«Українці сіли всім на голову». Російська дезінформація щодо українських біженців у соціальних мережах

«Українці сіли всім на голову». Російська дезінформація щодо українських біженців у соціальних мережах

28 Листопада 2022
31448

«Українці сіли всім на голову». Російська дезінформація щодо українських біженців у соціальних мережах

31448
Команда «Детектора медіа» проаналізувала понад 35 тисяч дописів, щоб визначити, як російська пропаганда маніпулює темами українських біженців і переселенців, які вимушено покинули свої міста через загрозу Росії.
«Українці сіли всім на голову». Російська дезінформація щодо українських біженців у соціальних мережах
«Українці сіли всім на голову». Російська дезінформація щодо українських біженців у соціальних мережах

In English

«Детектор медіа» в умовах великої війни системно досліджує російську дезінформацію в українському та російському сегментах соцмереж і помітив зростання кількості згадок та маніпуляцій на темах, які стосуються українських біженців та внутрішніх переселенців, які вимушено покинули свої міста та села, рятуючись від війни з Росією. Йдеться як про людей, які виїхали за кордон у пошуках прихистку, так і про тих, хто переїхав в області України, де немає бойових дій. Російська пропаганда систематично поширює фейки та маніпуляції про українських біженців, створюючи для них образ невдячних нахаб, лякає тим, що скоро від них відмовляться всі країни Євросоюзу. «Детектор медіа» проаналізував український та російський сегменти соціальних мереж, щоби з’ясувати, в якому контексті проросійські користувачі найчастіше згадували українських біженців та внутрішніх переселенців та які меседжі й маніпуляції про них найчастіше поширювали.

Читайте також дослідження «Детектора медіа» щодо гендерної та ЛГБТ-дезінформації, яку використовує Росія. 

Над дослідженням працювали: Ольга Білоусенко, Олексій Півторак, Іра Рябоштан, Вікторія Наместнік, Орест Сливенко, Ксенія Ілюк.

Чому росіяни вепонізують біженців

Вепонізація — явище, коли інформацію використовують як зброю для атаки на інформаційний суверенітет іншої країни. У цьому випадку — інформацію щодо життя біженців з України. Згідно з дослідженням European Policy Centre, дезінформаційні наративи постійно розвиваються й швидко адаптуються до мінливого циклу новин. Тому важливі події у світі, зокрема й так звані міграційні кризи, стають каталізатором поширення дезінформації; дають поле для розпалювання ворожнечі й поширення страхів; змінюють тон і зміст дискурсу. Як приклад здатності дезінформації адаптуватися під новини й формувати політичний дискурс аналітики European Policy Centre наводять нещодавні події в Афганістані та Білорусі. Зокрема, за кілька днів після захоплення «Талібаном» влади в Афганістані були дезінформаційні вкиди, що сотні тисяч афганців прямують до Європи. У повідомленні йшлося, що лише афганські чоловіки втекли з країни, однак їхньому життю нічого не загрожувало. Через такі вкиди в суспільстві поширився страх неминучого «вторгнення» афганців. Також дезінформаційні повідомлення поширювалися на тлі новин про ситуацію з мігрантами на кордонах Латвії, Литви та Польщі. У медіа ширили неправдиві статті про повстання та жорстокі бійки серед мігрантів у пунктах прийому й стверджували, що серед новоприбулих були переодягнені терористи. Такі історії поширювали, щоби зменшити довіру європейців до державних інституцій та знизити рівень підтримки біженців. 

Про можливість поширення дезінформаційних кампаній щодо біженців з України аналітики European Policy Centre застерігали ще на початку великої війни з Росією — в березні цього року. Вони пояснюють, що дезінформаційні наративи систематично подають міграцію як загрозу здоров’ю, багатству та ідентичності людей. І залежно від обставин та новин біженців змальовують як загарбницьку силу й загрозу культурним традиціям та ідентичності; виставляють їх злочинцями, не здатними поважати соціальні та правові норми. Також біженців у дезінформаційних наративах розглядають як загрозу безпеці й економіці країн, у які вони приїжджають. Пов’язуючи міграцію із ширшими суспільними проблемами, суб’єкти дезінформації використовують події, які привертають увагу, щоб маніпулювати суспільним сприйняттям, граючи на соціальних розбіжностях між біженцями й мешканцями європейських країн.

«Детектор медіа» в цьому дослідженні фокусується на взаємозв’язках між дезінформацією, яка стосується українських біженців, і російською пропагандистською машиною в соціальних мережах.

Методологія дослідження

«Детектор медіа» проаналізував понад 35 тисяч дописів в українському та російському сегментах фейсбука, ютуба, телеграма і твітера, які надали компанії LetsData i Semantrum. Під українським та російським сегментами маємо на увазі дописи профілів, сторінок, груп та каналів, які розташовані в Україні та Росії відповідно або вказали своїм місцем розташування Україну чи Росію.

Період моніторингу: 28 лютого — 28 вересня 2022 року. 

Детальніше про методологію отримання та обробки даних читайте тут.

Кого ми називаємо проросійськими користувачами соціальних мереж

Проросійські користувачі соціальних мереж — це ті, хто поширює меседжі російської пропаганди та дезінформації. Зокрема ті, які підтримують війну в Україні, називають її «спецоперацією», виправдовують, звинувачують у військових діях уряди держав «Заходу» тощо. Для прикладу, користувачка твітера Татьяна (@9kbKUMsDdUYfULv), яка має понад три тисячі читачів. Її профіль у соцмережі заповнений дописами, в яких Україну звинувачують у воєнних злочинах, а російську армію називають доблесною. Українських біженців у своїх дописах користувачка називає націоналістами, які, мовляв, навіть за кордоном просувають русофобію. Проте незадоволена Татьяна не лише українцями, а й правоохоронцями із країн Європи, які підтримують і охороняють мітинги українських «русофобів». Зі сторінки Татьяни важко встановити, із якої вона країни. Ця користувачка твітера перепощує російські й українські проросійські твіти, а власних публікацій на її сторінці майже немає. Інша справа — проросійський користувач Предводитель команчей (@komancej), у якого 753 читачів. Цей користувач називає українців «хохлами». У листопаді цього року Предводитель команчей висловлював розчарування поразками російської армії в Україні. Крім цього, у своїх дописах користувач звинувачує українських біженців у ледачості, в тому, що виїхали в інші країни заради наживи. Зокрема й тих, які опинилися в Росії. Мовляв, вони будуть доїти росіян і не дякуватимуть за допомогу.

Особливості дискурсу щодо українських біженців та внутрішніх переселенців у кожній із соцмереж

У твітері публікації були націлені на біженців, натомість дописів про переселенців майже не було. Це ще одне свідчення того, що твітер поступається популярністю іншим соцмережам в Україні. Загалом у твітері панував проросійський дискурс щодо біженців. Він був більш заполітизований, ніж в інших соцмережах. Зокрема, одним із найпопулярніших меседжів, який поширювали на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, був про буцімто відсутність біженців після окупації Криму в 2014 році. Цими тезами намагалися довести «легітимність референдуму» та наголосити на відмінності окупації українських територій у 2014 році від великої війни. З-поміж іншого, велика частка проросійських меседжів щодо українських біженців таргетувала США та країни Європи, найбільше — Молдову, Польщу, Німеччину та Велику Британію. Щодо США та Великої Британії російська пропаганда продовжує експлуатувати образ «кураторів, які втягнули Україну у війну та не допомагають (у тому числі з біженцями)». Для Молдови українських біженців представляли як загрозу; щодо Польщі спектр меседжів був ширшим — від небажання приймати та загроз до вигоди та використання біженців як «рабської сили». Росію ж переважно намагалися представити як країну, що прийняла «найбільшу кількість біженців з України». Надалі цей меседж використовували, зокрема, для виправдання Росії — буцімто вона не агресорка, бо ж «біженці обирають країну для прихистку». При цьому пропагандисти, звісно, не згадують, що значна частина українців, які опинилися в Росії, — примусово депортовані або ж виїхали туди, бо росіяни не лишили їм іншого шляху з окупованих та охоплених війною територій. 

У фейсбуку найбільше публікацій стосувалися допомоги біженцям з оформленням документів, пошуком житла та роботи. У дописах, де висловлювали ставлення до українських біженців та переселенців, автори не гребували персональними образами опонентів. Зокрема, використовували ксенофобські гасла про «заразних» або «некультурних» біженців з України. 

У телеграмі найбільше дописів, що стосувалися теми біженців, траплялися в березні — травні 2022 року. Пізніше кількість таких постів суттєво зменшилась. На початку великої війни повідомлення здебільшого стосувались того, які умови створюють різні держави для українських біженців, які умови виїзду за кордон тощо. Чимало постів стосувалися й того, що Росія нібито створює максимально комфортні умови для прийому біженців з України. Також робили акцент на тому, що в Росію їде більше українських біженців, ніж у європейські країни чи США, хоч насправді це не так, адже більшість біженців з України опиняються там не з власною волі, а шляхом депортації. Пізніше в телеграмі почали просувати меседж, що Європа втомилась від українських біженців. Мовляв, українці вже набридли своїм патріотизмом, націоналістичними гаслами та нахабною поведінкою. Натомість людей з Росії за кордоном зображали «невинними жертвами українського націоналізму / нацизму» та «жорстокості». Найбільше в телеграмі писали про українських біженців у Польщі, Німеччині, Великій Британії та країнах Балтії. 

У ютубі більшість меседжів, як і у твітері, стосувалися українських біженців, тоді як про внутрішніх переселенців майже не йшлося. Зокрема, токсичні тези траплялись у російському сегменті соцмереж. Наприклад, були меседжі, що «біженці руйнують Європу» або про «скасування грошових виплат для українських біженців», як і в телеграмі. Усе це загалом формувало образ українських біженців як безробітних ледарів, які нібито живуть лише на соцвиплати. Чимало меседжів стосувалося того, що Росія та Білорусь прийняли до себе біженців і захистили їх від «збройної агресії». Натомість країнам Європи проросійські користувачі пророкували неминучу смерть, адже «розвал Європи відбувається через біженців, які витягують із неї гроші». Окрім цього, простежувалися тези про так званих російських біженців, які є «жертвами політичних репресій», як в Росії, так і за кордоном. Мовляв, Європа теж повинна їх приймати. 

Ключові тези пропаганди, виокремлені в ході дослідження

«Українські біженці — нахабні й не хочуть працювати, тому скоро в країнах ЄС їм перестануть допомагати»

У ході дослідження траплялися дописи від проросійських користувачів, — їх таргетували як на українців, так і на росіян, — що українських біженців невдовзі почнуть виганяти із країн Європи, тому що вони нібито влаштовують погроми, нахабно поводяться, не хочуть працювати тощо. В таких постах біженців з України називали ледарями, утриманцями й стверджували, що вони поїхали з України заради наживи. Мовляв, європейці не дурні й швидко зрозуміли, якими є біженці з України насправді, й тому не терпітимуть їх більше, а дуже швидко попросять покинути їхні країни. В подібних дописах часто наводили приклади, де біженців нібито виселяли з готелів, тому що вони влаштовували там гармидер; виселяли з будинків та квартир через те, що біженці псували майно. «Черговий випадок невдячності від українських біженців. Молодий чоловік допоміг сім’ї з України переїхати в Польщу. А вони влаштували в новому житлі погром», — йшлося в дописі. Або ж проросійські користувачі стверджували, що «біженці розбили телевізор, не прибирали за собою сміття і зверхньо спілкувалися з власником будинку». Проте підтвердження цього випадку немає, як і десятків інших схожих дописів, у яких українських біженців звинувачують в неохайності, зверхності тощо. Тобто ця інформація є просто плітками. 

Українських біженців також звинувачували в тому, що через них у готелях Болгарії та інших країн більше не хочуть розміщувати туристів з України. «В болгарських готелях ставлення до українців погіршилося після того, як у них жили українські біженці. Вони залишають після себе засрані кімнати та купу претензій. В одному з номерів вони написали фекаліями “Слава Україні”», — стверджували в пості. Ця історія, до речі, фейк. Його вже спростували литовські фактчекери. Виявилося, що світлина так званого фекального напису на стіні в готелі, — фотомонтаж. 

У соцмережах пропагандисти створювали видимість того, що за такі «проступки» українських біженців масово виганятимуть із країн ЄС. Мовляв, у деяких країнах нібито навіть мітинги проводять із вимогою видворити українців. «Поки Зеленський говорить, що країнам ЄС потрібно виганяти росіян, ці країни одна за одною припиняють приймати українських біженців. І скоро почнуть виганяти їх додому», — йшлося в повідомленні. Або ж писали таке: «Поляки мітингують проти українських біженців»; «Цікаво спостерігати за біженцями, які нахабніють буквально всюди»; «Війна закінчиться, під сраку їх пенделем, ніхто не триматиме їх на соціалі».

Проте українських біженців проросійські користувачі соцмереж називали не лише нахабними, ледачими чи зверхніми, а й надто багатими. «Це лицемірство, товариші. Житель Австрії обурений багатими біженцями з України. Чоловік розповів і показав, які біженці з України приїхали в Європу, вони розкошують», — йшлося в дописі. Підтвердити думку, що українські біженці у країнах Європи розкошують, намагалися й чисельними дописами про жінок, які дорого одягаються, оплачують косметичні процедури, їздять на авто тощо. «Біженці такі біженці. Або ж війна війною, а губи за розкладом», — стверджували в одному з постів проросійські користувачі. Однак в умовах війни за кордон вимушені виїжджати різні українці: і багаті, і середній клас, і знедолені. Виїзд за кордон у цьому випадку зумовлений не соціальним статусом людей, навпаки — люди їдуть у країни ЄС, щоб захистити себе та свої родини. 

Тобто російська пропаганда від початку великої війни в Україні намагається дискредитувати біженців, які вимушено покинули Україну, щоби врятувати своє життя. Пропагандисти регулярно поширюють фейки про них; називають біженців утриманцями; стверджують, що вони виїхали за кордон не задля безпеки, а заради наживи; переконують, що мешканці країн, які прийняли українських біженців, невдоволені поведінкою українців тощо. Це потрібно пропагандистам, щоб застовпити думку, що українці — поганці, які не цінують допомогу, яку надають їм мешканці інших країн; користуються добротою мешканців інших країн. У такий спосіб пропаганда також намагається дискредитувати й ті країни, які надають Україні підтримку в умовах війни з Росією. Мовляв, через поганих біженців ці країни скоро відмовлятимуть Україні в підтримці, тож Україна залишиться наодинці зі своїми проблемами. 

«Європа експлуатує біженців з України»

У своїх дописах проросійські користувачі соціальних мереж звинувачували не лише «невдячних і нахабних українців», а й керівництво країн ЄС, яке нібито прагне нажитися на українцях і розбудувати свою економіку завдяки їхній праці. «Польські пани починають змушувати українських холопів працювати на благо їхньої нової батьківщини», — йшлося в одному з дописів. Ще в одному з постів стверджували, що «українцям показують реальність і дають зрозуміти, що їх тягнуть у Європу не за красиві очі чи від жалю, а виключно в якості робочої сили. Так само німці зганяли радянських людей на роботу в Німеччину». Також проросійські користувачі стверджували, що, наприклад, німці не захочуть відпускати українських біженців, «щоб їхні діти встигли інтегруватися, залишилися там й у такий спосіб покращили їхню жахливу демографічну ситуацію». Інколи траплялися меседжі й про так званий відтік мізків. Мовляв, з України їде багато розумних та освічених людей, які й залишаться за кордоном. І країнам ЄС нібито вигідно заохочувати їх жити там, коли війна скінчиться.

Велика Британія, на думку проросійських користувачів соцмереж, підставляє народ України, змушуючи біженців ставати «дешевою робочою силою, яка повинна мити туалети». «Залиште собі свою військову техніку, хай Зеленський йде на перемовини», — йшлося в дописі. Мовляв, надаючи Україні військову допомогу, Велика Британія продовжує війну й перетворює українців на біженців, які повинні працювати на британців «за копійки». 

У такий спосіб, стверджуючи, що країнам ЄС вигідно мати біженців з України і використовувати їх як дешеву робочу силу, пропагандисти хочуть застовпити думку, що війна в Україні вигідна країнам ЄС і тому вони нібито робитимуть все для того, щоб вона тривала якомога довше. «Європі і США потрібна нескінченна війна на території України. Біженці як дешева робоча сила. Україна економічно уже нікому не конкурент. Яку країну згубили! Націоналізм ніде в світі ніколи нічого не побудував! Тільки руйнував держави!», — йшлося в дописі. 

Називаючи підтримку, яку країни-партнерки надають Україні для боротьби з Росією, способом продовжити війну, пропагандисти знецінюють її й, зокрема, перекладають відповідальність за воєнні дії із себе на треті країни. Проте війну в Україні розпочала Росія, й саме вона не має наміру її закінчувати, щодня руйнуючи українські міста й села. Натомість держави ЄС та США надають Україні зброю не для того, щоб «війна тривала якомога довше і в ЄС були біженці», а щоб Україна якнайшвидше поборола агресора та повернула собі окуповані землі. 

«Біженці з України руйнують Європу» 

Якщо в одних дописах проросійських користувачів ішлося, що біженці з України можуть розбудувати економіку Європи (нехай у ролі дешевої робочої сили), в інших, навпаки, переконували, що біженці становлять небезпеку для економічної й соціальної ситуації в ЄС. «Коли ж до зомбованих європейців дійде, заради кого вони терплять падіння рівня життя. Побільше їм мігрантів, які вдають із себе біженців. А Зеленський погано закінчить, він, схоже, неадекватний», — йшлося в одному з дописів. У деяких постах передбачали, що нібито «українські біженці розірвуть Європу». Окремі користувачі передбачали «крах Європи» через те, що чимало біженців з України, за їхніми даними, виявилися злочинцями. «Це ті ж злочинці, яким Зеленський роздав зброю. Вони будуть раді хоч кудись перетнути кордон. Головне, щоб Європі потім не довелося Зеленському про це сказати, коли вони і в Європі почнуть орудувати», — стверджували в пості. Або ж писали, що Європі кінець, бо біженців, яким «Зеленський видав зброю, навіть не обшукували при перетині кордону». Насправді в перші дні після повномасштабного вторгнення зброю роздавали бійцям територіальної оборони, яка є складовою української армії; будучи військовозобов’язаними, тероборонівці не можуть виїхати з України, а надто вивезти з неї зброю. 

За словами проросійських користувачів соцмереж, українські біженці не лише озброєні злодії, які нападають на людей, наприклад, у Польщі та грабують їх, а й поширювачі інфекцій. «В Естонії переживають, що українські біженці завезли у країну інфекційні хвороби й можуть почати займатися проституцією», — йшлося в пості. Заяву, що українці завезли в Естонію хвороби, поширювали й російські пропагандистські медіа. Зокрема, EurasiaDaily — медіа, яке регулярно просуває російські пропагандистські наративи. Проте це спростували в естонському Департаменті здоров’я. Тобто пропагандисти вкотре намагаються поширити думку, що українські біженки — секс-робітниці, які приїхали в країни ЄС, щоб заробити. Також були дописи, в яких стверджувалося, що українки розбивають у Європі щасливі сім’ї. Раніше «Детектор медіа» опублікував дослідження російської гендерної дезінформації, в якому пояснювалося, що і для чого Росія поширює про українських жінок, які вимушено опинилися за кордоном. 

Всі ці меседжі потрібні російській пропаганді, щоб дискредитувати українців і створити видимість, нібито вони лише шкодять країнам ЄС: грабують тамтешніх мешканців, заражають інфекційними хворобами, ба більше — знищують тамтешню економіку, адже отримують із бюджетів соціальні виплати. У такий спосіб пропагандисти також намагаються зіпсувати відносини між Україною та дружніми державами, які підтримують її в боротьбі з Росією. Мовляв, підтримувати Україну та українців немає сенсу, адже це шкодить самим країнам-партнеркам та їхнім мешканцям. 

 «Українські біженці мають привілеї»

Ще одна теза, яку експлуатують у соціальних мережах проросійські користувачі. У своїх дописах вони стверджують, що біженці з України, які потрапили в країни ЄС, живуть там у кращих умовах, ніж біженці з інших країн. Мовляв, українські біженці мають привілеї через те, що вони — білі. «Не звинувачуємо українських біженців, але подивіться в яких поганих умовах жили азербайджанські вимушені переселенці протягом двадцяти років», — йшлося в одному з дописів. «Легкий расизм звучить на американських телеканалах NBC и CBS: Украина — це не те, що Ірак чи Афганістан, а цивілізована країна, то й українські біженці теж кращого сорту», — стверджували в іншому подібному дописі. 

Те, що українські біженці нібито кращі за інших, — не нова теза російської пропаганди. Її поширюють, щоби звинуватити країни ЄС та США в расизмі та особливому ставленні до українців, а також підживити риторику антиколоніалізму, яку Росія експлуатує у просторі Глобального Півдня. У такий спосіб росіяни створюють реальність, у якій українські біженці нібито привілейовані: мають більші виплати, ніж біженці з інших країн; краще житло тощо. Однак біженцям з України за кордоном, як і біженцям з інших держав, також доводиться жити у спеціальних центрах; доводиться погоджуватися на низькокваліфіковану роботу тощо. Також важливо розуміти, що більшість країн ЄС кілька років тому не були готові до перших хвиль масової міграції. Зокрема, до прийому біженців із Сирії. Тому розробляти механізм прийому біженців й допомоги їм доводилося на ходу. Через це, наприклад, у біженців із Сирії могли виникати проблеми з оформленням документів чи пошуком тимчасового житла. Натомість на момент, коли в країни ЄС через війну почали масово виїжджати українці, процедура допомоги біженцям уже була розроблена.

«Біженцям з України найкраще в Росії»

Чимало дописів, проаналізованих під час дослідження, стосувалися українських біженців, які опинилися в Росії. В деяких із них стверджували, що в Росію виїхало найбільше біженців з України і їм там «дуже добре живеться», «вони отримують допомогу», «зможуть купити житло» тощо. «А ви знаєте, що після перевороту і початку війни найбільше біженців переїхало в Росію. Близько 1,2 мільйона», — йшлося в дописі. Насправді чимало українських «біженців» опинилися в Росії не за власним бажанням. Тисячі людей Росія вивезла на свою територію примусово в межах так званої евакуації. Наприклад, із окупованих територій Херсонської та Запорізької областей. За даними ООН від 24 лютого, Росія депортувала на свою територію понад 2,5 мільйона людей.

Проте Росія видає такі випадки за добровільний перетин кордону, стверджуючи, що «російські війська забезпечили мирним жителям гуманітарні коридори, які “азовці” безжально обстрілювали». Ще в одному дописі переконували, що Україна вбивала українців, які намагалися виїхати в Росію. Наприклад: «Тому біженців так мало в Росії, вони просто не доходять до кордонів». Або: «Україна просить “Червоний Хрест” дозволити їй розстрілювати біженців дорогою в Ростов-на-Дону». 

Чимало дописів стосувалися того, як добре живеться в Росії біженцям з України, «краще, ніж у Європі». Мовляв, там влада допомагає українцям будувати нове життя: купувати житло, влаштовувати дітей у школи та дитсадки, шукати роботу. Однак були й дописи, в яких біженцям у Росії дорікали. Наприклад: «Половина населення Росії вимушено виїжджає і влаштовується в інших, з нуля. І ніхто нічого не дає, крім іпотеки під шалені відсотки. Потрібно всім житло надавати тоді, а не лише біженцям, як це було при СРСР»‍‍. 

Також у дописах проросійських користувачів траплялися тези, що в Росії всім живеться добре; як доказ цього автори таких повідомлень наводять Крим. Мовляв, Крим повернувся додому, і якби Росія украла Крим, як про це говорить Україна, звідти б теж виїжджали біженці. «Чому в Європі є біженці звідти, куди руки Америка засунула, а із Криму, де Росія, нема?» — йдеться в одному з повідомлень. Однак те, що у 2014 році, після анексії Криму Росією, з півострова не виїжджали вимушені переселенці — неправда. Наприклад, лише станом на червень 2016 року з Автономної республіки Крим і міста Севастополя як переселенці виїхали 22 353 людини.

Такі меседжі вигідні російській пропаганді, щоб реабілітувати Росію: показати, що вона дбає про українських біженців, які вимушено тікали від війни, на відміну від Європи, яка експлуатує їх як дешеву робочу силу тощо. Також Росія намагається створити видимість, що українські біженці на її території почуваються в безпеці, ба більше: пропагандисти переконують у тому, що з місць, підконтрольних Росії, у людей немає потреби виїжджати. 

«Українські біженці за кордоном тероризують росіян» 

«Українці — нацисти», — регулярно стверджують російські пропагандисти. Відповідно, войовничими радикалами час від часу пропагандисти виставляють й українських біженців. Зокрема, стверджуючи, що ті тероризують за кордоном російськомовних; нападають на російськомовних дітей і вагітних жінок; випалюють на галявинах нацистські символи тощо. Наприклад, в одному із проаналізованих дописів стверджували: «Молдовани кажуть, що українці забороняють їх обслуговувати російською мовою в ресторанах». В іншому дописі йшлося, що в «Німеччині проходить автопробіг на підтримку російськомовних, а українські біженці знають, що таке відбуватиметься, і завжди не втрачають момент, щоб з’явитися і нагадити. Тут лише одне питання: чому всі ці херої СалоРейха не на передку, а звалили із непереможної?». Або ж були користувачі, які висловлювали власне розчарування поведінкою українських біженців: «Дарма я допомагав біженцям українським. У вас там реально нацисти, які пропонують по національності судити. Повірте, всі проблеми з мобілізацією в Росії розсіються моментально, якщо ви продовжуватимете заявляти, що це війна не Путіна, а російського народу».

«Нацизм та русофобію українських біженців», зокрема, підтверджували описуючи бійки та злочини, які нібито вчиняли українці та українки. «Деякі біженці, переїхавши в Європу, відчули себе там як вдома, але їхня поведінка на території інших країн відверто шокує. Інколи русофобія виливається у вандалізм: українці знущаються з пам’ятників, пов’язаних з СРСР. Часто нападають на росіян, які живуть у європейських країнах», — йшлося в одному з повідомлень. Були й дописи, в яких описували нібито справжні випадки нападів на російськомовних. «В іспанській Малазі на росіянку з дитиною напала жінка з України. Дівчина спокійно гуляла з візочком, але в якийсь момент її наздогнала невідома, почала принижувати й дала стусана. “Російська курва, нащо ти сюди приїхала? Їдь в Росію до свого Путіна”, — кричала українська біженка», — стверджували в дописі. Подібних інфовкидів про «злих українців, які нападають на росіян» у Європі, протягом дев’яти місяців великої війни в мережі з’явилося чимало. Багато з них фіксували аналітикині й аналітики «Детектора медіа» в рамках проєкту «Хроніки дезінформації», й більшість із них виявлялися фейками або ж маніпуляціями. Наприклад, був кейс про українських біженців, які нібито забили до смерті поляка, проте цей факт не підтвердили в місцевій поліції.

Також проросійські користувачі не пропустили нагоду поманіпулявати тим, що європейці нібито хочуть вигнати українців зі своїх країн, бо вони нацисти. «Протестувальники — українським біженцям: “Нацисти, геть звідси! Нацисти, геть! Нацисти, забирайтеся звідси, геть із Німеччини!”, — йшлося в одному з дописів. «Понапускали так званих біженців з України, де знищили мільйони євреїв українські нацисти під час погромів. Тепер там прославляють вбивць євреїв. А держава Ізраїль мовчить і допомагає їм. Зеленський і посол України рулять. Ганьба», — стверджували ще в одному пості.

В ході аналізу траплялися й дописи, в яких українців не лише порівнювали з нацистами, а й називали «українство» хворобою. «Українство сприяє зміні психіки настільки сильно, що всі, хто отримали цей вірус, можуть одразу трансформуватися в насильника, вбивцю і терориста», — стверджували в повідомленні. Термін «українство» в риториці російських пропагандистів не має чіткого визначення, тому під цим словом можуть мати на увазі що завгодно, як, утім, і під словом «нацизм». 

Всі ці тези й «докази» так званого нацизму українців, які регулярно поширює російська пропаганда, потрібні Росії для виправдання свого військового наступу на Україну, метою якого, зокрема, називали й так звану денацифікацію. Мовляв, «нацизм» в Україні поширений уже не лише серед представників влади, а й серед простих людей, які готові нападати на інших, якщо ті не говорять українською тощо. Також у такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати українських біженців й додати до образу «лінивого біженця» ще одну ознаку — агресивну ксенофобію.

«Біженці з України більше не повернуться додому» 

Ще одна поширена теза проросійських користувачів соціальних мереж. Мовляв, українці виїхали за кордон не через війну й не для того, щоби врятувати своє життя, а тому що просто хотіли виїхати й тепер залишатимуться за кордоном. «Навіть цікаво, як вчинять ці біженці, які розраховували на красиве життя на Заході, яке їм останні роки пропагував Зеленський, чи повернуться», — йшлося в одному з дописів. Війну в Україні називали шансом для українців переїхати за кордон. «Для багатьох українців це реальний шанс. Не для всіх, але багато хто мріяв і не було такої можливості. Вони як біженці живуть в 1000 разів краще, ніж у своїй країні. Їдять те, чого в житті не їли у своїх селах», — стверджували в пості. 

У такий спосіб російська пропаганда підживлює наратив, що України як держави скоро не буде, адже мільйони біженців, які, на думку пропагандистів, покинули Україну «просто так» більше не повернуться додому, а в Україні залишиться мало людей, які не зможуть її розвивати. Насправді думку, що українці «скоро закінчаться», російська пропаганда просувала ще задовго до повномасштабного вторгнення. Наприклад, із року в рік намагалася порахувати кількість українців за допомогою «індексу хліба» і щороку зменшувала показник чи не на п’ять мільйонів. Такі дані пропагандисти пояснювали тим, що в Україні страшна бідність, від якої помирають люди; що після Революції гідності стрімко збільшилась кількість охочих поїхати з України і більше не повертатися тощо. Росії вигідно створювати видимість, що Україна — це країна, де ніхто не хоче жити; країна, яка не відбулася. Однак люди почали масово виїжджати за кордон якраз через Росію, яка розпочала війну в Україні й тероризує мирних громадян, знищує міста і села, загарбує території. Та й дані соціологічних досліджень свідчать, що більшість людей, які вимушено покинули Україну через війну з Росією, мають намір повернутися. Зокрема, за даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», у жовтні 2022 року 85% українців висловили бажання повернутися додому, із них 21% — хочуть зробити це найближчим часом.

Однак у дописах проросійських користувачів ішлося не лише що українські біженці не хочуть повертатися в Україну, а й що їх тут не чекають і повертатися їм не потрібно. У таких постах переважно маніпулювали заявою віцепрем'єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції Ірини Верещук. Мовляв, Верещук попросила біженців не повертатися, отже Україні вони не потрібні. Насправді ж вона попросила українців не поспішати з поверненням додому й зачекати до весни. Така заява була реакцією на російські обстріли української енергосистеми. «Ви бачите: Росія перейшла до терору цивільного населення, вона не може воювати з армією, вона програє на полі бою... Ви бачите, що робить Росія... На жаль, мережі не витримують... Якщо у вас є можливість перезимувати за кордоном, то варто це зробити»,сказала Верещук. Міністерка також додала, що хоче, щоб навесні всі українці разом мали змогу відбудовувати зруйновані росіянами Харківщину та Херсонщину.

Поширюючи такі меседжі, російська пропаганда намагається застовпити думку, що українській владі начхати на своїх громадян і що вони не готові робити все необхідне для того, щоб українці могли якомога швидше повернутися додому. 

«Влада України не дбає про переселенців і біженців»

Це ще один меседж, який активно просувають у соціальних мережах проросійські користувачі. Зокрема, в дописах ішлося, що не лише Європа починає втомлюватися від біженців з України, а й самі українці та влада. «Місцева адміністрація буквально видавлює населення з міста. Так, зокрема, мій співбесідник чув, як чиновник скаржився, що місто відімкнули від газу, води та електроенергії, але люди все рівно не виїжджають. Бо їх у мирних містах ніхто не чекає, бо всі нормальні вже поїхали», — йшлося в одному дописі. Були й дописи, в яких знецінювали всю допомогу, яку внутрішні переселенці можуть отримати від влади, та називали всі заяви держави про це фейком. «Людям нема куди їхати. Обіцянки Верещук — фейк. Люди виїжджають в інші міста, але швидко повертаються, тому що ніде їх не чекають, а десь — дуже сильно не люблять», — ішлося в повідомленні. 

Маніпулювали в дописах проросійських користувачів і мовним питанням. Мовляв, у Львові відмовляються приймати переселенців, які говорять російською. «Львівські волонтери “тепло” зустріли біженців зі сходу України, відмовившись видати їм гуманітарку від ООН, нібито не розуміючи російську», — переконували в одному з дописів. Або ж писали таке: «Кожен день накал в суспільстві росте в геометричній прогресії. Кожен день починаються сварки через мову! Багато українців приїхали на захід країни через бойові дії, але тут їм не раді через те, що вони спілкуються російською». Насправді російська пропаганда вже не перший рік маніпулює мовним питанням. Зокрема, в міністерстві закордонних справ Росії не один раз заявляли, що Росія на Донеччині та Луганщині захищає російськомовних громадян, яких «тероризують» українці, змушуючи розмовляти українською. Також Росія вороже сприймала будь-які дії української влади, які стосувалися української мови як державної. Російські пропагандисти називали нацистським закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який Верховна Рада ухвалила у квітні 2019 року. Росії вигідно поширювати фейки та маніпуляції про те, як на заході країни дискримінують російськомовних українців. У такий спосіб пропагандисти підживлюють власний наратив, що українці — нацисти (у їхньому, тобто якнайширшому, трактуванні цього слова), які ненавидять усе російське, тому готові знущатися через мову навіть зі своїх. Хоча сварки через мову в українців і справді можуть виникати, але це пов’язано з тим, що чимало людей вважають російську мовою ворога. Наприклад, за даними опитування, виготовленого на замовлення Суспільного, 57% українців стали спілкуватися більше або перейшли на українську з початком повномасштабного вторгнення Росії в України 24 лютого.

Крім цього, щоби підтвердити тезу, що українські біженці не потрібні владі, в деяких дописах стверджували, що влада України вважатиме всіх біженців зрадниками. «Ніби Зеленський із Даніловим віддали наказ українським прикордонникам розстрілювати біженців і вважати їх зрадниками», — йшлося в повідомленні. Також в окремих дописах Зеленського називали безсердечним, адже він нібито не має ні краплі співчуття до українських біженців. «Чому ж Зеленський не прихистить біженців із своєї країни сам? Лицемір», — ішлося в пості. Росія прагне створити видимість того, що українські громадяни нікому не потрібні: ні за кордоном, ні вдома. Мовляв, із Європи їх скоро почнуть виганяти, а вдома ніхто їх не чекатиме й не дбатиме про них. 

«В тому, що з України їдуть біженці, винні “країни Заходу”»

В ході дослідження траплялися дописи, автори яких, маніпулюючи темами, які стосуються життя українських біженців, намагалися дискредитувати країни, які їх приймають. Або ж проросійські користувачі стверджували, що керівництво західних держав винне в тому, що біженці з України їдуть в ЄС. Наприклад, у такому контексті згадували США і Німеччину. «Шантаж господарів. Озброїли, накрутили, тепер отримуй, Європо, новий трабл від Америки. Біженців із Африки мало було?», — йшлося в одному з дописів. В іншому пості США також звинуватили в тому, що вони не приймають українських біженців, хоч і «керують Україною». «Мені здається, чи Україна, коли Зеленський виконував вказівки США, сподівалася все-таки на допомогу не тільки зброєю? Прекрасний приклад того, як США вміють підставляти. До речі, а Америка нічим не допомогла в тому, щоб біженців до себе прийняти?», — стверджували у пості. Або ж писали, що «Америка взагалі не пускає біженців з України з самого початку. Байден і НАТО не хочуть закривати небо над Україною. Самі подумайте». Хоч насправді в квітні цього року в США розробили програму Uniting for Ukraine, яка покликана допомогти українським біженцям. В її рамках громадянам України та найближчим членам їхніх сімей дають змогу приїхати до США й залишитися в країні протягом двох років. Українці, які беруть участь у процесі «Єднання заради України», повинні мати спонсора у США, який надаватиме їм фінансову підтримку на час перебування у країні. 

Інші держави, наприклад Польщу й Молдову, також звинувачували в пошуку користі від «затягування» війни в Україні. Мовляв, їм це вигідно, адже біженці з України розвиватимуть тамтешню економіку. 

Поширюючи такі меседжі, російська пропаганда прагне дискредитувати ті країни, які підтримали Україну в російсько-українській війні. Також пропагандисти в такий спосіб полюють на відьом, шукаючи тих, кому нібито вигідно, щоб війна в Україні тривала чимдовше. Такі тези не нові для російського агітпропу. Росія впродовж дев’яти місяців великої війни намагається зняти з себе відповідальність за війну в Україні. Зокрема й стверджуючи, що інші держави зумисно її затягують (нібито відтерміновуючи капітуляцію України, яку Кремль вважає неминучою), бо бачать у цьому вигоду. Проте війна в Україні триватиме, поки Росія не забереться з української території, на які вторглася. 

Висновок

Маніпулюючи інформацією про життя українських біженців за кордоном, поширюючи фейки про них, російська пропаганда прагне змінити суспільну думку як щодо самих біженців, так і щодо того, що відбувається в Україні. Російська дезінформація про українських біженців, зокрема, будується на розбіжностях у цінностях людей. Наприклад, пропаганда називає українців нацистами (у сенсі — радикальними ксенофобами) чи стверджує, що українці не готові працювати, щоб забезпечити себе, а лише живуть за рахунок податків європейців. Або ж пропагандисти створюють негативний образ українських жінок, які вимушено живуть на території ЄС, стверджуючи, що ті заробляють секс-роботою або ж розбивають у Європі сім’ї, зваблюючи чужих чоловіків. Також пропаганда за допомогою фейків та перекручувань фактів виставляє українців злочинцями, які буцімто руйнують Європу, доведуть її економіку до краху тощо. Або ж розповідає, нібито українські біженці дуже багаті, виїхали з України не через війну та загрозу життю, а заради красивого життя на забезпеченому Заході. Використовуючи таку дезінформацію, Росія налаштовує і європейське суспільство проти українців, створює видимість того, що українці та європейці — різні, тож біженцям з України допомагати не потрібно. А також розпалює й ворожнечу між біженцями різних країн, посилюючи соціальну напругу в Європі.

Тобто пропаганда розглядає міграцію як загрозу для європейців — загрозу здоров’ю людей, економіці тощо. А самих біженців змальовують як загарбницьку силу, яка, у свою чергу, також загрожує Європі: біженці в дезінформаційних наративах постають як люди іншої культури, які не готові приймати соціальні та правові норми європейського суспільства.

Така дезінформація небезпечна й тим, що в умовах, коли у країнах ЄС люди починають відчувати на собі соціально-економічні наслідки війни в Україні — наприклад, збільшення ціни на енергоносії, — рівень упередженого ставлення до біженців може зрости. Тобто брехня про біженців використовується для поляризації суспільства та популяризації розкольницьких планів. 

Росія систематично використовує дезінформацію для поширення своїх геополітичних цілей. Дані досліджень свідчать, що вплив російської дезінформації на європейські суспільства доволі високий. Зокрема, дослідження Принстонського університету (США) «Тренди онлайнових зусиль іноземного впливу» показало, що Росія є глобальною лідеркою в застосуванні дезінформації в інтернеті під час кампаній впливу. Саме Росія відповідає за 62% таких втручань у внутрішні справи інших країн. 

Матеріал підготовлено за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва, Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Позиції та думки, висловлені в публікації не обов’язково співпадають з позиціями Чорноморського фонду регіонального співробітництва або його партнерів.

Візуалізації: Наталія Лобач

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
31448
Читайте також
24.05.2023 13:00
Леся Бідочко
Ольга Білоусенко
Олексій Півторак
Павло Рудь
Орест Сливенко
Павло Худіш
«Детектор медіа»
24 811
15.09.2022 18:08
Іра Рябоштан
Вікторія Наместнік
Ксенія Ілюк
Олексій Півторак
Ольга Білоусенко
Орест Сливенко
0
09.09.2022 14:00
Іра Рябоштан
Олексій Півторак
Ксенія Ілюк
«Детектор медіа»
31 574
11.07.2022 12:00
Іра Рябоштан
Олексій Півторак
Ольга Білоусенко
«Детектор медіа»
9 641
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду