Дискредитація міжнародної підтримки України, навіювання безнадійності українського спротиву, євроскептицизм, звинувачення в подвійних стандартах Заходу, зокрема через порівняння дій Росії в Україні та Ізраїлю в Газі були серед ключових тем, якими маніпулювала російська пропаганда у країнах — сусідках України протягом грудня.

Цей звіт є частиною спільного моніторингу «Детектора медіа» та LetsData в рамках проєкту EU Disinformation Situation Centre. Це аналіз пропагандистського інформаційного впливу Росії на Україну, а також на її сусідок — Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину. Це дослідження має на меті визначити поточні цілі Росії в кожній із країн шляхом вивчення тактик, тем і ключових повідомлень, що використовуються в інформаційних кампаніях. За допомогою порівняльного аналізу інформаційного поля в країнах, які потрапили до дослідження, аналітики «Детектора медіа» намагалися виявити закономірності в регіональній стратегії Росії та оцінити вплив пропаганди на Україну в умовах повномасштабного вторгнення. На основі таких досліджень із відстеження динаміки та декодування російської інформаційної стратегії надалі можна буде пропонувати нові заходи для протидії таким стратегіям і корегувати вже наявні.

У попередніх звітах в рамках проєкту вже були досліджені намагання Росії маніпулювати геополітичними темами в Східній Європі, ксенофобія та популізм проросійських користувачів на різних платформах і соцмережах. А також виявлені мережі скоординованого впливу та російських інформаційних операцій у країнах Центрально-Східної Європи. Подальші звіти будуть присвячені кільком вразливим для маніпуляцій російської пропаганди темам і наступним часовим проміжкам моніторингу інформаційного простору у досліджуваних країнах.

Методологія

Одна з методологічних цілей у рамках дослідження — розробка інструменту аналізу різних платформ у різних країнах у реальному часі. Для її досягнення було запроваджено автоматизацію збору даних через API різних платформ (інтерфейси прикладного програмування) та інструменти вебскрепінгу, пристосовані до специфіки Telegram, Twitter, Facebook і YouTube. Це дозволило отримувати дані про дописи, коментарі, поширення, вподобання, перегляди та пов’язані з цим метадані у режимі реального часу. У рамках дослідження ми називаємо інфопростір певної країни умовно «болгарським» чи «румунським», щоб у першу чергу позначити цільову аудиторію каналів та акаунтів у цих мережах, а не їхнє походження, чи відображення місця перебування тих, хто їх адмініструє. Питання походження або права власності на сторінку чи канал є предметом окремого дослідження. У рамках цього аналізу ми зосереджуємося насамперед на аналізі даних, наданих самими соціальними платформами.

Серйозним викликом була розробка геотегування та мовна обробка. Необхідно було обробляти дані на основі їхнього географічного походження, що дало б змогу швидко порівнювати дані між країнами. Для цього були застосовані інструменти обробки природної мови (Natural language processing (NLP) для розуміння контенту місцевими мовами країн.

За допомогою автоматизованих алгоритмів був виділений розповсюджений «зловмисними» акторами масив даних за грудень 2023 року. У цьому дослідженні «зловмисними» акторами називаються суб’єкти-елементи мереж, які беруть участь у діяльності, спрямованій на зміну інформаційного середовища в оманливий спосіб, потенційно підриваючи основні цінності, встановлені демократичні процедури та втручаючись у політичні процеси. До зловмисних акторів ми віднесли канали Telegram і YouTube, акаунти X (Twitter) і Facebook, а також групи Facebook, понад 60% контенту яких містить дезінформаційні повідомлення та які є або можуть бути частиною цілеспрямованих проросійських інформаційних кампаній. Хоча більшість репостів, ретвітів або цитованого контенту виділеного масиву походить із таких акаунтів, не всі канали в мережі підпадають під ці критерії. Акаунти можуть критикувати контент, який вони репостять, утримуючись від його поширення винятково з метою розповсюдження, особливо на платформі X (Twitter).

На яких темах зосереджувалися дезінформаційні повідомлення на кожній платформі у країнах моніторингу протягом грудня 2023 року

Для цього звіту було проаналізовано майже 260 тис. публікацій і відео протягом грудня 2023 року. Ми зосередилися на всьому загальнодоступному контенті, що стосується суспільно-політичних тем. Контент про стиль життя, мистецтво та спорт не був предметом дослідження. Ми збирали дані з відкритих / публічних сторінок, груп і каналів у соціальних мережах Telegram, YouTube, Twitter і Facebook. Цільові країни: Угорщина, Україна, Словаччина, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія та Молдова, які користуються чотирма платформами соціальних мереж. З інфографіки можна побачити, що основною мережею, яка наповнювала масив із даними потенційно дезінформаційних повідомлень, у шести з восьми країн моніторингу був Telegram (Польща, Словаччина, Чехія, Молдова, Болгарія, Україна). Винятком стали Румунія та Угорщина, де Telegram є менш популярним, і дезінформація тут зосереджувалася передусім у Twitter і Facebook відповідно.

У грудні відбулися чотири помітні сплески у кількості дезінформаційних повідомлень, які потрапили у зафіксовану вибірку LetsData, у чотирьох мережах восьми різних країн Центрально-Східної Європи. Це добре помітно на потоковому графіку вище.

Перший сплеск 6 грудня можна пояснити одразу кількома інфоприводами. Того дня пролунала заява міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, яку перекрутили й розповсюджували проросійські актори. На запитання журналістки ZDF, чому постачання Заходом і зокрема Німеччиною озброєння Україні не досягає мети припинення російської агресії, Пісторіус відповів: «По-перше, ми не є союзником України в одному альянсі — іншими словами, ми поза альянсом. А по-друге, ми говоримо про Росію, яка, попри санкції, продовжує виробляти [військову техніку], нехай навіть це не надсучасний матеріал. Але ситуація не така, що тільки ми надаємо озброєння, а з Росії не надходить нічого нового для російських військ. Таким є перебіг війни і його важко передбачити» (на відео з 1:12-1:33). Утім, цю відповідь з допомогою скорочень і неточних перекладів проросійські актори трансформували у два широко тиражовані твердження, які можна узагальнити наступним чином: «Пісторіус заявив, що Берлін не є союзником Києва» і «Пісторіус визнав, що західна зброя безпорадна у війні з Росією».

Також 6 грудня Володимир Путін здійснив рідкісний для нього за останні роки міжнародний візит на Близький Схід; скориставшись цим, «зловмисні» актори поширювали тези про відсутність міжнародної ізоляції Росії та її значущу роль у світових справах. Крім того, того ж дня керівник Венесуели Ніколас Мадуро сказав, що західна частина сусідньої країни Гаяни — регіон Есекібо, буде новим 24-м штатом його країни, фактично анонсувавши плани анексії частини іншої держави. Ці заяви також стали приводами для спекуляцій у мережі щодо можливого розгортання нової війни.

Також піковими для поширення дезінформації були дні з 11 по 15 грудня. 11 грудня відбувся візит Володимира Зеленського до США, який проросійська пропаганда намагалася дискредитувати та висміяти. 14 грудня Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ України та Молдови до ЄС, що стало дипломатичною перемогою для обох країн і поразкою для Кремля та його прихильників в Європі. Крім того, на тому саміті ЄС було частково погоджено, але через позицію Угорщини відкладено рішення щодо чотирирічного пакета допомоги Україні Ukraine Facility у розмірі 50 мільярдів євро.

Ще один сплеск помітний 19–21 грудня. 19 грудня відбулася підсумкова пресконференція Володимира Зеленського в Києві, яку коментували та перекручували проросійські актори. 20 грудня в Словаччині відбулися масові антиурядові протести проти Роберто Фіцо, якому притаманна більш м’яка, порівняно з іншими лідерами західних країн, риторика щодо Росії. Крім того, пік повідомлень 21 грудня частково пов’язаний зі стріляниною на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Зловмисні актори у країнах моніторингу розповсюджували та коментували цю новину без чіткої єдиної інтерпретації.

Сплеск 29–30 грудня  пов’язаний передусім з активізацією ракетних обстрілів з боку Росії та бойових дій у прикордонні Харківської та Бєлгородської областей. 29 грудня було завдано одного з найпотужніших обстрілів ракетами та дронами по території України за час війни, зокрема з використанням Росією гіперзвукових ракет «Кинджал», і вперше було зафіксовано використання балістичної ракети північнокорейського походження. За даними ООН, унаслідок тієї атаки загинуло 58 мирних жителів України. 30 грудня внаслідок обстрілу в російському місті Бєлгород, за даними губернатора Бєлгородської області, загинуло 25 мирних жителів. Ці обстріли спричинили спекуляції щодо цілей, ефективності й етичності таких заходів. Крім того, передноворічний сплеск пов’язаний із дописами, присвяченими підсумкам старого року та прогнозам щодо соціально-політичних подій у новому році. Такий жанр теж насичувався пропагандистськими спекуляціями.

Поширення тверджень «зловмисних» акторів у окремих країнах

Польща

Найбільш поширеними словами на платформах «зловмисних» акторів Польщі в грудні очікувано стали «Україна» і «Росія», за ними слідує «США». В грудні «зловмисні» актори Польщі значну увагу приділяли блокуванню в Конгресі США військово-фінансової допомоги Україні частиною Республіканської партії, а також загалом американській політиці. Відповідно широкого розповсюдження на платформах «зловмисних» акторів набули прізвища ключових політиків США — Трампа і Байдена.

Активно висвітлювалась і військова операція Ізраїлю в Газі. Це відображено у поширенні таких слів, як «Ізраїль», «Газа», «ХАМАС», «єврейський». Наприклад, дії Ізраїлю порівнювали з діями нацистів у акаунті в мережі X (Twitter) польського праворадикального проросійського політика Януша Ришарда Корвін-Мікке з аудиторією 322 тисячі підписників. Такі звинувачення у бік Ізраїлю часто поєднані з проросійською риторикою і спрямовані на «відбілювання» російських воєнних злочинів в Україні через апеляцію до нібито значно жорстокіших військових дій армії однієї з західних демократій.

У грудні були атаки по прикордонних з Україною територіях Росії (Курська, Бєлгородська, Брянська області, Краснодарський край). Польські пропагандистські «пабліки» писали, що буцімто «британські та американські консультанти були причетні до нападу на Бєлгород і регулярно підбурюють українську владу до злочинів», як ішлося в телеграм-каналі NewsFactoryPL на 8,8 тис. підписників. «Напади ЗСУ на мирних жителів Бєлгорода свідчать про дегуманізацію українського народу», «українці сп’яніли від нацистських ідей, спрямованих проти російського народу», — запевняли автори каналу Оlej w Głowie (8 тис. підписників).

Словаччина

Аналіз інформаційного поля Словаччини у грудні 2023 року показав, що, на відміну від країн-сусідок, де серед найбільш згадуваних тем лідирували Україна та Росія, тут на першій позиції опинилися згадки США. Також у 50 найчастіше зафіксованих у вибірці даних понять потрапили не просто згадки певних подій, явищ чи політиків, але й кілька назв конкретних телеграм-каналів. На 13-му місці опинився один так званий Blog investigatívnej žurnalistiky («Блог журналістики розслідувань», понад 14 тис. підписників), що вже фігурував у звіті про мережі скоординованого інформаційного впливу як один із «вузлів» мережі «зловмисних» акторів.

У телеграм-каналі «Блог журналістики розслідувань» у грудні щодня публікувалися десятки записів, багато з яких переказували події та надавали коментарі до американського порядку денного з «протрампівських» позицій. Щокілька дописів можна зустріти нарізки відео телеканалів Newsmax, FoxNews, які традиційно відносять до пулу «республіканських» каналів. Можливо, саме цим пояснюється присутність у словацькому інфопросторі таких слів чи словосполучень як «республіканці», «Білий Дім», «Конгрес» і згадки американського журналіста Такера Карлсона. Водночас публікувалися дописи та меми щодо урядів країн-сусідок, зокрема Чехії. Також у грудні 2023-го у цьому «Блозі» вісім разів розміщували відео з виступами російського пропагандиста Юрія Подоляки на Першому каналі російського телебачення, які підписувалися як «погляд із другого боку» на війну Росії з Україною; також у таких дописах були прямі посилання на його телеграм-канал.

Серед схожих каналів можна виокремити блог, який ведеться під іменем Miroslav Kamensky (23 місце у грудневому топі, понад 18 тис. підписників). Він регулярно поширює теорії змови, «інформацію про небезпеку вакцинації, яку від нас приховували», або відео про «красу російської природи». Цей блог регулярно критикує українську владу та персонально президента Володимира Зеленського, який нібито узурпував владу та відмовляється проводити вибори.

Також в аналізованому масиві даних зустрічалися кілька тем, які говорять про інтервенції проросійського порядку денного в інформаційне поле Словаччини. Наприклад, до 50 найбільш згадуваних слів і словосполучень потрапили: російська інформагенція ТАСС, «Кремль» чи «Міністерство оборони Росії», окремо кілька десятків чи сотень разів повідомлення містили назви міст Бєлгород, Донецьк, Одеса тощо.

У грудні також за кількістю згадок посередині переліку 50 провідних аналізованих тем опинився прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він заявляв, що «Україна не готова до навіть до початку перемовин про вступ до ЄС», і що Словаччина не буде блокувати таке рішення, але воно є «політичним рішенням, яке не має нічого спільного з реальністю». Водночас у самій Словаччині в середині грудня пройшли масові протести проти змін до кримінального кодексу, які збирається запровадити уряд Фіцо. Згідно з дослідженням, проведеним Інститутом вивчення журналістики Reuters, рівень довіри словаків до медіа у 2023 році склав лише 27% і був одним із найнижчих у Європі.

Чехія

Чеська Республіка є однією з ключових європейських країн у коаліції військо-політичної підтримки України. Тож у Чехії у грудні 2023 року поширення зловмисними акторами набула тема дискредитації міжнародної підтримки України, особливо під час обговорювання пакета допомоги Україні з боку Євросоюзу. Акаунт у мережі X (Twitter) SORRY JAKO, з понад 9 тисяч підписників, натякав на розкрадання «трильйонів крон» в Україні. Цей же акаунт вітав Угорщину з тим, що вона заблокувала українські вантажівки на своєму кордоні, вслід за Польщею та Словаччиною.

Інший акаунт у мережі X (Twitter) Walter Kraft із близько 7 тисяч підписників перепостив повідомлення американського блогера про те, що Росія «вже виграла війну в Україні», подібно тому, як нацистів уже було переможено в 1944-му, але війна ще тривала деякий час. Власне слова «Росія» і «Україна» стали найбільш поширеними на платформах «зловмисних» акторів Чехії. Слова проти підтримки України новообраного прем’єр-міністра сусідньої Словаччини Роберта Фіцо сприяють посиленню антиукраїнських наративів у медіапросторі країни.

Румунія

Проросійські наративи Румунії в грудні стосувалися геополітичної напруженості та страху бути втягнутим у масштабніший конфлікт. Виставляючи підтримку України Румунією та її участь у роботі НАТО як потенційну ескалацію регіональної напруженості, зловмисні актори намагаються плекати антивоєнні й ізоляціоністські настрої серед румунської громадськості. Ця стратегія має на меті утримати Румунію від активної участі в колективних оборонних зусиллях і послабити східноєвропейський опір російському впливу. Прикладом подібного контенту є відео блогера Noaptea Minții з 9 тисячами підписників в YouTube, де він стверджує, що Путін через західну допомогу Україні буде «змушений напасти на Сполучені Штати й країни НАТО».

Діють в Румунії й спеціалізовані антиукраїнські канали, наприклад RusiavsNatoSUA з близько двома тисячами підписників, який цитує російських чиновників і пропагандистів. У вибірку потрапило спеціалізоване медіа румунської православної церкви — Basilica News Agency — враховуючи структуру даних, це може свідчити, що зловмисні платформи репостили й поширювали новини на релігійну тематику. Росія використовує православ’я як м’яку силу, щоб у тих країнах, де панівною вірою є ортодоксальне християнство, викликати позитивний сентимент до «єдиновірної Москви».

Молдова

У Молдові російські дезінформаційні кампанії експлуатують внутрішні політичні розбіжності в країні та її складні відносини як із ЄС, так і з Росією. Наголошуючи на проблемах інтеграції до ЄС і зображуючи Молдову як країну, що розривається між власними ідеалістичними прозахідними прагненнями та прагматизмом співпраці з Росією, кампанії намагаються вплинути на молдовську громадську думку, схиливши її на бік Кремля. Кінцева мета — утримати Молдову у сфері впливу Росії та запобігти її подальшій інтеграції в західні структури.

У Молдові війна проти України не висвітлюється так інтенсивно, як у сусідніх країнах. Однак «зловмисні» актори в Молдові компенсують це тим, що дедалі більше уваги приділяють дискредитації та знеціненню європейських прагнень Молдови в контексті січневого початку перемовин про вступ країни до ЄС. Другою за поширеністю в масиві даних виявилася згадка місцевого філіалу проросійської державної пропагандистської медіамережі Sputnik, який попри блокування сайтів у Молдові, продовжує свою роботу в Telegram. Це свідчить про те, що на нього активно посилається мережа телеграм-каналів як на першоджерело та репостить контент цього каналу. Один із каналів мережі в Молдові переконував, що Угорщина точно голосуватиме проти рішення щодо початку переговорів із ЄС про вступ. У телеграм-каналі молдовської лівої партії Renaştere був репост повідомлення, де заявлялося, що задля виконання умов ЄС уряд Санду «закрив незалежні медіа, підвищив зарплати чиновникам, знищив економіку і довів інфляцію до найвищого рівня в Європі, завів десятки політичних кримінальних справ на лідерів опозиції, звів пам’ятники фашистам…». Телеграм-канал «Молдавский движ» з 3 тисячами підписників стверджував, що українська та молдовська економіки перебувають у настільки поганому стані, що вступ цих країн у ЄС «стане фатальним» для самого ЄС.

Іншою темою стала проблема ескалації в молдовському регіоні Придністров’я. Наприклад, проросійський блогер Богдан Цирдя, з 13 тисячами підписників в YouTube, поширював новини з цитатами міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який звинувачує Захід у потенційній ескалації конфлікту в Придністров’ї.

Після місцевих виборів у листопаді 2023 року апеляційний суд у Кишиневі, столиці Молдови, 12 грудня скасував рішення, яке заборонило за незаконне фінансування кандидатам від проросійської партії «Шанс» брати участь у виборчих перегонах всього за кілька днів до національних виборів. Ця новина також отримала широке розповсюдження з боку «зловмисних» акторів.

Болгарія

Операції «зловмисного» впливу в Болгарії зосереджені на посиленні проросійських поглядів і ставлять під сумнів зобов’язання країни перед НАТО і ЄС, зокрема, військову підтримку України та санкційну політику щодо Росії. Як і в інших країнах моніторингу, у грудні 2023 року увага проросійських акторів була прикута в Болгарії до затримки надання військово-фінансової допомоги Україні з боку США і ЄС. Аналогічно з іншими країнами проросійська пропаганда в Болгарії використовувала війну між Ізраїлем і ХАМАС задля легітимації воєнних злочинів Росії в Україні. Наприклад, пост у Twitter проросійського блогера Ivan Dimitrov із пропозицією або накласти санкції на Ізраїль або зняти їх з Росії, набрав майже 1300 переглядів. Той самий блогер у своєму іншому пості зловтішається через заблокований в Конгресі США пакет допомоги та називає Україну «країною Бандери».

В медіапросторі Болгарії є й свої специфічні особливості. Наприклад, в топі згадок опинився телеграм-канал «Гласът на Истината» (The Voice of Truth — див. інфографіку вище) на понад 3 тисячі підписників, який розповсюджує конспірологічні теорії. Ще один телеграм-канал із вибірки InfoDefenseBULGARIA з 5,5 тисячі підписників концентрується на висвітленні російсько-української війни з проросійських позицій, цитує російських чиновників. Прикметним є присутність у вибірці 50 згадок зловмисними акторами болгарського олігарха та медіамагната Делана Пеєвського, який перебуває під санкціями США і Великої Британії за корупційну діяльність і порушення прав людини. Водночас для Паєвського характерна проукраїнська риторика, зокрема лобіювання постачань зброї до України.

Угорщина

В Угорщині інформаційні кампанії використовують і без того суперечливі відносини уряду з ЄС і НАТО. Підтримуючи твердження, які критикують західні санкції проти Росії, та ставлячи під сумнів ефективність і етичність допомоги Україні, «зловмисні» актори прагнуть посилити націоналістичні тенденції та претензії на «особливий курс» Угорщини. Ці наративи покликані виправдати скептичне ставлення Угорщини до політики ЄС і опір повному дотриманню стратегій НАТО, тим самим сприяючи розколу європейської єдності.

Проросійські актори в Угорщині передусім концентрувалися на політиці прем’єр-міністра Віктора Орбана напередодні та під час саміту ЄС у грудні 2023 року. Орбан спочатку анонсував блокування пакета допомоги Україні та початку процедури перемовин про вступ України та Молдови в ЄС. На саміті Орбан зумів відкласти розгляд першого питання й утримався від блокування другого. Відповідні антиукраїнські заяви Орбана напередодні саміту тиражували місцеві консервативні видання й телеграм-канали, наприклад акаунт у мережі X (Twitter) Magyar Nemzet із близько 22 тисячами підписників. Крім того, 9 грудня Трамп назвав Орбана «фантастичним лідером», що також викликало резонанс в угорських соціальних мережах. Внутрішньоамериканська політика присутня в медіапросторі Угорщини через апелювання владної партії «Фідес» до протрампівського крила республіканців як своїх потенційних союзників у протистоянні офіційному Вашингтону і Брюсселю.

На візуалізації вище, яка відображає добірку топових «інформаційних тегів», які використовуються в дезінформаційних повідомленнях, тема війни Ізраїлю і ХАМАС присутня в Угорщині навіть більше, аніж у країн-сусідів. Високе місце за кількістю згадок зайняла й абревіатура LGBT, чого не спостерігалося в інших країнах моніторингу. Відомо, що Віктор Орбан і його оточення просувають дискримінаційну риторику проти вразливих груп. Зокрема, ще у грудні 2021 року в Угорщині було прийнято так званий закон проти «пропаганди ЛГБТ» за російським зразком. Критики вважають, що цей закон є нападом на права ЛГБТ і стигматизує сексуальні меншини. Рух за права відповідної спільноти також є «звичною» темою для російського агітпропу. Напередодні періоду моніторингу, 30 листопада 2023 року Верховний суд Росії прийняв рішення заборонити й визнати екстремістським «Міжнародний громадський рух ЛГБТ», який офіційно не існує, але це кліше створене під це юридичне рішення і відтак може торкатися необмеженого кола осіб. В Угорщині відповідний правозахисний рух залишається темою, навколо якої точаться суспільні дискусії.

Ще однією помітною темою стала дискредитація військової допомоги України. Угорщина єдина з-поміж своїх сусідів і країн моніторингу відмовилася таку допомогу Україні надавати. Розповсюджували тезу, що західна військова допомога все одно є неефективною, недостатньою, а відтак надання зброї Україні є загалом безперспективною стратегією для стримування Росії.

Україна

Проросійські інформаційні актори в Україні у грудні також концентрувалися навколо таких поточних інфоприводів, як поїздка Зеленського в США та заблокований у Конгресі пакет допомоги Україні. Іншою важливою темою став саміт ЄС, на якому вирішували, чи розпочне блок офіційно перемовини щодо вступу з Україною і Молдовою. Телеграм-канал «Мрія», котрий потрапив до вибірки аналізованих даних, з аудиторією понад 151 тисяча підписників, спочатку переконував у відсутності шансів на позитивне голосування на саміті щодо початку процедури переговорів про вступ із Україною та Молдовою. Після позитивного результату голосування пропагандисти намагалися применшити вплив цього рішення, наголошуючи на відсутності перспектив вступу в ЄС відповідних країн у короткій перспективі.

Показовою особливістю української вибірки ключових слів у дезінформаційних повідомленнях є наявність значної кількості назв міст і регіонів України, які згадуються у зв’язку з війною: Дніпро, Харків, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Крим, Львів, Чорне море. Так само поширені й слова та назви, пов’язані з повітряними загрозами: БПЛА, «Шахед», FPV, X-59, Військово-Повітряні Сили. Відповідні маркери з загального інформаційного поля України переміщуються і в канали поширення дезінформації.

Висновки щодо змісту та структури проросійської дезінформації в країнах моніторингу в грудні 2023 року:

• Проросійська дезінформація концентрується в часі навколо регіональних і загальносвітових інформаційних приводів. Зміщення акцентів, вибіркова правда, фейкові перекручування й інші тактики пропаганди ефективно використовують у загальному новинному контексті, працюючи уже з готовими матеріалами регіональних і світових медіа. В грудні ключовими новинними приводами стали затримка рішень щодо надання військово-фінансової допомоги Україні з боку США і ЄС, рішення щодо початку перемовин про вступ Молдови та України в ЄС, а також продовження війни Ізраїлю проти ХАМАС.
• Є кілька сталих ключових повідомлень (key-narratives) російської пропаганди, які актуалізувалися через відповідні інформаційні приводи в грудні 2023 року. Передусім це дискредитація міжнародної підтримки України через апеляцію до корупції в Україні та неефективне використання цієї допомоги. По-друге, навіювання безнадійності українського спротиву супроти російської військової міці. Також це дискредитація процесу європейської інтеграції України, легітимізація російської агресії через апеляцію до подвійних стандартів Заходу, зокрема через порівняння дій Росії в Україні та Ізраїлю в Газі, прямі звинувачення Заходу в ескалації через допомогу Україні та загальний антиамериканізм і підтримка регіональних політичних акторів із більш м’якою щодо Росії риторикою.
• Регіональну адаптацію проросійських тверджень забезпечують передусім місцеві політичні актори, які розділяють антизахідну й антидемократичну риторику Москви та використовують інформаційні потужності Кремля у власних політичних цілях. Тож більш помітним і небезпечним засобом поширення російської пропаганди виявляється не стільки регіональна адаптація наративів Кремля відповідно до культурно-історично контексту кожної з країн і поширення їх через свою інформаційну інфраструктуру, скільки інформаційна коаліція російського агітпропу з місцевими політичними акторами. Вони через добре знання власного контексту й аудиторії адаптують під себе відповідні антиукраїнські наративи. Найбільшого успіху така коаліція досягає в Угорщині та Словаччині, де російську дезінформацію розповсюджують політичні сили, які нині формують уряди країн. Лише у Молдові, окрім України, помітна впливова мережа каналів, які координуються безпосередньо Москвою.
• Отже, окрім загальної роботи з протидії дезінформації в медіа, координації між неурядовими, громадськими організаціями та дослідниками, важливою також є взаємодія української влади по дипломатичному та політичному треку з політичними елітами різних країн-сусідок у Центрально-Східній Європі, співпраця з конкретними владними чи опозиційними силами в кожній країні з метою корекції або зміни ними антиукраїнської риторики.

Ілюстрація на головній: Наталія Лобач