Телеканал СТБ показує серіали секонд-хенд. І цим відкрив клондайк
У травні та червні на СТБ вийшли два детективних серіали — «Я зрікаюсь» та «Водна поліція», які продемонстрували новий спосіб заповнити діру, що утворилася в розважальному телеконтенті після повномасштабного вторгнення. Обидва серіали, що були заявлені як прем’єрні, виявилися старим контентом закритого каналу «Україна».
«Я зрікаюсь» був знятий у 2020-му та вийшов того ж року. Виробництвом 24-серійного фільму на замовлення каналу «Україна» займалася компанія «Арт територія», що є частиною кіностудії «Три-я-да продакшн».
44-серійну «Водну поліцію» виробила компанія Space Production у 2021 році, а показ серіалу на каналі «Україна» стартував напередодні війни, 31 січня 2022 року.
«Для телеканалу СТБ обидва серіали — це прем’єра. Вони вперше вийшли в наш ефір», — відповіла пресслужба каналу на запит «Детектора медіа» стосовно слова «прем’єра» в анонсі старих серіалів.
Кадр із серіалу «Я зрікаюсь»
Водночас зрозуміло, що українські глядачі переважно не є телегурманами: мало хто вживає продукти лише з одного «столу», тобто каналу. Більшість із перших кадрів упізнали серіали, що вже бачили в етері та які можна вільно переглянути в інтернеті. Скоріш за все, канал розумів, що показом «уживаних» серіалів ризикує викликати чергову хвилю обурення у глядачів, але не мав інших варіантів покрити дефіцит контенту.
«Ми, як і всі українські мовники, зараз маємо великий запит на новий контент при низькій економічній спроможності до створення великого об’єму нового національного продукту. Тому такі формати поповнення бібліотеки українського контенту зараз дуже актуальні», — розповіли на каналі.
Дефіцит з’явився не лише через скорочення власного виробництва, а й через суттєву ревізію відзнятого до війни матеріалу.
«Ми оцінюємо весь контент, що виходить у наш ефір, на дотримання вимог сучасної національної етики. За час повномасштабної війни ми вилучили з бібліотеки 57 серіалів, щоб виключити показ контенту з росіянами й тими, хто підтримав злочинну агресію Росії», — повідомили у пресслужбі СТБ.
Раніше «Детектор медіа» писав, що канал за власною ініціативою скасував показ усіх гумористичних серіалів до закінчення бойових дій, а також деяких соціальних проєктів, які можуть стати тригером для глядачів через злочини росіян. Тобто загалом йдеться про десятки втрачених проєктів, які чимось треба замінити.
Попередні спроби СТБ врятувати становище неодноразово призводили до скандалів різного ступеня гучності. Наприклад, торік глядачі дорікали каналу за занадто сухий, на їхню думку, дубляж «Холостяка» (всі російськомовні проєкти СТБ перекладає українською) та за зміну формату шоу «Танці. World of Dance» через колаборантку Тетяну Денисову, яка сиділа в журі. Цього року — за недоречність соціального проєкту «Вагітна в 16» та за заміну за допомогою технології діпфейку виконавця головної ролі, росіянина Прохора Дубравіна на українського актора Дмитра Саранського в новому серіалі «Останній лист коханого». Прем’єри обох проєктів було відкладено на невідомий час.
Канал врахував сумний досвід і цього разу ретельно «продезінфікував» нові-старі серіали де потрібно. Так, «Я зрікаюсь» був створений російською і в оригіналі мав назву «Отречение».
«Для “Я зрікаюсь” ми замовляли дубляж, до якого максимально залучали саме тих акторів, які були задіяні у зйомках. Тому дубляж у ньому виглядає дуже природно, його зроблено на високому рівні. В цій історії ми перемонтували декілька епізодів. Не через російського актора (вони відсутні), а через українця, що в час війни обрав життя та роботу на території, тимчасово окупованій країною-ворогом», — розповіли на каналі.
СТБ не називає ім’я актора-колаборанта. Найвідоміший такий випадок стосується актора із Маріуполя Родіона Юріна. Наприкінці минулого року акторка Олеся Жураковська розповіла, що її колишній однокурсник підтримав окупацію рідного міста. Але, звісно, Юрін не один такий, і в серіалі міг зніматися хтось інший.
«Водна поліція» пішла в ефір в тому вигляді, як і була. Серіал було знято українською і він не має в акторському складі ані росіян, ані колаборантів. Але свій скелет у шафі теж ховає. Насправді «Водна поліція», події в якому відбуваються на Дніпрі, є адаптацією російського серіалу «Річкова поліція» 2017 року, де поліціянти діють на річці Нева в Санкт-Петербурзі. Від оригіналу в українській версії, кажуть, майже нічого не залишилося. Але навіть віддалена спорідненість із творчістю окупантів може спаплюжити будь-який проєкт. Тому про попередника ніхто не згадує.
За жанром «Водна поліція» — типовий процедурал, де кожен епізод присвячений окремій справі, а герої та відносини між ними взагалі не розвиваються. Винятком є перші чотири серії, в яких розслідувався один злочин і з’являлися натяки на горизонтальні зв’язки персонажів. Але потім усі ці «паростки» відсохли.
У «Я зрікаюсь» також кожна серія присвячена окремому розслідуванню, але серіал має наскрізну особисту історію, отже за жанром це детектив з елементами мелодрами. Або навіть навпаки, бо герой страждає дуже міцно.
- Читайте також: Запит на Залужного, міжнародне кіно та процедурали. Підсумки травня на українському ТБ і ротація панелі
Окрім «несвіжості», обидва проєкти не є шедеврами телемистецтва та мають слабкості в сценарії й акторській грі. Але сталося диво: глядачі сприйняли серіали секонд-хенд з увагою та повагою. За даними пресслужби СТБ, «Водна поліція» очолила топ продуктів травня (16,81%), а «Я зрікаюсь» посів перше місце у слоті. Його аудиторія за перший тиждень показу склала понад 3,7 млн глядачів.
Це означає, що СТБ відкрив справжній клондайк розважального контенту.
«Це перші два серіали, що раніше були на “Україні”, які вийшли в наш ефір. І вони не останні», — підтвердили на каналі. За даними пресслужби, СТБ придбав ліцензійні права на ці продукти. Умови угоди, звісно, не розголошуються.
