Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 листопада 2022 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 листопада 2022 року

5 Грудня 2022
2795

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 листопада 2022 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2795
Серйозні порушення стандартів і помилки у блоках телеканалів «Рада», ICTV / СТБ, «Ми — Україна» та «Інтер».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 листопада 2022 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 листопада 2022 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади.

Повний опис усіх порушень — тут.

Ефірні блоки «1+1» і Суспільного виходили поза межами цієї доби.

Телеканал «Рада» (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Структура блоку каналу була звичною. Кожна ефірна година починалася випуском новин (опівночі він був 20-хвилинним, далі всі вони були 10-хвилинними) і продовжувалася гостьовими студіями, в ході яких хаотично виникали «оперативні новини». Щоправда, тепер ці «новини» ведучі ніяк не позиціонували, та й складалися вони переважно з повторів інформацій, що вже були до того у випусках новин, і з піар-матеріалів. Єдиний позитив — під ці «оперативні новини» перестали підкладати музичку, як це робили раніше. Формальні новини вів Андрій Сініцин, у гостьових студіях працювали по черзі (і теж якось безсистемно, бо змінювалися по кілька разів усередині годинних блоків) три пари ведучих: Олеся Ніцевич із Максимом Зборовським, Ольга Нємцева з Назаром Довгим і Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком. Чесно кажучи, я так і не зрозумів, навіщо на нічний блок треба було задіювати аж три пари ведучих. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про те, як відімкнення електрики ускладнили пересування містом незрячих людей у Полтаві,
  • про те, як поліція у Дніпрі бореться з порушниками правил дорожнього руху,
  • про розмінування на звільнених територіях Миколаївщини,
  • про заручини рятувальника із Запорізької АЕС, який пережив російський полон і катування,
  • про приїзд в Україну американського астронавта Скотта Келлі і зустріч з дітьми в «Охматдиті»,
  • про те, як родина військових із Бердянська зустріла повномасштабну війну,
  • про жінку з Миколаївщини, яка в окупації народжувала дитину вдома,
  • про курси з безпеки для дітей переселенців на Закарпатті.

Було єдине пряме ввімкнення з Вашингтона (та й те кореспондента каналу «Інтер») про деталі політики США щодо підтримки України.

Гостями ефірного блоку каналу були:

  • Олег Коріков, в.о. голови Держатомрегулювання, про стан роботи українських атомних електростанцій після російських ракетних атак по енергосистемі України, про небезпеку відімкнень АЕС від енергосистеми, про ситуацію на Запорізькій АЕС.
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, нині служить у війську, про поступове визнання багатьма країнами Голодомору геноцидом, про нездатність Росії на національне каяття.
  • Ганна Лачихіна, радниця в канадському парламенті, про ініціативу «Зерно з України» і про участь Канади у фінансуванні цієї ініціативи, про виділення Канадою грошей на електрогенератори для України.
  • Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про макрофінансову допомогу від ЄС, про обмеження ціни на російську нафту, про спроможність Росії фінансувати продовження війни в 2023 році.
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про ініціативу Зеленського «Зерно з України», про перспективи аграріїв на посівну наступного року, про можливі блокування Росією «зернового коридору».
  • Богдан Ференс, експерт із міжнародних питань, про позицію Китаю щодо Росії та її війни проти України, про зернову ініціативу України, про українські дипломатичні зусилля щодо африканських та азійських країн.
  • Олексій Якубін, політкоментатор, про неефективність російського ракетного терору щодо залякування українського суспільства, про втрату Росією союзників.
  • Ігор Петренко, політкоментатор, про неготовність Росії до справжніх переговорів, про план Зеленського «Десять кроків до миру», про послаблення позицій Путіна всередині Росії, про обшуки в Києво-Печерській Лаврі.
  • Олексій Голобуцький, політтехнолог, про обшуки в церквах Московського патріархату, про впливи російської церкви в українському суспільстві і в українській політиці.
  • Мар’яна Буджерин, старша дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді, про зміни у ставленні різних країн до Росії і поступове її визнання як терористичної країни, про перспективи визнання Росії державою — спонсоркою тероризму Сполученими Штатами Америки, про перспективи створення міжнародного трибуналу.
  • Дмитро Васильєв, політкоментатор, про те, що дають рішення ПА НАТО і Європарламенту про визнання Росії терористичною державою, про дев’ятий пакет санкцій ЄС, про ситуацію з енергосистемою.
  • Іван Ступак, воєнний експерт Українського інституту майбутнього, консультант Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони, про російську економіку і фінансування Росією війни, про переваги української армії над ворожою, про можливості Росії до подальшої мобілізації, про можливості звільнення Криму.
  • Олександр Кочетков, фахівець із ракетного озброєння, про ракетний потенціал Росії, про можливості України відновлювати зруйновану інфраструктуру, про ізраїльські ракети, які можуть надати Україні, про зенітно-ракетні комплекси Patriot.
  • Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про відновлення енергосистеми, про те, що вважати блекаутом, про вплив російських атак на енергосистему Молдови, про адекватність реакцій Заходу на російський енергетичний терор.
  • Ігор Попов, політкоментатор, про визнання Росії спонсоркою тероризму, про зволікання з цим рішенням Держдепу США, про позицію НАТО, про програму «Зерно з України».
  • Тетяна Сіренко, травмотерапевтка, заступниця директора Центру психічного здоров’я «Лісова поляна», про долання психологічних травм, завданих війною.
  • Володимир Фесенко, політолог, про пропозиції Зеленського щодо нових безпекових міжнародних структур, про ініціативу «Зерно з України», про імовірність залишення окупантами Запорізької АЕС.
  • Давид Гендельман, ізраїльський воєнний експерт, про можливі зміни політики Ізраїлю щодо підтримки України в зв’язку зі зміною уряду, про альянс Ірану з Росією і ставлення до цього Ізраїлю, про можливості блокування постачання іранських ракет Росії.
  • Сергій Ващенко, директор Української зернової асоціації, про роботу «зернового коридору», про ініціативу «Зерно з України».
  • Наталія Макогон, представниця проєкту Superhumans, про реабілітацію поранених бійців і цивільних проєктом, про те, як поводитися з пораненими і з людьми з ПТСР.
  • Леонід Ремига, головний лікар Херсонської міської клінічної лікарні, про життя під час окупації, про полон і тортури.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності порушували 43 рази. Чимало (у 10 випадках) було інформацій, взятих без перевірки з соцмереж чи телеграмканалів. Особливо «тішать» «посилання» на кшталт «у соцмережах повідомляли» (ведучий Андрій Сініцин) або ще краще: «фотографія шириться соціальними мережами» (ведуча Олеся Ніцевич). Найбільше порушень (19) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на структури («повідомляє Міністерство інфраструктури України», «в обласній військовій адміністрації повідомили», «за даними з Офісу президента», «уточнили в обласній адміністрації», «повідомляють в СБУ» тощо) або ще більш розмито («кажуть у поліції»). Було кілька цілковито абстрактних псевдопосилань. Ведучий Максим Зборовський казав, наприклад, таке: «Є дані анонімних джерел, засобів масової інформації, про те, що дійсно там були у ліжку впіймані». Тут «достовірність» інформації зашкалює, як на мене.

Кілька фактичних інформацій подавали без будь-яких посилань на джерела. Було також 7 випадків узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки («правоохоронці вкотре закликали», «як говорять військові експерти», «військові кажуть», «багато хто з оглядачів говорять», «кажуть правоохоронці»).

Стандарт точності порушували 26 разів. Найбільше (13 разів) це були невідповідності між картинками і текстом за кадром у новинних повідомленнях. 10 разів некоректно намагалися «ілюструвати» розмови з гостями. Наприклад, розмову з аграрним експертом Денисом Марчуком «ілюстрували» архівним відео жнив, а потім відео посівної, а потім знову жнива і так далі. Розмову з політкоментатором і формальним власником каналу «Ми — Україна» Ігорем Петренком «ілюстрували» якимось відео пожеж і зруйнованих будинків, хоча йшлося про такі глобальні речі, як умови для переговорів про закінчення війни тощо. Цим же відео «ілюстрували» і розмову з експерткою Мар’яною Буджерин про визнання Росії державою-спонсоркою тероризму і механізми санкцій проти держав-терористок. І цією ж нарізкою відео «ілюстрували» розмову з політиком і політкоментатором Ігорем Поповим про юридичні тонкощі визначень «держави-спонсорки тероризму» в міжнародній юриспруденції. Така собі, скажу, «ілюстрація».

Повний розсинхрон був у спробі «ілюструвати» розмову з політкоментатором Дмитром Васильєвим: він говорив про ціни на російську нафту, а показували якісь навчання українських військових, гість говорить про настрої в російському суспільстві — показували Брюссель тощо. Розмову з фахівцем з ракетного озброєння Олександром Кочетковим про американські ЗРК Patriot «ілюстрували» якими завгодно ракетами, тільки не Patriot. Безтолкове також було «ілюстрування» розмови з експертом з енергетики Олександром Харченком: наприклад, він говорив про роботу АЕС, а показували вітряки і теплові станції тощо.

А експерт з енергетики Олександр Харченко впіймав редакцію «Ради» на неточному цитуванні його слів у титрах. Бо він не казав, що пошкодження вугільних електростанцій є «незначними», як про це написали з посиланням на нього в титрах.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушували найбільше — 45 разів. У 16 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, переважно емоційні або «експертні» оцінки. Наприклад ведучий Андрія Сініцина казав у п’яти випусках новин: «Українські сухопутні сили успішно застосовують її для враження таких цілей, як бетеери і танки». Або ж такі «поетичні» міркування: «війна руйнує життя українців, але попри все спонукає до нового».

У 23 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні міркування. Причому доволі «сміливі» міркування. Наприклад, Максим Зборовський говорив без авторизації таке: «Вони перестануть на тій же Генасамблеї нести маячню, що Україна не допомагає...». Або таке: «Це моральне збочення, назвемо це так». Також не раз не авторизували свої думки ведучі Олеся Ніцевич, Ольга Нємцева і Тетяна Гончарова. Було також шість безпідставних узагальнень. Наприклад, Андрій Сініцин казав: «А от з літа дніпровські автомобілісти в буквальному сенсі літають дорогами і нерідко створюють ДТП». Ведуча Олеся Ніцевич розписуваласчя за всіх українців: «Українці не налякані, вже загартовані люди, готові до усілякого розвитку подій».

Стандарт повноти.  У 6 випадках недостатнім було пояснення компетентності гостей. Не досить було представляти Богдана Ференса лише як «експерта з міжнародних питань», Олексія Голобуцького як «політтехнолога», Олексія Якубіна, Ігоря Петренка, Дмитра Васильєва і Ігоря Попова як «політологів».

У повідомленні про смерть ще однієї пораненої внаслідок влучання російської ракети в будинок у Вишгороді 23 листопада архівне відео події в чотирьох випусках новин і раз у гостьовій студії не було позначене датою.

Інші зауваження

Я весь час не можу це повторювати, але в ефірі «Ради» це відбувається постійно. Ведучий Андрій Сініцин у кожному випуску новин каже про «провідні канали», що «об’єдналися в телемарафон». Треба бути скромнішими, бо телеканал «Рада» ні з якого боку не є «провідним». І до телемарафону він потрапив лише тому, що є «адмінресурсним». А щоб стати провідним, більшості журналістів каналу треба довго працювати над собою, вчитися робити справжні новини, а не ту імітацію, яку робить канал нині. І нарешті хоча б поцікавитися, що таке стандарти професії.

Зокрема, справжні «провідні» професіонали вже якось на дев’ятий місяць роботи відкоригували би і те, що геотитри, титри позначення архіву або авторства відео у них точно потрапляють під логотипи на всіх інших каналах-учасниках телемарафону. Але не коригують. Мабуть, тому, що завдання каналу — не стільки інформувати людей, скільки піарити владу. Все решта — не важливо. Мені це виглядає так.

Журналісти каналу вперто продовжують в багатьох випадках ігнорувати фемінітиви: «Аліна Кондратенко, інспектор патрульної поліції» (титр у сюжеті Ганни Ружін). «Наталія Шевченко, механік відділення зв’язку» (титр у сюжеті). «Інгріда Шимоніте, прем’єр-міністр Литви» (титр на синхроні). «Ольга Мартин, керівник відділу зі зв’язків з громадськістю патрульної поліції», «Анна Головицька, координатор благодійного фонду» (титри у сюжеті неназваної авторки).

Представляючи в прямому ввімкненні Дмитра Анопченка, ведучі не казали, що він є кореспондентом каналу «Інтер», — казали просто «журналіст із Вашингтона».

Елементи політичного піару

З відеозвернення президента Зеленського знову було насмикано кілька фрагментів, які крутили по ефіру і у новинах, і у гостьових студіях — загалом 15 разів. По-моєму, явний перебір. Найбільше (10 разів) — що «наступний тиждень буде складним». Попри те, що Володимир Зеленський, безумовно, є сьогодні одним з найголовніших ньюзмейкерів, як президент і як верховний головнокомандувач, не всі його відеозвернення заслуговують такого тиражування в телемарафоні. Бо не завжди слова президента несуть реальну нову інформацію. Є і численні повтори одних і тих самих меседжів, або ж емоційні вислови, не більше. У цьому випадку я можу умовно погодитися, що в шести випусках новин ще якось можна було видавати за новину слова, що «наступний тиждень буде складним». Ну як (умовно кажучи) суто «мотиваційне» звернення президента до українців. Але решта дев’ять цитат є однозначним перебором і нагадує піар президента.

У трьох випусках новин і ще двічі у гостьовій студії було БЗ+СХ заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка про відновлення електрики у звільненому Херсоні. Це тепер нова історія, коли про різноманітні події в ефірі «Ради» повідомляє «людина-інформагентство» Тимошенко. Бо було ще з його слів про кількість загиблих українців за попередню добу, що на Херсонщині відновлять зруйнований міст, про надходження до Херсона гуманітарних вантажів.

Двічі у гостьових студіях повідомляли, що радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк написав, що окупантам не вдасться утримати Запорізьку АЕС під своїм контролем. І ще «наголосив, що станція виключно українська». І було ще про один допис пана Подоляка на сторінці в твітері незрозуміло про що (бо початок цієї інформації «провтикали» звукорежисери).

Повідомлення, що народний депутат Давид Арахамія заявив, що «наступний тиждень буде складним». Типу попередні були «простими».

Було повідомлення, що народна депутатка Марія Мезенцева анонсувала робочу поїздку української парламентської делегації до Північної Америки та Європи.

А ще було, що міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко поінформував, що Бельгія виділить на підтримку української культури АЖ 150 тисяч євро. Неабияка новина! За такі гроші точно можна, наприклад, полагодити дах на пошкодженій будівлі музею. За нинішніх масштабів понищених окупантами українських культурних закладів і пам’яток культури це навіть не крапля в морі, на «серйозну подію» для загальнонаціонального ефіру аж ніяк не тягне, хай ми й вдячні за будь-яку допомогу Україні.

Наративів ворожої пропаганди в ефірному блоці каналу не було; гостьові студії вели цього разу по черзі цілих чотири токсичних ведучих: Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Резюме

Новинної складової як такої не було. Жодного репортажного сюжету, жодного подієвого прямого ввімкнення. У гостьових студіях побувало лише два ньюзмейкера. Загалом порушень стандартів в ефірному блоці каналу було дуже багато — 125. Найчастіше цієї доби порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 45 разів. З них найбільше (23 рази) ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. В 16 випадках власні оцінки та інші міркування робили журналісти в новинах. Стандарт достовірності порушували в усі можливі способи 43 рази. Стандарт точності 26 раз, стандарт повноти — 11 разів. Інші стандарти грубо не порушували.

У блоці каналу цієї доби було 23 прояви політичного піару. Найбільше було коротких повідомлень, нарізаних цитат з відеозвернення президента Зеленського (15 таких повідомлень на 6 годин ефіру є явним перебором). Крім того, були різні «паркети» і цитати. Цілих 8 повідомлень про слова заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. І два повідомлення про дописи в твітері радника керівника ОП Михайла Подоляка Інші короткі «паркети» піарили народних депутатів Давида Арахамію, Марію Мезенцеву і міністра культури Олександра Ткаченка.

Наративів ворожої пропаганди в ефірному блоці каналу не було; гостьові студії вели цього разу по черзі чотири токсичних ведучих:.

Телеканали IСTV та СТБ (6:00-12:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку медіагрупи була такою ж, як зазвичай. Півгодинні частини ефіру складалися з 15-хвилинних випусків новин і гостьових студій і частково сюжетів тижневика «Факти тижня». Випуску новин на «звичному місці» не було лише о 6:30. Новини вели по черзі Олена Фроляк і Орест Дрималовський, гостьові студії — Вадим Карп’як, тижневик вела Оксана Соколова.

 У блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • про евакуацію людей з прифронтових населених пунктів Херсонщини,
  • про те, як вибивали окупантів з села Брускінське під Херсоном,
  • про бої на Бахмутському напрямку,
  • про звільнене село Ольгине на Херсонщині,
  • про стан ракетного арсеналу Росії,
  • про значення визнання Росії спонсоркою тероризму,
  • про ситуацію на українсько-білоруському кордоні,
  • про УПЦ як філію Російської православної церкви в Україні,
  • про те, що музичну школу в Березані перевели до неремонтованого приміщення,
  • про центр реабілітації поранених військових, який волонтерськи заснували медики Хмельницького,
  • про весілля військових в прямому ефірі на «Радіо Байрактар»,
  • про те, що через війну, навіть в сніг продовжуються і посівна, і жнива,
  • про ремонт пошкоджених російськими ракетними ударами багатоповерхівок Києва,
  • про театральне життя України,
  • про приїзд в Україну американського астронавта Скотта Келлі,
  • про історії переселенців з Маріуполя, які знайшли прихисток в Одесі,
  • про шефкухаря на передовій,
  • про історію переселенки з Маріуполя,
  • про жінку з Гнівані на Вінниччині, яка в своєму приватному будинку зробила «кімнату для підтримки» сусідів з багатоповерхівок, де нема тепла і води,
  • про військову медикиню, яка рятувала поранених на заводі Ілліча в Маріуполі, а потім півроку провела в російському полоні,
  • про курси домедичної допомоги у Вінниці,
  • про спецпризначенця «Ствола», пораненого під Бахмутом,
  • про переселенців-харків’ян, які відновили свій кавовий бізнес у Львові,
  • про те, як в Дніпровському шпиталі рятують поранених бійців,
  • про документальний фільм «Область героїв»,
  • про навчання в ІТ-академії у Львові дітей-сиріт,
  • про переселенців з Херсона, які відкрили кав’ярню у Києві.

Було пряме ввімкнення з Українського жіночого конгресу.

Гостями блоку були:

  • Галина Лугова, голова Херсонської міської військової адміністрації, про оперативну ситуацію в Херсоні, про наслідки ворожих обстрілів, про евакуацію людей з Херсона, про організацію евакуації потягами, про гуманітарну допомогу і забезпечення лікарень міста.
  • Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про загальну ситуацію на луганській ділянці фронта, про ситуацію з електрикою на вільній території області, про сильну замінованість області.
  • Віталій Передерко, керівник відділу туризму Івано-Франківської ОВА, про зимовий туристичний сезон у Карпатах, про питання укриттів на туристичних об’єктах Франківщині.
  • Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів, про допомогу 18 мільярдів євро від ЄС.
  • Олексій Кулеба, голова Київської ОВА, про ситуацію з електрикою на Київщині, про «пункти незламності» на Київщині, про рекомендації громадам щодо майбутніх свят.
  • Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки, про концепцію безпечних закладів освіти, про фінансування втілення концепції, про те, що буде з ЗНО в наступному році.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ, про ситуацію на Авдіївському та Бахмутському напрямках, моральний стан ворога, поведінку «вагнерівців», втрати ворога.
  • Наталія Гуменюк, керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня, про ситуацію на півдні, про появу ракетоносія в Чорному морі, про зменшення атак іранськими дронами, про «пункти незламності» в Одесі, про події на Кінбурні.
  • Петро Черник, воєнний експерт, про те, як сили протиповітряної оборони готуються до масованих ракетних ударів, про оцінки залишків ракетного потенціалу Росії, про можливості ворога повністю знищити українську енергосистему, про потенціал західних країн забезпечувати Україну необхідними зброєю та боєзапасами.
  • Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про ситуацію в енергомережі, про відновлення і про ризики подальших атак ворога на інфраструктуру.
  • Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, про смерть міністра закордонних справ Білорусі Макея, про імовірність вступу білоруських військ у війну.
  • Олена Фроляк, як ведуча Українського жіночого конгресу, про атмосферу на конгресі.
  • Марина Марченко, співзасновниця і голова Клубу підтримки вагітності і материнства «Лада», про зменшення кількості вагітностей в українських жінок внаслідок повномасштабної війни, про специфіку вагітності і пологів у воєнний час.
  • Марія Іонова, співорганізаторка Українського жіночого конгресу, про Український жіночий конгрес, про лідерство українських жінок під час війни, про лідерство українських жінок за кордоном на фронті народної дипломатії.
  • Ірина Бірюкова, гендиректорка Одеської наукової бібліотеки, про те, як перетворили бібліотеку на хаб для одеситів в умовах перебоїв з електрикою та іншими благами.

Крім того, в ефірі були:

  • Відеозвернення президента Володимира Зеленського.
  • Трансляція Українського жіночого конгресу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності журналісти медіагрупи цього дня порушували 84 рази. Це, вважайте, щогодини подається в середньому по 14 недостовірних (не перевірених редакцією, або ж не підтверджених як слід) інформацій. Як на мене, забагато для претензії на «достовірні новини». У 15 випадках це були інформації або відео, взяті без перевірки в соцмережах або телеграмканалах. «Родзинкою на торті» було повідомлення в новинах, зачитане ведучим Орестом Дрималовським: «Як повідомив російський опозиціонер Леонід Невзлін у соцмережах з посиланням на джерела, близькі до російських спецслужб...». Ну мало того, що «російський опозиціонер», так ще й «у соцмережах», та ще й з «джерелами, близькими до російських спецслужб». Невже в редакції «Фактів» не розуміють, що в такому ланцюжку псевдопосилань кожна ланка волає про високу імовірність дезінформації?

У 18 випадках були узагальнені розмиті псевдопосилання («повідомляють в «Укренерго», «у «ДТЕК» попереджають»,»у МВС наголошують» тощо). Були узагальнені псевдопосиланя на невизначені медіа: «за даними ЗМІ, про це сьогодні заявить британський прем’єр Ріші Сунак». Або ж ось таке: «пізніше ЗМІ опублікували інформацію, що нібито на дверях кабінетів деяких депутатів, які не підтримали резолюцію, з’явились ось такі плакати».

Ведучі доволі часто (7 разів) «посилалися» повністю абстрактно («попередньо називають», «відомо», «тим часом пішли розмови», «з’являються повідомлення»). Або таке: «Відзначається, що подібна зустріч відбудеться вперше». Цікаве псевдопосилання в повідомленні, в якому нема ніяких посилань на джерело інформації: ким це воно «відзначається»? Або ще краще: «Жителів Волині, які живуть біля кордону з Білоруссю, закликають бути вкрай уважними та обережними». Хто «закликає»? Це неприйнятно для новин — безособові речення. Ще в 10 випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань.

І дуже багато (34 рази) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Усі ці нескінченні «кажуть лікарі», «кажуть прикордонники», «у патрульній поліції запевняють», «впевнені наші воїни», «кажуть енергетики», «вбачають експерти», «аналітики припускають» і аж до таких, як «театральна спільнота запевняє».

Стандарт точності порушували 41 раз. Найбільше (32 рази) це було некоректне поєднання тексту і картинки. Ведучі новин Фроляк і Дрималовський по черзі в чотирьох випусках розповідали про поранення чоловіка на Харківщині, коли він намагався зняти «розтяжку» в лісопосадці, а показували при цьому якісь пошкоджені дорогу і будинок. У сюжеті Назар Бурхан розповідав про те, що будинок маріупольчанки «залишився майже не ушкодженим», а показували на цих словах якісь вщент зруйновані будинки. У повідомленні про реакцію Лукашенка на смерть свого міністра Макея текст «не дружив» із картинкою настільки, що Лукашенко (якщо вірити словам ведучого за кадром) виглядав як нині вже покійний Макей. Хоч би титр «архів» приліпили! Повідомлення, що колаборанти залишають Нову Каховку, «перекривали» краєвидами, рибалками на березі Дніпра і пташками у гнізді. В іншому повідомленні про втечу колаборантів «ілюстрацією» були архівні плани мітингів херсонців під окупацією. Та ще й без позначення, що це архів. Ще один типовий хибний підхід — переповідати реальну історію реальної людини і «перекривати» це архівними планами якихось глобальних подій. Так Ольга Чайко у сюжеті переповідала історію втечі з-під окупації подружжя херсонців, а показували при цьому знову-таки плани херсонських мітингів проти окупантів. Чи не простіше в таких випадках надавати людям можливість самим розповідати свою історію синхронами? Тоді й «перекривати» нічого не треба.

Як заведено, спроба «ілюстрування» єдиного в ефірному блоці прямого ввімкнення була провальною. У поєднанні тексту і картинки, «виявилося», наприклад, що ведуча медіагрупи і водночас ведуча Українського жіночого конгресу Олена Фроляк є «жінкою-енергетиком».

Ще у двох випусках ведуча казала: «завдали потужних ударів по російській армії у Васильківському районі Запорізької області». Васильків — то у Київській області, в Запорізькій є Василівка, тож і район «Василівський».

А Наталія Нечай стверджувала в сюжеті про американського астронавта Скотта Келлі, що «а ще він уже зібрав пів мільярда доларів на допомогу Україні». Сума, посильна хіба що для держав чи великих міжнародних організацій. Насправді ж малося на увазі «пів мільйона доларів», про що в одному з наступних випусків уже виправлено казав у «короткій версії» цієї інформації ведучий новин Орест Дрималовський. Помилка в тисячу разів потребувала виправлення і вибачень, але легше робити вигляд, що помилки не було. І принагідно, такі словесні конструкції як «а ще він уже зібрав» — це розрив мозку.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Масові порушення цього стандарту, за моїми спостереженнями, є «візитівкою» медіагрупи. Цього разу стандарт порушили 131 раз. З них більше половини були суб’єктивні думки журналістів у новинах, де таких думок не має бути за визначенням. Попри те, що новини називаються «Факти», насправді ж факти постійно підміняються суб’єктивними міркуваннями. Традиційно дуже багато таких відсебеньок у текстах ведучої Олени Фроляк. Наприклад, ось таке: «Та зима змусила її зрушити з місця і через пів світу дістатися Одеси». «Через пів світу» — це був шлях через Росію, якусь неназвану балтійську країну і Польщу. На «півсвіту», по-моєму, якось не тягне. Але любов ведучої до образних перебільшень тут перемогла здоровий глузд.

Були й інші патетичні міркування: «Звільнення Херсона, без сумніву, увійде в історію як одна з важливих перемог у війні з Росією». Дуже часто ці ж підводки за Фроляк повторював згодом і Орест Дрималовський. Наприклад, таке: «Водночас підрозділи ракетних військ та артилерії Сил оборони України добряче всипали по чотирьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки ворога». Ще ведучі новин постійно роздають власні оцінки подіям на фронті: «Бахмутський напрямок залишається однією з найгарячіших точок фронту». «Та наші захисники міцно утримують позиції». «Найгарячіша ситуація нині на сході». На мою думку, подібні оцінки є прерогативою віськових, або принаймні експертів. Ще буває, що ведучі «читають чужі думки»: «Білоруський диктатор Лукашенко у паніці змінив кухаря та охорону після раптової смерті міністра Макея». Чимало суб’єктивних думок було і в сюжетах кореспондентів.

Усі не авторизовані суб’єктивні думки у авторських матеріалах цього дня припадали на підводки і сюжети тижневика «Факти тижня». Лише пара прикладів із підводок ведучої Оксани Соколової: «Росія закуповує ці мікрочипи через безліч підставних компаній, через складні офшорні схеми, які відстежити і перекрити практично неможливо. Але можна домагатися, аби виробники цих мікрочипів прибрали з-поміж функцій підтримку російської навігаційної системи. Тоді росіянам доведеться з нуля будувати власну мікроелектроніку, а на це підуть роки». Або: «Очевидно, авторам цього перформенсу ідея видалась оригінальною, але насправлі лише показала, з ким ми маємо справу — блатота і кримінал. Армія зеків, яка врешті опиниться там, де і повинна бути». Ну і так далі. До слова, ведучі розмовних студій Вадим Карп’як і Яна Брензей, на відміну від ведучих новин і «Фактів тижня», працюють якісно і за стандартами, порушують їх врай рідко.

І було цілих 15 безпідставних узагальнень. У новинах будь-яке узагальнення є відвертою брехнею, бо ніколи нема «одностайності» у будь-якій групі людей. А тут — і «аграрії радіють», і «українці стійко витримують відсутність тепла і світла, виявляючи підтримку всім тим, хто не може приготувати їжу чи не має тепла», і «маріупольці впевнені», і «головне питання, яке цікавить мільйони українців».

І цього разу було кілька нечітких меж цитування. Ведуча Олена Фроляк казала: «Ну що ж, незважаючи на стабілізацію енергосистеми, Україна починає новий складний тиждень і нам варто бути готовими до нових масованих російських атак. На цьому наголошує в своєму останньому відеозверненні і президент Зеленський. Однак, наша здатність допомагати один одному і дбати про тих, кому наскладніше, це елемент захисту від терору». Тут початок був дуже довільним переказом думки президента, а останнє речення сприймалося як думка самої ведучої, хоча це теж був довільний переказ слів президента.

Нечіткість меж цитування була і у двох випадках у прямому ввімкненні Наталії Кулик з Українського жіночого конгресу: «Сильних українських жінок ця війна зробила ще сильнішими. Мільйони українок, які вимушено тікали з дітьми від війни за кордон, самотужки облаштовувалися, вчили мову, своєю гнучкістю дивували європейців. І неймовірно сміливі, які залишалися в Україні — йшли на фронт зі зброєю (нерозбірливо) не лише захищати свою родину, країну, але й всю Європу». Не виключено, що це була цитата з чиєїсь промови (наприклад, віцеспікерки Олени Кондратюк), але, оскільки кореспондентка жодного посилання не робила, то й вся ця «поетична тирада» сприймалася як її думка. Ще було таке: «І зараз важливо, аби світ знав ці історії». Теж, певно, цитата (з промови Олени Зеленської?), але чіткого маркування авторства і тут журналістка не зробила, тож це звучало як її думка.

Стандарт повноти. У сюжеті Василя Саф’янюка в титрі йшлося, що нардеп Микола Княжицький — з фракції «Європейської солідарності», а в тексті згадувалося, що «автори нового законопроєкту, до речі, вони з різних фракцій», але ж не було згадки, з яких саме фракцій, і не було пояснення, що Княжицький, — імовірно, один з авторів цього законопроєкту.

У розмові з міністром освіти Сергієм Шкарлетом бракувало бекграунду щодо того, що таке собою являє «концепція безпечної освіти», про яку йшлося. Бо в ході розмови це зрозуміти було важко. Більше двох хвилин міністр говорив, звідки брати гроші на цю концепцію. Вже десь лише з третьої хвилини прозвучало слово «укриття», що дало підказку, про що взагалі йдеться.

І було чимало бекграундових архівних відео, які не позначалися датами конкретних згаданих подій. Наприклад, наслідків влучання ракети у житлові будинки у Вишгороді 23 листопада, або ж кадрів влучання ракет по Києву 23 листопада. 

Інші зауваження

Редакція медіагрупи вирішила, що трансляція Українського жіночого конгресу (а точніше, виступи на ньому віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк і першої леді Олени Зеленської) є настільки важливою, що заради цього варто було на півслові переривати сюжет у випуску новин (до речі, сюжет цей був про військову медикиню, яка рятувала в Маріуполі поранених, а потім пережила пів року російського полону). Як на мене, сумнівне рішення.

Завжди дивно виглядає, коли на початку сюжету пишуть, що авторка сюжету жінка (в цьому випадку в титрі була Ольга Магазинська), а начитка при цьому йде чоловічим голосом.

Елементи політичного піару. Ось такий «творчий» та «поетичний» піар-текст Олени Фроляк: «Наше світло не згасне ніколи» так заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив новину про повернення електроенергії в домівки Херсона». Трохи перефразовано було повторено ще в одному випуску.

Було два повідомлення, що «згадав про енергетику і президент Зеленський» і що «президент подякував» усім, у тому числі бізнесу. І ще що президент сказав, що «ми робимо все, щоб притягти Росію до відповідальності». Усе це не було новинами і не мало інформаційної цінності.

Мені здалося, що спільна редакція медіагрупи занадто багато уваги приділила Українському жіночому конгресу. Про нього було багато повідомлень у новинах, і гостя була в розмовній студії, і трансляція шматка цього заходу (навіть із «підрізанням» заради цієї трансляції випуску новин і сюжету). А ще, попри навіть нелюбов редакції до прямих ввімкнень, тут пряме ввімкнення таки зробили. Передивившись усе це і ще повідомлення на інших каналах, я так і не зрозумів, у чому ж полягала аж така важливість цього заходу. Ну, зібралися люди поговорити на цікаву тему. Ну, навіть «важливі люди» — віцеспікерка парламенту і перша леді — брали участь у цих розмовах. І що? Новиною був хіба що сам факт, що захід відбувся і на ньому поговорили на різні важливі і цікаві теми. А в новинах медіагрупи був ще й абсолютно типовий «паркет» про цей конгрес із цитатою з промови першої леді Олени Зеленської. Виглядало це як чистий піар, бо новини там не було.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку медіагрупи цього разу була невиразною. Лише чотири репортажні сюжети (і це з 27 сюжетів загалом!) і одне пряме ввімкнення, і те — «з натяжкою» подієве. У студіях медіагрупи цієї доби побувало лише 6 ньюзмейкерів (з 15 гостей загалом).

Порушень стандартів в ефірному блоці медіагрупи було дуже багато — 265. Традиційно для медіагрупи найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 131. І порушували стандарт у більшості випадків суб’єктивними думками журналістів у новинах і не авторизованими як слід думками журналістів у тижневику. 84 рази в усі можливі способи порушували стандарт достовірності подачі інформації, 41 раз — стандарт точності.

Було 9 проявів політичного піару. Зокрема, піарили заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, президента Володимира Зеленського, міністра інфраструктури Олександра Кубракова, нардепа Миколи Княжицького (як представника фракції «ЄС»). Наративів ворожої пропаганди та токсичних медійних персонажів в ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Ми — Україна» (12:00-18:00)

Зміст ефіру

Структура блоку знову була такою: 30 хвилин новин — 2,5 години гостьової студії. Погана схема для «інформаційного каналу», який глядач вмикає на початках годин, щоб довідатись новини, а не послухати розмови у студії. Випуски новин вели Ігор Пупков та Марина Кухар, гостьові студії в перші три години — Вікторія Малосвітна та Богдан Машай, в другі три години — Олена Чабак та Олег Панюта. У блоці були такі сюжети:

  • про наслідки суботнього ракетного обстрілу житлового кварталу Дніпра,
  • про приїзд американського астронавта Скотта Келлі до «Охматдиту»,
  • про те, як у критичних ситуаціях залишатися на зв’язку,
  • про дев’ятий пакет санкцій ЄС проти Росії,
  • про те, як виживають бізнеси на Черкащині в умовах відімкнень електрики,
  • про державні гранти на розвиток ветеранських бізнесів,
  • про переселенця з Маріуполя, який у Львові перезапустив своє видавництво,
  • про подружжя переселенців, які в Рівному організували для школярів гурток робототехніки.

Були прямі ввімкнення:

  • з Дніпра про наслідки ворожих обстрілів громад Дніпропетровської області,
  • з Запоріжжя про обстріли населених пунктів області,
  • про Український жіночий конгрес у Києві.

Гостями ефірного блоку були:

  • Віталій Бутенко, генеральний директор «Енергетичної компанії України», про ситуацію з електроенергетикою країни, про значення терміну «ситуація контрольована», про західну допомогу українським енергетикам і постачання необхідного обладнання, про те, у які об’єкти системи цілять росіяни, про роботу «Енергетичної компанії України».
  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про низький рівень колаборації з окупантом у місті, про наміри примусової мобілізації мелітопольців, про мобілізацію у тюрмах окупованих територій Запорізької області,
  • Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ситуацію в місті з електроенергією, опаленням, міським транспортом, про організацію «пунктів незламності».
  • Олена Кондратюк, заступниця голови Верховної Ради, про Український жіночий конгрес.
  • Сергій Братчук, речник оперативного штабу Одеської ОВА, про ситуацію в Одесі і області з електроенергією, міським транспортом, про ситуацію з ворожими ракетоносіями в Чорному морі, про «пункти незламності» по області.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про загрози нових масованих ракетних ударів по Україні, про активність ворожої стратегічної авіації, про зміцнення системи протиповітряної оборони країни.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання української армії, про ситуацію на фронті на Донеччині та Луганщині, про якість мобілізованих у Росії, про приїзд до окупованих Донеччини і Луганщини родичів мобілізованих, про здачу росіян у полон.
  • Андрій Юсов, представник пресслужби Головного управління розвідки Міноборони, про фейк щодо наступу з боку Білорусі, про готовність до можливого наступу з Білорусі, про перекидання російських військ на східний напрямок фронту, про створення в Росії нової приватної військової компанії, про підготовку ворога до чергових ракетних атак.
  • Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про розгортання ДСНС «пунктів незламності» по країні, про небезпеки при неправильному використанні електрогенераторів, туристичних пічок тощо, про гуманітарне розмінування звільнених територій.
  • Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, про імовірності нових масованих ракетних ударів ворога по Україні, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ситуацію з нібито наміром окупантів залишити Запорізьку АЕС, про втечу колаборантів з Нової Каховки, про пошук колаборантів на звільнених землях.
  • Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про прогнози зростання ВВП України в наступному році, про міжнародну фінансову підтримку України, про перспективи продовження співробітництва України з Міжнародним валютним фондом, про майбутню інтеграцію України в економіку Євросоюзу.
  • Олексій Рябчин, експерт з енергетичних питань, про вплив санкцій на російський експорт нафти, про імовірність домовленості країн ЄС щодо обмеження ціни на російську нафту, про російські схеми з обходу санкцій.
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію на Кінбурнській косі, про наміри окупантів на лівому березі Дніпра, про бої на Донецькому напрямку, ситуацію в районі Сватового, про заяву генсека НАТО щодо запасів зброї у країн Альянсу, про допомогу Південної Кореї, про логістику ворога і як наша армія її нищить.
  • Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки, про створення міжнародного трибуналу для засудження Росії за злочин агресії, про зустріч міністрів юстиції країн ЄС, про підсудність злочинів агресії та геноциду.
  • Володимир Фесенко, політкоментатор, про реакцію українського суспільства на нищення ворогом енергетичної інфраструктури, про розуміння елітами Росії того, що війна вже програна, про настрої в російському суспільстві, про винахідливість нашої армії, про взаємовідносини України з Росією після перемоги, про приватні армії в Росії.
  • Володимир Хандогій, президент Української асоціації зовнішньої політики, про майбутню зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, про візит до Києва міністрів закордонних справ країн Балтії та Скандинавії, про майбутнє реформування ЄС і вступ України до Союзу, про силу нинішньої української дипломатії.
  • Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, про ситуацію з енергосистемою країни, про протидію терористичній тактиці ворога, про провал стратегії Росії у використанні газу в якості геополітичної зброї, про поки що ефективність «Росатому», про зміни політики і про консенсус західних країн щодо підтримки України, про майбутнє Росії, про обмеження цін на російську нафту, по ініціативу «Зерно з України».
  • Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, про заяву Орбана на підтримку вільної України, про перспективи відносин України з Угорщиною.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності — 31 порушення. З них 4 були повідомленнями, взятими з соцмереж. В 11 випадках посилання були розмитими («повідомили в обласній військовій адміністрації», «повідомляє міська влада», «повідомляють в обласному департаменті охорони здоров’я», «кажуть в ОВА» тощо). Були такі «посилання»: «українців вкотре закликають до економії». Хто? І посилання на невизначені медіа («підтверджують це зокрема російські ЗМІ, які активно ширять інформацію, що станцію можна було передати під контроль МАГАТЕ» або ж «за повідомленнями засобів масової інформації»).

Було кілька абстрактних «посилань» — найчастіше журналісти казали «відомо». От «відомо» та й годі, а звідки воно «відомо» — то наразі не відомо (як полюбляють говорити ті ж українські журналісти). Ще раз було: «маємо інформацію». І були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок («у міськраді кажуть», «енергетики запевняють», «кажуть експерти» і «експерти радять», а також «правоохоронці радять».

Стандарт точності порушили 20 разів, половина з них — некоректна робота з картинкою. в сюжетах і БЗ. Наприклад, навіщось «перекривали» архівними планами відвідин окупованої Запорізької АЕС делегацією МАГАТЕ повідомлення, що росіяни ймовірно звідти збираються вийти. Ведуча в новинах повідомляла, що «Генштаб також публікує фото із наслідками ударів по одному із об’єктів ворога, там поранено з 80 російських військових». А показували при цьому не фото, а відео знищення з дрона двох окупантів в шанці. Повідомлення про прогноз МВФ щодо майбутнього зростання ВВП України «перекривали» архівним відео «про МФВ» (будівлі, якісь люди, імовірно, з Фонду тощо) і традиційним відео готівкових гривень. Повідомлення, що ще 7 суден з зерном вийшли з портів Одеси, «перекривали» архівним відео жнив і комбайнів. Повідомлення про заяву угорського прем’єра Віктора Орбана щодо необхідності існування вільної України «перекривали» нарізкою архівного Орбана — на різних заходах і в різному вбранні. Виглядало, як на мене, кумедно. Але ж інформаційний канал — не гумористична програма.

У двох випадках невдало намагалися «ілюструвати» прямі ввімкнення. Наприклад, кореспондентка з Дніпра розповідала про стан поранених унаслідок суботнього ракетного обстрілу Дніпра, а показували, як міський голова Борис Філатов оглядає зруйновані будинки. Ще в чотирьох випадках передбачувано недолуго намагалися «ілюструвати» розмови з гостями. Розмову з радником президента з економічних питань Олегом Устенком «ілюстрували» відео друку гривень. Така собі «ілюстрація», адже йшлося про фінансування дефіциту бюджету і міжнародну макрофінансову допомогу (теми, де готівка і не ночувала). Пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий розповідав про «пункти незламності», що їх розгорнули по країні в наметах, а показували «пункт незламності» в якомусь офісі. І ці ж офісні «пункти незламності» показували, коли Хорунжий розповідав про нещасні випадки при неправильному використанні електрогенераторів.

Заплутана історія була в прямому ввімкненні Марини Асмолової. Розповідаючи про промову віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк на Українському жіночому конгресі, кореспондентка стверджувала: «Вона ледь не одразу на початку своєї промови наголосила на тому, що нині 50 відсотків Збройних сил України — це українські жінки, і це третина української армії». Взагалі-то 50 відсотків — це половина. Так що водночас в армії не може бути і половина, і третина жінок. Хоча насправді Олена Кондратюк говорила про 50 тисяч жінок в армії, а це не третина і не 50 відсотків. Ще ведуча Вікторія Малосвітна казала: «однак у майбутньому необхідна кількість нафти транспортуватиметься до російського порту Росток». А це німецький порт. Така обмовка ведучої не була б критичною, якби йшлося про інші країни. А ведучий Богдан Машай переплутав місяці, коли казав про повномасштабне вторгнення «24 грудня теж було геніально нападати».

Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти каналу порушували цього дня 40 разів, більше половини з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. З найбільш прикметних: ведучий Ігор Пупков у двох випусках новин давав таку оцінку: «Рекордсмен із сумарного перебування у космосі і доведення до сказу російських пропагандистів у соціальних мережах, знаменитий астронавт Скотт Келлі». І далі в сюжеті Марина Асмолова казала: «А ще від відомий тим, що залишає напрочуд влучні і саркастичні коментарі під публікаціями чиновників і пропагандистів країни-терористки». А чи не краще було б навести бодай один приклад «напрочуд влучного» допису астронавта в соцмережах? Кореспондент Владислав Паливода у своєму сюжеті роздавав «корисні поради», а це не функція новин. А Тетяна Гаврилюк у себе в сюжеті виконувала функцію експертки: «І це найболючіше питання для РФії, бо Росія критично залежить від доходів на»чорне золото». «І Росія вже шукає спонсорів на стороні, а санкції лише добивають кілок в економічний зашморг».

Не авторизованих суб’єктивних думок у гостьових студіях було менше (я зафіксував 10 таких випадків). Найбільше «грішив» цим ведучий Богдан Машай. Було шість безпідставних узагальнень з посиланнями на «більшість херсонців», просто на «людей», або ж таке: «І малий, і середній бізнеси активно долучаються до економії електроенергії».

Нечіткими були межі цитування ведучою новин — висновок «Зрадники тікають, бо ймовірно чекають наступу Збройних сил України» виглядав як висновок ведучої, хоча, певно, був висновком Центру національного спротиву, який цитувався в цьому повідомленні. Згодом це ж повторював і інший ведучий новин.

Стандарт повноти інформації порушували двічі. У сюжеті Марини Асмолової про американського астронавта Скотта Келлі в київському «Охматдиті» замість інтершуму підклали музику. І не досить було представляти Олексія Рябчина як «експерта з енергетичних питань».

Стандарт доступності подачі інформації. У повідомленні про кількість українських біженців у різних країнах числа в інфографіці виглядали так: «1 млн 509,89 тис». Дуже «влучний» формат, щоб заплутати глядачів.

Інші зауваження

У медіагрупи є погана звичка підкладати під новинні сюжети музичку замість інтершуму.

Халтурна робота з титрами на каналі: «Олен Панюта», «міністр оброни України» тощо.

У ведучого Богдана Машая — погана манера звертатися до співрозмовників на прізвище («пане Денисенко», «пане Рябчин» тощо). У людей є імена.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Юлія Паєвська (Тайра), парамедик» (титр). «Людмила Гончарук, майстер» (титр у сюжеті Ольги Косенко). «Росія — член цієї організації» (ведуча Марина Кухар).

Елементи політичного піару

«Енергетики продовжують працювати над відновленням енергопостачання після російських обстрілів, про це заявив президент України Володимир Зеленський». І в чім тут новина? Для цього дивимося на дієслова: «продовжують працювати». Це означає, що новини тут нема ніякої, а просто зайва згадка про президента.

Повідомлення, що «Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача». Теж так собі «новина», жодної конкретики. А було це двічі в ефірі.

«Окупанти не здатні перемогти на полі бою, тому намагаються знищити українську енергосистему і зламати наш опір. Про це написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у фейсбук». Теж нема новини, а є просто зайва згадка про прем’єра.

Наводили цитату з відповіді радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка російському міністру Лаврову, що «виражені кримінальні нахили росіян виправить лише трибунал». Нічого принципово нового і цінного Подоляк не сказав, щоб повідомляти про це на всю країну. І що ще прикметно, як на мене, титр «Подоляк відповів Лаврову: виражені кримінальні нахили виправить лише трибунал» був незмінно на екрані потім цілих 8 хвилин (!) протягом розмови ведучих із гостем. Певно, щоб усі встигли прочитати про Подоляка?

«Наслідки розв’язаної Росією війни проти України будуть неприємними для Кремля. В цьому переконаний радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк». А я от переконаний у тому, що це політичний піар радника. Бо це ніяка не новина. І титр «Подоляк назвав наслідки для Росії після поразки у війні проти України» знову-таки залишався на екрані дуже довго — протягом 4 хвилин розмови з політкоментатором Фесенком.

Ще одне повідомлення про черговий допис Михайла Подоляка в твітері про обмеження цін на російську нафту. Зміст добре описував титр, який знову висів на екрані дуже довго: «Подоляк нагадав про необхідність запровадити ліміт цін на російську нафту». Вибачайте, це жодного разу не новина. І це він «нагадав» урядам західних держав. Маю величезний сумнів, що уряди західних держав почитають твітер Подоляка і кинуться запроваджувати цей ліміт. Натомість я вже бачу, що канал «Ми — Україна» чомусь (от цікаво, чому це раптом?) узяв звичку аж бігом повідомляти всій країні про кожний допис Подоляка в твітері.

Повідомлення про Український жіночий конгрес з синхроном першої леді Олени Зеленської було як дві краплі води схоже на таке ж повідомлення в новинах телеканалів ICTV та СТБ, Таке ж безнадійно піарне. І так само повідомлення, що перша леді Олена Зеленська відвідала Бі-бі-сі.

Резюме

Новинна складова у блоці каналу була слабкою. Лише два репортажні сюжети і три прямі ввімкнення. У гостьових студіях було лише чотири ньюзмейкери (з 18 гостей загалом).

Порушень стандартів було багато — 94. Найбільше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (40 разів), трохи менше, але теж багато (31 раз) порушували стандарт достовірності інформації. Стандарт точності цього разу порушували 20 разів, інші стандарти майже не порушували.

Кількість політичного піару у блоках каналу зростає. Цього дня таких матеріалів було вже 9 (попереднього разу 6, ще раніше 1 і 0). 28 листопада канал піарив президента Зеленського (тричі), першу леді (двічі), прем’єра Шмигаля. І три рази — радника керівника ОП Михайла Подоляка. Проросійських наративів чи токсичних медіаперсонажів цього дня у блоці каналу не було.

Телеканал «Інтер» (18:00-24:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: короткі (10-15-хвилинні) новини на початку кожної ефірної години за винятком тієї, яка йшла після підсумкового годинного випуску новин у блоці 20:00—21:00 і гостьові студії. У блоці 21:00—22:00 були документальні фільми, «Байрактар-news» і проєкт Катерини Осадчої. Решту часу займали гостьові студії в різних форматах — просто як гостьові, було велике записане інтерв’ю, а в останньому годинному блоці гостьова студія називалася «Акценти». Короткі новини вела Лілія Налягака, пісумковий випуск новин вів Олексій Фадєєв. Гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

У блоці були такі сюжети:

  • про танкові бої на Бахмутському напрямку,
  • про Український жіночий конгрес у Києві,
  • про гастролі в Лондоні Національного драматичного театру імені Лесі Українки,
  • про ліквідацію наслідків ракетного удару по Дніпру 26 листопада,
  • про фінансову допомогу ЄС у 25 мільйонів євро на ремонт пошкодженого житла українців,
  • про зменшення кількості електротранспорту в Вінниці,
  • про те, як рятуватися в домівках від холоду,
  • про умови, в яких доводиться воювати українським військовим,
  • про безпечне користування електрогенераторами.
  • про саміт міністрів юстиції країн «Великої сімки» у Берліні,
  • про версії смерті міністра закордонних справ Білорусі Макея,
  • про зміну риторики кремлівських пропагандистів,
  • про те, як херсонці виживали в окупації,
  • про Львівський центр реабілітації поранених військових,
  • про багатодітну родину, яка після звільнення Херсона евакуювалася на Хмельниччину через ворожі обстріли міста.

Були прямі ввімкнення:

  • з Запоріжжя про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів області,
  • з Дніпра про наслідки ворожих обстрілів кількох громад Дніпропетровської області,
  • з Харкова про ситуацію в Харкові і області,
  • про аварійні вимкнення електрики на Сумщині і про обстріли ворогом громад області,
  • з Вашингтона про затягування рішення західних держав обмежити ціну на російську нафту.

Гостями блоку були:

  • Сергій Коваленко, директор енергетичної компанії «Yasno», про стан і роботи з відновлення пошкоджених об’єктів енергосистеми, про те, чого чекати внаслідок наступних ракетних ударів ворога, про сценарії дій влади і енергетиків.
  • Роксолана Підласа, заступниця голови Комітету ВР з питань економічного розвитку, про вплив падіння цін на нафту на доходи Росії, про песпективу введення ЄС обмеження цін на російську нафту, про прогноз рівня інфляції, про дев’ятий пакет санкцій проти РФ і пропозиції України щодо його змісту.
  • Марія Мезенцева, заступниця Комітету ВР з питань інтеграції України в ЄС, про зустріч міністрів юстиції країн «Великої сімки» про розслідування російських воєнних злочинів в Україні, про покарання самоназваного президента Білорусі Лукашенка.
  • Тетяна Ігнатченко, речниця Донецької ОВА, про ситуацію на фронті, про обстріли громад Донеччини ворогом, про ситуацію з електропостачанням в області, про роботу «пунктів незламності», про ситуацію з водопостачанням в області, про евакуацію мешканців області.
  • Петро Черник, воєнний експерт, про можливості нашої армії продовжувати наступ на півдні, про імовірність відступу ворога з Запорізької області, про ситуацію під Бахмутом, про ракетні удари ворога по енергосистемі, про загрози наступу з боку Білорусі як інформаційну провокацію ворога.
  • Тетяна Мартинова, політична блогерка з Білорусі, про внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі, про імовірності вступу білоруських військ у війну проти України, про настрої білорусів щодо Росії і щодо війни проти України, про дію російської пропаганди на білорусів, про потенціал білоруської опозиції.
  • Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі, про імовірності вступу білоруських військ у війну проти України, про настрої білорусів щодо Росії і щодо війни проти України, про майбутнє Білорусі, про ядерні загрози з боку Росії.
  • Олег Скрипка, про музику і війну, про волонтерську діяльність, про те, як починалася війна, про концерти для військових, переселенців, про творчість, про переосмислення цінностей в час війни, про позитивні зміни в українському суспільстві тощо (велике інтерв’ю Анастасії Даугуле в рамках програми «Моя історія»).

Крім того, в ефірі були:

  • Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.
  • Документальний фільм Олени Логінової з серії «Герої» про київського волонтера, який рятував з Донбаса людей.
  • Документальний фільм Валерії Микульської про Кінбурн з серії «Україна, за яку ми боремося».
  • Документальний фільм проєкту «Один день» про життя саперів.
  • «Байрактар-ньюз».
  • Проєкт Катерини Осадчої «Знайти своїх».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності порушували 46 разів. На відміну від інших учасників марафону, було небагато — лише дві — інформації з соцмереж і телеграмканалів. Найбільше було розмитих псевдопосилань (17): «за даними Офісу президента» або ж «про це розказали в Офісі президента України», «про це повідомили в «Укренерго», «повідомляють в МВС», «повідомили в обладміністрації», «в харківській мерії пообіцяли», «кажуть у ДСНС» тощо. Було також посилання на невизначені медіа: «Офіційні ЗМІ причиною смерті чиновника називають інфаркт». І навіть просто «люди кажуть». Були кілька абстрактних псевдопосилань: «очікується», «за попередніми підрахунками», «кажуть» або навіть «про це багато кажуть». У 7 випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

І дуже багато (16) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «оглядачі сумніваються», «посадовці зазначають», «військові називають», «продавці кажуть», «енергетики просять», «запевняють у департаменті», «експерти переконують», «аналітики називають», «оглядачі впевнені». Мені в цих згадках великої когорти анонімів, що мають якусь там думку, подобається «творча» робота журналістів із дієсловами. Інколи коло ймовірних «мислителів» звужується, наприклад: «таку думку висловили в Міністерстві культури та інформаційної політики». А інколи безмежно розширюється: «смерть Макея називають попередженням Лукашенку». У сюжеті Ольги Жидецької був ще один типовий приклад: «Версій, кому міг заважати обережний міністр, є чимало. За однією з них, у Лукашенка вже давно придивлялися заміну Макею... Ну і ще одна версія, яку жваво обговорюють, смерть Макея могла бути прямою погрозою від Кремля». Версії — це така штука, що завжди слід називати їхніх авторів.

Стандарт точності журналісти каналу порушили 16 разів, майже все — некоректною роботою з картинкою в сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Наприклад, Повідомлення про заяву Жозепа Борреля щодо підтримки України «перекривали» якимось відео якихось агрегатів (генераторів?) і чомусь операційної в лікарні. Повідомлення про те, що український посол в Німеччині попросив про допомогу Україні трансформаторами «перекривали» архівним відео якоїсь військової техніки. А коли ведуча казала, що посол просив у Німеччини системи протиповітряної оборони, — показували електрогенератори.

У сюжеті Наталії Сінченко текст про події в Херсоні під час окупації було «перекрито» нинішніми зйомками міста. І виходило, що авторка сюжету розповідала про мітинги проти окупантів, а показувала чергу за гуманітаркою, або ж казала «а солдати Росії тим часом мародерили», а показувала двох дівчат, загорнутих в українські прапори. І подібне. Це був той випадок, коли навпаки слід було використовувати архівне відео в якості ілюстративного.

У сюжеті про фінансову допомогу ЄС на ремонт пошкоджених обстрілами вікон та дверей «ілюстрацією» було відео зруйнованих вщент багатоповерхівок (де потреби в ремонті вікон і дверей уже не актуальні). Цілком передбачувано використання в якості «ілюстрації» відео розбомблених українських міст у сюжеті про зустріч міністрів юстиції у Берліні і так не сильно відовідало словам авторки сюжету за кадром, а ще й було марковано геотитром «Німеччина».

В «ілюструванні» прямого ввімкнення кореспондентки з Дніпра картинка за змістом не відповідала словам. Наприклад, говорила про приватний сектор — показували багатоповерхівку, казала про багатоповерхівки — показували приватні будинки тощо.

Були дві фактичні помилки. У підсумковому випуску новин в повідомленні про ворожі втрати запустили інфографіку місячної давнини — за 28 жовтня. Ведучий називав дані за 28 листопада. Дуже серйозна фактична помилка редакції. І, до речі, саме з інфографікою ворожих втрат такої помилки інтерівці припускаються уже не вперше. У підводці до сюжету про Український жіночий конгрес ведучий Олексій Фадєєв казав, що в лавах нашої армії служить 60 тисяч жінок, Яна Танчак у сюжеті казала про 50 тисяч. Хтось з них помилявся.

Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти порушували найчастіше, цілих 102 рази. 83 з них були оцінками, висновками та іншими міркуваннями журналістів у новинах (де, нагадаю, таких міркувань взагалі не повинно бути). Була і велика кількість просто емоційних оцінок, від «безневинних», таких як «на щастя», «на диво», до концептуальних, наприклад: «У декого з них в буквальному сенсі руки в крові українських патріотів» (ведуча Лілія Налягака). «У це важко повірити, але все це тепер звучить із вуст російських пропагандистів. Щоправда, паралельно із закликами до геноциду та повного знищення українців» (ведучий Олексій Фадєєв у підсумковому випуску новин, бо він же цієї доби вів і гостьові студії).

Багато різноманітних власних міркувань висловлювали і журналісти в новинних сюжетах і в прямих ввімкненнях. Лише пара прикладів. «Витримка та оптимізм власників зруйнованих будинків просто вражає» (у сюжеті Олени Мендалюк). У сюжеті Наталії Сінченко:»Розлючені, що їх не зустрічали з короваями, орки тероризували місцевих». «Орки залишили пограбоване місто зі знищеною інфраструктурою, але стійкими і оптимістичними жителями». Тут, крім інших оцінок, «орки» які є підміною понять. Багато оцінок і висновків було в сюжеті Ольги Жидецької про те, що «Раптова смерть Макея справді виглядає підозрілою». «Та якщо Лукашенко здебільше миролюбно закликав Київ до перемов, то нині дедалі агресивніше транслює наративи Москви».

Сюжет Карини Вакарєвої про російських пропагандистів взагалі суцільно складався з оцінок та висновків авторки (це взагалі був не новинний формат, а подавали цей сюжет саме в підсумковому випуску новин). Всі ці міркування були в такому стилі: «Можна вічно дивитися на три речі: як горить полум’я, тече вода та кремлівські пропагандисти не стримують емоцій від поразок російської армії на фронті». «Але реальність боляче вдарила по пихатості путінських посіпак». «Коли так звана «спецоперація» перестала вкладатися у заявлені строки та почала розвалюватися на полі бою, вся ця удавана сміливість про «підняту брову» немов вивітрилась». «Очільник «вагнерівців» Євген Прігожин взагалі нашому президенту комплімент відвішав».

При цьому в гостьових студіях ситуація з дотриманням стандарту була кращою — ведучі забували авторизувати власні думки лише в шести випадках. Натомість було багато безпідставних узагальнень (загалом 13). Від традиційних («чимало містян, які пережили знущання російських загарбників, впевнені», «місцеві спершу готові були боронити волю», «більшість мешканців до таких змін ставляться з розумінням», «учасниці Конгресу впевнені в перемозі України і подальшій відбудові» тощо) до занадто всеосяжних, наприклад: «У всіх на вустах раптова смерть очільника білоруського МЗС Володимира Макея». Або відверто кумедних: «так чи інакше, вся Одеса — в генераторах» (попри те, що «я вам нє скажу за всю Одєссу»).

Стандарт повноти грубо порушили лише один раз, коли ведучий представляв експерта Петра Черника як «полковника», але не додав «у відставці». А це принципово змінює статус гостя з учасника подій на експерта.

Стандарт доступності подачі інформації. У підводці до сюжету і в сюжеті Ганни Каменєвої були жаргонізми, які можуть бути не зрозумілими частині аудиторії: «лайфхаки», «тренд».

Інші зауваження

У блоках каналу «Інтер» була вже ідеально зроблена інфографіка ворожих втрат, а ведуча чітко повідомляла дані відповідно до того, як вони з’являлися на екрані. Я про це пишу, бо це місяцями на більшості каналаів було нерозв’язною задачею. А виявляється, це таки можливо.

«Інтер» почав підкладати музику під новинні сюжети (як це було в сюжетах Марічки Золотої, Андрія Анастасова, Данила Снісаря тощо), що є хибним підходом. Адже, по-перше, через це втрачається інтершум, а це порушує стандарт повноти інформації, а по-друге, це вплив на емоції, а отже, непряме порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Ну і взагалі це прийом з іншого, не новинного, жанру.

Двічі забували про фемінітиви: «Олена Врадій, завідувач відділу магазину» (у сюжеті Ганни Каменєвої). «Про це повідомила спікер Сил оборони півдня» (ведучий Олександр Просяник).

Елементи політичного піару

Було повідомлення у трьох випусках новин, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Києві з главами МЗС країн Балтії та Скандинавії. Власне новина полягала просто в факті зустрічі, бо все, що Шмигаль «зазначив» та «зауважив», новиною не було.

«Посилити координацію для збільшення санкційного тиску на Росію. Про це керівник Офісу президента Андрій Єрмак домовився з координатором Державного департаменту США з питань санкцій послом Джеймсом О’Браєном». На мій погляд, «домовились посилити координацію» — це не новина. Повідомляти це варто було лише для того, щоб зайвий раз нагадати про Андрія Єрмака.

І ще були повідомлення, що перша леді Олена Зеленська дала інтерв’ю радіо Бі-бі-сі, і повідомлення, що вона зустрілася з дружиною прем’єр-міністра Великої Британії.

Наративів російської пропаганди в ефірному блоці каналу не було, але була токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Резюме

Новинна складова блоку каналу цієї доби була дуже слабкою, як для цілком подієвого часу (18:00-24:00) і тим більше — з підсумковим випуском новин в ефірі. Три репортажні сюжети (з них один репортаж був про «паркет» Українського жіночого форуму в Києві, а ще один про мистецьку подію в Лондоні), 5 прямих ввімкнень і лише три ньюзмейкери в студії.

Грубих порушень стандартів в ефірному блоці каналу цієї доби було багато — 168. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (102 рази) і переважно це були оцінки і висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 46 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань і узагальнених посилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 16 разів, переважно некоректною роботою з картинкою, але були і дві грубі фактичні помилки.

Проявів політичного піару цього разу було відчутно більше, ніж у попередніх проаналізованих ефірах каналу — шість випадків. У трьох випусках новин було повідомлення про зустріч прем’єра Дениса Шмигаля з міністрами закордонних справ країни Балтії та Північної Європи, повідомлення про зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака з представником Держдепу США. В обох випадках «новиною» були хіба що самі факти цих зустрічей. Крім того, повідомлялося, що перша леді Олена Зеленська дала інтерв’ю радіо Бі-бі-сі і зустрілася з дружиною британського прем’єра.

Російських наративів в ефірному блоці каналу не було, але одне з інтерв’ю брала токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 28 листопада

Загалом основні події/теми в телемарафоні згадувалися, але були не згадані ось такі:

  • ЄС не узгодив граничну ціну на російську нафту.
  • Росія перекинула в Білорусь ешелон з 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор».
  • Росіяни вбили під час окупації Харківщини дитячого письменника Володимира Вакуленка.
  • NYT: Пентагон непокоять темпи, з якими Україна використовує передані боєприпаси.
  • Росія відклала переговори зі США щодо інспекції ядерної зброї, — Держдеп.
  • Качинський: Німеччина навряд чи наважиться збивати російські ракети, хай віддасть Patriot Україні.
  • The Economist: Захід побоюється кривавого і важкого повернення Україною Криму.
  • У Донецьку палає нафтобаза.
  • Варшава спростувала брехню Мінська про масовий виїзд українців з Польщі до Білорусі.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура блоку каналу «Рада» була звичною. Кожна ефірна година починалася випуском новин (опівночі він був 20-хвилинним, далі всі були 10-хвилинними) і продовжувалася гостьовими студіями, в ході яких хаотично виникали «оперативні новини», які насправді складалися переважно з повторів інформацій, що вже були у випусках формальних новин, і з піар-матеріалів. Формальні ж випуски новин, починаючи з другої-третьої години ефіру, складалися майже з суцільних повторів одних і тих самих повідомлень і сюжетів (що на «Раді» вже давно мене не дивує).

Структура блоку каналів ICTV та СТБ була такою ж, як зазвичай. Півгодинні частини ефіру складалися з 15-хвилинних випусків новин і гостьових студій і частково сюжетів тижневика «Факти тижня». Випуску новин на «звичному місці» не було лише о 6:30.

Структура блоку каналу «Ми — Україна» була такою: 30 хвилин новин — 2,5 години гостьової студії. Погана схема для «інформаційного каналу», який глядач вмикає на початках годин, щоб довідатись новини, а не послухати розмови у студії.

Структура блоку телеканалу «Інтер» була звичною: короткі (10-15-хвилинні) новини на початку кожної ефірної години за винятком тієї, яка йшла після підсумкового годинного випуску новин у блоці 20:00—21:00 і гостьові студії. В блоці 21:00—22:00 були документальні фільми, «Байрактар-news» і проєкт Осадчої. Решту часу займали гостьові студії в різних форматах (просто як гостьові, було записане інтерв’ю, а в останньому годинному блоці гостьова студія називалася «Акценти»).

Новинна складова

У блоці телеканалу «Рада» новинної складової як такої не було. Жодного репортажного сюжету (з 8 сюжетів загалом, всі вони були оглядовими або нарисами), жодного подієвого ввімкнення (єдине пряме ввімкнення, та й те кореспондента «Інтера» з Вашигтона, було радше аналітичним). У гостьових студіях побувало лише два ньюзмейкера з 21 гостя загалом.

Новинна складова блоку каналів ICTV та СТБ цього разу була невиразною. Лише 4 репортажних сюжети (і це з 27 сюжетів загалом!) і одне пряме ввімкнення, і те — «з натяжкою» подієве. У розмовних студіях медіагрупи цієї доби побувало лише 6 ньюзмейкерів (з 15 гостей загалом).

Дуже слабкою була новинна складова у блоці каналу «Ми - Україна». Лише 2 репортажних сюжети і 3 прямих ввімкнення. У гостьових студіях було лише 4 ньюзмейкера (з 18 гостей загалом).

Новинна складова блоку «Інтера» цієї доби була дуже слабкою, як для цілком подієвого часу (18:00-24:00) і тим більше — з підсумковим випуском новин в ефірі. 3 репортажних сюжета (з них один репортаж був про невиразний «паркет» Українського жіночого форуму в Києві, а ще один про мистецьку подію в Лондоні), 5 прямих ввімкнень і лише 3 ньюзмейкери в студії.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» цієї доби побував загалом 21 гість. Більшість гостей, 15, були експертами, лише два гостя були ньюзмейкерами, було також двоє радників і двоє учасників подій.

У студіях телеканалів ICTV та СТБ цієї доби побувало загалом 15 гостей, 6 з них були ньюмейкерами, 2 речники, 3 експерти і 4 учасників різних подій.

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» цієї доби побувало загалом 18 гостей: 4 ньюзмейкера, 5 речників, 2 радника і 7 експертів.

У гостьовій студії «Інтера» цього дня побувало лише 8 гостей, з них троє були ньюзмейкерами, один речник, три експерти і один учасник подій.

Порушення стандартів

Порушень стандартів у блоці каналу «Рада» було загалом 125. Найчастіше цієї доби порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 45 разів. З них найбільше ведучі гостьових студій не авторизували як належить власні суб’єктивні думки. Стандарт достовірності порушували в усі можливі способи 43 рази. Стандарт точності 26 раз, стандарт повноти інформації — 11 разів. Інші стандарти грубо не порушували.

Порушень стандартів у блоці каналів ICTV та СТБ було багато — 265. Традиційно для медіагрупи найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок 131. І порушували стандарт у більшості випадків суб’єктивними думками журналістів у новинах І не авторизованими як слід думками журналістів у тижневику. 84 рази в різні способи порушували стандарт достовірності подачі інформації, 41 раз — стандарт точності.

Порушень стандартів у блоці телеканалу «Ми — Україна» було багато — 94. Найбільше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (40 разів), трохи менше, але теж багато (31 раз) порушували стандарт достовірності. Стандарт точності цього разу порушували 20 разів, інші стандарти майже не порушували.

Грубих порушень стандартів в ефірному блоці каналу «Інтер» цієї доби було багато — 168. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (102 рази) і переважно це були оцінки і висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 46 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань і узагальнених посилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 16 разів, переважно некоректною роботою з картинкою, але було і дві грубих фактичних помилки. Порушень інших стандартів було небагато.

Прояви політичного піару

В ефірному блоці каналу «Рада» цієї доби було 23 прояви політичного піару. Найбільше було коротких повідомлень, нарізаних цитат із відеозвернення президента Зеленського (15 таких повідомлень на 6 годин ефіру є явним перебором). Крім того, були різні «паркети» і цитати. Цілих 8 повідомлень про слова заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. І два повідомлення про дописи в твітері радника керівника ОП Михайла Подоляка Інші короткі «паркети» піарили народних депутатів Давида Арахамію, Марію Мезенцеву і міністра культури Олександра Ткаченка.

У блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби було 9 проявів політичного піару (досі зазвичай у блоках медіагрупи піару було значно менше). Цієї доби піарили заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, президента Зеленського, міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Як можна було очікувати, кількість політичного піару у блоках каналу «Ми — Україна» зростає. Цього дня таких матеріалів було вже 9 (попереднього разу 6, ще раніше 1 і 0). 28 листопада канал піарив президента Зеленського (тричі), першу леді (двічі), прем’єра Шмигаля. І цілих три рази — радника керівника ОП Михайла Подоляка.

Проявів політичного піару у блоці «Інтера» було загалом шість. У трьох випусках новин було повідомлення про зустріч прем’єра Дениса Шмигаля з міністрами закордонних справ країни Балтії та Північної Європи, повідомлення про зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака з представником Держдепу США. В обох випадках «новиною» були хіба що самі факти цих зустрічей. Крім того, повідомлялося, що перша леді Олена Зеленська дала інтерв’ю радіо Бі-бі-сі і зустрілася з дружиною британського прем’єра.

Російські наративи і токсичні медіа персонажі

Наративів ворожої пропаганди у блоці каналу «Рада» цієї доби не було, але гостьові студії вели по черзі четверо токсичних ведучих: Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Російських наративів у блоці каналу «Інтер» не було, але одне з інтерв’ю брала токсична ведуча Анастасія Даугуле.

У блоках телеканалів ICTV з СТБ і каналу «Ми — Україна» цієї доби не було російських наративів та токсичних персонажів.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2795
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Катерина
368 дн. тому
Судячи з писанини - автора по життю недолюбили)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду