Реформа друкованих державних та комунальних ЗМІ, яка розпочалася 1 січня 2016 року, триває вже майже півтора роки. Залишилося ще стільки ж, до кінця 2018-го вона має фінішувати. Що зроблено, що гальмує, як допомогти всім, хто хоче реформуватися, обговорили на комітетських слуханнях народні депутати, представники органів влади, медіаюристи, редактори газет, що реформуються, представники громадських організацій та галузевих асоціацій.

Європейські міжнародні інституції пильно стежать за українськими реформами. «Реформа державних та комунальних друкованих ЗМІ — це одне із зобов’язань, які взяла на себе Україна в рамках угоди про асоціацію з Європейським союзом. А забезпечити громадянам можливість доступу до чесної, об’єктивної та вільної від впливу держави інформації, щоб вони могли приймати усвідомлені рішення — одне з ключових зобов’язань, які взяла на себе Україна як держава — учасниця ОБСЄ, і це зобов’язання закріплено у відповідних міжнародних угодах», — наголосив у своєму виступі старший менеджер Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джефрі Ерліх, відкриваючи слухання. До речі, Джефрі виступав українською, чим вразив усіх присутніх.

Джефрі Ерліх, старший менеджер Координатора проектів ОБСЄ в Україні

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар відзначила незворотність реформи. «Результатом сьогоднішніх слухань мають бути зміни до закону, які допоможуть редакціям реформуватися. Думаю, що ми маємо узагальнити всі пропозиції й вийти на один законопроект», — сказала вона.

Вікторія Сюмар, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

Юридичні проблеми

За даними Держкомтелерадіо, загалом в Україні налічується 687 комунальних і державних видань. Усі вони підлягали реформуванню у два етапи. За законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», перший етап мав тривати протягом 2016 року, другий — упродовж 2017–2018 років. У першому етапі зголосилися взяти участь 244 видання.

Однак станом на 23 травня повністю реформувалися 49 комунальних і державних видань із 244 ЗМІ, які пішли на перший етап реформування, 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення; 33 очікують перереєстрації і тільки 36 видань не підготували документів для реформування взагалі. Про це у своєму виступі повідомив голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко. Причини такої статистики полягають, зокрема, в юридичних проблемах, із якими стикнулася реформа.

Олександр Дяченко, начальник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу

Бездіяльність співзасновників, неприйняття рішення про реформування, беззахисність колективу та редактора до реорганізації, відчуження майна (необхідність передавати приміщення, які перебувають на балансі редакції), неповний перелік видів реформування (виділ), непогашені борги, реєстрація всупереч закону, кабальні договори — такі ключові завади на шляху до реформування перелічив начальник юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу Олександр Дяченко.

«Від того, наскільки швидко буде прийнято зміни до закону, залежить, скільки місцевих ЗМІ буде збережено. Ми проаналізували досвід видань, які вже реформувалися, то незважаючи на те, що їх лякали припиненням діяльності, вони не дуже присіли по тиражах, і економічно нормально розвиваються. Але якщо деякі ЗМІ не встигнуть реформуватися до кінця 2018 року, то Мін'юст ліквідує їхню реєстрацію», — сказав медіаюрист.

Алі Сафаров, юрист Інституту медіа права (ЦЕДЕМ)

Юрист Інституту медіа права (ЦЕДЕМ) Алі Сафаров у своєму виступі проаналізував процес реформування друкованих засобів масової інформації центральних органів державної влади (органів виконавчої влади, вищих судів, органів влади зі спеціальним статусом тощо).

Людмила Опришко, юристка, адвокатка громадської організації «Платформа прав людини»

А юристка, адвокатка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко представила присутнім перші підсумки та проблеми судового захисту права на реформування.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив на тому, що успіх реформи залежить великою мірою від спільних зусиль. «Окрім ухвалення ефективних законів треба ще й тиснути на тих, хто має їх виконувати. На сьогодні більшість редакторів місцевих газет хочуть реформуватися, водночас ми фіксуємо брак політичної волі у великої частини місцевих посадовців щодо реформування преси. Рівень їхньої політичної культури потребує дисциплінарного впливу з Києва. Вже є прецеденти успішного покарання саботажників і тих, хто не виконує закону», — сказав він, додавши, що існують також проблеми із приміщеннями та «Укрпоштою».

Сергій Томіленко, голова НСЖУ

Директор Української асоціації медіа-бізнесу Олексій Погорєлов наголосив на двох питаннях, які неможливо вирішити без парламенту. По-перше, саботаж реформи органами місцевого самоврядування, які не хочуть приймати рішення, а закон наразі не врегульовує це питання. По-друге, відсутність чіткого алгоритму дій реєстраторів у разі, якщо немає рішення органу влади про реформування. «Реєстратори в регіонах не знають, що їм робити, якщо немає рішення органу влади. Тому ми прописали зміни до закону, які покроково мають вирішувати ці проблеми. Зокрема, якщо орган самоврядування не проголосував до певної дати, то автоматично буде діяти рішення трудового колективу», — зауважив Олексій Погорєлов.

Олексій Погорєлов, директор Української асоціації медіа-бізнесу

Економічні аспекти

Частина піонерів реформи преси очікували на державну підтримку, але її в цьогорічному держбюджеті законотворці не запланували. «На жаль, у бюджеті на 2017 рік не передбачено одноразової допомоги для газет, які пішли на перший етап, бо ще не було реформованих газет. Ми знову звернулися до уряду з проханням передбачити ці кошти (50 тис. грн), бо вже є реформовані газети. Аналіз реформи вже розвіяв два міфи, що після реформування газети закриються або стануть антидержавними», — повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо

Член Комітету свободи слова народний депутат Григорій Шверк порадив головним редакторам видань, які реформуються, більше уваги звертати на економічні питання, бо доведеться конкурувати з приватними виданнями на дуже обмеженому рекламному ринку. «І коли до нас звертаються щодо підтримки, то ви маєте розуміти, що ця підтримка може бути одноразова або обмежена в часі. Вам треба знати, як виживати на ринку. Бо конкуренти — приватні видання — часом дуже успішні й мають значно більший досвід виживання. Треба об’єднувати зусилля, кожен окремо не зможе впоратися, наприклад, із “Укрпоштою”», — сказав народний депутат, порадивши тісніше співпрацювати з Українською асоціацією медіа-бізнесу, яка має великий досвід колективного відстоювання прав ЗМІ незалежно від того, чи вони приватні, чи комунальні.

Григорій Шверк, народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко підтримав пана Шверка в тому, що газетам, які реформуються, не варто дуже сподіватися на пільги. «Треба переходити вже на зовсім інше мислення, тому що ви перебуваєте на конкурентному ринку, головна ознака якого — це рівні умови для всіх учасників. Я вам бажаю кожному виданню знайти свою нішу й той контент, який буде цікавий споживачам. Це єдиний шлях», — наголосив пан Опанасенко.

Олександр Опанасенко, народний депутат, заступник голови Комітету  з питань свободи слова та інформаційної політики

Реформування на конкретних прикладах

Керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна розповіла про результати моніторингу реформи комунальної та державної преси, а також про проект ОБСЄ, який допомагає (експертно та консультаційно) п’яти редакціям комунальних газет успішно реформуватися: «Край Кам’янецький» із Хмельниччини, «Запорізька правда» із Запоріжжя, «Обрії Ізюмщини» з Харківщини, «Надросся» з Черкащини, «Край Городенка» з Івано-Франківщини. «Ми хочемо напрацювати алгоритми, які могли би використовувати всі газети, які прагнуть реформуватися, щоби стати успішними медіа. Окрім ефективної співпраці з Держкомтелерадіо в рамках проекту, нам вдалося побудувати ефективну коаліцію громадських організацій», — зазначила вона.

Джефрі Ерліх, старший менеджер Координатора проектів ОБСЄ в Україні, і Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні

Учасникам комітетських слухань цікаво було почути про досвід газет, які реформуються, безпосередньо від головних редакторів цих видань. Зокрема, Світлана Перець, головред газети «Надросся», зауважила, що успішно реалізований проект ще не означає, що все відбулося безперешкодно. «Ми також зазнали певних труднощів на початку реформування. Наша районна рада не приймала рішення про наше реформування. І для нас це означало, що ми не могли би реформуватися в той спосіб, який ми обрали. Закон віддає перевагу у виборі способу реформування саме трудовим колективам, але, на жаль, місцеві депутати мало знайомі з нормами закону. Ми зверталися повторно, і все ж рішення було ухвалено», — розповіла пані Перець.

Світлана Перець, головред газети «Надросся»

Натомість в. о. головного редактор газети «Запорізька правда» Наталія Зворигіна ознайомила з негативними аспектами, які стали на заваді реформування. «Так сталося, що єдина в Запорізькому регіоні україномовна обласна газета опинилася на межі знищення, навіть було рішення облради про ліквідацію цієї газети. Ми вважаємо надважливим зберегти цю газету, ми — це обласна спілка журналістів. Мене направили туди головним редактором, бо газета на той момент не мала головного редактора, у видання були борги до мільйона гривень, головний бухгалтер зник разом із усією документацією. Ми дуже вдячні Офісу ОБСЄ та експертам за допомогу, завдяки якій нам вдалося переконати депутатський корпус у тому, що не можна в регіоні, який наближений до зони АТО, залишати населення без україномовної преси. Думаю, що до кінця цього року буде прийнято рішення про наше реформування й ми станемо вільним виданням», — зазначила в. о. головного редактор газети «Запорізька правда».

Наталія Зворигіна, в.о. головного редактор газети «Запорізька правда»

Наталія Зворигіна наголосила, що в регіоні триває тотальне зросійщення. «Сьогодні в Запорізькій області із 220 зареєстрованих друкованих видань тільки наше виходить українською мовою. Тому закликаю вас зробити якісь преференції для україномовної преси, яка дуже патріотична. І ще один момент. У нас у Запоріжжі ліквідовано комунальне підприємство, яке займалося розповсюдженням паперових ЗМІ. У нас нині засилля видань Ріната Ахметова, які розповсюджуються безкоштовно. Тому з розповсюдженням теж проблеми», — додала вона.

Анатолій Горлов, головний редактор «Голосу України»

***

За результатами слухань Вікторія Сюмар запропонувала в понеділок, 29 травня, провести перше засідання робочої групи, на якому проговорити зміни, що ляжуть в основу законопроекту. Але швидкого ухвалення не пообіцяла. За її словами, якщо на цій сесії проект буде зареєстрований і проголосований у першому читанні, то максимум у вересні цього року його буде ухвалено.

Фото: Валентина Балабанова