«25 березня ми розіслали анонс судового засідання, – розповіла «ТК» пані Заєць. – Суд дозволив нам запросити на нього журналістів, тож ми розіслали також запрошення. Ця справа справді цікава, адже проти державної компанії, яка виробляє 50% електрики в Україні, подали позов на 60 мільйонів через старі оборудки кінця 90-х років. Проти нас виступив молдовський "шахрай" – бізнесменом його назвати не можна, адже торік йому заборонили в’їзд в Україну. Після цього нам зателефонували з 5-го каналу і сказали, що їх дуже цікавить ця тема, та запитали, скільки ми можемо заплатити їм за сюжет».

 

Ця пропозиція, за словами Ілони Заєць, її здивувала. «Якщо цікаво, то навіщо платити? А якщо не цікаво, то нехай не інформують про це. Я перепитала у дівчини, чи не провокація це, оскільки, коли я почула про 5 канал, у мене виникла підозра, що пропозиція якось пов’язана з акцією "Не продаємося!"», – каже вона.

 

За словами керівника прес-служби «Енергоатому», в оплаті сюжету людині, яка назвалась представником 5-го каналу, було відмовлено. На судове засідання знімальна група 5-го каналу не прийшла, хоча інші ЗМІ висвітлили цю подію.

 

Позаяк людина, з якою спілкувалась Ілона Заєць, назвала лише своє ім’я – Віталіна, і не вточнила, який саме відділ представляє, «ТК» намагалась розшукати її серед працівників 5-го каналу, проте отримала відповідь, що на каналі осіб із таким ім’ям немає. У прес-службі 5-го каналу на запит «ТК» відповіли: «Такої журналістки на 5-му каналі немає. Подібних пропозицій від 5-го каналу не було. Коментувати дії інших осіб ми не будемо».

 

«Можливо, це якийсь посередник», – припускає пані Заєць. За її словами, раніше такі випадки траплялися досить часто.

 

«Найчастіше до нас звертались комерційні служби каналів. Журналісти ж не телефонували жодного разу. Ми співпрацюємо з журналістами: організовуємо прес-тури, в тому числі й міжнародні. В нас ніколи не було з висвітленням, але ось зараз, після того, як торік багато коштів витрачалось на замовні сюжети, мені здається, що навіть коли йдеться про цікаві події, журналісти очікують, що ми знову будемо їх, перепрошую за брутальність, купувати», – каже вона. Прес-служба «Енергоатому» має намір змінити цю ситуацію самотужки: «Будемо працювати, робити багато прес-релізів, організовувати цікаві заходи. Гадаю, знадобиться рік чи два, щоб зламати цю ситуацію. Зміняться керівники комерційних відділів, і на каналах забудуть, що «Енергоатом» купував сюжети. Прес-служба, яка працювала торік, зробила нам дуже негарну послугу».

 

За словами Ілони Заєць, у 2004–2006 роках, коли вона також працювала у прес-службі «Енергоатому», компанія укладала «контракти з діловими новинами, які робляться на комерційних засадах». «Але таких масштабних контрактів, на 8 мільйонів, у нас ніколи не було, – каже вона. – Нам це й не було потрібно, адже ми завжди даємо своєчасні коментарі перших і других осіб, спілкуємось із журналістами, тому проблем із висвітленням у нас не було».

 

Проте, за її словами, поки що прес-служба не готова повністю відмовитись від платних послуг медіа. «Якщо в нас не беруть прес-релізи, нам усе одно доведеться вкладати якісь гроші у те, аби нашу позицію почули, – пояснює пані Заєць. – Наша компанія робить деякі резонансні речі, які викликають великий супротив із боку конкурентів – теплової енергетики та "зелених". Тому, коли всі журналісти відмовляються, нам доводиться платити. Але це не буде грандіозна кількість сюжетів. Можливо, будуть сюжети у ділових новинах, але лише у разі, коли ми стикатимемось із брехнею з боку наших супротивників. У таких ситуаціях ми не можемо мовчати. Купувати журналістів на кожну прес-конференцію, або замовляти сюжети без інформаційного приводу ми не збираємось».

 

Вона навела приклад ставлення журналістів до інформаційних приводів «Енергоатому»: «30 березня в нас заплановане укладення контракту з двома американськими компаніями, але досі жоден телеканал, окрім UBC, не акредитувався. Напевно, редакції чекають, поки ми зателефонуємо і запропонуємо заплатити за сюжети. Але я вважаю, що ця подія цікава для телеканалів, і платити за її висвітлення немає сенсу».

 

Нагадаємо, у листопаді 2007 року за підсумками моніторингу журналістської ініціативи «Не продаємося!» компанія «Енергоатом» найчастіше фігурувала у сюжетах, які містили ознаки прихованої реклами. Розслідування «ТК» засвідчило, що компанія за посередництвом PR-агентства розміщує оплачені сюжети у новинах декількох, а також ділових інформаційних програмах виробництва ESGroup. Ця інформація викликала широкий резонанс у медійних колах та стала поштовхом для дискусії про правомірність використання бюджетних коштів для платного висвітлення діяльності державних органів та компаній, яке, до того ж, є порушенням норм Закону «Про рекламу». У 2008 році, як уже повідомляла «ТК», НАЕК «Енергоатом», керівництво якої змінилось із приходом нового уряду, відмовилась від проведення тендерів на висвітлення своєї діяльності.

 

У зв’язку з цим випадком «ТК» пригадала іншу, дуже дивну історію, яку розповіла продюсер і піар-менеджер Ірина Чемерис. Під час парламентської виборчої кампанії 2006 року вона працювала у штабі однієї з політичних сил.

 

Одного дня Ірині зателефонувала дівчина Галина (ім’я змінене), представилась гостьовим редактором 5-го каналу і запропонувала запросити лідера виборчого блоку, піар-підтримкою якого займалась Ірина, взяти участь у прямому включенні під час одного із денних випусків новин. При цьому було названо і точну дату випуску, і приблизну тему. Коли Ірина дала згоду, Галина попередила, що з каналу ще зателефонують у штаб, аби остаточно узгодити всі деталі. Відразу після цього Ірині зателефонував чоловік, що представився Геною. Гена повідомив Ірині: те, про що вона щойно домовилась із Галиною – платна послуга.

 

У відповідь на Іринине здивування молодий чоловік назвав ім’я тогочасного керівника одного з комерційних відділів 5-го каналу, зазначивши, що діє від його імені. Гена також запропонував, що після проведення цього «пробного ефіру», коли штаб переконається, що все пройшло нормально, можна буде домовлятися про системне обслуговування в новинах, себто підписання угоди про пакет послуг із висвітлення. Після деяких вагань штаб, який до того співпрацював виключно з діловими програмами, погодився на пропозицію Галини та Гени. Було узгоджено певну суму оплати, остаточно затверджено час і місце включення.

 

Та у визначений день лідер блоку тяжко захворіла, втративши голос. Ірина Чемерис зателефонувала Гені та відмовилася від ефіру, пославшись на хворобу свого лідера. Молодий чоловік домовився з нею про зустріч за тиждень, на цьому вони розпрощались, а за півгодини Ірині зателефонувала… Галина, знервовано запитуючи, де пропадає лідерка блоку. У відповідь на здивування Чемерис і посилання на Гену Галина почала кричати, що нічого подібного бути не може, адже канал не надає платних послуг у новинах, а Гена – самозванець. Ірина поцікавилася, звідки ж тоді загадковий Гена знав про домовленість між нею та Галиною, що дозволило йому зателефонувати відразу після дзвінка останньої та з посиланням на неї? Галина пообіцяла донести цю історію до відома керівництва та провести розслідування.

 

Дещо згодом, зателефонувавши Ірині, Галина з’єднала її з представником топ-менеджменту 5-го каналу, який підтвердив, що відбулося непорозуміння. Проте факту дзвінка з пропозицією надання платних послуг не заперечував. На цьому все завершилося, проте, за словами Ірини Чемерис, їй смішно й дотепер…

 

Звісно, без конкретних прізвищ та посад не можна ані звинувачувати, ані навіть всерйоз підозрювати 5-й канал у тому, що він продає новини методами «телефонного маркетингу». Проте факт залишається фактом: далеко не завжди у корупційних відносинах у медіа, які ми звикли називати джинсою, ініціатива належить замовнику. І якщо раніше представники піару та бізнесу заявляли про те, що вимушені платити журналістам за адекватне висвітлення своїх інформаційних приводів, то в цьому випадку маємо справу з цілеспрямованим бойкотом, мета якого – вимусити потенційних «спонсорів» платити за появу в новинах інформації, яка є важливою для суспільства.