16:00
Неділя, 29 Вересня 2019

Київський рецепт роздержавлення: і прибуток, і опіка влади

2 609
Протягом трьох років реформи державної та комунальної преси київські муніципальні газети залишалися у хвості, проте встигли заскочити в останній вагон. Київрада знайшла рішення, щоб і закон виконати, і залишити колишні комунальні ЗМІ під своєю опікою.
Київський рецепт роздержавлення: і прибуток, і опіка влади
Київський рецепт роздержавлення: і прибуток, і опіка влади

«Детектор медіа» продовжує цикл матеріалів про досвід реформування місцевої комунальної преси (так зване роздержавлення). Цього разу – кейс комунальних видань Київської міської ради «Вечірній Київ», «Хрещатик» та «Українська столиця».

У процесі реформи «Українську столицю» закрили, «Вечірній Київ» перетворили на сайт, а газета «Хрещатик Київ» залишилась єдиним друкованим виданням, яке по суті виконує роль офіційного вісника. Засновником новостворених ЗМІ тепер є комунальне підприємство Київської міської ради «Центр публічної комунікації та інформації».

Найбільший біль – скорочення

За часів Леоніда Черновецького у 2007 році комунальні видання столиці були об’єднані в «Київський Медіа Холдинг». А саме газети «Українська столиця», «Вечірній Київ» та «Хрещатик», засновницями яких виступала Київрада. Тоді під спільне управління також потрапили телеканал «Київ» та радіо «Голос Києва».

Довгий та складний процес реорганізації об’єднаних видань почався ще після Революції Гідності. Про це розповідає виконувач обов’язків директора новоствореного КП «Центр публічної комунікації та інформації» Максим Філіппов. Він же виконує обов’язки головного редактора у виданнях «Вечірній Київ» та «Хрещатик Київ».

Максим Філіппов

Першим етапом змін було об’єднання редакцій газет, які належали міській владі в одне КП «Вечірній Київ». Найболіснішою стадією для видань стало скорочення працівників.

«У редакції працювали заслужені журналісти України. Я розумію, що реформу треба було провести, це суттєва економія, але звільнення цих людей було для мене основною психологічною перепоною», — каже пан Філіппов.

Підприємству довелося виплачувати компенсації та кошти за невикористані відпустки. Грошей на всіх одразу в міському бюджеті не було, тому іноді справи доходили до суду. Тоді КП доводилося виплачувати навіть втричі більші відшкодування. До об’єднання було 182 особи, після залишилося 70 працівників.

Перш, ніж остаточно закрити «Українську столицю» об’єднаний колектив також довго вирішував проблеми газети, адже на балансі редакції були борги та кілька автомобілів в арешті та розшуку. На той час «Хрещатик» виходив друком 4 дні на тиждень, а «Вечірній Київ» працював у режимі тижневика.

Максим Філіппов каже, що згідно із законом не раз пропонував працівникам стати засновниками газети, але вони відмовилися, пояснюючи це тим, що не зможуть утримати газету. В.о. керівника новоствореного КП розповідає, що шукав інвесторів серед депутатів, щоб зберегти колектив та убезпечитись від закриття друкованого видання. Він оцінив «Вечірній Київ» у мільйон доларів. Проте фактично, каже, це був би не продаж видання, а інвестиція. Майбутній засновник мав би вкладати по 200 тисяч доларів щорічно протягом п’яти років, щоб видання могло функціонувати. Охочих вкластися в газету не знайшлося.



«Вечірній Київ» видавався до кінця листопада 2018 року. За місяць до завершення реформи Київрада прийняла рішення закрити «Вечірку», тоді як у редакції вже був готовий наступний номер газети. КП «Вечірній Київ» перейменували на КП «Центр публічної комунікації та інформації» (ЦПКІ) та прописали новий статут.

Редакція колишнього КП «Вечірній Київ»

Панацея від Київради

Максим Філіппов називає новостворену структуру Київради унікальною та говорить про необхідність створення подібних структур по всій Україні. Навіть жартує, що коли стане депутатом Верховної Ради, обов’язково лобіюватиме створення Центрів комунікацій на загальнодержавному рівні. У 2014 році пан Філіппов балотувався до Верховної Ради від «Народного фронту» в 96-му окрузі (північ Київської області), але програв вибори Ярославу Москаленку. На останніх парламентських виборах він не балотувався.

Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, якому підпорядкований ЦПКІ, каже, що прикладом для створення структури став центр у Варшаві, через який влада міста веде діалог із громадянами та який максимально ефективно себе зарекомендував.

Метою ЦПКІ є налагодження діалогу «влада-громада». Основним департаментом ЦПКІ є Бюро комунікацій, яке відповідає за підвищення рівня довіри до міської влади. Бюро проводить інформаційні кампанії, фестивалі та зустрічі, щоб обговорювати та популяризувати серед громадськості рішення, які приймає міська влада. Крім того, за допомогою нової структури вдалося забезпечити відносно стабільне майбутнє сайту «Вечірній Київ» та новозареєстрованої газети «Хрещатик Київ».

Частина колишньої редакції працює в іншому департаменті ЦПКІ — веб-порталі «Вечірній Київ». Основне його завдання — випуск новин про життя міста та суспільно важливі події.

Діяльність ЦПКІ повністю фінансується міською владою. Однак саме відділ поліграфічної продукції, тобто газета «Хрещатик Київ», не бере гроші з бюджету і є самоокупною.

ЦПКІ на Atlas Weekend

Як зробити газету прибутковою

Нова версія «Хрещатика» — це чотири шпальти, дві з яких повністю відведені для реклами та оголошень. Решта — розпорядження та рішення нормативно-правового характеру. У штаті газети немає жодного журналіста, лише верстальник та менеджер з реклами. «Хрещатик Київ» фактично виконує роль інформаційного бюлетеня.

Випуск «Хрещатик Київ» за 23.08.2019

«Органи міської влади мають публікувати рішення та розпорядження в будь-якій газеті міського значення. Департаменти та управління КМДА проводили тендери на публікацію таких оголошень, де в більшості ми вигравали. У нас була найнижча ціна», — розповідає Максим Філіппов.

Головними конкурентами «Хрещатика Київ» на цій ниві він вважає офіційні друковані видання «Урядовий кур’єр» та «Голос України», проте, каже, у них дорожче. У «Хрещатику Київ» ціна на оголошення не змінювалася протягом п’яти останніх років — 6 гривень за сантиметр квадратний. Левова частка оголошень стосується пошуку комунального майна в Києві.

Один випуск газети, за словами пана Філіппова, обходиться підприємству приблизно в 3000 гривень. На оголошеннях можна заробити втричі більше. Також КП домовилося з типографією про те, що вони самостійно розвозять газету у всі можливі точки продажу: «Укрпошті», кіоскам і розкладкам з пресою. Якщо відняти гроші за друк, вийде приблизно 30% чистого прибутку.

У роздрібній торгівлі ціна газети 5 гривень, що є майже собівартістю одного примірника. Проте КП Київради вже не хвилює, чи газету куплятимуть, чи ні, адже можна вигідно заробити на оголошеннях і рекламі. Отримання прибутку з продажу чи передплат в КП серйозно не розглядають.

Крім того, за словами пана Філіппова, у першій половині 2019 року 30-40% бюджету газети становив прибуток від підписаних угод з ЦВК та ОВК щодо публікації постанов під час президентських та парламентських виборів.

За буквою, а не духом закону

Медіаюристка Центру демократії та верховенства права (CEDEM) Єлизавета Алексіюк каже, що формально вимоги щодо реформування комунальних ЗМІ в Києві дотримані. Проте, додає, на стільки буквально тлумачити норми закону не зовсім коректно. Усі три київські газети, згідно зі Зведеним переліком об’єктів реформування, обрали найпопулярніший другий спосіб реформування, у якому місцева влада повинна була вийти зі складу засновників, а редакції мали перетворитися на суб’єкти господарювання. Але вийшло все геть інакше. У результаті свідоцтва реєстрації друкованих ЗМІ – «Вечірнього Києва» та «Української столиці» – визнано недійсними, а «Хрещатик» фактично перетворився на комунальний офіційний вісник.

«Мета роздержавлення полягає у тому, щоб унеможливити залежність друкованих видань від органів влади та місцевого самоврядування. У ситуації з виданнями Києва стає очікувано, що новоутворені медіа залишатимуться залежними через засноване міською радою комунальне підприємство», — коментує медіаюристка.

Більше того, Єлизавета Алексіюк звертає увагу на формальні недоліки київського реформування. У Зведеному переліку є інформація про те, що 29.11.18 на засіданні постійної комісії КМР з питань культури, туризму та інформполітики розглянуто питання про перейменування КП «Київ вечірній» на КП «Центр публічної комунікації та інформації». При цьому, на сайті Київради протокол із засідання цієї комісії 29 листопада 2018 року відсутній.

Попри мету реформи київська влада впевнено не хоче розлучатися з колишніми комунальними ЗМІ. Директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк говорить, що комунальні ЗМІ потрібні місцевій владі, щоб доносити свої рішення до громадян. Адже в гонитві за «гарячими» новинами комерційні ЗМІ залишають поза увагою важливі для міста події та зміни.

Фото: Facebook

~insertother~

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2609
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду