«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю.

Хто володіє «Чернівецьким променем»?

ТОВ «Чернівецький промінь», за даними YouControl, зареєстроване у червні 2011 року. А от хто керує медіа, невтаємниченому глядачеві дізнатися буде складно. За даними сайта телеканалу, станом на кінець 2019 року 100% статутного фонду належало Романові Скигару, який до травня 2019-го був іще й директором товариства. Його на посаді замінила Алла Спрінчінат. Крім того, із жовтня 2020-го по вересень 2022 року Скигар працював заступником голови Чернівецької ОВА.

Нині ж, за даними ресурсу YouControl, засновником юридичної особи є Сергій Аністратенко, а директором, підказує Опендатабот, працює Святослав Вишинський. Останній, крім усього іншого, ще незадовго до великого вторгнення активно коментував події в Україні для пропагандистського російського видання «Украина.ру». Пояснював це тим, що «моя функція як аналітика — це твереза оцінка ситуації і холоднокровна комунікація з усіма учасниками процесу. Як інтерв’юер я відкритий до аргументованої розмови з будь-ким. Сподіваюсь, мої оцінки допомогли російським читачам сформувати об’єктивнішу картину того, що відбувається в Україні, виходячи за ідеологічні рамки російської пропаганди».

Першу ліцензію на мовлення «Чернівецький промінь» отримав у серпні 2011-го. Далі телеканал потрапляв у поле зору Національної ради з питань ТБ та радіомовлення з менш приємних приводів. Візьмімо останні три роки: у жовтні 2020-го, в розпал кампанії місцевих виборів, товариство отримало позапланову перевірку Нацради, адже в етер вийшла програма без назви за участі кандидата в депутати Чернівецької міської ради від партії «Команда Михайлішина» Анатолія Чесанова. Програма містила приховану передвиборну агітацію й не містила інформації про назву та адресу виробника. У грудні того ж року наглядовий орган склав адмінпротокол про відповідне правопорушення.

У лютому 2021 року представники профільної Нацради ще раз перевірили мовника через те, що телеканал не усунув порушення, виявлені восени 2020-го. Влітку позаминулого року «Чернівецький промінь» отримав від регулятора попередження та штраф через російські репліки у фільмах, не субтитровані державною мовою.

Траплялися в матеріалах мовника й ознаки «чорного» піару. Через що в лютому 2022 року кандидат на посаду ректора Буковинського державного медуніверситету Віталій Максим’юк заявляв про намір подати на телеканал до суду. Адже вбачав у діях журналістів зазіхання на власну гідність та ділову репутацію.

Схожий інцидент стався й цього року: у січні фахівці «Детектора медіа» та Інституту масової інформації визначили, що «Чернівецький промінь» незбалансовано та упереджено написав про одного з депутатів міської ради, який начебто ухилявся від мобілізації. Повідомивши про це, журналісти не надали доказів.

Саме медіа про себе пише так: «"Чернівецький промінь" — перший цифровий телеканал на Буковині з найбільшою регіональною спільнотою в мережах "Facebook" та "YouTube". Наш інформаційний сайт www.promin.cv.ua розділяє першість у трійці найвідвідуваніших інтернет-ресурсів Буковини. "Чернівецький промінь" з 2011 року мовить у Чернівцях і Чернівецькій області в цифровій ефірній мережі T2 на 31 каналі, в кабельних мережах Чернівців на 18 і 29 каналах та в мережі інтернет».

Про це йдеться на сайті телеканалу. Ще є фейсбук-сторінка (164 тисячі читачів), телеграм-канал (майже 6 тисяч підписників), інстаграм (17,5 тисячі читачів) і навіть тікток-акаунт (понад 2,7 тисячі слідкувачів). Показники — доволі високі як для регіонального медіа.

Ютуб-канал мовника зареєстрований у липні 2013 року і нині має 32,5 тисячі підписників. Туди викладають окремо новинні сюжети або інформаційні повідомлення, а також супутні проєкти. Для огляду відібрані 47 інформаційних матеріалів, опублікованих у період із 19 по 28 червня, а також проєкти, розміщені в цей період та раніше. 

Як Клички Буковину підкорювали

На ютуб-сторінці «Чернівецького променя» можна знайти окремі сюжети з проєкту «Новини міста», які публікують по буднях. Кожен матеріал розміщено зі студійною дикторською підводкою. Про те, хто його знімав, можна дізнатися з титрів на початку, а також усного представлення знімальної групи наприкінці відео. 

Журналісти не забувають про повномасштабну війну: в етері регулярно з’являються повідомлення про прощання із загиблими місцевими воїнами. Чимало розповідають і про роботу волонтерів. Але тут, так би мовити, ідуть сюжети «із зірочкою».

Адже найбільше інформації медійники подають про допомогу від благодійного фонду «Українська команда», яким керує однопартієць столичного очільника Віталія Кличка по «УДАРу» Артур Палатний. На ютубі «Чернівецького променя» можна знайти чимало сюжетів, де йдеться про роботу фонду на Буковині. У моніторинговий період (із 19 по 28 червня) опубліковані два відео, які повторилися й у підсумковій програмі новин «Чернівці. Тиждень».

В одному з них (21 червня) йшлося про допомогу «Української команди» жителям Селятинської громади, в іншому (23 червня) — Сторожинецької. Зроблені матеріали у схожому стилі: спершу синхрон волонтерки фонду на фоні фірмового банера, далі — пряма мова когось із місцевих волонтерів або ж представників влади, котрі дякують за допомогу.

  Благодійників треба впізнавати за символікою

Регулярно з’являються в етері (як і у новинах на сайті медіа) брати Клички: Київський міський голова Віталій та громадський діяч Володимир. У звітний період було два таких сюжети. 20 червня опублікований матеріал про візит Володимира Кличка на виставку зброї в Німеччині (з прямою мовою гостя). 22 червня у відео фігурував уже Віталій Кличко, а сюжет присвятили «кампанії з його дискредитації». І якщо перший матеріал іще можна хоч якось, із великою натяжкою, віднести до новин, то навіщо жителям Буковини деталі політичних перипетій у столиці — незрозуміло.

 Віталій Кличко дивиться в завтрашній день… Чернівців

Піаритися в етері «Чернівецького променя» мають змогу й місцеві обранці. Приклад — сюжет від 19 червня про фестиваль сім’ї «Вільні», що відбувся в обласному центрі. Там посеред синхронів організаторів (представників місцевої церкви) та відвідувачів затесалися дві прямих мови депутата Чернівецької райради від «Батьківщини» Олександра Пуршаги, який виступав «за все хороше» і без слів якого можна було обійтися.

Продовжимо тему благодійних фондів. Афілійована з Кличками «Українська команда» — не єдина установа такого типу, про яку розповідали журналісти «Чернівецького променя». Згадували, зокрема, і про фонд «Вікторія», силами якого в місті влаштували свято для дітей. А в сюжеті про подію (27 червня) не лише розповіли про фонд, але і двічі надали слово його очільнику Руслану Раздорському. Здавалося б, мова про благодійну організацію, в яких нині багато роботи і які часто потрапляють в об’єктиви телекамер. Але варто врахувати, що Руслан Раздорський свого часу представляв інтереси депутата Чернівецької міськради 7-го скликання Василя Продана («Рідне місто»). Продана місцева медійна спільнота вважає людиною, що має вплив на телеканал «Чернівецький промінь».

І ще трохи про немаркований піар. На телеканалі виходить неновинний проєкт «Події», де у трохи скороченому вигляді презентують важливі для міста заходи. Наприклад, 13 червня у програмі була відеоверсія лекції івано-франківської письменниці Іванни Стеф’юк. А наступного дня було опубліковано пресконференцію директора місцевого ТОВ «Машзавод» Віктора Сідляра.

Торік у жовтні підприємство потрапило під санкції РНБО, адже мало контракти з компаніями з Білорусі та окупованого Придністров’я. У січні 2023-го Рада нацбезпеки та оборони обмеження зняла. Але для того, щоб завод міг працювати у звичному режимі, указ має підписати Володимир Зеленський. Чого, як стало зрозуміло з виступу директора товариства, досі не сталося.

Під час пресконференції Віктор Сідляр очікувано гнув свою лінію: цитував лист ексочільника СБУ Баканова до секретаря РНБО Данилова з проханням запровадити санкції проти низки українських підприємств, серед яких і «Машзавод»; запевняв, що з початком великого вторгнення із сумнівними контрагентами співпрацю припинили; критикував місцеву та центральну владу й навіть розповів, за кого голосував. Звісно ж, на зустрічі із журналістами нікого з представників опонентів не було.

Можливо, відеоверсія пресконференції Сідляра в телевізійному ефірі й мала відповідні рекламні позначки або ж вийшла в тематичному блоці. Але на ютуб-каналі медіа ані цей, ані решта матеріалів з ознаками комерційного чи політичного піару марковані не були.

Що ще привернуло увагу

Подекуди сюжетам чернівецького мовника бракувало повноти. Наприклад, у матеріалі від 21 червня про зростання тарифів на електроенергію було кілька синхронів директора «Чернівецької обласної енергопостачальної компанії» — і тільки його.

Схожим чином зроблено й сюжет від 22 червня про підсумки операції «Захід-2023», в межах якої прикордонники викривали ухилянтів, котрі намагалися залишити Україну, а також ловили контрабандистів. Єдиним спікером, який і давав тематичну пресконференцію, був перший заступник начальника Чернівецького прикордонного загону.

«Дежавю» — у відео від 27 червня про ремонт чернівецьких бомбосховищ: три синхрони в сюжеті належать директору департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради Ігорю Ніколенку, який розповідає про перебіг робіт. Більше промовців у сюжеті немає.

У відео від 26 червня про подачу містянам води за графіком через замуленість річки Прут було вже два промовці, серед яких — вищезгаданий очільник інфраструктурного департаменту Чернівецької міськради. У титрах його було підписано як «директора департаменту інфраструктури та благоустрою», але не вказано, міського чи обласного.

Так само, як і велика кількість колег із регіонів, журналісти «Чернівецького променя» несміливо вживають фемінітиви. Тож в одному сюжеті можуть зійтися дві жінки, одна з яких «психолог», а інша — «юристка».

Утім, цей самий сюжет від 23 червня відзначимо і з позитивного боку: журналісти детально (і не вперше за моніторинговий період) розповіли про роботу Центру допомоги врятованим, де надають психологічну та юридичну допомогу переселенцям чи постраждалим від домашнього насильства. Подібні установи працюють у різних обласних центрах України.

Не менш змістовним був іще один сюжет про роботу Центру (оприлюднений на ютубі 19 червня). Журналісти розповіли історію жінки, яка після зникнення брата на передовій почала допомагати іншим людям шукати зниклих родичів.

Відзначимо також, що автори сюжетів «Чернівецького променя» не лінуються вказувати джерело інформації. Тому на кадрах про правопорушення є титр «відео ГУНП», про пожежі — «відео УДСНС», а про прикордонні справи — «відео ДПСУ».

Діалоги про історію та сьогодення

Окрім щоденних новин, на ресурсі «Чернівецького променя» щотижня публікують, зокрема, згадуваний у цьому огляді підсумковий випуск новин «Чернівці. Тиждень», який триває близько пів години. У випуску від 24 червня було 12 сюжетів, раніше опублікованих окремо: житлово-комунальні, про Центр допомоги врятованим, пресконференцію представника прикордонного загону, тарифи на електрику тощо. Із них два про роботу афілійованої з Кличками «Української команди» та один сюжет про фестиваль «Вільні» — містили ознаки піару, але відповідних маркувань не мали.

Ще на ютуб-сторінці телеканалу періодично публікують випуски проєкту «Історичні діалоги», з назви яких уже зрозуміло, про що там ідеться. Веде програму науковець із Чернівецького національного університету.

У випуску від 19 червня гостем був колега ведучого — асистент кафедри історії України ЧНУ Олександр Филипчук. Говорили про середньовічну Русь. А у програмі, опублікованій 29 червня, йшлося про Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини. До студії завітав директор закладу Микола Кушнір. Кожна програма тривала близько години.

Ще один цікавий проєкт від «Чернівецького променя» — «Після новин». Ведучі запрошують до студії гостей, із якими говорять на актуальні теми. 22 червня датовано випуск програми за участю очільника благодійного фонду «Леруа Мерлен Солідарність» Матьйо Ардена. Француз розповідав, як виник фонд, як вони допомагають дітям, позбавленим батьківського піклування, скільки коштів витрачають на проєкти тощо.

Наступного дня на сторінці каналу з’явився випуск, гостем якого був голова ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв. Із ним ведуча обговорила здорожчання електрики, наслідки підриву дамби Каховської ГЕС, ризики від можливого теракту на ЗАЕС тощо. Кожен випуск триває близько 15 хвилин, тож розмова не втрачає динаміки.

Як і в низки інших регіональних мовників, у чернівецького є свій медичний проєкт. Називається просто — «Рецепти здоров’я» і публікується раз на кілька місяців. Формат — незмінний: ведуча та гість-медик. Зокрема, 8 червня гостем студії був пластичний хірург, представник Буковинського клінічного онкоцентру Дмитро Бухтєєв. Ішлося про пластичну хірургію, зокрема, в жінок, які долають наслідки раку молочної залози.

До того, у випуску від 2 лютого, до студії приходив колега Бухтєєва — очільник згаданого онкологічного центру Ігор Малишевський, із яким говорили про онкологічні захворювання. Ще раніше — 25 листопада 2022 року — у проєкт «Рецепти здоров’я» завітала акушерка-гінекологиня Ілона Даскалюк, із якою обговорювали лазерні методи в гінекології.

Наприкінці нашого огляду — традиційне зауваження: рекламні матеріали треба маркувати, а не видавати за щоденні новини. Адже довіра глядача — серйозна річ, яку легко втратити.