«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. У попередні місяці ми оглядали переважно канали східних і південних областей; зараз поглянемо й на інші регіони. Почнемо з ТОВ «Інформаційна агенція "Погляд"», що базується в Бучі під Києвом.

Окупанти проти медійників

За даними YouControl, медіа зареєстроване в серпні 2016 року, його власник — місцевий бізнесмен Олексій Зіневич, який 2020 року балотувався до Київської обласної та Ірпінської міської рад від партії «УДАР» (обидва рази — невдало). Зіневич не зловживає появами в етері власного медіа, хоча раніше час від часу фігурував у матеріалах «Погляду».

На сайті інформагенції йдеться, що вона — «найбільше медіа Київської області, яке з 2016 року розповідає локальні та всеукраїнські новини. Напад російської федерації на Україну безпосередньо вплинув на "Погляд". Наш офіс та інноваційна телестудія в Бучі була знищена та розграбована солдатами ворога під час окупації регіону. Втрачена вся техніка та весь архів матеріалів, що був створений за час нашої роботи. Але не втрачено найголовніше — люди. Ми продовжуємо працювати як віртуальна редакція на сайті, ютуб-каналі, фейсбук-сторінках та телеграм-каналі, відновлюємо щоденні зйомки про життя в Ірпені, Гостомелі, Бучі й Київському регіоні. Наша місія зараз — фіксувати, архівувати та висвітлювати численні злочини російських військ, руйнування та особисті історії жителів регіону, проактивні ініціативи та проєкти».

Ютуб-канал «Погляду» створений у червні 2017 року. Нині на нього підписані 186 тисяч користувачів (для регіонального каналу, ще й із маленького міста, це дуже багато). Щодня на каналі виходить один чи кілька здебільшого коротких інформаційних матеріалів. Ми переглянули 60 відео, що вийшли в період із 28 жовтня по 7 листопада.

Новини буремних часів

Інформаційні матеріали, що виходять на ютуб-каналі «Погляду», здебільшого короткі — тривають не більш ніж півтори хвилини. Автори медіа подають актуальні новини з життя Бучанського району, України та світу, посилаючись на джерела інформації. Хоча незалежно від того, чиї кадри використовують, титр у кутку повідомляє, що це — «відео з відкритих джерел». Без уточнення, де саме автори матеріалів запозичили відеоряд.

Окремо кидаються в око матеріали, присвячені подіям у Росії. Вони відзначені титром «на росії», куди дизайнери вставили показово маленьку літеру «р».

Новини телеканалу, розташованого в місті, що сильно постраждало від російської окупації в березні 2022 року, відповідають запитам сьогодення. Велика частка матеріалів присвячена навколовоєнним темам. Автори відео щодня повідомляють про ситуацію на фронті, публікують відеозведення Генштабу української армії, розповідають про військову допомогу Україні від західних партнерів. Є й повідомлення про погоду в Україні, ситуацію з вимкненням електроенергії, проєкт держбюджету-2023 тощо. У кінці кожного з коротких матеріалів незмінно з’являється плашка, де йдеться, що «компанія "Бест" — технічний спонсор телеканалу». Володіє цією фірмою власник медіа Олексій Зіневич.

Не цураються адміністратори ютуб-каналу «Погляд» і коротких відео в популярному нині форматі Youtube Shorts. В них теж торкаються теми суспільства, яке живе у стані війни: творчість воїнів на передовій, успішні дії нашої армії, патріотичне оформлення авто тощо.

А от про життя звільненого від окупації Бучанського району чи принаймні його адміністративного центру в новинах «Погляду» згадують доволі рідко. Зокрема, у 60 переглянутих відео про Бучу та навколишні населені пункти йшлося лише сім разів. 28 жовтня в етері повідомили, що звільнене місто отримало 10 автобусів від німецького міста-побратима Бергіш-Гладбах. Про це, за словами авторів відео, повідомив у соцмережах мер Бучі Анатолій Федорук. Хоча з такої нагоди логічно було б записати коментар мера чи ще когось із міськради, а не посилатись на соцмережі. Мешканцям міста, напевно, цікаво було б дізнатися більше про використання цих автобусів.

Ще двічі в новинах «Погляду» згадували форуми з диджиталізації послуг, що відбувалися в місті на Київщині. Це вже були не короткі інформаційні повідомлення, а повноцінні сюжети по 3-4 хвилини із синхронами спікерів на кшталт міністра цифрової трансформації Михайла Федорова чи розробників застосунку «Дія». Щоправда, один із матеріалів вийшов без титрів промовців. Інший подібний сюжет містив титри спікерів, проте на окремих синхронах учасників заходу було чути дефекти звуку. І все ж обидва матеріали були доволі інформативними.

Тричі в новинах «Погляду» згадали про представників місцевого благодійного фонду «Тут і зараз». Силами представників організації родина із села Качали, що неподалік Бородянки, отримала новий будинок із конструкцій, що швидко монтуються, взамін старого, зруйнованого російськими загарбниками.

Перший сюжет про допомогу постраждалим від окупації майже повністю складався з прямої мови голови фонду «Тут і зараз» Олександра Дуки, який розповідав про переваги швидко зведеного благодійниками житла. За кілька днів на ютуб-каналі «Погляду» вийшов ще один сюжет про допомогу благодійного фонду родині з Качалів. Тут частково повторювався відеоряд, проте додалося синхронів. Із журналістами поговорили не лише постраждала від обстрілу жінка, яка стала власницею нового житла, але й волонтери, які взяли участь у проєкті, та місцеві діти. Частина прямої мови знову припала на очільника фонду «Тут і зараз» Олександра Дуку. Загалом сюжет вийшов якісним, адже його авторка розповіла про вирішення проблеми через історію потерпілої від окупантів родини.

Здавалося б, тема висвітлена достатньо, проте трохи згодом в етер вийшов і третій сюжет, присвячений новосіллю в Качалах. У ньому були різні промовці, але незмінно фігурував засновник фонду «Тут і зараз» Олександр Дука, який іще детальніше розповів журналістці про переваги будівлі й ті зусилля, що їх доклали благодійники, аби постраждала родина справила новосілля. Така пильна увага до події, якій присвятили аж три однотипні сюжети, наштовхує на думку, що представники фонду «Тут і зараз» і телевізійники виготовили матеріали в рамках платної співпраці.

Є над чим працювати

Траплялися в етері й технічні помилки. Зокрема, в першому сюжеті про згаданий благодійний фонд «Тут і зараз» журналістка назвала місце події «Чабалами», а не «Качалами». Помиляються всі, але тут склалося враження, що назву села просто не вважали достатньо важливою, адже фокус сюжету був на благодійнику.

У короткому матеріалі, присвяченому позиції президента Зеленського щодо перемовин із Росією, синхрон глави держави вийшов без звуку, хоча супроводжувався субтитрами. А от відео з протестами мобілізованих росіян опубліковане «без купюр»: монтажери не заглушили нецензурщину, якою послуговувалися тамтешні новобранці. Правда життя — це важливо, але в принципі транслювати матюки в новинах — погана ідея.

Автори матеріалів, що виходять на ютуб-каналі «Погляду», тримають руку на пульсі життя держави. Тож регулярно видають в етер актуальні новини з фронту, відео про міжнародну допомогу, повідомлення про соціально-економічні події тощо. У новинах завжди посилаються на джерело інформації, не додумуючи нічого від себе, а на запозичених кадрах вказують глядачеві, що відео взяте «з відкритих джерел». Крім того, в новини «Погляду» без потреби не тягнуть місцевих посадовців або політиків центрального рівня. Та й відео з ознаками комерційного піару, як вказано вище, в моніторинговий період траплялися дуже рідко.

Проте, левова частка матеріалів ЗМІ присвячена подіям в Україні та світі. І цю ж інформацію глядачі можуть побачити, наприклад, у спільному телемарафоні або на інших каналах. Тоді як від регіонального медіа чекають новин про життя саме місцевих громад. Яких тут заледве кільканадцять відсотків від загального обсягу новин. У Бучанському районі (одному з найбільших у Київській області) та його адміністративному центрі, який досі оговтується від навали загарбників, напевно знайдеться чимало історій, вартих висвітлення в місцевих медіа.