- Пане Олеже! У Держтелерадіо ви пропрацювали півроку. Що вдалося зробити за цей час?

- З легкої руки «Коммерсанта» в інтернеті розійшлась інформація, що я відпрацював на цій посаді два роки, хоча насправді 9 березня було півроку. Але таке враження, що в 6 місяців справді спресувалося два роки.

Перш за все, всій системі вдалося гідно пройти виборчі перегони. Нас ніхто не може звинуватити в утисках свободи слова або порушенні професійних стандартів.

Вдалося підняти політичний статус комітету, реальну оцінку можливостей обласних державних телекомпаній, державних видавництв. Ми провели дві наради з директорами ОДТРК у президента (а до того за 5 років не було жодної), парламентські слухання. Готувалися до засідання РНБО щодо протидії негативним інформаційним впливам, але, на жаль, не встигли його провести. Втім, наші наступники, думаю, використають матеріали. Ми переконали всіх, що комітет повинен стати центром вироблення і впровадження державної інформаційної політики.

Згідно з нашим моніторингом ЗМІ, за три останні місяці 2009 року комітет, наші плани та дії згадувалися в рази більше, ніж за весь рік. І не в останню чергу - завдяки тому, що ми стали абсолютно відкриті. Зі знакових у медіа людей при комітеті було утворено представницьку громадську раду, яка стала центром вироблення стратегії розвитку, центром професійних дискусій. Будь-які наради в комітеті висвітлювалися в режимі онлайн, обговорювались у пресі. Особливо вдячні «Детектор медіа» за аналіз нашої діяльності.

- Дякуємо. Але в яких конкретно заходах, здобутках можна оцінити вашу роботу? Почнімо з державних видавництв.

- Протягом останнього кварталу ми фактично без фінансування майже повністю виконали програму «Українська книга» у 2009 році. Структури ДАК «Укрвидавполіграфія» зайняли нішу понад 90% у книговидавництві в Україні. Держкомтелерадіо - єдина структура, яка направила надруковану літературу до бібліотечних фондів.

Активно працювали в законодавчій сфері, в результаті чого діє система захисту на відчуження приміщень редакцій газет, видавництв. Мені доводилось і самому ставати в живий ланцюг, щоб захистити видавництво «Українська енциклопедія ім. Бажана». Діє норматив, який захищає кіоски для продажу преси і книжок. Було дебюрократизовано процедуру виконання держзамовлення у видавничій сфері.

На останній підсумковій за 2009 рік колегії було вироблено стратегію розвитку державної інформаційної і видавничої політики і план конкретних заходів.

- Що вдалося зробити в телерадіомовній галузі?

- Ми досить успішно провели «Дитяче Євробачення». Розпочали конкретну роботу по створенню прообразу суспільного телебачення на базі ОДТРК. В результаті вже за підсумками минулого року стали значно більше заробляти. Вперше до нас прийшли великі рекламні агентства для укладення контрактів на продаж реклами. Є рух у вимірюванні аудиторії.

Ми досить активно шукали інвесторів на технічне переоснащення. Результат - за підтримки Держінвесту укладено протокол намірів із великою іноземною компанією на фінансування переоснащення державного телебачення.

Інша велика фінансова компанія висловила бажання інвестувати значні кошти у переоснащення поліграфічної галузі і відродження національної системи книгорозповсюдження.

- Чого не вдалося зробити?

- Вирішити питання з плановим фінансуванням телевиробництва у рамках держзамовлення і погашення заборгованості перед видавцями по програмі «Українська книга». Також не вдалося знайти кошти на розмитнення телевізійної техніки для трьох ОДТРК. Ця техніка вже в Борисполі.

Поки що так і залишився планом розвиток «Укртелефільму». Планувалося розпочати системні зйомки вітчизняних телесеріалів, оцифрувати унікальні архіви студії. Не встигли впровадити в життя вказівку Олександра Турчинова, тоді першого віце-прем'єра, по розвитку Книжкової палати України.

Не вдалося розпочати розбудову аналога дротового радіо на базі НРКУ в ФМ-діапазоні. А це міг би бути унікальний проект у радіопросторі.

Не вистачило політичної волі у вищого державного керівництва розбудувати суспільне телебачення і хоча б розпочати процес роздержавлення державних комунальних ЗМІ...

- Чому?

- В першу чергу тому, що статус виконуючого обов'язки і виборчі перегони не дозволили сформувати команду однодумців. Крім призначення помічника з загальних питань, ніяких кадрових змін не було зроблено. Хоча я не можу сказати нічого поганого про фахівців комітету. Там дуже сильна середня ланка керівників департаментів і управлінь. Це патріотичні, фахові, порядні особистості.

По-друге, в мене було фізично мало часу, і з шести місяців три припали на вибори.

- Куди, на вашу думку, буде рухатися комітет після вас?

- Я прийшов із медіабізнесу і вважав, що система повинна рухатись у напрямку збільшення рейтингів, доходів - з одного боку, і зменшення, за рахунок цього, бюджетних видатків - з другого. Але, враховуючи консерватизм цієї системи, робити швидкі зміни дуже складно і ризиковано. Думаю, що тепер основним пріоритетом буде чітке виконання державного замовлення, а наші плани по рейтингах, доходах відійдуть на другий план.

- Як би ви схарактеризували персонально Олександра Курдіновича?

- Це, безумовно, найкраща кандидатура з тих, що були на слуху. Він знає систему, виважений, досвідчений.

- Досі не зовсім зрозуміло, чому ви пішли з посади. Ганна Герман зазначила, що причиною призначення нового керівництва Держкомтелерадіо є ваша заява про відставку... А що є причиною вашої заяви?

- З Ганною Миколаївною я знайомий з 1986 року, ще по львівській обласній молодіжній газеті. В нас прекрасні ділові стосунки, перевірені роками. Вона дуже принципова, ділова людина. Коли профільний комітет Верховної Ради розглядав мою кандидатуру, вона голосувала за мене, хоча, напевно, у фракції це не всім подобалося.

Що стосується моєї відставки, то в країні новий президент, новий прем'єр. Я вважаю, що вони повинні мати перед собою чистий аркуш паперу, щоб сформувати свою власну команду.

Я дуже вдячний фракції НУНС, яка внесла мою кандидатуру на цю посаду, активно підтримувала весь час роботи і, напевно, була єдиною, хто нічого не просив і не користався нагодою.

- Які ваші подальші плани?

- Планую повернутися в медіабізнес. Думаю, що найближчим часом зможу поділитися конкретною інформацією. А взагалі, я звик виконувати свої плани й обіцянки, тому крапку в моїх відносинах із розбудовою Держтелерадіо ставити зарано.

Я абсолютно не шкодую за часом, проведеним у Держкомтелерадіо. Він дав мені досвід, контакти, друзів, професійне зростання. На жаль, цього часу було мало. Для мене дуже важливо, що вчора голова спілки журналістів Ігор Лубченко сказав: «Ти чесно виконав свою роботу, це, напевно, головне».

Фото Яни Новосьолової