Starlight Rental: від розподілу телекамер між каналами до допомоги в полюванні на дрони-камікадзе

Starlight Rental: від розподілу телекамер між каналами до допомоги в полюванні на дрони-камікадзе

3 Лютого 2023
2860
3 Лютого 2023
11:00

Starlight Rental: від розподілу телекамер між каналами до допомоги в полюванні на дрони-камікадзе

2860
Борис Пустовий, директор компанії, яка розподіляє техніку між каналами StarLightMedia і обслуговує навіть конкурентів холдингу, розповідає, як зробив «ковбасу» метро безмежним простором для телекартинки.
Starlight Rental: від розподілу телекамер між каналами до допомоги в полюванні на дрони-камікадзе
Starlight Rental: від розподілу телекамер між каналами до допомоги в полюванні на дрони-камікадзе

Starlight Rental — це компанія у складі медіахолдингу StarLightMedia, яка займається технічними послугами з виробництва контенту і здає в оренду техніку для кіно- й телевиробництва. Дванадцять років тому цю компанію створили, щоб ефективно розподіляти техніку між каналами медіагрупи, але згодом вона стала підрядником у виробництві не лише власних проєктів — шоу «Х-фактор», «Мастершеф», «Холостяк» та інших — а й для каналів-конкурентів. Starlight Rental долучалась до виробництва  концерту до Дня незалежності і «Співають всі» для «України», а торік — до національного відбору на «Євробачення», яке знімали в метро. Під час великої війни компанія допомагає не тільки телевізійникам, а й армії. Про роботу Starlight Rental «Детектору медіа» розповів її директор Борис Пустовий.

— Борисе, розкажіть, будь ласка, наскільки прокат техніки — прибутковий бізнес для вашої медіагрупи?

До початку великої війни це був потужний, прибутковий бізнес. Під час війни весь медіабізнес просів, тому і прокатникам стало важче. Раніше обладнання здебільшого використовувалось для зйомки фільмів, великих концертів і шоу, а зараз такого контенту виробляють набагато менше. Тому ми спрямували зусилля на допомогу тим, хто знімає хроніку війни, та на соціальні проєкти. 60% нашої роботи зараз — волонтерство.

— Чим особлива ваша компанія?

— Це єдина компанія, створена всередині медіагрупи, яка працює не лише на забезпечення потреб власних проєктів, а й на зовнішній ринок. Інших таких в Україні нема.

У медіагрупі StarLight Media є п’ять каналів, які користуються технікою, — СТБ, ICTV, Новий, М1 та М2. Всі вони самі купували собі техніку; це було дуже незручно. Наприклад, Новий і СТБ мають по десять камер. СТБ потрібно більше, а Новий не всіма своїми користується. Але СТБ мусив купувати нові камери, хоч міг би взяти їх у Нового. Тому холдинг вирішив створити компанію, яка обслуговуватиме й розподілятиме техніку на запити наших телеканалів.

Борис Пустовий

Потім у нас завдяки великим інвестиціям виник надлишок техніки, яка лежала на складах, і ми вирішили обслуговувати ринок. 2017 року компанія відкрила нові напрями й увійшла у трійку лідерів серед прокатників. Це ринок, на якому інші компанії працюють по двадцять років. Інвестиції в компанію швидко окупились, і відтоді ми витрачаємо тільки те, що самі заробляємо.

— На що саме витрачаєте?

— Прокатні бізнеси цікаві лише тоді, коли мають новинки — те, чим можна здивувати. Тому важливо постійно вкладати гроші в інновації. Ми вирішили заробляти на зовнішньому ринку, обслуговуючи партнерів і конкурентів, і реінвестувати в новинки. Правління підтримало цю ідею.

— Які саме напрямки стали найуспішнішими?

— Динамічне світло. Це те, чим ми стали займатися 2017 року, й менш ніж за два роки вкладені гроші повернулися. Все почалося з проєкту на ВДНГ «Дім таємничих пригод»; 2019 року ми робили концерт для «України» до Дня незалежності, який знімався на даху «Паркового» — були генеральним підрядником з усього світла. Потім були WePlay Аnimajor, «Маска», «Танці. World of Dance», «Україна має талант», «Х-Фактор» та багато інших проєктів. Зараз світло — наша сильна сторона, ми можемо забезпечити ним будь-який концерт.

Також у нас одна з найкращих пересувних телевізійних станцій в Україні, побудована під музичні концерти; в Україні їй немає альтернатив. За її допомогою ми робили «Х-фактор», «Україна має талант», «Співають всі», де використовували та обробляли більше 120 мікрофонів. Із цим впоратись могла тільки наша ПТС. Звісно, інші учасники ринку теж могли це зробити, але довелося б використовувати багато різного обладнання. Парк звукового обладнання в нас теж потужний — більш-менш такий самий, як у спеціалістів, які роблять «Євробачення».

— Кіновиробництво не є для вас пріоритетом?

— Наш профіль — реаліті, шоу, концерти. Кінозйомки потребують зовсім інших камер, оптики, світла. Ми маємо дещо, але якщо вже починати, то потужно — а щоб зайти в кіно потужно, треба вкласти багато грошей. І щоб інвестиції окупились, треба, аби в Україні знімали більше фільмів. До того ж в Україні на цьому ринку є лідер, компанія «Патріот», яка понад п’ятнадцять років займається кіно, роликами й рекламою. Нам потрібен час, щоби з ними конкурувати.

— Розкажіть про вашу роботу над відбором на «Євробачення» 2022 року.

— На цьому «Євробаченні» я мав незвичну роль — був також керівником виготовлення телеверсії відбору від Starlight Production; ми виграли конкурс Суспільного з потужною, на мою думку, ідеєю — про серце, яке, попри жахіття війни, співає і б’ється під землею. Ми відразу знали, що проєкт зніматиметься в метро. Заклали багато цікавинок і вдячні колегам із Суспільного, які погодились на деякі ризиковані речі, наприклад, використання статичних декорацій на сцені. Це монументальне серце, в якому буква U уособлювала Україну в серці. Будь-хто з шоу-бізнесу знає, що це сильний ризик. Бо може так статися, що на всіх номерах і виступах буде схоже зображення. Тому зазвичай ставлять екрани й запускають графіку, щоб урізноманітнити картинку. Але Суспільне в нас повірило, й вийшло дуже гарно.

Складно було, бо ми знімали під час повітряних тривог. У виробництві задіяно багато людей, в усіх сім’ї, діти, всі телефонують рідним; важко було зібрати всіх і сфокусуватися на роботі. У перший день репетицій ми на три години вилетіли з графіку, бо вранці чотири години поспіль була тривога, й багато хто не зміг доїхати до знімального майданчика. Що ж до технічних нюансів, то ми відразу встановили собі високу планку. Багато хто навіть не впізнав локацію…

— Ви не хотіли, щоб люди впізнали метро?

— Так, ми не хотіли наголошувати на метро. Ідея в тому, що серце б’ється під землею. На той час ми вже бачили прямий ефір «Голосу» «1+1», де обіграли локацію метро, показували станції, потяг. Але ми мали іншу ідею, й після «Голосу» ствердились у ній. Але метро — незручна, вузька локація; чесно кажучи, для концертів вона не підходить. Висота — шість метрів, ширина — сім; це «ковбаса», яка погано виглядає в кадрі. Нашим завданням було зробити картинку для глядача широкою, й ми домоглися цього, закривши стелю чорним. Простір стає безмежним.

Щоби зняти такий перформанс, ми мали взяти сімнадцять камер, а для цього потрібна потужна ПТС. Вона в нас є, але не змогла заїхати в метро. Тому ми розібрали ПТС, знесли її вниз і зібрали.

— Як ви доставляли обладнання на потрібну станцію?

— Дістатись туди можна тільки на потязі. Ми у вантажівках привозили обладнання, завантажували в потяг метро і їхали на станцію.

— Декорації і техніка влазили у двері?

— Так. Якщо розібрати, то все влазить. Наші партнери Starlight Scenery, коли робили декорації, відразу зробили їх модульними, щоб вони влізли в двері. З технікою простіше — вона більш універсальних габаритів. Проблеми були ще й із тим, що на час великої війни ми вивезли частину нашого обладнання (в тому числі й динамічне світло) з України для роботи в Європі. На «Євробачення» нам потрібно було його повернути. Якщо до 24 лютого нам чогось бракувало, ми йшли до конкурентів, але зараз це проблематично: всі щось вивезли. Тому ми повертали частину техніки з Європи. Такої кількості світла, як на «Євробаченні», під час війни ще ніхто не бачив.

— Що взагалі відбувалося з технікою вашої компанії після 24 лютого?

—  24 лютого був останній знімальний день проєкту «Танці». Шоу ще не було завершене. Вранці ми розвернули весь персонал додому, щоб вони опікувались безпекою своїх родин. Наша й партнерська техніка залишилась на знімальному майданчику — ми почали розбирати її лише на початку березня. Зібравши всю техніку докупи, ми оцінили ризики й вирішили не зберігати її в одному місці. Шукали різні варіанти. Зрештою частина техніки поїхала за кордон заробляти гроші, а частину ми віддали армії.

Із 24 лютого почалось таке: дайте десять рацій, дайте двадцять, дайте сто, дайте генератор, подовжувачі, квадрокоптер… Ми на все реагували й усе давали безкоштовно, хоча багато хто питав, чи треба щось платити. У відповідь ми казали: закінчиться війна — повернете. Техніка, яку ми роздали на початку великої війни, досі працює на нашу перемогу. Ми зі всіма на зв’язку, й хіба десяток рацій за цей час десь загубився.

Коли росіяни почали запускати дрони-камікадзе Shahed, з’явились нові запити на освітлювальні прилади. В нас хороша експертиза, тому ми підібрали прилади для протидії цим дронам. Ми аналізуємо, яка техніка краще підійде військовим, щось досліджуємо, розробляємо, покращуємо.

Частина наших працівників зараз в армії. Нам без них нелегко. Наприклад, із нашого потужного ремонтного відділу залишився лише один хлопець — решта служать. Більшість із них — там, де потрібна їхня експертиза.

— Чи використовують вашу техніку для зйомок під час бойових дій?

— Так, наприклад, фотоапарат із оптикою, трохи світла. Це не замовлення і не комерційний продукт: один із наших операторів-постановників служить в армії і попросив у нас «набір документаліста». Сподіваюсь, його матеріал вийде. Крім того, наші команди їздили на Харківщину, коли там було гаряче, і в інші місця.

— Ви й до війни працювали на міжнародному ринку. Що сталося з технікою, яку ви вивезли з України і ще не повернули?

— До 24 лютого для закордонних замовлень ми формували техніку й бригади фахівців тут, і вони виїжджали на проєкт. Зараз — передали частину обладнання партнерам, і з ним тепер працюють закордонні компанії. Можна сказати, здали в оренду.

— Ви почуваєтесь конкурентними на міжнародному ринку?

— Український ринок прокату зараз набагато потужніший, ніж у багатьох західних сусідів. Наше обладнання краще, ніж у поляків, іспанців, частково навіть ніж в італійців. Ми з ними працюємо й розуміємо, що своєю технікою їх посилили. Хоча раніше завжди вважали наш ринок маленьким. Ми можемо досить дешево робити такі проєкти, як відбір на «Євробачення», за технічною складовою якісніший, ніж у деяких європейських країнах, які не мали фінансових обмежень і не мусили знімати концерт у метро. Українці мислять так: моя хата має бути гарнюня і трошки краща, ніж у сусіда. Так само ми звикли робити все краще, ніж від нас вимагають.

— Які проєкти ви зараз робите?

— Для нашого холдингу — понад десяток проєктів, серед них «Мастершеф». Також працюємо над документальними фільмами і  для своєї групи, і для інших компаній. Дуже хочемо зробити концерт до Дня перемоги. Але обсяг роботи — як і виробництва — набагато менший за той, що був до великої війни. Тоді наші п’ять складів із обладнанням працювали цілодобово без вихідних — навіть у новорічну ніч! Тому ми потребували великого штату для зберігання й видачі. Зараз ми не працюємо цілодобово, а плануємо виїзди й залучаємо людей під конкретні роботи.

— У вас на сайті написано, що в команді 250 людей. Ця кількість змінилась у 2022 році?

— Ми перейшли на гнучкіші форми взаємодії. Частина людей змінила профіль. Ми не можемо утримувати такий великий колектив, але зберегти основних фахівців нам удалося.

— Які ще волонтерські проєкти, крім допомоги армії, ви маєте?

— Благодійні концерти — наприклад, The Unplayed Concert у Львівській національній філармонії. Це був новий для нас формат класичної музики. У Тернополі зробили мультижанрове шоу «Я з тобою», щоб зібрати гроші для дітей. Ми використовували для цих концертів техніку, не задіяну в інших проєктах, і навіть не обговорювали питання оплати.

— Які перспективні напрямки ви хотіли б розвивати після перемоги?

— Ми ще не використали все, у що вклали гроші. Сподіваюся, скоро закінчиться війна й ми покажемо все обладнання, яке в нас є. Під час війни ані ми, ані наші колеги-прокатники не інвестують гроші ні в що, крім перемоги :) Але ми знайшли спосіб співпраці з іноземними партнерами й привозимо інновації на український ринок — наприклад, програмно-апаратний комплекс CuePilot, який використовували для зйомок відбору на «Євробачення». Зараз інвестувати треба в інновації, які недорого коштуватимуть замовникам.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2860
Читайте також
03.03.2023 13:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
5 569
07.12.2022 09:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
3 081
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду