Війна за свідомість: проміжні підсумки боротьби з російською пропагандою

Війна за свідомість: проміжні підсумки боротьби з російською пропагандою

18 Лютого 2024
976
18 Лютого 2024
12:00

Війна за свідомість: проміжні підсумки боротьби з російською пропагандою

976
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав ключові ворожі наративи за майже два роки повномасштабної війни.
Війна за свідомість: проміжні підсумки боротьби з російською пропагандою
Війна за свідомість: проміжні підсумки боротьби з російською пропагандою

Російська агресія проти України триває вже практично десять років, а повномасштабна війна — два роки. Війна відбувається не лише на фронті, а й у медіа та інформаційному просторі, й атакує ворог Україну не лише зброєю, а й фейками та дезінформацією. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створений у 2021 році при Міністерстві культури та інформаційної політики України, з початку повномасштабного вторгнення почав щоденно виявляти російську пропаганду та фейки й намагається вибудовувати механізми протидії їм. Фахівці Центру проаналізували методи російської пропаганди за два роки та зібрали їх у видання під назвою «Як російський інформаційний корабель пішов на…  Наративи пропаганди під час повномасштабної війни».

Презентували це видання, а також підбили проміжні підсумки інформаційної війни під час повномасштабного російського вторгнення 14 лютого в Ukraine Media Center Ukrinform. Участь у заході взяли керівник Центру Ігор Соловей, спеціаліст Центру Максим Майоров, заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко, представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов, представник Служби безпеки України Олександр Мельниченко та співзасновник StopFake Руслан Дейниченко.

 

Комплексна робота з пропагандою

На свою пропаганду росіяни витрачають набагато більше, ніж це може собі дозволити Україна. Саме тому протидія їй потребує комплексного підходу й Мінкульт вирішив боротися з російською пропагандистською машиною інституційно, каже Тарас Шевченко.

«Для Міністерства культури та інформаційної політики важливою була інституційна робота з пропагандою та дезінформацією, і вона полягала саме в тому, щоби створити Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки як інституцію, мати команду досвідчених людей, із якими можна працювати. Але саме інституційний підхід, як на мене, є правильним. Швеція пішла також цим шляхом — перед повномасштабним вторгненням у січні 2022 року там також створили центр, який діє в контексті протидії психологічним впливам і загрозам. Інституційна протидія інформаційним загрозам стала трендом і до початку повномасштабної війни в Україні, і особливо пісня неї», — розповів він.

 Тарас Шевченко

За його словами, подібний підхід стає трендом серед партнерів України. Зокрема подібний до українського центр понад два роки функціонує у Швеції.

Центр стратегічних комунікацій із початком повномасштабного вторгнення, кажуть його представники, перейшов практично на цілодобовий режим роботи.

Максим Майоров

«Ми фіксували те, що відбувається, реагували на події в країні в різний спосіб. Однією з таких реакцій були щоденні дайджести російських фейків. Тобто ми фіксували спроби Росії зруйнувати українську стійкість методами агресивної пропаганди, дезінформації, фейків і давали дебанкінг цих російських наративів», — каже спеціаліст Центру Максим Майоров.

Книга «Як російський інформаційний корабель пішов на…  Наративи пропаганди під час повномасштабної війни» — це хроніка, складена на основі щоденних матеріалів Центру, яка охоплює 21 місяць від лютого 2022 року до листопада 2023 року. Нині коштом МКІП надруковано 1000 примірників, їх роздають різноманітним фактчекінговим і комунікаційним організаціям. Електронна версія книжки є у відкритому доступі на сайті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

 

«Ця книга є своєрідним підсумком роботи Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки протягом повномасштабного вторгнення, — продовжив він. — Матеріалів за цей час зібралося чимало. Напевно, якби ми просто механічно поклали під обкладинку все, що ми публікували, ця книжка була б щонайменше вчетверо товща. Але ми зробили витяг дайджестів, які ми створювали, це адаптована для друкованого видання версія. Сюди потрапили не всі матеріали, тому що, досліджуючи специфіку російської пропаганди, ми звернули увагу на те, що основні її мотиви, сюжети доволі повторювані: з’являється тема біолабораторій, наприклад, — і вона періодично спливає, є й інші такі ж повторювані теми».

Основні зусилля пропаганди були спрямовані на залякування та зневіру українців, каже керівник Центру Ігор Соловей. Зокрема, за його словами, невипадково ще до початку вторгнення в мережі з’являлися кадри величезного угруповання російських військових поблизу кордонів з Україною та відео з рухом ешелонів військової техніки на захід — це мало на меті залякати українців міццю «другої армії світу» і таким чином схилити їх до думки, що спротив марний.

Ігор Соловей

«Також росіяни намагалися внести розкол в українське суспільство, зокрема, зверненням Путіна до військовослужбовців, “товарищи военные, нам будет проще с вами договориться” — все для того, щоб спротив українців агресії був мінімальним», — каже Ігор Соловей.

Паралельно з цим усім Росія поширювала на країни Заходу тези про те, що українці нібито нацисти й терористи, а також залякувала тим, що в Україні буцімто розробляють ядерну зброю та готують бойових гусей і комарів у таємних біолабораторіях.

Проте обидва ці задуми не спрацювали — і українці дали Росії відсіч, а Захід надав Україні підтримку.

Війна триває, інфовійна загострюється

І хоч захопити Україну, залякавши українців і політиків у демократичних країнах Росії не вдалося, вона все ж не відмовляється від своїх намірів і перейшла до довготривалої роботи з поширення вигідних їй тверджень.

«Вони працюють за чіткими напрямками: підрив довіри до вищого військово-політичного керівництва України, зрив мобілізації в Україні, зрив військової та фінансової допомоги з боку наших партнерів, а також дестабілізація суспільно-політичної ситуації та поширення панічних настроїв в Україні», — сказав представник СБУ Олександр Мельниченко.

Олександр Мельниченко

Що стосується іноземної аудиторії, то російська пропаганда активізувалася саме зараз, казали учасники презентації. Адже скоро в багатьох країнах вибори, і Росія сподівається максимально збільшити підтримку різноманітних ультраправих популістів, які підігрують Росії.

«В різних країнах відбуваються виборчі процеси, які ворог використовує на свою користь і пробує втручатися, використовуючи вибори у кожній вільній країні як поле бою для посилення власних позицій і дискредитації України та підтримки тих сил, які виступають проти продовження допомоги Україні», — сказав представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

Андрій Юсов

Він сказав, що ворог продовжує витрачати на ведення інформаційної війни колосальні ресурси — і фінансові, і людські, й технологічні.

«Ця війна буде тривати й традиційно залишаються два ключові напрямки: перший — спроба вплинути дезінформацією на українців з метою дезорганізувати ситуацію, сколихнути країну зсередини, що дозволить ворогу похитнути ситуацію на фронті, а другий — робота ззовні по блоках на західний світ, де подається, що “не все так однозначно”, де розповідають нісенітниці про біолабораторії та начебто жахливі злочини українців. Окрема робота — по Глобальному Півдню, і там можна чути такі ж кліше, які ми чули ще з часів холодної війни, повтор термінології 60–70-х років — і часто це відгукується, тому що довго там був інформаційний вакуум», — додав Андрій Юсов.

Непопулярні кроки на часі

Представник фактчекінгової організації StopFake Руслан Дейниченко говорить: ми самі дали російській пропаганді фору й шанс так сильно вкоренитися, бо надто пізно почали інституційно з нею боротися, надто пізно усвідомили загрози, які вона несе.

«Якби ми серйозніше ставилися до тих фейків, які розповсюджує Росія, — можливо, ми би зрозуміли, що це вторгнення готується», — сказав він.

Руслан Дейниченко

Руслан Дейниченко каже, що російська пропаганда прогресує та підлаштовується під нові умови: «Російська пропаганда не стоїть на місці, вона розвивається, і ми бачимо, що росіяни все частіше використовують алгоритми штучного інтелекту, з чим усе важче і важче боротися».

Просто відбивати російські інформаційні атаки, розповів Руслан Дейниченко, неефективно з огляду на те, як вони посилюються і масштабуються. Натомість, повідомив він, нам треба вдаватися до складніших і непопулярних кроків, які ускладнять саме поширення російських фейків. Як приклад він навів заборону в Україні соцмереж «ВКонтакті» й «Однокласники» та ще низки російських ресурсів.

«В Україні у 2014–2015 році забороняли російські соцмережі — і хоча зараз декому це здається смішним, багато українців, наші та західні політики називали це цензурою. Але докази, зібрані у книжці, доводять, що боротьба з дезінформацією має не просто бути красивими словами, а й вести до дій», — сказав він, додавши, що має на увазі регуляцію або заборону телеграма.

Те, що цей месенджер становить загрозу для національної безпеки, підтвердили й інші учасники дискусії, зокрема Ігор Соловей та, як уже писав «Детектор медіа», Андрій Юсов.

«Щодо телеграма позиція нашої організації полягає в тому, що потрібно розділити цю проблему на дві частини: кібербезпека й інформаційна безпека. З точки зору кібербезпеки телеграм є абсолютним злом, оскільки це непрозорий майданчик із незрозумілим фінансуванням, з незрозумілими протоколами безпеки. Які є докази зв’язку телеграма з Росією? Питання стоїть неправильно, тому що треба ставити так: а які докази відсутності зв’язку телеграма з Росією? Це змусить нас рано чи пізно приймати рішення щодо цієї платформи, і не лише цієї», — сказав Ігор Соловей.

«Загрози телеграма для суспільства є реальними. Мова не про окремих користувачів чи окремі медіа, які представлені на цій платформі, — питання до самої платформи. Вона містить цілу низку загроз для інформаційної, і не тільки інформаційної, безпеки нашої країни. Так, на це питання треба давати відповідь, і я думаю, що це обов’язково відбудеться», — сказав Андрій Юсов на заході, пізніше додавши в коментарі «Детектору медіа», що українські державні органи намагаються побудувати комунікацію з адміністрацією месенджера, але наразі це не вдається.

Злочин і кара

Боротьба з ворожою дезінформацією, пропагандою та фейками триває. Проте вона, говорять учасники розмови, повинна увінчатися покаранням російських пропагандистів, які створюють ці інформаційні атаки.

«Я сподіваюся, що дані, зібрані нами, ляжуть в основу кримінальних справ проти російських пропагандистів, які також мають бути засуджені за свої злочини», — сказав Ігор Соловей.

Представник СБУ Олександр Мельниченко розповів: «Пропаганда та інформаційні операції є частиною агресивної війни. Агресивна війна — це чіткий юридичний термін, який означає злочин проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку. Цей злочин вчиняється конкретними структурами, спецслужбами й людьми в Росії, щодо всіх них Головним слідчим управлінням СБУ ведуться кримінальні провадження за статтею 337 (ведення агресивної війни). В міжнародних судах будуть відповідати не тільки ті, хто стріляє та пускає ракети, а й пропагандисти та особи, причетні до інформаційної агресії».

Зараз же ми можемо лише сподіватися, що рано чи пізно вороги відповідатимуть за цю агресивну війну — і російська влада та військові, і пропагандисти, які створили передумови для цієї війни та щодня її виправдовують. Але тим часом щоденно російська пропагандистська машина продовжує продукувати все нові й нові фейки, а Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, як і багато інших подібних організацій, продовжує їм протистояти. Скоріш за все, згодом будуть інші видання як продовження презентованого. Але скільки б різні фактчекінгові організації не намагалися боротися з ворожою пропагандою, ефективнішою ця боротьба стане, лише якщо до неї долучиться кожен українець, уважно фільтруючи інформацію, яку він споживає.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
976
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду