Медіапрофспілку – «демократичним централізмом»?
А ви за який принцип роботи профспілки – менеджерський чи громадський?
Неоднозначним виявився мій підзаголовок «Завершуючи дискусію, яка не відбулася» (до виступу 29 лютого «Якою мовою розмова?»). Бо 2 березня в «Детектор медіа» з’явилася публікація Тетяни Якубович «Про сумнівних дарителів, заготовані рішення і рентгенівське світло» з підзаголовком «Відповідь на репліки Олександра Тертичного щодо “перевороту” у Медіа-профспілці».
Зміст відповіді в цілому зводився до двох позицій: претензії Тертичного до активістів є несправедливими, ситуація вже почала виправлятися, і НМПУ має всі підстави незабаром одужати. Проте, заперечення Тетяни стосувалися дрібниць (до того ж, були не зовсім коректними), тоді як обговорення саме тих проблем, які сайт пропонував для дискусії (виставляючи мою публікацію «Чи потрібно мити руки перед вживанням їжі?»), на жаль, так і не відбулося. Що я і констатував у пості під заголовком «Це – не дискусія, колеги», коментуючи статтю. (Наступні пости цитую скороченими, а також із виправленими помилками):
«Шановна панно Тетяно, цілком щиро поважаю Вашу позицію і Вашу думку щодо перспектив профспілки. Більше за те, на мою думку, завдяки наявності саме таких активістів, як Ви, спілка має шанси одужати… В своїх коментарях пропонував розглянути спілчанські проблеми, з яких витікають певні ситуації (за участі конкретних осіб) і перспективи спілки, а не осіб. Саме тому старанно уникав персоналій: я ж прямим текстом це зауважив.
Проте, Ви переводите розмову на особистості, в тому числі – на мене… Якщо Ви просто незгодні з моїми поглядами і висновками, для цього досить одного речення. Якщо маєте свою думку, подавайте її і аргументуйте. Якщо ж Ви взялися заперечувати мої висновки, логічно спростувати мої аргументи. І який же з них Ви спростували?
… Якщо ж Ви (і може, ще хто) щиро зацікавлені у пошуку відповідей на зазначені у моїх публікаціях кардинальні виклики для спілки (а не осіб!), можна їх пошукати разом під час зустрічі (в будь-якому складі). Адже, маю не тільки ті аргументи і пропозиції, які використав у публікаціях. А ні, так ні: вольному воля…».
На цитований вище заклик поспілкуватися особисто жоден із активістів не відповів. Пропозицію зробити відкритими для «рядових» спілчан засідання комітетів КНМП і НМПУ також проігнорували. Цікаво, між іншим: що вони там від нас приховують? :)
Я ще не пішов
На цій усмішці можна було би поставити крапку: кинути і тему, і профспілку разом із нею. Адже свого часу реального захисту не отримав, а тепер від спілки мені особисто вже нічого не потрібно. Кинути, проте, не дозволяє гнів на чергову українську неспроможність – нездатність використати поки що живу структуру задля реального просування до свободи – суспільства, слова, особистості.
Мало того, що занепадає конкретна організація, відбувається більш драматичний процес: на очах наша недолугість дискредитує чудову і вкрай потрібну Україні спробу солідаризувати журналістів. Можливо, я помиляюсь, але не чую і не бачу аргументованих заперечень доводам, викладеним у чотирьох лютневих публікаціях: їх досі ніхто навіть не намагався спростувати. Щоправда, і підтримка моїх пропозицій (у постах, наприклад) теж нараховує лічені одиниці.
Отже, ситуація залишається невизначеною, а тим часом уже незабаром має відбутися звітно-виборча конференція КНМП. Як тільки розпочнуться весняні свята, до середини травня дискусію не розпочати, а там залишиться два-три тижні – й ось конференція! Тобто, після свят розгорнути дискусію часу вже не буде, бо ще ж потрібно мінімум тиждень, щоб обговорити матеріали дискусії в первинних організаціях. Вони мають визначити свої позиції до того, як будуть обрані делегати, а ці вибори мають відбутися мінімум за тиджень-два до конференції.
Отже, дискусія має завершитися за три тижні до початку конференції, тобто, до Дня Києва. А від завершення весняних свят до київських виборів – два тижні. Саме стільки залишиться на все про все, якщо дискусію не почати до Великодня. Тут залишається один тиждень, а дискусію до конференції комітет (який мав би зробити й оприлюднити вищенаведені розрахунки) досі не ініціював. Це мовчання вказує на свідоме чи несвідоме прагнення знову, як і в лютому, провести конференцію похапцем: коли сотні спілчан напередодні не уявляють, які пропозиції готуються, отже і вплинути на рішення не можуть. А делегатів залишають без вибору безальтернативними пропозиціями президії, що складається з активу, який звітує і тут же забезпечує самовідтворення керівництва – як це відбулося на з’їзді НМПУ.
Не виключаю, що такий сценарій може задовольнити більшість спілчан. Але ж і меншість має право голосу. Давайте послухаємо обидві сторони.
Чудову можливість порівняти аргументи сторін і на цих платформах розпочати дискусію надала публікація члена комітету НМПУ Миколи Фельдмана «Другого шансу не буде» від 1 квітня та пости до неї. Хто забув або не бачив – може подивитися на сайті «Детектор медіа». А я, тим часом, візьму на себе роль упорядника, щоб нижче надати аргументи сторін у компактному вигляді – аби зручніше порівнювати.
Активісти знову починають…
Микола Фельдман надає таке пояснення кризи: «Самое главное – отсутствие оплачиваемого менеджмента, который профессионально выполнял бы работу для организации за деньги членских взносов». Відповідно до діагнозу, він же виписав і рецепт: негайно централізувати внески, щоби було чим платити кваліфікованому апарату.
У підсумковому резюме Микола зажадав: «…чтобы сейчас самые многочисленные региональные профсоюзы, среди которых флагманом является Киевская организация, полностью поддержали обозначенный ряд инициатив… Иначе у Всеукраинской профсоюзной организации “Независимый медиапрофсоюз Украины” будущее не возможно».
Як до «квітневих тез» ставляться голова і його заступники, чи обговорювалися вони Комітетом та/або Радою НМПУ, з тексту не вбачається. Отже, це нагадує ультиматум одного члена комітету всім регіональним організаціям взагалі і Київській перш за все: не підтримаєте – загинете. А «обозначенный ряд инициатив» першим і головним заходом вимагає збір членських внесків переадресувати безпосередньо на рахунки НМПУ, залишаючи регіональні організації без коштів.
Зібрані кошти автор пропонує витрачати на наступні завдання: «Создание базы данных всех членов объединения, соответствующая юридическая легализация всех первичных организаций, ведение переговоров о заключении коллективных договоров, инспектирование условий труда во всех редакциях, где есть организации, работа с государственными органами».
База членів і легалізація мають забезпечити централізацію управління. А вести переговори, інспектувати умови праці та працювати з державними органами – «это тот объем, который должен совершать менеджмент организации, то есть оплаченные и обученные сотрудники. Такого менеджмента на сегодняшний день нет только по причине существования главной проблемы – финансовой базы членских взносов».
Його підтримав Сергій Гузь: «Николай прав – первичные организации должны играть ключевую роль. Собственно, это не было секретом для тех, кто был в теме, но не было корректного выхода из ситуации, которую имели на тот момент. Дистанция между первичками и центральным аппаратом НМПУ только росла. Попытка изменить ситуацию в мае 2007 года результата не дала, так как проблему восприняли именно в финансовом, а не качественном разрезе. В результате мы имеем слабые первичные организации, которые не могут решать проблемы самостоятельно, местные комитеты, работающие исключительно на общественных началах, и оторванный от членов профсоюза национальный аппарат.
Совсем иначе обстоят дела в любом другом европейском профсоюзе журналистов. Там член профсоюза напрямую платит в общую кассу, из которой оплачивают все необходимые журналисту услуги: адвокатов, юристов, консультации, материальную помощь и т.д. Потому что такая концентрация финансового ресурса позволяет собрать в одном месте опытных людей, которые будут выполнять работу и отвечать результатом перед профсоюзом.
Мы же оказались в ситуации, когда ресурсы концентрируются на местном уровне (как, например, в КНМП). В итоге этих средств не хватает на организацию качественной профсоюзной работы, первички тоже сидят без денег, а на национальном уровне вынуждены искать гранты для организации своей работы. С грантами можно было мириться, пока профсоюз только создавался и количество его членов не превышало 100-200 человек. Но сегодня в профсоюзе больше 1000 членов и становится все больше. Дальше профсоюз не должен финансировать свою работу через гранты. Какой другой источник? Деньги партий и политиков, или членские взносы?...»
А Вася – не згоден
«Пиво – только членам профсоюза, – заперечив анонім за ніком Вася. – Если действовать, как говорит Фельдман, то получится секта». І на запитання Миколи, що ж опонент пропонує навзамін, повідомив своє, альтернативне бачення:
1) Необходимо точно установить, что защищает профсоюз. Его ближайшие цели, задачи и средства, которыми эти задачи должны быть достигнуты. Примечание для Фельдмана: средства – ЭТО НЕ ТОЛЬКО ДЕНЬГИ.
2) Разработанную стратегию довести до максимального количества журналистов и обсудить с ними возможность сотрудничества в этой области. В этой дискуссии найти менеджеров, способных конструктивно и эффективно работать. А пока профсоюз закрытый клуб для избранных.
3) Получив ясные цели и задачи, одобрение профессиональной среды и толковых менеджеров, вступить в переговоры с владельцами СМИ и заставить их принять принципы найма и содержания журналистов. А то, о чем Вы пишите – комсомольская возня. А именно – собрать взносы и организовать управляемые первички. Не создавайте второй комсомол. Ничего хорошего не выйдет».
Микола Фельдман надав свій негативний сценарій такому шляху: «А Вы знаете, что вот по этой схеме когда пойдешь, то окажется, что:
1) закон уже обозначил цели, задачи и средства (примечание для Васи – не средства, а я бы сказал ресурсы, которые действительно не только ДЕНЬГИ);
2) разработанную вами стратегию мало кто выслушает, а из тех, кто выслушают: а) часть не поймет, но согласится; б) часть не поймет и не согласится; в) часть поймет и не согласится; г) часть и поймет и согласится. В итоге вы получите одобрение некой половины, состоящей из а) и г), вступив в конфликт с б) и в);
3) найти в этой дискуссии толковых необходимых менеджеров получится только из части г) – это будут верные сторонники идеи, однако, как толковые менеджеры – они будут требовать финансового ресурса, который в силу отсутствия финансовой базы членских взносов – они не получат. Вот и все.
Продолбавшись пять лет головой об стену по своему нарисованному, правильному, грамотному, европейскому и цивилизованному пути, вы поймете, что очень сильно забыли учесть ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ фактор, который тут очень есть».
Вася навів додаткові аргументи і, в свою чергу, надав песимістичний прогноз «комсомольському» варіанту: «Не соберете Вы достойных денег с первичек. Журналисты – офисный пролетариат. У них денег нет. Звездам журналистики (у них есть деньги) профсоюз не нужен. «Лучше делать плохо, чем вообще ничего не делать» – это девиз комсомольцев, особенно тех, которые очень поверили в деньги. Вы будете много суетиться, и, в конце концов, оскандалитесь со своими друзьями и врагами. Примеров куча».
Микола заперечив: «Я вот комосомола никогда в глаза не видел и не могу его строить. Зато изучал законы, в т.ч. "О профсоюзах". А вы изучали законы? Судя ведь по всему – вы как раз комсомол видели непосредственно и разочаровались в нем. Поверьте, я совка не хочу. И не хочу совковой организации. И для этого, я уверен, необходимо реализовать все написанное и еще больше. Вот это мне понравилось: "К Вам за идею никто не пойдет работать"... Вы вообще осознаете, что вы подтверждаете наши же слова. Но потом вы еще прибавили: "... потому што идеи у вас нед". О, где же наша богом данная великая непостижимая идея, которая сможет заставить любого человека и даже Василия пойти работать бесплатно? Да, Василий, нет у нас такой идеи и не будет. Потому што ни у кого такой никогда не будет. Профсоюз – уже сам по себе идея».
Пропозиції до загалу
Очевидно, що вище викладено два протилежні принципи роботи, які уособлюють Микола і Василь. Ці принципи можна (умовно) назвати менеджерським і громадським.
На основі узгоджених принципів (підвалин) можна збудувати перспективну громадську організацію. Але поки що маємо розмову тільки про принципи, які самі по собі нічого не вирішують. Організація досить швидко має зробити ще три кроки до завершення вибору:
- обґрунтувати програму (пріоритети) поточної роботи КНМП на наступні два роки;
- на виконання програми запропонувати пропозиції (заходи) з її реалізації;
- обрати гідних виконавців (голову, комітет, ревізорів) затверджених заходів.
А далі – найскладніше: робота голови, комітету, первинних організацій із виконання рішень конференції, зі створення надійного і ефективного захисту законних інтересів кожного члена спілки (а не обраних активом за невідомими критеріями).
(Як на мене, паралельно з обговоренням і вибором названих шляхів розвитку, було би корисно згадати пропозицію Сергія Гузя до минулого з’їзду НМПУ: висунути ідею (місію), яка може стати стрижневим елементом ідеології і стратегії спілки.)
Отже, час на пошук вибору вже пішов, пані і панове. До Дня Києва залишилося 40 днів, із яких 15 заберуть свята.
Олександр Тертичний, Editor2005@inbox.ru
P.S. Можливо, сайт проведе опитування: за який із двох запропонованих вище принципів роботи спілки (менеджерський чи громадський) голосував би відвідувач у ролі делегата конференції?
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
20
Тертичний
6057 дн. тому
Сергію:
1. Про мої БАЖАННЯ і ДУМКИ знаю тільки я один - поки не висловлю їх усно чи письмово. Коли ж про це говорить хтось інший, він береться читати мої думки, що завжди мене щиро дивує.
2. Зустрітись і поговорити я запропонував ВСІМ активістам ще на початку березня в "Телекритиці". І нагадав про це 18 квітня. Всі, і Ви, в тому числі, дружно відповіли мовчанкою. А мій телефон Вам відомий, так, як Ваш мені. То ж, залишається спілкуватися на сайті...
3. Розмови таки були, і таки завершилися нічим, що зайвий раз демонструє неспроможність НМПУ під Вашим керівництвом. А що кожна робота має бути оплачена, я ніколи не заперечував. Чого ж мені цим дорікати?
Фельдман
6057 дн. тому
Тертычному: Александр, я тут "питання особисті і не головні (технічного характеру)", как вы выразились, вообще не обсуждаю. На будущее. Писать в личку смысла пока не вижу.
Сергій
6057 дн. тому
Дві дорослі людини, замість того, щоб зустрітись і обговорити справи бавляться в Інеті. Ну, трохи часу є. То ж я відповім, що у Вас є бажання ПИСАТИ на Телекритику, а не почути реакцію. Бо коли треба, Ви дзвоните на мобільний. Також нагадаю Вам, що минулої осені мали розмову з приводу допомоги профспілці. Тоді нам потрібен був редактор сайту, журналу "Профпрес". Також ми з Вами говорили про Ваш досвід боротьби за свої права у судах. Усе закінчилось тим, що ЗА БУДЬ-ЯКУ РОБОТУ ТРЕБА ПЛАТИТИ. Чи не так?
Тертичний
6057 дн. тому
Фельдману:
Миколо, я ж обіцяв Вам відповісти по суті на Ваші думки, пропозиції і докори - трошки пізніше. А Ви докоряєте, що я не відповів "сьогодні на сьогодні" на Ваше головне запитання.
До речі, Ви поставили мені 5 запитань поспіль, і я не знаю, яке з них Ви вважаєте головним. Ось вони:
Вы с ним (Васею) согласны? Вы готовы взять на себя всю тяжесть этой ответственности? Этого креста? Готовы возглавить Киевский профсоюз и повести его к общественному? Реализовать программу Василия?
Принагідно: Васю я не знаю, хоч цікаво було би познайомитися. Хто би він не був, я запропонував обговорити не особистості, а доводи і аргументи двох сторін. Звичайно, скоротив, залишивши суть. Повною мірою не поділяю жодну з позицій. Свої думки щодо вашої полеміки надам за 2-3 дні.
Пропоную надалі питання особисті і не головні (технічного характеру) винести з сайту до особистого спілкування милом, щоб не відвертати увагу користувачів від питань змістовних і принципових. Моя адреса - Editor2005@inbox.ru
Фельдман
6058 дн. тому
Вот я вам так тоже хочу освежить память. Вы выбираете, видимо, только удобные для себя и своей позиции посты. Васю примешали. Человек может вообще работает директором банка, а от нечего делать поговорил в интернете. Я вот вам приведу комментарий господина под ником "vvv", который сделал понравившееся мне резюме нашему с Васей диалогу. Вы ведь осознано упустили его позицию? Главное ведь для будущего НМПУ - што Вася сказал? (Василий, снова ради бога, не обессудьте... ничего личного). vvv // 03.04.2008 00:00:29: "Вася, а ваш оппонент прав на все сто. Вы чего-то хотите идеального нереального. Суть проблемы, на мой взгляд простая, я ее излагал ранее. У членов профсоюза есть права и обязанности, их нужно неукоснительно соблюдать, а главное, что за всем этим стоит система контроля. Во всей этой истории деньги являются главным, ибо они синоним любимой работы, достойной жизни, и чувства собственного достоинства. Не пудрите мозги - профсоюз не благотворительная организация, это сообщество людей готовых бороться за свои права…" Смотрите, господин Тертычный, какое ведь правильное здесь слово "готовых"... Профсоюз - это сообщество людей, готовых бороться за свои права... Какая твердая формулировка... Мнение высказывает человек, судя по всему, ближе к нашей профессии и организации, чем Вася (Василий, если читаете, честно, я так думаю)
Фельдман
6058 дн. тому
Тертычному: Вы в таких розовых очках, что это даже не очки... это уже, кажется, неснимаемые линзы... а я в ваши лидерские качества, честно признаюс, верю :) не обижайтесь... видит бог, я по другому вам не смогу ответить... Вы ведь мне не ответили на мой главный вопрос... я имею полное проигнорировать ваши :) давайте же будем играть по одним правилам
Тертичний
6058 дн. тому
Сергію:
1. На моє переконання, «робити ставку» - це лексіка гравців, політиків, бізнесменів… А у громадських, тим більше товариських, стосунках – це не мій стиль. Сподіватися на одужання КНМП можна тому, що дискусія, звіт і вибори – ще попереду. Тоді, як у НМПУ – позаду. І я зовсім не недооцінюю регіональні організації – дай Бог їм рости і міцніти! Просто жодна з них зараз, на жаль, не може вплинути суттєвим чином на роботу НМПУ – на відміну від Київської…
2. Ось Ви пишите: «фактично КНМП у житті всеукраїнської профспілки жодної участі не приймає досить довгий час». Давайте поміркуємо: чому? Я маю деякі пояснення, і навіть писав про них в лютому. А Ви?
3. «Минуло майже два місяці, і ні Вас, ні більшість інших делегатів КНМП доля спільної організації більше не цікавить» – ці Ваші слова щодо мене не відповідають дійсності. Після з’їзду я двічі виступав в «ТК», але не отримав відповіді по суті. Чому не цікавляться інші – див. п.2.
4. А що ж відбудеться 30 квітня? Кому і яким чином «стане зрозуміло, які плани у нинішнього керівництва КНМП і з чим воно вийде на з"їзд у червні»?
Адже у нас і сьогодні «куда идет король – большой секрет»...
otar
6058 дн. тому
Написав Миколі, Сергію, Михайлині. Сподіваюсь на конструктивний полілог :)
Тертичний
6058 дн. тому
Фельдману:
Якщо в цитуванні Ваших висловлювань припустився зміни змісту, прошу вибачення. Але прошу вказати, які саме Ваші позиції я перекрутив. Бо я не бачу.
Той факт, що Ви вважаєте, ніби я Вас не можу чи не хочу зрозуміти - це тільки Ваша особиста думка, яка поки нічим не аргументована. Відповідь по суті на Ваші думки, пропозиції і докори я надам трохи пізніше.
Фельдман
6058 дн. тому
Сергей... я бы даже сказал - ширше :)
Сергей
6058 дн. тому
Николай, сайт ТК был всегда дружественным к нам. и сайт НМПУ начинали сотрудники ТК. Поэтому все важные инициативы всегда были на тк, вспомнить рубрику "Редакционная политика". Да и специальная рубрика есть на ТК, посвященная профсоюзам. Когда-то у нас были споры относительно концепции сайта НМПУ, она менялась 4 раза. Последний раз в 2006 году. Мы угрохали на это дело достаточно денег, чтобы подходить к очередной реформе очень осторожно. Я категорически против простого передирания новостей с ТК или ИМИ, или УкрПравды. С другой стороны, нам нужен свой сайт, чтобы информировать членов профсоюза о событиях "внутренних". Поэтому сейчас снова провис в работе сайта. Он не "обновляется" всего 11 дней, хотя переставлять чужие новости не так уж и сложно. Только зачем это делать, если есть отличный сайт ТК? Нужно развивать кооперацию, и предложение Отара очень кстати. Главное ширее смотреть на процесс :)
Фельдман
6058 дн. тому
2 Сергій
Серега, ты прав. Организаций больше не должно семьдесят четыре с половиной штуки. Должна быть одна. Общая. А вот насчет заменить знаешь с помощью сайта ТК "действующий" сайт профсоюза и закрыть этот - мысль Отара отличная. Я бы поддержал такую инициативу. Ты как считаешь?
Сергій
6058 дн. тому
Пане Тертичний, Ви дуже недооцінюєте регіональні організації, роблячи ставку виключно на КНМП. Так, довгий час КНМП була ключовою організацією для НМПУ, але ті часи давно минули. Бо фактично КНМП у житті всеукраїнської профспілки жодної участі не приймає досить довгий час. Тільки під загрозою виключення з НМПУ і відповідно втрати членства в МФЖ, значна частина делегатів від Києва прийшла на всеукраїнський з"їзд. Хоча були і ті, хто дійсно вболівав за ситуацію. Минуло майже два місяці, і ні Вас, ні більшість інших делегатів КНМП доля спільної організації більше не цікавить. Гроза минула? За останні три місяці я побував у шести регіонах, і там настрої дещо інші. Люди сподіваються, що профспілка здатна самоорганізуватись і рухатись вперед. Єдине, чому ще ніхто не відчипив КНМП від загального потяга, так це почуття солідарності. В регіонах чекають, що кияни таки розберуться у своїх цілях. Чекати залишилось не довго. До 30 квітня. Тоді і стане зрозуміло, які плани у нинішнього керівництва КНМП і з чим воно вийде на з"їзд у червні.
Фельдман
6058 дн. тому
2 otar
Отар, вы абсолютно правы и действительно я уверен вы могли бы существенно помочь этому вопросу, если вы так ставите вопрос. Если есть у вас желание, не могли бы вы мне отписать на nickfeldman@mail.ru, чтобы мы могли обговорить ситуацию
Отар, вы абсолютно правы и действительно я уверен вы могли бы существенно помочь этому вопросу, если вы так ставите вопрос. Если есть у вас желание, не могли бы вы мне отписать на nickfeldman@mail.ru, чтобы мы могли обговорить ситуацию
Фельдман
6058 дн. тому
Александр. Свои позиции/тезисы я с Комитетом не обговаривал. Однако, статью читали некоторые наши с вами коллеги до ее выхода. Я старался сдержать свои эмоции в этой статье. Вы сейчас сделали неплохой анализ, но расставляете акценты вы, по моему мнению, неправильно. Вы уж извините. Вы так на меня много раз ссылаетесь, выдергивая мои слова из контекста и видимо упрямо отказываетесь меня понять. Вы так говорите о общественном или менеджерском по одной причине - вы не понимаете механизм организации любого общественного движения. Без финансового ресурса и чистого организационного менеджмента никуда. По этой причине, а точнее из-за того, что не учитывается этот фактор, очень многие общественные движения в Украине становились либо политическими, либо разваливались. Я не хочу ни того, ни другого. Вот чему надо давать ответ, вот какие опросы необходимо проводить. Сама постановка вопроса, как вы ее делаете, разрушает организацию. Да простит меня Василий, но ссылка на его мнение, для меня не авторитетна (еще раз, Василий, извините, видит Аллах я не пытаюсь вас задеть). Ваше, Александр менеджерское и общественное - это по сути профессиональное и любительское. Василий предлагает любительское. Вы с ним согласны? Вы готовы взять на себя всю тяжесть этой ответственности? Этого креста? Готовы возглавить Киевский профсоюз и повести его к общественному? Реализовать программу Василия? Обдумайте всю серьезность ситуации, прежде чем дать ответ на такой вопрос?
Серей
6058 дн. тому
Отар, ТК никогда не заменяла сайт профсоюза, а вот попытки заменить ТК с помощью сайта профсоюза были :-/ Если мы говорим об НМПУ. Чи Ви так і не помітили, що відбувається? Якби ефективність профспілки вимірювалась кількістю заяв чи інформприводів... До речі, колись не було сайтів, а люди якось жили.
otar
6058 дн. тому
Принаймні, в інформаційному просторі Профспілки не існує ЗОВСІМ. Сайт не оновлюється з початку квітня, жодних заяв, кількість інформприводів, згенерованих "фронтменом" НМПУ Романом Скрипіним за два місяці - 1. Таку-сяку розсилку, яка мала місце до зміни керівництва, припинено зовсім. Люди, може, вам чимось допомогти? Писати за вас прес-релізи, розсилати? Зробити сторінку НМПУ на Телекритиці, раз уже ТК замінює ваш сайт? Я готовий, у вільний від роботи час. Чи вся діяльність профспілки відбувається "в стіл" до наступного з'їзду?
Олександр Тертичний
6058 дн. тому
1. Юрію Шеляженко:
"Більш досвідчені товариші" чи хто інший навряд "запропонують прості шляхи виходу з баблократичного тупику", бо метастази надто глибокі і поширені. Мабуть, потрібне комплексне лікування: і хіміотерапія, і опромінення пухлини, і психологічнна допомога. Думаю, що створення здорової дієздатної самодостатньої профспілки - один із засобів лікування. Що не виключає індивідуального шляху спротиву. А реальність у нас дійсно сумна. Аби радісна була би, я обмежився би сімейними справами та спогадами.
2. Сергію:
дякую за підтримку - нас виходить вже четверо: ми з Вами, анонім за ніком Вася, Сергій Зінченко з Кривого Рогу. Поки малувато.
НМПУ і КНМП я не плутаю, але й не відокремлюю. Бо, як Ви точно відзначили, "От того, какая позиция будет принята в июне, зависит будущее всеукраинской организации." Тобто залишається надіія на КНМП - якщо вона ще жива...
Сергей
6058 дн. тому
Александр, так держать! Только не забывайте, что Николай говорил о НМПУ, а у нас на носу съезд КНМП. От того, какая позиция будет принята в июне, зависит будущее всеукраинской организации. В том смысле, чем она будет заниматься дальше.
Юрій Шеляженко
6061 дн. тому
Олександре, Ви цілком праві у більшості тез, але крім ідеалів є ще сумна реальність. Коли в живому журналі панові Петрову, що організував полиття мене кабачковою ікрою, спитали про журналістську солідарність, він відповів, що непыдкупний продажному не товариш, а він сам - продажний. Незалежних журналістів в Україні досить мало, професійна солідарність важить менше за корпоративні "понятія", і я дуже сподіваюсь, що більш досвідчені товариші, такі як Ви, як пані Лігачова, не тільки констатують цей факт, але й запропонують шляхи виходу з баблократичного тупику. Індивідальним шляхом спротиву є девіантні вчинки, і я цим активно займаюсь, але тут потрібне рішення, адекватне для всієї спільноти.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ