Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Тематичні пріоритети для українських регіональних ЗМІ залишаються незмінними вже протягом тривалого часу. Сайти найбільше писали про велику війну та кримінал, газети вміщували різноманітну пресрелізово-розважальну суміш (категорія «інше») та публікації про життя місцевої громади. Щодо жанрів у газетах, то майже половину контенту складають інформаційні, на другому місці — реклама й оголошення, на третьому — розважальні матеріали та поради. За цими даними можна уявити зміст середньостатистичної регіональної газети: короткі повідомлення, як правило, на основі зведень місцевої влади, неналежно маркована реклама, кросворди, рецепти тощо.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 22–28 травня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження виконали у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Загалом оцінили 1187 матеріалів у друкованих ЗМІ, 3079 — в онлайнових. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядали два друкованих видання, а не чотири, як у решті регіонів.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче.

Газети

Теми

Категорія «інше» — більш ніж третина контенту, 36,2%. Найбільше традиційно в газетах Закарпаття (52%) та Сумщини (45%).

У першому регіоні найбільше подібних публікацій розміщувала газета «Панорама», у другому — «Перемога».

Життя місцевої громади — 15%

У висвітленні теми є позитивні випадки з регіонів. На Дніпропетровщині газета «Наше місто» привертала увагу читачів до мирних аспектів життя в місті, яке останнім часом потерпає від повітряних атак ворога. Матеріали «Мрія Валерії із Бахмута здійснилася у Дніпрі», «Приднепровск засияет огнями», «Теплосети готовят к зиме», на думку дніпровських експертів, є достатньо якісними та до того ж мають позитивну тональність, що дуже важливо для досягнення своєрідного терапевтичного ефекту.

На Полтавщині відзначили «Кременчуцьку газету», яка приділяла увагу й облаштуванню укриттів шкіл, і станові медичних закладів у місті, відпочинку школярів влітку тощо. Щоправда, в деяких публікаціях експерти фіксували порушення стандартів: в одному з матеріалів про укриття міського голову було названо «серійним брехуном». Також детально життя місцевої громади висвітлювала «Лубенщина», але в основному це не такі гострі питання, як у першому виданні, а культурні, мистецькі заходи.

Тема великої війни Росії проти України — 9,3%

Цього разу спостерігаємо залежність між кількістю уваги до теми від близькості регіонів до лінії фронту або ж до кордонів із країною-терористкою. Так, на Дніпропетровщині, Сумщині, Чернігівщині писали про це найбільше. До цих регіонів приєдналася ще й Хмельниччина, яка також пережила хвилю обстрілів «шахедами». Натомість Полтавщина, Закарпаття й Одещина присвятили темі 3–5% текстів.

На Хмельниччині висвітлювали втрати на війні, волонтерські ініціативи, пам’ятну дату війни — річницю виходу наших захисників з «Азовсталі». У газетах Одещини темі присвячені окремі публікації, найбільше — в «Чорноморських новинах». На Полтавщині також уваги небагато, але деякі публікації експерти відзначили як якісні та цікаві. У «Лубенщині» — нарис «Будні інженерно-саперної служби очима бойового медика», де взяли коментар у землячки, бойової медикині Тамари Качан. У «Кременчуцькій газеті» — корисна добірка про те, де в місті можна пройти військову підготовку.

На Закарпатті найбільше про велику війну писали «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо) та «Карпатський об’єктив» — статті на актуальні теми воєнного часу (масовані ракетні атаки, виділення зброї для України тощо), найменше — в газеті «РІО».

Теми, яким газети не приділяли уваги: релігія, місцеве самоврядування та реформи, зовнішня політика, політика та політичні партії.

Жанри

Інформаційні жанри переважали (43,1%). У газетах Чернігівщини таких текстів найбільше — 53%.

На другому місці оголошення та реклама — 15,4%. На Одещині кількість такого контенту склала 34%, в основному завдяки газеті «Курьер недели», яка вмістила його більше половини.

Розважального контенту та порад — по 7%. Як правило, поради стосувалися народної медицини, не містили посилань на достовірні джерела чи рекомендацій проконсультуватися з лікарем. І тому збільшували кількість неідентифікованого контенту у виданнях.

Аналітики та публіцистики — на рівні 5%. У деяких газетах це одиничні матеріали. Проте все ж є видання, які більше приділяли уваги аналітиці. На Одещині це «Чорноморські новини», де 10% подібного контенту.

Майже не траплялися журналістські розслідування, рецензії, листи читачів.

Походження

Власного контенту — 45,6%. Запозиченого — 30%, неідентифікованого — 24,4%.

Найбільше власних матеріалів — у виданнях Хмельниччини (65%), Одещини (53%) та Чернігівщини (52%). Неідентифікованого — на Закарпатті (45%).

Тональність

Переважала нейтральна тональність — 84,4%, позитивної — 10,1%, негативної — 5,5%.

Сайти

Теми

Провідні теми сайтів: війна (19,5%), кримінал (17,1%), життя місцевої громади (14,9%). Відсотки уваги до цих тем залишаються стабільними з початку року.

Найменше про війну писали сайти Дніпропетровщини та Закарпаття. Решта регіонів приділила темі більш ніж 20% текстів.

Кожна четверта публікація в онлайн-медіа Донеччини (24%) в травні стосувалася безпосередньо воєнних дій, фронту та конкретних військових — живих чи загиблих (сайт «Вільного радіо» щоранку розповідав про героїв у рубриці «Хвилина мовчання»). «Окрім зведень Генштабу та новин із передової медіа шукали та просили “небайдужих людей долучитися до збору коштів на автомобіль для розвідників”, інструктували родичів тих, хто в полоні, розповідали про роботу медиків-добровольців, а також про фейки, які російська пропаганда поширює, зокрема, про генерала Валерія Залужного. Найбільш неординарним підходом до теми війни цього разу експерти вважають статтю “Вільного радіо” “Життя після смерті: чому українські військові заморожують сперму і яйцеклітини та скільки це коштує”», — зазначають експерти.

На Хмельниччині сайти запровадили для висвітлення теми спеціальні рубрики: «Герої війни» на сайті «ВСІМ», «Гаряча тема: війна» на сайті «Є» та «Війна Росії з Україною» на сайті «ВК» — і публікували до 30 матеріалів щотижнево. Писали про втрати на фронті, активізацію російських обстрілів та роботу ППО, воєнні злочини російських окупантів, блекаут ЗАЕС через обстріли, події на передовій, підготовку українських пілотів, волонтерство, звільнення земляків-захисників із російського полону.

На Полтавщині про війну писали в основному на матеріалі зведень Генштабу, повідомляли про кількість убитих окупантів і знищеної техніки, знову ж таки, на основі офіційних джерел. Також писали про загиблих земляків, але зазвичай це були короткі витяги з офіційних повідомлень громад. Також згадували про допомогу фронту від волонтерів, але найчастіше — від політиків і чиновників. Так само на Сумщині повідомлення на цю тему містили винятково сухі статистичні дані, пресрелізові повідомлення.

Кримінал — 17,1%.

У деяких регіонах ця тема була популярнішою за велику війну: на Закарпатті й Одещині чверть контенту — «кримінальна».

У першому регіоні її подавали через пресрелізи та зведення поліції, ДСНС, судів тощо. Найбільше кримінальної тематики — 27% — було зафіксовано на сайті «Закарпаття онлайн», найменше — на сайті «Ужгород.нет», 19%.

На сайтах Хмельниччини показники наближалися до середніх (18%). «Те, як більшість сайтів висвітлюють тему, лише посилює воєнну тривожність і депресію. Вважаємо, кримінальну побутовщину варто обмежувати, бо рідко вона має суспільне значення», — зазначають експертки Любов Василик і Тетяна Смолдирєва, які вивчали ЗМІ регіону.

Натомість на Донеччині найменше згадували про кримінал — 8%. Багато повідомлень були про затримання колаборантів і винесені вироки.

Життя місцевої громади — 14,9%.

За детальне розкриття теми вже вкотре відзначили видання «Полтавщина». Сайт писав і про місцеву політику, й аналізував закупівлі. Одну з публікацій видання присвятило розповіді про фінансову піраміду, яку рекламували популярні місцеві блогери.

Проте решта видань регіону в основному послуговувалася різними передруками, розповідаючи про місцеве життя.

На Дніпропетровщині найбільше про тему писало видання «Павлоград.dp.ua». У цей час у місті відбулася сесія міської ради, журналісти сайта інформували аудиторію про те, які рішення ухвалили депутати, на що витрачатимуть кошти громади тощо.

Найменше сайти писали про історію та краєзнавство, політику та політичні партії, релігію, корупцію та зовнішню політику (1-2%).

Походження

На сайтах більше власних матеріалів — 53,9%. Менше запозичених — 33,8% та неідентифікованих — 10,3%.

На Закарпатті всього 2% власних публікацій — і це рекордно низький показник. У регіоні переважав запозичений контент: посилалися на пресслужби державних установ і відомств, а також інші медіа, переважно телебачення. Неідентифікованого контенту — 48%. Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 85 із 100 новин — неідентифіковані.

Тональність

На сайтах переважала нейтральна тональність — 85,3%. Негативної — 9,1%, позитивної — 5,6%.

Висновки

Аналіз тематичних пріоритетів видань вказує на традиційні проблеми української регіональної журналістики. Видання можуть і не залежати від влади, але все ж пишуть про місцеве життя, послуговуючись переважно пресрелізами, викладаючи інформацію в інформаційних жанрах. За таких умов місцеві чиновники, політики отримують позитивне висвітлення, а громади — неповну інформацію про те, що відбувається.

У деяких виданнях інформація про місцеве життя могла обмежуватися лише подіями культури та спорту. А от про політику, економіку регіону — анічичирк, ніби там все добре, немає жодних проблем.

Найслабше місце газет — це різноманітна суміш нежурналістських матеріалів, що переважає. Численні поради, оголошення, розважальний контент бралися здебільшого з неідентифікованих джерел і часом навіть могли нести загрозу читачу, якщо йшлося про так звану народну медицину.

У сайтів на зниження якості також впливають передруки: кримінальна хроніка, надзвичайні ситуації, пресрелізи різних установ і відомств (подекуди такі «новини» складали більшість контенту). При цьому власні тексти були одиничними.

Хоча у вибірці ІДПО є видання, що були відзначені за якісне та глибоке висвітлення місцевого життя, а також великої війни Росії проти України. А професійна робота журналістів, вміння знаходити та розкривати суспільно вагомі для регіону теми, звісно, є надзвичайно важливою як під час повномасштабного вторгнення, так і після української перемоги — для її відбудови та руху назустріч європейській інтеграції.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (нині «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога», краснопільська газета; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Odessa.online», «Украинская служба информации».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), «Gorod.dp.ua» (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), «Событие» (Кам’янське), «Кривбас.сіті» (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Фото: Getty Images