DVB-еволюція
Київський експеримент DVB-SH
За словами старшого менеджера з розвитку бізнесу Alcatel-Lucent в країнах СНД Олександра Кіліна, близько 15 років тому з'явилися європейські стандарти цифрового телебачення першого покоління, а п'ять років тому розпочався поступ 2G.
Рік | Стандарт |
|
1994 | DVB-C | Кабельне мовлення |
| DVB-S | Супутникове мовлення |
1995 | DVB-T | Наземне ефірне мовлення |
2004 | DVB-S2 | Супутникове мовлення |
| DVB-H | Наземне ефірне мовлення для портативних пристроїв |
2007 | DVB-SH | Супутникове мовлення для портативних пристроїв |
2008 | DVB-T2 | Наземне ефірне мовлення |
2009 | DVB-C2 | Кабельне мовлення |
Пан Кілін детально зупинився на стандарті DVB-SH, який є гібридом наземного і супутникового телебачення та мобільних і фіксованих каналів. Такі мережі у 2009 році розгорнуті в Колумбії та Франції (у Парижі).
Якщо порівнювати DVB-SH і DVB-T2, то вони доповнюють один одного, а не контрастують. Перший стандарт оптимізований для мобільного телебачення і має більшу глибину переривання сигналу - до 10 секунд, тобто придатний для супутникового прийому. Натомість DVB-T2 оптимізований для телебачення високої чіткості (HDTV).
У березні 2010 року компанія Alcatel-Lucent провела порівняльні випробовування стандартів DVB-H і DVB-SH у Києві. На будівлі висотою 65 метрів на вулиці Еспланадній була встановлена передавальна антена. Спеціальний попередньо записаний контент відправлявся на існуючий DVB-H-передавач з інтегрованим DVB-SH-модулятором (потужність - 100 Вт). Мовлення здійснювалося на 49 ТВК (на якій мовить пакет каналів провайдера ТРК «Етер»). Телевізійний сигнал ловили дві антени, встановлені на легковий автомобіль, а пристрій в авто фіксував переривання цього сигналу (однак його можна ловити і на мобільні 3G-телефони вартістю близько 150 євро виробництва Sagem).
Результати випробовування - карта покриття телевізійним сигналом (зеленим виділений маршрут автомобіля, де сигнал ловився, червоним - де втрачався)
DVB-H
DVB-SH
Як наголосив Олександр Кілін, експеримент показав, що в стандарту DVB-SH у 2,2 разу більша площа покриття сигналом. Окрім цього, DVB-SH має широкий діапазон частот, у якому може впроваджуватися - від 400 МГц до 3 ГГц.
Проте учасники конференції звернули увагу на те, що європейські країни вже почали визнавати DVB-H неперспективним стандартом, і це може чекати й на DVB-SH. Приміром, наприкінці березня 2010 року швейцарський оператор Swisscom оголосив, що відмовився від DVB-H і натомість прийняв рішення розвивати мобільне телебачення в інших стандартах - SPA, UMTS, Edge. Згідно із заявою оператора, це пов'язано з відсутністю пристроїв, які підтримують DVB-H.
За словами Олександра Кіліна, також проблема полягає у вартості побудови мережі. «DVB-H виявився занадто дорогим для операторів. А DVB-SH знижує обсяг інвестицій у розгортання мережі», - запевнив він.
Утім, як відомо, в Україні Нацрада з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням виділила шостий загальнонаціональний мультиплекс (МХ-6) під стандарт DVB-H і визначила його провайдером ТРК «Етер». І хоча мережа компанією так і не побудована, Нацрада результати перевірки провайдера взяла до відома, відзначивши, що «роботи ведуться». А в Києві, де за іншою ліцензією ТРК «Етер» є провайдером мультиплексу стандарту DVB-H на 49 ТВК, за даними Нацради, навіть ведуться експериментальні роботи.
Чи потрібен DVB-T2 Україні?
Британські мовники Бі-бі-сі, ITV, Channel 4 і Five погодилися з регулятором - Офісом комунікацій - перевести один мультиплекс у стандарт другого покоління для впровадження телеканалів високої чіткості (HDTV). І наприкінці 2009 року Велика Британія почала впроваджувати DVB-T2.
У DVB-T2 є свої очевидні переваги. Насамперед стандарт має на 30% вищу пропускну здатність, а також більш ефективну систему корекції помилок і більшу гнучкість у системах кодування, що означає ширший вибір послуг. Як відомо, DVB-T дає змогу мультиплексування в один пакет до 10 телеканалів. За словами начальника відділу служби радіомовлення УДЦР Олександра Бондаренка, з DVB-T2 кількість каналів у мультиплексі зростає до 16.
Порівняння DVB-T і DVB-T2
| DVB-T | DVB-T2 |
FEC | CC + RS ½, 2/3, ¾, 5/6, 7/8 | LPDC + BCH ½, 3/5, 2/3, ¾, 4/5, 5/6 |
Модуляція | QPSK, 16QAM, 64QAM | QPSK, 16QAM, 64QAM, 256QAM |
Захисний інтервал | ¼, 1/8, 1/16, 1/32 | ¼, 19/256, 1/8, 19/128, 1/16, 1/32, 1/128 |
Розмірність FFT | 2k, 8k | 1k, 2k, 4k, 8k, 16k, 32k |
Розподілені пілот-сигнали | 8% | 1%, 2%, 4%, 8% |
Постійні пілот-сигнали | 2,6% | 0,35% |
На думку фахівця Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення Олени Баришнікової, DVB-T2 є прогресивнішою системою, однак без ґрунтовного маркетингового дослідження не можна визначити, чи варто працювати в ній в Україні. Позаяк УНДІРТ готовий забезпечити нормативну базу для впровадження DVB-T2.
«Стандарт сирий, я б утримався від його впровадження. У Британії тільки зараз почалися практичні дослідження. Тож років п'ять, гадаю, слід зачекати», - зазначає технічний директор компанії «Гамма-консалтинг» Володимир Некрасов. А головний інженер ДП «Укркосмос» Іван Горбач додає, що в Україні невирішеним залишається питання забезпечення соціально незахищених верств населення DVB-T-приставками. Тож як можна говорити про перехід на новіший стандарт, якщо відповідні пристрої лише розробляються, а їхня ціна вочевидь буде дорожчою за наявні?
Проте їхні опоненти переконані, що не варто перейматися ціною пристроїв, адже технології стрімко розвиваються й дешевшають. А через п'ять років, коли відбуватиметься вимкнення аналогового телесигналу в Україні, тюнери, що підтримують стандарт другого покоління, будуть загальнодоступними.
Інженер компанії Irdeto Олександр Ковальський вважає, що все вирішиться ринковими механізмами і якщо оператори будуть зацікавлені в DVB-T2, вони нададуть споживачам необхідне обладнання. «Треба, щоб у законодавстві була передбачена можливість розвитку цього стандарту, а далі дозвольте ринку вирішувати», - каже він.
Окрім цього, як підкреслив директор з розвитку нових продуктів компанії «Воля» Валерій Салямов, хоча сет-топ-бокси DVB-T2 дорожчі, зате потрібні менш потужні передавачі для поширення сигналу (тобто зменшується негативний вплив на довкілля), а ту саму кількість мовників можна вмістити в меншу кількість мультиплексів. «Тобто частину частотного ресурсу можна, наприклад, продати. Тож слід враховувати й комерційний бік питання», - вважає він.
Однак Україна поки що прийняла рішення розвивати стандарт DVB-T. І на цій ниві ще практично нічого не зроблено. Якщо згадати, скільки часу було згаяно ваганнями Нацради, як стискати сигнал - в MPEG-2 чи в MPEG-4, то зрозумілим стає, що державні органи краще не залучати до технічної дискусії, а спонукати їх до дій. Тож як резонно зауважив начальник відділу супутникових технологій Концерну РРТ Олександр Богданов, прийде час - дійдемо й ми до другого покоління. А поки що давайте нарешті зрушимо з місця DVB-T.
Фото - www.osp.ru