9 лютого члени Нацради, обговорюючи зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, не підтримали пропозицію свого колеги Олега Черниша записати пункт про звернення до Держспецзв’язку щодо продовження використання технології аналогового ефірного мовлення до 30 червня 2018 року.

Члени Нацради вирішили, що План розвитку не має суперечити постанові Кабміну, а отже в ньому має бути вказано, що вимкнення аналогового телебачення має відбутися відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу – тобто 30 червня 2017 року.

Олег Черниш пропонував перенести вимкнення аналогового ТБ на один рік з таких причин:

• Недостатній рівень покриття мережею провайдера чотирьох загальнонаціональних мультиплексів «Зеонбуд». Із цього приводу Нацрада має понад 60 звернень від органів місцевої влади та державних органів.
• Недостатнє забезпечення незахищених верст населення сет-топ-боксами.
• У 2017 році не планується тендер операторів 4G на смугу частот з першого цифрового дивіденду, заради якого, на думку пана Черниша, й планувалося вимкнення аналогового ТБ у 2017 році.
• Близько 130 місцевих аналогових мовників не мають цифрових ліцензій.
• Проблема інформаційної безпеки в прикордонних з Росією регіонах. Росія планує вимкнення аж на 30 червня 2018 року, а отже після вимкнення аналога в Україні, мешканці прикордонних регіонів зможуть приймати аналоговий сигнал російських телеканалів.

На думку члена Нацради Валентина Коваля, Нацрада не може самотужки вирішити жодної з названих паном Чернишем проблем. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук наголосила, що нормативно-правові акти Нацради не можуть суперечити попередньо прийнятим актам – тобто регулятор не може вказувати інші строки вимкнення аналога, ніж передбачені постановою Кабміну. А член Нацради Сергій Костинський зауважив, що проблему інформаційної безпеки в прикордонних регіонах має вирішити закон щодо територій з особливим режимом мовлення (вже зареєстровано відповідний законопроект).

Член Нацради Олександр Ільяшенко зауважив, що в міркуваннях пана Черниша є раціональне зерно і дискусію варто перенести в Міжвідомчу робочу групу при Держспецзв’язку, яка опікується переходом України з аналогового на цифрове ТБ.

На наступному засіданні, 16 лютого, Нацрада вирішила залишити без розгляду заяву Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру (Одеський ОРТПЦ - підприємство у складі Концерну РРТ) про видачу ліцензії провайдера цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2.

Одеський ОРТПЦ уже не вперше подає заяву про видачу ліцензії, оскільки хоче побудувати регіональну цифрову мережу DVB-T2 в Одеській області. Раніше Нацрада вже залишала його заяви без розгляду.

Цього разу Нацрада мотивувала своє рішення залишити заяву підприємства без розгляду тим, що в неї відсутні висновки «Українського державного центру радіочастот» (УДЦР) щодо частотних присвоєнь для організації мовлення стандарту DVB-T2 в Одесі та Одеській області, а також тим, що вона не приймала рішення та не оголошувала прийому пропозицій (заяв) суб’єктів господарювання про розбудову такої мережі.

Директор Одеського ОРТПЦ Валерій Волков нагадав, що його підприємство звернулося з листами до всіх інстанцій про своє бажання розбудувати цифрову мережу в Одеській області, яка має невтішну ситуацію з цифровим покриттям і як прикордонна область зазнає інформаційного впливу сусідніх держав, які вже перейшли на цифру. Після цього, за його словами, віце-прем’єр-міністр дав доручення різним відомствам розглянути питання про розбудову цифрової мережі на Одещині. Саме тому Одеський ОРТПЦ знову подав до Нацради заяву про видачу ліцензії провайдера.

«Щодо висновків УДЦР – два роки тому, коли ми починали цей процес, була проведена робота з УДЦР, були визначені частоти, але у вас (у Нацради. – ДМ) не було грошей викупити ці висновки (оплатити роботу УДЦР. – ДМ)», - зазначив пан Волков.

Член Нацради Олександр Ільяшенко запропонував колегам ще раз звернутися до УДЦР і подивитися, чи дасть цього разу відомство якісь висновки. «Те, що було рік тому, - це одне. Наразі є великі сумніви, що УДЦР нам надасть висновки, навіть якщо в нас будуть гроші», - зазначив пан Ільяшенко. За його даними, серед частот, які розглядалися для побудови мультиплексу Одеського ОРТПЦ, є такі, які потрапляють у так званий «перший цифровий дивіденд» і мають бути вивільнені від технології телевізійного мовлення. Але пан Волков це заперечив: «Ні, немає там частот з першого дивіденду».

Валерій Волков звинуватив Нацраду в тому, що вона сама себе заганяє в глухий кут з вимкненням аналогового телебачення і вивільненням цифрового дивіденду. «Ви не можете вивільнити перший цифровий дивіденд, поки не переформатована мережа Зеонбуду і не вимкнений аналог. Але вимкнути аналог ви не можете, тому що немає достатнього покриття. А пере форматувати мережу Зеонбуду ви не можете, не вимкнувши аналог. Забезпечивши покриття в Одеській області з нашою допомогою, ви дасте змогу пере форматувати мережу Зеонбуду, далі вимкнути аналог в Одеській області і почати рухатися далі», - вважає пан Волков.

Голова Нацради Юрій Артеменко розповів, що мав розмову з приводу цифровізації Одеської області з головою Одеської ОДА Максимом Степановим. «Ми домовилися, що треба ще раз усе проаналізувати. Ситуація дійсно критична», - зауважив пан Артеменко. За його пропозицією, Нацрада проведе 23 лютого спільну нараду з представниками Одеської ОДА, ОРТПЦ та інших зацікавлених сторін.

Нагадаємо, Згідно з міжнародними зобов’язаннями за угодою «Женева-2006» Україна мала вимкнути аналоговий телевізійний сигнал і перейти на цифру ще влітку 2015 року. Але цього не сталося через низку об’єктивних і суб’єктивних причин, які досі не вирішені (недостатній рівень покриття цифровим ефірним ТБ, монополізація ринку одним провайдером, незабезпеченість усіх аналогових мовників цифровими ліцензіями тощо).

6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України визначив дату вимкнення аналогового мовлення – 30 червня 2017 року. Відповідні зміни було внесено до Плану використання радіочастотного ресурсу постановою № 269.

26 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив План заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення. Згідно з планом, протягом 2017 року Концерн РРТ має бути залучено до розбудови національної цифрової мережі з одночасною видачею державному оператору ліцензії провайдера (оператора) цифрової багатоканальної телемережі.

На початку 2017 року стало відомо, що медіагрупи «1+1 медіа» та «Інтер» попросили уряд відкласти вимкнення аналогового телебачення до 2019 року. 27 січня медіагрупа «1+1 медіа» поширила публічну заяву на цю тему та виступила проти повного переходу на цифрове ефірне телебачення з липня 2017 року і вимкнення аналогового сигналу.

14 лютого провайдер цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд» розповсюдив заяву про те, що в так званих «зонах розходження» (територіях, де у випадку вимкнення аналогового сигналу у глядачів можуть виникнути проблеми з прийомом цифрового телебачення) знаходяться лише 170 тис. домогосподарств, які приймають аналогове телебачення з ефіру.

У відповідь на заяву «Зеонбуду» група «1+1 медіа» заявила, що проблеми з прийомом сигналу Т2 є практично по всій території України, зокрема на заході країни доступ до нього мають лише 50-60% населення.