Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні медіа інформували читачів у січні

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні медіа інформували читачів у січні

14 Лютого 2024
4839

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні медіа інформували читачів у січні

Наталя Стеблина
аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
4839
Передруки, офіціоз, брак повноти й балансу думок. Як регіональні медіа працюють в умоваху браку грошей і людей.
Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні медіа інформували читачів у січні
Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні медіа інформували читачів у січні

Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні медіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів з ознаками замовності зменшилася порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама й офіціоз фігурують на сторінках газет і сайтів.

Для рекламування політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради зокрема за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів і чиновників, а також — розсекретити втрати ЗСУ. Траплялися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники.

Розміщення матеріалів з ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому — продовжують стежити за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.

22–28 січня 2024 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у п’яти регіонах України: Донецькій, Луганській, Закарпатській, Одеській, Чернігівській областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з п’яти регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Загалом оцінили 469 матеріалів у друкованих медіа, 2669 — в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується Донеччини та Луганщини, де експерти аналізували тільки електронні медіа.

Якість регіональних друкованих та онлайн-медіа в січні становила 9,5 із 12 можливих балів. Порівняно з попереднім періодом показник трохи покращився (і сайти, і газети мали 9,2 у січні).

Оцінки медіа знижувалися через подекуди недотримання балансу думок (0,7 та 0,8 газети й онлайн при максимумі 2) та повноти (1,4 — сайти, 1,5 — газети).

Найвищі оцінки за стандарти отримали видання Одещини: 10,2 — друковані, 10,3 — онлайн.

Професійні стандарти

Газети

На Закарпатті найнижчі оцінки мало видання «РІО» (8,56), найвищі — «Новини Закарпаття» (10).

Як приклад матеріалу з порушенням стандартів (без балансу думок, достовірності тощо) автори наводять публікацію у газеті «РІО» «Дволикий сусід», де йдеться про прем’єр-міністра Словаччини Фіцо. «Невідомий автор статті висловлює власну думку про події довкола візиту словацького прем’єра до Ужгорода. Жодних інших думок чи коментарів не представлено», — повідомляє координаторка експертної групи Ірина Бреза.

На Одещині в лідерах — видання «Вечірня Одеса» (10,63) та «Кур‘єр тижня» — 10,31 бала. Найнижчі бали — «Одеське життя» (9,69). Усі видання мали проблеми зі стандартом балансу думок — 0,92. Решта показників — на вищому рівні, окрім газети «Чорноморські новини», яка отримала 1,56 бала за достовірність і відокремлення фактів від думок через публіцистичний стиль викладу інформації та подання деяких фактів без посилання на джерела.

На Чернігівщині найвищий показник — у тижневика «7 днів», 9,63, найнижчий уже декілька моніторингів поспіль — у видання «Вісник Ч», 8,25. Так само видання не дотримувалися на високому рівні балансу думок, у регіоні середня оцінка за нього — 0,59. Причини порушення стандарту — інформаційне підігрування очільникам області та міста, неуважне ставлення до посилань на джерела. Так, газета «Вісник Ч» окрім фактів часто оперувала судженнями невизначених осіб: «кажуть», «у селі говорять». Один із прикладів — матеріал «Прилітав відпочивати на гвинтокрилі. Ходив по молоко до баби Люби. На Городнянщині згорів один із будинків бізнесмена Мазепи» (с.3, 25.01.2024)

Сайти

На Луганщині найвищий бал — 9,63 — у «Ірта-FAX», найнижчий — у «ТЕЛЕгазети» (7,75). Найгірша ситуація із балансом думок — 0,15; на деяких сайтах («0642», «Зміст тижня», «ТЕЛЕгазета») експерти не виявили жодної його присутності, оцінка — 0. Краще, але не ідеально дотримувалися інших стандартів. Експерти наголошують на необхідності чітко посилатися на джерела, не використовувати абстрактні посилання — на пресслужби, адміністрації, а вказувати конкретних осіб, які надали інформацію. Також зауважують і те, що частина матеріалів не є добре відредагованою, трапляються помилки в тексті, нерозшифровані абревіатури, у деяких випадках виклад інформації нечіткий, незрозумілий.

На Донеччині лідери незмінні: «Вільне радіо» (11 балів) та  ІА «Вчасно» (10,13). Найнижча оцінка — «Східний проєкт» (8 балів), але він покращив показник у порівнянні з вереснем минулого року (6,75). Проблематичними в регіоні також були баланс думок (сайт Донецька отримав 0 за показником). Відокремлення фактів від коментарів порушувалося сайтом «Східний проєкт», який передруковує оголошення, пости із соцмереж, дописи з сайтів різних установ, запозичуючи звідти оцінну лексику, а отже — порушуючи відокремлення фактів від коментарів.

На Чернігівщині майже всі сайти трималися на однаковому рівні. Експерти відзначили сайт Чернігова 0462 із 10,25 бала. Новини сайту мали гіперпосилання, бекграунди та відокремлення фактів від думок. З порушень стандартів: посилання на російські офіційні й опозиційні джерела без додавання офіційних українських коментарів («Час чернігівський»); відсутність бекграундів у деяких матеріалах («Город cn»). На сайті «Час чернігівський» було знайдено мову ворожнечі в одній із новин — «У Ріпках через ціни на воду — бабський бунт». У заголовку новини використане дискримінаційне висловлювання щодо статі, що є недопустимим у медіа.

На Одещині у лідерах — «УСІonline» (11,25). На останній позиції — «048» (9,81). На Закарпатті найкраще стандартів дотримувалося видання «Мукачево.нет» (9,75), найменший бал — у видання «Новини Закарпаття», 9,25.

Матеріали з ознаками замовності

Найбільше маніпулятивного контенту вмістили друковані видання Закарпаття та Чернігівщини (по 11%) та сайти Донеччини (12,3%). Залежно від регіону популярними були неналежно маркована реклама (друковані видання Чернігівщини), джинса (друковані видання Закарпаття) чи офіціоз (сайти Донеччини).

На Закарпатті найбільше джинси було у газеті «РІО» — 13,3%. «Так, у тексті “Закарпаття як потенційний логістичний хаб — впораємося?” наведена думка лише двох представників президентської партії стосовно візиту словацького прем’єр-міністра Фіцо. Позиції жодних інших сторін чи експертів не представлено», — повідомляє координаторка експертної групи Ірина Бреза.

Ще один матеріал видання — про держпрограму «Доступні ліки» та пресконференцію голови НСЗУ Гусак з відповідним заголовком «Закарпаття відвідала голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак». Але у тексті акцентовано тільки на коментарі першого заступника голови ОВА Білецького.

Експерти Донецької групи помітили, що у зв’язку з військовими діями у медіа — мінімум рекламного контенту, а отже й комерційної «джинси». Натомість основною проблемою був офіціоз. «Редакції намагаються використовувати офіційні джерела інформації — це було б цілком добре, якби канцелярські повідомлення оброблялися журналістами та “перекладалися” людською мовою, але здебільшого цього не відбувається. Окрім цього, редакції (особливо ті, що працюють віддалено з інших регіонів України) відчувають брак власних альтернативних джерел інформації, у зв’язку з чим вимушені наповнювати стрічки офіціозом», — повідомляє координаторка експертної групи Тетяна Строй. На сайті Донецька такого контенту найбільше — 42,4%. Загальна частка офіціозу на восьми досліджуваних сайтах — 16%.

У регіоні було знайдено два матеріали з ознаками комерційної замовності: просували ДТЕК та консалтингову групу.

Неналежно маркованих матеріалів найбільше на сайті «Східний проєкт». А от сайт Краматорська вперше за період дослідження почав маркувати рекламу правильно.

На Чернігівщині знайшли найбільшу кількість неналежно маркованої реклами (середній показник 6,8%). Найбільше у газеті «Гарт» — 10,3%. Експерти регіону повідомляють, що реклама маркувалася вибірково: на деяких шпальтах в колонтитулі вживалося слово «реклама», а деякі блоки були розташовані поряд із приватними оголошеннями та містили комерційні пропозиції: «У газеті “Гарт” розміщували такі повідомлення: “Допоможу людям” від ясновидиці, “Клініка доктора Сороки” — лікування алкогольної та тютюнової залежності та “Зимові шаради” від маркетингової компанії ТОВ “Абсолют шанс” із пропозицією виграшу за вгадане слово. Від інших матеріалів рекламний контент відмежований лише лінійкою, що не є належним маркуванням», — зауважила координаторка експертної групи Ірина Новожилова.

Натомість сайти регіону вмістили найбільше комерційної джинси — 6,7%. Найбільше (22%) у виданні Город cn.

Друковані медіа Одещини відзначилися офіціозом, у лідерах — «Вечірня Одеса» (12,2%). Замовні матеріали знайшли у виданнях «Вечірня Одеса», «Чорноморські новини», «Кур’єр тижня». Була присутня як комерційна, так і політична джинса. Просували будівельну компанію «Стікон», Юлію Тимошенко, яка коментувала законопроєкт про мобілізацію, міського голову Ізмаїла та колишнього очільника одеської ОДА Сергія Гриневецького.

На сайтах регіону замовні публікації знайдені в «048.ua», «Думская.net», «УСІonline». Вміщували вакансії, оголошення про оренду квартир, афіші комерційних мистецьких заходів, просували Олексія Гончаренка, Віталія Кличка тощо.

На сайтах Луганщини порушення критеріїв щодо замовних і офіційних публікацій незначні. На трьох сайтах — «0642», «Реальна газета» та «Трибун» — ознаки замовності не виявлені.

«Сайт “Зміст тижня” розмістив інтерв’ю з Романом Костенком — секретарем комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України XI скликання. Загалом за тиждень в основній стрічці повідомлень розміщено три його коментарі, що названі сайтом “інтерв’ю”. Одна з публікацій не віднесена до матеріалів з ознаками замовності, оскільки йдеться про речі, актуальні, обговорювані загалом, і коментар авторитетної особи тут можливий. Дві інші публікації не прив’язані до якогось інформаційного приводу, мають характер розмірковувань на певну тему», — розповіла координаторка експертної групи Алла Федорина.

На сайті «Сєвєродонецьк онлайн» просували партію «Слуга народу».

Матеріали з ознаками комерційної замовності виявлені в «Ірта-FAX», «Сєвєродонецьк онлайн», «Східний варіант», «ТЕЛЕгазета». Неналежно марковані матеріали присутні у «0642» та «Сєвєродонецьк онлайн» — по одній публікації. 

Показник офіціозу для регіону — 1,1%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких публікацій у регіональних медіа, що входять до вибірки ІДПО, не зафіксовано. Проте експерти вкотре звертають увагу на цитування російських офіційних джерел без додавання коментарів української сторони.

Також експерти, які моніторили медіа Луганщини, звернули увагу на те, як видання «Східний варіант» подавало інформацію про дії росіян на окупованих територіях. Так, писали про те, що російські загарбники нібито розбудовують захоплені українські міста, допомагають дітям тощо «Погодьтеся: окупанти, які проводять світло, будують спорткомплекси та понад 300 будинків і соціальних об’єктів, дбають про нові автобуси, вкладають мільйони в “медіацентр” для дітей і мільярди в нові території, сприяють “реабілітації” дітей в підмосковних пансіонатах, уже не сприймаються як поневолювачі й загарбники. У таких контекстах окупанти стають людяними і дбайливими господарями. І дарма, що автори таких новин дописують своє критичне судження про такі обіцянки, бо судження — це тільки суб’єктивна думка автора в кінці матеріалу, а факт обіцянки подано в назві, врізі та на початку основної частини»,— коментує сумська експертка Алла Ярова.

Теми, жанри, тональність і походження

Тематичні пріоритети залишаються незмінними як для друкованих, так і для регіональних медіа. Для газет на першому місці категорія «інше» (реклами, оголошень, розважального, привітального контенту — 31,6%), життя місцевої громади (14,8%) та велика війна (11,5%). Криміналу віддавали приблизно стільки ж уваги, що й війні (10,9%).

Щодо сайтів, то тут на першому місці війна — майже чверть контенту (24,4%), але завдяки виданням Донеччини та Луганщини, де воєнна тематика складає значну частку контенту. Натомість для сайтів Одещини та Закарпаття — цікавість на рівні 13%.

Кримінал на другому місці — 17,2%. Найбільше якраз на Одещині та Закарпатті. Там це тема №1.

Писали видання й про життя місцевої громади — 10%.

На Донеччині тему війни подавали в контексті життя в окупації (сайт Маріуполя), роботи волонтерів, які роздавали гуманітарну допомогу на лінії вогню, подавали історії загиблих на фронті (ІА «Вчасно), розмінування деокупованих територій («Вільне радіо»), писали про виплати переселенцям і відшкодувань, пов’язаних із військовими діями (Сайт Краматорська).

«Окрім суто війни та різних аспектів життя цивільного населення в умовах війни загалом на сайтах Донеччини суттєвою є частка новин про правопорушення (так званий кримінал) та діяльність місцевої влади. Провідні теми моніторингового тижня, яким приділили увагу більшість з досліджуваних сайтів, — це падіння військового літака поблизу російського Бєлгорода, введення посад “офіцерів безпеки” в прифронтових школах та День Соборності України», — інформує координаторка експертної групи Тетяна Строй.

На Луганщині тему війни подавали переважно через офіційні звернення та некрологи. Більш деталізовано висвітлювали теми вимушених переселенців і життя цивільних під час війни. Окрім війни висвітлювали міжнародні новини (5,2%), життя місцевих громад (2,9%), культуру (2,9%).

На Чернігівщині газети найбільше вміщували інформацію рекламного та розважального характеру (37%). Темі війни присвячено 17%, життю місцевої громади — 15%. Важливі проблеми, як корупція чи перебіг реформ на місцевому рівні, на сторінках газет взагалі не порушувалися. Сайти регіону писали про війну більше, але в основному це були короткі повідомлення. Однак експерти регіону відзначили цікаві лонгріди на воєнну тематику — «Не здаватися! Мати ціль і до неї йти!» – історії поранених українських воїнів з Одеси, Чернігова, Кременчука (сайт 0462), Рідні морпіхів із Корюківщини: «У полоні їх хочуть перетягнути на бік росіян — хлопці не піддаються» (Час чернігівський).

На Одещині на сайтах зафіксували збільшення уваги до кримінальної тематики та зниження — до теми воєнних дій. Щодо газет, то тут чверть контенту — це життя місцевої громади. Видання вміщували спогади про стару Одесу, зокрема публікації про працівників чорноморського пароплавства та про допомогу Україні та Одесі, яку надавали колишні одесити («Вечірня Одеса»). Газета «Чорноморські новини» дбала про підвищення рівня медіаграмотності читачів, опублікувавши матеріал «Фейк під носом».

Щодо жанрів у регіональних газетах ситуація також стабільна протягом тривалого часу: більше ніж половина контенту (52%) — інформаційні жанри. На другому місці — оголошення та реклама (11%). Аналітики — 9% (аналітична кореспонденція, стаття, огляд). На четвертій позиції розважальний контент — 7,5%. Щоправда, порівняно з попередніми періодами поменшало публіцистики (1,8%).

Походження публікацій — у газетах приблизно третина публікацій усіх типів: власних — 39%, запозичених — 32%, не ідентифікованих — 28%. На сайтах переважав запозичений контент — 51%. Власних — 39,2%, не ідентифікованих — 9,8%.

На Чернігівських сайтах найбільше запозичених матеріалів на сайті Город.cn — 79%. «В основному це матеріали, які виходили раніше в  місцевих обласних і районних газетах, а також новини місцевих телевізійних каналів із відповідними посиланнями. Деякі новини на сайтах, а таких 10%, неможливо ідентифікувати через відсутність посилань на автора чи на джерело інформації. Найбільше таких матеріалів на сайті “Час чернігівський», — інформує координаторка експертної групи Ірина Новожилова. Щодо газет регіону, то тут проблему складають не ідентифіковані тексти — їх 34%.

На Одещині підвищується відсоток передруків: «Це, напевно, можна пояснити кризою людських і фінансових ресурсів місцевих медіа, про що вони відкрито кажуть», — повідомляють експерти.

Тональність публікацій в основному нейтральна: 93% — газети, 85,7% — сайти.

На сайтах Донеччини знайдено всього три публікації, які були позначені як такі, що мають негативну тональність. У текстах йшлося про Авдіївку та окупований Маріуполь. 5% — позитивних текстів про спортивні перемоги, нагороди земляків. Натомість на сайтах Луганщини негативної тональності більше — 22,4% матеріалів.

На Чернігівщині негативну тональність мали публікації газет на кримінальну тематику: «Убив матір через "білку"?», «Зарізав односельця і вивіз санками труп», «Повісив собаку і кота» (ВісникЧ), «У одного — вибухівка у спальні, у другого — граната в кишені»(Гарт).

На Одещині газети подекуди вміщували публікації позитивного характеру: йшлося про віру в перемогу України у виданнях «Чорноморські новини», «Вечірня Одеса». 

Висновки

Якість регіональних газет і сайтів залишається на середньому рівні. В основному, через баланс думок і повноту. На жаль, регіональні видання не завжди стають форумом думок для громади, де можна було б усебічно обговорити місцеві проблеми, час від часу нехтують перевіркою інформації, поданням важливого контексту. Звісно, це можна пояснити й воєнним станом: деякі редакції у зв’язку з цим опинилися на межі виживання, не мають достатньо кадрів чи фінансової підтримки. Хоча саме під час війни дотримання професійних стандартів є надзвичайно важливим: щоб протистояти ворожій пропаганді, поширювати точну інформацію про події на фронті й у тилу.

Так само у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням фіксуємо деякий спад на регіональних рекламних ринках. Тож показники джинси та неналежно маркованої реклами незначні. У більшості випадків йдеться про одиничні публікації з ознаками політичної чи комерційної замовності. Проте все ж політичні діячі не полишають спроб залучити для просування регіональні медіа. Так, політичну джинсу щодо Юлії Тимошенко, партії «Слуга народу», окремих місцевих політиків і чиновників експерти ІДПО фіксують постійно, хоч і в невеликих кількостях. Для сайтів більш проблемною є комерційна замовність: просуваються різноманітні послуги, інтернет-магазини. На жаль, і тут редакційний та рекламний контент не відокремлювалися належним чином.

Щодо тематики, то в основному і друковані, й онлайн-видання слідують за течією і передруковують ті матеріали, які є найбільш доступними. Для газет це розважальний контент та оголошення. Для онлайн-ресурсів — або кримінальні зведення, якщо йдеться про «тилові» області, як-от Закарпаття та Одеса, або ж воєнну хроніку — для Донеччини та Луганщини.

Проте експерти відзначили й ті видання, які попри труднощі воєнного часу дотримувалися стандартів на високому рівні та не вміщували матеріалів з ознаками замовності:

«Вільне радіо» та ІА «Вчасно», Донеччина;

«Трибун», Луганщина;

«Odessa.online», Одещина.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога», краснопільська газета; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Odessa.online», «Украинская служба информации».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), «Gorod.dp.ua» (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), «Sobitie» (Кам’янське), «Кривбас.сіті» (Кривий Ріг).

Наталія Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4839
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду