«Перший західний» (Львівська область) під час війни: собака у студії та нагорода від НСЖУ

«Перший західний» (Львівська область) під час війни: собака у студії та нагорода від НСЖУ

12 Липня 2023
2928

«Перший західний» (Львівська область) під час війни: собака у студії та нагорода від НСЖУ

2928
Телеканал, заснований Львівською облрадою, позиціюється не як регіональний, а як «інформаційно-розважальний телеканал України».
«Перший західний» (Львівська область) під час війни: собака у студії та нагорода від НСЖУ
«Перший західний» (Львівська область) під час війни: собака у студії та нагорода від НСЖУ

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і поліпшити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, що постраждали від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. 

За даними сайта YouControl, комунальне підприємство телерадіокомпанія «Перший західний» зареєстровано 2 серпня 2000 року. Керівницею ТРК «Перший західний» є Ольга Цап. Засновником юридичної особи — Львівська обласна рада.

«Створений Львівською обласною радою у 2000 році телеканал був відомий глядачам як комунальне підприємство ТК “Львів-ТБ”», — йдеться на сайті «Першого Західного». У серпні 2016 року телекомпанія «Львів-ТБ» зробила ребрендинг телеканалу, змінивши назву на «Перший західний». За даними на сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення, офіційно телерадіокомпанією «Перший західний» телеканал став у 2018 році.

На сайті телеканалу можна також знайти інформацію про його структуру власності, керівництво, команду, «основні журналістські стандарти новинної та аналітичної журналістики», «професійні принципи для роботи з інформацією» та «принципи, засновані на загальнолюдських пріоритетах, якими керується телерадіокомпанія при підготовці програм».  

«Перший західний» має фейсбук-сторінку (90 тисяч підписників), телеграм-канал (понад 400 підписників) і акаунт в інстаграмі (1839 підписників).

Ютуб-канал «Першого Західного» створено в серпні 2013 року, наразі він має 102 тисячі підписників. «"Перший західний" — телеканал позитивних змін! Супутниковий зв’язок дозволяє переглядати програми телекомпанії в будь-якій частині світу, а отже телеканал доступний усім глядачам! — читаємо в описі. — Інформаційно-розважальний телеканал України, який оперативно та неупереджено висвітлює події в Україні та за її межами, створює власні проекти різні за жанрами. "Змінюємося разом!" — це основне гасло стало ключовим для творців "Першого західного"».

Відео на ресурс завантажують у вигляді інформаційно-аналітичних випусків «Головне за день», випусків новин «Очі. Новини», окремих новинних сюжетів, а також телепрограм. У вихідні викладають трансляції богослужінь зі львівських храмів.

Судячи з телепрограми, крім контенту, який викладають у ютуб-каналі, на «Першому західному» показують телемарафон «Єдині новини», телесеріали, документальні стрічки тощо.

Для моніторингу переглянуто вісім випусків «Головне за день», вісім випусків «Очі. Новини», що вийшли в етер з 19 по 28 червня, а також одинадцять інших телепроєктів.

«Головне за день»: знайомі обличчя, ексклюзивна «міжнародка» та золотистий ретривер Джессі   

Щоденні інформаційно-аналітичні випуски тривають по півтори години, впродовж яких ведучі розповідають про ситуацію в Україні та світі, зачитують зведення Генштабу Збройних сил, роблять підводки до сюжетів і спілкуються з гостями — як у студії, так і за допомогою відеозв’язку.

Приміром, у випуску «Головне за день» 19 червня йшлося, зокрема, про просування Сил оборони на півдні, звільнення П’ятихаток, вибухи в тимчасово окупованому Криму. На звʼязок зі студією виходив колишній командир роти батальйону «Айдар» і воєнний коментатор Євген Дикий. А також директор Інституту світової політики Євген Магда, який підбивав підсумки візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Пекіна та вояжу африканських лідерів до Києва та Москви.

Про те, чи вдасться компенсувати втрати агропродукції Херсонщини, родючі землі якої наразі знищені війною й терактом на Каховській ГЕС, і про те, що вирощують і що планують сіяти наступного сезону на Львівщині, розповідав у студії депутат Львівської обласної ради Володимир Хархаліс. Відеозв’язком до розмови приєднався народний депутат України Дмитро Соломчук (фракція «Слуга народу»).

Після сюжету про перфоманс «Поруш тишу» у Львові до Міжнародного дня боротьби із сексуальним насильством в умовах війни (із синхронами організаторок, учасниць, поліціянтки й заступника начальника Львівської ОВА з гуманітарних питань Івана Собка) ведучі спілкувалися з керівницею програми UNFPA із протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству в Україні Альоною Зубченко.

Були також сюжети про передані британськими фермерами пікапи, які Львівщина відправляє на фронт (із синхроном начальника Львівської ОВА Максима Козицького), та про те, як фермерів Львівщини вітали з професійним святом (із синхроном зокрема заступника начальника Львівської ОВА Юрія Бучка). 

Кожен випуск «Головного за день» містить блок міжнародних новин із ведучим Даніелем Ткіє. Упродовж моніторингового періоду в етер вийшло також чотири ексклюзивних інтерв’ю, записаних міжнародним оглядачем «Першого західного» під час поїздки до Брюсселя — із заступником прем’єр-міністра й міністром оборони Люксембургу Франсуа Баушем, міністеркою оборони Північної Македонії Славянкою Петровською, міністром оборони Естонії Ханно Певкуром і майором Збройних сил США у відставці, дослідником війни Джоном Спенсером. А в одному з випусків Даніель Ткіє сам став гостем у студії, де розповів ведучим, як висвітлював зустріч у форматі «Рамштайн»: за його словами, для «Першого західного» зробили виняток, надавши акредитацію нарівні з кореспондентами центральних каналів.

За такою ж схемою були структуровані й наступні випуски «Головного за день». У них співрозмовниками ведучих були, зокрема, народні депутати Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція «Європейська солідарність») і Михайло Цимбалюк (фракція «Батьківщина»), народний депутат України І скликання, заступник голови Всеукраїнської культурологічної організації «Меморіал» імені Стуса Євген Гринів, колишній очільник МЗС Володимир Огризко, речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, воєнні коментатори Іван Ступак, Іван Варченко, Олексій Гетьман і Олег Жданов, релігієзнавець і (на той час) пресофіцер 112-ї окремої бригади ТрО ЗСУ Андрій Ковальов, керівниця Центру підтримки аеророзвідки і волонтерка Марія Берлінська, керівник ініціативи «Беларусь 2.0 Робім разам» Сергій Бульба (говорив білоруською мовою), член Центру Разумкова Андрій Магера, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Темою розмови із Сергієм Томіленком стала робота медійників під час війни. Голова НСЖУ, зокрема, зазначив, що телемарафону «Єдині новини» надається забагато державної підтримки, тоді як усім іншим медіа — замало. Він також розповів, що на звільнених від окупації територіях «за сприяння НСЖУ» вже відродили 26 місцевих газет. Під час розмови ведуча зауважила, що регіональним телеканалам важко конкурувати з центральними. Водночас саме це, на мій погляд як оглядачки, «Перший західний» і намагається робити. Зусилля каналу оцінила Національна спілка журналістів: наприкінці розмови Сергій Томіленко вручив ТРК почесну грамоту в рамці під склом.       

Цікавими видалися розповідь полтавця Назара Солопіхіна, переможця Всесвітньої олімпіади геніїв у США в категорії «Короткометражний фільм» із роботою про вирубування лісів у Карпатах, яку Назар зняв за допомогою деталей конструктора Lego, та учасницею традиційної львівської акції «Візьми собаку на роботу», журналісткою «Першого західного» Вітою Палайдою. Віта прийшла у студію разом зі своєю Джессі, золотистим ретривером.

А от розмова в студії із засновницею ініціативи «Спадщина.UA» Ганною Гаврилів дещо здивувала. За словами ведучих, гостя «реставрує історичні будинки та продає». Згодом ведучі змінили формулювання на «ви рятуєте пам’ятки і передаєте в добрі руки». То продає чи передає? У чиї руки? Словом, це було або поверхове розкриття теми, або дивна комерційна реклама.

В етері також кілька разів демонстрували підготовлений журналістами каналу ролик, що слід покласти до «тривожної валізки» та як поводитися, якщо на ЗАЕС трапиться аварія. 

«Очі. Новини»: війна, життя, культура, спорт

«Очі. Новини» — суто інформаційні випуски тривалістю близько п’ятнадцяти хвилин з оглядом новин України та світу й короткими сюжетами про події у Львові та області, включаючи культурні і спортивні.

Скажімо, у випуску 20 червня йшлося про нічну атаку «шахедів» на Львів, були сюжети про студентів журфаку Львівського національного університету, які привезли дітям-переселенцям у модульне містечко настільні ігри (в іншому випуску був сюжет про те, як студенти факультету журналістики захищали свої бакалаврські роботи у прямому етері), виставку творів із зібрання колекціонера Івана Гречка в Пороховій вежі, а також — новини спорту, зокрема про підготовку українських команд до чемпіонату Європи з черлідингу. У випуску 21 червня — про відкриття у львівській лікарні «Охматдит» клініки реабілітації, День музики у Львові, театральну прем’єру та львівських ватерполісток — чемпіонок України. У випуску 28 червня — про вручення родинам полеглих воїнів 24-ї ОМБр імені короля Данила орденів «Хрест Героя» в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, монтаж скульптури Емануеле Джіаннеллі «Містер Арбітріум в Україні», яка все літо «триматиме» Оперний театр, і національний рекорд із реверсивного бігу (спиною вперед) ультрамарафонця Володимира Ханаса.

Тож співвідношення місцевих новин до новин України і світу у випусках «Очі. Новини» на користь місцевих. У «Головному за день» — приблизно 50 на 50.

Сюжети як у «Головному за день», так і в «Очах. Новинах» здебільшого суто інформаційні, впродовж моніторингового періоду лише два сюжети торкалися конфліктних питань. У першому йшлося про «сексистський скандал» у Львівському національному медуніверситеті, ректор якого під час розподілу випускників на інтернатуру дозволив собі недоречні жарти й образи студенток. Автори включили до сюжету фрагмент відеозапису із засідання комісії й коментар консультантки з питань гендерної рівності. Спробували взяти коментар і в самого ректора, однак він від коментаря відмовився, назвавши журналістку при цьому «котиком». Містив сюжет також офіційну заяву керівництва вишу з вибаченнями, і реакцію МОЗу.   

У другому сюжеті розповідали про село Чижиків, громада якого проти знесення радянського пам’ятника. У сюжеті були представлені різні точки зору місцевих жителів, думки старости села, секретарки робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, а також історика Василя Кметя. У студії сюжет обговорювали з першим заступником начальника Львівської ОВА Андрієм Годиком.

Третім злободенним сюжетом, ба навіть журналістським розслідуванням могли би стати підсумки журналістського рейду по львівських укриттях: хтось із глядачів повідомив редакції про укриття, зачинене під час повітряної тривоги. Проте журналісти, виїхавши за адресою, обмежилися синхроном лише одного жителя: мовляв, усе нормально, під час тривоги все відчиняється. Така ж ситуація, як стверджували в сюжеті, і в інших місцях, тож причини для занепокоєння відсутні. Насправді ж у Львові в ніч на 6 липня, коли Росія завдала ракетного удару по місту, було зачинено щонайменше десять укриттів.

До слова, присутність на «Першому західному» місцевих можновладців (як у сюжетах, так і в студії), з огляду на великий обсяг контенту, є помірною. Сюжет безпосередньо про засідання президії Львівської облради впродовж моніторингового періоду вийшов лише один (утім, можливо, президія облради просто засідає не дуже часто). Загалом представників облради, яка є засновницею телеканалу, в етері менше, ніж посадовців Львівської обласної військової адміністрації. Міський голова Львова Андрій Садовий з’являвся в етері лише двічі.

Інше

Упродовж десяти днів на ютуб-каналі «Першого західного», окрім інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, було три випуски «Головного за день. Інтерв’ю». Тема першого з них — «Які ідеї України-держави Євгена Коновальця актуальні й нині»,  гостем був завідувач катедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини НУ «Львівська політехніка» Іван Хома. У другому співрозмовницею ведучого Романа Шостака стала керівниця Львівського обласного пластового центру, голова Львівської округи скаутської організації «Пласт» Ольга Приходько. А в третьому інтерв’ю над тим, чим Львів віддячив ЮНЕСКО за внесення центру міста у список світової культурної спадщини, міркували науковиця «Укрзахідпроєктреставрації» Оксана Бойко та голова «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» Андрій Салюк, за словами якого, найбільше досягнення містян — те, що вони досі в тому списку…

Формат інтерв’ю мала і програма «Інсайт», у якій ведучий, лідер спільноти «Благословення» УГКЦ Орест Григорчак говорив із гостем із Франції братом Франческо про те, чому Бог допускає страждання, і як дати собі з ними раду.  

У програмі «Правові консультації» з Ярославом Жукровським ішлося про права споживачів та цифрову безпеку в умовах воєнного стану.

Історико-культурна частина контенту була представлена проєктами «Львів минулий», «Вулицями Львова», у програмі «Відомі львів’яни» розповідали про священика концтабору Майданек Омеляна Ковча та наймолодшого з беатифікованих священномучеників Романа Лиска.

Головними дійовими особами проєкту «Втрачене», знятого за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу, були літні люди, які через війну втратили домівки і змушені жити в лікарнях, пансіонатах та інших соціальних помешканнях, однак не втрачають надії, що ці прихистки лише тимчасові.

Отже, контент «Першого західного» доволі різноманітний. І все ж, попри намагання медіа бути схожим на центральні інформаційні телеканали, найцікавішими особисто мені видалися сюжети та програми, присвячені в першу чергу Львову і львів’янам — як у минулому, так і в сьогоденні.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2928
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду