Олександр Глущенко, eQualitie: З браузером Сеno можна читати українські сайти на окупованих територіях без VPN і навіть якщо Росія відключить зовнішній інтернет

Олександр Глущенко, eQualitie: З браузером Сеno можна читати українські сайти на окупованих територіях без VPN і навіть якщо Росія відключить зовнішній інтернет

3 Березня 2024
5416
3 Березня 2024
10:00

Олександр Глущенко, eQualitie: З браузером Сеno можна читати українські сайти на окупованих територіях без VPN і навіть якщо Росія відключить зовнішній інтернет

5416
Рішення канадської компанії пропонує спосіб обійти заборону VPN і обмеження доступу до сайтів на окупованих територіях і в Росії.
Олександр Глущенко, eQualitie: З браузером Сеno можна читати українські сайти на окупованих територіях без VPN і навіть якщо Росія відключить зовнішній інтернет
Олександр Глущенко, eQualitie: З браузером Сеno можна читати українські сайти на окупованих територіях без VPN і навіть якщо Росія відключить зовнішній інтернет

Росія, яка окупувала частину українських територій, намагається всіляко обмежити доступ до українських, міжнародних та будь-яких незалежних медіа, щоб виключити будь-яку альтернативу власній пропаганді. Одразу після повномасштабного вторгнення у Росії заборонили фейсбук. Зараз готуються заблокувати ютуб і переходити на «суверенний інтернет».

Окрім цього російський регулятор прийняв рішення про те, що з 1 березня 2024 року почнеться блокування VPN. Це ще більше ускладнить доступ до альтернативної інформації. Зокрема, й на українських окупованих територіях. Тому Україні потрібно шукати можливості доносити інформацію у ці регіони.

В умовах блокування VPN є технологічні рішення, які дозволять читати заборонені в Росії сайти. Одним із них є проєкт канадської компанії eQualitie — браузер Ceno, який оминає обмеження Росії. Він працює на протоколах Bit Torrent, виглядає як звичайний браузер і його можна завантажити у плеймаркеті.

Про те, як можна його використовувати для поширення українських медіа на окупованих територіях, «Детектор медіа» поспілкувався з Олександром Глущенком, який зараз консультує eQualitie щодо цифрових технологій на території колишнього Радянського Союзу.

— Олександре, як ви долучилися до проєкту eQualitie?

— eQualitie — це канадська некомерційна організація, яка розробляє відкриті та багатофункціональні системи, орієнтовані на конфіденційність, онлайн-безпеку та свободу слова. Насамперед компанія eQualitie відома як розробниця браузера Ceno — скорочено від Censоrship no. Ceno — це мобільний веббраузер, побудований на базі Mozilla Fennec, що використовує архітектуру пірингової (p2p) мережі для обміну даними та контентом між користувачами. Говорячи простою мовою — навіть якщо відключать зовнішні канали, всередині інтранет браузер буде працювати й буде надавати доступ до певного переліку ресурсів.

Олександр Глущенко

Також в Україні компанія eQualitie відома тим, що впроваджувала на майданчиках інтернет-провайдерів платформу dComms — як альтернативу для комунікацій користувачів на випадок обмежень доступу чи застосування цензури. Наскільки я знаю, то під час окупації та відімкнення телеком-операторів від українських інтернет-каналів абоненти провайдерів використовували це рішення. Наприклад, у Херсоні.

Для представників громадянського суспільства, гуманітарних організацій і приватного сектора пропонується безплатний захист і хостинг вебсайтів під назвою Deflect. Розвивається проєкт Nadiyno.org — гаряча лінія з цифрової безпеки, куди з проблемами може звернутися будь-хто.

З деякими цифровими продуктами компанії я був знайомий. Знав, що eQualitie через Мінцифри та Асоціацію правовласників допомагала українським операторам зв’язку з обладнанням та акумуляторами під час блекаутів.

У травні 2023 року за запрошенням «Інтерньюз Україна» та eQualitie я як медіапартнер допомагав провести першу з лютого 2022 року офлайн-конференцію «Україна: стійкість зв’язку й інтернету під час війни». Там, як то кажуть, і познайомились. Я зрозумів, що у мене збігаються цінності з представниками компанії. І у нас багато спільного. Мене зацікавили їхні проєкти та рішення. Як волонтер допомагав десь із пів року тестувати передачу даних через телекомунікаційні супутники Землі. З грудня я співпрацюю з eQualitie як консультант із цифрових технологій на території колишнього СРСР.

Зараз ми тестуємо передачу даних, зокрема це будуть версії українських ресурсів, на окуповані території. І мені здається, що в нас усе виходить. Я впевнений, що громадяни України, які вимушено залишилися на окупованих територіях, незалежно від того, що робить окупант, мають право на доступ до інформації. Вони мають жити в інформаційному полі нашої країни, в українському дискурсі, щоб не зійти з розуму. Тому що російська пропаганда масована і дієва, вона робить усе, щоб люди жили лише в її інформаційному полі, вірували в царя, «вєлічіє» Росії, духовні «скрєпи» й що «Україна про них забула». Ці всі фейки, новинний голлівуд, фантазії Кремля не мають зачіпати мозок українців.

— Ви працюєте над передачею інформації на окуповані території у співпраці з державними установами?

— Ні, наразі це приватна ініціатива. І дуже прикро, що не українська. З Міністерством цифрової трансформації в eQualitie підписано меморандум про співпрацю. В процесі — підписання з Міністерством культури та інформаційної політики. Однозначно будуть підписані меморандуми з профільними громадським сектором: Інтернет-асоціацією України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту, Телекомпалатою України, Українською асоціацією операторів зв’язку «Телас». Якщо держава в особі інших органів проявить більшу зацікавленість до співпраці та досягання результатів, то впевнений, ми без вагань почнемо співпрацювати.

— Як працює браузер Ceno? І якою є специфіка роботи на наших окупованих територіях?

— Браузер Ceno, як я вже зазначив, архітектурно побудований як peer-2-peer мережа і дозволяє отримати доступ до інформації на територіях з авторитарними та диктаторськими режимами. Ззовні він виглядає як звичайний браузер, його можна завантажити з плеймаркету або із сайту компанії. Завдяки торент-технології браузер дозволяє користувачам отримувати доступ до інформації, яку вже переглядали інші користувачі. Чим більше користувачів — тим швидше працює браузер, тим більше кількість сайтів, які закешовано зможуть між собою розподілити користувачі, тим більші обсяги даних, сторінок і ресурсів. Окрім користувацького кешу, у браузера є свій власний кеш, і саме через нього користувачі отримують доступ до ресурсів, які заборонено, заблоковано, відфільтровано в конкретній країні або на конкретній території. І цей алгоритм працює навіть за умови вимкнення доступу до глобальної мережі та відключення зовнішніх каналів інтернету.

У російських окупаційних військ дуже простий і чіткий алгоритм, який було відпрацьовано на території анексованого Криму та окупованих територіях Донецької та Луганської області ще у 2014 році. Що роблять окупанти, коли заходять у регіон? Вони насамперед захоплюють об’єкти Концерну РРТ і вимикають ретрансляцію українського телебачення та радіомовлення. А натомість вмикають цифрові пакети РТРС-1 та РТРС-2 і FM-станції з Росії. Наступним кроком вимикають мережі мобільних операторів. Частина обладнання «Київстар», «Водафон», «Лайфсел» їде до Росії як «донори» для російських мобільних операторів. І це мародерство. Якесь активне обладнання привозять з Росії та починають запускати власні мережі мобільного зв’язку: «Фенікс», який іде з Донецька в бік Мелітополя, в Запорізькій та Херсонській областях — «Волна мобайл», «Він мобайл».

Далі відключать аплінки інтернет-провайдерів від українських магістральних провайдерів і натомість під’єднують «Міранда-Медіа», яку притягли з Криму та яка належить «Ростелекому» та братам Ротенбергам, тобто де-факто Путіну. З «Мірандою» українці в окупації отримують весь букет російського інтернету з фільтрами «Ростелекому» (фільтрація трафіку, блокування, обмеження «Роскомнагляду»).

З 1 березня росіяни планують впровадити відключення та блокування сервісів VPN. Усі ці кроки призведуть до обмеження доступу до інформації. І Росія як країна-окупантка прямує до ізоляції та створення так званого «суверенного інтернету», який жартівливо називають «Чебурнет» від слова «Чебурашка» (ця назва з’явилася після того, як російський депутат Максим Кавджарадзе запропонував назвати російський інтернет “Крокодилом Геною” або “Чебурашкою”«ДМ»). А браузер Ceno якраз надає можливість отримувати кеш заборонених у Росії сайтів.

— При розробці таких рішень як Ceno eQualitie має комерційну мету? Чи це соціальні проєкти?

— eQualitie поєднує в собі компанію, громадську організацію та розробника. Серед її цінностей — протидія блокуванню інформації. Бо зараз у багатьох країнах світу діють обмеження інтернету (Іран, Росія, М’янма тощо). І це рішення можна використовувати в будь-якій точці планети.

— Як запровадити його на окупованих територіях?

— Поки на окупованих територіях ще є доступ до інтернету — будь-хто з користувачів може встановити браузер Ceno. І таким чином читати, умовно кажучи, «Детектор медіа» (який також заборонений у Росії). Для цього не потрібен VPN, смс чи реєстрація. І навіть якщо росіяни вимкнуть зовнішній інтернет і встановлять свій «суверенний» — умовний «Детектор медіа» все одно працюватиме й оновлюватиметься. Тому задача — максимальна кількість установлень у користувачів. Це точно не буде браузер номер 1, яким регулярно користується власник телефону, бо є сила звички, вендорські обмеження. Але чим більше інсталяцій, чим більше заходів — тим більша мережа пристроїв і ширші можливості. Тому й користувачі розуміють, що шлях до інформації — це дорога з двостороннім рухом. Ми винаходимо рішення, а користувачі повинні максимально встановлювати додаток, медіа — поширювати інформацію про можливість.

— Хто контролюватиме контент? Тобто визначатиме, які сайти потрапляють у цей кеш?

— Розробник — eQualitie.

— Але канадська компанія не знає наших реалій, вона може додати до цього кешу пропагандистський сайт, зумисне створений для дезінформації росіянами. Або вони можуть створити фейкову копію, наприклад, сайту ВВС.

— Кеш — це база даних, у яку робот робить копію конкретного сайту. Наприклад, є портал «Новини Донбасу» — місцевий сайт, заборонений у Росії. Ми зараз із ним домовляємося, щоб робити його копію та розміщувати у браузері Ceno. У цей кеш потрапляють лише ті ресурси, з якими домовляється компанія eQualitie. Всі проходять верифікацію, з усіма домовляємося про плідну співпрацю, а головне — взаємовигідну.

— Які критерії для сайтів, щоб потрапити у кеш Ceno?

— Критеріїв для відбору декілька:

ваш ресурс заборонено у Росії;

ваш ресурс робить новини для та про тимчасово окуповані території України.

Першочергово ми націлені партнеритися з цими ресурсами. Тому що їхні стрічки новин — це цінність для співвітчизників у окупації. Вони працюють для них насамперед. Тому ті, хто працює на Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську області, Крим — нам із вами є про що поговорити.

— Про що будете домовлятися?

— Ми зацікавлені, щоб ресурс, який бере участь у проєкті, розповідав своїм користувачам про таку технологічну можливість доступу до їхніх сторінок. Бо люди консервативні до технологічних нововведень і не всі готові до технократичності та новаторства. Тому потрібно нагадувати, згадувати, повідомляти. Задача ресурсу — розповісти аудиторії, що на окупованих територіях його можна читати через цей браузер. Чим більше встановлень додатка — тим більша аудиторія і стабільність у читачів. У будь-якому випадку це виграшна ситуація «win-win» для аудиторії.

Олександр Глущенко

— І якщо умовні «Новини Донбасу» або «Детектор медіа» потрапляють у цей кеш, то вони стають доступними на всій території Росії?

— Так, бо архітектурно інтернет у Росії — це комплекс автономних систем, які по суті є великою локальною мережею. І будь-хто всередині мережі з Ceno-браузером стає видимим для всіх інших Ceno-клієнтів.

Що відбувається технологічно? Робот регулярно з певною періодичністю відвідує певний ресурс, робить копію його сторінок і завантажує у файли та формує базу для оновлень. Далі кеш через телекомунікаційний супутник відправляється усередину країни та стає доступним усім користувачам браузера. Якщо сайти, внесені у кеш, на окупованих територіях читають регулярно, вони оновлюються.

Для доставлення оновлення кешу ми використовуємо різні технології: супутник, радіотехнології тощо. Зони покриття супутників — глобальні. І кордон у країни-окупантки — тисячі кілометрів. Хто його знає, де, хто та як прийняв оновлення кешу та розгорнув його всередині мережі? Може, ми поштовими голубами відправили флешку у Виборг, Смоленськ чи Махачкалу, а там ентузіасти підвантажили оновлення — й українські ресурси стали доступні в Донецьку, Сімферополі та Луганську…

— Хто має завантажувати оновлення? Хтось у Росії чи на окупованих територіях має якось через супутник приймати цю інформацію?

— Робити це можуть будь-які користувачі. Для цього потрібно прийняти супутниковий сигнал у зоні покриття, записати за допомогою супутникового приймача на usb-накопичувач декілька годин ефіру. І за допомогою спеціального програмного інструментарію розгорнути кеш локально. Це алгоритм перший.

Є другий варіант — більш автоматизований. На супутниковий приймач встановлюються плагіни, які автоматизують процес запису, розгортання та вивантаження файлів. Головне завдання — під’єднати приймач до мережі інтернет і налаштувати канал. Далі техніка все буде робити автоматично й участь людини — мінімальна. Ми пропрацьовуємо обидва варіанти.

— Тобто виходить, що у самої компанії eQualitie є ті користувачі, які відкривають заборонені ресурси та займаються їх оновленням? Запитую, щоб зрозуміти, чи може Росія використати цю можливість на свою користь.

— Можуть займатись оновленням саме кешу браузера, де є оновлення тих ресурсів, які фізично запрограмовано й оновлено. Від країни-окупантки можна очікувати все, що завгодно. Тим паче вони експериментують зі своїм «чебурнетом». Нещодавно спробували запровадити свою систему підпису доменних імен — і в них ліг інтернет. Американський інтернет відторгнув цю систему. Але Росія хоче контролювати всі ресурси. І от у них якраз і буде можливою ситуація, коли людина набирає сайт CNN, а потрапляє на сайт Кремля. У Ceno так бути не може.

— Скільки років на ринку браузер Ceno? І чи не намагаються з ним боротися диктаторські режими?

— Проєкт відносно молодий, динамічно розвивається з 2018 року. Тому при його плануванні були використані всі напрацювання, які були відомі на ринку, й імплементуються останні рішення з кібербезпеки. Щодо боротьби авторитарних режимів зі здоровим глуздом, то боротися, звісно, можна. Але не всі люди підтримують диктаторські режими. І не всі технологічні рішення працюють у Росії. Бо це все гроші й час. На окупованих територіях десятки волонтерів, які готові допомагати й уже користуються браузером, приймають кеш і оновлюють його. І якщо цей браузер буде встановлений у багатьох, то після вимкнення зовнішніх каналів, доступ залишиться.

— Як ви тестували браузер на наших окупованих територіях?

— Останні декілька місяців ми відпрацьовували різні технологічні гіпотези, використовували різноманітні супутники, різні діапазони та знайшли оптимальне рішення. Зараз ми протестували доставлення кешу в російський сегмент інтернету за допомогою одного з супутників. Відпрацювали — і в нас вийшло. Кеш доставляється, ядро оновлюється і на окупованих територіях можливість доступу є. Тепер ми домовлятимемося з новинними ресурсами.

— Скільки вже українських ресурсів у кеші Ceno? І кого ви в першу чергу будете додавати?

— Уперше проєкт було представлено на «Донбасмедіафорумі». Ми зібрали зворотний зв’язок від усіх зацікавлених учасників, особливо в частині безпеки кінцевого споживача. І почали дороблювати рішення, щоб мінімізувати участь людини в процесі. Зараз маємо фіналізацію процесу та готові домовлятися. Перший ресурс, який ми додамо, — «Новини Донбасу», другий може бути «Детектор медіа». Також ми плануємо додавати загальноукраїнські ресурси. Але це друга хвиля. Бо спершу ми орієнтуємося на ту цільову аудиторію, яка найбільше потребує наших оновлень. До 1 березня, коли в Росії можуть почати блокувати та фільтрувати VPN, ми маємо наміри додати з десяток місцевих ресурсів. Тоді браузер стане основним для читання таких ресурсів.

— Поки росіяни не почнуть перевіряти телефони на наявність цього браузеру.

— Від окупантів можна очікувати всього. Є варіанти обходу подібних рішень. Не готовий їх озвучувати публічно. Але якщо окупанти хочуть перевірити 140 мільйонів своїх громадян — можуть зайнятися цією справою.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5416
Читайте також
21.01.2024 12:00
Олена Мельникова-Курганова
для «Детектора медіа»
1 943
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду