Як виживають провайдери на прифронтових територіях

Як виживають провайдери на прифронтових територіях

16 Червня 2024
1353
16 Червня 2024
12:00

Як виживають провайдери на прифронтових територіях

1353
Обстріли, відтік абонентів, брак кабелів і співпраці з державою та донорами.
Як виживають провайдери на прифронтових територіях
Як виживають провайдери на прифронтових територіях

Бізнес українських провайдерів на прифронтових, деокупованих і прикордонних територіях опинився у складних умовах. Багато абонентів виїхало під час евакуації, прибутки впали, постійні пошкодження мережі, ризик для ремонтно-відновлюваних бригад. Однак при цьому провайдери продовжують свою роботу, лагодять власним коштом мережі, надають зв’язок цивільним і військовим, намагаються отримати допомогу від міжнародних партнерів і сподіваються на пільги від держави.

Про це йшлося під час конференції NOGUA (Network Operators Group of Ukraine), яка минулого тижня пройшла у Львові.

Про загальні проблеми провайдерів ми вже розказали по слідам конференції тут.

За даними Світового банку, збитки телеком-ринку через війну становлять від 1,5 до 2,6 мільярда доларів. Такі числа навів Олександр Савчук, директор провайдера «Атраком» і голова правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ). За його словами, це єдина статистика, яка є зараз. І певно, вона враховує втрати на окупованих територіях. Однак при цьому, за інформацією Міністерства цифрової трансформації, відновлено 96,4% мереж на деокупованих територіях.

«Надійність мереж стала навіть кращою, ніж була до війни. На це вплинуло запровадження комендантської години. Зловмисні аварії у містах зникли, а надійність зросла. Раніше найбільше аварій траплялося з 1-ї ночі до 4-ї ранку. Зараз найбільше аварій трапляється з 9 по 16 годину», — розповів Олександр Савчук.

Найскладніша ситуація — у прифронтових регіонах. Провайдер «Еліт лайн» працює у Краматорську, Дружківці та прилеглих селищах. «З самого початку повномасштабного вторгнення на наші міста летять сотні ракет. Поки немає артилерійських обстрілів. Через це ми маємо серйозні пошкодження магістральної мережі», — розказав власник провайдера Микола Кучерук.

Через близькість до фронту провайдер має проблеми з персоналом. Частина співробітників виїхала під час евакуації ще у 2022, інші не готові працювати в умовах небезпеки. Витрати на обслуговування мережі зросли, а доходи впали. Адже значно скоротилась абонентська база. «Люди переважно виїхали з Краматорська саме з багатоповерхівок. У приватному секторі більше людей залишилося, бо їм важко залишати своє господарство. У Краматорську дуже дорого жити. Ціни на продукти вищі вдвічі у порівнянні з Києвом. Так само дорожче коштує обслуговування автівок. У нас дорожче паливо», — говорив Микола Кучерук.

За його словами, краматорський провайдер працює у тих самих умовах, що й компанії в інших регіонах, і не має пільг від держави: «Держава не надає можливості взяти кредит. Наша автівка сильно пошкоджена й ми звернулися до всіх банків із проханням видати кредит з 50% авансового платежу. Усі банки нам відмовили, бо ми Донецька область».

Окрім цього, як уже писав «Детектор медіа», другий рік великої війни на міста Донецької області, підконтрольні Україні, поширюються міжнародні санкції та, відповідно, блокується частина ресурсів на цій території, заблоковані можливості реклами у соцмережах, не працюють тікток, Zoom, Duolingo, немає можливості робити покупки через Aliexpress тощо.

Іноземні ресурси блокують Краматорськ, бо вважають його окупованою територією.

Однак провайдер не лише не планує закривати свій бізнес, а й має плани на майбутнє. «Ми модернізуємо магістралі, прокладаємо підземні кабелі, прорахували різні сценарії, як діяти у разі пошкодження серверних. Власним коштом придбали резервне обладнання. І зараз ми будуємо мережу PON. Я дуже сподіваюся, що Краматорськ не буде окупований. Я вірю у ЗСУ», — розказував Микола Кучерук.

Микола Кучерук

Не менш складна ситуація у Херсоні, який перебував під окупацією. Місцеві провайдери зазнали збитків від ворога, після звільнення міста мали відновлювати мережі.

Данило Татарінов, регіональний директор компанії «Вінер телеком» із Херсона та Херсонської області, розказав під час конференції, що в окупації зіткнулися з мародерством, вандалізмом, спробами «віджати мережу». «У перші місяці після окупації ми перетягнули та відновили понад 50 кілометрів кабелю за один місяць. Надалі відновлюємо 9–10 км на місяць. При цьому ми під’єднуємо абонентів, будуємо нові мережі, намагаємося резервуватися, піти під землю. Дуже багато бюрократії», — сказав Данило Татарінов.

Олександр Коваленко, керівник ще одного херсонського провайдера Status, під час конференції демонстрував відео з камер спостереження про те, як окупанти заходять в офіс компанії. «Чим довша окупація, тим важчі наслідки. Багато пограбовано, багато мереж зазнали руйнувань. Наслідки прильотів — це вже для нас звичайна справа», — каже Олександр Коваленко. Також додає, що через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС багато будинків затопило і провайдер втратив абонентів. «Ми втратили більш як 1000 абонентів. Вода дійшла до одного з наших офісів. Ми встигли вивезти частину техніки та зробити пасивну комутацію, щоб хоч щось ще могло працювати. Біля нашого офісу відбувалася евакуація човнами, росіяни стріляли по пунктах евакуації, тому військові та ДСНС нас не пустили забрати те, що ще залишалося, врятували не все, але ми розуміємо, що життя має вищу цінність, ніж матеріальне», — розказав він у коментарі «Детектору медіа».

 

У цих умовах для провайдерів зі згаданих територій важлива підтримка донорів, і саме на це, зокрема, була й спрямована конференція NOGUA. За словами Олександра Савчука, основні напрямки допомоги зараз спрямовані на відновлення. Як писав «Детектор медіа», щоб надавати послуги зв’язку впродовж трьох діб за відсутності електропостачання, компаніям потрібно переходити на пасивні технології, купувати генератори й акумулятори тощо. Олександр Савчук говорить, що така допомога має бути безплатною для провайдерів, бо підвищення сталості мереж з комерційної точки зору невиправдане й у мирний час не має сенсу.

Також, за його словами, така допомога має бути справедливою. Вона має надходити саме тим, хто її найбільше потребує.

Водночас така допомога, за словами Олександра Савчука, має бути ефективною та прозорою. Тобто донори повинні розуміти, на що йдуть їхні гроші та який результат приносять: «Міжнародні компанії, які можуть надати мільйони на відновлення, хочуть отримати показники того, наскільки ефективна їхня допомога. Потрібно пояснювати, які параметри роботи мережі покращаться та наскільки».

Міжнародні компанії допомагали провайдерам акумуляторами, кабелем, програмами з кібербезпеки. Допомогу провайдерам надавав німецький уряд, можна було отримати 10 тисяч євро. Однак деякі місцеві компанії не змогли оформити документи.

Дмитро Вітальєв, засновник і директор eQualitie (Канада), у коментарі «Детектору медіа» розказав про те, що українські невеликі провайдери не звикли просити й очікувати допомоги: «Якщо ми говоримо про умовний Захід, то він має очікування, що допомога, яка надається, надходить у кожен осередок, який її потребує. Але насправді це може бути не так. Провайдерам не вистачає досвіду, як говорити про свої потреби та чи варто це робити. Тоді як на Заході не очікують, що така важлива галузь як цифрові комунікації не покрита державною підтримкою». Компанія eQualitie розробляє відкриті та багатофункціональні системи, орієнтовані на конфіденційність, онлайн-безпеку та свободу слова. «Детектор медіа» вже писав про браузер Ceno, який дозволяє читати заборонені в Росії сайти навіть в умовах блокування VPN. Також надає захист від doss-атак, підтримку інформаційної безпеки.

«Ми хочемо, щоб Україна перемогла, — каже Дмитро Вітальєв. — У нас є хороші контакти з західними державами та західним бізнесом і ми намагаємося принести користь українським провайдерам». За його словами, великі телекомунікаційні компанії на Заході мають запаси оптичного волокна, кабелів тощо, які не використовують.

«Ми збираємо потреби, щоб представити їх великим західним міжнародним компаніям, щоб вони віддали те, що лежить на їхніх складах і не дуже потрібне. А далі ми інвестуємо наші кошти у доставлення», — каже він. Фокус робиться саме на доставлення кабелю. Планується на першому етапі привезти 1000 км.

Представники українських провайдерів на конференції також говорили, що важливо отримувати донорську допомогу своєчасно. Бо у разі пошкодження мережі, якщо провайдер її оперативно не полагодить, то втратить своїх абонентів, які підуть до конкурента. Наприклад, Микола Кучерук згадує, що подавався на грантову програму щодо коштів на купівлю кабелю. Однак поки проходили всі етапи оформлення гранту, провайдер вже закупив потрібну кількість кабелю. А використати грантові кошти на інші потреби не можна, бо вони цільові.

«Добре, коли допомога своєчасна. Бо ми не можемо спрогнозувати нашу роботу на жодний період. Якщо Росія заходить у Часів Яр, то вийде до Краматорська», — так Микола Кучерук описав ситуацію, в якій доводиться працювати і його провайдеру і колегам.

Читайте також:  

Фото надані провайдерами з Краматорська та Херсону. Колаж: Микола Шиманський, Детектор медіа

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1353
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду