За нібито замовчування теми американських санкції проти низки українських політиків найбільше в соцмережах дісталося «1+1». У логічному ланцюжку «Плюси — Коломойський — Дубінський» вимоги до цього телеканалу були завищеними. Але справедливим буде звернути увагу й на мовчання інших центральних телеканалів. Три канали з восьми аналізованих «Детектором медіа», які хоч якось згадали про санкції для нардепа Олександра Дубінського, — 5-й, Суспільне та «1+1». Також у новинах стежили, де відпочивають українські політики. Найбільше уваги приділили відпусткам Петра Порошенка та Олександра Тупицького.

Дубінський під санкціями

11 січня стало відомо, що Сполучені Штати запровадили санкції щодо Олександра Дубінського, а також екснардепа Олександра Онищенка, експрокурора Костянтина Кулика та інших українських громадян, яких Мінфін США вважає пов’язаними з нардепом Андрієм Деркачем. Їхню діяльність уряд США розцінив як втручання в тамтешні президентські вибори.

Судячи з дискусій у фейсбуку, найбільше новини про Дубінського чекали побачити в ефірі «1+1», адже до офіційного переходу в політику він працював на цьому телеканалі й досі є ведучим авторської програми, яку щойно перевели на «2+2». І справді, цього дня про санкції щодо свого колишнього колеги «1+1» змовчали. Але не тільки вони. Цього дня моніторинг «Детектора медіа» зафіксував появу новин про це у прайм-таймі лише на двох каналах: на 5 каналі та «UA: Першому». Весь тиждень найактивніше цю тему висвітлювали саме на 5-му — практично щодня. Двічі за тиждень новини щодо санкцій виходили на Суспільному. 12 січня доволі лаконічно про цю історію поінформували на «1+1», у решті праймових випусків новин інших каналів моніторинг не зафіксував згадок про Дубінського.

Отже, першими з вибірки «Детектора медіа» про санкції поінформували на 5 каналі та «UA :Першому». На 5-му почали одразу з козирів: «Поціновувач чималого парку дорогих автомобілів та заслужений коняр і власник конкурсу "Міс Україна" відтепер під санкціями США», — йдеться про Дубінського та Онищенка, хоча останній не є власником конкурсу краси від 2015 року. У самому повідомленні лише зміст пояснення щодо санкцій від Мінфіну США. А от на «UA: Першому» крім цього додали реакцію самого Дубінського із його фейсбук-сторінки: «Сам Дубінський заперечує, що бодай якось причетний до того, що йому закидають. Про це написав у фейсбуці».

Наступного дня новини повідомляли про реакцію фракції «Слуга народу» на санкції. На «1+1» та «UA: Першому» це винесли у ключове повідомлення. Точніше, в «ТСН» зазначили, що у фракції відреагувала одна людина: «Заступниця голови фракції Євгенія Кравчук заявила, що висловлювання Дубинського, якого США звинуватили у втручання в американські вибори, часто не збігаються з позицією фракції». На «UA: Першому» сказали, що попередня реакція була, але фракція ще вивчатиме ситуацію детальніше й радитиметься щодо подальших дій. На 5 каналі з напівтонів виділили найтемніший: «Реакцію на зарахування Дубінського до списку шкідливих персон у президентській силі не озвучують. У керівництві партії пояснюють, що локдаун і брак часу не дозволили обговорити це питання серед партійців». Хоча далі в сюжеті є коментар заступниці голови фракції Євгенії Кравчук, який на «1+1» винесли у ключове повідомлення. Також у сюжеті містилися коментарі експертів «Майдану закордонних справ» Олександра Хари, Інституту світової політики Євгена Магди та Центру протидії корупції Дарії Каленюк про значення санкцій від США та дії Дубінського, які до цього призвели. Також є й коментар Дубінського, який причиною санкції назвав «ложные доносы шабунят».

Наступного дня, 13 січня, 5 канал лишився єдиним із вибірки «Детектора медіа», який ще тримав у полі зору цю тему. Зокрема повідомив про реакцію голови Офісу президента Андрія Єрмака та голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка. 14 січня про справу знову згадали, але побічно, в сюжеті про морози: «Святковий настрій навіть у владних кабінетах. На сніг, який в столиці від ранку, на відміну від новин про санкції в США проти Дубінського відреагував президент Зеленський». На іншому близькому до Петра Порошенка каналі — Прямому — Зеленському також дорікали дописами про сніг. Далі в матеріалі про санкції не йшлося, лише про реакцію комунальників на посилення холодів. А наступного дня до теми знову повернулися через оприлюднене в телеграмі звернення Дубінського, який історію із санкціями назвав результатом доносу опонентів (вочевидь, ішлося про Центр протидії корупції).

Словом, попри суспільну вагу та чималий резонанс у соцмережах, більшість центральних телеканалів вирішила проігнорувати санкційний скандал.

Фракцію «Слуги народу» у випусках згадували трохи більше, ніж «Опозиційну платформу — За життя», яка набирає кількість за рахунок позитивних згадок на лояльних каналах. «112» і СТБ взагалі проігнорували партію влади, не згадавши про неї у праймових новинах жодного разу попри очевидні вагомі інформаційні приводи. Загалом жодна з політсил не стала ньюзмейкером тижня, тобто про кожну з партій говорили лише точково на окремих каналах.

Загалом у новинах соціальні теми ще переважають над політичними. Поки парламент не активізувався, найбільше в новинах повідомлень і сюжетів про перебіг карантину, перспективи вакцинації від коронавірусу тощо. Збільшився у випусках відсоток надзвичайних подій, оскільки посилення морозів та снігопадів в Україні та світі призводило до дорожніх пригод та інших негараздів. Також активніше, ніж зазвичай, була представлена тема Криму, оскільки ростовський суд виніс вирок трьом кримським татарам. Втім і цю подію помітили не всі телеканали.

«112» рветься вперед у рейтингу кількості замовних матеріалів

Матеріалів з ознаками замовності на «112» цього тижня було навіть більше, ніж у традиційного лідера — «Інтера». І матеріалів в інтересах «Опозиційної платформи — За життя», яку зазвичай активніше піарять на «Інтері», цього разу на «112» було більше. Двічі у сюжетах про діяльність «ОПЗЖ» на «112» фігурував гендиректор каналу Артем Марчевський, який очолює молодіжне крило партії. Один із матеріалів був присвячений збиранню підписів на підтримку реєстрації російської вакцини від коронавірусу, а другий — протестам проти підвищення комунальних тарифів.

Двічі протягом тижня в новинах «112» виходили матеріали, що просували російську вакцину від коронавірусу. Крім того, що за неї агітували представники «ОПЗЖ», автори повідомлень також розповідали, що препарат уже активно використовують у Алжирі, Болівії, Аргентині та Білорусі. Також розповідали про початок вакцинації російською вакциною на території Палестинської автономії, посилаючись на міністерство охорони здоров’я Росії. Ведучий Іван Косторба сказав: «А от ефективність російської вакцини, за даними її виробника, перевищує 91%. Також вона повністю убезпечує від важких форм захворювання». Для безапеляційних тверджень про це у відкритому доступі замало даних, документи, що підтверджували би заявлену ефективність, компанія-розробник поки що не опублікувала. Раніше «Детектор медіа» докладно розбирав інформаційну спецоперацію «російська вакцина», яка триває в українському медіапросторі з початку осені 2020 року.

«Мальдіви» Порошенка 2.0

Протягом місяця новорічно-різдвяних свят теленовинарі переважно утримуються від чорного піару й негативу на адресу політичних діячів. Хіба що «Інтер» не припиняв позиційної війни з компанією «Нафтогаз», яка намагається зруйнувати монополію Дмитра Фірташа, власника каналу. Втім напередодні «старого Нового року» телеканал «1+1» зірвався. В ефір вийшов матеріал про відпочинок Петра Порошенка з родиною.

У матеріалі Валерії Ковалінської поїздку на заморський відпочинок подано мало не як злочин: «заскочили в аеропорту», «дружина Марина з сумкою елітного бренду "Луї Віттон", «спілкуються російською», «після публікації про відпочинок родини Порошенків серед ночі під охороною поліції Еквадору пасажири яхти терміново покинули борт та переїхали в один з готелів міста». Частину фактів журналістка повідомила з посиланням на анонімний телеграм-канал. Жодних ознак того, що «1+1» спробував зв’язатись із Порошенком або його родиною й перевірити факти, в матеріалі не було.

Відео: https://youtu.be/zIobming73o

«1+1» не єдиний говорив про відпочинок політиків. Подібні матеріали виходили також на «Україні». Героями матеріалів на «Україні» були Петро Порошенко та голова Конституційного Суду (за версією президента Володимира Зеленського — колишній) Олександр Тупицький, ексміністр інфраструктури Володимир Омелян і чинний міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Останнього показали як взірець для решти: «До прикладу, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Разом із дружиною та двома дітьми він у Карпатах. Та й загалом радить співвітчизникам подорожувати Україною». Окремий великий матеріал про відпочинок Тупицького також вийшов і на «1+1». За підсумками тижня «1+1» і «Україна» гірше, ніж раніше, дотримувались стандартів відокремлення фактів від коментарів.

Що ж до українських регіонів, то Прикарпаття порівняно частіше з’являлося в новинах. Теленовинарі цікавились, як вплинуло і чи вплинуло посилення карантину на відпочинок на гірських курортах. Також у випусках побільшало матеріалів із Донецької області. При тому, що область здебільшого в лідерах серед регіонів за рахунок репортажів та зведень із фронту, ще більше посилили увагу до регіону річниці захисту Донецького аеропорту та обстрілу блокпосту у Волновасі.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».