Нові політичні гравці, старі політичні гравці під новими вітрилами, а також поява все більшої кількості результатів соціологічних опитувань у новинах — вірна ознака того, що країна вже готується до місцевих виборів. Поки одні канали сперечалися, чи «критично впав» рейтинг Зеленського, чи президент ще «лідирує в рейтингу», 5 каналі виводив у президенти свого власника Петра Порошенка.

Активно обговорювали інші політичні події: протести проти нового керівник Міністерства освіти Сергія Шкарлета, скасування ЗНО для абітурієнтів з окупованих територій, відставку голови Нацбанку Якова Смолія. У випусках новин загалом переважали соціальні теми. Багато говорили про внутрішній туризм та дотримання карантину на пляжах, а також вступну кампанію та ЗНО.

Президент Львова

КМІС опублікував результати свіжого соцопитування 29 червня; «Центр Разумкова» — 30 червня; «Рейтинг» і «Социс» — 2 липня. Серед каналів, що моніторяться, жоден не оприлюднював усі рейтинги послідовно. Але кілька каналів обрали для оприлюднення ті, які їм найбільше сподобалися. До того ж подавали результати із суб’єктивними коментарями, що по-різному інтерпретували цифри.

29 червня опитування від КМІС поширили 5 канал та «Інтер»: «Незадоволених більше. Рейтинг схвалення Зеленського упав нижче 40 %» (5 канал), «Довіра до президента Володимира Зеленського падає» («Інтер»). Тобто наголосили на тому, що рейтинг знижується, що в принципі є закономірним для політика при владі. Наприклад, у Порошенка рейтинг за час президентства впав уп’ятеро. Висвітленню рейтингів бракувало повноти, щоб аудиторія могла їх адекватніше розуміти.

Свій рівень майстерності інтерпретації рейтингів показав «Інтер» наступного дня, оприлюднюючи рейтинги Центру Разумкова: «Володимира Зеленського підтримала б третина із тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме. Це менше ніж було, приміром, весною. Натомість підтримка другого за популярністю, Юрія Бойка, зросла. За нього готові віддати свій голос 20 % виборців». Тут акцент зробили на зростанні рейтингів Бойка, якого й так на «Інтері» дуже активно підтримують.

А от «1+1», який вивів Зеленського у президентську гонку свого часу, зниженням рейтингів не переймається. Тут з оптимізмом наголошують, що Зеленський все ще перший: «Лідером симпатії виборців залишається президент Володимир Зеленський. За нього готові проголосувати вже тепер майже 35 % респондентів», — йшлося в новині 1 липня за даними опитування «Рейтингу».

Найбільш маніпулятивним було повідомлення 1 липня на 5 каналі: «Електоральні настрої Львова. Петро Порошенко лідирує серед претендентів на посаду президента. Якби вибори відбувалися наступної неділі, за 5-го главу держави, проголосували б трохи більше 45 % опитаних. За його головного опонента, Володимира Зеленського, свої голоси віддали трохи більше 11 % і він на 2-му місці». У графіці на відео ніяк не позначено, що наведені цифри стосуються лише Львова, і для тих, хто не почув, не розчув чи відмовлявся вірити в перше речення, озвучене ведучою, не очевидно, що йдеться не про всю країну. Хоча обирає президента вся країна, а не якась її частина. Технологію «регіонального президента» під час кампанії 2019 року активно використовували в інтересах Юрія Бойка на «Інтері», озвучуючи результати тих регіонів, де його підтримка була найвищою. Цікаво, що на сайті «Соцису» дані оприлюднені без регіонального аспекту, і загалом по країні партія Порошенка має 14 % підтримки. Як ідеться в новині, львівські цифри на 5-му з’явилися з опитування на замовлення  каналу «Еспресо». Цей канал заснований Миколою Княжицьким, нардепом від «Європейської солідарності», обраним на львівському мажоритарному окрузі.

Старі нові обличчя

Піаритися почали нові політичні проєкти. Моніторинги фіксують збільшення кількості згадок про партію «Пропозиція». Цікаво, що як альтернативу чинній владі цю партію позитивно подавали і на 5 каналі. Зокрема наголошували, що лідери «Пропозиції» обурені політичними переслідуваннями Порошенка. А одного з лідерів партії — мера Дніпра Бориса Філатова — під не надто суттєвими приводами показували цього тижня у новинах каналів Пінчука — СТБ та ICTV.

Також «Україна» та «Інтер» почали піарити партійний проєкт Андрія Пальчевського. Дізнатися про нього більше можна у матеріалі Ярослава Зубченка «“Бек-вокал” Медведчука». У випуску каналу «Україна» Пальчевського називають «відомим телеведучим, бізнесменом та громадським діячем», а про його плани в політиці говорять доволі абстрактно: «Переконує, це буде нова альтернативна політсила, яка повинна об'єднати країну». Раніше Пальчевський з’явився в ефірах каналу «Україна 24» разом із приходом туди Василя Голованова. Тож тепер поява Пальчевського в новинах «України» не виглядає аж надто неочікуваною. На «Інтері» наголосили, що Пальчевський у політику йде з медицини («Інтер» є одним з найактивніших критиків медреформи). І про ідеологію його партії говорили не менш туманно: «Принципы существования движения будут очень простыми — объединительная сила вокруг центра, а не разделение на восток, запад, север, юг».

Активізується й партія «За майбутнє», яка утворилася з позафракційних депутатів, орієнтованих на Ігоря Коломойського. Цього тижня стало зрозуміло, чому піар Сергія Рудика, якого раніше інформаційно підтримували тільки на «Інтері», просочився на «1+1». Рудик теж став членом партії «За майбутнє». Партію очолює колишній укропівець Ігор Палиця, якого свого часу теж інформаційно підтримував «1+1».

Змія в Міністерстві освіти, Шкарлет і Смолій

Відставку керівника Нацбанку докладно висвітлювали на всіх каналах. Першими про заяву Якова Смолія розповіли у праймових випусках 5 каналу та «UA: Першого». Тоді ще не було відомо деталей, новину у форматі «блискавки» озвучили, щойно про неї стало відомо. Вже наступного дня на всіх каналах, що моніторяться, вийшли розлогіші матеріали про це.

2 липня після сюжету з коментарями нардепів різних фракцій та Смолія, а також інвестиційних експертів, окремо дали заяву міністра фінансів, який скаржився, що Смолій подав у відставку вкрай невчасно, і висловлював переконання, що на співпраці з Міжнародним валютним фондом це не позначиться. На «Україні» до збалансованого сюжету додали коментар Арсенія Яценюка: «Політичний тиск на голову національного банку України, як мотивація відставки — це передвісник політичної та економічної кризи у країні. Незалежність НБУ повинна бути збережена». Решта висвітлювала тему з посиланням на погляди різних політиків, згадуючи застереження щодо курсу валют та інвестиційного клімату, а також що сам Смолій пояснив відставку політичним тиском.

Менш популярним став для новин виконувач обов’язків міністра освіти Сергій Шкарлет. Про акцію під стінами Кабміну з вимогою його відставки в інформаційному праймі говорила половина каналів, що моніторяться: СТБ, «1+1», 5 канал та «UA: Перший». На 5 каналі та СТБ сказали, що спілкування з журналістами, щоб відповісти на закиди, Шкарлет уникає. На «1+1» у короткому матеріалі дали коментарі учасниці акції, а також запевнення прем’єра Дениса Шмигаля, що в разі невідповідності до посади Шкарлета звільнять. У сюжеті «UA: Першого» балансу бракувало — практично весь сюжет говорили активісти з аргументами проти Шкарлета, також у бекграунді нагадали про його біографію, але нікому з чинних урядовців це призначення прокоментувати не дали.

Бракувало балансу та повноти в сюжетах про спрощений вступ до вишів для українців з окупованих територій. Парламент підтримав законопроєкт президента, що дозволяє абітурієнтам з окупованих частин Донеччини та Луганщини та з анексованого Криму вступати без зовнішнього незалежного оцінювання. Це рішення багато критикували як деструктивне й таке, що загрожує національній безпеці. У новинах ICTV та «112» про жодні дискусії не йшлося — просто повідомили, що Верховна Рада підтримала ініціативу президента. На Суспільному коротко згадали, що в «Європейської солідарності» та «Слуги народу» на цей закон були різні погляди, не окресливши їх. А на 5 каналі спершу сказали про дискусію в залі, а потім дали окремо заяву Миколи Княжицького, який назвав цей закон «дискримінацією дітей загиблих армійців». Хоча експерти у сфері освіти критикували не так зміст закону, як спосіб, в який його ухвалювали. На «1+1» про суперечку між фракціями сказали оцінково: «Галасу наробили нардепи від "Європейської солідарності". На їхню думку, проект закону потребував доопрацювання, зокрема, розширення пільгових умов для дітей загиблих на сході бійців». Роз’яснень про передумови та причини ухвалення законопроєкту, та й врешті, які фракції та наскільки його підтримали — у випусках бракувало.

Але, наприклад, на «1+1» не знехтувати ефірним часом для 2,5 хвилинного матеріалу про змію, яка пробралася до приміщення міністерства освіти. Сюжет в деталях розповідав про несподівану знахідку, інстинкти охоронця, який впізнав у вужі отруйну змію, а також пошуки власника «гадини», як її ніжно назвала авторка сюжету. Таке наповнення випусків свідчить про тематичні пріоритетність розважального контенту над складним та суспільно значущими темами.

За тиждень на каналах побільшало новин із Росії. Головна причина — референдум, що проводився для затвердження змін до конституції і продовження терміну правління Володимира Путіна. Референдум залучив також мешканців окупованих територій України. Про це в новинах згадували, але як відбувалися події референдуму, наприклад, у Криму, спробували показати тільки на «UA: Першому».

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».