Особливістю цьогорічного форуму Kyiv Media Week 2023 став фокус саме на українській контент-індустрії. Організатори не запрошували іноземних мовців і зосередилися на проблемах і стратегіях вітчизняного ринку та гравців. Лейтмотиви дискусії не змінилися, вони були тими ж самими, що й у попередні роки: провідні менеджери продакшенів і медіагруп говорили про створення спільних бізнесів і консолідацію. А от сам склад учасників цієї панелі зменшився. На ній не було колишнього міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка і представників закритої Ахметовим медіагрупи «Україна». Натомість до очільників «1+1 медіа», Starlight Media  та Film.ua доєднався голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький. І CEO Starlight Media Олександр Богуцький, і генеральний директор «1+1 media» Ярослав Пахольчук говорили про важливість співпраці із Суспільним.

Головними ж темами розмови стала перебудова телегруп у медіагрупи, контент, прибутковість і партнерство.

Про диверсифікацію доходів

«Перебудова з ТБ на медіа — це цілеспрямована стратегія. Цього року телевізійна реклама становить лише третину наших доходів. 60–65% загалом дає реклама. Вона основний, але не домінантний вид доходів», — сказав Ярослав Пахольчук. Він прогнозує, що наступного року частка реклами у структурі доходів буде меншою за 50%.

На його думку, для ефективної монетизації важливо використовувати  різний інвентар, широку дистрибуцію та враховувати зміни споживання контенту аудиторією: «Раніше рекламні доходи покривали витрати на виробництво. Але зараз цього недостатньо. Тепер потрібно спонсорство інтегрувати всередину. Спосіб споживання змінюється. І тоді все починає працювати».

Олександр Богуцький теж згадував про плани перерозподілити джерела прибутку й те, як їх відкоригувала війна: «Колись, коли ми обговорювали диверсифікацію бізнесу, говорили про те, що рекламні доходи мають складати менше ніж 70%. “Бажання” збулися, рекламні доходи зараз менші за 50%. Але це тому, що канали-лідери об’єдналися в єдиний марафон, реклами було нуль. А це канали, які приносили нашим медіагрупам найбільші гроші. Тоді ми зібрали наших людей, щоб визначити напрямки пошуку доходів».

Серед таких ключових напрямків став диджитал, доходи в якому зросли, за словами Богуцького, у п’ять разів за минулий рік. Також важливими стали для медіагруп гранти. Зараз у Starlight Media є власний грантовий відділ, а гранти у структурі доходів медіагрупи складають 10%.

«Це справедливо. Бо зараз війна в Україні, війна правди з неправдою. Де інвестувати в правду, як не в Україні», — сказав Богуцький.

Сергій Созановський та Олександр Богуцький 

Про контент

Медіагрупи продовжують виробляти контент. Хоча, як сказав Ярослав Пахольчук, зараз в ефір виходить 70% контенту, знятого до повномасштабного вторгнення Росії. Однак попри це медіагрупи  випустили близько десятка прем’єрних проєктів.

Наприклад, «1+1 медіа» зробила новий сезон «Голосу країни», який знімають у Польщі, виготовляє шоу для ТЕТ «Я люблю Україну», запустила проєкт з Олексієм Сухановим «Говорить вся країна» тощо.  Starlight Media зняла новий сезон проєкту «МастерШеф», «Пекельні борошна», «На ножах», «Хто зверху?» тощо.

Відновлюються зйомки фільмів і серіалів. Вагома частка серед них — про війну. Наприклад, «Польовий шпиталь» на «1+1» чи «Зв'язок» на Новому. Серед них є й великі проєкти копродукції.

Олександр Богуцький розповів, що серіал «Перевізниця», який Starlight media знімає для СТБ за участі німецької філії французької студії Gaumont, уже продано в дев’ять країн. Це історія української психологині Лідії, яка в лютому 2022 року залишилася в Україні й стала перевозити людей у безпечні місця.

Свої копродукційні проєкти мають і інші продакшени та медіагрупи. Як ішлося у презентації головної редакторки Media Business Reports Анастасії Рахманіної, «Film.ua» у копродукції зняв стрічки «Ті, хто залишились», «Дівчина з Таллінна», «Зміїне гніздо». У Starlight media також буде копродукційний проєкт «Really?», а в «1+1» — Tricker. UPHub уже анонсував зйомки другого сезону серіалу «Зломовчання».

«Без державної підтримки можна знімати контент. Бо є приватні інвестори. За останні 6–7 років  ми випустили 22 фільми у прокат, середній чек кожного — 750 тисяч доларів. Це хороший сигнал для  потенційних партнерів, приватних інвесторів, представників великих медіагруп та ОТТ-платформ», — сказав Сергій Созановський, керівник «Film.ua». За його словами, саме з однією із провідних платформ його продакшен знімає «Конотопську відьму». За сюжетом, у дівчини гине хлопець — його вбиває росіянин. Але через те, що вона з Конотопа та має магічні здібності, вона починає мститися.

«Ми маємо казати не лише про те, які ми класні та як ми диверсифікували доходи. Ми маємо згадувати, що наші партнери — великі американські мейджори — зробили величезні знижки на контент. І через те, що ми скоротили видатки, ми ще можемо підтримувати виробництво. Це свідома політика всіх світових компаній, які дали нам такі знижки», — сказав Олександр Богуцький.

Його маркетинговим завданням на цьогорічному форумі Kyiv Media Week було просування партнерства. Він неодноразово про це говорив і дякував партнерам і колегам.

Про (не) прибутковість

Майже риторичним для медіагруп стало питання прибутковості. Адже за підсумками цього року вони на неї вийти не зможуть. Про прибутковість власної компанії сказав лише Сергій Созановський.

Ярослав Пахольчук розповів, що осінь ще може створити несподіванки, але цей рік «1+1 меіда» все одно завершить у мінусі: «Останні кілька місяців ми маємо невеличкий прибуток, але він несуттєвий, “косметичний”. Рік буде збитковим — не драматично, але збитковим».

Олександр Богуцький розповів про податки, які його медіагрупа сплачує до бюджету: «Ми в цьому році плануємо заплатити понад 600 млн грн податків. Ми вважаємо, що це не податок із прибутку. Бо амортизація “з’їсть” цей прибуток за якійсь час. Але ці 600 мільйонів свідчать про здоров’я компанії».

На прибутковість, звісно, не орієнтується і Суспільний мовник.

«Говорити про Суспільне як прибуткового мовника — це те саме, що міркувати, коли стануть прибутковими пожежники чи швидка допомога. Найбільша наша монетизація — це довіра людей. Ми не претендуємо на великі рекламні бюджети, ми слідуємо місії — і за це платники податків утримують нас», — сказав Микола Чернотицький. Він розповів, що Суспільне "законсервувало" будівлю, так званий Олівець (його відчуження дозволило б компанії зекономити 100 млн грн на рік), і зосередилося на виробництві. Він вважає показником успіху для його компанії, якщо 2025 року щонайменше 51% українців щотижня споживатиме контент Суспільного, а понад 70% йому довірятиме.

«Допоки в Україні понад 50% людей споживають контент через телевізійну платформу, ми маємо там бути. Як це розвиватиметься надалі, я не знаю. Але ми точно зацікавлені у зміцненні наших виробничих потужностей, колаборацій із партнерами», — сказав Чернотицький.

Про партнерство

«“Мавка”, проєкти наших колег, робота Суспільного трохи відчинили для цього двері. Нам важливе партнерство. Усі можуть бути партнерами. Сергій (Созановський) не лукавив, коли сказав, що внеском може бути і тисяча доларів. Людина, яка у фейсбуці може написати, що нині прем'єра українського контенту — це вже партнер українського контенту», — сказав Олександр Богуцький. Учасники дискусії розповідали, що колаборація — це дуже непроста історія, адже її учасники мають усвідомлювати, як ділити не лише прибутки, а й ризики.

Олександр Богуцький говорив про потребу законодавчих змін, які би зробили відкритий доступ до звітності платформ: «Бо зараз жоден виробник не розуміє, скільки глядачів проглянуло на його платформі фільм. Netflix усім усе показав. І коли в багатьох країнах Netflix зайняв 50% ринку, національні телекомпанії, продакшени та регулятори стали говорити, що це не ок».

Також він розповів, що Франція та Німеччина на законодавчому рівні ухвалили зміни, які дозволяють об’єднання платформ, виробників і каналів. Без таких змін у законодавстві таке об'єднання може бути розцінене як створення неконкурентних умов для інших гравців.

За словами Ярослава Пахольчука, у проєкті закону «Про медіа» спершу норма, яка дозволяє об’єднання кількох гравців для створення ОТТ-платформ чи інших ініціатив, була, але її забрали з остаточного варіанту.

«Українці бідні, тому вони не так швидко підписуються на Netflix. Тож ми маємо кілька років про запас. Зараз немає сфер, у яких присутні тут не мали би спільних інтересів. І нам важливо не втратити цю єдність Чим довше ми працюватимемо в умовах партнерства, тим краще буде медійному українському ринку», — сказав він наприкінці  дискусії панелі лідерів на Kyiv Media Week.

Фото: Kyiv Media Week / фейсбук