Якщо поглянути на медійні видатки, то проєкт бюджету досить таки оптимістичний – майже по всіх ключових статтях передбачається зростання. Втім, це якщо порівнювати з чинним наразі бюджетом-2020, а його цього року кілька разів переглядали. Найсуттєвіше – у квітні, коли через пандемію та коронакризу перерозподілили видатки. Тоді скорочень фінансування зазнали культурна та медійна сфери. Погляньмо, що пропонує уряд на наступний рік.

Суспільне, державне мовлення та державні ЗМІ

На фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України уряд закладає 2 млрд 274 млн 158 тис. грн. Це якраз майже повна сума, яку передбачає закон про суспільне мовлення: не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік – тобто у 2021 році НСТУ мала б отримати близько 2 млрд 276 млн грн.

Минулого року в проєкті держбюджету-2020 спершу теж запланували повну суму – понад 2 млрд грн. Та після внесення правок закон ухвалили з урізаною на 300 млн грн сумою: 1 млрд 711,5 млн грн. У квітні Верховна Рада змінила бюджет, де на Суспільне залишилося півтора мільярди грн. Із цієї суми НСТУ мусила повністю розрахуватися за 10,5 млн євро боргу свого попередника – державного мовника – перед «Євроньюзом». Після секвестру бюджету та виплати боргу «Євроньюзу» у НСТУ залишилося 57% запланованого державного фінансування на 2020 рік.

Фактично за чотири роки свого існування НСТУ ще жодного разу не отримувала повного фінансування з держбюджету. При тому, що громадські активісти й міжнародна спільнота щороку закликають уряд і парламент надати Суспільному повне фінансування, як це передбачено у законі. НСТУ, нагадаємо, складається з трьох загальнонаціональних телеканалів («UA: Перший», «UA: Культура» та «UA: Крим»), трьох загальнонаціональних радіомереж («Українське радіо», «Промінь» і «Культура»), 23 регіональних телеканалів і радіостудій.

Крім Суспільного, з державного бюджету фінансується й державний мовник – «Мультимедійна платформа іномовлення України», яка зараз оперує двома телеканалами: створеним у 2019 році каналом для тимчасово окупованих територій «Дом» і залишками каналу іномовлення UATV.

За законом про систему іномовлення, на неї держава має витрачати не менше 0,06% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Тобто у 2021 році мало би бути близько 683 млн грн. Що ж пропонує проєкт держбюджету?

Раніше «Мультимедійна платформа іномовлення України» фінансувалася разом з інформаційним агентством «Укрінформ» одним бюджетним рядком, розпорядником якого було Міністерство інформаційної політики, а з 2020 року – Міністерство культури та інформаційної політики. Чинний держбюджет на цьогорічну програму «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України» передбачає 442,6 млн грн – менше від гарантованої законом про іномовлення суми.

Проте у 2020 році почалася процедура передачі каналу «Дом» від Мінкульту до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. З проєкту бюджету-2021 ми бачимо, що разом з каналом «Дом» іншому міністерству передадуть і іномовлення, що юридично зрозуміло, бо вони є однією юридичною особою. У бюджеті-2021 з’явилася нова програма «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та фінансова підтримка системи державного іномовлення України», на яку закладено 355,4 млн грн. Це майже вдвічі менше від гарантованої законом про іномовлення суми. Судячи з назви, можна припустити, що з цієї бюджетної програми буде надаватися ще й підтримка приватному кримськотатарському телеканалу ATR, який раніше отримував підтримку з програм Мінсоцполітики та Мінкульту.

Цікаво, яким чином за неповного фінансування канал «Дом» збирається вже в березні 2021 року розширювати своє покриття (виходити на супутник і змінювати модуляцію ефірних передавачів) та збільшувати обсяги власного контенту, поступово відмовляючись від безкоштовно наданих серіалів і шоу комерційних медіагруп? І чи залишаться в такому разі хоч якісь гроші на підтримку каналу іномовлення UATV? Адже кошти на його фінансування будуть у Мінреінтеграції, хоча плани реанімувати іномовлення раніше озвучував міністр культури Олександр Ткаченко.

У бюджетних програмах Мінкульту ми не знаходимо тих, які однозначно можна сприймати як такі, що фінансуватимуть іномовлення чи канал «Дом». Щоправда, є нова програма «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення», на яку закладено 1 млрд грн. Можливо, з цього фонду кошти виділятимуться не лише культурно-мистецьким закладам, а й медійним.

З державного бюджету фінансуються й кілька загальнодержавних засобів масової інформації, заснованих органами державної влади: інформаційне агентство «Укрінформ», телеканал «Рада», газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Для підтримки «Укрінформу» в Мінкульту залишилася перейменована бюджетна програма «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції»: на неї закладено 162,3 млн грн. Дотепер «Укрінформ» фінансувався одним рядком з іномовленням, і у 2020 році на обидві структури було закладено 442,6 млн грн. Якщо підсумувати кошти двох бюджетних програм двох міністерств, які наступного року фінансуватимуть по окремості «Укрінформ» та іномовлення, то сума більша цьогорічної – 517,7 млн грн.

Апарат Верховної Ради у 2021 році на висвітлення діяльності Верховної Ради через засоби телебачення і радіомовлення (тобто телеканал «Рада») і фінансову підтримку газети «Голос України» планує витрачати більше, ніж у 2020-му: 83,9 млн грн проти цьогорічних 76,9 млн грн. Натомість обсяг коштів секретаріату Кабміну на фінансову підтримку газети «Урядовий кур’єр» поки що лишається незмінним: 12,1 млн грн.

Кінематограф і підтримка аудіовізуального сектора

Бюджет Державного агентства з питань кіно у 2021 році зростає: на всі його видатки передбачено 638,4 млн грн проти 468,4 млн грн у чинному бюджеті-2020. Найбільша стаття видатків – державна підтримка кінематографії, на яку заплановано спрямувати 621,1 млн грн. Перший варіант держбюджету-2020, який торік ухвалила Верховна Рада, передбачав на підтримку кіно більшу суму – 758,3 млн грн. Але після секвестру видатки урізали на 300 млн – до 455 млн грн. Тобто в проєкті на 2021 рік пропонується середня сума між тим, як хотілося та як сталося у 2020-му.

Крім того в проєкті бюджету-2021 закладено 4,1 млн грн на гранти президента молодим кінематографістам і премії за видатні досягнення в галузі кіно. Цього року після секвестру коштів на гранти не лишилося, на премії – 200 тис. грн.

Крім Держкіно підтримувати кіногалузь збирається і саме Міністерство культури та інформаційної політики. Воно запланувало 50 млн грн на «виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. У цьогорічному чинному бюджеті була передбачена така ж сума.

Ще одна структура, що надає підтримку як аудіовізуальній сфері (кіноіндустрії й телебаченню), так і іншим культурним галузям, – це Український культурний фонд. У державному бюджеті 2020 року на УКФ та підтримку ним проєктів Верховна Рада спершу заклала 697,4 млн грн. Але пандемія та коронакриза внесли свої корективи, і після змін до бюджету в УКФ залишилося близько 402 млн грн. У проєкті бюджету на 2021 рік уряд заклав стільки же, скільки планував у 2020-му: 697,4 млн грн.

Цікаво, що грантери УКФ, кінематографісти і телевізійники у 2020 році отримали ще додаткове фінансування з фонду боротьби з COVID-19 – загалом 740 млн грн. 8 липня уряд своєю постановою виділив з цього фонду 1 млрд грн Міністерству культури та інформаційної політики. Серед іншого, додаткові кошти пішли на:

• надання Українським культурним фондом грантів інституційної підтримки – 590 млн грн;
• надання Державним агентством з питань кіно підтримки для девелопменту кінопроєктів – 50 млн грн;
• виробництво (створення) та розповсюдження телесеріалів патріотичного спрямування – 100 млн грн.

Книжкова галузь та інформаційна політика

Ще одна інституція з підпорядкування Мінкульту – Український інститут книги. На його діяльність, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі уряд у 2021 році планує виділити 151,6 млн грн. Це стільки ж, як планувалося у 2020-му році, але після секвестру в держбюджеті-2020 залишилося 100,4 млн грн. Щоправда, коли в липні уряд виділив з «коронавірусного фонду» 1 млрд на культуру, то із цих коштів 150 млн грн були передбачені на гранти інституційної підтримки від Українського інституту книги для суб’єктів видавничої справи.

У Міністерства культури та інформаційної політики та підпорядкованого йому Державного комітету телебачення і радіомовлення є ще кілька бюджетних програм, з яких фінансується, умовно кажучи, інформаційна політика. Зокрема, Мінкульт у 2021 році планує витратити 100 млн грн на «Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» (сума така ж, як у 2020-му).

Видатки Держкомтелерадіо наступного року зростуть, але насамперед через збільшення фінансової підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України (Держкомтелерадіо є розпорядником цих коштів). За іншими програмами Держкомтелерадіо в проєкті бюджету-2021 закладено:

• наукова і науково-технічна діяльність у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності – 20,3 млн грн (на 300 тис. грн менше, ніж цього року);
• підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Укртелерадіопресінституті – 9,6 млн грн (на 2 млн грн більше, ніж цього року);
• фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси – майже 2 млн грн (сума незмінна);
• державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків та премій в інформаційній галузі – 3,9 млн грн (на 260 тис. грн більше, ніж цього року);
• здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері – 10 млн грн (після секвестру в держбюджеті-2020 на це не було передбачено коштів, а до секвестру було 20 млн грн).

Зростають видатки і на «Фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України», якою займається Міністерство закордонних справ: з 53,9 млн грн до 60,3 млн грн. Утім, це більш ніж удвічі менше, ніж планувалося у 2020 році до секвестру бюджету (133,4 млн грн).

Видатки на діяльність медійних державних органів

Витрати на діяльність (керівництво та управління у відповідній сфері) Держкомтелерадіо, Держкіно та Українського інституту національної пам’яті у 2021 році мають залишитися незмінним, порівняно з чинним бюджетом 2020 року:

• Держкомтелерадіо – 30,4 млн грн;
• Держкіно – 13,2 млн грн;
• УІНП – майже 30 млн грн.

Витрати на діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови зростуть:

• Уповноважений із захисту державної мови – 20,4 млн грн (цього року – 15,9 млн грн);
• Нацрада – 92,7 млн грн (цього року – 85,1 млн грн).

Витрати на діяльність апарату Міністерства культури та інформаційної політики зменшаться зі 136,7 млн грн до 90,4 млн грн. Імовірно, це зумовлено тим, що з 2021 року почнуть окремо фінансуватися низка нових державних агенцій, підпорядкованих Мінкульту: Державне агентство розвитку туризму, Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти, Державна інспекція культурної спадщини, Державна служба охорони культурної спадщини.

Загалом же бюджет усіх програм, якими розпоряджається Міністерство культури та інформаційної політики, у 2021 році зросте з 8,3 млрд грн до 11,7 млрд грн. До секвестру видатки бюджету-2020 на програми Мінкульту без урахування програм, що згодом перейшли до Міністерства молоді та спорту, становили 10,1 млрд грн. Таким чином, у 2021 році уряд планує фінансувати культуру в більш ніж докризових обсягах.

Порівняльна таблиця видатків державного бюджету на 2020 рік (версія станом на 23 вересня 2020 року) і проєкту бюджету на 2021 рік