16 травня в газеті «Голос України» опубліковано закон «Про функціонування української мови як державної», ухвалений Верховною Радою 25 квітня і підписаний президентом 15 травня. Також закон уже оприлюднено в онлайн-базі законодавства України. «Детектор медіа» перечитав статті закону, прикінцеві та перехідні положення, що стосуються медіа, та переповідає їхній зміст.

Телебачення і радіо

У самому законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» задекларовано, що всі телеканали і радіостанції здійснюють мовлення державною мовою. А далі йде відсилка до закону «Про телебачення і радіомовлення»: «обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій встановлюється Законом України “Про телебачення і радіомовлення”».

Водночас цим законом вносяться зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо мовних квот. Для загальнонаціональних і регіональних телерадіоорганізацій квота української мови зростає із 75% до 90% на тиждень у проміжках часу між 7:00 і 18:00 та 18:00 і 22:00, для місцевих телерадіоорганізацій – із 60% до 80%. При цьому скасовується мовне квотування радіостанцій (наразі становить 60% передач українською мовою на добу), але залишаються квоти пісень українською мовою (35% на добу або 25% на добу для радіостанцій, які транслюють не менше 60% пісень мовами ЄС).

Припускаємо, що законодавець прагнув уніфікувати мовне квотування телеканалів і радіостанцій, вилучивши зі статті 9 закону «Про телебачення і радіомовлення» окрему мовну квоту для радіостанцій. Адже в статті 10 закону йдеться про телерадіоорганізації – тобто і телеканали, і радіостанції. Однак також у статті 10 є виняток для телерадіоорганізацій, які здійснюють радіомовлення, оскільки мова радіо регулюється статтею 9 (з якої мовне квотування якраз і вилучається). Вочевидь, у законі виникає колізія, яку необхідно виправити, інакше для радіостанцій діятиме тільки пісенна квота.

Також скасовується норма закону, за якою в передачах на ТБ і радіо допускається використання інших мов без дублювання та озвучення у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо учасників передачі або в окремих репліках ведучих (дикторів) передачі в обсязі, «обумовленому творчим задумом передачі».

Використання інших мов і далі допускається в репортажах з місця події (крім мови і реплік репортерів), у піснях, у музичних кліпах і будь-яких творах і виступах мовами корінних народів. Винятки щодо мовного квотування, як і зараз, передбаченні для іномовлення, закордонного мовлення, науково-просвітницьких каналів мовами Європейського Союзу, освітніх каналів з вивчення іноземних мов.

Крім цього для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови. Окремої санкції за це не пропонується, тобто це порушення каратиметься попередженнями.

Усі зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» почнуть діяти через п’ять років з дня набрання чинності законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – тобто з 16 липня 2024 року.

Преса

Газети і журнали повинні видаватися українською мовою. Також преса може видаватися й іншою мовою за умови, що одночасно з відповідним іншомовним тиражем видається й українськомовний тираж цього видання. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день. Вимоги про 50% українськомовного тиражу в законі немає, натомість є вимоги до розповсюдження преси.

Розповсюдження за передплатою іншомовних видань допускається за умови можливості передплати такого самого видання українською мовою. У кожному місці розповсюдження преси газети і журнали українською мовою мають становити не менше 50% назв газет і журналів, що розповсюджуються в цьому місці. У місці розповсюдження преси поряд з іншомовною версією газети або журналу має обов’язково розповсюджуватися українськомовна версія цього ЗМІ.

Усі ці вимоги не поширюються на газети і журнали, що видаються винятково кримськотатарською та іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, а також на наукові видання.

Норми закону для загальнодержавної та регіональної преси почнуть діяти через три роки з дня набрання чинності законом – тобто з 16 липня 2022 року, а для місцевої преси – через п’ять років – тобто з 16 липня 2024 року.

Інтернет-ЗМІ та інформагентства

Інтернет-представництва (сайти, сторінки в соцмережах тощо) зареєстрованих в Україні ЗМІ (а також продавців товарів і послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій) повинні виконуватися українською мовою. Поряд з українськомовною версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.

Ці вимоги не поширюються на інтернет-представництва ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською та іншими мовами корінних народів, англійською та іншими офіційними мовами ЄС, та інтернет-представництва наукових видань.

Мобільні додатки зареєстрованих в Україні ЗМІ теж повинні мати українськомовну версію користувацького інтерфейсу.

У перехідних і прикінцевих положеннях цікавий нюанс: вимоги закону щодо веб-сайтів і сторінок у соцмережах почнуть діяти через три роки з дня набрання чинності законом – тобто з 16 липня 2022 року, а щодо мобільних додатків – одразу, як набере чинності закон, тобто з 16 липня 2019 року.

Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію українською та іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання. Ця норма почне діяти з 16 липня 2019 року.

Книги

Видавці зобов’язані видавати українською мовою не менше 50% від усіх виданих ними протягом року назв книжкових видань. Ця вимога не поширюється на книги, видані кримськотатарською та іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за кошти державного або місцевих бюджетів. Словники, підручники та розмовники, однією з мов яких є українська мова, а також книги з ідентичними за змістом текстами кількома мовами (одна з яких – українська), вважаються українськомовними. Держава має сприяти виданню та поширенню творів української літератури, перекладу і виданню українською мовою іншомовної літератури.

У кожній книгарні книжки українською мовою мають становити не менше 50% від загальної кількості назв книжкових видань, наявних у продажу, крім книгарень, які розповсюджують книги винятково офіційними мовами ЄС, державною мовою та/або словники та розмовники з іноземних мов, підручники з вивчення іноземних мов, а також спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав корінних народів і національних меншин України.

Ці норми закону почнуть діяти через два роки з дня набрання чинності законом – тобто з 16 липня 2021 року.

Фільми

Фільми, вироблені українськими кінематографістами, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Національні фільми також можуть демонструватися кримськотатарською та іншими мовами корінних народів. Іншомовні репліки в українських фільмах мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою, при цьому сумарна тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 10 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі.

Іноземні фільми повинні розповсюджуватися та демонструватися в дублюванні або озвученні українською мовою, можливі аудіодоріжки іншими мовами поряд із державною. Також кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами, але при цьому сумарна кількість сеансів фільмів мовою оригіналу (не українською) не може перевищувати 10 % від загальної кількості сеансів фільмів у кінотеатрі на місяць. Кінотеатри можуть показувати документальні фільми без дублювання або озвучення, але з українськими субтитрами, якщо такий фільм набрав щонайменше 2 бали за культурними критеріями культурного тесту, встановленого законом «Про державну підтримку кінематографії» (подивитися ці критерії можна в додатку 1 до закону «Про державну підтримку кінематографії»). Під час кінофестивалів допускається показ фільмів мовою оригіналу, але з українськими субтитрами. Глядачів слід заздалегідь інформувати про показ іноземних фільмів мовою оригіналу. Кіноафіші та вхідні квитки кінотеатрів мають виконуватися українською мовою.

Сервіси відео на замовлення в інтернеті за наявності в них українських аудіодоріжок фільмів мають забезпечувати завантаження такої аудіодоріжки за замовчуванням. Держава має сприяти таким сервісам у створенні українських аудіодоріжок, в отриманні прав на такі аудіодоріжки.

Ці норми закону почнуть діяти через два роки з дня набрання чинності законом – тобто з 16 липня 2021 року. Норма закону про не більше 10% субтитрованих іншомовних реплік в українському фільмі не буде застосовуватися до фільмів, уперше оприлюднених до 16 липня 2021 року.

Також у законі «Про кінематографію» додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови, що підтверджується висновком експертної комісії з питань. Ця норма почне діяти з 16 липня 2019 року.

Реклама

Мовою реклами в Україні є українська. У газетах і журналах, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається реклама цією мовою. На телеканалах і радіостанціях закордонного мовлення (мовлення на територію поза межами державного кордону України) або тих, що мовлять однією або кількома офіційними мовами ЄС, реклама може бути поряд з українською ще й офіційними мовами ЄС. Особливості використання в рекламі кримськотатарської та інших мов корінних народів, мов національних меншин України мають бути встановлені окремим законом щодо прав корінних народів і нацменшин.

Ці норми закону почнуть діяти через півроку з дня набрання чинності законом – тобто із 16 січня 2020 року.

Покарання за невиконання закону

Державний контроль за застосуванням державної мови і за дотриманням вимог закону здійснюватиме нова інституція – Уповноважений із захисту державної мови. Він матиме свій секретаріат і зможе залучати для виконання своїх повноважень представників Національної поліції та різних державних органів. Порядок взаємодії Уповноваженого з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення маж бути затверджено їхнім спільним рішенням. Уповноважений контролюватиме застосування державної мови як за скаргами громадян, так і за власною ініціативою.

За порушення норм законодавства щодо застосування державної мови буде встановлена адміністративна відповідальність, яка почне діяти через три роки з дня набрання чинності законом – тобто з 16 липня 2022 року:

• за порушення у сфері кіно, книговидання, веб-сайтів і реклами – штраф від 3400 грн до 5100 грн або попередження, якщо порушення вчинено вперше;
• за порушення друкованими ЗМІ – штраф від 6800 грн до 8500 грн або попередження, якщо порушення вчинено вперше;
• за повторне протягом року порушення – штраф від 8500 грн до 11900 грн.

Варто нагадати, що за порушення мовних квот на радіо і телебаченні законом «Про телебачення і радіомовлення» вже передбачено штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Ці санкції в законі «Про телебачення і радіомовлення» залишаються.