Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше і друге півріччя 2025 року, перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року, друге і перше півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року. 

Держком є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів. Нагадаємо, до кінця 2025 року Комітет координувався Міністерством культури та стратегічних комунікацій.

На кінець першого півріччя 2026 року штатна кількість працівників Держкомтелерадіо складає 76 осіб, із них двоє державних службовців Богдан Колос та Олександр Прокопенко служать у ЗСУ. Попри збільшення повноважень і зміну структури відомства, його гранична кількість не зросла і станом на 30 червня 2026 року складає 83 працівники.

Держкомтелерадіо у першому півріччі 2026 року продовжував координувати та контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, визначених урядом завдань, і надавав інформацію Мінекономіки.

Також на запит Офісу Генерального прокурора (ОГП), надісланий у червні 2024 року, Держкомтелерадіо постійно збирає інформацію про пошкоджене, зруйноване та знищене майно Комітету та підприємств і установ, що належать до сфери його управління, і господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави у статутних капіталах яких здійснюються Держкомом. Зібрана інформація з зазначенням дати, адреси й облікованого розміру збитків щомісячно надсилається до ОГП.

Узагальнену інформацію Держкомтелерадіо було використано зокрема при підготовці виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо розслідування злочинів Росії проти журналістів і медіа, яке відбулося 1 травня 2026 року у Дніпрі.

«Якщо раніше ворог атакував об’єкти з позначкою “преса”, то сьогодні пріоритетними цілями стали редакції, технологічні бази, логістичні центри. Це вже не поодинокі випадки, а цілеспрямовані удари, часто з застосуванням значної кількості безпілотників. Про ситуацію, що склалася після російських обстрілів, я знаю не лише зі звітів, на багатьох постраждалих об’єктах побував особисто, щоб оперативно й об’єктивно оцінити ситуацію та визначити разом із колективами шляхи подолання наслідків ворожих атак. Зокрема, під час службового відрядження до Одеси я відвідав редакцію філії НСТУ “Суспільне Одеса”, будівлі якої постраждали від російської атаки 28 березня. У філії було знищено 140 вікон і всі вхідні групи до будівель, одна з будівель зруйнована повністю, пошкоджено ньюзрум. Спроби росіян зупинити голос правди є марними, тому що журналісти відчувають величезну підтримку українського суспільства та міжнародних партнерів, які надають фінансову та технічну допомогу українським медіа», — повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко «Детектору медіа».

25 травня від масованого російського обстрілу постраждала будівля в Києві, в якій розташовані Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» — найстаріше державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури в Україні. За понад 90 років своєї роботи «Веселка» випустила більш як 10 тисяч найменувань книг загальним накладом більш ніж 1,5 мільярда примірників. Понад 99% видань завжди виходили українською мовою.

«Ворог неодноразово завдавав ударів по підприємствах ДАК “Укрвидавполіграфія”. Російська армія продовжує воювати з українською книгою. Цілі війни не змінилися від початку вторгнення: знищення української ідентичності», — сказав Олег Наливайко.

Зазнали пошкоджень і приміщення Книжкової палати України. Парламентський комітет гуманітарної та інформаційної політики у середині липня планує провести там виїзне засідання. На початку березня наказом голови Держкому директором Книжкової палати призначено Ольгу Васьківську, яка виграла конкурс на цю посаду наприкінці 2025 року.

Зміни повноважень Держкому, бюджетні програми та Центр стратегічних комунікацій

Відповідно до постанови №1509, яку уряд ухвалив торік у листопаді, були внесені зміни до Положення про Держкомтелерадіо, а також до Порядку перетинання державного кордону. Зміни торкнулися правил виїзду за кордон чоловіків віком від 23 до 60 років, що здійснюють професійну діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері. З 1 січня 2026 року пропуск таких осіб через державний кордон здійснюється Державною прикордонною службою за наявності листа від Держкомтелерадіо.

З 1 січня 2026 року Держком також вносить до Державної міграційної служби подання щодо видачі посвідок на тимчасове проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа.

Як повідомили «Детектору медіа» в Держкомі, за перше півріччя 2026 року підготовлено та внесено 25 відповідних подань до ДМС України. Серед іноземних медіа з клопотанням про отримання подань для своїх працівників зверталися такі медіа, як ВВС, The New York Times, CNN, Financial Times, німецьке інформаційне агентство DPA («Дойче Прессе-Аґентур»), La Ragione (Італія), DW, Dietageszeitung (taz), китайська газета «Женьмінь Жибао» (People’s Daily), китайське державне інформаційне агентство «Сіньхуа» (Xinhua News Agency), онлайн-медіа Al Jazeera English, іспанське національне видання El Confidencial тощо.

Серед завдань, які додалися у зв’язку зі зміною повноважень Держкомтелерадіо, — державне регулювання у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, участь у формуванні та реалізації політики національної пам’яті.

У травні 2026 року відбулося повернення праху з Люксембургу в Україну борця за незалежність України ХХ століття, державного та військового діяча, полковника армії Української Народної Республіки, голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. У церемонії перепоховання праху на Національному військовому меморіальному кладовищі взяли участь Президент України Володимир Зеленський, голова парламенту Руслан Стефанчук, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак та інші. На думку керівництва Держкому, повернення в Україну праху Андрія Мельника — важлива історична подія та глибоко символічний акт, що фактично започаткував створення в Києві Українського національного пантеону.

Попри збільшення повноважень, Держкомтелерадіо у 2026 році не визначено головним розпорядником бюджетних коштів. У порівнянні з 2025 роком кількість бюджетних програм, відповідальним виконавцем яких є Держкомтелерадіо, збільшилася на одну (КПКВК 0418030).

Розпорядженням уряду від 19 січня 2026 р. № 45-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2026 рік» передані господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабміну для Держкому призначили такі бюджетні програми:

• 0418010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»;
• 0418020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері медіа, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності»;
• 0418030 «Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України»;
• 0418040 «Підвищення кваліфікації працівників суб’єктів у сфері медіа в Укртелерадіопресінституті»;
• 0418050 «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері медіа, окремих суб’єктів у сфері друкованих медіа»;
• 0418080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України»;
• 0418130 «Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, премії в інформаційній галузі та одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов'язків».

Як писав «Детектор медіа», постановою Кабінету Міністрів № 1509 «Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади» від Міністерства культури України до Держкомтелерадіо передано повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері стратегічних комунікацій. У сферу управління Держкомтелерадіо було передано й Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Однак під час формування проєкту Закону України про «Державний бюджет України на 2026 рік» Міністерством культури України не було внесено відповідні пропозиції щодо передачі бюджетної програми КПКВК 3801030 «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування» чи її частини/окремих напрямів до Держкомтелерадіо. Це призвело до того, що після передачі до сфери управління Держкому «ЦСКІБ», установа не може виконувати статутні завдання через відсутність бюджетної програми, з якої Центр має фінансуватися.

За інформацією Держкомтелерадіо, Комітет звертався до Кабінету Міністрів з проханням відкрити нову бюджетну програму для виконання завдань із формування та реалізації державної політики у сфері стратегічних комунікацій, сприяння розбудові в Україні системи державних стратегічних комунікацій, зокрема для функціонування Центру. Станом на початок липня 2026 року питання так і не розв’язане. Про ситуацію, яка склалася, Держкомтелерадіо інформував РНБО і Міністерство оборони.

Нагадаємо, що державна установа «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» створена у березні 2021 року при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій для протидії дезінформації, розбудови національної стійкості та інформаційної безпеки. Центр має діяти як неприбуткова установа і повинен фінансуватися з державного бюджету.

Після того, як уряд передав Держкомтелерадіо програму, з якої фінансуються іномовлення, «Укрінформ» і марафон «Єдині новини», не відбулося збільшення граничної кількості апарату Комітету пропорційно до нових повноважень.

У лютому 2026 року уряд ухвалив нове розпорядження № 169-р від 19.02.2026, згідно з яким функції з управління ДП «Мультимедійна платформа іномовлення» перейшли напряму до Кабінету Міністрів.

У квітні цього року «Детектор медіа» писав про колізію з заробітною платою керівника Держкомтелерадіо, який отримує в рази менше, ніж його підлеглі. У січні зарплата керівництва Держкомтелерадіо складала 59,5 тисячі гривень, при середній зарплаті усього комітету 50 тисяч. При цьому сам голова отримує 16,5 тисячі гривень. Тоді як керівники підрозділів у середньому мають 71 тисячу.

Недопущення на український ринок іноземної видавничої продукції антиукраїнського змісту

Держкомтелерадіо протягом кількох років проводить низку заходів, щоб не допустити обіг на території нашої держави друкованої продукції антиукраїнського змісту. Насамперед здійснює постійний моніторинг видавничої сфери держави-агресорки, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України.

За результатами такого моніторингу ведеться Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Нагадаємо, основне призначення цього Переліку — інформування суб’єктів книгорозповсюдження, правоохоронні органи, юридичних і фізичних осіб, що розповсюдження включених до нього видань може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України.

Також Держком здійснює моніторинг українського сегменту мережі інтернет щодо наявності в книготорговельній мережі видань, виготовлених та/або випущених у світ видавництвами Росії та Білорусі, розповсюдження яких відповідно до статті 28¹ Закону України «Про видавничу справу» в Україні заборонено.

Окрема увага під час моніторингу приділяється книжковим інтернет-магазинам, які порушують вимоги законодавства не лише у видавничій сфері, а й у сфері електронної комерції, зокрема приховують інформацію про правовий статус і місцезнаходження власника, вимога щодо оприлюднення якої передбачена статтею 7 Закону України «Про електронну комерцію». Доступ до «анонімних» ресурсів обмежується. Відповідні рішення ухвалюють за результатами спільної роботи Держкомтелерадіо та Служби безпеки України.

Так, у першому півріччі цього року заблоковано 19 книжкових онлайн-крамниць, що розповсюджували книги держави-агресорки. Водночас дві з них було заблоковано повторно через продовження ними незаконної діяльності вже на нових доменах. Відновлення роботи таких вебсайтів можливе лише після завершення воєнного стану — за умови легалізації власників і повного приведення їхньої діяльності у відповідність до українського законодавства, кажуть у Комітеті.

За результатами моніторингу українського сегмента мережі інтернет у першому півріччі 2026 року припинено розповсюдження українськими інтернет-магазинами понад 1200 найменувань видавничої продукції, забороненої до продажу в Україні. З них майже 800 найменувань було розміщено на українських маркетплейсах Prom.ua та Rozetka.ua.

Зокрема, припинено неправомірне розповсюдження 8 інтернет-магазинами на маркетплейсі Prom.ua та на створених на цій платформі вебсайтах комерційних пропозицій щодо продажу майже 350 найменувань видавничої продукції, пов’язаної з Росією та Білоруссю. Також видалено пропозиції щодо продажу 425 найменувань видавничої продукції походженням з цих держав, які незаконно розмістили п’ять інтернет-магазинів на Rozetka.ua.

Серед товарних пропозицій українських інтернет-магазинів часто виявляється книжкова продукція видавництв держави-агресорки «Эксмо», «АСТ» і «Манн, Иванов и Фербер», пов’язаних із громадянином Росії, який перебуває під санкціями РНБО, а також російських видавництв «Книжный мир», «Вече», «Центрполиграф», «Яуза» та «Питер», до яких рішенням РНБО, введеним у дію Указом Президента України від 09.11.2025 № 835/2025, застосовано санкції.

Також фіксуються видання, випущені у світ російськими видавництвами, ймовірно, після початку повномасштабного вторгнення, та у протиправний спосіб доставлені на територію України.

«Завдяки налагодженій співпраці з адміністраціями згаданих маркетплейсів виявлені товарні позиції оперативно видаляються, а суб’єктам електронної комерції, які незаконно розмістили російські книги на онлайн-платформах, надсилаються попередження щодо неприпустимості провадження діяльності у видавничій справі з порушенням вимог українського законодавства», — каже Олег Наливайко.

Упродовж першого півріччя 2026 року Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію Незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини збільшився на 59 нових назв видань. Ця робота здійснюється разом зі Службою безпеки України. Загалом станом на сьогодні у Переліку міститься інформація про 687 найменувань видань антиукраїнського змісту.

Серед авторів виявлених книг фігурують особи, що перебувають під міжнародними та українськими санкціями, зокрема, пропагандист Олександр Малькевич і колаборант Андрій Пінчук.

Держреєстр видавців і стипендії діячам інформаційної сфери

За перше півріччя 2026 року подано 280 заяв про внесення до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Внесено 138 суб’єктів видавничої справи, з них переоформлено 24 свідоцтва, припинено дію 46 свідоцтв.

Станом на 1 липня 2026 року у Держреєстрі — 8962 суб’єкти видавничої справи: 6518 юридичних осіб і 2444 фізичних осіб-підприємців.

Нагадаємо, що з 22 квітня 2025 року впроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції» з використанням програмного забезпечення. Крім цієї, Держком надає ще одну адміністративну послугу щодо видачі (відмови у видачі, припинення дії) розповсюджувачу книговидавничої продукції свідоцтва про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди винятково як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами.

Цю адміністративну послугу в 2023 році запроваджено відповідно до Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Свідоцтво про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди винятково як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами, надає підприємцям право отримати відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин). За перше півріччя 2026 року до Держкому надійшло 8 заяв на видачу таких свідоцтв, видано два.

«Станом на 1 липня до Держкомтелерадіо загалом надійшла 51 заява (36 — у 2023 році, 4 — у 2024, 3 — у 2025 та 8 — у 2026 році), всі вони були розглянуті. Причина  відмов переважно у тому, що більшість заявників подали документи не в повному обсязі або їхні документи не відповідали вимогам законодавства. Після усунення недоліків розповсюджувач книговидавничої продукції має право повторно звернутися до Комітету для отримання свідоцтва про відповідність», — зауважує пан Наливайко.

У червні цього року Президент України призначив 18 стипендій діячам інформаційної сфери, з яких п’ять — довічні, а тринадцять — строком на два роки. Список кандидатів на державну стипендію було сформовано конкурсною комісією, яка діє при Держкомтелерадіо.

За словами голови Держкомтелерадіо, призначення державних стипендій діячам інформаційної сфери є одним із механізмів державної підтримки та визнання професійних заслуг осіб, які своєю багаторічною професійною діяльністю зробили вагомий внесок у розвиток інформаційної сфери України.

Держком формує і забезпечує роботу комісії з конкурсного відбору відповідно до Порядку, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 24 лютого 2012 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16 березня 2012 року за № 412/20725.

Пропозиції щодо кандидатур на призначення державних стипендій можуть подавати центральні та місцеві органи виконавчої влади, президії Національної академії наук і галузевих академій наук, заклади й установи охорони здоров’я, освіти і культури, їхні вчені, педагогічні, художні й інші ради, творчі спілки, національні спортивні федерації, а також інші громадські організації. Підставою для висунення кандидатів є визначні професійні досягнення, багаторічна плідна діяльність, високий професійний авторитет і суспільне визнання.

Склад комісії з конкурсного відбору затверджується наказом Держкомтелерадіо. До нього входять представники Держкому, творчих спілок і журналістської спільноти. Зокрема, в нинішньому складі комісії: кінодокументаліст, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Леонід Мужук; письменниця і видавниця Алла Ковтун; голова НСЖУ Сергій Томіленко; заслужені журналісти України Михайло Сорока, Зоя Шарикова й інші.

За результатами розгляду поданих матеріалів комісія формує пропозиції щодо кандидатів, які Держкомтелерадіо подає на розгляд Кабінету Міністрів у формі проєкту Указу Президента України, а КМУ після погодження надає проєкт главі держави.

Розмір державної стипендії визначено Указом Президента України від 10 вересня 2011 року № 906/2011 і становить 1,5 прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році щомісячний розмір стипендії становить 3 892,50 грн.

Крім того, голова Держкомтелерадіо має повноваження підписувати накази щодо виплати одноразової допомоги журналістам, які отримали важкі поранення під час виконання професійних обов’язків під час війни. Рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги ухвалює міжвідомча комісія, створена при Держкомтелерадіо. До її складу входять представники Держкомтелерадіо, Міністерства культури, Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності, НСЖУ, «Національної Асамблеї людей з інвалідністю України», Професійної спілки працівників культури України, Незалежної медіапрофспілки.

У 2026 році було призначено та виплачено одну одноразову грошову допомогу кореспонденту ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» Олександру Количеву, який отримав важке поранення під час виконання професійних обов’язків.

Він єдиний із членів знімальної групи телеканалу «FreeДом», хто залишився живим після удару ворожого БпЛА «Ланцет», який стався 23 жовтня 2025 року по автозаправній станції міста Краматорськ. Унаслідок атаки загинули журналістка Олена Губанова й оператор Євген Кармазін. Спеціальний кореспондент Олександр Количев зазнав важких поранень, був доставлений у реанімацію та нині продовжує лікування й реабілітацію у Дніпрі. Прокуратура розслідує вбивство і поранення росіянами медійників телеканалу «FreeДом» як воєнний злочин.

Виплата Олександру Количеву відбулася з коштів, передбачених у 2026 році за бюджетною програмою за КПКВК 0418130 «Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, премії в інформаційні галузі та одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків». Розмір допомоги складає 50 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми.

Гендерний аудит відомства

У червні наказом Держкомтелерадіо затверджено проведення у відомстві гендерного аудиту. Його мета — оцінити стан забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у роботі відомства. Аудит проводиться спільно з ГО «Жінки в медіа» на виконання Операційного плану заходів з реалізації у 2025—2027 роках Державної стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 02.05.2025 року № 439.

Для проведення аудиту утворено робочу групу за участі представників і представниць Держкомтелерадіо та незалежних експерток. До її складу ввійшли, зокрема, аналітикиня Інформаційно-консультативного жіночого центру (ІКЖЦ) Олена Суслова та голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.

Аудит здійснюється з 8 червня по 31 липня 2026 року. У його межах серед працівників Держкомтелерадіо проведено анонімне онлайн-опитування, що дасть змогу визначити рівень задоволеності умовами праці й оцінити, наскільки в кадровій політиці відомства враховують принципи забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

За результатами проведеного аналізу буде підготовлено звіт і сформовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення політики гендерної рівності в Держкомтелерадіо. Подання відповідних матеріалів заплановано до 7 серпня 2026 року.

«Очікуємо, що проведення гендерного аудиту сприятиме створенню більш інклюзивного та справедливого робочого середовища», — каже Олег Наливайко.

Діяльність підприємств та установ зі сфери управління Держкомтелерадіо

Як повідомили «Детектору медіа» в Держкомі, всі підприємства, установи та організації, які перебувають у сфері управління Держкомтелерадіо, попри непрості умови воєнного часу, працювали у штатному режимі.

Укртелерадіопресінститут торік фактично опинився без фінансування. Штат було скорочено до мінімуму, установа намагалася отримати фінансування через Міністерство освіти та науки. Через брак бюджетних коштів з 1 січня 2026 року працівники інституту змушені були перебувати у відпустках без збереження заробітної плати. У червні інститут отримав велике державне замовлення на навчання медійників на 2026 рік. Закладу, виконувачем обов’язків директора якого став Сергій Тихонов, вдалося успішно пройти відбір і стати виконавцем державного замовлення для підвищення кваліфікації працівників медіасфери.

Новий курс «Штучний інтелект у роботі медіа» передбачає навчання та перепідготовку близько 500 фахівців галузі. Курс розроблений для системної інтеграції сучасних технологій у щоденну роботу редакцій. Головний акцент робиться на таких навичках: генерація та редагування матеріалів через сервіси генеративного ШІ; використання алгоритмів для швидкої перевірки інформації та боротьби з дезінформацією й діпфейками; створення медіапланів, презентацій, обробка зображень і монтаж відео за допомогою ШІ-інструментів.

«Отримання цього держзамовлення потенційно може дозволити залучити цільове фінансування, частково відновити роботу викладацького складу та забезпечити критично важливе для країни навчання медійників у період цифровізації», — сказав Олег Наливайко.

Як акціонер АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія», Держкомтелерадіо у першому півріччі 2026 року ухвалював управлінські рішення, зокрема щодо погодження передачі в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ «НСТУ», внесеного до статутного капіталу компанії, та про внесення відповідних змін до прийнятих наказів Держкомтелерадіо. Загалом за результатами роботи за цим напрямом у першому півріччі 2026 року Держком видав 17 наказів.

Водночас, на виконання постанови Кабінету Міністрів від 10.01.2025 № 12 «Деякі питання оцінювання діяльності наглядової ради та звітування про роботу наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більш як 50 відсотків акцій (часток) належать державі», проведено оцінювання діяльності наглядової ради Суспільного та видано відповідні накази: «Про проведення зовнішньої оцінки Наглядової ради АТ “НСТУ”» від 30.01.2026 № 8, а також «Про затвердження звітів Наглядової ради АТ “НСТУ”» від 30.03.2026 № 47, яким затверджено звіт про оцінку наглядової ради АТ «НСТУ» за 2025 рік та звіт про роботу наглядової ради АТ «НСТУ» за 2025 рік.

Також видано наказ Держкомтелерадіо «Про внесення змін у додаток до наказу Держкомтелерадіо від 20.01.2017 № 13» від 03.02.2026 № 11, яким пункт 1 додатку № 3 «Перелік (зведений), що не увійшли до статутного капіталу ПАТ “НСТУ” відповідно до чинного законодавства» до наказу Держкомтелерадіо від 20.01.2017 № 13 «Деякі питання управління майном публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (зі змінами) викладено в оновленій редакції.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів «Про визначення Державного комітету телебачення і радіомовлення уповноваженим органом управління державним майном» від 18.03.2026 № 282-р, Держкомом видано наказ «Про встановлення права узуфрукта державного майна» від 09.04.2026 № 52, яким встановлено за АТ «НСТУ» право узуфрукта державного майна відповідно до переліку (додаток до наказу) та визначено цільове призначення використання такого майна.

Крім того, у Комітеті підготовлено проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1039 і розпорядження Кабінету Міністрів від 16 січня 2017 р. № 18» щодо нової редакції статуту НСТУ. 1 липня 2026 року уряд схвалив постанову про зміни до статуту НСТУ.

На виїзному засіданні на НСТУ Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної й інформаційної  політики та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів, учинених збройними формуваннями Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа у лютому цього року Олег Наливайко сказав: «Ми віримо, що Суспільне залишатиметься інституцією довіри і опорою демократії в Україні».

АТ «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання» у першому півріччі 2026 року отримало доходи з надання наступних послуг:

• друкування поліграфічної продукції;
• ведення складського господарства;
• консультування підприємств із метою підвищення ефективності управління в системі видавничої підготовки, поліграфічного виконання і розповсюдження друкованої продукції;
• надання в оренду нерухомого майна.

АТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”» щороку бере участь у друкуванні підручників і посібників за державною програмою Міністерства освіти й науки задля забезпечення ними навчальних закладів України.

Щодо процесу перетворення «Укртелефільму» на публічне акціонерне товариство виникла необхідність привести постанову Кабінету Міністрів від 18 серпня 2017 р. № 614 «Питання перетворення державного підприємства “Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»” у публічне акціонерне товариство “Укртелефільм”» у відповідність до чинного законодавства України з урахуванням змін у частині правового регулювання питань перетворення державних підприємств.

Держкомтелерадіо підготував проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 614». Після пропозицій і зауважень, висловлених до проєкту Мінфіном, Мінекономіки та Мін’юстом, його буде доопрацьовано.

Водночас колектив «Укртелефільму» продовжує свою діяльність. 2026 року тут завершився знімальний процес трисерійної документальної драми «Іван Світличний і його Надія» з циклу «Шістдесятники».

«Укрінформ». Відповідно до постанови уряду № 1509 до сфери управління Держкомтелерадіо було передано цілісний майновий комплекс Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», що входить до системи державного іномовлення України.

Держкомтелерадіо було опрацьовано та наказом від 05.02.2026 № 16 затверджено нову редакцію статуту «Укрінформу», яким визначено, що метою його діяльності є формування й підтримання позитивного іміджу держави в Україні та світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування, випуск і поширення новин про суспільно значущі події в Україні та за кордоном у сфері політики, економіки та соціального життя, культури, науки, техніки й спорту тощо.

Держкомтелерадіо здійснює методологічне забезпечення та координацію роботи агентства, зокрема на регулярній основі доводить до агентства інформацію щодо питань державної політики з метою її поширення на платформах «Укрінформу».

«Щомісяця “Укрінформ” готує у середньому 10 фактчеків для інформування громадськості та суб’єктів у сфері медіа про російські фейки та кампанії з дезінформації. Як складова системи державного іномовлення України та у контексті посилення інформаційної присутності в міжнародному інформаційному просторі “Укрінформ” запустив арабомовну версію, що сприятиме донесенню об’єктивної інформації про Україну до арабської аудиторії та боротьбі з поширеними в арабських країнах ворожими наративами», — сказав голова Держкому.

ДНУ «Енциклопедичне видавництво». Термін підготовки та видання «Великої української енциклопедії» (ВУЕ) продовжено на десять років.

Нагадаємо, згідно з Указом Президента від 02.01.2013 № 1/2013 «Про Велику українську енциклопедію» передбачалося завершити роботу над паперовими томами ВУЕ до 2020 року. Проте у січні 2015 року дедлайн офіційно посунули до 2026 року з кількох причин: видавці вирішили паралельно розвивати повноцінну та динамічну онлайн-версію енциклопедії (е-ВУЕ), орієнтовна кількість запланованих паперових томів зросла до 30 книг.

2026 року завершувався визначений термін для підготовки та видання ВУЕ в електронному та паперовому вигляді. Держкомтелерадіо звернувся до Національної академії наук України з проханням розглянути питання щодо продовження термінів підготовки та видання ВУЕ. Члени президії НАН України 4 червня 2025 року на своєму засіданні констатували, що колектив ДНУ «Енциклопедичне видавництво» попри складні умови суспільно-політичних трансформацій і потрясінь, пов’язаних із пандемією ковіду та агресією Росії проти України, у співпраці з фахівцями НАН України виконав значний обсяг роботи. Водночас для завершення проєкту необхідно докласти ще чимало зусиль, тому було рекомендовано надати додатковий час для роботи над ВУЕ.

Пропозицію президії НАН України було підтримано. Указом Президента України № 332/2026 термін підготовки електронної і паперової версій ВУЕ продовжено ще на десять років.

«Станом на липень 2026 року зусилля науковців спрямовані на портал е-ВУЕ. Він постійно оновлюється та містить тисячі верифікованих мультимедійних статей від провідних українських науковців. Також готується 6-й том друкованої версії ВУЕ», — уточнює Олег Наливайко.

Благодійні акції з передачі українських книжок

Триває започаткована 15 березня 2022 року Держкомтелерадіо, Офісом Президента, Міністерством культури та стратегічних комунікацій благодійна акція «Українським дітям — українську книгу!», мета якої — безплатне забезпечення українськими підручниками та художньою літературою дітей, які через російську агресію змушені були переселитися у відносно безпечні регіони України або виїхати за кордон.

У межах благодійної акції з початку 2026 року передано близько 8 000 примірників українських книг і розмальовок. Партії книг отримали бібліотеки та навчальні заклади Запоріжжя, Кременчука, Миколаєва, Одещини, Переяслава, Рівненщини, Херсона. В межах ініціативи «Українській молоді — європейську книгу» бібліотеки університету Григорія Сковороди в Переяславі та Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова в Миколаєві отримали художні книги.

За сприяння БФ «Зростай у родині» було передано партію книг і розмальовок родинам, що опікуються дітьми-сиротами у 12 регіонах України.

Близько 4 500 примірників українських книг було відправлено в Австрію, Іспанію, Словенію, Словаччину й Угорщину.

Чергові «Українські книжкові полички» з українською літературою були відкриті в бібліотеках Угорщини — у містах Сьодлігет і Будапешт, також у Бразилії в Інституті освіти, розвитку та досліджень IDP — одному з найпрестижніших вищих навчальних закладів столиці.

Також передали українські книги до Медичного центру Люблянського університету, який є найбільшим лікарняним центром у Словенії. Там українську книжкову поличку розмістили у зоні очікування відділення невідкладної допомоги.

Крім того, українські книги поповнили книжкові полички головної бібліотеки Відня, бібліотеки та заклади освіти, де навчаються українські діти, у Барселоні. У Франції Академія Версаль отримала підручники з викладання української мови для навчання українських дітей у коледжах і ліцеях.

Фотоколаж «Детектор медіа», фото: сайт Держкомтелерадіо