Стратегія для електронних комунікацій від Мінцифри: очікується зростання ВВП на 67,6 млрд дол

Стратегія для електронних комунікацій від Мінцифри: очікується зростання ВВП на 67,6 млрд дол

17 Травня 2024
849
17 Травня 2024
17:00

Стратегія для електронних комунікацій від Мінцифри: очікується зростання ВВП на 67,6 млрд дол

849
Міністерство цифрової трансформації розробило стратегію розвитку електронних комунікацій України до 2030 року.
Стратегія для електронних комунікацій від Мінцифри: очікується зростання ВВП на 67,6 млрд дол
Стратегія для електронних комунікацій від Мінцифри: очікується зростання ВВП на 67,6 млрд дол

Разом із партнерами та регулятором галузі її презентували 15 травня. Стратегія передбачає, що оператори електронних комунікацій інвестуватимуть у галузь за цей час 6 мільярдів доларів. Підтримку стратегії висловили представники «Київстару», «Водафону» та «Дата груп», які підписали меморандум про співпрацю в межах цієї стратегії.

«Наша місія — побудувати найзручнішу державу», — сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Виклики

Основними викликами у галузі є війна, оскільки мережі операторів інтернету та мобільного зв’язку знищуються або зазнають пошкоджень. За інформацією  Мінцифри, внаслідок дій ворога постраждали 25% мереж інтернету та понад 4 тисячі 300 базових станцій мобільного зв’язку. «Детектор медіа» вже писав про відновлення інтернету та мобільного зв'язку в деокупованих регіонах. Відновити вдалося близько 96,4% мобільних мереж і 89% мереж інтернету. Але зараз наступальні дії Росії призводять до нових пошкоджень.

Окрім цього, на провайдерів здійснюють кібератаки (Мінцифра зафіксувала понад 10 тисяч таких атак).

Для підтримки запущений національний роумінг, який діє у критичних ситуаціях. За оцінкою міністерства, понад 4 мільйони українських біженців зараз перебувають у країнах ЄС. Для них запроваджують пільгові роумінгові тарифи.

Обстріли енергомереж додають викликів і для комунікаційників. Для доступу до інтернету Мінцифри привезла 4700 Starlink. За словами Федорова, це сталося без використання державних коштів. Також була збільшена норма зберігання палева для резервного живлення (з 5 літрів до 2 тонн).

Були запроваджені вимоги сталості мереж, використання технологій PON (Passive Optical Network — пасивна технологія, за якої інтернет-мережам потрібно менше електроживлення). Це сприяє швидкому відновленню.

Серед інших проєктів, які спрямовані на підтримку під час війни, є проєкт щодо загиблих або зникли без вісти воїнів. Їхні мобільні номери не надходитимуть у продаж упродовж двох років.

Світові тренди

«Ми враховуємо технологічні тренди, щоб  після війни не відстати від світу», — сказав Михайло Федоров.

А серед них — упровадження 5G та підготовка до впровадження 6G.

«Світ розвивається, і якщо ми хочемо бути технологічною країною — ми маємо освоїти 5G та думати про 6G», — додав він.

Але зараз, за словами Станіслава Прибитька, директора директорату електронних комунікацій Мінцифри, 5G не можна використовувати під час воєнного стану, щоб не заважати військовим.

Цілі стратегії

До розробки стратегії з боку ринку долучились асоціація «Телас», Інтернет асоціація України, Асоціація правовласників та постачальників контенту, «Телекомунікаційна палата» та представники операторів. Зараз стратегія винесена на громадське обговорення та всі охочі можуть подавати до неї свої пропозиції.

За словами Юрія Мацика, директора директорату розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету Мінцифри, ключовий напрямок стратегії — це доступність інтернету. Насамперед ідеться про 100% відновлення мереж у регіонах, які постраждали від війни. Для цього потрібно провести розмінування, а також запровадити універсальну електронну комунікаційну послугу на деокупованих територіях, щоб підтримати тих, хто там живе.

У самій стратегії йдеться про  надання соціальної допомоги та підтримку міст у створенні захисту мереж електронних комунікацій.

Ще одна ціль — збільшення покриття фіксованим зв'язком. У стратегії передбачено 75%+ для домогосподарств зі швидкістю 1 Гбіт/с та 99% соціальної інфраструктури. Для цього слід організовувати зони Wi-Fi, модернізувати технології, збільшувати кількість міжнародних каналів обміну трафіком.

Мінцифри хоче, щоб в Україні працювало п’ять підприємств із власного виробництва елементної бази сучасних електронних комунікаційних мереж. Це сприятиме залученню інвестицій у національне виробництво, передбачається співпраця з ЄС і державні пільги та субсидії.

Окрім цього передбачається збільшення покриття мобільним зв’язком. Йдеться як про населення, так і про автомобільні та залізничні шляхи. Для цього якраз і потрібен запуск 5G, що поки що неможливо в умовах війни.

Гроші

Планується, що її реалізація матиме ефект для української економіки у вигляді додаткових інвестицій у розмірі 6 млрд доларів. А також сприятиме зростанню ВВП, яке оцінюється у 67,6 млрд дол. за наступні сім років.

Звідки візьмуться ці кошти?

«Ми проводили опитування учасників ринку. І у нас є інформація, що за наступні 7 років українські компанії, які працюють на цьому ринку, готові інвестувати близько 6 мільярдів доларів. Ми брали це за базу для розрахунків. Ми порахували, що ці кошти завдяки підвищенню продуктивності праці у різних секторах економіки дадуть зростання ВВП на 56 мільярдів доларів. Ще 9 мільйонів будуть додані у нових секторах економіки, які лиш тільки починають розвиватися. Це медицина, освіта. Під час розвитку штучного інтелекту ми маємо навчатися щодня. Тому освіта підвищуватиме продуктивність праці кожного з нас», — сказав Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, який працював над розробкою стратегії.

А це, своєю чергою, за його словами, впливатиме на наповнюваність бюджету: «Будуть зростати прибутки компаній, надходження ПДВ, податки на заробітну плату. Це забезпечить додаткові надходження до бюджету на загальну суму 20 млрд дол.».

Також він підсумував, що 1 долар, вкладений у цей сектор, даватиме 11 доларів ВВП.

Дискусія

Після презентації учасників ринку цікавили практичні питання.

Олексій Зиневич, власник  компанії «Бест», яка працює в Ірпені та Бучі, звернув увагу на те, що оператори мають забезпечувати абонентів зв’язком і мають вимоги до стійкості мережі, тоді як ДТЕК не може забезпечувати 24 години електроенергії у разі блекаутів чи пошкоджень мереж ворогом. Тому його цікавило, як держава реагуватиме на ці виклики та чому скасоване мито на генератори, акумулятори. Нагадаємо, уряд скасував мито восени 2022 року. Однак у травні 2023 року мито відновили. За ввезення цих засобів в Україну знову потрібно сплачувати податок на додану вартість. Також Олексій Зиневич цікавився, як можна підтримувати мережу у разі тривалих блекаутів.

У відповідь Юрій Мацик сказав: «Є вимоги до стійкості мереж — оператор має підтримувати 72 години свою мережу. Якщо виникає проблема при більш тривалому зникненні енергії, ми намагаємося реалізувати два ключових кроки. Перший — домовлятися з обленерго, щоб не відключати вузлові станції операторів. Щоб вони були пріоритетом». Він додав, що не планується збільшення податків. Щодо ПДВ на ввезення генераторів  Юрій Мацик відповів, що ця пільга приймалася в межах закону про ковід, який був скасований. «На сьогодні частина депутатів підтримує нас. Але потрібно отримати більшість у парламенті», — додав він.

Співвласник краматорського провайдера «Еліт лайн» Микола Кучерук розказав, що на міста Донецької області, підконтрольні Україні, поширюються міжнародні санкції, тому, відповідно, блокується частина ресурсів на цій території. Наприклад, цього тижня був відключений ТікТок. Не працюють різні додатки, Duolingo, немає можливості робити покупки через Aliexxpres, заблоковані можливості реклами у соцмережах тощо.

«Це триває вже два роки, але, на жаль, ситуація не покращується, а погіршується для людей, які працюють і живуть на підконтрольній Україні», — сказав він.

У відповідь Юрій Мацик сказав, що це пов’язано з міжнародними санкціями: «Уся територія Луганської та Донецької області підпадає під санкційний список, а міжнародні організації його виконують. Так, дійсно деякі населені пункти мають цю проблему, але наші зусилля щодо переговорів, щоб міжнародні компанії обмежували лише частину цих територій, яка не підконтрольна Україні, у санкційних списках, результатів не дали».

Голова Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна запитувала про проблеми доступу до комунікаційної інфраструктури. Профільні асоціації підготували пакет змін до законодавства. За словами Юрія Мацика, нещодавно на круглому столі обговорювали це питання і не було однозначного бажання учасників ринку вносити зміни до законодавства, коли діє пільга на доступ до опор: «Питання, чи не буде ризиком для ринку, якщо ми винесемо це питання у парламент. Тоді активізується ринок енергетики й вони можуть пропонувати скасувати пільги на доступ до опор. Ринок має визначитись».

Титульне фото: Михайло Федоров (фотограф Максим Поліщук, «Детектор медіа»)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
849
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду