Сторони «за взаємною згодою» вирішили не продовжувати його дію. Але Сергій Созановський відійшов від справ на «Інтері» значно раніше. Про те що, він фактично вже не курує канал, стало відомо від джерел ще на початку року. А торік улітку зупинилися плани запуску нового каналу, які мали повернути «Інтер» у велику гру. Що ж відбулося за цей час у медіагрупі та чому гра так і не почалася?

Повернення

Три роки тому Сергій Созановський прийшов на «Інтер» утретє. Нагадаємо, у 1997—2005 роках він входив до правління «Інтера», а у 2006—2010-му був його головою. Нині були найскладніші час для медіагрупи, яка опинилася на межі й фактично виживала лише за кошти, які отримувала від держави на марафон.

У цей час канал під свій контроль намагалася взяти влада, щоб диверсифікувати медійний вплив. Адже крім державних медіа («Дім», «FreeДом», «Армія ТБ», «Рада») фактично всі великі групи опинилися під її прямим або опосередкованим контролем. Наприклад, арешт Ігоря Коломойського поставив у залежність групу «1+1.

«Інтер» на початку повномасштабної війни мав усі шанси припинити існування. Тоді канал контролював один із власників каналу Сергій Льовочкін, член парламентської фракції «ОПЗЖ». Лютий 2022 року поставив «Інтер» на межу виживання, робота на каналах була майже паралізована.

Ще однією особливістю медіагрупи є підсанкційний власник. У травні 2023 року СБУ повідомила про підозру Дмитру Фірташу, а також його топменеджерам у привласненні державного газу вартістю 18 млрд гривень. У серпні того ж року за цією справою в Україні заарештували активи Фірташа на суму 7,4 млрд гривень. Але при цьому Фірташ у липні 2023-го викупив частку каналу у Сергія Льовочкіна та збільшив свою частку у власності «Інтера» з 53,4% до 59,5%.

Прихід у цей час на канал Сергія Созановського могло бути пов’язаним із кількома різними причинами. Насамперед тим, що канал, за даними наших джерел, фактично перейшов під контроль медійної команди Офісу Президента, яку на той момент вибудовував Андрій Єрмак. Сергій Созановський був компромісною фігурою для власника і для влади. У інтерв’ю «Forbes Україна» він сказав, що його запросив Дмитро Фірташ: «Щодо “Інтеру” я спробую бути корисним для бенефіціара, наскільки я зможу бути корисним. Виходячи з мого досвіду роботи саме з цією групою».

Певно, зіграли свою роль і амбіції Сергія Созановського. Нагадаємо його слова: «“Інтер” повертається у велику гру. Ось і вся концепція каналу. Бо наші конкуренти розслабилися. Ми дамо більше життя та вогню».

Окрім цього, у той час у дипломатичних колах обговорювали ідею можливих виборів. Західні партнери й українські дипломати розуміли, що після 20 травня 2024 року Росія розгорне масштабну пропагандистську кампанію. Деякі американські політики прив’язували надання військової допомоги Україні до виборів. Це посилювало важливість медійного впливу. І фактично Сергій Созановський прийшов у медіагрупу з планами запускати новий загальнонаціональний канал «Інтер Україна» з новинами.

«Усе життя займаюся новинами. Настав час бути відповідальними новинами. Погоджуюся з тим, що журналістика зараз кульгає. І треба відновлювати журналістику, яка була у добрі часи, з соціальною відповідальністю», — сказав голова правління Олександр Пилипець, який, до слова, керував новинами на «Інтері», коли канал був рупором «ОПЗЖ».

І під ідею запуску цього каналу «Інтер» отримав цифрову ліцензію влітку 2024 року. Запуск планувався на осінь 2025 року.

Гроші

Після повернення на канал «Інтер» Сергій Созановський дав інтерв’ю виданню «Forbes Україна». «Якихось яскравих спалахів при тому стані “Інтера”, в якому він зараз, я точно не обіцяю. Це буде досить складно. Є загальні індустріальні секрети, які допоможуть дещо покращити становище і дозволять групі не потрапити на мілину чи не дати розбитися об каміння. Це програма-мінімум. “Інтер” на сьогодні серйозно не сприймається в професійному середовищі, в рекламному середовищі, серед ОТТ-провайдерів. Він нічого не виготовляє, він нічого не купує. Назва “Inter Media Group” існує, а всі елементи, які підтверджують такий статус, відсутні. Частину цих елементів у певному обсязі ми намагатимемося повернути», — сказав Сергій.

З цією «програмою-мінімум» він упорався. У планах було повернути довіру рекламодавцям, розпочати мінімальне виробництво, відформатувати сітки каналів, які не перебувають у марафоні. У осінньому сезоні 2024 року нинішній флагман групи канал НТН показав свої перші два власних серіали (60-серійний фільм «Дрон» і серіал «Прикордонники»). Зрештою за підсумками року НТН збільшив свої показники на 60% — з 0,65% до 1,04% частки аудиторії віком 18—54 роки.

Новий менеджмент вивів із марафону канали «К2», Zoom (які з березня 2022 року транслювали телемарафон). Відбувся ребрендинг та активна монетизація каналів у ютубі.

Зайнялася група «Інтер» і платним ринком. Денис Васянович, керівник відділу дистрибуції Inter Media Group, розказав, що у дистрибуційний пакет Inter Media Group, окрім власних каналів, входять ще «Рибалка ТВ», Now series, Fashion TV, Fashion TV UA, Inraiting. Для співпраці з ОТТ-сервісами група запускала та реєструвала свої FAST-канали («Газда», «Готуємо разом», «Стосується кожного», «Речдок», «ОіР»), які мають непогані перегляди.

Окрім цього новий менеджмент провів оптимізацію. За інформацією джерел «ДМ», через нестачу ресурсів припинилося фінансування команди, яка працювала з Варшави.

Скоротили регіональні корпункти та частину регіональної команди НТН. Також звільнили частину топменеджерів попередньої команди. Зекономлені на цій оптимізації кошти могли покрити витрати на контент і виведення каналів з марафону.

Тобто ці кроки дозволили групі лишатися на плаву та показувати результати. Але найцікавіше було з планами інвестувати в новий канал «Інтер Україна» до 7 млн доларів. У інтерв’ю Созановський розказав, що в «Інтер» інвестують Дмитро Фірташ, Валерій Хорошковський і Світлана Плужнікова. Деякі джерела «Детектора медіа» припускали, що ці кошти канал може непрямо отримувати від влади. Як це свого часу робила «Ми — Україна» до входження у марафон. Нагадаємо, в інсайдерських розмовах на ринку на етапі запуску припускали можливі схеми нібито фінансування з бюджету, зокрема через «Енергоатом».

Але ці 7 мільйонів доларів так і не з’явилися. Як і канал «Інтер Україна».

«Інтер Україна»

У конкурсі Нацради канал переміг і отримав ліцензію у державному мультиплексі МХ-7 на початку серпня 2024 року. Запуститися мовник мав упродовж року. Сергій Созановський планував старт на осінь 2025 року.

«Щоб реалізувати завдання і повернутись у велику гру, ми плануємо вихід на осінь 2025 року. Якщо вдасться зробити раніше, то це буде круто. Але все залежить від ситуації на рекламному ринку, ситуації в Україні, ситуації з виробниками», — розказав тоді на засіданні Нацради Созановський.

Утім, уже влітку 2025 року в групі почалася криза. У липні стало відомо про скорочення зарплат і звільнення. А вже у серпні стало відомо, що телеканал «Інтер Україна» не вийде в ефір у відведений на запуск ліцензією час. Канал вдався до механізму, який дозволяв не починати мовлення, але зберегти ліцензію. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила медіагрупі «Інтер» відтермінувати дату початку мовлення в цифрі каналу «Інтер Україна» до закінчення дії воєнного стану та вичерпання трьох місяців після.

Але у лютому 2026 року регулятор змінив положення про особливості ліцензування під час дії воєнного чи надзвичайного стану. І розпочав ревізію виданих раніше дозволів. У оновленому положенні визначені чіткі критерії, за якими Нацрада вирішуватиме, дозволити чи не дозволити перенести граничний термін початку мовлення. «Інтер Україна» під них не підпадав, і у відповіді на запит «Детектора медіа» регулятор повідомив, що компанії було відмовлено у відтермінуванні початку мовлення.

Колишня керівниця юридичного відділу Нацради та радниця «Smartsolutions» Анна Літвіщенко сказала, що суто теоретично, якщо регулятор не погодив каналу відстрочку мовлення, то він мав би вийти в ефір 7 травня 2026 року: «Тому що старе погодження діяло до 6 травня включно. З 7 травня воно вже не створює правової підстави не починати мовлення. А нова редакція пункту 5 Положення не встановлює автоматичного продовження старого дозволу на час розгляду нового клопотання: для перенесення потрібне саме погодження Нацради».

Канал в ефір не вийшов. А згідно зі статтею 62 закону «Про медіа» це дає підстави анулювання ліцензії, «якщо ліцензіат за відсутності поважних причин не розпочав передбачене ліцензією мовлення в строки, передбачені частиною шостою статті 58 цього Закону, і не здійснює фактичного мовлення станом на дату проведення засідання, на якому вирішується питання про анулювання ліцензії».

Проте анулювання ліцензії — це не штраф, який міг би бути суттєвим фінансовим навантаженням. А цінність цифрової ліцензії, тим паче у державному мультиплексі МХ-7, зараз геть мізерна (більшість каналів, які там мали ліцензії, відмовилися від них).

Тож ми так і побачили, як «Інтер» повертається у велику гру. Канал повернувся до сценарію виживання державними коштами на марафон. А Сергій Созановський повернувся до справ Film.ua, у якої після «Тисячовесни» буде багато роботи.