Рік тому на першій конференції «Чистого неба» медіагрупа StarLightMedia повідомила, що подала до кіберполіції першу заяву проти провайдера-пірата. На сьогодні заяв медіагруп уже налічуються десятки, але поки що жодного вироку проти пірата немає. Одна з причин – складність і тривалість досудових розслідувань та експертиз у сфері інтелектуальної власності. Так само досі неможливо притягнути до адміністративної відповідальності за піратство за процедурою, запровадженою в законодавстві з 2017 року, оскільки немає інспекторів з інтелектуальної власності.

А тим часом ініціатива «Чисте небо», започаткована ще у 2013 році, в липні цього року стала громадською спілкою та пропонує повне або асоційоване членство правовласникам, рекламодавцям, інтернет-провайдерам, хостерам, платіжним операторам, пошуковим системам, щоб об’єднувати антипіратські зусилля.

Нині «Чисте небо» готується до підписання меморандуму з «Українською міжбанківською асоціацією». «Плануємо провести роботу з фінансовими установами щодо підвищення їх обізнаності, що через їхні рахунки проходять гроші за оплату нелегального контенту», – розповів заступник директора «Української міжбанківської асоціації» Олексій Красюк. У вимогах Visa та Mastercard є групи товарів, які заборонено продавати з допомогою цих платіжних систем, серед них – нелегальний контент. «Якщо є звернення правовласника до Visa або Mastercard щодо роботи з нелегальним гравцем – банку загрожує штраф», – пояснила керівниця ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова. За даними пана Красюка, в досвіді найбільших українських банків штрафів за продаж нелегального контенту не було, а за даними медіагрупи StarLightMedia – один штраф усе-таки був.

Крім того, на замовлення «Чистого неба» компанія Gemius провела дослідження інтернет-аудиторії щодо її поведінки з контентом в інтернеті. За даними дослідження, половина користувачів дивляться в інтернеті відео, 34% – скачують відео, 13% – дивляться в інтернеті телебачення. При цьому відрізнити легальний контент можуть лише 34% користувачів. 89% опитаних вважають, що боротися з піратством треба. Але платити за легальний контент готові лише 14% користувачів, а раніше платили за телебачення або фільми – 6-7%. Не готові платити за контент в інтернеті 59%. Чому? 42% вважають, що, заплативши за доступ до інтернету, оплатили і контент, 27% вважають, що контент можна знайти безкоштовно. Серед опитаних інтернет-користувачів 46% ходять у кіно, 21% мають середній рівень доходу. Дослідження виявило, що молоді люди віком 18-25 років частіше за інших користувачів обходять блокування в інтернеті і відвідують піратський сайт «КіноГо».

Таким чином, правовласникам є куди рухатися як у просвіті користувачів, так і в захисті своєї інтелектуальної власності. Про останні результати боротьби з піратством і проблеми, що заважають досягати кращого, детальніше розповіли представники Кіберполіції, медіагруп «1+1 медіа», StarLightMedia, «Української антипіратської асоціації» та інші правовласники.

Кіберполіція: труднощі покарання

Заступник начальника управління Департаменту Кіберполіції Заур Урусов нагадав, що Кіберполіція може ініціювати провадження щодо порушення у сфері інтелектуальної власності тільки після звернення правовласників, які надали документи, що підтверджують їхні права. Пан Урусов закликав усіх, чиї права порушено, звертатися до Кіберполіції (а ми пам’ятаємо, що правовласники вирішили «розвантажити» київську кіберполіцію та почали писати заяви в регіонах).

Заур Урусов (Кіберполіція), Микола Фаєнгольд (StarLightMedia)

На думку пана Урусова, ефективність роботи Кіберполіції зростає, про що свідчить кількість справ. Зокрема, за 8 місяців 2018 року 34 кримінальні провадження направлено до суду з обвинувальним актом (у 2017 році – 29), кількість повідомлень про підозру удвічі перевищує показники 2017 року.

Найбільше кримінальних проваджень у сфері інтелектуальної власності розслідується у Львівській області, також лідирують Київ, Дніпропетровська, Одеська, Чернігівська, Хмельницька, Черкаська, Харківська, Донецька області.

Своїми останніми успіхами Кіберполіція вважає три кейси:

1. У Чернівцях викрили продавця смарт-приставок для незаконної ретрансляції каналів (було продано більше тисячі приставок). У цій справі експертизи вже наближаються до завершення, після чого буде висунуто підозру і спрямовано справу до суду.
2. На Кіровоградщині викрили організатора піратського додатку smart TV – так званого ForkPlayer, який збирав з користувачів абонплату близько 20 доларів на місяць за доступ до піратського додатку.
3. Припинили діяльність піратський сайтів kinoprostir і onlainfilm, які незаконно транслювали фільми. Останній входив у десятку найвідвідуваніших сайтів СНД. У справі onlainfilm Кіберполіція задокументувала злочин, виявила підозрюваного, провела обшуки і нині тривають експертизи. Справу kinoprostir уже відправили до суду.

Ефективнішій роботі Кіберполіції заважають кілька проблем правового та організаційного характеру, пояснив пан Урусов:

1. Труднощі в документуванні злочинів у сфері інтелектуальної власності та відсутність реального покарання за такий злочин: наразі немає жодного вироку суду за порушення прав інтелектуальної власності. «Вирішити це, на нашу думку, допоможе закріплення в прокуратурі та судах фахівців у сфері інтелектуальної власності. Зараз є ініціатива Кабінету Міністрів – створити спеціалізований суд інтелектуальної власності. Я вважаю, що потрібно не спеціалізований суд створювати, а щоб на місцях були судді та прокурори, які б знали, що таке злочин у сфері інтелектуальної власності», – зазначив пан Урусов.
2. Затягування строку проведення експертиз. «Експертизи у сфері інтелектуальної власності найскладніші, вони тривають від півроку до року. Фахівців мало: в експертному центрі МВС усього три-чотири експерти проводять подібні експертизи. Через це затягуються строки досудового розслідування. Крім того, з 15 березня набули чинності зміни до Кримінально-процесуального кодексу: експертизи призначаються за ухвалою суду, це теж затягує терміни досудового розслідування», – розповів представник Кіберполіції. Він уточнив, що в черзі до експерта одна зі справ була 565-ю. Щоб вирішити проблему, необхідно принаймні збільшити штатну чисельність експертів у цій сфері.
3. Сервери з протиправним контентом зазвичай знаходяться закордоном і Кіберполіція в такому разі майже безсила. «Зловмисники це розуміють, і зберігають піратський контент на серверах закордоном. Потрібно спростити процедури міжнародної взаємодії слідчих. Зараз це дуже тривалі терміни, і тільки Генпрокуратура працює з міжнародною допомогою», – пояснив пан Урусов.

Як медіагрупи воюють з піратами

Ініціатива «Чисте небо» об’єднує чотири найбільші медіагрупи, але на конференції 19 вересня своїми результатами протидії піратству вирішили поділитися тільки дві з них – «1+1 медіа» і StarLightMedia.

Медіагрупи борються з такими порушеннями своїх прав, як піратські онлайн-кінотеатри і VOD-сервіси, піратська онлайн-трансляція телеканалів (стрімінг), ретрансляція телеканалів у кабельних мережах без угод з правовласниками, програмне забезпечення з нелегальним доступом до контенту, піратські додатки на Google Play та App Store, обладнання для smart-TV з нелегальним доступом до контенту, незаконне декодування супутникового сигналу (кардшерінг), хибна звітність провайдерів про кількість абонентів (андерепортинг), фінансування піратства (оплата піратських послуг).

В'ячеслав Мієнко («1+1 медіа»), Заур Урусов (Кіберполіція), Микола Фаєнгольд (StarLightMedia), Володимир Ілінг (УАПА)

У правовласників є кілька інструментів протидії порушенням їхніх прав:

1. Ініціювання кримінальних проваджень за двома статтями Кримінального кодексу України, спрямованими на захист інтелектуальної власності: 176 (порушення авторського права і суміжних прав) і 361 (несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку).
2. Звернення з позовами до суду (господарського або цивільного). Але цей інструмент правовласники вважають недосконалим. «Якщо ми звертаємося до господарського або цивільного суду – це довгий процес, юридична особа може вже не існувати і з неї неможливо стягнути кошти навіть за рішенням суду. А у випадку кримінальної справи є персональна відповідальність, де не можна прикритися юрособою, яка припинила діяльність», - прокоментував заступник генерального директора з правових питань «1+1 медіа» та керівний партнер юридичної компанії Smartsolutions Law Group В’ячеслав Мієнко.
3. Порушення адміністративної справи за статтею 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності) – за нею загрожує штраф і конфіскація обладнання. Але є одне «але», яке за рік так і не зрушило з місця: після реформування Державної служби інтелектуальної власності у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі досі немає інспекторів з інтелектуальної власності, які вповноважені складати протоколи про адмінпорушення.
4. Блокування нелегального контенту в інтернеті (процедура, передбачена статтею 52-1 закону «Про авторське право і суміжні права») – це можна робити виключно за посередництва адвоката.
5. Блокування грошових потоків піратів з допомогою платіжних систем, банків, платіжних сервісів.
6. Внесення порушників у списки на сайті blacklists.org.ua ініціативи «Чисте небо». Це своєрідний елемент «громадського осуду», тому що мета ресурсу – інформувати про тих, хто порушує права інтелектуальної власності.
7. Звернення до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо перевірки провайдерів і фіксації порушень умов ретрансляції каналів.
8. Звернення до пошукових систем (Google) щодо блокування видачі піратських ресурсів за запитом.
9. Звернення до відеосервісів (YouTube) щодо блокування нелегального розміщення контенту.
10. Звернення до соцмереж щодо блокування нелегального контенту і груп піратських ресурсів.
11. Зверенння до вендорів обладнання щодо видалення піратських програм із телевізійних приставок, smart-TV. «Це складно, але ми мали досвід спілкування із Samsung», – розповів пан Мієнко.
12. Звернення до Google Play та App Store щодо видалення піратських додатків. «На початку боротьби з піратством у нас ішло багато часу і зусиль на видалення мобільних додатків. Зараз це доведено до автоматизму – за 20 хвилин. У нас є уніфікований лист, який ми відправляємо Google Play та App Store», – розповів комерційний директор StarLight Digital Микола Фаєнгольд.

Група «1+1 медіа» поділилася такими результатами власної роботи та своєї співпраці з Кіберполіцією у 2018 році:

• власне програмне забезпечення Sudum для моніторингу порушень прав інтелектуальної власності;
• 94% контенту «1+1 медіа» в інтернеті – «чисті»;
• постійний моніторинг топ-50 видачі запитів у Google щодо посилань на контент «1+1 медіа»;
• понад 30 заблокованих акаунтів у VK, Instagram, Mail.ru;
• відеохостинги видаляють незаконно розміщений контент «1+1 медіа»;
• понад 150 претензій відправлено тим, хто порушив права «1+1 медіа»;
• 23 кримінальні провадження по всій Україні відкрито за заявами «1+1 медіа». «Хочемо мати не менше двох кейсів у кожній адміністративно-територіальній одиниці», – уточнив плани групи пан Мієнко;
• проведено 6 обшуків і вилучено обладнання;
• 2 піратам оголошено про підозру в скоєнні злочину за статтями 176 і 361 ККУ;
• 2 кримінальні справи скеровано до суду;
• понад 30 нових прямих договорів укладено в результаті компромісу з магістральним провайдером. «Була спірна ситуація – маємо мирне врегулювання», – прокоментував пан Мієнко;
• більше 15 додатків видалено з Google Play та App Store за зверненнями «1+1 медіа»;
• 12 піратів «перейшли на світлу сторону» без кримінального переслідування;
• викрито схему фінансування піратів – цей кейс поки що в розробці, детальніше пояснити пан Мієнко поки не зміг.

StarLightMedia теж навела свою статистику співпраці з Кіберполіцією:

• загалом 27 кримінальних проваджень відкрито за заявами StarLightMedia;
• у 5 провадженнях проведено обшуки;
• у 6 справах проводяться експертизи (загалом 15 експертиз);
• 1 справу скеровано до суду.
• 20 справ – щодо провайдерів за незаконне розповсюдження контенту StarLightMedia. Микола Фаєнгольд додав, що великою проблемою є андерепортинг, на який закривають очі правовласники.
• 2 справи – за формування і продаж нелегальних потоків (стрімів) телеканалів.
• 4 справи – щодо продажу техніки зі спеціальним програмним забезпеченням для доступу до нелегального контенту. «Продавець формує додаткову вартість за рахунок доступу до 600 каналів, до VOD-бібліотек. Він фактично користується краденим, щоб продати свій продукт», – зауважив пан Фаєнгольд.
• 3 справи – щодо створення програмного забезпечення для доступу до нелегального контенту. Кейс із Кропивницького – перший із цієї ланки.

«У нас уже є алгоритми захисту наших прав інтелектуальної власності і напрацьовані шаблони заяв, шаблони фіксації правопорушень, контакти експертів. Наше завдання – за кожним типом кейсів довести справу до кінця (тобто до кримінальної відповідальності крадія). Ми готові ділитися нашим досвідом і результатами з іншими правовласниками. Якщо зросте кількість правовласників, які подаватимуть заяви щодо нелегального контенту – потяг зрушить з місця», – наголосив представник StarLightMedia.

Крім звернень до Кіберполіції StarLight Digital пише скарги до інтернет-майданчиків, соціальних мереж, платіжних сервісів. За 2017-2018 роки мають такі проміжні результати:

• 762 скарги до OLX на оголошення про надання піратських послуг – усі оголошення видалено/заблоковано;
• 4 скарги до Facebook на оголошення про продаж сет-топ-боксів з доступом до нелегального контенту і 2 скарги до Facebook на офіційні групи ОТТ-піратів – за всіма скаргами оголошення та групи видалено або заблоковано;
• 28 звернень до Visa та Mastercard щодо проведення платежів за піратство – 19 платежів заблоковано;
• 65 скарг на піратські плейлисти – 61 видалено/заблоковано;
• 125 скарг до YouTube на відео про встановлення ForkPlayer – 87 відео видалено;
• 67 скарг на піратські додатки (60 у 2017 році, 7 у 2018 році) – усі видалено;
• 37 скарг на онлайн-ретрансляцію телеканалів – 29 видалено/заблоковано;
• 1 скарга до Instagram – контент видалено.

Як правовласники кіноконтенту борються з піратами

«Українська антипіратська асоціація» (УАПА) представляє в Україні інтереси американських мейджорів та українських кінодистрибуторів. Вона бореться з піратством у трьох напрямках: інтернет-піратство (за підрахунками асоціації, 73% піратських веб-ресурсів – це стрімінгові сайти з потоковим відео, 21% – торенти, 6% – сайти з посиланнями на піратський контент), незаконна демонстрація фільмів у кінотеатрах і камкординг.

Заур Урусов (Кіберполіція), Микола Фаєнгольд (StarLightMedia), Володимир Ілінг (УАПА)

Голова УАПА Володимир Ілінг поділився статистикою діяльності асоціації за останні три роки:

2016 рік – 1454 листа-претензії до сайтів про порушення прав і 32 листа-попередження до кінотеатрів про незаконну демонстрацію фільмів; 62 заяви до Кіберполіції щодо інтернет-піратства і 20 заяв щодо незаконної демонстрації кінофільмів; 2 вироки судів щодо нелегальних кінотеатрів; без вироків суду закрито 66 сайтів, 63 сайти змінили хостинг, закрито 30 кінотеатрів; підписано меморандум з Кіберполіцією, створено робочу групу з медіа, правовласниками і громадськими організаціями.

2017 рік – 2758 листів-претензій до сайтів і 10 листів-попереджень до кінотеатрів; 62 заяви до Кіберполіції щодо інтернет-піратства і 4 заяви щодо незаконної демонстрації кінофільмів; 3 вироки судів щодо піратства; закрито 45 сайтів (серед них – fs.ua/fs.to, hdclub.org, Kikass (арешт Артема Ваулина), ex.ua, extratorrent.cc, myhit.org), 44 сайти змінили хостинг, закрито 10 кінотеатрів; ухвалено закон про державну підтримку кінематографії, який приніс у законодавство нові антипіратські норми.

Неповний 2018 рік – 2249 листів-претензій до сайтів і 12 листів-попереджень до кінотеатрів; 30 заяв до Кіберполіції щодо інтернет-піратства і 3 заяви щодо незаконної демонстрації кінофільмів; 2 вироки судів щодо піратства; закрито 51 сайт (у тому числі kinoprostir.com у Рівному та onlainfilm.club у Хмельницькому), 42 сайти змінили хостинг, закрито 10 кінотеатрів; уперше затримано камкордера і розпочато кримінальне провадження за камкординг за статтею 176 ККУ.

Не в усіх ситуаціях УАПА вдається добиватися результату від поліції. Зокрема, піратський сайт bluebird-hd.org з 2013 року продовжує роботу, а поліція відповіла асоціації, що не виявила порушень і закрила справу за відсутністю складу злочину. Сайт pslan.com уже не працює, але поліція теж закрила кримінальне провадження «за відсутністю ознак об’єктивної та суб’єктивної сторін правопорушення». Поліція також часто дає рекомендації звертатися до із цивільними позовами. А це не найкращий метод боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності, вважають правовласники.

Володимир Ілінг вбачає кілька причин недостатньої ефективності боротьби з піратством:

• злочини у сфері інтелектуальної власності не є одним з пріоритетних завдань Кіберполіції, ними займається невелика кількість співробітників;
• прокурори деяких регіонів взагалі не вважають піратство в інтернеті злочином і не дають згоди на реєстрацію заяв про порушення авторських прав власниками сайтів;
• досі немає методики вирахування заподіяної шкоди, через що виникають проблеми з визначенням шкоди;
• недостатньо експертів потрібної спеціалізації, щоб провести економічну експертизу в справі про піратство;
• Верховний Суд жодного разу не узагальнював судову практику розгляду кримінальних справ у сфері порушень авторського і суміжних прав;
• відсутні інспектори з інтелектуальної власності, які вповноважені складати протоколи про адмінпорушення. «Якби інспектори діяли, то набагато ефективнішою була б робота Кіберполіції, а частина заяв була б направлена до інспекторів», – зауважив пан Ілінг

Українські виробники кіносеріального контенту самостійно теж опікуються захистом своїх прав інтелектуальної власності. Зокрема, кінокомпанія Star Media, бібліотека якої налічує понад 5,5 тисяч годин і понад 350 назв власного контенту, створила внутрішній підрозділ із захисту контенту, щоб запобігати втратам у діджитал-сегменті, зниженню ціни на свій продукт і репутаційним втратам.

«Ми намагаємося працювати з хостингами, перекривати потоки, які поширюються десятками маленьких сайтів. Ми заздалегідь намагаємося прикрити сторінки, де анонсовано появу нашого контенту», – розповів продюсер Star Media Олексій Шульдешов. У результаті Star Media добилася, що навіть на піратських сайтах у правилах окремо зазначено: «Ми не розміщуємо контент, що має стосунок до СтарМедіа», а з піратських плеєрів видалено контент компанії на її вимогу.

Олексій Шульдешов розповів про методологію підрахунку можливих збитків від поширення нелегального контенту. Потрібно порахувати кількість переглядів і потенційний прибуток на YouTube від цих переглядів (великі піратські сайти, за підрахунками пана Шульдешова, заробляють до 10 тис. доларів на місяць), можливі втрати від нових контрактів з телеканалами (зниження ціни через наявність контенту нелегально в інтернеті), можливі втрати контрактів на нових територіях і можливі втрати репутації та партнерів.

Фото: Kyiv Media Week