19 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні проєкт Закону №2035 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям». За таке рішення проголосували 290 народних обранців, 22 проти (переважно члени фракції ОПЗЖ), 44 утрималися (переважно з фракцій «Європейська солідарність» та «Голос»).

У коментарі «Детектору медіа» заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що парламент підтримав рішення профільного Комітету, а скорочена процедура підготовки до другого читання передбачає, що поправки надсилатимуться протягом семи днів.

Раніше член Комітету від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що прозорість власності має розповсюджуватися на всі без винятку компанії, а «застосування такої норми до однієї компанії свідчить про спробу підкилимного переділу власності на медіаринку».

У пресслужбі компанії «Зеонбуд» відмовилися коментувати цей законопроєкт. 

Нагадаємо, що законопроєкт був зареєстрований 3 вересня народними депутатами від партії «Слуга народу» Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та Павлом Сушком.

Законопроєкт передбачає поширити на всіх провайдерів програмної послуги наявні в законі для мовників вимоги щодо структури власності, а саме – заборонити засновувати та брати участь у провайдерах програмної послуги:

• органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати провайдерів;
• фізичним і юридичним особам, які є резидентами держави-агресора або держави-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера і кінцевим вигодоодержувачам;

Для цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям (наразі таким є «Зеонбуд») встановлюються додаткові вимоги:

• кінцевим бенефіціарним власником (кінцевими бенефіціарними власниками) цифрового ефірного провайдера може бути виключно громадянин України (громадяни України);
• на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами цифрового ефірного провайдера забороняється брати участь юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, а також особам без громадянства.

Через недотримання цих вимог Нацрада відмовлятиме провайдеру у видачі та продовженні ліцензії. Чинна ліцензія цифрового провайдера може бути анульована в судовому порядку за поданням Нацради, якщо регулятор виявить недотримання нових вимог закону під час дії ліцензії.

Законопроєкт також передбачає зміни до закону «Про телекомунікації», а саме – запровадити аналогічні вимоги до структури власності операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям.

Аналогічний законопроєкт у Верховній Раді 8-го скликання подавали народні депутати Юрій Береза («Народний фронт») та Олександр Шевченко (позафракційний, представник партії УКРОП). Законопроєкт було зареєстровано 4 жовтня 2018 року під № 9161. 7 листопада 2018 року Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав цей законопроєкт, але на розгляд на пленарному засіданні його до кінця парламентської сесії так і не винесли.

Чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає обов’язок провайдерів програмної послуги щорічно надавати Нацраді та оприлюднювати на своєму сайті структуру власності.

Згідно з офіційною структурою власності ТОВ «Зеонбуд», 100% цієї компанії належить кіпрській компанії «Планбріджлімітед», яка, у свою чергу, належить п’яти іншим компаніям, чотири з яких зареєстровані на Британських Віргінських Островах, а одна – в Белізі (обидві країни входять до переліку офшорних зон, затверджених Кабміном). Своїми кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Зеонбуд» вказує п’ятьох громадян Латвії та одного громадянина Великої Британії.

Раніше в інтерв’ю «Детектору медіа» голова Комітету Олександр Ткаченко повідомив, що підтримує правки до законодавства щодо фінансової прозорості цифрового провайдера «Зеонбуду».

Нагадаємо, що у Верховній Раді 8-го скликання 2 грудня 2015 року народні депутати Єгор Соболєв («Самопоміч»), Олександр Опанасенко («Самопоміч») і Геннадій Кривошея («Народний фронт») зареєстрували законопроєкт № 3575 про націоналізацію ТОВ «Зеонбуд». Вони пропонували провести примусове відчуження на користь держави частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Зеонбуд» за умови попереднього та повного відшкодування її вартості. Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики законопроєкту не підтримав, його так і не включили до порядку денного сесії.

Фото: Прямий канал