був підсумковий випуск новин, а з 21-ї години — «Байрактар-ньюз» і гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин каналу «Ми — Україна» складалася з одного репортажного сюжету, 8 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова Суспільного була цього дня такою: жодного репортажного сюжету, більше того — всі сюжети були нарисовими, що для інформаційного каналу неправильно. Було 5 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було нерепортажним). У студії каналу за досліджених чотири години побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжета, 5 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ складалася з 6 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» виглядала так: був один репортажний сюжет (та й загалом сюжетів було лише 6) і 5 прямих ввімкнень, одне з яких було не репортажним. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: лише 2 репортажних сюжета, всі 3 прямі ввімкнення були нерепортажними (зокрема два з них — про події, що сталися напередодні). У студії каналу побувало за цей час 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» за чотири години побувало 16 гостей: 3 ньюзмейкера, 7 речників, 2 радника, 3 експерта й один учасник подій.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин побувало 20 людей: 5 ньюзмейкерів, 3 речника, 7 експертів, один журналіст і 4 учасника подій.

На каналі «Інтер» за чотири досліджених години у студії побувало 10 гостей: 6 ньюзмейкерів, один речник, один експерт і 2 учасника подій.

В ефірі каналів ICTV та СТБ за чотири години побувало 11 гостей — 5 ньюзмейкерів, 2 речника, 2 експерта, один журналіст і одна учасниця подій.

У гостьових студіях «Ради» протягом цих чотирьох годин ефіру побувало 15 людей. 9 ньюзмейкерів, один речник, 2 експерта і 3 учасника подій.

В ефірі каналу «1+1» за чотири досліджених години побувало 11 гостей, з них 5 були ньюзмейкерами, 3 експертами, 2 журналістами і одна учасницею подій.

Порушення стандартів

Цього дня редакція каналу «Україна» встановила персональний рекорд за кількістю грубих порушень стандартів. Загалом це робили 374 рази — 93,5 порушення на годину в середньому.  Загалом середня кількість порушень стандартів на каналі «Ми — Україна» у другому кварталі цього року невпинно зростає. 1 червня журналісти каналу найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 208 разів, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 99 разів, майже половину порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, також було багато абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності порушували 34 рази, більшість із цих порушень — невідповідності картинки тексту чи словам гостей, суто фактичних порушень було небагато, але серед них траплялися надзвичайно грубі. 23 рази в різні способи порушували стандарт повноти, 9 разів — стандарт доступності подачі інформації. Було одне грубе етичне порушення — ненормативна лексика на екрані.

За чотири години ефіру на Суспільному було 96 порушень стандартів (у середньому 24 порушення на годину). Найбільше порушували стандарт достовірності інформації — 52 рази. Переважно це була інформація, подана без перевірки із соцмереж і телеграм-каналів. 26 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і підводках. Стандарт точності порушували в різні способи 15 разів, стандарт доступності інформації — два рази, стандарт повноти інформації — один раз. Інші стандарти не порушували.

Канал «Інтер» 1 червня встановив рекорд марафону. За чотири проаналізованих години ефіру стандарти порушили 439 разів, у середньому майже по 110 порушень на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 326 разів. Основу цього показника становила підміна фактів власними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактів. Стандарт точності порушували 29 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в новинах. Стандарт повноти інформації порушували 9 разів, стандарт доступності — 7 разів і ще двічі порушували стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 337 разів, це більше ніж 84 рази на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт ввідокремлення фактів від думок — 220 разів, майже все це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 78 разів, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, стандарт доступності її подачі — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 245 разів, більше 61 порушення на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 127 разів, переважно це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 77 разів, найчастіше це були узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарт доступності подачі — 4 рази, по два рази порушували стандарти балансу думок й оперативності. Двічі також були порушені етичні норми.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти «1+1» 315 разів грубо порушували стандарти інформаційної журналістики, це майже по 79 порушень на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 65 разів, більше половини цих порушень були узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 15 разів, у більшості випадків картинка не відповідала тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 13 разів, найчастіше це були неповні представлення спікерів або відсутність титрів на синхронах. Стандарт доступності порушували 3 рази, стандарт балансу думок — двічі, ще один раз порушували стандарт оперативності.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — позитивна згадка й цитування першої леді Олени Зеленської.

В ефірі Суспільного був один випадок політичного піару — невиправдане цитування першої леді Олени Зеленської.

В ефірі каналу «Інтер» був піарний сюжет про високу якість і доступну ціну продукції заводів «Черкаси Азот» і «Рівне Азот», які належать співвласнику каналу олігарху Дмитру Фірташу.

Протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру «Ради» було 11 проявів політичного піару. Всі вони були суто «паркетними» піарними матеріалами, майже всі в бюлетені «Парламентський тиждень». «Бенефіціарами» цих матеріалів були спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступник Олександр Корнієнко й різні депутати, переважно від «Слуги народу».

Проявом політичного піару у блоці «1+1» була відсутність реакції й необхідного бекґраунду від ведучих на однобічне звинувачення з боку гостя (секретаря РНБО Данілова) на адресу київської влади й київського міського голови Кличка в темі укриттів.

В ефірі каналів ICTV та СТБ проявів політичного піару не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В ефірі каналу «Інтер» цього дня російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

В ефірі телеканалу «Рада» російських наративів не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу Максим Зборовський, Назар Довгй та Тетяна Гончарова.

Російських наративів та токсичних медіаперсонажів в ефірі каналів «Ми — Україна», ICTV та СТБ, Суспільний і «1+1» не було.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб