Цієї осені набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. За останні два тижні пройшли три конференції та розпочата робота зі створення цих органів у трьох сферах — аудіовізуальній, аудіальній і сфері онлайн-медіа. За процесом обрання робочої групи стежили директорка «Internews в Україні» Джилліан МакКормак і представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська. Від того, як реформа працюватиме, і залежатиме якість медійного регулювання.

«Детектор медіа» вирішив відповісти на основні питання про те, як запроваджуватиметься та працюватиме співрегулювання.

Що таке органи співрегулювання й навіщо вони потрібні

Це новація, передбачена законом «Про медіа». Адже раніше було суто державне регулювання (наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення), а також різні органи саморегулювання (наприклад, Комісія з журналістської етики, Незалежна медійна рада, Індустріальний гендерний комітет з реклами тощо). Наявні саморегулювальні органи не створили правил, прийнятих усією спільнотою та індустрією. Тому в новому профільному законі було вирішено запровадити новий механізм — співрегулювання, яке має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання.

Чи замінять вони державне регулювання та саморегулювання

Ні. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання. А також сформувати експертні колегії, які оцінюватимуть відповідність інформації, поширеної суб’єктами у сфері медіа, кодексам (правилам) спільного регулювання.

Медійна спільнота зможе створювати свої саморегулювальні організації, які діятимуть паралельно з державним регулюванням та співрегулюванням. У законі «Про медіа» також закріплено це право спільноти: «Наявність спільного регулювання у сфері медіа не обмежує свободи галузевого й іншого саморегулювання у сфері медіа та журналістики, яке діє на принципах добровільної участі, самоврядності та невтручання держави».

Скільки буде органів співрегулювання

Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання в різних сферах: аудіовізуальні медіасервіси (телевізійне мовлення та медіасервіси на замовлення), аудіальні медіасервіси (радіо й аудіальні медіасервіси на замовлення), друковані медіа, онлайн-медіа та платформи спільного доступу.

Як їх створити

Процедура їхнього створення прописана в законі «Про медіа». Також Нацрада розробила свої роз’яснення процедури. Спершу мають сформуватися робочі групи, які мають створити статут органів співрегулювання та зареєструвати сам орган. Після цього вже почнеться безпосередня робота над кодексами.

З 1 жовтня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розпочала створювати органи спільного регулювання у медійній сфері. Усі ліцензіати та зареєстровані медіа, а також об’єднання підприємств у сфері медіа могли подати заяви на участь в органі саморегулювання. Після отримання перших ініціативних заяв регулятор відводить 30 днів на те, щоб усі охочі могли подати заяви. Після цього буде зібрано конференцію, на якій усі, хто подав заявку, рейтинговим голосуванням обирають робочу групу у складі 12 осіб, яка й має розробити статут і зареєструвати орган співрегулювання.

Оскільки закон передбачає створення п’яти органів, то і робочих груп має бути п’ять. Участь у рейтинговому голосуванні беруть усі, хто подав заявки. Відповідно до того порядку, який встановила Нацрада, для участі в голосуванні представники мають бути присутні на конференції. Якщо ж вони відсутні, то залишаються кандидатами, за них голосувати можуть, але вони участі у голосуванні не беруть.

Суперечливим питанням під час голосування за робочу групу в аудіовізуальній сфері було те, чи можна допускати як кандидатів представників об’єднань у сфері медіа. Адже заяви подала Асоціація правовласників і постачальників контенту та Телекомунікаційна палата України. Нацрада запропонувала представникам медіаіндустрії самим визначитися щодо цього питання. Більшість учасників голосування підтримала надання можливості голосувати представникам від організацій.

Ще одна особливість під час голосування в аудіовізуальній та аудіальній сфері — це поділ на категорії. Він передбачений у законі «Про медіа». Тобто робоча група саме для цих двох сфер формується на підставі кількох голосувань. За своїх кандидатів голосують окремі підгрупи: загальнонаціональні, регіональні, місцеві, медіасервіси на замовлення. Рейтингове голосування для обрання складу робочих груп у сфері друкованих медіа й онлайн-медіа проводиться без поділу на категорії.

Хто увійшов у робочі групи в аудіовізуальній, аудіальній сферах і онлайн-медіа

Наразі створено три робочі групи: в аудіовізуальній сфері до неї увійшли представники медіагруп, Суспільного, Megogo тощо; в аудіальній сфері до неї також увійшли представники найбільших радіогруп, Суспільне та Megogo, а у сфері онлайн-медіа — 12 осіб, зокрема й представники «Детектора медіа».

Чому немає робочих груп щодо друкованих медіа та у сфері платформ спільного доступу

Тому що реєстранти ще не подали ініціативних заявок. Як тільки вони будуть — регулятор має розпочати процедуру створення робочих груп і в цих сферах.

Як працюватимуть робочі групи

Робочі групи мають зареєструвати органи співрегулювання. Вони приймають рішення не менше ніж трьома чвертями голосів від свого кількісного складу. Упродовж трьох місяців вони мають затвердити статут і провести установчі загальні збори органу спільного регулювання. Ті особи, які ввійдуть до робочих груп і візьмуть участь в установчих зборах, стануть засновниками та членами органу.

Якщо робоча група впродовж шести місяців не створить органу співрегулювання, Нацрада має припинити її діяльність і розпочати нову процедуру щодо ініціативних заяв для нової робочої групи.

Чи матимуть особливі права засновники органів співрегулювання

Головний експерт із медійного права Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Ігор Розкладай каже, що відповідь на це питання дає закон про громадські об’єднання. «Частина 7 ст. 7 чітко каже, що повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку. Надалі вони — учасники чи члени», — сказав він.

У якій формі створюватимуться органи співрегулювання та хто ними керуватиме

За словами Ігоря Розкладая, органи спільного регулювання утворюють ліцензіати та реєстранти, а також їхні громадські об’єднання та об’єднання підприємств у формі громадських спілок. Це передбачає стаття 93 закону «Про медіа». Загальні збори органу спільного регулювання призначають правління в порядку, визначеному статутом. Правління такого органу затверджуватиме кодекси мовлення, призначатиме та звільнятиме керівника, прийматиме рішення про вступ і відмову у вступі нових членів, а також розв’язуватиме питання про виключення членів зі складу органів, створюватиме експертні колегії, визначатиме розмір членських внесків і витрат на висновки експертних колегій і все інше, що запишуть у статут. Очолюватиме орган голова правління. Він, зокрема, повинен буде підписувати прийняті документи.

Чи може припинити роботу орган співрегулювання

Так, якщо не знайдуть можливостей для фінансування. «Відповідно до Закону про об’єднання громадян, “громадська спілка — це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи”. Тобто якщо суб’єкти, що заснували спілку, не зможуть мати ресурсів на її існування — спілка може бути припинена», — каже Ігор Розкладай.

Як фінансуватиметься робота органу співрегулювання

Фінансування адміністративних витрат органу спільного регулювання здійснюється завдяки внескам його членів та іншим не забороненим законом джерелам фінансування. Розмір членських внесків має визначати правління. Так само як і розмір витрат на надання висновку експертною колегією органу спільного регулювання. За словами Ігоря Розкладая, серед джерел фінансування органів співрегулювання може бути й міжнародна технічна допомога, і гранти. «Громадські спілки також можуть отримувати фінансову підтримку коштом Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону», — каже він.

Після створення органів співрегулювання чи зможуть медіа, які не були в робочих групах, стати його членами

Так. Членом органу спільного регулювання у певній сфері медіа може стати будь-який ліцензіат, реєстрант чи об’єднання підприємств-суб’єктів. Вони мають подати заяву на вступ. Рішення про це прийматиме правління новостворених органів. Але при цьому в законі прописано, що підставою виключення може бути власна заява, заборгованість за членськими внесками понад три місяці та за рішенням правління в разі припинення діяльності у сфері медіа. При цьому відмову у вступі чи виключення з членства можна буде оскаржувати в суді.

Як орган співрегулювання діятиме після реєстрації

Як ішлося вище, в органу буде два основні повноваження. Перше — це створення кодексів мовлення. Мова про правила створення та поширення інформації, критерії того, які ресурси вважати онлайн-медіа, критерії визначення телеканалів і радіо тематичними та встановлення квоти національного продукту для таких медіа. А також визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, затвердження правил мовлення у дні пам’яті, визначення критеріїв визнання рекламної інформації (комерційних повідомлень) такою, що може вважатися шкідливою, затвердження плану дій для доступності сервісів особам з інвалідністю, рекомендацій щодо частки європейського продукту тощо. Після створення таких кодексів, критеріїв і правил вони надаватимуться на затвердження Нацраді, а далі мають бути підписані суб’єктами у сфері медіа.

Друге — це створення механізму надання висновків щодо відповідності інформації, поширеної в медіа, цим правилам. Тобто це орган, який вирішуватиме: порушило чи не порушило певне медіа прийняті спільнотою правила. Про ознаки таких порушень може повідомляти й Нацрада на підставі своїх моніторингів. А орган співрегулювання має надати відповідний висновок.

Усі рішення органу співрегулювання прийматимуться голосуванням на загальних зборах. Кожний член органу спільного регулювання має один голос. Збори будуть повноважними, якщо участь у них візьме не менше половини членів.

Як мають створювати кодекси мовлення

Правління органу співрегулювання створить робочі групи. До них мають увійти як члени цього органу співрегулювання, так і представники регулятора. При цьому представників Нацради має бути не менше третини кожної такої робочої групи. Ними можуть бути як самі члени регулятора, так і працівники апарату або запрошені експерти.

Коли робочі групи підготують проєкти кодексів, правил, критеріїв — за ці документи мають проголосувати члени органу співрегулювання на загальних зборах. Тобто кожен із п’яти органів голосуватиме за правила у своїй сфері.

Далі цей документ має підписати голова правління органу співрегулювання та передати на затвердження Нацради. Якщо регулятор затвердить ці документи, тоді розпочинається процедура їх підписання різними медіа, які готові прийняти ці правила та дотримуватися їх.

Але Нацрада може й не затвердити ці документи. У таких випадках, як ідеться в законі, правління має право повернути проєкт кодексу (правил) робочій групі на доопрацювання або почати процедуру його підписання. Якщо ж регулятор не затвердить документи, то проєкт кодексу (правил) набуває чинності з моменту його підписання не менше ніж 50 відсотками від загальної кількості членів органу спільного регулювання на дату початку процедури підписання.

За словами Ігоря Розкладая, затвердження регулятора — це захисна норма: «Тобто Нацрада має візувати кодекс. Це нагадує підписання конвенцій країнами: “Ми підтверджуємо текст цього документа”. Але щоб не було такого, що Нацрада саботує, — у неї є два місяці. Якщо вона не зреагувала — працює принцип мовчазної згоди».

На відміну від мовних кодексів, рішення про критерії того, які ресурси слід відносити до онлайн-медіа, та критерії щодо квот європейського продукту для телеканалів набувають чинності лише після затвердження Нацрадою. У цьому випадку мовчазна згода вже не діє, потрібне саме рішення.

Можуть виникнути випадки, коли кодекси різних органів співрегулювання (а їх у нас має бути п’ять) відрізнятимуться чи суперечитимуть одне одному. У таких випадках Нацрада має знову створити робочу групу з представників усіх органів співрегулювання й узгодити ці моменти. Після цього створюватимуться меморандуми про принципи створення та поширення відповідної інформації — і на їхній основі вноситимуться зміни в суперечливі питання кодексів.

Який вплив матимуть експертні висновки органу співрегулювання

За задумом творців закону «Про медіа», Нацрада може передавати на експертизу органу співрегулювання певні питання перед прийняттям рішень.

Наприклад, про це регулятора може просити саме медіа, якщо розглядаються питання про зміст тієї інформації, що воно поширило. Але в такому разі медіа має бути підписантом кодексу мовлення. Ті, хто не підписав прийняті спільнотою правила, не може вимагати такої експертизи, і регулятор прийматиме рішення на власний розсуд. Це ще один стимул для медіа бути активним і дотримуватися спільних правил.

Також Нацрада може сама звертатися по таку експертизу до органу співрегулювання.

Якщо хтось хоче, щоб орган співрегулювання надав експертний висновок із певного питання, то має оплатити його вартість. Ті медіа, які не входитимуть до органу саморегулювання, платитимуть більше: «розмір оплати може бути збільшений на розмір членських внесків за відповідний рік». Якщо ж ініціюватиме розгляд Нацрада, то створення висновку фінансуватиметься з адміністративних витрат органу спільного регулювання.

Втім, самі висновки матимуть лише рекомендаційний характер. Нацрада може їх урахувати при прийнятті рішень, а може і не враховувати. Але муситиме пояснити, чому їх відхилено.

Ілюстрація: Pixabay