Ні «Голосу», ні «Батьківщини». Про що говорили й кого піарили теленовини в серпні 2021 року

Ні «Голосу», ні «Батьківщини». Про що говорили й кого піарили теленовини в серпні 2021 року

20 Вересня 2021
4021

Ні «Голосу», ні «Батьківщини». Про що говорили й кого піарили теленовини в серпні 2021 року

4021
І «за майбутнє» не чути. Під час парламентських канікул згадки про партії, які не мають своїх телеканалів, зійшли нанівець. А Олена Зеленська за кількістю піару в новинах наздоганяє чоловіка.
Ні «Голосу», ні «Батьківщини». Про що говорили й кого піарили теленовини в серпні 2021 року
Ні «Голосу», ні «Батьківщини». Про що говорили й кого піарили теленовини в серпні 2021 року

Випуски за липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень 2021 року.

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та Першому незалежному новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.

У лютому у вибірці моніторингу сталася зміна: телеканал «112», який потрапив під санкції, спершу припинив самостійне мовлення і протягом трьох тижнів транслював спільний ефір із NewsOne і ZIKом, а наприкінці місяця всі три канали Медведчука почали транслювати Перший незалежний. Формат новин каналу дещо змінився (побільшало коротких повідомлень, поменшало ексклюзивів). Хоча Перший незалежний транслюється лише в інтернеті, «Детектор медіа» вирішив зберегти його у вибірці.

Тематична структура

Надзвичайних подій у серпні, на щастя, поменшало, тому на друге місце піднялася політика, не змінивши частки (21% матеріалів). Міжнародна політика стала вагомішою в загальній тематичній структурі теленовин, як і культура. Зауважмо, що збереження частки української політики на рівні липня у місяць, коли у Верховній Раді нічого не відбувалося, стало можливим завдяки політичному піару довкола Дня Незалежності, а також висвітленню підготовки до візиту Володимира Зеленського в Америку та ще кількох важливих політичних подій. Втім найбільш політизованими в серпні були «партійні» канали — «Інтер», Перший незалежний та 5-й. Це корелює з їхньою активністю із просування відповідних партій — «Опозиційної платформи — За життя» та «Європейської солідарності». Найменше ж політики тепер уже не на СТБ, а на «Україні» — лише 14%. Найуважнішими до подій на фронті в серпні були ICTV та Суспільне, натомість Перший незалежний і «Україна» приділяла новинам із війни найменшу увагу.

 

Популярність політичних сил у новинах

У серпні ситуація помітно змінилась у порівнянні з липнем, передусім через парламентські канікули та політичне затишшя, на тлі якого «Опозиційна платформа — За життя» привертала увагу до проблем свого лідера Віктора Медведчука та його медіа, які потрапили під санкції. Натомість партія «Слуга народу» має вдвічі нижчий показник кількості згадок у новинах, аніж у липні, й опустилась на друге місце, пропустивши вперед «ОПЗЖ». Кількість згадок останньої теж помітно впала в порівнянні з липнем, однак залишилася високою. Власне, падіння відбулося переважно за рахунок нейтральних згадок, які бувають зазвичай у збірних сюжетах із Верховної Ради; натомість кількість позитивних матеріалів, до яких ми зараховуємо матеріали з ознаками замовності, знизилася не так помітно. Як і раніше, «Інтер» та Перший незалежний показали у праймових новинах приблизно однакову кількість матеріалів про «ОПЗЖ». Натомість «Україна» й ICTV — канали, в парламентський сезон схильні ігнорувати цю партію, — не згадали протягом серпня про існування «Опозиційної платформи — За життя» жодного разу. На інших каналах згадки поодинокі.

Кількість позитивних матеріалів про «Слугу народу» теж знизилась. Вони виходили на «Україні» та ICTV, один — на Першому незалежному. Найбільше згадок про партію влади було на найбільш політизованих каналах.

Падіння відбулось і в показників «Європейської солідарності» — на третину, і також, як у випадку з «ОПЗЖ», за рахунок нейтральних матеріалів. Позитивних поменшало з 11 до 9, вони виходили на 5 каналі та «Інтері». На «Інтері» ж вийшло два негативні матеріали про партію. Зауважмо, що це єдині негативні матеріали, зафіксовані в новинах серпня взагалі; в період відпусток політики канали не обтяжують себе чорним піаром проти політиків.

По-справжньому драматичним є падіння згадок про інші партії, які не мають своїх телеканалів і зараз не вкладають гроші в піар. «Батьківщина» впала з 53 згадок до 13, а «Україна», ICTV, СТБ й «1+1» не згадали про канал у праймових новинах протягом місяця жодного разу. Про «Голос» протягом серпня згадували лише п’ять разів (по два рази на «Інтері» та Суспільному, раз на 5 каналі), тоді як у липні цей показник становив 47 разів. Інші канали, зокрема й канали Пінчука, традиційно прихильні до цієї партії, не згадували «Голос» жодного раду. І все ж рекордне падіння показала партія «За майбутнє»: від цілковитого зникнення з новин її відокремлює лише одна позитивна згадка на телеканалі «1+1».

Матеріали з ознаками замовності

6,4% проаналізованих у серпні новин — 194 із 2998 — мають ознаки замовності. Знизився і відсоток (у липні — 7,6), і абсолютний показник кількості підозрілих матеріалів (239). 171 матеріал із ознаками замовності — на політичні теми (у липні було 203). Серед каналів найбільше таких матеріалів вийшло знову на «Інтері» (61), далі Перший незалежний і «Україна». Відрив наступних каналів після першої трійки зріс у порівнянні з липнем: замість ICTV на четвертому місці 5 канал із 9 підозрілими матеріалами, далі ICTV, СТБ і «1+1». На Суспільному матеріалів з ознаками замовності наш моніторинг не зафіксував.

Як і в липні, на першому місці серед гаданих замовників — «Опозиційна платформа — За життя», яка вдвічі випереджає Ріната Ахметова. На третьому місці з великим відривом іде «Європейська солідарність» із лише дев’ятьма матеріалами (це більше, ніж у липні, — 5). Усіх цих гаданих замовників об’єднує те, що вони піарилися на своїх каналах: «ОПЗЖ» — на «Інтері» та Першому незалежному, Ахметов — на «Україні», «ЄС» на 5 каналі. Однаковий показник кількості матеріалів з ознаками замовності з «ЄС» мають московська церква в Україні та Володимир Зеленський. На цьому ж місці в рейтингу вони були в липні, однак кількість підозрілих матеріалів і на користь церкви, і на користь президента знизилася. Дружина президента Олена Зеленськa майже наздогнала свого чоловіка в рейтингу. Подружжя піарилося більш-менш на тих самих каналах — за одним винятком: ICTV, який присвятив три паркетні матеріали Зеленському, не піарив його дружину. Згадки про Олену Зеленську забезпечила її участь у саміті перших леді, який відбувся водночас із «Кримською платформою» в Києві.

Новий учасник рейтингу — Микола Баграєв, засновник «Таврійських» і «Чорноморських ігор», політик і бізнесмен із орбіти Віктора Пінчука. Він з’являвся в сюжетах, присвячених фестивалю, однак його коментарі не несли змістового навантаження — радше сюжети були піаром Баграєва як доброчинця. Серед фігурантів рейтингу, які зринали в новинах по кілька разів, — харківські політики Олександр Фельдман та Ігор Терехов, які змагаються за посаду міського голови. Якщо Фельдман з’являвся в новинах «Інтера» й минулого місяця, то поява Терехова, якого піарить СТБ й «1+1», — це щось нове.

 

Дотримання стандартів

Попри зниження кількості матеріалів з ознаками замовності, «середня температура по палаті» коливається в межах плюс-мінус кількох відсотків: кількість порушень стандартів відокремлення фактів від коментарів, достовірності й повноти дещо зросла, балансу — знизилася. Грубих порушень стандартів точності й оперативності традиційно практично немає. Побільшало порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів на «1+1», «Україні», «Інтері» та 5 каналі. Із балансом думок ситуація дещо покращилася на більшості каналів у зв’язку зі зменшенням кількості матеріалів з ознаками замовності, які зазвичай незбалансовані. У Першого незалежного найбільші проблеми з повнотою, адже канал часто переказує події дуже стисло й значно рідше присвячує важливим темам повноцінні сюжети. Серед комерційних каналів найкраще дотримується більшості стандартів 5 канал — тут майже немає порушень стандартів балансу й достовірності, псує картину тільки проблема з відокремленням фактів від коментарів. На Суспільному традиційно майже немає порушень.

Географія

Співвідношення світових та українських новин залишається незмінним; поки в Україні не працює Верховна Рада, новинарі говорять про події за межами країни дещо більше, ніж зазвичай. Серед українських регіонів підріс показник Київської області — насамперед за рахунок репортажів з аеропорту «Бориспіль», де журналісти зустрічали евакуйованих із Афганістану та спортсменів, які верталися з Олімпіади в Токіо. Одещину зробили популярнішою зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу та Одеський кінофестиваль. Запорізька й Херсонська області зрівнялися — про першу стали говорити менше, про другу більше, зокрема у зв’язку з курортним сезоном та жнивами. «Білі плями» — Волинь, Полтавщина, Чернігівщина, Буковина, Сумщина і Крим. На порівняно невисоку увагу до подій у Криму (з яких у новини зазвичай потрапляють політичні переслідування та стихійні лиха) не вплинула навіть «Кримська платформа», учасники якої наголошують на необхідності стежити за подіями на окупованому півострові й доносити новини про них до мешканців вільної частини України.

Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4021
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду