Пресконференція президента, плівки Деркача та інтерв’ю Гордона наростили відсоток політики у випусках новин, які аналізує «Детектор медіа». З цими темами пов’язані найцікавіші маніпуляції тижня: як на 5 каналі просували позицію захисту Петра Порошенка, на «Україні» возвели Гордона ледь не у статус найвидатнішого українського журналіста, а на «1+1» нагадували, що Зеленський — «свій хлопець».

Пресконференція Зеленського

Про зміст та враження з пресконференції ДМ вже публікував низку матеріалів, зокрема огляди Ярослава Зубченка, Отара Довженка, Бориса Бахтєєва та відгуки іноземних журналістів. У теленовинах спілкування президента з журналістами показали під різними ракурсами. Доволі нейтрально без вилизування, але й без гострих кутів на ICTV та СТБ пройшлися по ключових тезах пресконференції та розповіли про обмеження в акредитації для журналістів. На «Інтері» сфокусувалися на речах, за які найбільше критикували чинну владу нардепи з «Опозиційної платформи — за життя»: проблеми з доплатами медикам та допомою фермерам через кризу.

Напередодні пресконференції на 5 каналі вийшов критичний матеріал щодо її організації, оскільки журналістів каналу спершу не акредитували. «Пресконференцію готували, напевно, у турборежимі», — висловилася журналістка Ірина Сисак у включенні. Саме включенням з-під офісу президента редакція вирішила розповісти про те, що канал не акредитували, хоча жодної реальної події це включення не показало. Потім кореспондентка озвучила низку закидів до президента: «Насправді за рік до Володимира Зеленського назбиралося чимало запитань, зокрема ми хотіли запитати президента про стратегію деокупації Криму та Донбасу. Також хотіли запитати його про зв'язки з олігархом Ігорем Коломойським, а також з ким президент насправді зустрічався в Омані». Те, що питання по суті лишаться риторичними, зрозуміло, оскільки редакція планувала стежити за пресконференцією онлайн: «За яким принципом обиралися ЗМІ, для нас залишається загадкою. І наша редакція, і зокрема я як журналістка вважаємо, що аргумент Офісу президента “через карантинні заходи” є лише відмовкою і розцінюємо це як наступ на свободу слова та обмеження роботи журналістів із Офісу президента». Вже за 20 хвилин у випуску повідомили, що 5 канал все ж акредитували на пресконференцію.

Після сюжету про пресконференцію 20 травня на 5 каналі перейшли до опитування людей, дотичних до обіцянок президента. Редакторка видання «Слово і діло» каже, що мирні ініціативи Зеленського поки що не дали очікуваного результату, військовий управління «Північ» розповів, що послаблення напруги на фронті практично не було, голова Комітету виборців зазначив, що аналізувати обіцянки складно, бо вони не були конкретними, а лікарка з Чернівців повідомила, що медикам так і не виплатили обіцяні надбавки. Хоча герої сюжету говорили про плюси і мінуси, за кадром акцент робили переважно на негативі. Наприклад, так сюжет завершили: «Ресторан "Велюр" "Слуги народу" Миколи Тищенка, що працював попри карантин, плівки Єрмака, де брат глави Офіса президента буцімто продавав посади. Не склалося у перший рік президентства і з країною без кумівства — тільки у найвищих ешелонах влади в Комітеті виборців нарахували понад тридцять «кварталівців» та їхніх друзів».

На «Україні» сюжет вийшов доволі позитивний. Не згадали про обмеження для журналістів, увесь сюжет лише про досягнення — повернення полонених, похвали проєкту «Велике будівництво». Усі можливі критичні запитання пролунали лише в заключному закадровому тексті — наприкінці та змазано: «Багато лунало незручних питань: про відпустку в Омані, кумівство у владі та слідство у справах Гандзюк і Шеремета. Щодо поїздки заявив: вона була приватною, кумів при посадах немає, а на розслідування справ впливати не може».

Про те, що перед початком пресконференції відбулася акція щодо справи Гандзюк, згадали у новинах 5 канал, ICTV, «UA: Перший» та «1+1». Також «Інтер» включив у матеріал коментарі Зеленського щодо розслідування справи. На «1+1» після сюжету про пресконференцію у випуску нагадали, як виглядав президент у день інавгурації рік тому.

«Головне, що Ольга Кошеленко зовсім не втратила своєї критичності, навпаки розвинула її за цей рік», — сказала ведуча Лідія Таран. За її версією, саме так виглядає критичність журналістки:

• «Як хлопець із вашого двору, простий, зухвалий»;
• «Ефектна проходка крізь натовп прихильників»;
• «Чи це не сльози в очах? Якщо у Верховній Раді і були очі, які дивилися на нього із підтримкою, то Зеленський навряд чи міг їх бачити»; 
• «І все ж таки був один момент, коли йому аплодувала вся зала стоячи. Коли Зеленський сказав, що заради миру в Україні він готовий жертвувати своєю посадою, але не територіями»;
• «А пізніше, коли силовики складали присягу перед головнокомандувачем, керівник сил спеціальних операцій Луньов і голова СБУ Грицак не віддають Зеленському честь. Грицак – особа напівцивільна і вже із заявою про відставку у кишені, а от Луньов потім пояснював, що зробив рефлекторну помилку».

Після серії сюжетів про результати року Зеленського на посаді на «1+1» випустили матеріал про те, як чиновники дотримуються заклику президента не вішати його портрети у своїх кабінетах.

Після тижневої паузи на «112» повернулися матеріали з ознаками замовності про благодійність фонду Оксани Марченко та Віктора Медведчука. А енергетичне протистояння вилилося у критику бізнесу Пінчука на каналі Ахметова. Якщо у попередні тижні на каналах Пінчука ICTV та СТБ критикували зміни на ринку енергетики та натякали, що вони вигідні компанії Ахметова ДТЕК, то цього разу вже на «Україні» розповідали, що це заводи «Інтерпайп», що належать Пінчуку, псують енергобаланс у країні, бо хочуть купувати електроенергію за безцінь. Аргументів «Інтерпайпу» у суперечці не надали.

Флешка Гордона і плівки Деркача

Інтерв’ю Дмитра Гордона з російською політикинею Наталією Поклонською та терористом Ігорем Гіркіним обговорювала більшість каналів, але сюжет Тетяни Попової на «Україні» був особливим. У ньому ніби зовсім не помітили критики цих інтерв’ю та осуду медіаекспертів. З кожним новим коментарем у сюжеті героїчність Дмитра Гордона тільки зростала: від підтримки екскандидата у президенти Ігоря Смешка, чий штаб очолював Гордон, до коментарів журналіста Bellingcat, доктора юридичних наук, експрокурора Давида Сакварелідзе та першого президента Леоніда Кравчука. «Ставлячись з повагою до всіх, я просив би тих, хто підняв галас навколо Гордона, почитати, зрозуміти, вибачитись і сказати, що Дмитро Гордон робить потрібну для України справу. Я в цьому переконаний», — сказав Леонід Макарович. А за весь сюжет так і не дали висловитися жодному з критиків — ні емоційним, ні конструктивним. У підрахунку синхронів — 5:0 на користь Гордона.

Осторонь теми з «плівками Деркача» трималися тільки канали Пінчука — ICTV та СТБ, які не дали жодної згадки про новий політичний скандал у своїх праймових випусках новин. Повідомлення на інших каналах описували фабулу розвитку подій 19 травня, а 20 травня вже давали реакцію зі США та розлогіші коментарі представників Порошенка. Зокрема, на 5 каналі та «1+1» включили у сюжети коментарі його адвокатів, а не лише політичних соратників та опонентів. Але 19 травня на 5 каналі одразу почали з заяви «Європейської солідарності» на захист Порошенка, і лише потім розповіли, у чому суть: «Матеріали сфабриковані заради дискредитації України і штучного втягнення її в американську виборчу кампанію. Так відреагували у партії "Європейська солідарність" на плівки, які оприлюднив позафракційний депутат. У ЄС називають їх російською провокацією, яка не має нічого спільного із реальністю».

У аналізованих випусках, порівняно з попереднім тижнем, побільшало політики. Її додали і пресконференція Зеленського, і політичні скандали. Збільшила свою присутність у новинах партія «Батьківщина», зокрема, через вихід усієї фракції на самоізоляцію у зв’язку з виявленням коронавірусу в одного з її депутатів.

Не надто обговорюваним стало створення нової політичної партії на основі парламентської групи «За майбутнє». Очолив партію нардеп і колишній голова Волинської облради Ігор Палиця, який раніше був членом партії «Укроп». Про нову партію сказали у випусках «1+1» та «Інтера»: без бекграунду про лідера та членів партії, огляду діяльності депутатської групи, аналізу політичних впливів чи відгуки їхніх колег щодо наслідків нового політичного утворення. У цих матеріалах лише знайомили з курсом партії, подаючи гасла у конструктивному дусі:

• «Готові допомагати президенту Зеленському передусім кадрами в Кабміні і на місцях» («1+1»);
• «Об'єдналися, бо не бачать суттєвих змін у країні після обрання нового складу Верховної Ради. Свою ж діяльність планують розпочати із просування законопроєктів щодо подолання економічної кризи» («Інтер»).

Коронавірус «відступає»

Згадок про коронавірус у новинах щотижня меншає. У випусках говорили переважно про соціальні аспекти послаблення карантину: як працюватиме транспорт, коли відновлюють роботу кафе, дитсадки та зоопарки. Матеріали про пандемію стають настільки легкими, що на 5 каналі навіть розповіли про альтернативне тестування — замість лабораторних чи швидких тестів виявляти хворих вчать собак: «Щоби діагностувати коронавірус, не обов'язково проходити тестування. Можна, до прикладу, залучити собак». Той момент, коли форма дотепна, але зміст кульгає. Адже поки тривають розробки та пошуки рішень, лабораторне тестування лишається єдиним способом встановити точний діагноз і впливати на поширення хвороби. Тож заклики «необов’язково проходити тестування» можуть бути навіть небезпечними.

Висвітлювали телеканали поїздку до Чернівецької області міністрів охорони здоров’я, внутрішніх справ та Кабінету міністрів. Вони приїхали з інспекцією у регіон, де найбільше хворих на коронавірусну хворобу. На каналі «Україна» це використали для піару Яценюка. Після матеріалу про міністерські оглядини у випуску розповіли: «Приїхати на Буковину закликав неодноразово двічі прем'єр міністр Арсеній Яценюк. Він сьогодні також був у Чернівецькій області. Медсестрам першої міської лікарні, опорної у боротьбі з СOVID-19, він передав грошову допомогу».

Серед регіонів у новинах переважали ті, де ситуація з коронавірусом лишається найгіршою. Також збільшила свою присутність Одеська область переважно через руйнування будинків.

Попри День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня у випусках протягом тижня лише двічі показали матеріали безпосередньо з анексованого півострова — на «Україні» включили до історій кримських татар архівні кадри, а на «UA: Першому» розповідали про те, як вшанували пам’ять свого народу кримські татари у Криму.

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.