19 травня Київський окружний адміністративний суд скасував накази Управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації (КМДА), які передбачали демонтаж фірмового напису державного інформаційного агентства Укрінформ з будівлі редакції. Суд постановив, що рішення були безпідставними, а посадовці перевищили свої повноваження.

Виконувач обовʼязків начальника юридичного управління Укрінформу Ігор Синиця в коментарі «Детектору медіа» повідомив, що ця справа є показовою не лише для інформагентства, а й для всієї системи відносин між державними установами та органами місцевого самоврядування. 

«Суд підтвердив принципову річ: будь-яке рішення органу влади, навіть ухвалене під час воєнного стану, має ґрунтуватися на законі, належних доказах і в межах наданих повноважень. У справі з вивіскою Укрінформу судова оцінка є чіткою: накази про демонтаж були визнані протиправними», — розповів Синиця.

За його словами, окреме значення має принцип пропорційності. Вивіска «Укрінформ» перебувала на фасаді будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 8/16, понад 20 років, не змінювалася та виконувала функцію ідентифікації державного інформаційного агентства. 

«За таких обставин рішення про її демонтаж мало бути особливо переконливо обґрунтоване: КМДА мала пояснити, яку саме легітимну мету вона переслідує, яку реальну шкоду або ризик створює ця вивіска і чому менш обтяжливі способи врегулювання ситуації були неможливими», — пояснив в. о. начальника юридичного управління.

На його думку, показово те, що це не перший судовий випадок, який стосується підходів столичної влади щодо регулювання вивісок. У справі № 320/16943/24 суд уже визнавав протиправними та нечинними окремі положення порядку розміщення вивісок у Києві, які фактично запроваджували додаткові процедури, обов’язки та ризики демонтажу поза межами закону. 

«Ситуація з Укрінформом демонструє ширшу проблему: спробу адміністративно розширювати повноваження там, де закон таких повноважень не дає. Рішення у цій справі є важливим сигналом: формальний підхід не може підміняти закон, адміністративні повноваження мають межі, а суд залишається ефективним механізмом захисту від надмірного втручання органів влади навіть в умовах воєнного стану», — розповів Ігор Синиця.

Насамкінець він додав, що під час війни медіа мають почуватися захищеними від подібних ситуацій, бо їхнє завдання — інформувати суспільство, а не боротися з «чиновницьким формалізмом».

Додано 2 червня. «Детектор медіа» звернувся до Управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації з запитом щодо можливого подання апеляції на рішення Київського окружного адміністративного суду. У відповідь нам повідомили, що відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

«Згідно зі статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення», — йдеться у відповіді на запит «ДМ».

Там також зазначається, що станом на 2 червня рішення Київського окружного адміністративного суду не набрало законної сили, а строк на його апеляційне оскарження не закінчився. Через це Управління з питань реклами КМДА вважає, що висновки суду не можуть розглядатися як встановлені обставини, поки відповідне судове рішення не набере законної сили.

Окремо у відповіді на запит вказали, що інформація про подальший рух справи, зокрема подання апеляції, є відкритою і її можна отримати на порталі Судова влада України, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Фото: Укрінформ