1. Нацрада все-таки втрутиться в суперечку між медіагрупами і провайдерами

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення передумала стояти осторонь конфлікту між провайдерами й медіагрупами, як два тижні тому декларував Валентин Коваль. Голова регулятора Юрій Артеменко заявив: якщо 1 січня з кабельних мереж зникнуть українські телеканали, то Нацрада буде реагувати, бо «це питання інформаційної безпеки». «Ми не будемо тільки кабельників карати. Ми будемо шукати винних і серед менеджерів телеканалів. Коли ми давали попередження за “Вінтаж” (телеканал, відключений за борги «Зеонбудом» - провайдером-оператором цифрового ефірного ТБ. – ДМ), то це були попередження обом сторонам. Бо через дурну позицію обох сторін постраждав український глядач. Далі йдемо в суд – хай суд розбирається».

Цікаво, за що саме Нацрада даватиме попередження після 1 січня? Традиційно в провайдерів бувають два грубі види порушень: ретрансляція УПП не в повному обсязі (тобто відсутність у мережі якихось каналів зі складу УПП) або ж ретрансляція телеканалів без угод з правовласниками (на всі канали, крім каналів УПП, у провайдера мають бути укладені угоди). З 1 січня за законом до УПП вже не входитимуть комерційні загальнонаціональні канали. Відповідно, щоб їх ретранслювати, провайдеру потрібна угода. Але поки що в ліцензіях провайдерів прописаний старий склад УПП з усіма тими «Інтером», «1+1», СТБ, «Україною», 5-м каналом і рештою. Масове переоформлення провайдерських ліцензій іще попереду.

Так Нацрада буде карати за вимкнення каналів і недотримання старого УПП? Чи навпаки – за ретрансляцію без угод? Чи, може, за те, що не переоформили вчасно ліцензію? Почути детальні пояснення пана Артеменка не вдалося, тому що він одразу після вступного слова залишив «круглий стіл». «Детектор медіа» буде стежити за процесом у самій Нацраді.

2. Більшість провайдерів усе-таки укладуть угоди з медіагрупами, тож абоненти кабельного не залишаться без українського ТБ

Такий оптимістичний прогноз дали всі учасники «круглого столу». Юрій Артеменко заявив, що за оцінками Нацради більше половини кабельних операторів уже уклали угоди з телевізійними каналами. «Є велика кількість провайдерів, які погодилися з нашими умовами», - оголосив Федір Гречанінов, директор з розвитку групи StarLightMedia. Але він не назвав ані імен компаній, які воліють поки що зберегти інкогніто (крім «Тріолану» й Megogo), ані їх кількість, бо щодня додаються «десятки нових домовленостей і десятки нових підписаних угод». «1 січня сигнал не зникне – більшість провайдерів якось домовляться, і сигнал у глядачів залишиться», - додав керівник напрямку телебачення компанії «Тріолан» Максим Кравчук.

Наразі відомо, що з першої п’ятірки найбільших кабельних операторів («Воля», «Тріолан», «Ланет», одеські «Сана-плюс» і «Чорне море») угоду підписав лише «Тріолан». Компанія погодилася на умови, виставлені медіагрупами, та навіть погодилася з їхньою оцінкою своєї абонентської бази (600 тис. абонентів), що принципово важливо в процесі ціноутворення – адже телеканали збирають роялті в розрахунку на одного абонента. У день круглого столу мав відбутися ще черговий раунд переговорів медіагруп з «Волею-кабель». Гадаємо, якщо вони завершаться успішно – ми про це дізнаємося найближчим часом. А якщо ні – про це дізнаються абоненти «Волі» в новорічну ніч.

Федір Гречанінов анонсував появу спеціального сайту, на якому з 1 січня буде публічною інформація про тих провайдерів, які уклали угоди з медіагрупами. А тим часом StarLightMedia продовжує активну інформаційну кампанію на своїх каналах із закликом до глядачів зателефонувати своєму провайдеру та дізнатися, чи уклав він угоду. А з 25 грудня цю інформаційну кампанію запустили ще й «Плюси», звернув увагу Олександр Федієнко з Інтернет-асоціації України.

3. В умовах медіагруп провайдерам винні самі провайдери, які не хотіли діалогу

За словами Федора Гречанінова, провайдери уникали перемовин з медіагрупами на етапі ухвалення закону в першому і другому читанні та підписання президентом. Діалог вівся з нечисленним колом провайдерів, і в результаті цього діалогу й були напрацьовані умови, запропоновані згодом усьому ринку. І в умовах, які не подобаються провайдерам, винні самі провайдери. Нагадаємо, ці умови крім ціни за пакет каналів у розрахунку на одного абонента містять такі вимоги: продаж телеканалів пакетами, зобов’язання включати їх у соціальні пакети, фіксація за каналами кнопок, завищені розміри мінімальних гарантій тощо.

«Чи є ці умови ідеальними, справедливими? Звісно, ні. Бо коли ми їх формували, ми спілкувалися з обмеженим колом провайдерів, яке нам сказало, що готове до таких умов, якщо вони будуть запропоновані всім на ринку. Саме тому в нас немає гнучкості в переговорах, ми не можемо йти на поступки в індивідуальних переговорах», - сказав пан Гречанінов.

У відповідь йому представники провайдерських асоціацій (Олександр Федієнко і Наталя Клітна) вкотре звинуватив самі медіагрупи у відсутності діалогу. Нагадаємо, що деякі провайдери (наприклад, «Ланет») називають умови медіагруп ультиматумом.

4. Медіагрупи не змінюватимуть своїх умов протягом 2017 року, але готові обговорити мінімальну гарантію

Зі слів Федора Гречанінова, медіагрупи пішли назустріч провайдерам, з якими вели діалог («Тріолану»), і погодилися не змінювати умови протягом 2017 року (у тому числі й ціни). Проте медіагрупи готові обговорити зі своїми партнерами можливий перегляд мінімальної гарантії (закріпленої угодою мінімальної плати, яка не залежить від фактичної кількості абонентів). «Ми готові обговорити зміну мінімальної гарантії. Щодо всіх інших умов – ми мало де можемо піти на компроміс. І якщо ми підемо на компроміс, нам потрібно його поширити на всіх – і на тих, з ким уже є угоди», - зауважив представник StarLightMedia.

5. Медіагрупи готові обговорити і переглянути умови на майбутнє

Федір Гречанінов зі сторони медіагруп закликав провайдерів до діалогу у 2017 році щодо принципових питань на майбутнє: мінімальної гарантії, обрахунку абонентської бази, категоризації населених пунктів, у яких працюють провайдери. «Також і складні речі: які регіони ми відносимо до депресивних і як ми їх враховуємо. У нас зараз є одна ціна, а єдиний виняток – для прифронтових міст у зоні АТО. Насправді винятків має бути більше, і система має бути не такою простою. Але якби ми виходили цієї осені зі складною системою, було би ще складніше вести переговори», - пояснив пан Гречанінов.

«Після 1 січня ми розробимо методологію, пов’яз ану з мінімальними гарантіями, з розміром населеного пункту, з регіоном», - пообіцяв партнерам Олександр Довгань, провідний менеджер з продажу телеканалів департаменту дистрибуції та розвитку мережі групи «1+1 медіа».

На думку медіагруп, до кінця 2017 року вся індустрія (телеканали і провайдери) має сформувати єдине бачення того, як далі має розвиватися ринок платного ТБ. У цих дискусіях також планують визначити доцільність, умови і строки кодування українських телеканалів на супутнику. А це одна з вимог частини провайдерів до медіагруп – позбавити глядачів можливості безкоштовної альтернативи кабельному ТБ на супутнику. І ця вимога поки що несе загрозу інформаційній безпеці України, з огляду на розширення пулу російських каналів у вільному доступі на кількох супутниках.

6. Кабельне телебачення подорожчає щонайменше на 10-15 гривень

Через зміну моделі співпраці з телеканалами кабельне телебачення та IPTV подорожчають. Відрахування роялті на користь чотирьох медіагруп і 5-го каналу мають становити 5 грн на місяць з одного абонента. Але роялті, за оцінкою Максима Кравчука з «Тріолану», має становити орієнтовно 50% абонплати, тому що до нього додається ще ПДВ (20%) і вартість обслуговування мережі. Відповідно, за його розрахунками, абонплата на кабельне телебачення та IPTV має зрости на 10-15 гривень на місяць (якщо не враховувати інших факторів зростання ціни). Відповідно, «Тріолан», який раніше надавав кабельне ТБ та IPTV безкоштовно, із січня 2017 року запроваджує абонплату в розмірі 15 грн на місяць (і в цю суму входять не лише українські телеканали, а й пакет родини каналів Viasat).

Щодо ОТТ, то для цієї технології закон нічого не змінює. ОТТ-сервіси, які поки що не ліцензуються як провайдери програмної послуги, як платили раніше телеканалам, так і платитимуть (і, до речі, більше, ніж кабельні та IPTV-провайдери). Відповідно, їхня абонплата для користувачів не зміниться, зауважив маркетинг-директор ОТТ-сервісу Megogo Іван Шестаков.

А я, тим часом, наведу приклад зі свого досвіду. У моєму новому будинку немало абонентів «Ланету» (зауважу, що це дуже лояльні абоненти, які спеціально добивалися проведення «Ланету» в наш будинок, відданий забудовником іншому провайдеру). Я в будинковій вайбер-групі закинула тему до обговорення: «Ланет» вимикає центральні українські канали – що будете робити? За моїми спостереженнями, сусіди обирають… DVB-T2. Уже й радять одне одному, яку кімнатну антену купити, щоб зловити сигнал «Зеонбуду». А з «Ланетом» вони теж залишаються. Для них він у першу чергу інтернет-провайдер, у якого ТБ було просто додатковим бонусом, від якого можна й відмовитися, якщо цей бонус є безкоштовно в ефірі. Ось і відповідь на питання, куди перетікатимуть абоненти. Чи не таку мету, в тому числі, переслідують медіагрупи?

Фото: стоп-кадр ефіру СТБ з Facebook-сторінки Олександра Глущенка