ОДТРК і криза: як жити далі?

19 Лютого 2009
37508
19 Лютого 2009
17:00

ОДТРК і криза: як жити далі?

37508
Керівники 16 обласних телерадіокомпаній розповіли про скорочення фінансування, штату і власного виробництва у 2009 році.
ОДТРК і криза: як жити далі?
Державному телебаченню ніколи не вистачало грошей – принаймні, за часів української незалежності. Саме хронічне недофінансування – і, як наслідок, застаріле технічне оснащення, неспроможність залучити високооплачувані кадри, закупити або створити якісний сучасний продукт тощо, - зазвичай називають головною причиною відсталості й не конкурентоспроможності державних телерадіокомпаній, особливо регіональних. Для ОДТРК 2009 рік обіцяє бути нелегким: бюджетне фінансування скорочене за більшістю статей, тож ітиметься не про розвиток, а про виживання. «Детектор медіа» звернулась до керівництва 16 обласних і регіональних державних телерадіокомпаній із запитаннями:
 
1. Чи скоротили ОДТРК фінансування з держбюджету на 2009 рік? Які статті фінансування скоротили, а які залишилися незмінними?
 
2. Чи планується скорочення штату ОДТРК? Коли? Скільки?
 
3. Чи скоротилися у вас надходження від реклами?
 
4. Скільки загалом у вас годин власного виробництва? Якщо доведеться скорочувати, що з власного виробництва ви залишите в ефірі?
 
 
Іван Педорук, заступник генерального директора Вінницької ОДТРК:
1. На 2009 рік скоротилося бюджетне фінансування на 30-35 відсотків практично на всі статті, окрім заробітної плати. Нам скоротили кошти на розповсюдження телевізійного сигналу, і ми змушені були скоротити практично все нічне і ранкове мовлення, зробили навіть денну перерву. Було цілодобове мовлення, а тепер виходимо в межах 15 годин. Ми скоротили видатки на відрядження, преміювання, соціальну допомогу. Тепер даємо людям голу зарплату. Все, що ми заробляємо, йде на оренду й інші комунальні платежі.
 
2. Все залежить від того, чи буде скорочено державне замовлення. Державне замовлення – це той пакет, на який у нас розписано штатний розпис. Поки що його бережуть. Якщо ж його скоротять, буде скорочено й штат.
 
3. Надходження від реклами скоротилися по підсумках січня приблизно на 20%. А тенденція по лютому десь на 25%.
 
4. Власного виробництва у нас 5 годин щодобово. Це повний спектр програм: інформаційні, суспільно-політичні, пізнавальні, культурологічні. Поки що не скорочуємо нічого. Якщо ж доведеться, то будемо скорочувати всього потроху. Наприклад, якщо спорт був 15 хвилин на добу, то буде десять або п’ять.
 
 
Леонід Юркевич, заступник генерального директора Чернігівської ОДТРК:
1. Поки що все залишається без змін і ми чекаємо на річний кошторис, а на сьогодні діє тимчасовий. Тут повний нуль, фінансування скорочено дуже сильно. Комунальні витрати ми маємо сплачувати за рахунок власних коштів, скорочено статті на відрядження, ремонт тощо. У кожній графі нуль, а оскільки ми перебуваємо ще й на оренді, тут теж нуль. Може, щось виділять по річному кошторису, він якраз має прийти на другий квартал. Адже нині ми живемо за тимчасовим і фінансування практично скорочено в шість разів.
 
2. Скорочення штату поки не планується. До того ж наша ОДТРК за чисельністю найменша з усіх в Україні. Нам людей ледь вистачає, щоб забезпечувати наші обсяги мовлення своїми працівниками.
 
3. Обсяги реклами в цьому році набагато скоротилися. Поки не можу назвати конкретних цифр, бо на початку року завжди затишшя. Як буде далі – побачимо. Взагалі Чернігівщина в цьому плані – регіон дуже пасивний, бо тут немає великих підприємств, які б могли давати рекламу. Наприклад, пиво «Чернігівське» не зацікавлене давати рекламу на нашому каналі, бо вони вийшли на загальнодержавний рівень.
 
4. Думаю, ми зосередимося на власному виробництві. От якраз власне виробництво стане в нас пріоритетом. Подивимось, що зможемо потягнути, скільки заплатимо за розповсюдження. Але думаю, що обсяги чужих програм у нас скоротяться. Нині власного виробництва в нас 2 години на добу.
 
 
Андрій Велесик, генеральний директор Рівненської ОДТРК:
1. Більшість статей скорочено. Фактично незмінними залишилися заробітна плата, комуналка. Решта або скорочені, або взагалі відсутні. Тобто статті розвитку не фінансуються, бо коштів на це в державному бюджеті немає. Решту статей, спрямованих на забезпечення діяльності компанії (йдеться про утримання транспорту, зв’язок тощо), теж скорочено. Але найголовніше, що проблемними є видатки на трансляцію програм.
 
2. Ми робимо все, щоб не закривати вже початих проектів. Можливо, на частину тих, що не увійдуть у держзамовлення, шукатимемо спонсорів і партнерів згідно з чинним законодавством. Але завдання в нинішніх умовах – зберегти обсяги мовлення, забезпечити виконання державного замовлення і зберегти колектив.
 
На сьогодні в нас є близько 40 телевізійних програм. Радійні порахувати досить складно. Фактично наразі питання про скорочення якихось проектів у нас не стоїть. За попередніми даними стосовно фінансування, заробітної плати й ринку рекламних послуг, думаю, ми зуміємо втримати колектив.
 
3. Січень – не показовий місяць щодо реклами, тому мені важко сказати, наскільки скоротяться надходження. За нашими прогнозами, вони скоротяться десь на третину. Зважаючи на те, що відбувається на регіональному ринку рекламних послуг, спостерігаємо тенденцію, коли комерційні мовники надають знижки до 70%. У нас є така інформація від рекламодавців. Тобто фактично у зв’язку з кризою на ринку реклами є проблеми, певні кроки не зовсім фахового менеджменту впливають на скорочення ринку рекламних послуг.
 
 
Зураб Аласанія, генеральний директор Харківської ОДТРК:
1. Сокращение бюджета произошло. И сейчас проще спросить, какие статьи бюджета не изменились. Не сократилась, по-моему, одна статья – это «Евро-2012». Все остальные в разной степени сократились. В частности, до нуля сократилась техническое переоснащение. Также наиболее ощутимо сократилось финансирование на связь, госзаказ, командировки (тоже в ноль), ремонты. И еще очень важно то, что мы отказались от приема новых людей на работу.
 
2. У нас в штате работает 296 людей, 14 из них сейчас будут сокращены. Все четырнадцать – пенсионеры, но все равно это достаточно болезненно.
 
3. В январе с рекламой у нас очень сложная ситуация. А дальше посмотрим, на рынке уже есть кое-какое шевеление. Реклама идет в собственные доходы, в спецфонд. Но из этого фонда финансируется практически 50% вещания. Думаю, что мы будем балансировать на грани. Если сейчас нам удастся с областным советом договориться по аренде, это может спасти ситуацию. Если нет – мы будем не в состоянии выживать.
 
4. Программы собственного производства у нас есть (это половина трансляций), и мы будем пытаться удержать их всеми силами. Потому что мы заключали трудовые договора и приглашали людей, и понятно, что мы им платили не по ставкам государственного бюджета. Мы им доплачивали из спецфондов, и это тоже сейчас под вопросом. Возможно, в связи с этим придется закрывать какие-то программы. Но если закрывать программы – это еще ничего, а вот наполнение… Все, что я наполняю, выходит мне боком: я могу делать программу, но тогда я должен платить ОРТПЦ за дополнительные часы. Это просто разорительно.
 
К тому же в комитете считается, что Харьковская – одна из лучших ОДТРК по финансовому состоянию. Если у нас такая ситуация, то можете предположить, какая у других. Еще беда: поскольку у нас техника – одна из лучших, считается, что нам и помогать больше не надо. За 4 года, что я здесь, все, что мы обновляли, – это только за свой счет. И, в общем-то, в плане мы стояли. Но сейчас такая ситуация…
 
 
Іван Ципердюк, в. о. директора Івано-Франківської обласної державної радіокомпанії:
1. Залишилися кошти на заробітну плату, скоротилися витрати на комунальні послуги, відрядження, телефонний зв’язок. Будемо економити.
 
2. Скорочення не планується. У нас маленька компанія. Разом із охоронцями й прибиральницями – загалом 34 працівники.
 
3. Ні, не скоротилися.
 
4. У нас є тематичний план, який фактично є держзамовленням. Ми його повністю виконуємо. Є ще комерційні програми. Ми на добу робимо 3,5 години власного виробництва, ми виходимо на Першому каналі національного радіо. Івано-Франківська область єдина, яка не має обласного державного телебачення.
 
 
Роман Заяць, генеральний директор Тернопільської ОДТРК:
1. Я не маю кошторису витрат Тернопільської ОДТРК, тому коментувати нічого не можу.
 
2. Я посадова особа, якщо дасть мені держава гроші на зарплату – я їх виплачу, дасть документ на скорочення – будемо скорочувати.
 
3. Та рік же тільки почався. Не скоротилися.
 
4. Стільки, скільки написано в ліцензії, ми ні на секунду не зменшили державного замовлення.
 
Ви краще не витрачайте державних чи американських грошей на опитування.
 
 
Ольга Бабій, директор обласного телебачення «Галичина», Івано-Франківська область:
1. Якщо порівняно з січнем минулого року, то ні, якщо в цілому – то скоротився. В нас фінансування йде з обласного бюджету, ми одержуємо дотацію. Поки що в нас усі статті залишилися незмінними. З тих грошей, які ми отримуємо, ми витрачаємо на трансляцію і заробітну плату. Поки що працюємо в повному обсязі, 24 години.
 
2. Поки що скорочення штату не плануємо. Але якщо така небезпека постане, ми вже оговорили в себе в колективі, що підуть пенсіонери. Колектив у нас невеликий – ми працюємо у форматі нової студії, в нас 60 працівників.
 
3. Так, скоротилося. У січні скоротилися дуже суттєво, на 40%.
 
4. Власного виробництва у нас 14-16 годин. Щодві години ми виробляємо новини, в нас багато прямих ефірів, фольклорні програми тощо. Нам цікавіше мати добре зроблену «Невідому Україну», мультфільм «Лис Микита» (професійно зроблений «Просвітою»). Якщо доведеться, оптимізуємо діяльність за рахунок нічного мовлення. Хоча нам дуже не хотілося б цього, бо це ліцензійні вимоги, і ми маємо свого глядача й уночі.
 
Як голова постійної депутатської комісії облради з питань ЗМІ, мушу сказати, що тяжко і газетам, і телерадіокомпаніям. Передбачаю, що під кінець року буде надзвичайно важко. Скорочуються надходження від галузей, які давали рекламу ЗМІ. У нас було багато реклами від будівельних, туристичних фірм, готельних господарств. Відчутний спад економіки відразу дав спад реклами. Ми вже трохи звикли, бо самостійно працювати починали першими, але таких часів ми ще не переживали.
 
 
Родіон Мірошник, генеральний директор Луганської ОДТРК:
1. Конечно, сократилось. Но, слава Богу, у нас пока остаются неизменными цифры по заработной плате, сохраняются статьи по энергоносителям. Сокращена статья на распространение сигнала. К сожалению, все остальные статьи, которые касаются развития, текущей деятельности, мы вынуждены финансировать за счет своего спецфонда. Это деньги, которые мы зарабатываем. Общая тенденция известна: серьезное падение на рынке рекламе.
 
2. Вы знаете, пока это ведется на уровне разговоров, но мы стараемся максимально стараемся оптимизировать нашу штатную численность за счет вакансий. Я надеюсь, что Госкомитет предпримет максимум усилий, чтобы конкретных людей, которые работают, не сокращать. У нас в штатном расписании 256 человек.
 
3. По сравнению с прошлым годом сократились поступления от рекламы.
 
4. У нас телеканал и радиоканал имеют 24 часа вещания. Мы производим до 4-х часов собственного продукта. До последнего мы будем сохранять информационные программы. Это ключевые вещи. Если будем отказываться, то это будет вынужденная мера. Откажемся от наиболее трудозатратных проектов. То, что делается в форматах документального или телевизионного фильма. Но я очень надеюсь, что мы сможем оптимизироваться, не отказываясь от проектов. Они нам очень дорого давались.
 
 
Вікторія Шилова, генеральний директор Дніпропетровської ОДТРК:
1. Скоротилося, але так, що ми можемо вижити. Ми залучаємо гроші обласного бюджету – це спеціальна цільова програма по розбудові мережі Дніпропетровського державного телеканалу й радіо.
 
Без змін залишилася заробітна платня. Скоротили будівництво (ремонти), витрати на телефони, на автівки – тобто те, що відповідає постанові Кабінету Міністрів у зв’язку з кризою.
 
2. Скорочень штату не планується, ми будемо виживати за рахунок надходжень від реклами.
 
3. Звісно, зменшилися – на 50%.
 
4. Ми – одна з найпотужніших компаній в Україні. 24 години мовлення, із них 12 робимо ми самі. Нічого прибирати з ефіру ми не збираємося, це неможливо. Ми – соціально орієнтований канал із інформаційно-аналітичною політикою. В нас і не було дуже дорогих проектів.
 
 
Тамара Бонь, перший заступник генерального директора по телебаченню Севастопольської регіональної державної ТРК:
1. Скорочено капітальні видатки, фінансування відрядження, навчання і поточного ремонту. Все інше залишилося без змін.
 
2. Скорочення штату ми не проводили, однозначно. Нам було запропоновано подати до Держкомтелерадіо, що називається, добровільні пропозиції, але наразі, станом на 17 лютого, жодного скорочення не було. І навіть жодного нормативного документу з Держкомтелерадіо з цього приводу немає.
 
3. Звісно, скоротилися. Нам навіть у Держкомтелерадіо запропонували знайти можливість збільшити надходження по спецфонду – для утримання компаніями тих статей, які скорочено. Але Севастополь у рекламному сенсі – невигідне місто, а наше мовлення поширюється лише на Севастополь і прилеглі райони.
 
4. Ми маємо 24 години на телебаченні і 2,5 години на проводовому радіо. 4 години телетрансляції фінансується з держзамовлення. Нічого не зменшено, навпаки, ми запустили декілька нових проектів.
 
 
Ярослав Фейло, заступник генерального директора Львівської ОДТРК:
1. У нас тепер виплачується виключно заробітна плата. Поки що жодної копійки не надійшло ні на що інше.
 
2. Ні. Ми думали над цим, але... Нині в нас 16 годин щоденного мовлення і ми хочемо виходити на супутник, тому скорочень не планується.
 
3. Так, скоротилися. Початок року, січень завжди був таким «провальним» місяцем, лютий – аналогічно.
 
4. Згідно з держзамовленням, власного виробництва в нас – три години щодня. З Нового року ми зняли близько семи проектів, деякі проекти, які можна було – «укрупнили» (скажімо, було в нас три подібні культурно-мистецькі програми, ми з неї зробили одну). Але в держзамовлення ми чітко вкладаємося, даємо три години щодня.
 
 
Сергій Омельчук, генеральний директор Кіровоградської ОДТРК:
1. Я ще не бачив кошторису, однак можу сказати, що не скорочено й у повному обсязі профінансовано заробітну платню й комунальні платежі. Стосовно решти – не знаю.
 
2. Ні, у жодному разі. Ми хочемо зберегти колектив.
 
3. Ситуація майже не змінилася. Важкувато, звісно, з постійними партнерами – в них теж свої проблеми... Загалом по двох місяцях важко робити якийсь аналіз, хоча тенденція зрозуміла – грошей у людей фактично немає. Тобто поки що майже нічого не скорочується, але до цього йде. Одна надія – на вибори.
 
4. Ми щодня даємо 4 години власного телевиробництва і 2 години 9 хвилин радіовиробництва. Скорочувати обсяги чи прибирати щось із наших проектів ми не збираємося, навпаки – створено декілька нових проектів.
 
 
Олександр Герешко, заступник генерального директора з питань телебачення Закарпатської ОДТРК:
1. Наразі ми, так само як і всі інші ОДТРК, маємо так звані захищені статті: заробітна плата і комунальні послуги. Стосовно всього іншого – ми наразі очікуємо остаточної цифри, тому поки що некоректно говорити, чи буде щось скорочено, чи ні. В принципі є надія, що цей рік ми якось закриємо.
 
2. У нашому випадку – я знаю, це і в Києві серйозна проблема, але в нас це особливо відчутно: тут кожна професія «штучна», як діамант. Знайти оператора, режисера, «підкованого» журналіста практично неможливо. Ми кожну людину цінуємо, тому на скорочення дуже не хотілося б іти. Це – в найостаннішу чергу. Тому наразі скорочень не планується.
 
3. Закарпатська область ніколи не відрізнялася потужною телевізійною рекламою, тут майже немає ринку. Крім того, в нас тільки обласних газет близько тридцяти – назвіть мені ще хоч одну область, де їх стільки. Ті маленькі гроші, які є, розподілено більш-менш рівномірно між багатьма мовниками, газетами, іншими мас-медіа, і в принципі не можна говорити про ці гроші як про якісь серйозні. Але скорочення, безумовно, відбулося.
 

4. У нас 4 години власного виробництва, це держзамовлення. Наразі ми не плануємо жодних скорочень, це виключено.

Микола Романов, заступник генерального директора Кримської ДТРК:
 
1. Незначительно сократилось финансирование на распространение телевизионного сигнала, но это по всей системе гостелерадиокомпаний. Наверное, можно считать, что это не сильно ущемило наши интересы в условиях сегодняшнего кризиса. Фонд оплаты труда в достаточном количестве, но, наверное, придется уменьшать выплаты гонораров. Но самый большой вопрос для нашей ТРК – что пока по временной смете нам ничего не дают на развитие, на основные фонды, ремонт. А наша телекомпания в этом году отмечает 50-летие, поэтому хотели сделать хотя бы косметический ремонт.
 
Есть еще одна проблема, которую не удается решить много лет, – передача караимской кенасы, в которой размещено республиканское радио. В прошлом году впервые за многие годы нам выделили средства на реконструкцию здания бывшей котельной, гаражей и мастерских, которые находятся на нашей территории. Мы хотели переоборудовать это здание под радиокомпанию, и наконец передать культовое сооружение караимам. Мы освоили все средства, работы выполнены на 60%. Для окончания работ нам не хватает средств. Из госбюджета нам их не выделили. Поскольку вопрос общественно значимый, а зданию более ста лет и оно имеет огромное значение для караимской общины – мы обратились к крымской власти. Но пока положительного ответа нам не дали.
 
2. Да, мы сейчас ведем подготовительную работу по оптимизации штатного расписания процентов на 10%, в первую очередь, сократив вакантные должности. Мы не заинтересованы форсировать этот вопрос, ждем команды сверху. Но думаем, поскольку процедура долгая, это будет не раньше июня. У нас работает 325 человек, а по штату 340.
 
3. Конечно. Кризис отразился и на этом процессе. Мы знаем, что в Крыму сейчас многие рекламные агентства сворачивают свою работу, рекламная отрасль одной из первых ощутила на себе кризис. У нас сокращения где-то на 40%.
 
4. Собственное производство мы сохраняем в полном объеме, это 4 часа. Его мы однозначно сокращать не будем. Мы сокращаем другое вещание.
 

 

Микола Ляпаненко, генеральний директор Полтавської ОДТРК:

 
1. Мені здається, говорити про це нині немає сенсу. В нас приблизно 60% фінансування від потрібного. Залишили незмінною тільки заробітну плату. Треба кошти на відрядження, на обладнання, а їх немає.
 
2. Ні, поки що не планується: скорочувати штат негуманно. Нині в нас 236 працівників, як же ж ми скоротимо, коли ми нарощуємо виробництво? В нас єдина в Україні (серед ОДТРК) дитяча студія. В нас є програми, яких немає на загальнонаціональних каналах.
 
3. Безумовно. За січень майже вдвічі. В лютому дещо краще, але не порівняти з минулим роком.
 
4. Ми збільшили власне мовлення на годину – тепер у нас чотири години. Ми його триматимемо до останнього. Скоротили FM-мовлення.
 

 

Оксана Матюх, генеральний директор Одеської ОДТРК:

 
1. Мы еще не получили годовую смету, на данный момент живем по временной, на первый квартал. Сокращено финансирование трансляции. Идет недофинансирование по заработной плате, по начислениям на заработную плату, по коммунальным платежам.
 
2. Я буду придумывать креативные способы и методы, чтобы этого не произошло. У нас работает 325 человек.
 
3. Конечно. В январе сокращается у всех. Но сейчас сокращение поступлений сохраняется, даже постоянный рекламодатель идет очень туго на контакт.
 
4. У нас ежедневно – 3 часа 45 минут собственного продукта, а по госзаказу – 20 часов. Однако он у нас недофинансируется, и мы должны его покрывать сами. Вещание у нас круглосуточное. Мы будем сокращать что-то другое, поскольку денег нет.
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
37508
Коментарі
16
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
«Найпотужнішій» Дніпропетровській ОДТРК»:
5567 дн. тому
Боюсь, равную ей в Украине не отыскать. Где еще пошлая {CENSORED} гендиректор заполоняет собой прямой эфир, не имея ни малейшего понятия, о чем принято и допустимо вещать на публику, среди которой случаются и разумные существа, способные отличить бред от вариаций с каким-либо смыслом на любую тему. За внешним блеском обновленной телекартинки - злорадство, ненависть, остервенение, бесстыдство, наглый и тупой диктат Шиловой как в эфире, так и в коллективе, тупиковый профпримитивизм. Интересно, скольких тугриков стоил этой бизнес-вумен маршбросок в должность? С такими-то достатками и не поделиться с киевскими начальниками – моветон, не солидно да и возможно ли это нынче с теперешними правилами продвижения по службе? Может рассчиталась с ними машинами из автосалона мужа? Тоже вариантик.
ще один працівник ОДТРК
5567 дн. тому
да хвіст добрий ...погано що ніхто того совка не хоче обрубати...ви - ми не обличчя вільної преси, а її пародія
Працівник ОДТРК
5567 дн. тому
Я чесний державний журналіст. Харчуусь хлібом і водою. Грошей не люблю -тільки Україну. Ну, трішки програма буває нецікава, та ще й "натирена" з чужих кусків - так це ж така стражденна у нас доля. А що фільми сталінські - так це щоб історію свою не забували. А ще я владу люблю, за те, що вона наших недоліків недобачає, бо сама часто на наших каналах мелькає. І як взагалі без нас, без державних ? Ми ж обличчя вільної преси з атавізмом-хвостом у формі совка.
жовтому журналісту
5567 дн. тому
деякі провінційні,як ви їх назвали, змі - виглядають у регіонах набагато потужніше ніж ОДТРк по всьому
Жовтий журналіст
5567 дн. тому
Гетьманів у нас завжди вистачало. Можна трансформувати ОДТРК в суспільне мовлення, але це буде просто зміна вивіски. От якраз криза і виявить, хто є хто. Можливо, залишиться лише те, що справді цінне. Не буде поділу жовтий-державний, а: талановитий-бездарний, чесний-заангажований і т. д. От переведуть ОДТРК на місцеві бюджети, і будуть вони на рівні з провінційними комунальними та приватними ЗМІ.Тоді у князьків-гетьманів гонору стане менше, будуть, як і ми, мишей ловити.
Посторонний
5567 дн. тому
Кремлевских старцев там хватает. Их эра подходит к концу. Спасибо за все, но пора и честь знать. Немножко дедушки засиделись, все им что-то мешает, все работать не дают, как Юле, все чего-то недодали. Да, были почитаемы в обкомах КПУ, потом по сто раз перекрасились, но зачем же других обижать? Заслуженный? Иди на вольные хлеба и получишь по гамбургскому счету. И, простите за бестактность, но нельзя ли господам Педоруку и Ципердюку взять псевдонимы? Творческие, по-журналистски (ничего личного).
5567 дн. тому
згоден, і керівники, що носять (більшість) звання заслужений журналіст, вже мало уявляють що таке хороша журналістика..система не буде працювати по іншому доки не прийдуть нормальні медійні менеджери і працьовиті не засліплені провладними агітаціями журналісти
Поддерживаю
5567 дн. тому
И розги по субботам!
Близький до ситуації
5567 дн. тому
Справа в тому, що роздуті державні ЗМІ - це неефективні структури. Туди скільки коштів не дай - все одно половину розікрадуть. Верхівка живе дуже навіть непогано - і на шару за кордон, і свій придворний транспорт, і шикарні бенкети.... Що не місяць .то свято - безконечні ювілеї, фестивалі, і все за державний кошт. Розучились копійку свою витрачати. При цьому всіх інших називають "жовтизною". Рядові працівники, справді, бідні й затуркані. А гендиректори як сир у маслі катаються. Державні ЗМІ нам, як відсталій країні, ще потрібні, але під суворим контролем КРУ та прокуратури.
5567 дн. тому
скажіть будь ласка про що йде мова "державні ЗМІ.Не брехливі "жовті" продано-куплені, а ті, що репрезентують державу як за кордоном так і у внутрішньому медіасвіті" - яка презентація за кордоном, коли журналіст не вміє писати, а у оператора мікрофон подертий та камера 10 літ. давності)))) що тут і далі говорити. держ. змі потрібні??? коли чиновники держ влади бездіють, а ЗМІ мають хвалити їх за це??? жовта преса і комерц змі це найкращий варіант, якщо сама державане взмозі забезпечити своє медійне поле!
Гетьман
5567 дн. тому
Переконаний, що днржаві варто вже давно визначитися - потрібні їй ОДТРК чи ні, так само як і державне телебачення. У розвинених економічно державах це питання давно визначене. І нехай як гвалтують прихильники комерційного телебачення, все ж якщо держава є, має бути й державні ЗМІ.Не брехливі "жовті" продано-куплені, а ті, що репрезентують державу як за кордоном так і у внутрішньому медіасвіті.Державні ЗМІ це один із інститутів держави, якщо хочете.Як органи правозахисту, армія,органи безпеки тощо.Але наша держава унікальна. Їй не треба ні армії, ні ЗМІ, ні міліції.Нічого не розвивається. Все кинуте на самотік-виживе, то й добре, ні - так і буде. Через те маємо корумповану міліцію, судову систему, прокуратуру. Державні ЗМІ пропадають, в той час як в державі збільшується фінансування на утримання секретаріату Президента, обслуговування народних депутатів тощо.Мова йде про ОДТРК? Так от, в більшості з них немає ліцензій на мовлення.Хто в цьому винен?-мабуть держава, яка в особі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення повідбирала ліцензії в ОДТРК. Причина - останні немають грошей, щоб оплатити не лише ліцензії, а й солідні хабарі чиновникам тієїж Ради. В той час Держкомтелерадіо, - державний орган, який тпокликаний регулювати діяльність тих же ОДТРК свого фінансування не скорочує. Зараз це в межах бульших як 20 млн. грн.Вибачте "10 калік" більшість яких дуже й дуже дажека від проблем теелбачення,, радіо, ОДТРК вцілому, проїдають такі гроші. Для прикладу ,державна телекомпанія, з 24-х годинним мовленням, фінансується в рік 3 млн. грн. Так може бцло б доцільно тих 20 млн. грн. пустити на фінансування ОДТРК.Коритсі для держави було б більше і пан. Мураховський А.Л. не їздив би {CENSORED} за державний кошт по закордонах.
5567 дн. тому
скажіть будь ласка шановні керівники держтелерадіо та регіональних компаній - як робити якісні сюжети коли нема коштів на відрядження і телефон вимкнений - хіба так мають працювати журналісти??
Bob
5568 дн. тому
А Донецкая ОДТРК тактично промолчала.. Бо там Прутник в прошлом году железа подкинул.. А директор как был {CENSORED} так и остался.. {CENSORED}
5568 дн. тому
і як завжди ОДТРК залишаються інструментом піару влади
5568 дн. тому
напевено прийшов той час коли совкове і нікому не цікаве держтелерадіо пора розігнати. зарплата на ОДТРК гола, не кажучи про технічне забезпечення - старі камери,якими знімати хіба що весілля та перші дзвоники, і мікрофони які соромно ставити на стіл чи у кадр.Тай систему, яка діє на ДТРК навіть самий завзятий журналіст чи медійний менеджер не змінить.
Докуч
5568 дн. тому
Необходимо обл.гос.ТРК поставить в равные условия с негосударственными ТРК в областях (коэф.за услуги ОРТПЦ,финансирование гос.значимых проэктов согласно КПД и тд.) И чем быстрее ,тем больше...А прозябать за счет налогоплательщиков может,почти, каждый...сотрудник ОДТРК.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду