In English

У середині липня зловмисники створили фейковий телеграм-канал з іменем керівника Головного управління розвідки України Кирила Буданова. На цьому каналі поширили фейк, нібито Буданов подякував українським патріотам за партизанську спецоперацію в Криму. Новину розтиражували як українські медіа, так і прокремлівські. Згодом виявилося, що Кирило Буданов таких заяв не робив. Цей телеграм-канал продовжує існувати й нині. На 20 липня він має 19,4 тисячі підписників.

В Україні створення фейкових телеграм-каналів органів влади та військових — не новина. Наприкінці 2022 року «Детектор медіа» розповідав про фейковий телеграм-канал 46-ї аеромобільної бригади. Фейковий телеграм-канал створювали і для міністерства оборони Азербайджану. Після викриття «клонів» відомих телеграм-каналів вони, як правило, продовжують існувати й публікувати дезінформацію. «Детектор медіа» проаналізував 271 пару телеграм-каналів, схожих на найвідоміші канали Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. І розповідає про труднощі, з якими стикаються ті, хто шукає в телеграмі клонів.

Згідно з опитуванням Громадянської мережі «Опора», оприлюдненим 10 липня 2023 року, соціальні мережі є головним джерелом інформації в Україні. Серед соціальних мереж телеграм-канали обирають 71,3% респондентів, із яких 60% повністю довіряють цьому месенджеру та інформації, яку там публікують.

В Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні телеграм входить до найпопулярніших додатків на Android та iOS. Станом на 16 липня 2023 року, за даними компанії SimilarWeb, яка надає відомості про популярність інтернет-ресурсів, телеграм-додаток в Азербайджані посідає 9-те місце серед завантажень Apple Store та 12-те місце — у Google Play Store. У Вірменії — 3-й за популярністю в користувачів Apple Store та 6-й — у користувачів Google Play Store. У Молдові месенджер займає 7-ме місце за кількістю завантажень серед iOS та 5-те — у власників Android. В Україні телеграм на 6-му місці з-поміж користувачів iOS і 3-му — серед Android.

Політики телеграму, які стосуються критеріїв і процедури блокування каналів у телеграмі, — непрозорі. Політика телеграма передбачає, що платформа модерує кілька речей: насильство, наркотики, порнографію тощо. На практиці модерування застосовується вкрай рідко й усі модеровані фактори в месенджері існують. Мʼякість політик зробила телеграм месенджером, у якому пропагандисти, яким обмежили можливість працювати у фейсбуку, твітері та ютубі, поширюють дезінформацію.

Існування телеграм-каналів, які мають схожі назви з каналами органів влади, відомих осіб і популярними телеграм-каналами, є небезпечними. Адже за їхньою допомогою пропагандисти і зловмисники можуть поширювати дезінформацію. І, використовуючи авторитет медіа, органів влади, політиків, експертів, блогерів чи військових, вони можуть просувати вигідні пропаганді твердження.

Як ми збирали й опрацьовували дані

Схожість копій телеграм-каналів медіа, органів влади та відомих осіб за назвами та нікнеймами спокушає ідеєю автоматизувати виявлення «клонів» відомих телеграм-каналів. Компʼютерні алгоритми дозволяють завантажувати пости з публічних телеграм-каналів, порівнювати між собою тексти будь-якої довжини, розбивати їх на ключові слова, перекладати й виокремлювати теми публікацій. Ми застосували всі ці інструменти для виявлення копій відомих телеграм-каналів, блогерів, медіа та органів влади. Гіпотези, які ми намагалися перевірити, такі: 

• клони відомих телеграм-каналів, органів влади і медіа є поширеним явищем;
• телеграм-канали-клони поширюють частину постів із каналів, які наслідують; 
• телеграм-канали-клони поширюють російську дезінформацію частіше, ніж канали-неклони;
• серед телеграм-каналів — імовірних клонів більше меседжів російської пропаганди, ніж серед популярних телеграм-каналів.

Для цього дослідження ми обрали по 200 найпопулярніших телеграм-каналів із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови й України за категоріями: блоги, економіка та фінанси, факти, гумор і розваги, право, новини та ЗМІ, політика, релігія та духовність, психологія. У цьому ми спиралися на рейтинги телеграм-каналів і те, як їх розділив за категоріями сервіс Telemetrio, один із постачальників статистики про телеграм-канали, який дозволив автоматизовано шукати телеграм-канали у своїй системі та збирати результати пошуку телеграм-каналів, розміщених на їхніх вебсторінках.

Вибір для аналізу телеграм-каналів з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови й України пов’язаний із тим, що всі п’ять колишніх радянських республік мають територіальні конфлікти, які в різні часи мали фази бойових дій, а Росія там виступала як не стороною, то «миротворицею».

За даними Telemetrio, по 200 телеграм-каналів у згаданих дев’яти категоріях вдалось отримати лише для України та Азербайджану. У Вірменії телеграм-каналів, які підпадали під ці категорії, було 118, у Молдові — 74, а в Грузії — 28. У кожній із п’яти країн канали двох категорій «новини та ЗМІ» й «політика» зайняли близько 90% серед 200 найпопулярніших.

У вибірку також увійшли 9 телеграм-каналів президентів аналізованих країн, парламентів і урядів, а також їх керівників. Таким чином, початкова вибірка, для якої ми шукали «клонів», становила 624  телеграм-канали.

Наступний етап — пошук телеграм-каналів, схожих за назвами й нікнеймами. Завдяки скрейпінгу телеграм-каналів для обраних країн, які відповідали б тим же категоріям, що канали, на які ми спиралися, ми отримали ще 43125 каналів зі схожими, за версією Telemetrio, на початкові 624 телеграм-канали за назвами, і ще 1032 — за ніками. Після відкидання приватних телеграм-каналів, із яких не вийшло б завантажити пости для порівняння, каналів без назв і дублікатів імовірних телеграм-каналів-клонів, ми отримали вибірку в 27588 каналів.

Робота з десятками тисяч назв телеграм-каналів зайняла би кілька тижнів. Та й не з усіма з тих каналів працювати було необхідно. Адже Telemetrio інколи видавав схожі телеграм-канали — ті, які мали кілька спільних із початковими телеграм-каналами символів чи навіть один емодзі. Також у видачу потрапляли телеграм-канали інших категорій чи канали, які працювали на аудиторії з інших країн. 

Тому ми застосували комп’ютерні алгоритми, щоб відкинути випадкові назви та нікнейми телеграм-каналів. Для таких завдань рекомендують застосовувати алгоритми, що працюють зі словами чи їх семантикою, як-от алгоритм косинусної подібності (cosine similarity), чи машинним навчанням. Проте назви телеграм-каналів нерідко були різними мовами, а їхні нікнейми — написані зі знаками «_» замість пробілів. Тому ці алгоритми показували «1» для повторів назв і нікнеймів телеграм-каналів із вихідного списку 624 каналів і зібраного для порівняння на подібність. А подібність решти телеграм-каналів і ніків була «0».

Тому нам довелося вдовольнитися алгоритмами, які порівнюють символи в рядках і визначають схожість текстів через збіг груп символів у порівнюваних текстах. Для верифікації результатів ми скористалися двома такими алгоритмами, які є частиною базового синтаксису мови програмування Python чи її бібліотеки для обробки даних pandas: SequenceMatcher і Jaccard similarity відповідно.

Ці два алгоритми дали набагато більше кроків подібності рядків. Схожість менш ніж на 10% означала, що в телеграм-каналів і ніків із вихідного набору каналів і тих, які видав Telemetrio як схожі, — спільних 1-2 літери чи емодзі. Подібність між 11% і 20% — спільні невеликі слова як «news», «front», «ислам». Схожість між 20% і 40% означала, що в комірках, які порівнюються, є спільні більші слова. Наприклад, імена або прізвища блогерів-тезок або, відповідно, однофамільців, титулів, як-от «Ayətullah», чи багатоскладові слова, як-от «офіційний» чи назви країн.

Значущі й малопомітні розбіжності в назвах і нікнеймах телеграм-каналів почалися після 70% схожості. Наприклад, назви телеграм-каналів «БРАТИ по зброї» та «Брати по Зброї ✙» за алгоритмом Jaccard similarity мали 75% схожості, як і назви грузинських каналів «GEнацвале Музыка | Генацвале Музыка» і «GEнацвале | Генацвале». Там теж було немало випадкових потраплянь телеграм-каналів. Але почали з’являтися такі, які варто було б дослідити уважніше. Отож за нижню межу при відборі телеграм-каналів ми обрали 70% схожості окремо для назв і для ніків. Після відкидання дублікатів залишилося 1305 пар публічних телеграм-каналів. Для них ми за допомогою бібліотеки мови програмування Python для роботи з телеграмом telethon вивантажили всі публікації за травень 2023-го. На цьому етапі вивантаження виявилося, що частина каналів не працювала взагалі або там у травні не було жодного посту.

Після вивантаження постів ми отримали 271 пару телеграм-каналів. Із них не повторювались у різних парах 353 канали. Для цих 271 пар телеграм-каналів ми шукали ідентичні публікації, спільні теми, слова — маркери російської пропаганди та цитування російських медіа. 

Кількість постів, із якими ми працювали, — 222 480. Їхня кількість за травень залежно від каналу коливалася від одного до 8753. Телеграм-каналів, у яких за травень було менше ніж десять постів, було 42. Більше тисячі постів було у 62 телеграм-каналах. А середня кількість постів для всього набору даних із 353 телеграм-каналів — 631.

Клони телеграм-каналів не надто поширені й алгоритми їх знаходять гірше за мотивованих людей

Про існування клонів телеграм-каналів найчастіше повідомляли користувачі соціальних мереж і ті, хто має стосунок до каналів, копію яких створили. Причетні до телеграм-каналів, копії яких створили, і є найефективнішими у виявленні телеграм-каналів-клонів. Адже схожість телеграм-каналу на інший за назвою чи нікнеймом не гарантує, що засновники одного телеграм-каналу свідомо копіюють інші. Централізоване виявлення копій телеграм-каналів ускладнене, оскільки при називанні телеграм-каналів обирають загальновживані слова, географічні назви або слова, які зараз у тренді. В Україні — це «новини», «новости», «війна». У Молдові — «молдавский», «Молдова», «новости», «Кишинёв». У Грузії — «Georgia», «Грузия», «новости», «Батуми». У Вірменії — «Армения», «Artsakh», «церковь». У Азербайджані — «Azərbaycan», «TV», «xəbərlər», «xəbər», «operativ». Ці ж слова потім стають основами нікнеймів телеграм-каналів.

Дослівні перепости не означають наслідування іншого телеграм-каналу

46 телеграм-каналів із 271 аналізованої пари мали хоча б один спільний пост. Проте, якщо порівняти кожну з публікацій в одному каналі з кожною публікацією в іншому каналі з пари, то в середньому за країнами копії постів траплялися щонайчастіше у 0,004% всіх комбінацій постів у парах. Найвищий показник копіювань постів схожими каналами був в Україні. Він становив трохи більше ніж чотири тисячні відсотка. Це зумовлено тим, що в Україні існують телеграм-канали, які дослівно перепощують повідомлення про повітряні тривоги та їх скасування. В Азербайджані, Вірменії, Грузії та Молдові частота дослівних перепублікацій коливається в межах кількох десятитисячних — кількох стотисячних відсотка.

У жодному випадку перепости не гарантували того, що один канал є «клоном» іншого. Ми виділили ще кілька причин, чому одні телеграм-канали копіюють пости інших, проте при цьому вони не є клонами.

По-перше,  частина компаній, які розвивають новинні телеграм-канали, розвивають їх як мережі. Один канал покриває країну, а інші — орієнтуються на окремі населені пункти, області чи райони. В Україні так працює, наприклад, мережа новинних каналів «Труха». Telemetrio повідомляє про 104 телеграм-канали, які мають у назві слово «труха», емодзі «блискавки» та характерне лого з жовтим обрамленням. Кілька з них, як-от «Труха убитая Шарием» вибивалися за логотипами та могли бути якраз копіями чи спробами використати відомий у телеграмі бренд. Але нині «Труха убитая Шарием» заблокована в телеграмі. А цитування в межах мережі каналів «Труха» пов’язані з перепостами яскравих місцевих чи національних новин у телеграм-каналах мережі. Телеграм-канали, які є частинами мереж, перепощують одне одного в межах 0,1–0,001% випадків.

По-друге, органи влади теж перепощують одне одного, а також їхні пости перепощують інші телеграм-канали. Для прикладу, телеграм-канал «UA Київська обласна військова адміністрація» (@kyivoda) мав у травні 2023 року 16 однакових постів із телеграм-каналом «Одеська Районна Військова Адміністрація» (odeskarda). Однакові пости на цих телеграм-каналах зумовлені дослівними цитуваннями чи постами представників виконавчої влади, президента. 

По-третє, деякі блогери та медіа роблять резервні канали, щоб у випадку блокування основного почати використовувати запасний.

В Азербайджані, Вірменії, Грузії та Молдові російські пропагандистські медіа працюють без перешкод у телеграмі

У 2016 році Європарламент схвалив резолюцію про протидію російським ЗМІ. У резолюції стверджується, що Росія веде проти ЄС «ворожу пропаганду», а протидія Росії прирівнюється до боротьби проти ІДІЛ. Найбільш небезпечними російськими ЗМІ названо агентство Sputnik, телеканал RT, фонд «Русский мир» і федеральне агентство «Россотрудничество». З цих платформ передусім Sputnik створив розгалужену мережу телеграм-каналів. Головний сайт Sputnik має 32 філії, зокрема в Абхазії та Південній Осетії, на окупованих територіях Грузії. Мережа телеграм-каналів Sputnik у телеграмі розгалужується ще більше. За даними Telemetrio, в телеграмі є близько сотні каналів із назвою «Sputnik» і логотипами, схожими кольорами та шрифтами на лого сайтів цієї мережі.

З аналізованого переліку країн «Sputnik» має телеграм-канали, які щоденно оновлюються в усіх країнах, за винятком України. У Молдові є два телеграм-канали, один ведуть російською, а інший — румунською. У Вірменії канал від «Sputnik» ведеться вірменською, в Азербайджані та Грузії — російською.

Ці канали не дублюють контент один одного, кожен висвітлює насамперед новини відповідної країни та міжнародні події, які її стосуються. Найбільша увага на цих каналах приділена Росії та відносинам із нею інших держав. Постійно транслюються головні повідомлення, озвучені представниками Кремля, — від Путіна до спікерки російського МЗС Марії Захарової. Надається слово місцевим проросійським політикам і громадським діячам. Наприклад, канал «SputnikGeorgia» публікував інтервʼю з Костянтином Моргошиєм, засновником організації «Альт-інфо», яка зірвала ЛГБТ-фестиваль у Тбілісі.

«Наша мета — домогтися незалежності від західних лобістів. І ключ від цього ми бачимо в нормалізації відносин із Росією, бо вона наша сусідка, і всі проблематичні для грузинського народу питання треба розвʼязувати з нею», — казав Моргошия в інтерв’ю.

Важливе місце в наративі всіх телеграм-каналів мережі «Sputnik» займає Україна. Новини про Україну та російське вторгнення транслюються як з адаптацією під контексти та з використанням місцевих експертів, так і без. Місцевих найчастіше залучає грузинська філія «Sputnik». Там постійними постачальниками тем для постів виступають представники грузинської влади. Зокрема, прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі, який звинуватив Україну в перешкоджанні отриманню Грузією статусу кандидатки до вступу в ЄС.

«Влада України прийняла невиправдані й абсолютно несправедливі рішення. Звідки в них час концентруватися на наших внутрішніх справах і чому в них має бути на це мотивація? Нехай стежать за собою та своєю країною. Ми діємо за своїм власним планом, нам не потрібні поради. Коли посольства інших країн покинули Київ, ми залишилися й до кінця захищали свої інтереси», — сказав Іраклій Гарібашвілі, коментуючи рішення Києва вислати з країни грузинського посла для консультацій з урядом у Тбілісі.

У мережі «Sputnik» багато текстів про міжнародну політику, місце Росії в ній та її «ворогів». У молдавських філіях «Sputnik» цитують Марію Захарову, яка попереджає Кишинів, що «зближення з НАТО може мати негативні наслідки… країна не забезпечить свою безпеку та втратить суверенітет». У вірменській версії «Sputnik» перекручують рішення Вірменії, Китаю, Казахстану та Бразилії, які підтримали резолюцію ООН, що засуджує російську агресію в Україні та Грузії. У вірменському «Sputnik» поширювали слова заступника представника місії Росії в ООН Дмитра Полянського:

«Рішення поставило в незручне становище багато країн, які боялися, що якщо вони не проголосують за документ, заблокують запропоновані ними резолюції. Тому партнери Росії з СНД і БРІКС вчинили так: не підтримали політизований пункт при окремому голосуванні, а проголосували за весь текст».

Усі філії «Sputnik» час від часу репостять «найважливі» для російської пропаганди повідомлення з телеграм-каналу «Спутник Ближнее Зарубежье». Наприклад, вони повторили всі «класичні» тези російської пропаганди, коли розповідали про надання Україні боєприпасів зі збідненим ураном:

«Ситуацію навколо України виводять на новий виток конфлікту. Протистоянню надають якісно інший вимір. Вони не усвідомлюють до кінця наслідки їх застосування. Удар завдається цим компонентом і по тих, хто застосовує цю зброю. Британці зробили це на тлі російсько-китайських переговорів у Москві, присвячених міжнародній стабільності та збереженню миру», — передає канал слова Марії Захарової.

Найчастіше в аналізованих каналах згадують «Sputnik». Російські медіа відносно частіше цитують найпопулярніші телеграм-канали, ніж канали — ймовірні копії. Це ми встановили після пошуку згадок і цитувань у кожній із п’яти країн семи російських видань: «Sputnik», «Россия 1», «Россия 24», «РИА Новости», «RT», «Царьград» і «Звезда». У телеграм-каналах, для яких шукали копії, у Вірменії згадки хоча б одного з російських видань були в майже 27% постів, в Азербайджані — майже 18%. У Молдові цитування згаданих російських ЗМІ становлять близько 1,5%. Тоді як у Грузії та Україні — менше 1%.

Телеграм-канали-клони — лише симптом поширеності пропаганди в телеграмі

Через вільну політику модерації змісту телеграм залишається платформою, яка сприяє поширенню дезінформації. Згідно зі звітом дослідників із Nisos, російська державна пропаганда, наприклад, використовує телеграм для поширення відеоконтенту через можливість не залишати помітних ознак, які б видавали джерело відео. Для цього на окремий анонімний телеграм-канал завантажують пропагандистські відеоролики із субтитрами різними мовами та хештегами для міжнародного просування — часто з навмисно видаленими контрольними знаками. Після цього їх репостять сотні облікових записів на інших платформах — насамперед у твітері, де іноді їх уже починають використовувати російські посольства чи державні ЗМІ. Знайти ж першоджерело відео вже виявляється неможливим. У відео, які поширювалися 18 мовами після повномасштабного вторгнення в Україну, фігурували теорії змови Кремля, які звинувачують Україну в жертвах серед цивільного населення, а також стверджувалося, що жителі анексованих Росією територій вітають окупантів, зазначають дослідники. 

Телеграм є однією з тих медіаплатформ, яка сприяє росіянам утримувати контроль над окупованими територіями та доносити до їх жителів потрібну Росії інформацію. У грудні 2022 року аналітики й аналітикині «Детектора медіа» оприлюднили перелік 51 телеграм-каналу окупаційних органів влади для територій, які окупанти контролювали до 24 лютого 2022-го, і ще 121, створений після повномасштабного вторгнення росіян. У той час, коли діяльність таких ресурсів у ютубі, фейсбуку i твітері блокували, як і особисті сторінки російських пропагандистів і колаборантів, російські соцмережі VK i OK давали їм платформи для роботи. Власник телеграма Павло Дуров дистанціюється від свого російського коріння та підтримки російського режиму, проте, як і провладні російські соцмережі, його платформа продовжує залишатися місцем для поширення пропаганди і зміцнення влади російських терористів.

Щоби зменшити можливості для дезінформування в телеграмі, потрібно було би суттєво змінити політику модерації та конфіденційності. Щоправда, зробити це складно без зміни ідентичності платформи, яка від початку позиціювала себе як найбільш анонімна та захищена від втручання контрольних органів порівняно зі своїми конкурентками. Переваги телеграма тісно переплітаються з його вадами. Та деякі речі точно можна зробити прозорішими. Наприклад, телеграм пропонує різні причини для скарг (reports) на контент залежно від платформ, на яких телеграм використовується: Android, Windows чи MacOS.

Є ще один спосіб співпраці з телеграмом — тиск, до якого вдаються представники недемократичних режимів. Телеграм реагує на погрози блокування та навіть поступається плюралістичністю цензурі. Так, у 2021 році держоргани Москви змусили компанію заблокувати на день виборів у Державну Думу сервіс «розумного голосування» та політичну агітацію. А у 2015 році компанія Telegram погодилася виконати закони Ірану й обмежила іранцям доступ до частини ботів телеграма. Засновник Telegram Павло Дуров пояснив поступки владі Росії турботою про користувачів: «Допустити блокування телеграма для всіх росіян, щоб дати політичній партії два додаткові дні на ведення кампанії після того, як вибори вже почалися, — це все одно, що пожертвувати ферзем заради пішака на шахівниці, не маючи чіткої стратегії виграшу. Для мене інтереси сотень мільйонів користувачів телеграма завжди будуть незрівнянно важливішими за інтереси будь-якої політичної сили».

З іншого боку, телеграм мусить узгоджувати свої дії з Apple та Alphabet, з онлайн-магазинів і додатків яких його переважно завантажують. На їхню вимогу платформа блокувала проросійські пропагандистські канали, на яких поширювали заклики до насильства. Тож у випадку напрацювання громадськістю країн Заходу уніфікованих рекомендацій і скоординованого тиску за допомогою технологічних гігантів можна сподіватися досягти суттєвої реформи політик телеграма. Це могло б допомогти значно обмежити можливості для дезінформації та пропаганди на платформі. Звісно, при цьому потрібно дотримуватися балансу та зберегти ліберальні практики платформи та її автономію перед контрольними органами. Занадто жорсткий підхід призведе просто до втрати популярності телеграма й перетікання пропагандистських практик на інші, вигідніші для них платформи.

Над текстом працювали: Павло Рудь, Леся Бідочко, Орест Сливенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака, Олексій Півторак, Олександра Котенко