«Детектор медіа» запитав чотири найбільші медіагрупи про їхню співпрацю у 2019 році із провайдерами платного телебачення (кабельними, OTT/IPTV) і провайдером цифрового ефірного ТБ «Зеонбудом», а також про кодування на супутнику. Першими ми отримали відповіді на частину запитань від «1+1 медіа». Прес-служба «Медіа Групи Україна» сказала, що холдинг поки що не відповідатиме на наші запитання. Ми очікуємо фідбеку від StarLightMedia та Inter Media Group.

На 2019 рік група «1+1 медіа» досягла домовленостей про ретрансляцію своїх каналів 99 % провайдерів, охопивши понад 4 млн абонентів платного ТБ, і відкрита до укладання договорів із розширенням прав на нелінійні послуги (Catch-UP та VOD). Для провайдерів у зоні ООС, які мали знижку 50 %, запропоновано поетапне збільшення ціни, яка до кінця року має зрівнятися умовами для решти провайдерів.

«1+1 медіа» виступає проти запровадження платного пакету провайдером цифрового ефірного ТБ «Зеонбудом», підтримує розширення покриття мережі «Зеонбуду» й добивається входження каналу УНІАН ТБ в один із наявних мультиплексів цього провайдера. Тарифи «Зеонбуду», який планував їх підвищити на 37 %, поки що залишилися старими, а невдовзі відбудеться зустріч представників медіагруп, «Зеонбуду» та Концерну РРТ, за результатами якої буде сформована та офіційно озвучена остаточна ціна.

Про це читайте в бліц-інтерв’ю директора департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи «1+1 медіа» Андрія Мальчевського.

— Андрію, зі скількома провайдерами ви до кінця минулого року підписали угоди на 2019 рік (ідеться про кабельних, IPTV- та ОТТ-провайдерів)?

— Комерційні домовленості були досягнуті з 99 % провайдерів ще у грудні 2018 року, наразі йде активне оформлення цих домовленостей у договорах. Їхня кількість на 2019 рік фактично не змінилася, але ринок досить динамічний у своїх змінах: в одному сегменті договорів стало менше, оскільки окремі провайдери припинили своє існування, декілька були придбані великими гравцями телеком-ринку, а деякі невеликі IPTV-провайдери припинили надавати власні послуги, перейшовши до партнерської схеми співпраці з ОТТ-платформами. Проте це зменшення було компенсовано появою нових провайдерів.

Також активна протидія медіагрупи піратству протягом 2018 року дала свої позитивні результати — ряд провайдерів перейшли на договірні відносини з нами, компенсувавши вартість прав минулих періодів.

Разом із тим, останні два роки ми спостерігаємо значний попит діджитал-провайдерів на нелінійні права, зокрема Catch-UP та VOD. Оскільки ринок перебуває у стадії формування, на даному етапі важливо розділяти ці типи прав як окремі сервіси. Зокрема, на 2019 рік ми вже сформували певні стандарти використання Catch-UP телеканалів за допомогою інтерактивної послуги EPG протягом семи днів без каталогізації. Ми відкриті до укладення договорів із розширенням прав у випадку виконання цих умов, оскільки також зацікавлені в ширшому доступі глядачів до нашого контенту.

— Який відсоток абонентів платного телебачення вдалось охопити завдяки цим угодам?

— За нашими підрахунками, завдяки підписанню контрактів нам вдалося охопити понад 4 млн абонентів. Ми розуміємо, що через присутність на ринку андеррепортингу та піратства охопити всю абонентську базу складно, однак станом на січень 2019 року нами законтрактовано не менше 80 % бази наявних абонентів ринку платного телебачення.

— Які ціни ваша група виставила за свій контент у разі підписання угод до кінця року?

— Орієнтовна мінімальна розрахункова ціна на 2019 рік становить 3 грн за абонента, але в процесі підготовки комерційної пропозиції до уваги ми брали й інші фактори, які є істотними для розрахунку роялті:

• території розповсюдження послуги ТБ;
• розмір та кількість населених пунктів, де надається послуга;
• технології розповсюдження (їхня кількість);
• ціноутворення, пакетування та власне наповнення пакетів провайдера;
• кількість пристроїв, на які надається ТБ-послуга одному абоненту;
• наявність спеціалізованих абонентів у мережі провайдера;
• наявність нелінійних сервісів перегляду контенту Catch-UP, Time Shift та Star Over у провайдера.

— Чи продовжується підписання угод після нового року? Які ціни на ваш контент діють із нового року та які умови їх перегляду?

— Як ми вже зазначали, комерційні умови співпраці з більшістю провайдерів були погоджені ще у 2018 році, тому тепер відбувається лише формальне підписання контрактів із ними. Розрахункова ціна, яка діє з початку 2019 року, становить 5 грн, але жоден із провайдерів не вимкнув наші канали з 1 січня 2019 р., тому фактично ціну в 5 грн медіагрупа ще жодного разу не застосувала.

— Чи залишились у вас спеціальні умови для провайдерів у зоні ООС? Якщо так, то які саме спеціальні умови?

— На сьогодні в нас єдиний підхід до формування ціни для всіх провайдерів в Україні, тому жодних спеціальних умов ми не створюємо ні для тих, хто працює у зоні ОСС, ні для решти гравців ринку. Провайдерам, які надають послуги у зоні ОСС та яким у попередні періоди ми надавали знижку в розмірі 50 %, було запропоновано поетапне збільшення ціни. На кінець 2019 року вона буде такою ж, як і для решти вітчизняних провайдерів.

— Як ви тепер оцінюєте розмір ринку платного телебачення в Україні? Чи скоригували ви свої прогнози?

— Озвучені нами в серпні 2018 року прогнози не змінилися і вже поступово підтверджуються позитивною динамікою змін ринку у вигляді зростання ARPU та доходів провайдерів, а також розвитком діджитал-сегменту телевізійних послуг (OTT/IPTV). Звісно, існує певна тенденція міграції абонентів (переважно соціально незахищені групи населення переходять на Т2-телебачення), але завдяки кодуванню сигналу на супутнику ці втрати ринку платного ТБ будуть значною мірою компенсовані.

— За якими тарифами ви наразі платите «Зеонбуду»? Компанія анонсувала «Детектору медіа», що піднімає тарифи на 37 %. Але для частини телеканалів її послуги мали здорожчати ще більше, оскільки була скасована знижка. Наскільки послуги «Зеонбуду» фактично подорожчали для вас? І чи ви вважаєте таку цінову політику обґрунтованою?

— На сьогодні ми платимо «Зеонбуду» за тарифами 2018 року та очікуємо на зустріч представників медіагруп, «Зеонбуду» та Концерну РРТ, за результатами якої буде сформована та офіційно озвучена остаточна ціна.

— Національна рада для «Зеонбуду» замовила прорахунок частот у 41 населеному пункті для розширення покриття мультиплексу МХ-1, у якому мовлять канали «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, «UA: Перший», ICTV та «Ентер-фільм». Чи зацікавлена ваша медіагрупа в розширені покриття своїх каналів?

— Наша медіагрупа виступила одним з ініціаторів збільшення покриття цифрової мережі «Зеонбуду». На етапі впровадження цифрової технології у 2018 році ми подавали в державні органи пропозиції щодо зміни модуляції цифрового сигналу з 256 QAM на 64 QAM, що, у свою чергу, збільшило би покриття «Зеонбуду» без залучення додаткових коштів у розмірі 20 %. В першу чергу, в цьому питані нас турбувало й турбує забезпечення телеглядачів можливістю отримувати доступ до інформації. Але, на жаль, наші пропозиції не були почуті.

— Покриття яких своїх каналів ви би хотіли розширити?

— «1+1 медіа» прагне розпочати мовлення телеканалу УНІАН ТБ у цифровому форматі, адже він має загальнонаціональну ліцензію на мовлення в нереалізованому мультиплексі МХ-4. Група зробила декілька спроб отримати дозвіл Нацради на реалізацію нашого законного права, але поки безрезультатно.

— Чи можуть канали вашої групи змінити мультиплекси?

— Вирішення питання зміни мультиплексів перебуває в компетенції Нацради, і плани регулятора нам наразі не відомі. Зі свого боку ми зацікавленні в цьому.

— Прорахунок частот замовлений переважно для малопотужних передавачів. На вашу думку, наскільки це виправдано та чи вдасться поліпшити покриття «Зеонбуду»?

— Безумовно, додаткові передавачі дещо покращать нинішнє покриття цифровим сигналом, оскільки до переліку, який складається із 41 населеного пункту, входять переважно міста обласного підпорядкування та районі центри, в яких покриття сигналу Т2 незадовільної якості або взагалі відсутнє. Ми сподіваємося, що потужності цих передавачів вистачить для покриття вказаних населених пунктів, але детальнішу відповідь на це питання зможе дати Український державний центр радіочастот — саме він проводить розрахунки.

Також, окрім прорахунку частот у 41 населеному пункті, на галузевих нарадах неодноразово порушувалося питання щодо модернізації наявних антенно-фідерних систем у Харкові та Львові, що суттєво покращило би покриття на прикордонних територіях, проте ніяких активних дій із боку УДЦР не проводиться, що дивно.

— Як ви ставитеся до планів компанії «Зеонбуд» запустити платний пакет на додачу до 32 безкоштовних каналів? Чи зацікавлені увійти до цього пакету канали вашої групи або мовники з вашого дистрибуційного портфоліо?За інформацією Нацради, групи «1+1 медіа» і StarLightMedia висловлювали пропозиції проти змін до Плану розвитку телерадіоінформаційного простору, які передбачають крок регулятора назустріч платному пакету «Зеонбуду». Які саме пропозиції ви надавали Нацраді?

— Ми не підтримуємо плани «Зеонбуду» щодо введення платного мультиплексу. Насамперед «Зеонбуд», усупереч своїй ліцензії провайдера, де-факто є оператором зв’язку та надає послуги з розповсюдження сигналу телеканалів, які входять до його мультиплексів та мають ліцензії Нацради. На нашу думку, введення «Зеонбудом» платного пакету створить нерівні умови на ринку платного телебачення, де він отримає конкурентну перевагу над іншими учасниками. Крім того, за трансляцію телеканалів медіагруп «Зеонбуд» повинен буде сплачувати їм роялті на рівні провайдерів. Платний мультиплекс також унеможливить роботу українських телеканалів, які не змогли отримати ліцензію на багатоканальне цифрове мовлення в Т2 — у випадку створення платного пакету закордонні преміальні канали без отримання ліцензії здобудуть загальнонаціональне покриття.

Фото: Олексій Темченко